CC BY
14
Cattle P.V. From "Homo oeconomicus" to "Homo creativicus": methodological aspect
The problem of forming of new aspect of life of personality is probed in the economy of postindustrial society. The process of selfevolution of man is rotined on the basis of creation in the context of conception of methodological individualism. It is set that the base methodological postulates of scientific individualism were formed during centuries-old development of social-economic idea. These postulates far not equal after the determinations, often is such which conflict with each other, but it for the update of methodological construction of economic theory, forming of the proper paradigm of scientific cognition is not a determinant.
Keywords: methodological individualism, economic theory, "economic man", "social man", creation, postindustrial society._
УДК 639:061.2(09) Головний спещалкт О.Р. Проще -
1вано-Франтвський ОУЛМГ
СТАШСЛАВЮСЬКЕ МИСЛИВСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ВАТРА" 1925-1939 РОК1В
Проаналiзовано напрями дiяльностi Сташслав1вського мисливського товари-ства "Ватра". Здшснено спробу оцшювання напрямюв його дiяльностi, господарсько та культурно'1 спадщини. Подальша робота в дослщженш громадських мисливських оргашзацш дасть змогу повшше осмислити взаемини в нацюнальних стосунках мiж польською та украшською нащями.
Ключов1 слова: мисливство, мисливськi оргашзаци, Станiславiв, товариство "Ватра".
Без Грунтовного дослщження громадських оргашзацш неможливо повшстю проанал1зувати суспшьно-полггичш процеси, як вщбуваються у суспшьствь Тогочасна сощальна, полггична, нацюнальна ситуащя спонукае до роздшення мисливських товариств. Д1яльн1сть Стан1слав1вського мисливського товариства "Ватра" дослщжували М. Мельник, О. Левицький, I. Остап'як, В. Ковпак. У в1тчизнянш лггератур1 висвггленню д1яльност1 Ста-н1слав1вського мисливського товариства "Ватра" присвячено лише кшька праць. Вперше проанал1зован1 арх1вн1 дат допоможуть повшшеше та об'ектившше висв1тлити д1яльн1сть товариства.
Метою та завданням дослвдження е висвгглення д1яльност1 Сташс-лав1вського мисливського товариства "Ватра", зокрема оргашзацшних, соць альних та пол1тичних аспеклв д1яльност1 товариства.
Будь-яке товариство завжди представлене р1зними верствами населен-ня, а точшше р1зними суспшьними групами. Мехашзм утворення i функць онування суспiльних груп зумовлюеться матерiальними iнтересами людей, ïхнiм ставленням до власност^ мiсцем, яке вони займають у системi суспшь-них вщносин. Суспiльнi групи подiляються на двi основнi групи: тi, що видь ляються на основi тiеï чи iншоï iстотноï ознаки, а саме: соцiально-економiч-ноï, професiйноï, нацiональноï, вiковоï тощо i тi, в яких юнуе система соць альних зв'язюв i вiдносин, що характеризуе внутршню структуру групи. Ста-нiславiвське мисливське товариство "Ватра" належало до суспшьних груп, як об'еднувались навколо професiйноï та нацiональноï ознаки.
У середш вiки спiлки мали свого покровителя, який ïx згуртовував та помагав у ï^râ дiяльностi. Так, у рибалок покровителем був святий Петро, у
пожежно! охорони - святий Флорiан, у столярiв - Йосип, у мисливцiв Свропи ошкуном був святий Губерт, культ якого у Польшд тривае вже 500 роюв. У давнi часи мисливщ гуртувались в Губертовськi ордени. У Франци цей орден було засновано у 1416 р., у Бавари - 1444 р., у Чехи - 1723 р. У Польщi ордену Губерта не було, але польськ магнати були членами цих ордерiв в шших кра!нах. Цi ордени диспонували достатшми коштами i, навiть, видавали ка-лендар кишенькового формату пiд назвою "Calendarium inclyti ordinis equestris d. Huberti sacri". У них друкували ордени !хшх польських кавалерiв [1].
У Станiславовi до заснування мисливського товариства "Ватра" у 1925 р. укра!нськ мисливцi належали до польського товариства "Губерт", головою якого був старший скарбовий радник ЮЮшуш Сальвах. Основну части-ну члешв товариства "Губерт" становили поляки, i воно мало пропольську спрямованiсть.
Одним i3 найбiльших мисливських товариств було Галицьке мис-ливське товариство, засноване ще в 1876 р., натхненником якого був вщомий меценат Володимир Дщушицький. У костелi Свято! Слизавети у Львовi Галицьке мисливське товариство мисливщв спонсорувало побудову каплищ святого Губерта з його образом. Товариство зробило також значний вклад у спорудження пам'ятника польському письменниковi А. Мщкевичу у Львовi [2]. У 1920 р., у перюд становлення Польшд як держави, шсля Першо! свгго-во! вiйни товариство дало на фшансування польського легюну 2000 злотих. Неодноразово пiд час Першо! св^ово! вiйни до мисливщв зверталися за до-помогою для оборони Польшд, залучали мисливцiв до вступу в польську доб-ровшьну армiю для утворення полку (Лицарськ стрiльцi) для оборони та збе-реження цiлiсностi вiтчизни. Пiк розвитку цього мисливського товариства припадав на початок ХХ ст., а чисельшсть члешв була цього перюду до 1500 оЫб. Подiбнi мисливськi товариства було засновано на теренах Галичи-ни у 1838 р. ("Товариство мисливщв в мют ЛьвовГ) та у 1859 р. ("Люовиць-ке товариство") [3].
Проте у суспiльствi вщбувався дедалi глибший процес подшу за нащ-ональною ознакою, що стало поштовхом для створення професшних товариств на нацiональному тдгрунл. Члени громадських спiлок були змушеш займати лояльну позицiю щодо тодшньо! влади. Переважна бiльшiсть членiв укра!нських кооперативiв, спiлок були членами УНДО, яка займала угод-ницьку позищю стосовно польсько! влади. Для свого економiчного розвитку вони потребували пол^ично! стабiльностi. Також полiтична лояльнiсть до чинно! влади давала сво! дивщенди [4].
Малопольське товариство мисливщв в iерархi! мисливських товариств займало верхнiй щабель влади. Так, для змши статуту укра!нського товариства "Ватра" керiвництво Станiславiвського воеводства зверталось до мало-польського товариства для отримання !хнього дозволу щодо можливост вне-сення змiн [5]. Сво! зауваження щодо реестраци статуту подавав староста Станiславiвського повiту, в якому вносив змши до статуту, мотивуючи це тим, що товариство полггично! дiяльностi не проявляло i перебувало пiд поль тичними впливами УНДО [6].
За даними, як подано в Альманас Станiславiвсько! землi вiд 1975 р., Станiславiвське укра!нське ловецьке товариство "Ватра" з'явилось у 1932 р.,
хоча дат з 1вано-Франювського державного apxiBy не шдтверджують ^eï да-ти. 1снуе документ, що статут товариства "Ватра" прийняв воеводський уряд Станiславова ще 17 квiтня 1925 р. Було зафжсовано, що мiсцем перебування товариства було мюто Станiславiв, а емблемою - "Олень". Майно товариства складалось як з вступних внескiв, так i щорiчних та щомiсячних внесюв чле-нiв товариства, а також швентаря, фонду, якого призначали на вщтворення стану дичини, та спонсорських внесюв.
Основною метою товариства було:
• допомога державi у дотримант чинного мисливського закону, та ввдстежу-вання порушнишв цього закону;
• допомога власникам полювання в охорот мисливських угiдь;
• розвиток шляхетного ловецького спорту, зокрема через видання вiдповiдноï лiтератури;
• допомога членам товариства у набувант мисливських упдь;
• полювання без шкоди для мисливського господарства;
• догляд за угвддями, як мають незначну чисельтсть дичини, для збiльшення ïï чисельносп;
• знищення шкщнишв вiдповiдно до мисливського закону.
Члени товариства подшялись на три рiзнi статуси: звичайш члени, члени-прихильники, почеснi члени. Звичайним та прихильним членом мш бути кожен громадянин з бездоганною поведшкою та вправний у мисливствг Почесним членом мiг бути лише той, хто через заслуги перед товариством спричинився до його шднесення. Звичайних члешв керiвництво товариства приймало голосуванням прямою бшьшютю. Також умовою вступу е поручительство двох члешв товариства.
Члени товариства мали право брати участь у загальних зборах, ходити на полювання як самому, так i з собакою на пернату дичину, зайщв, козуль, ка-башв в упддях, яких визначало керiвництво товариства, а також брати участь в забавах та прогулянках, як оргашзовувало товариство. Члени-прихильники мали право брати участь у полюванш лише за окремими запрошеннями. Члени товариства зобов,язанi були платити членсью внески в обсяз^ який ухвалювали на загальних зборах, та виконувати ршення товариства. Пщ час полювання кожен член товариства був зобов'язаний виконувати розпорядження керiвника полювання. Виключення з члешв товариства можливе, якщо член товариства не оплатив протягом трьох мюящв визначену суму внескiв, грубо порушив статут або ухвалу загальних зборiв, завдавав шкоди товариству.
Загальш збори товариства вiдбувалися щорiчно шд проводом голови Товариства, не шзшше 14 днiв до кiнця кожного адмшютративного року, який закiнчувався першого червня. На зборах обирали правлшня товариства, голосування на яких вщбувалося картками. Голову i його заступниюв обирали на три роки, скарбника, секретаря - на один рж. Збори товариства вважа-лися правомiрними, якщо на них присутня третина звичайних члешв.
Засщання керiвництва товариства вiдбувалось щорiчно перед початком сезону полювання. Ршення керiвництва про програму полювання повинно було подаватись письмово кожному членовi товариства. Голова товариства мав право скликати в разi потреби збори товариства. Ршення керiвниц-тва приймали внаслiдок голосування простою бшьшютю. Для легiтимностi
рiшень керiвництва товариства noTpi6Ha була присутнiсть голови або його заступника i трьох члешв керiвництва. До керiвництва товариства належали: голова, заступник голови, секретар, скарбник, ловчий i господар. Представля-ти товариство мш голова або його заступник i секретар. Уся переписка як з державною владою, так iз членами товариства затверджувалась печаткою.
Суперечки, якi виникали мiж членами товариства, розслiдував миро-вий суд, який складався з голови товариства або його заступника та двох члешв керiвництва, яких обирали собi самостшно конфлiктуючi сторони. Суперечки, яю виникали мiж членами товариства та керiвництвом, виршували на загальних зборах. Конфлiкти про добуту дичину вирiшував "ловчий". У ви-падку, коли рiшення про добуту дичину було сумшвне, "ловчий" мав право продати дичину через аукщон. Для перевiрки ведення господарства, товариство обирало контрольну комiсiю, яка складалась з трьох члешв, i мала право робити перевiрки та складати вiдповiдний звiт.
Товариство могло бути розпущене на основi ухвали загальних зборiв. У випадку закриття товариства все його майно переходило на виплату сти-пенди якомусь одному бщному студентовi люово! Академи у Львовi. Право першост на отримання стипенди мали сини члешв мисливського товариства, сини люниюв, гаевих ревiрiв, якi належали товариству [7].
Статут "Ватри" грунтувався на статуй побратимського львiвського мисливського товариства "Тур", яке згуртовувало украшщв - любшешв мис-ливства. Засновником товариства був вщомий лiкар, член товариства "Тур" Кость Воевщка, якого тмщ вбили разом iз дружиною та сином. Першим дов-голiтнiм головою був старший радник залiзниць - шженер Володимир Дутка, його змшив професор Осип Левицький. До товариства належали судовi рад-ники Е. Барановський та Е. Зшинський, банювсью урядовцi В. Гiрняк, I. Левицький, Ю. Кардаш, власник друкарш Л. Данкевич, лiкар М. Козак, Я. Хмь левський, Р. Яросевич, професор I. Смолинський, залiзничник О. Стасишин. Мiсячний членський внесок товариства становив 10 польських злотих, яю йшли на оплату громадам за оренду мисливських ревiрiв, залежно вiд 1хньо1 цiнностi та виду дичини та 11 чисельностi, на оплату мисливським сторожам, яю охороняли мисливсью угiддя вiд велико! юлькост браконьерiв.
У кожного мисливського господарства був свш "ловчий", обов'язком якого було наглядати за сторожами (вельми дбайливими були ловчi Ткачук, Дейдей та Бурачок iз Шдлужжя, якi часто вiдвiдували сво! мисливсью упддя, контролю-вали ведення мисливського господарства, вели збiрнi лови та врешт влаштову-вали "ватри", тобто дозвшля при чарцi i традицшному ловецькому "бiгосi").
Крiм мiсячних членських внесюв та рiчноl оплати, члени товариства шсля кожного полювання оплачували роботу нагiнщикiв та iнших ошб, якi були задiянi на полюванш. Також оплачували вартiсть добуто! дичини. Зви-чайно в мисливському сезош, залежно вiд погодних умов, оргашзовувалось чотири колективнi полювання: по недшях та обов'язково напередоднi Рiздва, Богоявлення та Нового Року. Товариство полювало на власних навколишшх територiях: Ямниця, Тязiв, Сiлець, Вiкторiв, Колодивка, Угорники, Братювщ, Вовчинець, Пiдлужжя, Тисменичани та на запрошення в селi Залу^ бiля Галича, у КрилоЫ, Дiбровi в впископських угiддях, у Люнш Тарновицi. У по-
люванш товариства час вщ часу брали участь запрошеш керiвництвом гостi, як наприклад, дiдич Райтер iз Тарновицi, Штернберг, Лаврук iз Вовчинця, лiсничий Чапп з Яремча, учитель Ткачук з Ямнищ. Мисливсью тварини в мисливських упддях товариства були нечисленш, упддя були розташованi недалеко вiд мюта Станiславова. Полювали на зайцiв, лисиць, козуль, рщше борсукiв, диких кабашв, пернату дичину.
Станiславiвське товариство "Ватра" проюнувало до вересня 1939 р. З часу злуки з Радянською Укра!ною захщноукра!нських земель воно припини-ло свою дiяльнiсть. Було конфюковано власнiсть товариства, а у мисливщв конфiсковано мисливську зброю [8].
Щодо Львiвського Укра!нського мисливського товариства "Тур", яке знаходилось у Львовi за адресою вул. Домшжанська 11, то з 1937 р. воно на-дало допомогу керiвництву журналу "Новий час" в оргашзацп видання са-мостiйного додатку "Ловецтво", перший номер якого вийшов 27 березня 1937 р., чим було започатковано укра!нську мисливську перюдику.
Свгг побачило 12 номерiв ще!, як вказано в маркуванш, "сторiнки ло-вецького спорту", що надходила до защкавленого читача впродовж 19371939 рр. iз власною нумерацiею чисел, однак випускних даних подано не було. Пагшащя сторшок була спiльна з "Новим часом". У замiтцi "Треба ло-вецького словника" адреса редакци "Ловецтва" збiгалася з адресою мисливського товариства "Тур".
Перша "Сторшка Ловецького Спорту" була вщкрита "назустрiч поба-жанням гурта укра!нських мисливих". Чiтко сформульована мета видання охоплювала п'ять засадничих "щоби": "... шляхотний мисливський спорт спо-пуляризувати мiж тими, хто мае "жилку" й також матерiальну спромож-нiсть"; "загал громадянства ознайомити iз цею прецiкавою й гарною дшян-кою модерно! господарки"; шдтримати тодiшнi ловецькi iнституцi! -сташсла-вiвську "Ватру" i львiвський "Тур"; надати укра!нським мисливцям "окремий куток для обговорення !хшх "фахових" справ", а також - "змогу, у власному живлi й кольоритi, час вщ часу - "спробувати пера й чорнила, щой в йому за сила" [9]. 1шщаторами створення додатку було названо "гурт - поки що не-численний" члешв товариства "Тур" i зазначалося, що саме тд !хнiм "патронатом i виходитиме ця сторiнка". Свого роду передвюником "Ловецтва" мо-жемо вважати опублжоване пiд заголовком "Слщами бистрого оленя" у "Новому часГ i проведене в. Жарським штерв'ю з лiдером "Туру" - Я. Скопля-ком, якому пощастило пiд час розмови взяти автора "за слово", тобто дати общянку щодо подальшо! пiдтримки "ловецького братства" в !хнш "освiдом-нiй пращ серед громадянства" [9]. Регуляршсть (радше, нерегуляршсть) ви-ходу мисливського органу зумовлювалась наявнiстю "часу", "нагоди", "потреби", "фантази" авторiв. Перiодичнiсть виходу узалежнювалась вiд "добро! волi вЫх" представникiв укра!нського мисливства, яких закликали "причини-тися хоч рядком до збагачення редакцшно! течки" дочiрнього видання "Нового часу" [9]. Бшьшють матерiалiв додатку присвячено пропагуванню, розвит-ку, органiзацi!, проблемам та координаци укра!нського мисливського руху насамперед на прикладi висвiтлення самостiйно! та спшьно! дiяльностi та ак-цiй двох головних галицьких ловецьких iнституцiй укра!нщв - Станiславiвсь-
коï "Ватри" та львiвського "Туру". У цьому контекст варто зазначити такi публжаци турiвцiв: "На теренах "Тура", "Ловецьке т-во "Ватра" В. Гiрняка, "Тур" у Ватри" Я. Скопляка.
Фахова освгга "ловецького братства" вдосконалювалась низкою замь ток та статей науково-шзнавального i теоретичного характеру на кшталт "Нюх i зiр у собак", "Туляремiя. Небезпечна пошесть зайцiв", "Стрш шротом" та iн. Iнформацiйну, просвггницьку та гедонiстичну дiевiсть ловецькоï сторш-ки пiдсилювали свого роду "записки мисливця" - публiциста, роль якого ус-пiшно виконали Я. Скопляк ("На тетерева", "Ловецький пес"), Сергш Литви-ненко ("М1й перший вовк", "На вовки зi саней") Т. Рожанковський ("Полюь-кий глухар"). На шпальтах додатку також зазначалися здобутки шоземного ловецтва, анонсувалися пов,язанi з полюванням заходи, рекламувалися "книжки, що просяться на стш мисливого", мютилися заклики до землевлас-никiв, агрономiв, лiсникiв та "ловецькоï сторожi", професiоналiв та аматорiв, просто зацiкавлених "писати на актуальнi теми" та долучатися до офщшного мисливського руху, скажiмо, на рiвнi членства в одному з товариств [9].
Чи не кожне число "Ловецтва" прикрашене принагщними iлюстрацiями та рубриковане сегментами "Переписка редакци" або "Листування редакци".
Серед вiдомих мисливцiв був украшський поет Роман Купчинський, який був членом Львiвського мисливського товариства "Тур". Не обшшов вiн своею увагою мисливську тематику. Найбшьш вiдомою у цш тематицi була збiрка "Мисливсью оповiдання". Ця збiрка мiстить 9 оповщань. Свiй нащ-ональний патрютизм вiн подае в оповiданнi "Як з книжки". З якою гордютю, як щиро висловлюе почуття радост власника маетку пiд Львовом, украшець Вадицький, коли говорить, що "колись мисливських товариств не було, шз-шш були, але не нашг Слава вам, панове, за те, що зiбрали гурт мисливцiв, оснували товариство, дали тому товариству назву, правно його оформили i плекаете в ньому украшсью мисливсью традици. Нехай в украшських логовищах полюють украшщ! А украïнське товариство "Тур" нехай живе i проц-вггае!" [10]. Вiдгомiн свого захоплення виразився у чисельних фейлетонах, яю вш друкував у газетi "Дшо" пiд псевдонiмом Галактiон Чiпка. Вщомо, що Роман Купчинський був завзятим мисливцем i в своïх оповщаннях вiн описуе мисливську культуру. Також у своïх мисливських пiснях закликае мисливщв до благородного полювання, дотримування мисливських традицш та гарного спшкування мiж мисливцями [10].
Висновки. У 20-х роках ХХ ст. на територи Польшд дiяло багато гро-мадських мисливських органiзацiй. Абсолютна ï^M бiльшiсть засновувалась на польськiй культург Посилення мiжнацiональних вiдносин вiдбулося з часу захоплення влади диктаторським режимом на чолi з Юзефом Пшсудським. У 1930 р. польська влада розв'язала акцiю утихомирення (пацифiкацiя). У цих умовах домшантою утворення громадських оргашзацш стае не професiйна належшсть, а ïï нацiональна складова. Тодi й утворилось украïнське Станiсла-вiвське товариство "Ватра", яке розвивало нащональну культуру, традицiï, вiдстоювала iнтереси насамперед украшських мисливщв. Дiяльнiсть Станiс-лавiвського мисливського товариства "Ватра", з огляду на його роль в еконо-мiчному, полiтичному, громадському життi тогочасного суспшьства, дуже ма-
ло дослщжено. Тому подальша робота в дослщженш громадських мисливських органiзацiй дасть змогу повшше осмислити взаемини в нащональних сто-сунках мiж польською та украшською нацiями, роль мисливства в економщ, висвiтлення культури (традици, художш твори, методи полювання, специф1ч-ну мисливську мову), яка була притаманна тодшньому суспiльству.
Л1тература
1. Mysliwstwo wschodnie: ksi^ga pami^tkowa lowiectwa wschodniego. - Wilno: Sklad glowny w towarzyswie lowieckim ziem wschodnich w Wilnie, 1935. - S. 1-3.
2. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow: Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 53.
3. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow: Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 6.
4. Когутяк М. Галичина: сторшки ютори. Нарис суспшьно-пол^ичного руху (Х1Х ст. -1939 р.). - 1вано-Франювськ, 1993. - С. 188.
5. (ДА1ФО) Державний Архiв Iвано-Франкiвськоi областi. ф.2. оп.3. спр. 376. арк. 56.
6. (ДА1ФО) Державний Архiв 1вано-Франювсь^' областi. ф. 2. оп.3. спр. 376. арк. 50.
7. (ДА1ФО) Державний Архiв Iвано-Франкiвськоi областi. ф.2. оп. 3. спр. 376. арк. 43.
8. Левицький О. Ловецьке товариство "Ватра" / О. Левицький, I. Остап'як // Альманах Станиславiвськоi землi : зб. матерiалiв до ютори Сташславова i Станiславiвщини. - Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1975. - С. 471-472.
9. Ковпак В. Особливосп спортивно'1' пол^ики редакци часопису "Новий час" (1923-1939) / В. Ковпак // Вюник Львiвського унiверситету iм. 1вана Франка. - 2007. - Вип. 31. - С. 184-193.
10. Мельник М. Мисливсью оповщання Романа Купчинського / М. Мельник // Вюник Львiвського утверситету iм. 1вана Франка. - Вип. 35. - 2004. - С. 289-296.
Процив О.Р. Станиславское охотничье товарищество "Ватра" 1925-1939 годов
Проанализированы направления деятельности Станиславского охотничьего общества "Ватра". Сделана попытка оценки направлений его работы, хозяйственного и культурного наследия. Последующая работа в исследовании общественных охотничьих организаций даст возможность полнее осмыслить взаимоотношения в национальных отношениях между польским и украинским народами.
Protsiv О.Р. Stanislaviv hunting society "Vatra" ("Bonfire"), 19251939
It was illustrated all directions of activity the Stanislaviv hunting society "Vatra". It was made attempt to value its work, economic and cultural inheritance. Subsequent work in research of public huntings organizations will enable completer to comprehend mutual relations in national relations between Polish and Ukrainian nations.
Keywords: hunting, hunting organizations, Stanislaviv, society "Vatra" ("Bonfire").
УДК 323:330.59 Студ. I.I. Бобер;
доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук - Львiвська КА
ВПЛИВ СОЦ1АЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ НА Р1ВЕНЬ
ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Розглянуто залежнють рiвня життя населення вщ сощально'1' пол^ики держави, запропоновано напрямки тдвищення рiвня життя населення та наголошено на важ-ливосп реалiзацii державних сощальних стандар^в. Встановлено, що заходи, яких держава вживае для полшшення рiвня та якост життя населення Украши (тдвищення мшмально'!' зароб^но'!' плати, прожиткового мЫмуму, тощо), е недостатшми. Ук-
