CC BY
57
Режим доступу: http://www.uz.gov.ua /press center /up_to_date_topic/408332/
8. Постанова Кабшету MiHiCTpiB Украши вiд 29 грудня 2014р. №1284-р
«Деяю питання функцюнування державного пiдприeмства "Донецька залiзниця" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua.
Стаття надтшла: 15.09.16р.
УДК 614.883 (045)
СТВОРЕННЯ Д1еВО1 СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ТУРИЗМУ, ЯК ОДНА 13 ОСНОВНИХ УМОВ П1ДВИЩЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУ31
УКРА1НИ
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент,
Чередниченко А.О., к.е.н., асистент (ХНУМГ теш О.М. Бекетова)
У статт1 розглянутг питання необх1дност1 запровадження роботи, спрямованог на розбудову системи безпеки туристичног галуз1, запропоноваш шляхи реал1зацгг ц1ег задач1, в тому числ1 з використанням Iноземного досвгду. Автором пропонуеться класифтащя туристичног безпеки за зм1стом. Здтснена спроба розробки теоретико-методолог1чних основ досл1дження безпеки туризму як основног умови тдвищення конкурентоспроможност1 туристичног галуз1 Украгни.
Ключов1 слова: туризм, безпека, небезпека, ризики у туризм1, система безпеки, конкурентоспроможтсть
СОЗДАНИЕ ДЕЙСТВЕННОЙ СИСТЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ ТУРИЗМА, КАК ОДНО ИЗ ОСНОВНЫХ УСЛОВИЙ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ
УКРАИНЫ
Чередниченко А.Ю., к.е.н., доцент, Чередниченко А.А., к.е.н., ассистент (ХНУГХА.Н. Бекетова)
В статье рассматриваются вопросы необходимости организации работы, направленной на создание ситемы безопасности туристической отрасли, предложены пути реализации этой задачи, в том числе с использованием иностранного опыта. Автором предлагается классификация туристической безопасности. Предпринята попытка разработки теоретико-методологических основ исследования безопасности туризма как основного условия повышения конкурентоспособности туристической отрасли в Украине.
Ключевые слова: туризм, безопасность, опасность, риски в туризме, система безопасности, конкурентоспособность.
© Чередниченко О.Ю.,
Чередниченк0 А О. Вкник економпки транспорту i промисловост № 55, 2016
CREATION OF THE EFFICIENT SYSTEM OF TOURISM SECURITY AS ONE OF THE MAIN CONDITIONS FOR IMPROVEMENT OF THE COMPETITIVENESS OF THE TORUISM INDUSTRY OF UKRAINE
Cherednychenko O. Yu., Ph.D. in Economics, Docent Cherednychenko A.O., Ph.D. in Economics, assistant (O.M. Beketov National University of Urban Economy)
The article analyses the scholarly approaches to the determination of issue "the tourism security" and concludes that the tourism security has the system-forming nature in the tourism activity, is a key component of the consumer peculiarity of the tourism services. The article considers the issues of the necessity of introduction the work aimed at the development of the tourist industry security system. The author suggests the classification of the tourist security according to the content. The attempt was made to develop the theoretical and methodological grounds of the tourism security research as a key condition of improvement the tourist industry of Ukraine. The methods were suggested of the tourism security realization, including with the implementation of the foreign experience. It was determined that the steps on improvement the security in the tourism in our country have to be implemented in the following two directions: first of all, insurance of the complex security issues, secondly, insurance of the direct security of tourists. Coordinated common work in the tourism security organization on the following levels: state - regional regulatory and administrative authorities- tourism sector (tour operators and tour agencies) - tourist, will facilitate the arrangement of security measures on the systemic, efficient level.
Key words: tourism, security, danger, risks in tourism, security system, competitiveness
Постановка проблема та и зв'язки з науковими чи практичными завданнями. Закон Украши «Про туризм» визначае туризм як тимчасовий вшзд особи з мюця постшного проживання в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових чи шших цшях без здшснення оплачувано'1 дiяльностi в мющ перебування[1].
Туризм - це галузь св^ового масштабу з щорiчним об^ом понад трильйон доларiв США, що впливае не тшьки на економшу, а i на устрш багатьох держав i репошв. Украша не е виключенням, перш за все як краша iз значним туристичним потенщалом, який здатний позитивно вплинути на процес оздоровлення нацюнально'1 економши. Розвитку туризму сприяють рiзнi фактори. До них можна вщнести конкуренщю, шформацшш технологи, перевезення, туроператорсью послуги, пол^ичш i сощальш обставини в крш'ш. У системi
туризму тюно, о^м економiчних питань, мiжнародних вщносин, зайнятосп населення, транспортних оргашзацш, пов'язанi питання безпеки. Сьогодшшня соцiально-економiчна та полiтична ситуацiя в свт мае багато негараздiв, яю мають враховуватись в туристичному бiзнесi з метою забезпечення безпеки туристично'1 дiяльностi. Свiтове спiвтовариство дедалi бiльше уваги придiляе забезпеченню достатшх фiнансових ресурсiв для проведення превентивних заходiв iз запобiгання ризикiв у сферi туризму. Особливо'1 актуальностi це питання набувае в умовах глобалiзацii, яка всебiчно впливае на св^ову та нацiональну безпеку. Туризм, як жодна шша галузь, пiдвладний впливу «форс-мажорiв» - вiйн, природних катаклiзмiв, епiдемiй тощо.
Майже всi краши входять в мiжнародний туристичний ринок, але розподш туристичних потокiв проходить
Вкник економпки транспорту i промисловост № 55, 2016
HepÏBHOMÏpHO в зв язку з рiзним piBHeM соцiально-eкономiчного розвитку краш, наявностi жорстко! конкуренци i, як наслщок цього, piзним piBHeM безпеки туризму.
Враховуючи те, що ключовою фiгуpою в систeмi безпеки туризму повинен виступати саме турист (людина), безпека туризму е важливим завданням не лише для суб'ектсв туристичного сектору окремо взято! краши. Над питаниями безпеки туризму працюють вщповщш мiжнаpоднi оргашзаци: Мiжнаpодна оpганiзацiя пращ, Всесв^ня оpганiзацiя охорони здоров'я, Оргашзащя Об'еднаних Нацiй, Мiжнаpодна оpганiзацiя цившьно! авiацiï, Мiжнаpодна морська оpганiзацiя, Всесв^ня оpганiзацiя охорони здоров'я та шшь
Ан^з останн1х до^джень i публЫацш та видтення невиршених частин загальноХ проблеми. Останшм часом активiзувалися науковi дослiджeння щодо проблем розвитку туризму в Укршш. Особливу увагу в^чизняш науковцi пpидiляють напрямкам розвитку туристично'1 галузi, розрахунку ваpтостi туристичного продукту та прогнозуванню туристичних потоюв.
Питанням безпеки туризму присвячено чимало публшацш. Мeтодичнi та пpактичнi аспекти безпеки туризму розглядаються у працях таких вчених, як Н. Галла, О. Заноско, Н. Корж, I. Маркша [2-4] та шшь Слщ зауважити, що бiльшiсть вiтчизняних автоpiв
зосереджують свою увагу на eкономiчнiй бeзпeцi держави чи туристичних пщприемств, а теоретичним аспектам безпеки туризму придшяеться недостатньо уваги. Бiльшiсть вггчизняних вчених, що працюють у piзних галузях науки, у сво'1'х працях не наводять ч^кого визначення безпеки туризму. В той же час у заpубiжнiй наущ е достатньо досить грунтовних теоретичних узагальнень щодо змюту та структури категори «безпека туризму». Так, у цьому контекст варто згадати пращ таких вчених, як К. Зiманi, I.
Коваpi [5], Й. Мансфелд, А. Шзам [6], С. Мiчуpiн [7] та ш. В той же час, незважаючи на наявнiсть певних напрацювань у заpубiжнiй та вiтчизнянiй наущ, наpазi не сфоpмованi чiткi пщходи до трактування безпеки туризму, ïï класифшаци.
Окpeслeнi напрямки наукових пошуюв, на наш погляд, е актуальними i потребують особливо! уваги з боку науковщв, що i зумовило вибip теми та визначення мети i завдань дослщження.
Метою статтi е розробка тeоpeтико-мeтодологiчних основ
формування системи безпеки туризму як основно! умови пiдвищeння
конкуpeнтоспpоможностi туристично! галузi Украши.
Виклад основного матерiалу. Саме поняття безпека визначаеться як стан захищеносп життево важливих iнтepeсiв особистосп, суспiльства i держави вiд внутршшх i зовнiшнiх загроз. Пiд життево важливими штересами pозумiеться сукупнiсть потреб, задоволення яких, надшно забезпечуе юнування i можливостi прогресивного розвитку особистосп, суспiльства, держави [8]. Безпека в галузi туризму це сукупнiсть фактоpiв, що характеризують соцiальний, eкономiчний, правовий та шший стан забезпечення прав i законних штереав громадян, юридичних оаб та держави в галузi туризму.
На думку багатьох науковщв, трактування безпеки туризму за останш десятил^я зазнало суттевих змiн. За масштабом слщ видшяти глобальну, макрорегюнальну, нацiональну,
peгiональну та локальну безпеку туризму.
Цшком зpозумiло, що на сучасному етат стан розвитку туризму безпосередньо залежить вщ забезпечення безпеки туриспв, вiд piвня захисту ïx життя, здоров'я, майна. Висловлюючись про безпеку туризму, слiд пiдкpeслити, що це широке, складне i багатогранне поняття. Не можна спрощувати заходи безпеки туризму i представляти 1'х
Вiсник економпки транспорту i промисловост № 55, 2016
146
примiтивно, як охорону туристських об'ектив або цiлодобових «сек'юрiтi» у готелях. Очевидно, що гарантування безпеки мае базуватися на системному пщход^ оскiльки сама категорiя «безпеки туризму» е надзвичайно складною та багатоаспектною. На наш погляд, безпека туризму е ушверсальною категорiею, що мае економiчний, соцiальний, екологiчний та шший змiст, поеднуе в собi забезпечення штереав як виробникiв, так i споживачiв туристичних послуг, а також об'ектив, на якi спрямована туристична дiяльнiсть. Виходячи з цього доцшьно диференцiювати безпеку туризму на економiчну, соцiальну та еколопчну, а у структурi безпеки туризму видiляти пол^ичну безпеку, соцiальну безпеку, безпеку здоров'я та життя туристiв, безпеку персональних даних, правову безпеку туриспв, споживчу безпеку, безпеку комушкацп, еколопчну безпеку, безпеку обслуговування та шше.
На даний час, заходи з тдвищення безпеки в туризмi в нашш кршш мають рухатися в двох напрямках: по-перше, забезпечення комплексних питань безпеки, а по-друге, забезпечення безпосередньо безпеки туриспв.
В той же час, слщ зауважити, що досi не розроблено вичерпно'1' класифшацп безпеки туризму за багатьма ключовими ознаками.
На нашу думку, класифшувати безпеку туризму за змютом доцiльно як:
• геопол^ична, полiтична та вiйськово-полiтична безпека туризму;
• пол^ико-правова безпека;
• релЫйна, культурна;
• кримiнальна, безпека у надзвичайних ситуащях (в тому чист при скоеннi терактiв);
• безпека життедiяльностi (медична, безпека харчування, безпека послуг проживання, послуг обслуговування);
• фiнансова (валютна);
• еколопчна, реакреацiйна;
• безпека пересування (транспортна);
• iнженерна, технологична (безпека споруд та обладнання);
• iнформацiйна.
Автори не претендують на повноту наведеного списку i вважають його вiдкритим до аргументованого
доповнення.
Думки вчених щодо структури та ключових функцiй безпеки туризму як складно", вщкритох та динамiчноi системи суттево рiзняться.
Сама безпека туризму мае системоформуючий характер у туристичнiй дiяльностi, адже може розглядатися як головна споживча властивють, якою об'ективно i реально повинна володiти туристична послуга, у той час як iншi споживчi 11 властивостi можуть реалiзуватися повною мiрою тiльки у випадку, якщо безпека туризму буде гарантована.
У рамках такого трактування категорп безпеки туризму
системоформуючу роль ввдграе поняття загрози, яка розглядаеться як деструктивне явище (подiя), що може зумовити посилення регресивних тенденцп розвитку туристично!' дiяльностi на усiх iерархiчних рiвнях i для усiх суб'ектiв.
Безпека туризму повинна бути заснована на ретельно продуманш, цшеспрямованш i комплекснiй системi заходiв з метою створення таких умов, при яких будь-яка подiя з туристом свщомо не могло б вщбутися [7].
Експерти Всесвiтньоi туристськох органiзацii пропонують таю шляхи розв'язання проблеми:
• розробка та впровадження в життя норм безпеки подорожей та мюць перебування туриспв;
• шформування й просв^ницька робота громадськостi;
• створення шституцшних рамок для розв'язання проблем, пов'язаних з безпекою туриспв, зокрема в
В1сник економ1ки транспорту i промисловосп № 55, 2016
екстремальних ситуацiях; мiжнародне ствробггництво на рiзних рiвнях.
При наданн туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний piBeHb ризику для життя i здоров'я туристiв, як у звичайних умовах, так i в надзвичайних ситуащях (стихiйних лих,пожежi та т. п.), що виникають в кршш подорожей.
Безпеку туризму можна
пщроздшити на ряд рiвнiв, починаючи з безпеки засобiв i транспорту, готельних i рекреацшних комплексiв, туристичних цен^в, а також кршни в цшому. При цьому заходи безпеки не повинт завдавати шкоду штересам, обмежувати права i свободи як самих туриспв, так i мюцевих жителiв.
Прикладом тако'1 дiяльностi може слугувати мексиканська програма безпеки туризму. У кв^ш 1996 р. тд керiвництвом Мiнiстерства туризму Мексики i Ради з розвитку туризму мери в м. Мехшо була проведена конференщя з вироблення державно'1 програми безпеки туризму. Мексиканська влада надали саме серйозне значення дано'1 проблеми, розглядаючи ïï як найважливiший елемент загально'1' нащонально'1' програми розвитку туризму в краш.
Програма безпеки туризму включае наступнi заходи:
• створення шформацшних пунктi в у мюцях в'1'зду iноземних туристiв в аеропортах, морських термшалах та iнших прикордонних пунктах для надання 1'м консультацшно'1' та шшо'1' допомоги. Частина ще'1 роботи покладаеться на посольства Мексики в кршнах свiту, звiдки йде основний потш туристiв, що прибувають;
• видання пiд егiдою мшютерства туризму державних iнформацiйних матерiалiв по Мексицi, сощально-культурним i нацiональним особливостям ïï населення. У цих публшащях зафiксовано мюця тдвищено'1' кримшогенно'1' обстановки в рядi туристських центрiв, данi огляду практики
дш мiсцевих злочинних елементiв по вщношенню до iноземцiв;
• прийняття законодавчих та iнших нормативних акпв щодо посилення заходiв покарання за шахрайство щодо туристiв водiями таксi, службовцями готелiв, ресторанiв, магазишв i iнших установ обслуговування;
• створення «туристсько'1' полщп» - единого центру шформацп та мобiльного полiцейськоï служби м. Мехшо з надання термiновоï допомоги туристам. При в'ïздi в крашу кожному туристу вручаються координати i телефони цього центру (персонал центру вшьно володiе шiстьма iноземними мовами (англшською, французькою, нiмецькою, iталiйською, шведською та японською)).
До основних заходiв також вiднесена необхщшсть пiдвищення вимог щодо надiйностi та безпеки автотранспорту, який використовуваеться мюцевими турфiрмами, а також збереження майна туриспв у готелях.
Окремий план безпеки складений з мiжнародного аеропорту м.
Мехшо як найбшьшому елементу шфраструктури туризму, що обслуговуе бшьше 20 млн пасажирiв на рiк.
Створення подiбних програм забезпечення безпеки туризму е позитивним та щкавим прикладом для багатьох краш.
Аналопчне завдання стать i перед вiтчизняними органами
управлшня туризмом, але окрiм законодавчо закршлених окремих норм на практицi ситуащя виглядае зовсiм iншим чином.
Вимоги до безпеки обслуговування для конкретних видiв туристських послуг встановлюються нормативною
документащею на вщповщш види послуг: державними стандартами, правилами, статутами, кодексами та шшими.
Так, закон Украши «Про туризм» у роздш VIII надае гарантiï безпечного перебування туриспв на територп Украши i зобов'язуе органи влади та суб'ек^в
BicrniK економ1ки транспорту i промисловостi № 55, 2016
туристично! дiяльностi розробити комплекс заходiв з безпеки туристiв. Зокрема, в статп 26 сказано: «Мiсцевi органи державно! виконавчо! влади в галузi туризму розробляють i оргашзовують виконання регiональних програм забезпечення захисту та безпеки туриспв, особливо в мюцях туристично! активностi. Суб'екти туристично! дiяльностi розробляють конкретнi заходи щодо забезпечення безпеки туристiв, екскурсантiв, яю беруть участь у туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобiгання травматизму та нещасним випадкам i несуть вщповщальшсть за !х виконання» [9].
Органи державно! влади та органи мюцевого самоврядування, !х посадовi особи в межах сво!х повноважень повиннi вживати заходи, спрямоваш на забезпечення закршлених Конституцieю Укра!ни прав громадян на безпечне для життя i здоров'я довкшля при здiйсненнi туристичних подорожей, захист громадян Укра!ни за !! межами [1].
В Укршш дie мiждержавний стандарт (ГОСТ 28681.1-95) «Туристично-екскурсiйне обслуговування», який передбачае порядок проектування туристичних послуг, включаючи розгляд можливих ризиюв, якi можуть викликати негативш наслiдки i спричинити шкоду здоров'ю туриста та його майну [10].
За чинним законодавством Укра!ни суб'екти туристично! дiяльностi з метою забезпечення безпеки туриспв
зобов'язаш: iнформувати туристiв про можливi небезпеки тд час подорожi, про виконання загальнообов'язкових вимог та запобiжних чи попереджувальних заходiв (медичних щеплень тощо); створювати безпечнi умови в мюцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походiв, прогулянок, екскурсiй тощо; виконувати спещальш вимоги з безпеки тд час надання туристичних послуг з пiдвищеним ризиком тощо. Особи, як органiзовують експлуатацiю туристичних
ресурав, зобов'язанi забезпечувати виконання вимог з охорони довкшля та культурно! спадщини, а також вживати заходiв з мiнiмiзацi! або припинення шкiдливого впливу на довкшля i соцiально-культурне середовище та компенсувати завданi при цьому збитки. Держава забезпечуе захист законних прав та штереав шоземних туриспв вщповщно до законодавства та мiжнародних договорiв Укра!ни й гарантуе захист законних прав та штереав громадян Укра!ни, якi подорожують за кордон [1].
Розглядаючи питання безпеки туризму, не слщ забувати про заходи дотримання звичайних правил поведшки, що виключають потрапляння туриста в надзвичайн ситуацп. Мова йде про елементарну обережнють.
Одним з
головних психологiчних аспектiв забезпечення безпеки в туризм^ без яких неможлива робота системи безпеки вважаеться повага звича!в, звичок i антипатiй мiсцевих жителiв, а також знання англiйсько! або мюцево! мови.
Аналiз показав, що турист порушуе вимоги безпеки з наступних причин:
• через незнання цих вимог;
• по небажанню виконувати вiдомi йому вимоги безпеки;
• у зв'язку з невмшням виконувати вимоги;
• у зв'язку з неможливютю виконати вимоги (з причин, не залежних вщ туриста).
Висновки. Безпека туриспв, !х благополуччя в мюцях туристського призначення не можна розглядати у вiдривi вiд шших суспiльних чи нацiональних iнтересiв приймаючо! кра!ни i навколишнього середовища в цшому. При розробцi i проведенш в життя норм безпеки для сфери туризму та захисту туриспв штереси тих, хто вщвщуе i приймае, повиннi бути взаемно гармонiзованi. Забезпечення якостi послуг та безпеки в туризмi вiдбуваеться на
Вкник економ1ки транспорту i промисловостi № 55, 2016
149
рiзних рiвнях, що включають у себе: туристськi пiдприемства; адмшстращя туристських центрiв; мiсцевi влади; нащональш органи по туризму та центральш властi держав; мiжнароднi оргашзацп та мiждержавнi органи. Кожен з цих рiвнiв мае вносити свiй внесок у туризм.
У нашш краш безпеку i якiсть туристичних послуг тшьки прагнуть довести до св^ових стандартiв, незважаючи на те, що в сферi туризму дiе значна кшькють нормативно-правових актiв. За останш роки були внесенi змiни, яю ранiше дiяли в законодавствi дано'1 сфери. Але, враховуючи складнощi, яю було розглянуто, ix постiйну динамшу, варто зробити висновки про необхщнють подальшого вдосконалення правового регулювання в областi туризму i його безпеки.
Саме скоординована спшьна робота з оргашзацп безпеки туризму на рiвняx: держава - регiональнi органи влади i управлшня - туристичний
сектор(туроператори та турагенцп) -турист, зможе сприяти оргашзацп заxодiв безпеки на системному, дiевому рiвнi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про туризм» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80
2. Галла Н.М. Основш напрямки та принципи забезпечення економiчноï безпеки туристичного пщприемства / Н.М. Галла // 1ндус^я гостинностi в крашах Свропи : тези III мiжнар. наук.-практ. конференцп (м. Сiмферополь, 4-6 грудня 2009 р.). - Омферополь: ВiТроПринт, 2009. - С. 10-13.
3. Корж Н.В. Формування системи економiчноï безпеки шдустрп туризму як складово! стшкого розвитку
туризму в Укршш [Електронний ресурс] / Н.В. Корж, О.В. Заноско // Економша. Управлшня. 1нновацп. Електронне наукове фахове видання. - 2011. - № 2. -Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2011 2/11knvtvy.pdf
4. Маркша 1.А. Управлшня безпекою туристичного бiзнесу / 1.А. Маркiна // Экономика Крыма. - 2012. - № 1 (38). - С. 174-176.
5. Kovari I. Safety and Security in the Age of Global Tourism // I. Kovari, K. Zimanyi // Applied Studies in Agribusiness and Commerce. - Budapest, 2011. - №3-4. -Vol. 5. -P. 59-61.
6. Mansfeld Y. Tourism, Security and Safety: from theory to practice / Y. Mans // Y. Mansfeld, A. Pizam. - Oxford: Elsevier Butterworth-Heinemann, 2006. - 2006 - 376 р.
7. Мичурин С.Б. Безопасность в туризме : методологический и пространственный аспекты : автореф. дисс. ... канд. геогр. наук / С.Б. Мичурин; Перм. гос. нац. исслед. ун-т. - Пермь, 2012. - 22 с.
8. Смолш В.А. Енциклопедичний словник-довщник з туризму / В.А. Смолш, B.I. Цибух ; за ред. В.К. Федорченко. - К. : ВД "Слово", 2006.
- 372 с.
9. Закон Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про туризм» вщ 18 листопада 2003 р. № 1282-IV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/
10. ГОСТ 28681.3-95 Межгосударственный стандарт. Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов. Дата введения в Украине 1997. 01. 01 // Ушфшоваш технологи готельних послуг: навч. поаб. / За ред. проф. В. К. Федорченка, Л. Г. Лук'янова, Т. Т. Дорошенко, 1.М. МЫч.
— К.: Вища школа, 2001. — 237 с.
Стаття надтшла: 15.09.16р.
В1сник економпки транспорту i промисловост № 55, 2016
