CC BY
42ECONOMIC SCIENCES
РОЗВИТОК TyP^T^HOÏ ГАЛУЗ1 ТУРЕЧЧИНИ В УМОВАХ ПАНДЕМП COVID-19:
ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1
Кирилюк 1.М.
Уманський державний педагоггчний утверситет шет Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украша Поворознюк 1.М.
Уманський державний педагоггчний унгверситет шет Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украша Нещадим Л.М.
Уманський державний педагоггчний унгверситет 1меш Павла Тичини,
к.е.н, доцент, Украша Благополучна А.Г.
Уманський державний педагоггчний унгверситет 1мен1 Павла Тичини,
викладач-стажист, Украша Литвин О.В.
Уманський державний педагоггчний унгверситет 1мен1 Павла Тичини,
викладач, Украша
DEVELOPMENT OF TURKEY'S TOURIST INDUSTRY IN THE CONVENTION OF THE COVID-19 PANDEMIC: CHALLENGES AND OPPORTUNITIES
Kyryliuk I.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine Povorozniuk I.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine Neshchadym L.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, PhD, Associate Professor, Ukraine Blahopoluchna A. Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Lecturer-trainee, Ukraine
Lytvyn O.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University,
Senior Lecturer, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Дослвджено сучасний стан галуз1 туризму в Туреччиш та виявлено тенденци, яш впливають на ïï роз-виток в умовах пандемп COVID-19. Охарактеризовано проблеми, що стримують розвиток туристичноï га-луз1 в умовах карантину або обмежувальних заход1в, пов'язаних 1з поширенням коронавiрусноï хвороби. Визначено чинники, що дозволяють мiнiмiзувати негативш наслвдки кризи в туристичнш галузi та забез-печити ïï подальше функцюнування й пристосування до обмежувальних економiчних умов розвитку.
ABSTRACT
The current state of the tourism industry in Turkey has been studied and trends that affect its development in the context of the COVID-19 pandemic have been identified. Problems that hinder the development of the tourism industry under quarantine or restrictive measures related to the spread of coronavirus disease are described. The factors that allow to minimizing the negative consequences of the crisis in the tourism industry and ensure its further functioning and adaptation to the restrictive economic conditions of development have been identified.
Ключовi слова: туризм, пандемiя COVID-19, туристична шдустргя Туреччини, туристична галузь.
Keywords: tourism, pandemic COVID-19, tourist industry of Turkey, tourism industry.
Постановка проблеми. Туризм e одним i3 найбшьш швидкозростаючих ceKTopiB eKOHOMÎKH в свт та важливим фактором соцiально-економiч-ного розвитку багатьох кран. Сучасний туризм
охоплюе значну кшькють нових напрямшв i e чин-ником зростання соцiально-економiчного прогресу завдяки динамiчним змiнам.
Однак, у зв'язку з поширенням пандемп COVID-19 туристична галузь опинилася в кризовш
ситуацп, негативш наслiдки яко! здiйснюють руй-нiвний вплив на економшу та зайнятiсть у свт. До поширення пандеми одне з чотирьох нових робо-чих мюць створювалось у галузi туризму. Свггова iндустрiя туризму забезпечувала кожне десяте ро-боче мiсце - 334 млн, що еквiвалентно 10,6% вщ за-гального рiвня зайнятостi. В 2019 р. у галузi туризму створено 10,4% свггового ВВП (9,2 млрд дола-рiв США), витрати мiжнародних вiдвiдувачiв склали 1,7 млрд доларiв США (6,8% загального ек-спорту та 27,4% свггового експорту послуг) [1].
Глобальна криза, викликана пандемieю COVID-19, радикально змшила дiяльнiсть туристично! галузi у всьому свiтi. За даними дослщжень World Treve&Tourism Council сектор подорожей i туризму в 2020 рощ через карантинш заходи та по-стiйнi обмеження мобiльностi втратив майже 4,5 млрд доларiв США, при цьому внесок у ВВП також значно знизився - на 49,1% порiвняно з 2019 роком (з 10,4% до 5,5%). Очевидно, що значною мiрою скоротилися i витрати туриспв: внутрiшнiх - на 45%, мiжнародних - на 69,4%. Рiвень зайнятостi населения в туристичнш галузi в свiтi скоротився на 62 млн робочих мкць (з 334 млн у 2019 р. до 272 млн у 2020 р.) або 18,5% [1].
Стд зазначити, що завдяки поступовому зняттю обмежень на по1здки в окремих кра!нах, вщ-новленню м1жнародних рейав i перезапуску де-яких внутршшх i внутрiшньорегiональних ринк1в, починаючи з травня 2021 р., намiтилася слабка тен-денцiя до зростання мiжнародного туризму.
Впровадження конкретних заходiв щодо ввд-новлення сфери туризму мае особливе значення для кра!н, у яких цей сектор вiдiграе значну роль у на-цiональнiй економщ. Туреччина е популярною ту-ристичною кра!ною й важливим туристичним на-прямом свiту для ви!зного туризму. Зручне геополь тичне розташування, вщповвдт природнi та техногеннi ресурси сприяють розвитку мiжнарод-ного туризму. Туристична iндустрiя кра!ни стано-вить 12% валового внутршнього продукту i 8% валового нацюнального продукту, зайняпсть насе-лення в галузi - 2,5 млн оаб [2]. Впровадження широкого ряду заходiв для мiнiмiзацi! наслiдкiв пандеми COVID-19 i стимулювання ввдновлення ту-ристичного сектора в кра!ш е актуальним питанням та потребуе подальшого дослiдження.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питанням розвитку туризму в Туреччиш присвячеш науковi доробки багатьох вщомих вчених, серед яких В. Антоненко, I. Григорчак, В. Хуткий [3],С. Юрченко, О. Юрченко [4], В. Сергшко [5],1. Пана-сюк [6],Н. Матвieнко [7] та iн. Вагомий внесок у ви-свiтлення проблем, що пов'язаш з державним регу-люванням туристично! дiяльностi у Туреччиш здш-снено науковцями С. Юрченко [8], К. Гоймен [9]. Слщ зазначити, що з поширенням пандемп СОУГО-19, вченi спрямували сво! дослвдження на оцiнку впливу И наслiдкiв для розвитку туристично! галузг Зокрема, цi аспекти висвiтлюються у працях С. Го-ктепе, Г. Четш [10], О. Алiчi [11], Б. Айдш, М. До-ган[12], Е. Багчi, Ч. Узун [13] та ш. Питання подо-лання негативних явищ у туристичнiй галузi та Г! адаптацп до сучасних виклишв зумовлених панде-мieю ОДУТО-^ набуло особливо! актуальностi й потребуе подальших дослiджень.
Метою статтi е обгрунтування особливостей розвитку туризму в Туреччиш в умовах пандеми СДУТО-19 та окреслення заходiв, реалiзацiя яких дозволить перебороти наявш негативнi тенденцп.
Методи дослiдження. У процесi дослщження застосовувалися загальнонауковi методи досль дження. Щд час вивчення сутнiсних характеристик об'екту дослвдження застосовувались методи дiале-ктики та науково! абстракцп; для дослщження су-часного стану i оцiнки впливу карантинних заходiв на розвиток туристично! галузi Туреччини - методи анатзу i синтезу, статистичш методи; для наочного представлення маг^алу та схематичностi зобра-ження теоретичних та практичних результатiв дос-лвдження - графiчний метод; системний та абстра-ктно-логiчний подходи - при обгрунтуванш пропо-зицiй розвитку туризму в умовах пандемп СОУГО-19.
Виклад основного матерiалу. До поширення пандемп СОУГО-19 у туристичному секторi Туреччини прослщковувалися позитивнi тенденцi! як щодо зростання туристичних поток1в з 36,5 млн вь двiдувачiв у 2012 р. до 51,9 млн у 2019 р., так i за-гальних надходжень вiд туризму рiвень яких у 2019 р. досяг 34,5 млрд доларiв США, що перевищуе рь вень 2012 р. на 42,2% та 19% ввдповщно (рис.1).
Рис. 1. ДинамЫа туристичних потоюв та надходжeнь вiд туризму в 2012-2019рр.
Джeрeло: [14]
За даними Всесвггньо1' туристсь^' оргашзаци, Тyреччинa в 2019 р. стала шостим за популяршстю туристичним напрямком у cbítí (рис. 2).
Рис. 2. Дeсять найкращих напрямшв за прибуттям мiжнароднuх тyрuстiв, 2019 р. Джерело: [!5]
Частка доxодiв ввд туризму у експорп крани в 2019 р. становила 20,1%, що на 2,6 в. п. перевищуе показник 2018 р., частка витрат на туризм у iмпортi крани майже не змiнилaся i становила 2,1% та 2,2% вщповвдно [i6]. Слад зазначити, що у 2019 р. у по-рiвняннi з 2018 р. середш витрати одного подоро-жуючого збiльшилися на 2,9% (з 647 дол. США до 666 дол. США). Зокрема, середш витрати на туризм шоземщв зросли на 4,1% (з 617 дол. США до 642 дол. США), що сввдчить про стале зростання туризму в краш [i4].
З початком пандемп COVID-19 ситуащя на ту-ристичному ринку Туреччини, як i у всьому свiтi, змшилася. Туристична галузь надзвичайно враз-лива до впровадження обмежyвaльниx карантин-нт зaxодiв для зaпобiгaння поширенню зaxворю-вaностi на COVID-19 у крш'ш та свiтi i вiдповiдно
зазнала мaсштaбниx збитк1в. Нинi розвиток туризму в Туреччиш та свт вщбуваеться в нестаб№-ному середовищ^ яке створюе загрози та небезпеки для ïï ефективного функцюнування i великою мь рою визначаеться пaндемieю COVID-i9.
Одним iз показник1в, що сввдчить про змiнy об-сяпв туристського споживання, е показник витрат туриспв шд час поïздок. Зпдно з розрaxyнкaми мiжнaродниx експертiв, туристсьш витрати в 2020 р. проти попереднього року суттево скоротилися. Зокрема, витрати, здшснеш iноземними туристами, знизилися в 2,9 рази: з 272,1 млрд л1р у 2019 р. до 94,7 млрд лiр у 2020 р.; нaдxодження ввд внутрш-нього туризму, що зaбезпеченi витратами внутрш-нix вiдвiдyвaчiв, зменшилися в 1,7 раза: з 145,1 млрд л1р до 84,5 млрд л1р вщповщно [iS].
В cipyKTypi туристичних потоков також ввдбу- прибувають до Туреччини з Укра!ни, Болгари, Ве-лися певш змiни: збiльшилаcя частка туриспв, як ликобританп, проте зменшилась з Шмеччини, 1рану
та Грузп.
Таблиця 1
Структура туристичних потоков_
В'Тзш потоки, % ВиТзш потоки, %
2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р.
Кра!на % Кра!на % Кра!на % Кра!на %
Росшська Федера-цiя 12 Росшська Федера-щя 13 Грещя 13 Болгаpiя 14
Нiмеччина 8 Болгаpiя 7 Болгаpiя 10 Гpецiя 9
1ран 5 Укра!на 7 Гpyзiя 8 Гpyзiя 9
Болгаpiя 5 Шмеччина 7 1ран 7 1ран 9
Гpyзiя 4 Великобpитанiя 4 Саyдiвcька Ара-вiя 5 Саyдiвcька Ара-вiя 5
Iншi кра!ни 66 Iншi кра!ни 62 Iншi кра!ни 57 Iншi кра!ни 54
Джерело: [18]
Ввдновлення туризму на сучасному етат 1 в майбутньому залежить як ввд м1ждержавно!', так 1 державно-приватно! сшвпращ, в1д консолщацп зу-силь уах защкавлених сторш. Розробка 1 введення в дш своечасних, масштабних зусиль 1 узгоджених мехашзм1в дозволяе швелювати наслвдки пандемп COVID-19 [19].
Урядом кра!ни для подолання кризи в туристи-чнш галуз1 та пом'якшення наслщшв впливу пандемп СОУГО-19 запроваджено ряд заход1в, спрямова-них на всеб1чну тдтримку 1 стимулювання розви-тку тдприемницько! активносп в 1ндустрп гостинносп та туризм^ через встановлення префе-ренцш, бюджетних субсидш, податкових кашкул, пшьгового кредитування, виршення проблем се-зонно! 1 територ1ально! нер1вном1рносл туристсь-кого потоку.
Дотримання вимог безпеки в умовах пандемп СОУГО-19 - одна з найважливших умов ввднов-лення туристично! сфери. Подальше вщновлення туризму залежить ввд скоординованих дш уряд1в кра!н щодо забезпечення в1дпов1дних умов розви-тку туристично! шдустрп в нестабшьних умовах, безпечносл по!здок, узгодження протокол1в без-
пеки та ефективних комушкацш, як1 зможуть вщ-новити довipy cпоживачiв туристичних послуг [20, с.181].
Туреччина одна з перших кра!н у cвiтi запрова-дила програму Safe Tourism для пiдтpимки туристично! галyзi в умовах пандемп COVID-19. Основ-ними цiлями програми е забезпечення поcтiйного дотримання ппешчних заходiв i контролю за до-триманнями об'ектами, якi вiдвiдyють туристи, встановлених вимог безпеки.
Програма cеpтифiкацi! Safe Tourism впрова-джена Мiнicтеpcтвом культури i туризму розроб-лена за участю Мшстерства охорони здоров'я, Mi-нicтеpcтва внутршшх справ, Miнicтеpcтва закор-донних справ стльно з yciма зацiкавленими сторонами в галyзi туризму. Програма сертификацп Safe Tourism визначае й рекомендуе значний ряд за-ходiв, як впроваджуються щодо безпечного пере-везення, розмщення, перебування та стану здоров'я як турецьких громадян, так i iноземних тури-cтiв, гостей i cпiвpобiтникiв, як1 працюють на туристичних об'ектах.
Об'екти роздшеш на ам основних категоpiй (рис. 3), яш оцiнюютьcя ввдповвдно до м1жнародних cтандаpтiв.
I проживания
)харчування та напся
| культура, мистецтво та конгреси
I морськии туризм
I тематичш парки
| прськолижш П1ДИОМНИКИ
I транспорты засоби для трансферу
Рис. 3. КатегорИ об 'ектгв програми Safe Tourism
Процес сертифжаци туристичних об'екпв здшснюеться мiжнародною аудиторською компа-шею, уповноваженою Мiнiстерством культури i туризму. З 1 счня 2021 року для об'екпв розмiщення, як1 мають номерний фонд не менше 30 номерiв, на-явнiсть сертифшату безпеки на перiод !х експлуата-ци за результатами перевiрки е обов'язковою. Список об'екпв, яш пройшли перевiрку публiкуються на сайп Мiнiстерства культури i туризму та Агентства по просуванню та розвитку туризму в Туреч-чшп (ТвА). '
На веб-сайтi TGA за покликанням: https://www.tga.gov.tr/home/ в окремих модулях ро-змiщена детальна шформащя про всi об'екти, як1 отримали «Сертифжат безпечного туризму» (рис.4). Веб-сайт мае вдалий Web-дизайн i зручну навiгацiю, яка дозволяе користувачу швидко знайти повну iнформацiю (про дату видачi сертифiкату, за-шнчення терм^ його аудиторську компанiю, що видала сертифiкат) по заданому об'екту, вико-ристовуючи зручнi для нього ф№три (назву, мiсто, номерний знак тощо).
Certified Accommodation Facilities
Certified Culture, Art and Congress Facilities
CLICK то VIEW >
CLICK TO VIEW >
CLICK TO VIEW >
А à u ft
Certified Marine Tourism Facilities and Vehicles Certified Theme Parks Certified Ski Lift Facilities Certified Tour and Transfer Vehicles
CLICK TO VIEW > CLICK TO VIEW > CLICK TO VIEW > CLICK TO VIEW >
Рис. 4. Класифгшцгя об'ектгв на веб-сайт1 TGA, яК отримали «Сертифтат безпечного туризму» Джерело: [21]
Логотип Сертифжацп безпечного туризму ро-змщуеться на видимих дшянках перевiреного об'екта. На вах логотипах е QR-коди через як гостi i клiенти мають доступ до даних шспекци об'екта. Установи з акредитаци уповноваженi iнспектувати об'екти вiдповiдно до мiжнародних стандартiв i критерiïв, здшснювати перевiрку дотримання про-грами сертифшацп безпечного туризму, проводити гiгiенiчнi та санггарш перевiрки, а також проводити оцшку вiдповiдностi. Пiсля цих шспекцш та оцiнок установи заносять сво1' висновки до звiтiв та перю-дично вiдправляють iнспекторiв у установи, яш подали заявки на участь у програм^ щоб перевiрити, чи надаються послуги вiдповiдно до встановлених критерпв [22].
Для громадян та туристiв, яш прибувають у крану обов'язковим е отримання HES-кодiв (Hayat Eve Siar - Life Fits Into Home). Персональний код, введений Мшютерством охорони здоров'я Туреч-чини, для вiдстеження перемiщення шфжованих COVID-19 або контактних осiб. HES-код необхвд-ний майже у вах державних установах, лiкарнях, банках, магазинах, поштових вiддiленнях та при ко-ристуваннi мунiципальним мiським транспортом та слугуе виключно засобом зниження ризику зара-ження. Особи, як не шфшоват та неконтактнi отримують зелений HES-код, шфшоват червоний
ИБ8-код, який зобов'язуе !х до обов'язково! iзоля-ци.
Швидке реагування Мiнiстерства культури та туризму Туреччини i розробка стратеги подолання кризи дали можливiсть мiнiмiзувати вплив свггово! пандемп COVID-19 на туризм у кра1ш та створити гарантоваш заходи безпеки для туриспв, як знач-ною мiрою тдвищують !х сприйняття безпеки i ввд-новлюють готовнiсть подорожувати.
В результат проведених заходiв уряду кра!ни вдалося покращити ситуацiю в туристичнiй галузi й збiльшити туристичнi потоки в крашу. Зпдно з даними Мшютерства культури i туризму Туреччини, у третьому кварталi 2021 р. шльшсть шозем-цiв, як вщввдали кра1ну становила 13,64 млн оаб, що на 143,4% бiльше порiвняно з аналогiчним перь одом 2020 р., проте нижче показника 2019 р. При цьому 84% вщ загально! кiлькостi складали шозе-мш, 16% - громадяни турецького походження, яш проживають за кордоном [23].
Слвд зазначити, що 76,8% становили особи, як вiдвiдали кра!ну з метою «подорожей, розваг, спорту та культури», 15,9% - «вщвщування родичiв i друзiв», 2,7% - з дшовими цiлями. Що стосуеться турецьких громадян, як проживають за кордоном 63,7% прибули до кра!ни з метою «вiдвiдин рiдних i близьких».
Про поступове вщновлення туристично! галуз1 сввдчать 1 показники внутршнього туризму, який е менш залежним в1д глобально! коронаврусно! кризи та карантинних заход1в. Загальна шльшсть внутршшх туриспв збшьшилась на 8,6%: з 17,3 млн оаб у третьому квартал! 2020 р. до 18,8 млн оаб у аналопчному перюд1 2021 р. В пор!внянш з трепм кварталом 2020 р. у 2021 р. збшьшилася 1 загальна шльшсть по!здок, здшснених вггчизняними туристами в кра!ш з проживанням за межами дому, на 6,4% та становила 23,1 млн по!здок проти 21,7 млн у 2020 р. У дослвджуваному перюд! внутргшт туристи здшснили 227,4 млн ноч1вель середня шль-к1сть яких становила 9,8 ночей, а середня вартють одше! по!здки 1289 турецьких л1р. Витрати внутрь шшх туриспв на по!здки у третьому квартал! 2021 року збшьшилися на 58% пор1вняно з аналог1чним кварталом попереднього року 1 становили 29,8 млрд л1р: 89,1% цих витрат склали особист1 витрати (26,6 млрд. л1р), 10,9% - витрати на пакетш тури (3,2 млрд л1р).
За метою подороже найб1льшу частку у структур! займали по!здки з ц!ллю ввдвщування родич1в та знайомих - 53,8%, 39,9% становили подорож1 з метою розваг { ввдпочинку, 2,8% - подорож1 з метою оздоровлення. В зв'язку з дотриманням заход!в безпеки, подорожуюч1 по кра!н1 турецьк1 грома-дяни ввддали перевагу ноч1влям поза традицшними закладами розм1щення. Зокрема, 4,8 млн оаб (29,3%) зупинялися у будинках сво!х родич1в або друз!в, 2,8 млн оаб (16,9%) обрали приватш апар-таменти, { лише 1,8 млн оаб (11%) зупинялися в го-телях [23].
Позитивною тенденщею е вщновлення доход!в в1д туризму, що дае додатковий !мпульс для розви-тку сектору послуг. Дохвд в1д туризму в третьому квартал! 2021 р. становив 11,4 млн дол. США, що перевищуе показник аналопчного пер!оду 2020 р. на 181,8%. При цьому 78% доход!в в!д туризму (без урахування витрат на роумшг моб!льного зв'язку та послуги пристан!) отримано в1д шоземних турист!в, 22% - в1д громадян турецького походження, як! проживають за кордоном [23].
Пандемгя COVID-19 значною м!рою вплинула на повед!нку туриспв ! зумовила зм!ни в !х поведь нц! ! прийнятт! ршень щодо безпечност! по!здок. Зокрема, зросла кшьшсть туриспв, як1 самост!йно планують подороже ! прибувають до кра!ни, !х витрати в третьому квартал! 2021 р. становили 9 063 млн дол. США, що на 75,2% перевищуе витрати туриспв, як купують пакетн! тури.
Застосування урядом кра!ни результативних адмшстративно-правових, ф!нансово-економ!чних ! соц!альних шструменпв п!дтримки та стимулю-вання галуз! забезпечило умови !! подальшого роз-витку. Зокрема, державна туристична полггака спрямована на забезпечення балансу м!ж захистом турист!в та !нтересами пращвнишв туристично! галуз!, створення умов для подальшого функцюну-вання туристичного б!знесу, особливо малого тдп-риемництва в нестабшьному середовищ!, яке ство-рюе в!дпов!дн! загрози та небезпеки для вс!х учаснишв туристичного ринку, зосередження уваги
на мехашзмах координацп для бiльш адресного ре-агування та щдтримки вiдновлення туристичного сектора. Розробка подальших можливих стратегiй, яш допоможуть туристичнiй галузi оперативно ре-агувати на наслiдки кризи, планувати ефективнi заходи !х подолання е основним завданням для забезпечення стшкосп туристичного сектору до викли-шв у майбутньому.
Висновки. Дослвдження показало, що пандемия COVID-19 негативно вплинула на туристичну галузь кра!ни, яка значною мiрою залежить вiд впливу зовнiшнiх та внутршшх деструктивних чиннишв. Проте кра!на мае достатнiй потенцiал для виходу з кризово! ситуацп i подальшого розвитку туристично! галузi. Для виходу з кризово! ситуаци та вщновлення туризму урядом кра!ни вжито комплекс системних заходiв, якi сприяли покращенню ситуацi! на туристичному ринку, зокрема: в третьому кварталi 2021 р. у порiвняннi з аналопчним перiодом 2020 р. доходи ввд туризму збiльшились на 181,8%, в'!зш туристичнi потоки зросли на 143,4%, зб№шилась туристична активнiсть внутрь шнiх туристiв на 8,6%, що сввдчить про ефектив-нiсть впроваджених заходiв та в!дновлення довiри туриспв до безпечностi по!здок. Подальша шдтри-мка з боку уряду кра!ни туристичного сектору через розроблення комплексних i системних заходiв та алгорштшв !х реалiзацi!, дотримання стратегй' розвитку туризму та сумiжних галузей, реалiзацiю т-лотних проектiв у iндустрi! туризму сприятиме по-доланню негативних наслiдкiв впливу пандемй' COVID-19.
Лiтература
1. Economic Impact Reports. WTTC. URL: https://wttc.org/Research/Economic-Impact (дата зве-рнення: 10.01.2022)
2. COMCEC. Tourism Outlook 2019. URL: http://ebook.comcec.org/Kutuphane/Icerik/Yayinlar/G enel_Gorunum/Turizm/Outlook-2018/files/assets/basic-html/page-1.html#. (дата звер-нення: 10.01.2022)
3. Антоненко В. С., Григорчак I. М., Хуткий В. О. Сталий розвиток туристично! галузi Туреч-чини в умовах економiчно! рецеси: виклики та мо-жливостi//Ефективна економжа, № 7, 2019. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7180 (дата звернення: 12.01.2022). doi:10.32702/2307-2105-2019.7.4
4. Юрченко С., Юрченко О. Туреччина як на-прям ви!зного туризму: сучаснi реалi! та перспек-тиви розвитку//Вiсник Львiвського ушверситету. Серiя мiжнароднi вiдносини, Вип. 34, 2014, C. 178186.
5. Сергшко В.Ф. Туреччина: досввд стратепч-ного розвитку туризму// Географгя та туризм, Вип. 26, 2013, C. 86-97.
6. Панасюк I. П., Тертична А. О. Ключовi проблеми та перспективи розвитку туристичного ринку Туреччини//Економжа та держава, № 4, . 2017, С. 55-61.
7. MaTBÍeHKO Н. Тенденци розвитку туризму Туреччини//Вюник Кшвського нацiонального уш-верситету ÍMeHÍ Тараса Шевченка, 1(16), 2013, С.53-57.
8. Юрченко С. О., Батрак П. В.. Державне ре-гулювання розвитку туристично! дiяльностi в Туре-ччинi: досвiд для Укра!ни//Шсник Харк1вського на-цiонального ушверситету iменi В. Н. Каразiна. Се-рiя: Мiжнароднi ввдносини. Економiка. Кра!нознавство. Туризм, Вип. 8, 2018, С. 172-180. doi:10.26565/2310-9513-2018-8-20
9. Goymen K. Tourism and Govemance in Turkey//Annals of Tourism Research, vol. 27(4), 2000, Р.25-48.
10. Seving Goktepe, Gürel Cetin. The effects of the COVID-19 pandemic on the tourism industry// The COVID-19 pandemic and its economic, social, and political impacts. - Istanbul University Publication №: 5265, 2020. - Р. 59-71.
11. Ozlem ALICI. A New tourism in Turkey. Eurasian Academy of Sciences// Eurasian Business & Economics Journal, Volume: 27, 2021, Р. 77-89.
12. Aydin B., & Dogan, M. Evaluation of Effects of the Covid-19 Pandemic on Touristic Consumption Behavior and Tourism in Turkey // Journal of Theory and Practice in Marketing, 2020, Р. 93-114.
13. Bagci E., Uzun C., Bostan A. Covid-19 and Health Toursim // Journal of Awareness, 2020, Р. 331348.
14. Ernst Young Kurumsal Finansman Dani§manlik A§ («EY Turkey»). Tourism Market Overview. Turkey & Istanbul. September 2020. URL: https://assets.ey.com/content/dam/ey-sites/ey-com/en_tr/pdf/ey-turkey-tourism-market-overview-2020.pdf (дата звернення: 17.01.2022)
15. International Tourism Highlights. UNWTO. URL: https://www.e-unwto.org/doi/epdf/10.18111/9789284422456 (дата звернення: 15.01.2022)
16. TURSAB. URL: https://www.tursab.org.tr/turkiye-turizm-degerlendirmesi_(дата звернення: 15.01.2022)
17. The official site of the Association of Turkish Travel Agencies. Tourism date. Statistics. URL: www.tursab.org.tr/istatistikler, (дата звернення: 17.01.2022).
18. Turkey 2021. Annual Research. World Travel & Tourism Council. URL: https://wttc.org/Research/Economic-Impact (дата звернення: 17.01.2022).
19. Кирилюк I. Розвиток туризму в умовах пандемп COVID-19 // Туризм у XXI столттп: виклики та реагування [Матерiали мiжнародноï науково-практично1' конференций]. - К., 2020. - С.67-69.
20. Кирилюк I. М., Чвертко Л. А. Безпековi аспекта розвитку туризму в умовах пандемп COVID-19//Актуальш проблеми розвитку економiки реп-ону, Вип 17. Т.2., 2021. С.178-189. doi: 10.15330/apred.2.17.178-189.
21. Turkiye Tourism Promotion and Development Agency (TGA). URL: https://www.tga.gov.tr/home/ (дата звернення: 20.01.2022)
22. Safe Tourism. URL: https://safetourismturkiye.com/ru/homepage (дата звернення: 20.01.2022)
23. Мшстерство культури i туризму Турецько1 Республши. URL: https://data.tuik.gov.tr/Bulten/Index?p=Turizm-Istatistikleri-III.-Ceyrek:-Temmuz—Eylul,-2021-37445 (дата звернення: 20.01.2022)
ПРАВОВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ПУБЛ1ЧНИМИ ЗАКУП1ВЛЯМИ В УКРАШ1
Левон С.Б.
Рахункова палата,
вiддiл мотторингу та контролю якостi аyдuтiв, головний спeцiалiст
LEGAL SUPPLYING OF PUBLIC PROCUREMENT MANAGEMENT IN UKRAINE
Levon S.
Accounting Chamber,
Audit Quality Monitoring and Control Department, Chief Specialist
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена дослвдженню проблем правового забезпечення управлшня публiчними за-купiвлями в Украiнi. На основi аналiзу положень Закону Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi» № 922-VIII та змш, внесених до цього документу останшм часом, виявлено правовi прогалини у цiй сферi вiдносин. До !х числа вiднесено: врегулювання питання допорогово! закупiвлi, повернення функцii ведення Державною службою статистики Укра!ни спостереження публiчних закупiвель, встановлення норми щодо можливосп брати участь у вартюних закупiвлях лише учасникам (суб'ектам господарювання), якi мають вiдповiднi (достатнi) матерiально-технiчнi засоби, досвiд виконання подiбних робгг та людськi (професiйнi) ресурси, покладення на Державну казначейську службу функцп контролю за правильнiстю визначення замовником коду предмета закупiвлi, визначення у Закош поняття «дискримiнацiйнi умови» тощо та запропоновано необхiднi заходи щодо !х усунення, якi можуть бути використаш як рекомендацii при розробщ доповнень та змiн до нормативно-правових актiв Укра!ни у сферi публiчних закупiвель.
