CC BY
25А. А. Федянин, И. К. Корецкий // Проектный и инвестиционный менеджмент в условиях цифровой экономики : материалы национальной научно-практ. конф. (г. Краснодар, 2 апреля 2020 г.). -Краснодар : ФГБУ «Российское энергетическое агентство» Минэнерго России Краснодарский ЦНТИ - филиал ФГБУ «РЭА» Минэнерго России, 2020. - С. 159-164.
4. Клюкач В. А. Оценка экономических рисков при осуществлении инвестиционных проектов в АПК : монография / В. А. Клюкач, С. Д. Мельников, Н. М. Седова. - М. : Российская акад. с.-х. наук, 2007. - 294 с.
5. Трубилин А. И. Управление проектами : учеб. пособие / А. И. Трубилин, В. И. Гайдук, А. В. Кондрашова. - Краснодар : Кубанский ГАУ, 2017. - 153 с.
УДК 338.48-4 doi: 10.20998/2313-8890.2021.01.03
Мехович Артем Сергшович,
маггстр з мгжнародних економ1чних в1дносин, старший викладач,
Крутца 1рина Вгкторгвна
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри туристичного бгзнесу та рекреацИ', Одеська
нацюнальна академ1я харчових технологш, Могсеева Наталгя 1ватвна
доктор економ1чних наук, доцент, завгдувач кафедри ЮНЕСКО «Фшософгя людського стлкування» та сощально-гумаштарних дисциплт, Державний бготехнологгчний унгверситет,
DOI: 10.24412/2520-6990-2021-30117-31-43 ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОÏ СИСТЕМИ ОЗДОРОВЧО-Л1КУВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ У РЕГЮНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦ1ЯХ
Mekhovych Artem Sergeevich,
Master of International Economic Relations, Senior Lecturer,
Krupitsa Iryna Viktorivna,
Candidate of Economic Sciences (PhD in Economics), Associate Professor, Associate Professor of the
Department of Tourism Business and Recreation, Odessa National Academy of Food Technologies
Moisieieva Nataliia Doctor of Economics, Associate Professor, Head of Department UNESCO Chair for «Philosophy of Human Communication», Social and Humanity
Sciences, State Biotechnological University
FORMATION OF THE CONCEPTUAL SYSTEM OF HEALTH AND TREATMENT TOURISM IN
REGIONAL TOURIST DESTINATIONS
АнотацЯ.
У статт1 розглянуто актуальш питання розвитку оздоровчо-лгкувального туризму, як нового напря-мку туристично'1 дгяльностг. У всьому свтг активно пропагуеться iдея здорового способу життя i все бшьше людей прагнуть до гармоншного стану душi i тша. Цьому сприяе оздоровчий та лщвальний туризм. Важливим питанням в курортно-рекреацштй сферi е визначення дефшщй i чтке розмежування понять "санаторно-курортна допомога" i "лтувальний» та «оздоровчий» туризм. 1сторично склалося таким чином, що оздоровлення розглядалось як наступний етап лкування, тому л^вально-оздоровчий туризм охоплював у свош бiльшостi людей середнього та похилого вi^. Молодi люди у свош бiльшостi не потребували л^вання, тому л^вально - оздоровчi програми 1'х мало приваблювали. Поява та неконтро-льоване розповсюдження коронавiрусноï тфекцп змусило людство переглянути майже все, що пов 'язано i-з комунiкацiями, перемiщенням та стлкуванням. Оздоровчо^кувальний туризм у нашi часи стае прюри-тетним державним завданням, що стосуеться життедiяльностi людини i спрямоване на вiдновлення i розвиток ïï фiзичного та духовного здоров 'я. В œrni л^вальний i оздоровчий туризм вiдноситься до най-динамiчнiших видiв туризму. За прогнозом Всесвтньо'1' орган1заци' охорони здоров'я (WHO), до 2022року туризм та сфера охорони здоров'я стануть одними з найбшьш прюритетних напрямтв розвитку
Abstract.
The article considers topical issues of development of health tourism as a new direction of tourist activity. The idea of a healthy way of life is actively promoted all over the world and more and more people strive for a harmonious state of mind and body. This is facilitated by health and medical tourism. An important issue in the field of resort and recreational sphere is the definition of definitions and a clear distinction between the concepts of "sanatorium and resort care" and "medical" and "health" tourism. The majority of middle-aged and elderly people did not need treatment, so medical and health programs did not attract them much, and the emergence and uncontrolled spread of coronavirus infection forced mankind to reconsider almost everything related to communication, movement and communication. -Medical tourism in our time is becoming a priority state task related to human life and aimed at restoring and developing his physical and mental health. In the world, medical and health tourism is one of the most dynamic types of tourism. According to the World Health Organization (WHO), by 2022 tourism and healthcare will become one of the most priority areas for the development of national economies.
32_ECONOMIC SCIENCES / «ШУЩ(Щ]УМ-ШУГМ&У» 2021
Ключовi слова: оздоровчолкувальний туризм, регюнальна туристична дестинацгя, коронов1русна ¡нфекцгя, курортно-рекреацтна сфера, туристична тфраструктура.
Keywords: health-improving and medical tourism, regional tourist destination, coronavirus infection, resort-recreational sphere, tourist infrastructure.
Постановка проблеми.
У повсякденному житл людей рiзного вшу туризм займае одну з лвдируючих позицш серед ш-ших вид1в ввдпочинку. У всьому свiтi активно про-пагуеться щея здорового способу життя i все бь льше людей прагнуть до гармоншного стану душi i тша. Цьому сприяе оздоровчий та лшувальний туризм. Важливим питанням в курортно-рекреацiйнiй сферi е визначення дефiнiцiй i чiтке розмежування понять "санаторно-курортна допомога" i "лшувальний» та «оздоровчий» туризм. 1сторично склалося таким чином, що оздоровлення розглядалось як на-ступний етап лшування, тому лiкувально-оздоровчий туризм охоплював у свош бiльшостi людей се-реднього та похилого вшу. Молодi люди у сво1й бь льшостi не потребували лiкування, тому лiкувально-оздоровчi програми 1х мало приваблю-вали.
Змiна парадигми у вiдношеннi людей молодого вшу до оздоровлення, як було зазначено вище, обумовлена станом сощального середовища на фот коронавiрусу. Тому люди, якi перенесли тяжке захворювання, тепер потребують реабштаци свого здоров'я, незалежно вiд вшу. Таким чином, ринок лшувально-оздоровчого туризму зазнав глобальних змiн, а традицшш санаторно-курортнi заклади i ку-рорти перестають бути мiсцем лiкування i вщиочи-нку осiб похилого вшу i перетворюються на багато-функцюнальш оздоровчi центри, розрахованi на широке коло споживачiв. Така трансформацiя куро-ртних центрiв зумовлена двома причинами. По-пе-рше - це змша характеру попиту на лiкувальнi та оздоровчi послуги та перевага здорового способу життя. Все бшьше людей рiзного вiку прагнуть пщ-тримати власну фiзичну форму i мають потребу у антистресових програмах внаслвдок перенесених захворювань, спричинених пандемiею. Переважно це люди середнього вiку, яш надають перевагу активному вщпочинку i часто обмеженi в част Не останнш фактором е також те, що курорти посту-пово втрачають традицiйну фiнансову пiдтримку держави, а тому вимушет шукати таш види дiяль-ностi, якi б шдтримували основне призначення i у той же час забезпечували рентабельшсть курортного комплексу на основi iнновацiйних технологiй велнесу, спа - та медичних послуг.
Викладення основного матерiалу.
На початку ХХ1 сторiччя туризм став однiею iз неввд'емних складових частин життедiяльностi людей у бшьшосп кра1н свiту та одним iз найперс-пективнiших напрямк1в соцiально-економiчноl дiя-льностi. Туристична iндустрiя генеруе 11 % валового продукту в свт. Туризм е одним з секторiв який розвивався найбшьш стабiльно i становив основу економши багатьох розвинених кра1н свтту та кра1н, що розвиваються. Через пандемш коронавь русу за даними Свттово! ради з подорожей та туризму ^ТТС) туристична галузь за пiдсумками 2020
року може недорахуватися 2,1 25 трлн долл. прибу-tkîb [1]. Через обмеження на пересування та карантин пщ загрозою перебувае 75 мшьйошв робочих мкць у всьому свт. Найбшьше - 48,7 мтьйона робочих мкць припадае на Азшсько-Тихоокеанський регюн. По 10 мшьйон1в робочих мкць може зник-нути у Сврош та Америщ [2].
З огляду на минул1 ринков1 тенденци, це озна-чатиме втрату вщ 5 до 7 рошв зростання. Разом з тим, UN WTO щдкреслюе кторичну стшшсть туризму та спроможшсть створювати робоч1 мкця тсля кризових ситуацш. Для збереження туристично1 га-луз1 треба вжито термшових заход1в [3]. Тому юнуе потреба у розробщ наукових i прикладних аспект виходу з кризи. Зважаючи на вказане, дане питания е актуальним та потребуе пошуково-аналiтичних та практичних розробок. Аналiз останнiх дослвджень i публшацш. Питання розвитку туристично1 шдуст-ри розглядалися в роботах таких украшських авто-р1в, як I. I. Волкова, Т. А. Городня, О. I. Графська, Л. П. Дядечко, О. В. Свтушенко, О. О. Кифяк, I. В. Крупiца, В. Ф. Любщева, М. П. Мальська, В. О. Матросова, С. А. Мехович, А. Ю. Парфше-нко, П. Г. Перерва, П. О. Подлепша, В. I. Свдоров, I. М. Шамара, I. М. Школа, В. К. Федорченко, В. I. Цибух та ш. Серед шоземних дослщнишв ва-рто вщзначити А. Александрову, В. Гаворецш, Дж. Джафар^ В. Квартальнова. Цi та iишi автори свого часу зробили певний вклад у розробку теоретичних та практичних питань розвитку туризму. У доктор-сьшй дисертацй' Графсько1 О. I. обгрунтовано тео-ретико-методологiчнi засади та удосконалено орга-нiзацiйно-економiчний шструментарш розвитку туристично-рекреац1йно1 сфери в економщ терито-рiальних громад Украши в умовах сучасних викли-kîb [4].
У працях Подлеп1но1 П. О. визначено законо-мiрностi диференцтованого характеру впливу ключових показникiв розвитку м1жнародного туризму на ВВП краш. Представляе практичний штерес запропонований вченою мехашзм державного сприяння розвитку конкурентних переваг. Вш включае мiжиароднi оргашзацп, держави, туристи-чнi iиституцiï, транснацюнальш туристичнi ланки взаемоди, туристичнi дестинаци, нормативно-пра-вове забезпечення, туристичну шфраструктуру та таке шше. Це дае можливкть сформувати пщходи до побудови державних стратегш розвитку турис-тичноï галузi краш, що розвиваються [5].
Питанням моделювання сталого розвитку туризму та розробки стратегiï туристичних оргашза-цш в умовах невизначеносп присвячено науковi працi С. А. Меховича та шших [6,7]. Непоча-тенко В. О аналiзуе наслвдки кризових явищ, що спричиненi COVID-19. Вчений вважае, що сьогоднi криза, пов'язана з пандемiею COVID-19, змусила туристичний бiзнес вийти з зони комфорту та шукати шновацшш шляхи розвитку та дiяльностi. На
його думку, для того, щоб туризм ввдновився тсля кризи, його слад реан1мувати упровадженням р1з-ного роду новацш. Зробити це можна багатьма шляхами, але, основними мають стати - державна пщтримка туризму та пвдприемницьких шщ1атив у данш сфер1, полшшення сервку, зокрема у сфер1 гостинносп, та посилення шформацшно! компани в мереж1 1нтернет. Автор надае практичш пропози-ци щодо виходу з кризи, упровадження яких дасть змогу зменшити р1вень негативного впливу наслвд-юв пандеми на економшу туристично! галуз1 Укра-!ни [8].
Всеб1чний анал1з стану сучасного туризму на-дав у своему штерв'ю «Голосу Укра!ни» Президент Асощацп навчальних заклад1в Укра!ни туристсь-кого 1 готельного проф1лю В. К. Федорченко. Вш вважае, що держава мае передбачити у сво!й поль тиц1 там мехашзми, яш б стримували стих1йний ро-звиток галуз1 та спрямовували !! еволюцш у такому напрям1, щоб зберегти природне 1 культурне сере-довище для прийдешшх поколшь. Саме тому необ-хвдшсть учасл держави у формуванш та реал1заци туристично! полггики зазначаеться у Гаазькш де-клараци з туризму, яка була прийнята на Мтжпарла-
ментськiй конференци ЮНВТО у 1989 роцi. У де-клараци прямо визначаеться: «Туризм мае планува-тися державою на конкретнш i послвдовнш 0CH0Bi га сгаги частиною комплексного плану розвигку будь-яко! кра1ни разом з шшими прюритетними секторами, такими як промисловкть, сiльське госпо-дарство, охорона здоров'я, соцальне забезпечення, освта» [9]. У той же час жодна галузь народного господарства Украши i свпу не зазнавала тако! кь лькосп реорганiзацiйно-хаотичних змш, як туризм. Щ маншуляцп практично призупинили поступовий розвиток туризму та завдали галузi суттево! шкоди [10].
За даними Мшнародно! туристично! оргашза-цi! подороже з метою лшування та оздоровлення стали основою м1жнародних туристичних обмш1в, а питома вага турист, що подорожують з метою «leisure, recreation and holiday» складае близько 56% або 784 млн оаб щорiчно (данi UNWTO за 2018 р., а «health treatment» разом з вщввдуваннями родич1в та друз1в, паломницькими чи рел1гшними подорожами займае бшя 27% ус1х ввдввдувань [11]. Концептуальною системою для лжувально-оздо-ровчого туризму стали виокремлення потреб тури-CTiB у оздоровленш та медичних иослугах (рис.1).
Рис. 1. Концептуальна система л^вально-оздоровчого туризму [12].
Як видно з рис.1, «лжувально-оздоровчий туризм» включае оздоровчий туризм (recreational tourism, orhealth care tourism), лжувальний туризм (health tourism or health treat menttourism) та медич-ний туризм (medical tourism and wellness). Рекреац1я охоплюе всi види вщпочинку, в тому числi санато-рно-курортне лшування i туризм. Рекреацшний туризм включае по!здки з метою вщпочинку, оздоровлення i лшування, а також вщновлення i розвитку фiзичних сил.
Актуальним постае питання щодо механiзму створення оздоровчо-лшувальних туристичних маршрут з урахуванням рекреацщшних умов туристичних дестинацш, яш створювались десятирiч-чями. З усього виходить, що в однш туристичнш дестинацi! може бути не один i не два рiзних оздо-ровчих маршрути, що прив'язанi до одних i тих же
лшувальних заклад1в. При чому оздоровч1 маршрути повинш складатись диферецшовано з урахуванням ф1зичного стану турист та реальних медичних показань щодо ф1зичного навантаження. Тобто, мова йде про створення спецально! регюна-льно! структури на основ1 державно-приватного партнерства. Це може бути Департамент оздо-ровчо-лшувального туризму регионально! туристично! дестинаци. (РТД). В його функци повинна вхо-дити експертиза регюнальних маршрут для р1з-них категорш турист. Слад зазначити, що оздоровчий туризм ще не набрав популяршсть , тому що методолопчно не виршено ряд питань його оргашзацп. До того ж багато питань щодо насладив пандеми та засоб1в боротьби з цим захворю-ванням не мае закшчених рекомендацш та обгрун-тувань. Саме це стримуе розвиток теори та оргашзацп оздоровчого туризму як важливого
34
БСОШМГС 8С1Б1ЧСБ8 / «ШУШМУМ-ШУТМак» #3(Ш1Ш, 2
туристичного напрямку у дшльносл регiональних туристичних дестинацтях.
Як слвдуе з рис.2, мiж оздоровчим та медичним туризмом, iснують суттевi розбiжностi. Перш за все вони стосуються стану здоров'я людини. Якщо оздоровчий туризм показано для загального покра-щення самопочуття, то клiенти медичного туризму- це особи з гострими та хронiчними захворю-ваннями якi потребують традицшно1 медицини. В чи^ послуг таким туристам може бути хiрургiчна допомога стацiонарне лшування та медична допо-мога у лшарнях з використанням медикаментiв.
Перетин кордонiв на фонi пандеми сприяв в УкраЛт прискоренню темпiв розвитку внутрш-нього оздоровчого туризму. Найважлившим фактором е наявнiсть лшувальних-оздоровчих ресур-сiв рiзноl етимологи. Центральною системоутворю-ючою одиницею туристично! шфраструктури е курорт. У курортах зосереджено всi компоненти оздоровчого туризму.
Cпецифiкою ринку медичного туризму е на-дання послуг медичного характеру та насичешсть ринку охорони здоров'я, який являе собою сукуп-нiсть наявних та потенцшних товар1в та послуг, спрямованих на захист I вадновлення здоров'я.
Медичннй туризм
Клгенти
Потреба
Послуги
Засоби Заклады
Провайдера
Защкавлеш у здоровому випочинку та отриманш послуг для загального по крашения самопочуття
Хрон1чно хвор1 та Т1.
хто пратне оптпшзуватп здоров'я
Осоои з гострими та хрошчннми захворюв аннями
Велнес промоцп
Комп л ементарна (доповнююча) 1 альтернативна медицина
Траднцшиа медицина
Релаксашя. медитацш. Альтернативна терапш. Хфургш та хфурпчна
ыасаж. с па-по слуги. гомеопапя. допомога (загальна.
нагуропатш, йога. фшотерашя. реГш. ортопедичка.
тай-ш1. шлагес. фпнес. хфопракгика. нейрох1рурпя.
коучшг. контроль ваги. акупунктура 1 кардюх1ру'рг1я, косметична
с грес-контроль. ре ф л екс о-терап ш. Х1рургш. гране планташя та
консульташТ та л1кувальний масаж 1н.). стоматсаопчш
навчання. здорове 1 водш процедури. процедури, л ¡агностика.
харчування 1 осте о лог ш. програмп пластична хфурпя.
пригогування Еяа, по зниженню ваги. лшування безплщдя.
переоування в умовах фпнес- хшютерапш та шкування
дикоТприроди. консульгування. ОНКОЛОПЧНИХ
екотурпзм. духовн! профес1Йна терагая. захворювань. стацюнарне
практики та культурн1 реашлггащя Л1кування. Л1карськ1
заходи, косметичш консу'льтацп, л1кування та
процедури медичнадопомога
Впамши. нагуральш та рослинш продукти
Медикамент
Спа: курорги / велнес-готел!
Клш1ки ' мел. центри
Лжарш
Гнструктури коуч! / треиери Практику юч! альтер нативну медицину Л1кар1
Терапевти. амейш Л1кар1 та пред ставники сум1жннх професш. пов'язаних з: сферою охорони здоров'я Терапевти
Рис. 2. Змгст оздоровчого та медичного туризму [13]
На вщмшу вщ медичного туризму оздоровчий туризм орiентуеться на рекреацшно-туристичну iн-фраструктуру. Хоча в окремих привабливих турис-
тичних дестинацiях використовуеться мультипль нарний пiдхiд до розбудови рiзнопланових закладiв туристично1 шдустри. Оздоровчi послуги можна подлити на к1лька груп: послуги з реабiлiтацiйного
туризму, оздоровчi (санаторно-курортнi, спа- та велнес послуги). Товаром на ринку медичного туризму виступають також послуги з б'ютi-туризму (послуги з пластично! хiрургi!, догляду за зовншш-стю та косметологiчнi послуги).
Лшувальний туризм здшснюеться з метою змь цнення здоров'я i передбачае перебування в санато-рно- курортних установах. Метою оздоровчого туризму е профшактика захворювань i вщпочинок. Вш характеризуемся тривалiстю подорожi, вщвь дуванням меншо! кiлькостi мiст i бшьшою триваль стю перебування в одному мкщ, тобто поряд iз проведенням дозвшля передбачае ввдпочинок, ре-лаксацш, оздоровлення [14]. Такий вид вщпочинку краще характеризуемся формулою поновити, ожи-вити,розслабитися,оновити («renew, revive, relax, refresh»).
Щодо лшувально-оздоровчого туризму немае едино! думки як ввдносно самого термшу (лшуваль-ний, лшувально-оздоровчий, спортивно-оздоров-чий, реабштацшний, рекреацшний i так дал^, так i змiсту цього поняття. Бiльшiсть фахiвцiв схиля-ються до того, що лшувально-оздоровчий туризм необхвдно визначати виходячи з видшення трьох його основних складових - лшувально-реабштацш-ною, валеологiчною (оздоровчою) i рекреацiйною. Першi двi складовi - медичш по свош сутi, третю складову утворюють вщпочинок i досугово-разва-жальнi послуги. За кордоном найчастше в кон-текстi лiкувально-оздоровчого туризму використо-вуються термши "health tourism","medical tourism", "wellness tourism". £ декшька визначень медичного, веллнесс i лшувально-оздоровчого сегмент туризму, проте експерти в основному згодш у тому, що i медичний, i веллнесс-туризм розглядаються як ш-дкатегорi! лшувально -оздоровчого туризму (health tourism), при цьому веллнесс-туризм вважаеться здшснюваним практично здоровими людьми, осно-вним мотивом яких е збереження i змщнення свого здоров'я, у той час як медичний туризм здшсню-еться людьми, що страждають будь-якими захво-рюваннями [15].
При цьому перша деф1н1ц1я - health tourism, або найбшьш ввдповвдний в перекладi лшувально-оздо-ровчий туризм - е, на думку бшьшосп авторш, найбшьш невизначеною категорiею. Цей термш зазви-чай використовуеться для позначення будь-яких по!здок з метою полшшення стану свого здоров'я як за допомогою лшувально-реабштацшних заход1в, так i оздоровчих. За визначенням UNWTO, health tourism включае послуги, що широко варшють ввд вщвщування spa центр1в до хiрургiчних втручань, якi можуть бути прийнятi тому, що це або дешевше, або медичнi установи в пункл призначення переве-ршують так1 ж в домашнiх умовах, або тому, що турист хоче зберегти анон1мшсть [16].
По шшому документу UNWTO, "Health tourism - це туризм, пов'язаний з по!здками в spa-центри або на курорти, основною метою яких е по-лшшення фiзичного добробуту мандр1вника через застосування фiзичних вправ i терапш, дiетичний контроль i медичнi послуги, що вщносяться до пщ-
тримки здоров'я". Д-р Стш Хейджоф трактуе це поняття вужче: health tourism (медичний туризм) е по-!здкою в iншi кра!ни або територи для ц1лей закупi-влi медичних послуг i iнших заход1в в обласп охо-рони здоров'я, синемизируя таким чином поняття "health tourism" i "medical tourism" [17].
£ також думка, що health tourism пов'язаний, головним чином, з термальним туризмом i вщввду-ванням мшеральних джерел з л1кувальною метою, тобто шдкреслюеться бiльше оздоровча суть цього термшу [18].
Термш "medical tourism", на думку зарубшних дослвднишв, конкреттший. М. Букман i К.Букман визначають медичний туризм як по!здки з метою полшшення свого здоров'я, а також економiчну дь яльнiсть, що е торг1влею послугами i е зрощенням, принаймш, двох сектор1в: медицини i туризму [19].
Як оздоровчий туризм найбшьш часто перек-ладаеться терм1н «wellness tourism». В основi такого туризму лежить велнес-концепц1я, яка визна-чае велнес як «стан здоров'я завдяки гармонi! т1ла, розуму, духу за рахунок самовiдповiдальностi, фi-зичнш культурi, краси, здорового харчування, дь ети, вгдпочинку (антистресу), медитацi!, психiчно! дiяльностi, освiти i турботи про навколишне сере-довище^» [20, 21].
Велнес туристи можуть отримувати проце-дури, дуже схож1 на п, як1 використовуються меди-чними туристами, але ввдмшшсть полягае в мотивi - збереження i зм1цнення !х здоров'я, вгдвертання хвороби, а не лшування вже наявно! патологi!. 1снуе багато визначень i моделей велнеса. В цшому, велнес - рух пщкреслюе активну позиц1ю, в якш люди намагаються виявити потенцiйнi проблеми i запоб1гти !х подальшому розвитку з тим, щоб зали-шатися у формi i фiзично i психологiчно. Оскiльки люди беруть участь в розважальних заходах, знахо-дячись у вiдпустцi, туризм е щеальним засобом для сприяння здоров'ю.
Ключовими технологиями реалiзацi! велнес-концепцi! е spa- технологи. Spa — метод фiзiотера-пи, пов'язаний з водою. Практика "прийняття води" у терапевтичних цiлях досягла свого розквпу у 19-му столгт. Iнодi використовуеться для позначення таких понять, як лазня, водолшування, бальнеотерапия, таласотерапгя i навпъ псаммотерапгя. Спа-курорти - це мкта, якi пропонують лiкування мше-ральними i морськими водами, водоростями i солями, л1кувальними грязями i цiлющими . В^до-мими европейськими спа-курортами е Вiшi i Евiан у Францi!, Абано-термi в 1талй i Спа у Бельги. Нинi багато готел1в свiту мають власнi спа-центри. 1снуе iндустрiя спа-салон1в, що пропонують в^двгдувачам гiдромасажнi ванни. Слово "спа" походить вгд на-зви бельг1йського курорту Спа, який набув популя-рностi в усш £вропi завдяки сво!м л1кувальним водам. З часом слово стало прозивним i стало вжива-тися для позначення бальнеолопчних процедур або супутнiх !м явищ.
1снують рiзнi подходи до дефiнiцi! " spa ". На сайтi Intelligent Spas(2007) spa - об'екти були визна-ченi, як "бiзнес, пропонуючий spa - процедури, гру-
ECONOMIC SCIENCES / «ШУШМУМ-ШУГМаУ» #30(117), 2021
36
нтован1 на водних методах лшування, як1 практику-ються квал1ф1кованим персоналом в професшнш i розслаблюючш обстановш". Розглядати spa - об'е-кти як "мкце пвдвищення загального благополуччя за допомогою рiзних професшних послуг, яш спри-яють оновленню розуму, тша i духу" пропонуе Мiжнародна Spa Асоцiацiя (ISPA) [ 22].
Часто spa - бiзнес ототожнюеться iз салонами краси, масажними центрами i медичними устано-вами. На нашу думку, це не вiрно. В основi spa -бiзнесу використовуються воднi процедури i такi , де е мкце для вщпочинку.
Узагальнюючи наявнi публшаци, можна дати наступне визначення: spa - це концепщя духовного i фiзичного оздоровлення, спрямована на гармош-зацш вщношення людини iз зовшшн1м середови-щем на основi поеднаного використання природних i штучних чинниив з переважанням водних процедур, здорового харчування i рухово! активности Усi цi послуги надаються туристам у курортах. У свт видтяються двi полярнi моделi органзацп курорт-но! справи, що мають, обумовлет еволюцiею куро-ртно! практики - захвдноевропейська i росшська. У Захвднш Cвропi i США, що в^^зняються досить вшьною органiзацiею лшувально-оздоровчого туризму, це поняття визначаеться виходячи з головного мотиву по!здки - поеднання вщпочинку i лшу-вання(оздоровлення). При цьому медичнi послуги не протиставляються шшим послугам у склащ тур-продукта i не завжди е домшуючими. Виходячи з цього, Свропейська курортна асоцiацiя визначае ль кувальний туризм як активний вщпочинок, який впливае на змщнення здоров'я i фiзичний розвиток особистосп i пов'язаний з пересуванням особи за меж1 постшного мiсця проживання. У цьому визна-ченнi ясно видтяються два критери лiкувального туризму - цшьовий i просторовий. Загально прийнятим пдходом е такий, що лшувально-оздо-ровчий туризм визначаеться як поеднання вщпочи-нку i розваг i шдивщуальних, спрямованих на тур-боту про ктента програм здоров'я. Це визначення активно використовуеться Свропейською асоща-цiею наукових експерт1в в обласп туризму. У вка-заному визначеннi явно прослвджуються три скла-довi лшувального туризму - вщпочинок, профшак-тика i лiкування. При цьому домшують вщпочинок i розваги, що укладаеться в змiст захщноевропейсь-ко! моделi лшувального туризму. По цш моделi ро-змщення турист1в i ввдпочивальниив органзову-еться в готелях, яш вiдомi завдяки професшним ноу-хау i великому досвщу в обласп медицини i вь дпочинку. Ще одшею ознакою лжувального туризму у вказаному його трактуванш е комплекснiсть обслуговування, тобто гармоншне поеднання програм по збереженню i змщненню здоров'я, реабш-тацшних i омолоджуючих програм, релаксацшних i творчо-освiтнiх програм, спецiального живлення.
На дещо шший аспект лжувального туризму пропонуе звернути увагу Х. Харштедт. Згщно з ним лшувальний туризм включае вщввдування бальнео-логiчних i шших курорт1в мiсцевими i шоземними туристами при змiнi !х постшного мiсця прожи-
вання. Таким чином, заруб1жна туристська практика при визначенш лiкувального туризму концен-труе увагу фахiвцiв на наступних аспектах:
- основним мотивом по!здок е полшшення здоров'я;
- гармоншне поеднання у складi курортного продукту медичних i оздоровчих послуг з досуго-выми i розважальними;
- особиста шщштива туриста у формуванш свое! лшувально! програми i вщповвдальшсть за отримання цих послуг i !х ефект.
У вiтчизнянiй практищ лшувально-оздоров-чого туризму акценти при його визначенш роби-лися i робляться виключно на медичнш и складо-вш, при явно другоряднш ролi рекреацшного компонента. При цьому лшувально-оздоровчий туризм позначаеться як самостшний вид туризму, спрямо-ваний на вщновлення здоров'я i його профшактику [23].
Оздоровчо-лшувальний туризм - це новий роз-дш курортно! дiяльностi, який розглядае органза-цш роботи санаторно-курортно! галузi з точки зору технологи подороже. Це досягаеться шляхом фор-мування туристського продукту, в основi якого за-кладена лшувальна або оздоровча технолот, що покращуе як1сть життя. Соцiальне значення нового напряму полягае в створенш значимо! частини цiлi-сно! системи охорони здоров'я за рахунок форму-вання блоку "вщпочинок" (для здорових, ослабле-них i хворих) i пщвищент рентабельносл санато-рно-курортно! галузi за рахунок впровадження в и роботу закономiрностей туристичного бiзнесу i те-хнологш управлшня якiстю обслуговування. Тим самим поняття "санаторно-курортна допомога" i "оздоровчо-лшувальний туризм" зближуються i створюють туристичш дестинацii. Туристичнi дес-цинацii характеризуються рiзними напрямами, видами i рiзновидами сфери туризму.
Аналiз свщчить, що останнiм часом популярною стала таласотерашя, Wellness та Spa-проце-дури. Такий пiдхiд у бажанш санаторно-курортних закладтв пщтримують новi асощаци медичного туризму , так як Украшська асоцiацiя медичного туризму (УАМТ) та Всесвiтня асошац1я медичного туризму (GHTC). Гтакий туризм передбачае оргаш-зацш медичного обслуговування пащент разом iз органiзацiею вщпочинку та надання лшування, дiа-гностику чи профшактику захворювань, отримання оздоровчих, рекреацшних чи шших послуг.
З кожним роком медичний туризм набувае все бшьшо! популярностi, особливо серед мешканц1в США, Канади та кра!н Захвдно! Свропи. Наприклад, у США кшьшсть людей, що не мають повноцшно! медично! страховки, перевищуе 50 млн оаб. У бь льшосп населения медична страховка не покривае лшування хронiчних захворювань, операци, повно-цшне стоматологiчне лiкування та протезування. Тому багато американщв вважають за краще про-ходити так1 види лiкування за кордоном. Часто па-цiенти просто змушенi займатися м1жнародним ме-дичним туризмом, так як не можуть отримати ок-ремi медичнi послуги у себе в краЛт через законодавчi заборони та обмеження. Безумовно для
розвитку медичного туризму необхщний ресурсний потенцал, як природного характеру так 1 розвинена шфраструктура 1 квал1ф1кований персонал медич-них лшувальних заклад1в. Часто медичний туризм ототожнюють з оздоровчим, але ц поняття не щен-тичш [24].
Наведеш результати дослщжень свщчать про те, шо змши у свгтовш економщ, викликан панде-м1ею, потребують проведення яшсно нових досль джень. Таю дослщження актуальш ще тому, що в Укра!ш власна туристична шдустр1я заслабка та вона найб1льше постраждала вщ глобально! панде-мй ТО^-19.
За останш 30 рошв у сфер! туризму Укра!ни вь дбулося бшьше 14 реоргашзацш органу виконавчо! влади ще! галузг Експерименти були р!зш. Туризм поеднували в одному ведомств! з економшою 1 тор-тлею, культурою, молодгжною полтикою 1 спортом, але позитивних насладив це не мало, бо через постшш реформування ц структури встигали тшьки приймати та передавати повноваження, втрачаючи певш здобутки. За роки незалежносп Кабшет М1н1стр1в Укра!ни прийняв дв1 Державш програми, дв1 Стратеги розвитку туризму та курор-тш. Законом Украши «Про туризм» визначено, що держава наголошуе туризм одним !з прюритетних напрям1в розвитку економжи та культури. Нажаль, вс щ документи не супроводжувались послщов-ними, продуманими перспективними дями. Для подальшого сталого розвитку туристично! галуз1 !м бракувала професшшсть, стабшьшсть, наукова прогнозовашсть та передбачуванють. Криза ще раз продемонструвала потребу у концентрацй на ращ-ональному 1 ефективному використанш туристич-них, природних, лшувальних та рекреацшних ресурс та формуванш туристично-рекреацшного простору шляхом створення зон розвитку туризму та курорт, розробц конкурентоспроможного нацю-нального туристичного продукту. Мгжнародний туризм - одне з найбшьш динам1чних явищ у свгговш економщ. Його вплив проявляеться у стимулю-ванш дгяльносп не тшьки туристичних пщпри-емств, але й суб'ектш багатьох сумгжних ринюв. Зростаючий туристичний потк сприяе актив!зацй пщприемств в уах секторах економжи, каштал1за-цй актив1в, створенню робочих мкць, економ1ч-ному та соцальному зростанню. У 2019 роц глобальна шдустргя туризму забезпечувала (прямо та опосередковано) близько 330 млн робочих мкць, що екв1валентно 10,3% вщ загального р1вня зайня-тосп. Кожен десятий прашвник в свт був зайнятий в туристичному сектор! На кожне робоче мюце, безпосередньо створене в сфер! туризму, створюва-лось близько п1втора додаткових робочих мюць. Кожн 30 турист, що вщвщують крашу створю-ють прямо одне робоче мюце та опосередковано -два. Тшьки готет та ресторани всього свпу забез-печують роботою понад 144 млн оаб. Серед них близько 44 млн самозайнятих 1 7 млн роботодавц1в. Бшьшють туристичних пщприемств складають мшро-, мал! та середш пщприемства (МСП) з менш н1ж 50 прашвниками. Приблизно 30% вае! робочо! сили зайнято в компаниях вщ 2 до 9 прац1вник1в
[25]. Ключова роль у розвитку мгжнародного туризму належить крашам Европейського союзу. Перевагою подорожей Европейським Союзом е шенген-ський проспр, який дае змогу подорожувати кра!-нами Еврозони з одшею мультив1зою. Туристична галузь ЕС досить розвинута. Вона нал1чуе 2,4 млн. пщприемств, понад 90% з яких припадае на сектор малого та середнього б1знесу. Туризм забезпечуе зайнятють населення. 12% зайнятосп на ринку прац1 Евросоюзу, створюе близько 23 мшьйон1в робочих мюць. Частка зайнятосл в туризм! вщ загаль-но! зайнятост1 в 1сландй становить 15,7%, в 1спа-нй'13,5% в 1рландй -10,3%, в Грецй 10,0% та в Пор-тугалй 9,8%. [26] Майже щор1чно близько 267 мшьйошв европейц1в (62% населення) здшснюють щонайменше одну по!здку з метою вщпочинку, а 78% европейшв проводять вщпустку у сво!й кра!ш чи шшш краш £С. [27, 28] За даними Еврокомюп, щороку туризм приносив 1спанй близько 145 мшь-ярд1в евро. А дохщ н1мецьких готел1в, турф1рм та шших компанш даного сектору становить 240 мшь-ярд1в евро на рк. Туризм забезпечуе 10% ВВП Ев-ропейського Союзу, вщ 2,6% в Словаччиш до 25% у Хорват!. Найбшьше залежать вщ туризму, (у % вщ ВВП) так! Держави-члени £С, як Хорватия (25%), Кшр (22%), Греция (21%), Португал!я (19%), Австр!я, Естон1я, 1спан1я (15%), 1тал1я (13%), Словения, Болгария (12%), Мальта (11%), Франция (10%), Ншеччина (9%) [29]. Частка туризму в зага-льн1й економ1ц! Укра!ни за р!зними оц1нками дорь внюе 1,4- 9% ВВП. Всесвггая туристична оргашза-ц1я ООН (ЮНВТО) визначила цю частку на р1вн! близько 9% ВВП Украши [30]. В Укра!ш економка залежить здеб1льшого вщ внутр!шнього туризму, а також внутршньо! складово! ви!зного туризму. В'!зний потш !зза кордону займае незначну частину в1д загального обсягу нац!онального туризму. Абсолютна бшьшкть укра!нц1в (67%) проводять вщ-пустку в Укра!ш, ! лише третина (33%) - за кордоном. За обсягами туристичних вщвщувань в Укра-!ш у списку л1дер1в по кшькосп турист1в знаходяться Одеса, Льв1в, Ки!в, Херсонська, Запо-р!зька, 1ваноФранк!вська та Микола!вська област!. Точно порахувати скшьки укра]нц1в подорожують Укра!ною не можливо. Причина в тому, що сво! подороже укра!нц! найчаст1ше оргашзовують само-ст1йно, не звертаючись до турф!рм. Кр1м того, п1д час вщпочинку укра!нц! часто 1гнорують офщшш готел!, в1ддаючи перевагу в1дпочинку або у наметах, або у приватних садибах. Укра!нц!, як! проводять вщпочинок за кордоном, зазвичай обирають Египет, Польщу, Туреччину, Чорногорш ! Грец!ю. В 2019 рощ до Туреччини по!хали рекордн! 1,5 млн укра!нських турист1в, до Египту - близько 1 млн оаб. Загалом до кризи, щороку з Украши за кордон ви!жджало на 10 млн турист б1льше пор1вняно з числом 1ноземних турист1в, яш в1дв1дували нашу кра!ну. В 2019 рощ Укра!ну в1дв1дало 13,6 млн турист, б1льш!сть яких - громадяни кра!н СНД, а третина - ЕС. Частка шоземних турист того ж року була лише 13%. Для пор1вняння: у середньому частка в'!зного туризму в загальнш сум! туристичних витрат у крашах ЕС складае 90% [31]. Витрати
ЕСОШМГС 8С1Е1ЧСЕ8 / «ШУШМУМ-ШУГМак» #30(117), 2(021
38
шоземних туристiв в Украш досягли $1,4 млрд. Найбiльше серед шоземних турист витрачають турки, залишаючи в нашiй краш лише за день свого перебування в середньому €115. На другому мiсцi - американсьш туристи (€ 95), а на третьому - туристи з Ншеччини (€ 94). Польскi туристи, що вщвщали Укра1ну у2019 рощ, витрачали орiенто-вно 86 евро на добу, а мандршники з Франци - 64 евро. Для поршняння, украшсьш туристи у себе на батьювщиш витрачають на подорож лише € 30 на день. Туристична галузь Укра1ни налiчуе близько 100 тисяч комерцшних об'ектiв - готелш, рестора-нiв, туристичних компанш Усi цi об'екти були зу-пиненi майже повнiстю в перюд карантину. В Ук-рат зареестровано 4 664 суб'екпв господарювання в туристичному секторi. 60% з них -це фiзичнi особи-пiдприемцi. 80% туристично1 шдустри - це малий i мiкробiзнес. Крiм туроператорiв i тураген-тiв туристичний сектор Украши обслуговують близько 20 тис готелш i майже 30 тис ресторашв. У сферi туризму налiчуеться близько 1,029 млн. робо-чих мкць, що становить 6,2% зайнятого населення Украши. Доходи украшських туристичних компанш у 2019 рощ становили 31,9 млрд грн. Доходи фь зичних осiб-пiдприемцiв у сферi туристично1 д1яль-ностi у 2019 рощ становили 751,5 млн грн. [32]. Сьогодш Украша швидко проникае у сферу мшна-родного туризму i прагне заволодiти якомога бшь-шою часткою доходш у туристичному бiзнесi. Приклад розвинутих краш демонструе можливють отримання значних доходiв ввд участi у мiжнарод-них туристичних ввдносинах. Таким чином, турис-тична галузь мае надзвичайно важливе значення для економжи нашо1 держави, а розвиток ще1 сфери суспiльного життя повинен стати одним iз прюри-тетних завдань на найближче майбутне. Пандемiя СОУГО-19 вдарила по туристичнiй шдустри та спричинила безпрецедентну кризу в туристичнш економiцi. Потiк туристiв у свт скоротився приб-лизно на 65%. Тшьки за сiчень- вересень 2020 року юльшсть мiжнародних прибутшв знизилася на 70%. Це призвело до втрати 730 млрд доларiв, по-над 120 мiльйонiв робочих мкць опинилися пiд за-грозою. За офщшними даними туристичний бiзнес в Украш вже втратив мшшум 1,5 млрд доларiв. Ти-сячi працiвникiв туристичного сектору Украши втратили роботу. Як показуе досвiд минулого, най-важливiшу роль у виробленш ефективних заходiв у вщповщь на сошальш та економiчнi виклики ввдц--рае конструктивний i безперервний соцальний дiа-лог мiж урядами та сощальними партнерами. Ви-вчення европейського досвщу та розробка рекоме-ндацш щодо подолання негативних наслiдкiв пандеми для туристично1 галузi Укра1ни з викорис-танням iнструментiв соцiального дiалогу е важли-вим завданням для держави та бiзнесу. У зв'язку з рiзким падiнням економiчноl активносп значна ю-лькiсть працiвникiв туристичного сектору втратила роботу. Переважно це молодь та жшки. Протиеш-демiчнi заходи, вжитi в рамках протиди поши-ренню коронавiрусу, серйозно обмежили перемь щення людей у бшьшосп кра1н свiту. З 1 червня
2020 року 156 урядiв повтстю закрили сво1 кор-дони для мiжнародного туризму. Це стало причиною падшня доходiв в сферi туризму, як в'1зного, так i внутрiшнього. Туристичнi компанil були за-критi одними з перших. Бшьшкть готелiв, рестора-нiв, туристичних об'ект були закритi в пiк кризи, а фестивалi та заходи були скасоваш або перене-сенi. [33]. Туристичш компанil одними з останшх вiдновили дiяльнiсть, але поки що !м все одно доводиться застосовувати суворi медичнi протоколи та заходи стримування. Це привело до того, що у сь чш-вересш 2020р. туристичний потiк в £С зменши-вся на 68%. Туристичний сектор в результал обме-жень втрачае щомiсяця близько 1 млрд. евро дохо-дiв [34]. Найбшьш страждають такi популярнi туристичнi напрямки, як Францiя, Iспанiя, Iталiя, Грецiя, Португалiя, Мальта та Кiпр/ Тшьки у квгтш-червнi 2020 року рiвень втрат туристичного сектору £С, спричинених пандемiею, становив у Ггалп (96%), Хорватil (-86%), К^ (-78%), Францil (70%), 1спани (-51%), Румунil та Словенil (-56% ко-жна). Загалом, у квггш-травш 2020 року витрати на туризм у £врош впали на 68,4% порiвняно з тим же перюдом минулого року [35]. У червш 2020 року сектор послуг в £С зменшився на 16,4%, тодi як сектор туристичних послуг впав на 75,0%. Найбiльшi постраждали туристичнi агенцil та туроператори (83,6%), авiасполучення (-73,8%), тимчасове розмь щення (-66,4%) та ресторани (-38,4%) [36]. В рядi кра]н £С, наприклад, у Бельгil та Франци, незважа-ючи на те, що готелям дозволялося працювати пiд час кризи, багато з них закривалися через надзви-чайно низький рiвень заповнюваностi. Станом на початок квггня 2020 року, заващ^е^^^ готелiв £вропи знизилася на 84,6% порiвняно з квiтнем 2019 року. У липш-серпш показник дещо покращи-вся, але фiксувалось зменшення на 66,4% та 44,6% вщповвдно у порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року [37]. Близько 6 мшьйощв праданиюв туристично1 галузi £С вже втратили роботу через пандемш COVID-19. Жiнки, якi складають 54% ту-ристично1 робочо1 сили, молодь та пращники зна-ходяться в найбшьшш зонi ризику [38]. Втрати робочих мкць туристичного сектору в £врот за пiд-сумками 2020 року коливаються вiд 14,2 до 29,5 мшьйощв [39]. Вкрай негативнi наслiдки карантину в туристичнш галузi не слiд розглядати як припи-нення назавжди туристичного бiзнесу. 1стор1я свiд-чить про те, що свiтовi кризи тзно чи рано закiнчу-вались та починався новий виток розвитку. Такими е також головнi висновки теори великих циклiв кон'юнктури та теори передбачення, яш, на думку М.Д Кондратьева, ншоли в iсторil не набували такого великого i актуального значения, як у теперь шнiй час. «Мы являемся свидетелями эпохи, когда на очередь практического осуществления в грандиозном масштабе поставлена задача овладения стихийными силами социально-экономической жизни и подчинения ее сознательному, планомерному руководству со стороны государства. Эта задача предполагает не только знание, но и предвидение их действия. Только на основе этого знания и предви-
дения возможно построение реального плана и перспектив сознательного организационно-регулиру-ющего действия. Совершенно очевидно, что проблема планового руководства социально-экономической жизнью органически связана с проблемой предвидения. План, конечно, не только предвидение стихийно развертывающихся событий. План одновременно есть и программа сознательных действий. Но план без всякого предвидения - ничто». [39, с 511]. Який же ми маемо прогноз 1 що !з цього виходить? Перш за все, експерти схиляються до того, що деякий час основш зусилля туристичних компанш повинш бути спрямоваш на розвиток вну-тршнього туризму. Це об'ективно 1 слад з ними по-годитись. Бажання подорожей-це природна потреба будь-яко! людини, чи то молод! чи то людей похи-лого вшу. Щ сво! потреби люди реал1зують не т1льки пщ час вщпусток, а й протягом всього свого життя. Цьому сприяе р1вень автомобшзащ!. Так, у 2016 рощ на 1000 мешканцш Украши приходилось 200 одиниць авто та щор1чно парк зб1льшуеться приблизно на один процент (у крашах Европи - по-над 600, у м. Киевь близько 400). Наявшсть влас-ного авто сприяе мобшьносл 1 це е суттевим фактором , що стимулюе до подороже У той же час, ми маемо чинники, як1 обмежують розвиток внутрш-нього украшського туризму [40 с.16]: - пзнш початок курортно-рекреацшного сезону внаслщок впро-вадження обмежувальних заход1в; - високий показ-ник укра!нц1в, як1 подорожують на авто з власними наметами замкть готельних номер1в; -прша яшсть послуг вщносно 1хньо! вартосп в пор1внянш з вщ-починком за кордоном; - зменшення заощаджень у населення через карантин; - незначна кшьшсть го-тел1в, здатних приймати турист та забезпечувати сервк на високому яшсному р1вш; - низька як1сть дорц-, значна забруднешсть пляж1в та водойм; - фактор невизначеносп через коронав1рус: переход в р!зш карантинш зони, обмеження транспортного сполучення, загроза друго! хвил1 карантину. Сього-дш ми бачимо, що внутршнш туризм в Укра!ш не зазнав значного збшьшення та розвитку. К1льк1сть людей, яш подорожують Укра!ною не стало бшьше. Якщо брати загальш показники по Украшу то ра-нше подорожувало близько 11 мшьйошв чоловш, приблизно 5 мшьйошв з них - в першому п1вр1чч1, а 6 мшьйошв - у другому. В цьому рощ практично все перше твр1ччя туристичний сектор був зупинений,
I кшьшсть подорожуючих сягнула приблизно 1 мь льйон оаб, в основному за рахунок зимового вщпо-чинку. Очшуваний обсяг подорожей у лггаш перюд може сягнути не б1льше 3-4 млн. оаб. Тому замють
II мшьйошв до карантину маемо близько 4-5 млн турист в Укра!ш. Згщно з останн1м опитуванням, подорож1 для вщпочинку, швидше за все, в1днов-ляться швидше, н1ж д1лов1 подороже. Багато манд-р1вник1в хочуть скористатися ваучерами на по!з-дки, як1 !м пропонували для по!здок, скасованих через коронав1рус, а не ризикувати втратити кошти. Багато п1дприемств обмежують свш корпоратив-ний бюджет на подорож1 через ф1нансов1 труднощ1 або через те, що пандем1я сприяла переходу до б1льш широкого звернення до онлайн-конференцш.
Висока частка МСП у туризм! також е важливим фактором вщновлення туристично! галуз!. Як за-значае Мгжнародна орган!зац!я пращ, вартють пан-дем!! «може бути пропорцшно набагато вищою для малих п1дприемств через !х часто обмежеш ресурси та труднощ! з доступом до капталу» [41]. Витрати на застосування суворих заход1в щодо охорони здо-ров'я та стримування, а також на впровадження ци-фрових шструмент також можуть бути вщносно вищими для менших п1дприемств. Вщновлення туристично! галуз! мае важливе значення як для еко-номши Европейського Союзу в ц1лому, так ! кожно! окремо! кра!ни ЕС. Заходи, запроваджеш в рамках ЕС, для пщтримки туристично! галуз! можна розд!-лити на три основш категори: - забезпечення справедливого балансу м1ж захистом турист1в та штере-сами прац1вник1в туристично! галуз!; - забезпечення умов для виживання б!знесу з особливою увагою на МСП; - впровадження мехашзм1в коор-динац!! д1й для пщтримки та вщновлення туристи-чного сектору. З самого початку карантину ЕС роз-почав реал!зацш ряд заход1в для п1дтримки ключо-вих сектор1в економ1ки, як! спрямоваш на пом'якшення соц!ально-економ!чних насл1дк!в пан-дем!!. Вже в кв!тн! 2020р. Евросоюз видшив близько 375 млрд евро на вщновлення туристично! галуз! регюну шсля пандеми коронав!русу. Зокрема, 255 млрд видшено урядам для допомоги туристич-ному сектору сво!х кра!н ! майже 120 млрд — п1дп-риемцям ! компаниям, як! зазнали збитшв, для мож-ливост! продовжити роботу [42]. Уряди держав-член1в ЕС вживають безпрецедентн! кроки для реа-гування на кризу за допомогою загальних пакет1в стимул!в для економжи. Затверджуються також па-кети економ!чно! допомоги в сфер! туризму з креа-тивними р1шеннями для пщтримки б!знесу та пра-ц1вник!в, вщновлення впевненосп та захищеност! мандр1вник1в. Кр1м дотац1й до зароб!тно! плати, по-зик ! гарант1й для прац1вник1в вони включають мо-ратор1й на сплату податк1в ! продовження строшв перерахування внеск1в у систему соц!ального забезпечення. На основ! тристороннього соцального д!-алогу в кра!нах формуеться креативна державна по-лггака, спрямована на пом'якшення насл1дк1в кризи. В умовах масштабного негативного впливу на економку в соц!альному д!алоз! разом з туризмом беруть участь представники вс!х постраждалих галузей [43]. Так, у Грец!! створено урядовий коор-динац1йний ком!тет, до складу якого входять представники вах м1н!стерств. Рег!ональна рада з пи-тань туризму виконуе функцп координатора розвитку та просування туризму, включаючи управл!ння кризовими ситуациями. Створена в1дкрита л1н!я зв'язку, щоб дозволити туроператорам, п1дприемст-вам та представникам ринку контактувати з Мшк-терством туризму для вир1шення питань, а ключова !нформац1я також поширюеться на веб-сайт!. У Болгар!! д!е програма тимчасового субсидування зароб!тно! плати, яка передбачае фшансування з державного бюджету до 60% заробгтно! плати (включно !з внесками на соцальне страхування) у компаниях, як! будуть змушен! зв1льняти людей без
ECONOMIC 8С!ЕМСЕ8 / «ШУШМУМ-ШУГМак» #30(117), 2(21
40_
тако1 допомоги. Програма розрахована на 12 мюя-цiв, а и бюджет складае 1,5 млрд. болгарських левiв (близько 770 млн. евро). Завдяки цьому понад 97 000 робггниюв змогли зберегти сво1 робочi мiсця. У Франци Уряд змшив умови скасування бронювання подорожей щоб дозволити замшу ввдшкодування кредитом або ваучером на еквшалентну суму на майбутню послугу. Мета в тому, щоб уникнути не-гайного вiдтоку грошових коштiв та допомогти компаиiям пройти важкий етап, оскльки клiенти мають право вимагати повернення коштiв через 18 мiсяцiв, якщо ваучер не використовуеться. Уряд Польщi видiлив 5,65 млрд евро на щдтримку м!кро-пiдприемств туристично1 галузi у формi безввдсот-кових позик i передбачив таку ж суму на дотаци для великих пщприемств у формi позик або облпацш, придбання акцiй або цiиних паперiв. Власники тур-фiрм отримали можливкть обговорення умов на-даиия позики незалежно вiд розмiру бiзнесу. Сплату бшьшосп податкiв вiдтермiиоваио, спро-щено форми та процедури подачi податково1 звгг-ностi та прискорено процедуру податкових ввдра-хувань. У Словаччиш держава надала гаранти на суму до 500 млн евро на мкяць, щоб допомогти пщ-приемствам отримати кредит, а також видшила ф!-нансову допомогу для збереження робочих мiсць у галузi. Туристичш компани отримали дозвiл на списання збитк1в поточного року. Уряд дотуе 80% заробгтно1 плати працiвникам компанш, якi залуча-ються на екстреш реагування. Передбачено ком-пенсаци для праданиюв компаиiй туристично1 га-луз!, що найбiльше постраждали вiд пандеми, мшь мальна виплата становить 1 100 евро на мкяць. В Укра1ш у бюджетi 2020 року на розвиток туризму було закладено 240 мiльйонiв гривень. Через карантин бюджет переглянули i фшансування забрали повнiстю. В липнi 2020 року Кабшет мiиiстрiв ви-дшив 1 мiльярд гривень з фонду боротьби з СОУГО-19 на пщтримку культури i туризму. Нажаль, туризм фактично опинився поза рамками пщтримки данох програми, осюльки: -590 м^танв гривень скеровано на гранти для шституцшно1 пiдтримки, стипендш самозайнятим митцям, пiдтримки проекта у сферах культури та мистецтв, креативних ш-дустрiй та внутршнього туризму; - 150 мiльйонiв гривень - на гранти через Украшський шститут книги; - 100 мiльйонiв гривень - для вiдбору проект на виробництво серiалiв патриотичного спря-мування; - 50 мiльйонiв гривень - на пiдтримку кшо. Тi держави, в яких туризм займае вагому час-тку у ВВП, защкавлет швидше повернути до себе турист i готовi оперативно запроваджувати всi не-обхiднi протиепiдемiчнi заходи в туристичнiй ш-фраструктур!. Можна передбачати, що для украш-ських туристiв вiдкриють сво! кордони так! популя-рнi краши, як Туреччина та £гипет. Але дуже вiрогiдно, що там не буде, наприклад, шведських столiв у готелях, а також будуть запровадженi iншi протиепiдемiчнi заходи у мiстах вщпочинку, шфра-структурi, готелях та ресторанах. Незважаючи на такi незручностi, украшщ все одно повдуть - адже цi краши е кращою альтернативою, анж ввдпочи-
нок усерединi Украши. Турфiрми, якi в час карантину шукають для своХх ктент украшську альтернативу, вважають, що ввдпочинок в Украш! подо-рожчае. До прикладу, попередне бронювання го-телю в районi Одеси зросло в цш! наполовину. Туристичнi краши Пiвденно-Схiдноl Ази, пере-довсiм Таиланд, де розгул коронав!русу вже прибо-ркали, теж вiдкриються досить рано. Тобто, експе-рти вважають, що внутршнш туризм у перюд пандеми не здатен замшити для украlнцiв найулюбленiшi закордонн! напрямки. Щдвищення цiи у турф!рмах може привести до того, що в умо-вах послаблення карантину чимало украlнцiв подо-рожуватимуть не з турф!рмами, а бронюватимуть квитки 1 готел! самостiйно, а це означае подальше скорочення зайнятостi для молод! та жшок. Бшь-шють експертiв передбачае, що туризм продовжуе перебувати в повному занепадi та досягне лише од-ше1 третьо1 частини р!вня 2019р. Показники па-дiиия загальних туристичних поток1в в весняно-л!-тнш перiод 2020 р. продемонстрували значну вщ'емну тенденцiю. У нинших умовах, за попере-дн1ми розрахунками, бшьше 80% пiдприемств ту-ристично1 галуз! будуть змушенi на кiиець року за-декларувати збиток. 9% вщ цих 80% можуть збанк-рутувати. У зв'язку з р!зким падшням економiчноl активностi працiвники туристичного сектору зггк-нулися з катастрофiчним скороченням робочого часу та втратою роботи. В Украш! вiдсутия якiсна туристична статистика. Приватний сектор у туризм! не включаеться офщшно в управлiиия галуззю на державному р1вщ Туризм зазвичай не сприйма-еться як економiчно важливий сектор та залиша-еться поза увагою влади. Системш та регуляторнi змши е обов'язковим кроком для подальшого роз-витку сектору, адже система статистичних даних про туризм не забезпечуе належне планування та прийняття рiшень. Потребуе системного узго-дження з найкращими мiжнародними практиками податок на туризм. Короткостроков!, середньостро-ков! i довгостроков! заходи повинн! розроблятися на основ! тристороншх консультацш (уряд, проф-спшки та органзаци роботодавц!^ з застосуванням мехатзму реагування на пандемш COV[D-19, який передбачае виршення трьох взаемопов'язаних за-вдань: стимулювання економiки ! зайнятостц п!дт-римку пщприемств, робочих мкць ! доход1в та опору на сощальний д!алог як джерело ршень. З метою реал!зувати у кра1т стандартного процесу розвитку туризму, який у випадку Украши значною м!рою залежить в!д загального економ!чного розвитку, £вропейським Банком реконструкцп та розвитку у 2019 рощ була оприлюднена «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Украш!» [ 44]. Цим документом було визначено перше завдання в данш ситуаци — це зберегти внут-ршнш туризм ! вхвдний пасажиропотiк на тому ж р1вн1, перенаправляючи бшьшу частину вихвдного трафшу на дестинаци в межах Украlни. П1сля заве-ршення кризи, пов'язаиоl з пандем!ею COVID-19, пропонуеться направити зусилля на укршлення туристичного попиту Украши на м!жнароднш арен!, про що зазначено в попереднш Дорожн1й карт! (але
з незначним вадставанням у термшах реал!зацй). Таким чином будь-яш вадмшносл в Дорожнш карт!, починаючи з 2021 року, а особливо з 2023 року (етап падвищення шформованосл), пов'язан1 з гло-бальними змшами в туристичних продуктах, потребах споживачш 1 загальнш туристичнш модели як1 на цей момент вважаються дуже важливими, однак !х подальшу долю дуже важко передбачити. Циф-рова трансформация й онлайн-присуттсть будуть безперечно дуже важливими факторами, не лише через необхадшсть надання шформаци споживачам 1 маркетинг, але 1 з точки зору оргашзаци та роботи р1зних фах1вц1в у галуз1 туризму. Можна припус-тити, що переважна кадьшсть покращень в оргашзаци туризму будуть базуватися на оргашзаци в1р-туальних ршень 1 дистанцшно! роботи, а також на проведенш освгтшх програм, як1 в багатьох кранах залишатимуться в режим! онлайн 1 псля кризи COVID-19. Оптим1зац1я ланцюжка постачання в туризм! та, особливо, удосконалеш методи викорис-тання природн!х ресурс!в та об'ектш культурно! спадщини стануть ще важлившими, оскадьки зп-дно з прогнозами в найкращому випадку глобаль-ний туризм досягне р1вня розвитку 2019 року лише через 3-5 рокш. Таким чином, розширення загаль-ного досваду, ц1нност! та доходи вийдуть на перший план, якщо поршнювати з обсягами б!знесу за пе-р!од до 2020 року. У реши - решт, часов! промгжки реал!зац!! етап1в Дорожньо! карти надають органам влади Украши, що вадповадають за управл1ння туризмом, достатньо часу для прийняття р1шень, за-лежно вад розвитку сектора туризму в усьому св!т! протягом наступних двох роюв.
Висновки.
COVID-19 продемонстрував надзвичайну важ-лив!сть потреби сектору швидко адаптуватися до зм1н. Ключов! зрушення для розвитку туризму т-сля COVID19 - це оцифровка, падтримка суб'ект1в туристично! дгяльносп та безпосередньо представ-ник1в МСП на вах етапах виходу з кризи, збере-ження робочих м!сць, турбота про захист мандр1в-ник1в, а також дан! та досладження для виявлення тенденц1й, як! можуть допомогти у вадновленн туризму. Для того, щоб запустити галузь пиля кризи, потр!бно, перш за все, розпочати реал!зацш програм з падтримки б!знесу, збереження робочих мкць туристичного сектору та в1дновити впевне-н!сть людей у безпец! подорожей. Украша повинна переглянути пр!оритети, визначеш в План! подо-лання насладив коронакризи та включити заходи спрямоваш на падтримку та збереження туристично! галуз! а також на перепланування та приско-рення вах внутр1шн!х вид1в дгяльносп (реорганза-ц1я, законодавча база, статистика). Зрозум1ла та доступна статистика туризму мае стати падставою для прийняття стратепчних ршень як падприемцями так ! органами влади. Розробка програм падтримки та !хня 1мплементац1я мають базуватися на принципах соладарносл, конкурентоспроможносп, стшко-ст!, захист! зайнятост!, захист! доход1в та участ! со-цальних партнер1в.
Майбутне укра!нського мгжнародного туризму залежить вад побудови партнерських вадносин на
Bcix р1внях. В якосп важливих заход1в антикризо-вого плану необхадно розглянути наступн!:
- провести консультаций з учасниками ринку туристичних послуг з метою падготовки антикризо-вих заход1в та стратегй розвитку туристично! галуз!
- в регюнах, привабливих для внутр1шнього туризму, здшснити подготовку рег!ональних стра-тег1й стимулювання розвитку туризму та рекреацй' в посткарантинних умовах;
- забезпечити швидке поширення !нформац!! щодо можливого обмеження подорожей та !х ска-сування в розр!з! як рег!он1в Укра!ни, так i основ-них кра!н ви!зного туризму в залежностi вад рiвня епiдемiчно! загрози;
- встановити механзм монiторингу впрова-дження заход1в падтримки для МСП ;
- розробити та 1мплеменувати програми, спрямоваш на розвиток шновацш та цифровiзацiю туризму.
При розробщ антикризового плану з подо-лання насладив впливу COVID-19 на туристичний сектор в Укра!нi необхадно врахувати рекомендацй' Глобального кризового комiтету з туризму, яш роз-подадеш за трьома основними напрямами: 1. Управ-л1ння кризою та пом'якшення насладив: збереження робочих мiсць; падтримки самозайнятих пра-ц1вник1в; забезпечення лжвадносл; сприяння розвитку навичок та перегляду податюв, збор1в та норм, що стосуються подорожей та туризму. 2. Забезпечення стимулу та прискорення вадновлення, зокрема надання фшансових стимулiв, включаючи сприятливу податкову полiтику; скасування обме-жень на по!здки, як тадьки це дозволить ситуация; сприяння спрощенню оформлення вiз; п1двищення довiри споживач1в. 3. Подготовка до майбутнього: прид1ляти б1льше уваги ролi туристичного сектору в економщ кра!ни та досягненш ц1лей сталого розвитку; розробляти плани готовностi до виклиюв майбутнього та використовувати цю можливють для переходу до оздоровчо-л1кувального туризму.
Список використанот лiтератури:
1. Коронавiрус завдасть свiтовому туризму $2,1 трлн збитюв.Журнал <^знес», 31 березня 2020. - URL: https://business.ua/news/9513-koronavirus-zavdast-svitovomuturizmu-2-1 -trln-zbitkiv-do slidzhennya
2. UNWTO: International Tourism Highlights, 2019 Edition. - available at: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284421152
3. COVID-19 и сектор туризма. Отраслевая справка МОТ. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/ed_dialogu e/sector/documents/briefingnote/wcms_749186.pdf
4. Графська О. I. Потенщал розвитку турис-тично-рекреацшно! сфери в економщ територiаль-них громад Автореферат на здобуття Здобуття нау-кового ступеня: доктора економiчних наук. 1нсти-тут регюнальних досладжень 1м. М. I. Долшнього НАН Укра!ни.Льв1в.2020. URL: http://ird.gov.ua/irdd/d20201218_a805_Hrafska0I.pdf
ECONOMIC SCIENCES / «ШУУШШШУМ-ШУГМаУ» #30(117), 2021
42_
5. Подлепша П. О. Вплив м1жнародного туризму на сталий розвиток кра!н, що розвиваються. Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата економiчних наук. Донецький нащ-ональний унiверситет iменi Василя Стуса. Вшниця, 2020. URL: https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/8737
6. Mekhovych S. Integration of Partial Least Squares Path Modeling for Sustainable Tourism Development / N. Pavlenchyk, S. Mekhovych, O. ohoslavets, Y. Opanashchuk, V. Hotra, I. Gayvoronska // International Journal of Recent Technology and Engineering. 2019. Volume-8 Issue-2. B1813078219.pdf
7. Mekhovych S. Economic-Mathematical Modelling of the Distribution of Investments in the Tourism and Hospitality / O. Korepanov, Y. Goncharenko, S. Mekhovich, O. Dyshkantiuk, S. Salamatina, V. Rusavska // International Journal of Engineering and Advanced Technology. 2019. Volume-9. Issue-1. 157065097460271
8. Непочатенко В. О. Covid-19 Туризм: аналiз ситуаци та економiчнi шляхи виходу з кризи. Ефе-ктивна економка. 2020. № 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8079
9. Гаагская декларация Межпарламентской конференции по туризму. Гаага, 10. 14 апреля 1989 года. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU89445. html
10. Федорченко В.К. Куди вкаже компас туризму. Голос Украши. Газета Верховно! Ради Укра-!ни. 22 грудня 2020р. URL: http://www.golos.com.ua/article/339954
11. UNWTO: International Tourism Highlights, 2019 Edition. - available at: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284421152
12. Katalin Kiss. Analysis of Demand for Welness and Medical tourism in Hungary, Scientific Papers. URL: http://ageconsearch.umn.edu/bitstream/ 147415/2/9_Kiss_Analysis_Apstract.pdf/
13. Cosburn Helen K. Health Tourism. A Continuum of Care, Medical Tourism Magazine. Jul 15, 2009. URL: http://www.healthtourismmagazine. com/article
14. Графська О. I. Потенщал розвитку турис-тично-рекреацшно! сфери в економщ територiаль-них громад Автореферат на здобуття наукового ступеня: доктора економiчних наук. 1нститут регю-нальних дослвджень iм. М. I. Долшнього НАН Украши. Львiв. 2020. URL: http://ird.gov.ua/irdd/d20201218_a805_HrafskaOI.pdf
15. Беленький М. С., Соколова Ц. Ф., Владимирова Н. А. Грязелечение. Большая медицинская энциклопедия, 3-е изд. М.: Советская энциклопедия. Т. 6.
16. Малая горная энциклопедия. 3 т. Мала пр-нича енциклопедiя / (на укр. яз.). Под ред. В. С. Белецкого. Донецк: Донбасс, 2004.
17. Ikkos, Aris. Health tourism: new challenge in tourism. GBR Consulting/ URL: http://www.gbrconsulting.gr/articles/Health%20Touris m%20-%20a%20new%20challenge.pdf
18. Герасименко В. Г. Развитие теории системного подхода применительно к исследованию сферы туризма. Вестник национальной академии туризма. 2013. № 2 (26). С. 11-15.
19. Bookman, M. & Bookman, K. Medical Tourism in Developing Countries. New York: Palgrave MacMillan, 2007.
20. Moody, M. Medical tourism: employers can save significant healthcare dollars by having employees seek overseas options. Rough Notes, 2007. № 150 (11). Pp. 114-116.
21. Завгороднш А. В., Крупща I. В., Павлюк С. I., Лагодiенко В.В. Маркетинг як шструмент управ-лшня шновацшним розвитком туристично! сфери регюну. Регюнальна економка. 2020. №4(98). С. 50-56.
22. Spa Definitions. Intelligent Spas. Mode of access:
http://www. intelligentspas.co m/main/MediaCentre. asp #Spa_Definitions .
23. About ISPA. Electronic resource. URL: International Spa Association. Mode of (-000-0-)(-000-1-)(site -(-000-2-)
24. Cosburn Helen K. Health Tourism. A Continuum of Care, Medical Tourism Magazine. Jul 15, 2009. URL: http://www.healthtourismmagazine.com/article
25. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID19). URL: http://www.oecd.org/coronavirus/policyresponses/dev eloping-countries-and-development-cooperation-what-is-atstake-50e97915
26. Tourism and transport: Commission's guidance on how to safely resume travel and reboot Europe's tourism in 2020 and beyond. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ IP_2 0_854
27. The EU helps reboot Europe's tourism. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/livework-traveleu/health/coronavirus-response/travel-during-coronaviruspandemic/eu-helps-reboot-europes-tourism_en
28. Пандем1я COVID-19 та Г! наслвдки в сферi туризму в Украшг URL: http://www.ntoukraine.org/assets/files/EBRDCOVID1 9-Report-UKR.pdf
29. Туристичнi допомiжнi рахунки в Cвропi, випуск 2019 року - Свростат.
30. В 2019 году иностранные туристы оставили в Украине $1,4 млрд (ИНФОГРАФИКА). URL:
https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/v-2019- godu-inostrannye-turisty-ostavili-v-ukrai-
369001/
31. OECD. Coronavirus (COVID-19): SME Policy Responses: Updated 15July2020.
32. COVID-19 is a ticking time bomb for Europe's tourism industry. URL: https://www.eesc.europa.eu/en/newsmedia/news/covid -19-ticking-time-bomb-europes-tourismindustry-says-eesc
33. European Tourism. Trends & Prospects Q2/2020. URL: https://etc-corporate.org/uploads/2020/07/ETCQuarterlyReport-Q2-2020_Final-Public.pdf
34. Tourism services down by 75% in June compared with February. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/productseurostat-news/-/DDN-20200904-
2?inheritRedirect=true&redirect=%2Feurostat%2Fho me%3F
35. STR: Europe hotel performance for April 2020. URL: https://www.hotelnewsnow.com/Articles/302843/STR Europe-hotel-performance-for-April-2020
36. Tourism: Europe is one of the hardest hit regions by COVID19. URL: https ://unric. org/en/tourismeurope-is-one-of-thehardest-hit-regions-by-covid-19/
37. World Travel and Tourism Council (WTTC). URL:
https://etccorporate.org/uploads/2020/07/ETCQuarterl y-Report-Q2-2020_Final-Public.pdf
38. Zoom или туристический бум: что будет с внутренним туризмом после карантина. URL: https://hromadske.ua/ru/posts/zoom-ili
39. Кондратьев Н. Д. Большие циклы коньюн-ктуры и теория предвидения.Избранные труды / Н. Д. Кондратьев; Международный фонд Н. Д. Кондратьева и др.; Ред колл.: Абалкин Л.И., (пред.); сост. Яковец Ю.В.-М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. 767 с.
40. Информационно-аналитическая группа. URL: http://autoconsulting.ua/article.php?sid=35442
41. URL:
http://www.ntoukraine. org/assets/files/EBRD -COVID19-Report-UKR.pdf
42. EU tourism sector duringthe coronavirus crisis. URL: https://www.europarl. europa. eu/RegData/etudes/BRIE /2020/652008/EPRS_BRI(2020)652008_EN.pdf
43. European Economic and Social Committee. URL:
https://www.eesc.europa.eu/en/newsmedia/presentatio
ns/more-97-000-jobs-were-saved-managing-
temporary-wage-subsidy-scheme
44. Пандемiя COVID-19 та u наслвдки у сферi туризму в УкрашЮновлення документу «Дорожня карта конкурентоспроможнього розвитку сфери туризму в УкрашЬ». URL: http://www.ntoukraine. org/assets/files/EBRD -COVID19-Report-UKR
UDC 331.5(477)
Olena Bohdaniuk.,
PhD, Associate Professor Omelchenko Valeriia,
Student
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine ESTIMATION OF THE TRENDS IN LABOR MARKET OF UKRAINE
Abstract
The article examines the main features and trends of the labor market in Ukraine during 2010 - 2020. To clarify the reasons for the impact on employment by region of Ukraine, an econometric modeling of the impact of key factors, in particular: the average wage by region and labor supply.
Key words: labor market, Ukraine, econometric modeling, average wage by region, labor supply.
Processes of globalization, European integration, improvement of market relations system require analysis and comprehension of General laws of the formation and functioning of the civilized labor market. Under these conditions it is necessary overestimate the problems of the formation and development of the labor market and the peculiarities of its state regulation in Ukraine.
The labor market is an integral part of the country's economic system, respectively, it reflects the majority
of political and socio-economic processes taking place in the state. The current state of the labor market is formed under the influence of the political and economic situation characterized long-term decline in production, financial imbalance of the economy, insufficient reform economic mechanism, increase in volumes of internal migration [1].
The modern labor market of Ukraine is characterized by a gradual decrease in the number of employees (Table 1).
