CC BY
15
методичних документiв. Ве-лике значення у проведены дезшфекцшних заходiв мае навчання персоналу закладiв правилам проведення дезш-фекцiйних робiт.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни "Про забез-печення санiтарного та епще-мюлопчного благополуччя на-селення" вiд 22.02.1994 р. № 4004-Х11.
2. Закон УкраТни "Про захист населення вщ Ыфекцмних хвороб".
3. Закон "Про безпечнють та якiсть харчових продуктiв" вщ 06.09.2005 р. № 2809-IV.
4. Закон "Про ветеринарну медицину" вщ 16.11.2006 р. № 361-V.
5. Закон "Про карантин ро-слин" вiд 19.01.2006 № 3369-IV.
6. Наказ МОЗ УкраТни № 548 вщ 19.07.2012 р. '^кробюло-пчш критерп для встановлення показниюв безпечностi харчових продуктiв".
7. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. — МОЗ СССР, 01.08.1989 г
8. ДСанПМ 42-1235777-91 "Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цеха и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое".
9. Методические указания по санитарно-бактериологиче-скому контролю на предприятиях общественного питания и торговли пищевыми продуктами. № 2657 от 31.12.82.— М., 1984. — 54 с.
10. Зарицький А.М. Епiдемiч-на концепщя застосування дезшфекцмних засобiв // СЕС. ПрофТпактична медицина. — 2008. — № 1. — С. 24-30.
11. Ибадулин Р.Р. Дезинфек-тология мегаполиса // Дезинфекционное дело. — 2008. — № 2. — С. 37-41.
12. Сурмашева О.В. Сучасш методичш пщходи до оцшки специфiчноТ активной дезш-фкуючих засобiв // СЕС. Про-фiлактична медицина. — 2008.
— № 1. — С. 44-49.
13. Поабник з ппешчного навчання пра^вниюв закладiв громадського харчування / М.О. Росада, А.М. Сердюк, О. В. Сурмашева, М.В. Банчук, С.М. Стахiвський. — К., 2010.
— 208 с.
Надiйшла до редакцИ 05.08.2012.
CALCIUM PROVIDING OF CHILDREN: ROLE OF DAIRY PRODUCTS, WAY OF CORRECTION
Gulich M.P., Polishchuk T.V.
ЗАБЕЗПЕЧЕН1СТЬ Д1ТЕЙ КАЛЬЦ1ЕМ: РОЛЬ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В, ШЛЯХИ КОРЕКЦ11
озбалансованiсть та полщефи цит макро- i мiкронутрiентiв у рацюнах харчування населення УкраТни, у тому чист й ди тей, призводить до значних порушень у станi здоров'я та розвитку алiментарнозалеж-них захворювань. Важливу роль у розвитку, рост та жит-тедiяльностi дитячого оргашз-му вщ^грае один з найважли-вiших макроелементв — каль-цiй.
Вiдомо, що кальцiй, вщкла-даючись переважно у юстковм тканину вiдiграе основну роль у процес росту дитячого орга-нiзму. Вiн також незамiнний у процесах мiнералiзацiТ та фор-муванн дентину i емалi зубiв у д^ей. Крiм того, кальцiй бере
ГУЛ1Ч М.П., ПОЛ1ЩУКТ.В.
ДУ "1нститут гiгiени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613.22:613.287.5
ОБЕСПЕЧЕННОСТЬ ДЕТЕЙ КАЛЬЦИЕМ: РОЛЬ МОЛОЧНЫХ ПРОДУКТОВ, ПУТИ КОРРЕКЦИИ Гулич М.П., Полищук Т.В.
Целью даной работы было установление уровня покрытия физиологической потребности детей школьного возраста в кальции за счет фактического потребления молока и традиционных кисломолочных продуктов в зависимости от регионов с учетом содержания кальция в молочных продуктах. Методы исследований. Состояние питания детей изучалось с помощью анкетно-опросного метода — 24-часового воспроизведения питания. Определение массовой доли кальция в молочных продуктах проводили комплексонометрическим методом с индикатором кислотным хром-темносиним.
Результаты исследований. Анализ фактического питания школьников показал, что дети не только не получают установленную норму суточного потребления молока и молочных продуктов, но и не обеспечивается их физиологическая потребность в кальции за счет его содержания в молокопродуктах. Определение содержания кальция в молоке и традиционных кисломолочных продуктах современного отечественного производства свидетельствует о достоверном уменьшении его количества. Предложены практические рекомендации относительно коррекции рациона питания детей для предупреждения возникновения у них дефицита кальция и развития гипокальциемии.
Ключевые слова: молочные продукты, анализ фактического питания школьников, обеспеченность детей кальцием, коррекция рациона.
© Гул'1Ч М.П., Полщук Т.В. СТАТТЯ, 2012.
61 Environment & Health № 4 2012
участь у здшсненш багатьох важливих фiзюлопчних i бюхи мiчних процеав [ 1].
В останш роки особлива ува-га педiатрiв придiляeться де-фiциту кальцiю в органiзмi ди тей з розвитком у них ппокаль-цieмií. За результатами багатьох доотджень встановле-но, що у 27-30% д^ей вiком до 3-х рокiв спостертаеться ппо-кальцieмiя [2, 3].
На початковому етап постна-тального розвитку дитини не-стача кальцiю в органiзмi може бути непомiтною, але з вком, як правило, це призводить до розвитку серйозних захворю-вань. Основним наслiдком де-фщиту кальцiю може стати по-рушення росту кiсток скелета i формування зубiв, а у подаль-шому — це розвиток остеопенií та остеопорозу, що призводить до збшьшення на 50% ризику переломiв кюток. На думку багатьох вчених, саме дефщит кальцiю е провщним у форму-ваннi цieí патологи [4, 5].
Нестача кальцию пов'язана передуам з дефiцитом його у харчуванш, а також з дисбалансом кальцю та фосфору у рацюш й порушенням всмокту-вання кальцю i вiтамiну D у кишечнику [5].
Порушення стввщношення кальцiй-фосфор обумовлене великою кiлькiстю фосфа^в у сучасному рацiонi харчування (ковбасних виробах, газованих напоях, плавленому ^pi то-що). Ця зайва кшькють фосфору порушуе баланс i сприяе "вимиванню" кальцiю з кюток. У ноpмi кальцiй та фосфор мають надходити до оpганiзму у збалансованш кiлькостi — 1 : 1 [6].
У перюд посиленого росту дитячого оргашзму для формування скелета потpiбна велика кшькють кальцiю. Рекомендована норма фiзiологiч-ноТ потреби у ньому для д^ей становить у в^ 1-6 pокiв 800 мг/добу; у вщ 7-10 pокiв
— 1000 мг/добу, у 11-17 pокiв
— 1200 мг/добу. Та, на жаль, ниш харчування д^ей характе-ризуеться дефщитом кальцiю. За даними РачковськоТ В.В., за добовоТ потреби 10001200 мг споживання кальцiю на добу становить 85,59423,27 мг [7].
Основним харчовим джере-лом кальцю е молоко, молоч-ш та кисломолочнi продукти. Без споживання молочних продуклв на сьогоднiшнiй день практично неможливо забезпечити рацюн харчування необхiдною для дитини кшькютю кальцiю [2].
У зв'язку з цим метою нашого дослщження було встановити piвень покриття фiзiологiчноТ потреби у кальцiТ за рахунок молокопродук^в у pацiонi харчування д^ей.
Для досягнення поставлено!' мети нами були визначен таю завдання:
□ вивчення стану фактичного споживання дитячим населен-
ням молокопродук^в залежно вщ регiонiв з урахуванням осо-бливостей статi та вкових груп;
□ вивчення рiвнiв вмюту кальцiю у коров'ячому молоцi та кисломолочних продуктах сучасного в^чизняного вироб-ництва та проведення порiв-няльного аналiзу щодо його вмюту в аналопчних продуктах, що вироблялися 25 роюв тому;
□ розрахунок покриття фiзiо-логiчноí потреби у кальцп за рахунок споживання молокопро-дуктiв з урахуванням визначе-ного нами фактичного вмюту кальцю у молочнм продукцií;
□ розробка рекомендацм та обГрунтування шляхiв корекцií рацiону харчування дитячого населення Украши з метою усунення каль^евого дефiциту у харчуваннi.
Матерiали i методи. Вивчення фактичного споживання молокопродуктiв дитячим на-селенням Укра'ши було про-ведене за допомогою соцн ологiчного опитування школя-рiв анкетно-опитувальним методом (метод 24-годинного вiдтворення харчування). У дослiдженнi взяли участь 6000 учшв.
Для визначення фактичного вмюту кальцю у молоц та кисломолочшй продукцií сучасного в^чизняного промисло-вого виробництва молокопе-реробними пiдприeмствами, що входять до Спшки молочних пiдприeмств Украши, про-тягом чотирьох рокiв (20072011), поставлялися зразки продукцií. В^дфр зразкiв молока i молочних продук^в прово-дився таким чином, щоб мож-на було охопити ус регiони Ук-раíни. Визначення кальцю
Таблиця 1
Стан споживання молока та молочних продуклв дитячим населенням Украши
Регюн Споживання молока та кисломолочних продукт1в дитячим населенням у р1зних рег1онах Украши (x ± S x), г
7-10 роюв 11-13 рок1в (хлопчики) 11-13 роюв (д1вчатка) 14-17 рок1в (юнаки) 14-17 роюв (д1вчата)
Центральний 327±9,4 281±5,9 310±10,2 331±9,9 289±8,4
П1вн1чно-схщний 284±7,4 264±6,0 260±7,6 276±5,5 307±7,7
П1вденний 358±10,6 310±7,7 246±3,9 254±3,5 339±8,9
Схщний 334±8,5 309±7,5 283±6,1 304±7,2 347±8,7
Центрально-сх1дний 352±8,9 254±3,2 305±7,4 309±7,6 344±8,7
Зах1дний 317±7,8 280±5,2 271±4,9 317±7,8 289±7,5
Примтка: x — середне арифметичне, S x — стандартна похибка.
№ 4 2012 Environment & Health 62
CALCIUM PROVIDING OF CHILDREN: ROLE OF DAIRY PRODUCTS, WAY OF CORRECTION Gulich M.P., Polishchuk T. V. Objective. The aim of this work was to determine the coverage level of the physiological needs of school age children in calcium due to the actual consumption of milk and traditional fermented milk product, depending on the region, including the calcium containing in dairy products. Research methods. Nutritional status of children was studied using a questionnaire method — a 24-hour food reproduction. Definition mass fraction of calcium in dairy products was performed by a complexometric method with indicator acid chrome dark blue.
Research results. Analysis of actual nutrition of schoolchildren showed that children not only don't receive the allowed daily intake of milk and dairy products, but not provided physiological need of calcium due to its content in dairy products. Determination of calcium in milk and traditional fermented milk products of modern domestic production shows significant decrease in the quantity. Were offered practical advice on correct diet for the prevention of children they have calcium deficiency and the development of hypocalcemia.
Keywords: dairy products, analysis of the actual school meals, providing children with calcium, the correction of the diet.
проводили комплексономе-тричним методом з шдикато-ром кислотним хром-темно-сишм [8].
Статистична обробка експе-риментальних матерiалiв вико-нувалася вщповщно до основ-них задач дослщження та принцитв науковоТ вiрогiдностi щодо отриманих результат за
допомогою стандартних стати-стичних пакетв STATISTICA©5.0 та STATISTICA©8.0 for Windows (StatSoft Inc., USA). Порiвняль-ний аналiз отриманих нами ре-зульталв визначення вмюту кальцю у молочшй продукцп проводили з довщниковими даними аналопчних продуклв минулого сташття (Химиче-
ский состав пищевых продуктов, 1987).
Покриття ^зюлопчноТ потреби у кальцп розраховувалося вщносно "Норм фiзiологiчноТ потреби населення УкраТни в основних харчових речовинах та енергп" (наказ МОЗ УкраТни вщ 18.11.1999 р. № 272) з урахуванням визначеного нами
Таблиця 2
Порiвняльний аналiз вмюту кальщю у молоцi i кисломолочних продуктах вiтчизняного виробництва з довщниковими даними 1987 року
0
Продукт N Кальцш, мг%
x0 x S X t р
Молоко пастеризоване 1% (нежирне) 20 126 90 1,2 -31,19 р<0,001
Молоко пастеризоване 1,5% жирност1 20 120 90 1,5 -19,67 р<0,001
Молоко пастеризоване 2,5% жирност1 20 120 113 3,2 -2,11 р<0,05
Молоко пастеризоване 3,2% жирност1 20 120 113 2,9 -2,29 р<0,05
Молоко суперпастеризоване 2,5% жирност1 22 - 92 1,7 - -
Молоко суперпастеризоване 3,2% жирност1 18 - 92 1,4 - -
Молоко стерил1зоване 2,5% жирност1 18 - 115 2,0 - -
Молоко стерил1зоване 3,2% жирност1 20 121 115 2,2 -2,56 р<0,05
Молоко пряжене 2,5% жирност1 18 - 120 1,7 - -
Молоко пряжене 3,2% жирност1 20 - 120 1,7 - -
Молоко пряжене 4% жирност1 20 - 120 2,2 - -
Кеф1р 0% (нежирний) 20 126 106 2,7 -7,69 р<0,001
Кеф1р 1,0% жирност1 20 - 113 1,9 - -
Кеф1р 2,5% жирност1 20 - 113 2,4 - -
Кеф1р 3,2% жирност1 20 120 113 2,4 -2,88 р<0,01
Б1о-кеф1р 0,05% (нежирний) 20 - 90 1,9 - -
Бю-кеф1р 1% жирност1 20 - 110 2,8 - -
Б1о-кеф1р 2,5% жирност1 20 - 100 1,2 - -
Б1о-кеф1р 3,2% жирност1 18 - 100 2,3 - -
Сметана 15% жирност1 17 - 86 2,1 - -
Сметана 20% жирност1 18 86 86 2,9 0,15 р>0,05
Сметана 25% жирност1 17 84 86 3,0 0,64 р>0,05
Ряжанка 2,5% жирност1 20 - 113 3,0 - -
Ряжанка 4% жирност1 19 - 113 3,0 - -
е
Примтка: N — загальне число об'еклв, x0 — данi довдника 1987року, x — середне арифметичне, S — — стандартна похибка, t — критерiй Ст'юдента, p — рiвень значущосTi.
63 Environment & Health № 4 2012
реального його вмюту у моло-копродуктах.
Результати дослщження та ïx обговорення. Анал1з фактичного харчування школя-piB р1зних рег1он1в Украши показав, що ниш д™ практично не вживають молоко та кисло-молочнi продукти. З 6000 опи-таних школяpiв вiком 7-10 ро-кiв молоко у своему рацюш споживало лише 33% д^ей. Ще менший вiдсоток школяpiв, що споживали молокопродук-ти, спостеpiгався серед шших вiкових категоpiИ: 23% хлопчи-кiв та дiвчаток вiком 11-13 ро-кiв, 25% юнакiв вком 14-17 ро-кiв та 24% дiвчат цiеï вiковоï ка-тегори.
Якщо поpiвнювати споживання молока серед респондент piзних вiкових груп, то варто вщзначити, що майже в уах ре-гiонах найбшьше молочних пpодуктiв споживали дiти 7-10 роюв (317-358 г). Виняток ста-новили дiти цiеï вiковоï катего-piï, що проживали у твшчно-схiдному pегiонi i споживали лише (284±7,4) г молокопро-дуктiв. Серед тдл^юв 11-13 та 14-17 роюв споживання молочних пpодуктiв було майже на однаковому piвнi i коливалося вщ 254 г до 339 г (табл. 1).
На нашу думку, низький pi-вень споживання дитячим населенням молочних продук^в пов'язаний не лише з економiч-ною недоступнiстю ïх для бшь-шостi населення, але й досить активним за останшй час фор-муванням негативного ста-влення до молокопродуклв ЗМ1. Особливо важливо те, що у дiтеИ вже з раннього в^ по-чинають формуватися непра-вильнi хаpчовi звички, коли вони вщдають перевагу спожи-ванню не молока, а солодких газованих напо!в.
Оскiльки проведений нами аналiз pезультатiв соцюлопч-ного опитування школяpiв про-демонстрував дефщит спожи-
вання молочних продук^в в уах без винятку pегiонах Укра'|-ни, нами було дослiджено та-кож споживання дiтьми про-дук^в, якi також е джерелом кальцю — сиру твердого, риби та гоpiхiв.
Результати опитування показали, що респонденти, в абсолютна бшьшост випадюв споживали ц продукти дуже piдко i у малм кiлькостi, причому ця тенден^я характерна для усiх pегiонiв Укра'ши.
Однак не лише об'ем споживання молока i молочних про-дук^в впливае на забезпече-нють населення кальцiем. Ве-лике значення мае фактичний вмют його у молочшй продук-ци.
Отpиманi нами результати визначення вмюту кальцю у молоц та традицмних кисло-молочних продуктах представлено у таблиц 2.
На основi викладеного у та-блицi матеpiалу щодо фактичного вмюту кальцю можна зро-бити висновок про достовipне зниження його юлькост у 80% молокопродук^в поpiвняно з аналогiчними продуктами 25-piчноï давнини. Причому цей факт встановлено з високою достовipнiстю ( р<0,001).
Як бачимо, вмiст кальцю у молоц зменшився на 15%, у кефipi — на 18%. У сметаш вд сутня достовipна piзниця мiж фактичними i довщниковими значеннями (р>0,05).
За результатами наших до-слiджень, вмiст кальцю у ряжан-цi — 113 мг%, але оскiльки у до-вiдникових таблицях 1987 року вщсутш данi щодо даного виду продукту, провести поpiвняльну характеристику неможливо.
З урахуванням реального вмюту кальцю у молокопро-дуктах нами були проведен розрахунки покриття фiзiоло-гiчноï потреби у кальци за раху-нок споживання молокопро-дуктiв у харчуванш д^ей шюль-ного вiку.
Проведений аналiз отрима-них pезультатiв дозволив вия-вити, що у pазi споживання pекомендованоï денноï норми мол о ко продукт в для дiтеИ (500 г) покриття фiзiологiчноï потреби у кальцiï для дитячого населення вком 7-10 роюв мало б задовольнятися на 52,3%, для хлопчиюв та дiвчаток 11-17 pокiв — на 43,5%. Але врахо-вуючи, що ниш кшькють споживання молокопродук^в не вд
повiдае затвердженим в Укpаï-нi нормам ïх добового споживання, ц цифри значно нижчк
Так, при споживаннi визначе-ного м^мального об'ему молока та кисломолочних продук-тiв дiтьми 7-10 роюв у твшчно-схiдному регюш (284 ± 7,4 г) покриття фiзiологiчноï потреби у кальцiï склало 29,7%. При споживаннi визначеного нами м^мального об'ему молоко-продук^в хлопчиками 11-13 роюв у центрально-схщному регюш (254 ± 3,2 г) покриття фiзiологiчноï потреби у кальцiï задовольнялося на 22,1%. При фактичному (мЫмальному) споживанш молокопpодуктiв (246 ± 3,9 г) дiвчатками 11-13 pокiв, що мешкали у твденно-му регюш, фiзiологiчна потреба у кальци задовольнялася на 21,4%. При споживанш у тв-денному регюш (254 ± 3,5) г молока та кисломолочних про-дук^в для юнаюв 14-17 pокiв потреба у кальци задовольнялася на 22,1%. Для дiвчат 1417 роюв за м^мального споживання молока та кисломолочних продук^в у центральному (289 ± 8,4) г та захщному ре-гюнах (289 ± 7,5) г потреба у кальци задовольнялася на 25,2%.
Таким чином, ниш д^и не тшьки не отримують встано-вленоï норми добового спожи-вання молока та кисломолоч-них продук^в — 500 г (Постанова Кабшету Мiнiстpiв Укpаïни № 1951), але й не забезпечу-еться 1хня фiзiологiчна потреба у кальцiï за рахунок його вмiсту у молокопродуктах.
Результати проведено[ ро-боти дають змогу науково обГрунтувати шляхи корекци та запропонувати пpактичнi реко-мендаци щодо запобiгання де-фiциту кальцю у харчуванш ди тей та розвитку у них ппокальци еми. На нашу думку, необхiдно
□ тдняти на державний pi-вень проблему забезпечення д^ей дошкiльного та шюльного вiку молоком i кисломолочни-ми продуктами до визначеного piвня добовоï норми — 500 г;
□ забезпечити за допомогою державно[ пiдтpимки доступ-нiсть молочних продук^в для дiтеИ шкiльного в^ — обов'яз-кове постачання безкоштовно-го молока до загальноосв^шх навчальних закладiв;
□ здмснювати постiИне спо-стереження за станом фактичного харчування дитячого на-
№ 4 2012 Environment & Health 64
УШКВАРОК Л.Б.
Харьковская медицинская академия последипломного образования УДК
613.95:[504.058:159.922.72]
селення та проводити моыто-ринг забезпечення дитячого оргашзму кальц1ем;
□ запровадити за допомо-гою засоб1в масовоТ шформацп систему максимально! пош-формованост1 населення про користь споживання молока i молочних продуктв та необхщ-нiсть профiлактики захворю-вань, пов'язаних з нестачею кальцiю в оргашзм^
□ вiдновити довiру та зруй-нувати негативну репутацiю молокопродуктв, що закрти-лася серед украТнських спожи-вачiв;
□ створити необхщш умови для формування у д^ей пра-вильних харчових звичок у ам'Т' та школi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Покровский А.А. Микроэлементы и их роль в жизнедеятельности организма /
A.А. Покровский, И.Я. Конь, Л.И. Ширина // Справочник по диетологии / под ред. А.А. Покровского, М.А. Самсонова. — М.: Медицина, 1981. — С. 9098.
2. Шадрин О.Г. Молочные продукты в питании здорового ребенка / О.Г. Шадрин // Современная педиатрия. — 2009.
— № 5 (27). — С. 93-104.
3. Спиричев В.Б. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей / В.Б. Спиричев. — М., 2007. — 22 с.
4. Руководство по остеопо-розу / под ред. Л.И. Беневоленской. — М.: Бином. Лаборатория знаний, 2003. — 524 с.
5. Walters R.F. Detecting the risks of osteoporotic fractures in coeliac disease / R.F. Walters // Gut. — 2003. — № 52. — P. 1229-1230.
6. Щеплягина Л.А. Дефицит кальция — возможности пищевой коррекции у дошкольников / Л.А. Щеплягина, Т.Ю. Моисеева // Педиатрия. — 2007. — № 1. — С. 80-83.
7. Рачковська В.В. Особливо-ст переб^ процеав адаптаци до систематичного навчання у д^ей молодшого шюльного в^ з дефщитом кальцю та йоду в органiзмi / В.В. Рачковська,
B.П. Родюнов, Ю.А. Маковюна // Перинатология и педиатрия.
— 2010. — № 2 (42). — С. 12-16.
8. Определение кальция и магния в биологических объектах. — М.: НПО Комплекс,
1977. — С. 6-9. _
Надiйшла до редакцИ 11.10.2012. © Ушкварок Л.Б.
65 Environment & Health № 4 2012
ECOLOGYDEPENDENT PATHOLOGY: IN FOCUS - AN IMPAIRMENT OF THE INTELLECTUAL DEVELOPMENT OF CHILDREN
Ushkvarok L.B.
ЭКОЛОГОЗАВИСИМАЯ ПАТОЛОГИЯ: В ФОКУСЕ -НАРУШЕНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ (обзор литературы]
охранение физических и психических возможностей человека, составляющих основной ресурс развития любой страны, основу и гарантию ее социальной безопасности, — одна из основных социальных задач в условиях глобального экологического кризиса [14].
Загрязнение окружающей среды (атмосферного воздуха, питьевой воды, почвы, продуктов питания) является одним из внешних факторов, обусловливающих значительное ухудшение здоровья населения [11].
Особенно подвержена влиянию экологически неблагополучной среды психика детей: психические функции в детском возрасте переживают период интенсивного формирования, будучи особенно сенситивными к воздействиям извне. Детское население на территориях экологического неблагополучия оказывается в условиях повышенного риска [14]. На фоне интенсификации обучения, внедрения новых, усложненных программ и создания инновационных учреждений отмечается значительный рост числа
ЕКОЛОГОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГ1Я: У ФОКУС1 - ПОРУШЕННЯ НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Д1ТЕЙ (огляд лтератури) Ушкварок Л.Б.
Останнiми роками у багатьох репонах i м'ютах забруднення довклля досягло критичних величин, наслдком чого е формування еколопчно зумовленоJ патологИ людини. Дитяче населення на територiях еколопчного неблагополуччя опиняеться в умовах пдвищеного ризику. У результат обмiну та взаемодп з еколопчно несприятливим фiзичним середовищем страждають насамперед бiологiчнi передумови нтелектуального розвитку. Розумова працездатнсть е iнтегральним результуючим показником впливу на людину середовищних умов життедiяльностi, який багато у чому вщображае успiшнiсть адаптацп людини до навколишнього середовища. У сташ представлено огляд впливу еколопчних факторiв на iнтелектуальний розвиток дтей.
СТАТТЯ, 2012.
5 Довкшля та здоров'я № 4-2012
