CC BY
12
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! BUIIIÓ ШКОЛИ
УДК 639:001.32(477. S3/. S6) Головний спещалкт О.Р. Проще -
1вано-Франтвське ОУЛМГ
З ICTOPIÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТАШСЛАВШСЬКОГО МИСЛИБСЬКОГО ШСТИТУТУ
Пoчинaючи з XX ст., ao мисливствa, як ^a^^ro ao всix гaлyзей екoнoмiки, зaстoсoвyють нayкoвий niAxÍA. Пpoiлюстpoвaнo пеpеAyмoви opra^a^ï y 192S p. roprnoro y Пoльськiй pеспyблiцi мисливськoгo шституту y мют1 Стaнiслaвoвi. Вис-в^лето Moro пpaктичнy А1яльшсть.
Kлючoвi слова: Стaнiслaвiв, мисливствo, Гaличинa, шститут, nayxa.
Для ефективнсгс фyнкцioнyвaння мисливствa у Гaличинi дедaлi бшь-шсгс зшчення нaбyвae oсвiченiсть пеpсoнaлy, зaйнятoгo у мисливськсму roc-пoдapcтвi, ветеpинapнoмy oбcлyгoвyвaннi тa зaбезпечення фaxoвoю лiтеpaтy-poю теще. Для впpoвaдження у життя пoклaдениx пеpед мисливськсю гaлyззю зaвдaнь у мicтi Стaнicлaвoвi булс opгaнiзoвaнo мисливський iнcтитyт.
Цю пpoблемaтикy ш^ага виcвiтлювaли у пеpioдичнiй пpеci Республь ки Пoльщa, a caме: в жypнaлax "Lowiec" ("Мисливець"), який виxoдив у Львoвi як дpyкoвaний opгaн Гaлицькoгo миcливcькoгo тoвapиcтвa з 10 шчня 1S7S p., a тaкoж у жypнaлi "Lowiec Polski" ("Мисливець пoльcький"), Щ0 виxoдив у Bap-шaвi як opгaн цicapcькoгo тoвapиcтвa пpaвильнoгo пoлювaння Пoльщi з 1S99 p. У цж жypнaлax дpyкyвaли пyблiкaцiï тaкиx дocлiдникiв, як Севеpин Kpoгyльcький тa pедaкцiйнi cтaттi.
Метою ще1* poбoти e виcвiтлення пеpедyмoв opгaнiзaцiï миcливcькoгo iнcтитyтy у Стaнicлaвoвi, oкpеcлення йoгo cтaтyтниx зaвдaнь тa ïx pеaлiзaцiï.
Пpaктичнo з чacy cвoгo зacнyвaння Гaлицьке мисливське тoвapиcтвo, яке бyлo зacнoвaне у Львoвi, вживaлo зaxoдiв щoдo poзвиткy m теpитopiï личини миcливcькoï туки тa пpoфеciйнoгo нaвчaння миcливcькoгo пеpcoнaлy. Ha вiдкpитиx збopax Гaлицькoгo миопив^^го тoвapиcтвa, якi вiдбyлиcь 14 жoвтня 1SS2 p., poзглядaли питaння npo дoпoмoгy Львiвcькiй лicoвiй шкoлi rnoAo opгaнiзaцiï миcливcькoгo музею. Тaк, дoпoвiдaч Генpix Стшелецький, делегaт Львiвcькoï лicoвoï шкoли, звеpнyвcя ao збopiв npo дoпoмoгy в opram-зaцiï мистив^^го музею в лicoвiй шкoлi тa пpo cкеpyвaння ao музею piзниx екcпoнaтiв (кaпкaнiв, збpoï тa ш.) Biн зaзнaчaв, Щ0 миcливcтвo у л^вш шкoлi не виклaдaeтьcя з того ^^oAy, Щ0 нaвчaння тpивae лише двa poки, i чacy нa виклaдaння миcливcтвa не виcтaчae, ocкiльки пoтpiбнo вивчaти бaгaтo ^едме-тiв, пoв'язaниx з лicoм. Xoчa i нa ypoкax зooлoгiï учшв oзнaйoмлювaли з мис-ливським зaкoнoм, звеpтaли yвaгy нa те, гали мoжнa дoбyвaти миcливcькиx твapин, вивчaли неoбxiднi зaxoди для дoглядy зa дичинoю. Якщo б пpи шкoлi бyлa oкpемa миcливcькa диcциплiнa, то бшьше yвaги звеpтaли б m cпocoби дoбyвaння дичини. Kpiм того, гажен учень, який зaкiнчив шгалу, був знaйoмий iз cпocoбaми пoвoдження зi збpoeю. Чеpез те шр шкoлa cвoeï збpoï
не мала, то позичали й у торговцiв та у графа Дiдушицького. Таким чином ор-ганiзацiя мисливського музею сприяла б вивченню мисливсько! науки [1].
Для оргашзаци мисливського музею журнал "Ловець" звертався до своих читачiв з проханням надавати до Львiвськоl люово! школи стару зброю рiз-них систем, мисливськ знаряддя, а саме: сiтки, сшець, якi конфiсковували у браконьерiв, а також рiзнi роги, шкiри, ^а [2].
Своею заслугою Галицьке мисливське товариство вважало вiдкриття кафедри мисливства у 1897 р. при Львiвськiй люовш школi [3].
Велику справу у розвитку популяризацй мисливства у Галичиш зробив граф Володимир Д^шицький, який був натхненником Галицького мисливського товариства, великим знавцем i любителем природи та полювання. Зiбрав-ши велику колекцiю тварин та птахiв переважно пiд час полювання, вш прид-бав палац у цен^ Львова по вул. Театральнш 18, де у 1869 р. шсля його ре-конструкци було оргашзовано "Природничий музей iм. Дщушицьких", тепе-рiшня назва - Львiвський природничий музей.
З поступом у наущ i технiцi перед мисливством виникае питания про фахову шдготовку мисливського персоналу, випуск фахово! лггератури, бо-ротьбу з епiзоотiями диких тварин тощо. Для реалiзацil цих завдань i утво-рюеться перший у республщ Польща Мисливський шститут у м. Станiславовi.
У журналi "Ловець" у статтi "Утворення першого польського iнституту мисливства" вiдзначалось, що серед багатьох досягнень нашо! кра!ни мислив-ство залишилось найменш ощнене. Мисливське господарство i пов'язане з ним полювання вважали взагалi дорогим видом вщпочинку. Мисливське законо-давство застосовували лише з демагогiчно-агiтацiйною метою i нiхто не сте-жив за його виконанням. У Галичиш, за винятком Малопольського мисливського товариства i невелико! групи мисливщв, якi доглядали за дичиною, майже шхто для мисливства нiчого не робив. Статистична зв^шсть, яку вели захщш краши Свропи, показувала, як ефективно велось мисливське господарство у цих крашах, отримуючи з мисливсько! господарки мiльйоннi доходи. Найкращих досягнень у мисливствi досягла Шмеччина.
Усi галузi економiки регулюють вщповщш закони, мисливство не ста-новить у цьому винятку. Новий мисливський закон вщ 1927 р. робить значний поступ у цьому напрямь Виконуючи пол^ику держави щодо використання мисливських багатств держави, воевода Станiславiвський - доктор Моравсь-кий - виступив з шщативою про створення мисливського iнституту у Станю-лавiвському воеводствi, дiяльнiсть якого буде поширюватися на цiлу Польщу. На запрошення Станiславiвського воеводи, у м. Станiславовi 30 березня 1928 р. вщбувся з'1'зд ширшого кола мисливцiв, ошб, що вели мисливське господарство i органiзаторiв мисливства. У цьому зЧзд взяли участь президiя Малопольського мисливського товариства, керiвники мисливських товариств. Заслухавши докладний реферат шженера Камоцького, якого запросив пан воевода, було ухвалено рiшення створити спшку пiд назвою "Перший Польсь-кий мисливський шститут" [4].
Про оргашзащю мисливського шституту iнформувалось також у Вар-шавському журналi "Ловець польський" у статтi "Перший Польський мис-
ливський шститут". У цш статп з-помiж шшого повiдомлялось, що у 1927 р. було прийнято Мисливський закон, який врегульовував мисливськ стосунки. Але прийняття доброго Мисливського закону - це лише половина справи, тому лопчно потрiбна шститущя, яка б впроваджувала вимоги мисливського за-конодавства у життя i зiбрала б довкола себе ошб, якi б мали на метi втiлювати щею розвитку мисливства, а не лише керувались ступенем прибутку вiд мисливства. Головною щеею iнституту було згуртувати оЫб, якi ставились до мисливства не лише як до спорту, але й як до важливо! галузi економiки Польшд. Iнiцiативу у цьому напрямi взяв на себе воевода Станiславiвський. На було зазначено, що хоча в попередньому рощ була велика повшь, яка завдала те-ритори Станiславiвського воеводства збиткiв, все ж тут водились найрiзнома-mra^i види мисливських тварин. Голова шституту граф Ян Бельський на мисливському зазначив: "якщо мисливство у державi трактуеться як свя-тиня, то напевно воеводство Станiславiвське е в цьому кра! великим вiвтарем".
1нститут мав офiс у Сташславов^ але на метi мав оргашзащю фiлiй по цiлiй Польшi. Такий шститут був першим на територи Польшд, проте подiбнi Станiславiвському iнститутовi були в iнших крашах, наприклад, iнститут у Hi-меччинi, який був утворений завдяки iнiцiативi одного з мисливських журна-лiв. У планах Станiславiвського iнституту було об'еднати професiоналiв мисливства. Перед шститутом ставилось завдання - значно шдвищити експорт ди-чини. Рiчна сума оплати членських внесюв становила 60 злотих [5].
1з статуту дов^емось, що 28 квiтня 1928 р. сформувалась у м. Станю-лавовi спiлка пiд назвою "Перший польський мисливський шститут". Вщпо-вiдно до статуту:
1. 1нститут мав право виготовити власну печатку з написом "Перший польський шститут в СтатславовГ'.
2. Дiяльнiсть iнституту поширювалась на цшу Польську республiку. Офiс шституту розмiщувався у м. Станiславовi. Можна було оргатзовувати фiлiï iнституту без обмежень.
Основними завданнями iнституту було: поширення культури та мис-ливсь^' етики через видавництво друкованоï продукци; органiзацiя конкурсiв та мисливських виставок як в Польщд, так i за кордоном; отка за мисливськи-ми господарствами членiв iнституту; боротьба iз захворюваннями мисливських тварин; ведення родовщних книг мисливських порщ собак; навчання мисливського персоналу; оргашзащя полювань, а головним чином - вщлову живоï дичини для вiдсвiжування кровi; органiзацiя експорту дичини; ведення статис-тичних мисливських даних.
Членами iнституту мали право бути як мисливщ, так i власники мисливських господарств, а також приватш особи, як мали польське громадян-ство. Для вступу потрiбно було мати рекомендацiю двох члешв iнституту. По-чесними членами шституту обирались особи, яю мали особливi заслуги у мис-ливськiй галузг
Особи, як мали бажання стати членами мисливського шституту, тдпи-сували заяву про вступ, а в разi прийняття у члени, сплачували членськi внески.
Члени шституту мaли пpaвo: гoлocyвaти нa збopax iнcтитyтy; oбиpaти i бути oбpaними ao кеpiвництвa iнcтитyтy; кopиcтyвaтиcь yciмa пocлyгaми, якi нaдaвaв iнcтитyт безoплaтнo aбo нa зaмoвлення зa oкpемy плaтy.
Члени iнcтитyтy були зoбoв'язaнi: викoнyвaти cтaтyт iнcтитyтy тa pi-шення збopiв iнcтитyтy; пiдтpимyвaти Ai^^rncra iнcтитyтy.
Член iнcтитyтy мiг бути звшьнений з iнcтитyтy у тaкиx випaдкax: якшo не cплaтив членськ внески бiльш нiж зa prn; якшo cвoïми дiями вiн не дoтpи-мyвaвcя етики тa мисл^сь^ кyльтypи. Рiшення пpo звiльнення пpиймaлo ке-piвництвo iнcтитyтy aбo m зaгaльниx збopax iнcтитyтy.
Kеpiвництвo шституту, вiдпoвiднo ao ст. 17 статуту, oбиpaлocь нa збo-pax i cклaдaлocь iз семи членiв, a caме з: гoлoви iнcтитyтy, зacтyпникa гoлoви, диpектopa iнcтитyтy, cекpетapя, ra^pa тa двox членiв. Безпocеpеднiм кеpiвни-кoм iнcтитyтy був диpектop шституту, кoтpий, з oднoгo бoкy, був викйнг.вцем piшень збopiв членiв шституту, a з iншoгo - кеpiвникoм oфicy iнcтитyтy. Ha диpектopa шституту пoклaдaлиcь фyнкцiï виpiшення нaгaльниx cпpaв, якi не мoгли вiдклaдaтиcь ao чacy cкликaння збopiв. Biдпoвiднo ao ст. 19, ao ^мпе-тенци кеpiвництвa миcливcькoгo iнcтитyтy нaлежaлo: ^ий^тся тa звiльнення членiв iнcтитyтy; yпpaвлiння мaйнoм iнcтитyтy; cкликaння xoчa б paз нa piк збopiв члешв iнcтитyтy; пpедcтaвляти iнcтитyт у шшж opгaнiзaцiяx.
Уci листи тa нaкaзи пiдпиcyвaли вiд iменi кеpiвництвa шституту д^ек-тop iнcтитyтy i cекpетap, a paxyнки - кacиp i диpектop. Збopи iнcтитyтy ввaжa-лись чинними, шли нa ниx бyлa пpиcyтня 1/3 чacтинa членiв.
^ий^тся piшення вiдбyвaлocь нa збopax гoлocyвaнням пpocтoï бшь-шocтi гoлociв. Ha збopax вiвcя пpoтoкoл, який пiдпиcyвaли гoлoвa тa cекpетap збopiв. Koнтpoльнi фyнкцiï тoвapиcтвa викoнyвaлa pевiзiйнa кoмiciя, якa скга-дaлacь iз тpьox членiв, oбpaниx cеpед членiв шституту. В^шв^^ ao ст. 29, лжвдащя миcливcькoгo iнcтитyтy мaлa вiдбyтиcь m пiдcтaвi yxвaлення pi-шення пpocтoю бiльшicтю членiв iнcтитyтy. У paзi лiквiдaцiï iнcтитyтy мaйнo iнcтитyтy пеpедaвaлocь opгaнiзaцiям, якi зaймaлиcь миcливcтвoм.
Офю iнcтитyтy, згiднo зi зaтвеpдженим cтaтyтoм, знaxoдивcя у м. Cra-нicлaвoвi зa aдpеcoю вул. Boйцеxiвcькoгo, 45. Гoлoвoю iнcтитyтy був А. To-pецький, диpектopoм - C. Kaмoцький, cекpетapем - Бiлл. Фiнaнcyвaння шституту вiдбyвaлocь з членcькиx внесюв, з cyбвенцiй, пoжеpтв тa зa викoнaнy po-бoтy [б].
Фyнкцioнyвaв iнcтитyт у Cтaнicлaвoвi непoвниx двa poки. Для ефектив-нiшoгo фyнкцioнyвaння йoгo пеpенocять ao Bapшaви. Пеpенеcення iнcтитyтy Ao Bapшaви пoзитивнo вплинyлo нa йoгo cтaн, ocкiльки зб^льшигась чисель-нicть членiв iнcтитyтy, щo пoлiпшилo фiнaнcoвий cтaн. Центpaльнa стяга миcливcькиx тoвapиcтв безoплaтнo нaдaлa шституту в opендy пpимiшення. У зв'язку з пеpенеcенням oфicy iнcтитyтy ao Bapшaви, вiдбyлиcь нoвi вибopи ке-piвництвa iнcтитyтy. Гoлoвoю iнcтитyтy oбpaнo Cтaнicлaвa Лiльпoпa, йoгo зac-тупнигами - гpaфa Юлiyшa Бeльcькoгo i Koнcтaнтинa Xлoпoвcькoгo. Д^екто-poм шституту ^готче^, як i у Cтaнicлaвoвi, Cтaнicлaвa Kaмoцькoгo, вще-пpезидентaми були гpaф М. Пoтoцький, Б. Гендзьopoвcкi, K. Тoлoчкo, Г. Kнoт. Як вiдзнaчaлocь у звiтi пpo Ai^^rncre iнcтитyтy з 01.05.192S пo 01.05.1930 pp.,
такий самий шститут юнуе у Hiмеччинi, але там вш займаеться виключно на-уковою дiяльнiстю. 1з жалем вщзначалось, що в умовах Польщi цей шститут змушений не лише займатись теорiею, а й прикладною дiяльнiстю, заробля-ючи таким чином на свое юнування. Завданням iнституту було також навчання мисливського персоналу, надання довiдковоï шформаци власникам мисливських упдь, для чого неодноразово вщбувались виïзди на мiсця. Також важли-вою дiяльнiстю iнституту було надання професшних порад у боротьбi з хворобами тварин. У цьому плаш шститут сшвпрацював iз кафедрою шфекцшних захворювань Варшавського унiверситету, а саме: доктором ветеринари п. Гор-дзiловським. За рiк виконано 114 патолого-анатомiчних секцiй диких тварин.
1нститут брав участь у багатьох виставках i конкурсах, завоював три зо-лот медалi на конкурсах мисливських собак. Йдучи назустрiч побажанням члешв iнституту, iнститут зайнявся органiзацiею хутрового господарства i спричинився до оргашзаци першо!" у Польщi зразково!" ферми з вирощування лисиць i норок у Дзержбщах. Серед члешв мисливського шституту у 1930 р. було 98 оЫб, серед яких з Галичини був п. Кхоль - директор лiсiв барона Грьо-для в Сколе. Асоцшоване членство мало Станiславiвське украшське мисливське товариство "Ватра", мисливське товариство з м. Львова, Коломш, Сташсла-вова, Малопольське мисливське товариство, товариство святого Губерта iз Станiславова та iншi.
За два роки свое1' дiяльностi шститут отримав дохiд на суму 11645 зло-тих, зокрема: з членських внесюв члешв шституту - 6245 зл., субвенци польсько1' спiлки мисливщв - 2300 зл., доходiв за дресування собак - 3100 зл.
Практично таку ж суму як доходи шституту склали його видатки, (11613 злотих), а саме: виплата зарплати - 6695 зл., закушвля сггок для вилову тварин, закушвля книг - 490 зл., оплата за оренду офюу у Станiславовi -865 зл., виплата винагород на виставках - 125 злотих, канцелярськ витрати -968 зл., кошти на вщрядження - 800 зл., поштовi витрати - 332 зл., iншi видатки - 495 зл. [7].
Висновок. Мисливство у Галичиш мало сво1' традицн та особливостг Навчання мисливства проводилось у Львiвськiй та Болехiвськiй люових школах. З розвитком науково-техшчного прогресу в Галичинi виникла потреба у створенш iнституцiй, якi б займались реалiзацiю на практицi досягнень науки у галузi мисливства. Завдячуючи мiсцевiй владi Станiславiвського воеводства, у м. Станiславовi виникае у республщ Польщi Перший мисливський iнститут, на якого покладалась реалiзацiя наукових дослщжень у мисливськiй практицi. З огляду на те, що темi розвитку мисливсько-господарсько1' науки у Галичинi на цей час у нацюнальнш наущ не придiлялось належно1' уваги, необхщно i на-далi здiйснювати дослщження у цьому напрямi.
Л1тература
1. Sprawozdanie stenograficzne z Wolnego zgromadzenia galic. towarzystwa lowieckiego z dnia 14. pazdziernika 1882 // Lowiec. - 1882. - № 11. - Dodatek nadzwyczajny do N 11
2. Sprawy galic. towaryzstwa lowieckiego // Lowiec. - 1882. - № 11. - S. 161.
3. Krogulski S. Pol wieku // Lowiec. - 1929. - № 9. - S.133-135.
4. Powstanie pierwszego polskiego instytutu lowieckiego // Lowiec. - 1928. - № 8. - S. 118.
5. Pierwszy polski instytut lowiectwa // Lowiec Polski. - 1928. - № 21. - S. 328-329.
6. Polski instytut lowiecki // Lowiec Polski. - 1928. - № 26. - S. 427-429.
7. Sprawozdanie z dzialalnosci instytutu lowiectwa za czas od dnia 1.V. 1928 r. do dnia 1.V. 1930 r. // Lowiec Polski. - 1930. - № 22. - S. 448-451.
Процив О.Р. Из истории деятельности Станиславовского охотоведческого института
Начиная с ХХ в., к охоте, как и практически ко всем сферам экономики, ищут научный подход. Проиллюстрированы предусловия организации в 1928 г. первого в Польской республике охотоведческого института в Станиславове. Проанализирована его практическая деятельность.
Ключевые слова: Станиславов, охота, Галичина, институт, наука.
Protsiv O.R. From the history of Stanislaw shooting institute's activity
From beginning of the 20th century shooting comes into more scientific method of approach as practically all branches of economics. At this article it was illustrated the reasons of organization the first shooting institute in the city Stanislaw, Polish republic, in 1928. It was showed its practical activity.
Keywords: Stanislaw, shooting, Galicia, institute, science.
