CC BY
11
Вивчар О.Й., Дыкун О.В. Роль местных бюджетов в аспекте финансирования образовательной области
Рассмотрены основные пути совершенствования системы финансирования образования города Львова. Проведен анализ местного бюджета на протяжении 20082010 гг., в частности отдельные статьи расходов бюджета. Предложены варианты поиска дополнительных источников средств для финансирования расходов образования.
Ключевые слова: местный бюджет, анализ затрат, расходы на образование, город Львов.
Vivchar О.Yo., Dykun O.V. Role of local budgets in aspect of educational funding
The basic ways of improving the system of financing education in Lviv. The analysis of local budget for 2008-2010, including individual articles spending. Offered options to find additional sources of funds for financing of the educational system.
Keywords: local budget, cost analysis, expenditures on education, city of Lviv.
УДК 639 (477.83/.86):069.9(100) Голов. спец. О.Р. Проще -
1вано-Франк1вське ОУЛМГ
УЧАСТЬ ГАЛИЧИНИ У ПЕРШ1Й М1ЖНАРОДН1Й МИСЛИВСЬК1Й ВИСТАВЦ1 У В1ДН1 1910 РОКУ
Розглянуто оргашзащю Першо'1 мiжнародноï мисливсько виставки, яка вщбу-лась у 1910 р. у Вщш. Галичина, як окрема адмшютративна одиниця Австро-Угорсь-Koï iмперп, була представлена на виставщ окремо i зайняла ряд призових мюць. Го-ловним оргашзатором виставки було Галицьке мисливське товариство.
Ключов1 слова: Галичина, мисливство, виставка, мисливсью трофей
Цю проблематику широко висвгглено у працях таких авторiв: Ф. Ро-жинський та Е. Шехтель, С. Крогульський, С. Камоцький, Ю. Ейсмонд, а та-кож у журналах "Lowiec" ("Мисливець"), який виходив у Львовi як друкова-ний орган Галицького мисливського товариства з 10 Ычня 1878 р., а також у журнаш "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшавi як орган щсарського товариства правильного полювання Польшд з 1899 р. Метою дослщження е висвiтлення участi Галичини у мiжнароднiй виставцi у 1910 р. у Вщш та аналiз впливу виставки на стан мисливства у Галичиш.
Одшею з основних складових, яка визначае ефективнiсть мисливства, е його пропаганда для отримання позитивного iмiджу в суспiльствi з метою вщстоювання iнтересiв мисливськоï галузi та ухвалення лояльних для мис-ливсь^' галузi нормативно-правових документiв. Для реалiзацiï цiеï мети мисливськi товариства використовували такi методи, як видання друкованоï продукцiï, вибори в законодавчi органи влади лояльних оЫб, а одним iз найефективнiших засобiв була оргашзащя мисливських виставок.
Депутат сейму Давид Абрахамович, член Галицького мисливського товариства, виступив iз промовою у 1887 р. у Галицькому сейм^ в якш серед iншого говорив про тдтримку запровадження посвiдчення мисливця, а саме: фонд, який буде складатися з оплат за посв^ення мисливця, повинен бути призначений на цш мисливсь^' культури та слугувати тш галузi економiки i тiй продукци, завдяки якiй утворився, а також для оргашзаци виставок [1].
Серед основних завдань утвореного у Станiславовi Першого мис-ливського iнституту була оргашзащя конкурсiв та мисливських виставок [2].
Одним iз найголовнiших завдань, на думку вщомого науковця в мис-ливськiй галузi С. Камоцького, була оргашзащя виставок [3]. Так, наприклад: серед шших виставок у Лондош 13 травня 1883 р. вщкрилась мiжнародна ри-бацька виставка, яку шщдавали члени королiвськоl родини, дипломати i ши-рокi верстви суспшьства. Серед держав, якi взяли участь у цш виставцi, найскромшше були представленi Англiя та РоЫя. Найбагатше були представ-ленi таю краши, як Нiдерланди, Бельгiя i Норвегiя, у яких рибацька шдус^я розвинена найлiпше. У роботi виставки взяли участь навггь такi вщдалет краши як Iндiя та Китай, як представили знаряддя для вилову риби [4].
У 1894 р. у Львовi вщ 5 червня до 10 жовтня було оргашзовано загаль-нокрайову виставку, що стала iмпульсом для розвитку торгiвлi у Галичинi. На територи Стрийського парку на площi 50 га було збудовано 130 па-вшьйотв, а за час ди виставки и вiдвiдали майже пiвтора мшьйони осiб. Га-лицьке мисливське товариство також на цш виставцi представляло мисливсь-ке господарство. При цьому вщзначалось, що роздiл мисливства був часто вщвщуваний [5].
У 1908 р. уряд Австро-Угорсько! iмперil прийняв ршення - оргашзу-вати у 1910 р. у мют Вщень Першу мiжнародну мисливську виставку.
1 липня 1908 р. для шдготовки до Мiжнародноl мисливсько! виставки, яка мала вщбутися у Вiднi, пршхав до Львова радник цiсаря В. Губер. На за-сiданнi Галицького мисливського товариства вiн виголосив промову: "Гали-чина - це мрiя для мисливщв, край мисливцiв з особливим значенням, який в особливий споЫб i з особливою увагою вщдаеться цьому шляхетному спорту. Я маю велику надда, що Ваш край займе найдостойшшу позищю на на-шiй виставцi. Мисливство у Галичиш мае велику юторичну щншсть".
Для пiдготовки виставки було утворено три комггети: а) зi збирання мисливських трофе1в; б) з проми^в та рукодiлля; в) з культури та мисливсь-кого мистецтва.
Техшчним комюаром з оргашзацп виставки було обрано пана Драго-новського, який попередньо працював директором лiсiв у володшнях графа Андрiя Потоцького. Секретарем обрано Тадеуша Горецького, а касиром - Северина Крогульського. На редактора "Ловця" покладались обов'язки шфор-мування про оргашзащю виставки. Але через рж, у 1909 р. керiвництво орга-нiзацiйного комiтету було змшено: головою комiтету стае князь Андрш Лю-бомiрський, а його заступником - граф Бельський. О^м цього, у комггет було включено князя Cвстахiя Сапегу, який повинен був проводити аптащю для участ полякiв, якi проживали на територи Королiвства Польського, у виставцi разом з Галичиною.
Галицьке мисливське товариство тд час оргашзацп виставки мало не лише економiчнi, а й полггичш iнтереси. Воно вiдзначало, що "основним зав-данням мiжнародноl мисливсько1 виставки було надання багато доказiв противникам мисливства щодо помилковост !х демагогiчних гасел: "Геть з по-люванням!. Геть забави пашв! Бо доглянута панами дичина завдае непомiр-но! шкоди нашим люам та полям!" Цi гасла були просто засобами для шдбу-
рювання несвщомо! частини суспiльства i застосовувались для алтаци пiд час виборiв до гмш" [6].
На ХШ з,lздi Галицького мисливського товариства, який вщбувся 4 червня 1909 р., вще-президент виставкового комiтету граф ЮЮшуш Бельсь-кий виступив iз пропозищею, щоб Галичина на виставцi не брала спшьну участь з австршцями, а сама показала сво! здобутки та представляла польське мисливство на виставщ. Але для досягнення ще! мети необхщно було мати певш кошти. З цiею метою оргашзацшний комiтет вислав до всiх великих власниюв мисливських угiдь, i навггь, до Королiвства Польського, пропози-щю про пожертву на органiзацiю спшьно! польсько! виставки. Станом на червень 1909 р. 102 громадяни Галичини задекларували фiнансування на 18 676 крон. Але Королiвство Польське не дало жодно! позитивно! вiдповiдi, тому потрiбно було шукати засоби для оргашзацп виставки лише у Галичиш. Також Галицький сейм дав позитивну вщповщь щодо фiнансування виставки. Листом вщ 11 травня 1909 р. повщомлялось, що Галицький сейм видшяе на виставку 1 тис. крон. Внаслщок такого критичного стану фшансування виставки на з,lздi було прийнято ршення спрямувати окреме звернення до найвпливовших людей Галичини щодо фшансування виставки. Для того, щоб побудувати власний Галицький мисливський павшьйон, необхщно суму
щонайменше 100 тис. крон. Виходячи з фшансових можливостей, на з,lздi бу-• 2 * * * ло прийнято ршення про оренду 200-250 м в Австршському павшьйош. Для
цього потрiбно було сплатити 37 тис. крон. Також було прийняте ршення
щодо випуску програми виставки на польськш мовi [7].
Для бшьш яюсно! оргашзацп виставки 29 березня монарх Австро-Угорсько! iмперil Франц Йосиф I прийняв представниюв, якi органiзовували мисливську виставку i запропонували монарху взяти шд свiй протекторат ор-ганiзацiю виставки. До складу делегацп входили вще-президент виставки -таемний радник граф Фердинант Буко i граф Франц Коллоредо -Маннсфельд. Президент виставки, князь Егон Фюрстенберг, з огляду на свою вщсутшсть у Вщш, не змш прийти на аудiенцiю. Франц Йосиф I на цю про-позищю погодився. З великим пафосом повщомляв "Ловець": "здiйснилось бажання широкого кола мисливщв про протекторат щсаря над виставкою". Цiсар прийняв делега^в досить ласкаво i вщзначив патрiотизм з боку народу. Його вщповщь була такою: " З особливою приемшстю я готовий обшняти протекторат над мисливською виставкою".
У процеЫ розмови з делегацiею монарх щкавився фiнансовою стороною та участю закордонних сторш у виставщ. Коли барон Боогоу запевнив монарха, що фшансова сторона е забезпечена i е багато держав, яю мають бажання взяти участь у виставщ, монарх зауважив: "Сподiваюсь, що виставка буде мати найкориснiшi умови для пршзду шоземщв до Вщня та до держави, тому потрiбно бути готовим до ще! подil". З цими словами монарх попрощав-ся iз делегацiею [8].
Для оргашзацп учас^ Галичини у виставщ журнал "Ловець" друкуе звернення Галицького крайового виставкового комггету до вЫх мисливщв Галичини з просьбою надюлати мисливсью експонати на виставку до Вщня. Якщо у читачiв не було власних експона^в, то !х просили повiдомити, в кого вони, щоб ком^ет домовився з 1хшм власником про учать експона^в у вис-
тавцi. ВЫ контакти необхщно було спрямовувати до комюара виставки Каро-ля Драгоновського за адресою м. Львiв вул. Пекарська, дiм1, квартира 16 [9]
Мисливська преса широко вiдслiдковувала хщ пiдготовки до виставки та iз захопленням повiдомляла, що для висвгглення виставки плануеться ви-користовувати кшематограф, для чого спецiально будуеться кшопалац на 1000 осiб. Для зручност пршжджих у Вiднi плануеться збудувати палац, в якому буде поштове вщдшення. Для прикрашання виставки будуеться штуч-не озеро площею 5500 квадратних метрiв. На цьому найгаршшому мiсцi ор-ганiзовують свою виставку у павшьйонах нiмцi. Такi аристократи, як архик-нязi Фредерик та Леопольд Сальватор, самостiйно за свш кошт облаштову-ють павiльйони. Загальна кiлькiсть запроектованих павiльйонiв становила 6070 шт. [10].
Для продуктивно! участ Франци у виставцi французький уряд додат-ково взяв кредит на суму 200 тис. франюв. Зголосилась взяти участь у виставщ Iталiя, а Буковинський комггет планував виставити оригшальний гу-цульський дiм. У той час дiм вже будувався у Чернiвцях, i знаменитi ру-мунськi мисливцi за ведмедями мали там жити [11].
Значш зусилля органiзаторiв виставки мали певний устх. Щоденно виставку вщвщувало 15 тис. осiб, а всього и вiдвiдало 2 млн оЫб. Протектор виставки - монарх Франц Йосиф I вщвщав виставку 8 разiв, цiсар Вшь-гельм - один раз. Три рази вщвщав виставу король Шведський - Густав. Також виставку вщвщали король Болгарський - Фердинанд, вишд члени австршського уряду та багато князiв.
Крiм основно! виставки органiзовували одноденш виставки, а саме: виставку коней, мисливських трофе1в, собак, птахiв, кролиюв i т. iн. Вщвщу-вачiв розважали конкурсами iз стрiльби. Для цього використовували спещ-альна машина, з яко! вилiтали глинянi вироби. Також оргашзовувалися вечiр-ки. Кульмшацшним пунктом була вечiрка, органiзована в честь 80^ччя монарха Франца Йосифа I. Кiнематографiя показувала найкрашд свiтлини всiх монархiв на великих полюваннях [12].
На виставцi у Вщш у 1910 р. два трофе!, виставленi Галичиною, здо-були мисливськ рекорди, а саме: граф Мицельський - за роги козул^ роги з Ненадова i новий власник успадкованого чучела ведмедя, якого добув по-кiйний граф Андрш Потоцький. Також першою нагородою вщзначено такi трофе!: клики старого вепра графа ЮЮшуша Бельського з 1889 р.; роги оленя (18) графа Е. Сшьва Тароука (Поляниця); (20) графа К. Вайсенвольфа (Вггль на); (14) князя Г. Лiхтенштейна (Татарiв); роги косулi з 1901 i 1902 р. князя К. Траутманнсдорфа (з Гробл^ та роги косулi - графа Ресеквейра з Шска.
Золоту медаль отримала колекцiя косулячих ропв графа Ресеквейра з Шска. Другу нагороду отримали клики одинака графа Юлiуша Бельського з 1906 р.; роги (18) князя Лiхтенштейна (добут художником Пiком в Татаров^, роги оленя (22) А. Федоровича (В^лш); (18) доктора А. Крюера (Крушельни-ця); (18) з 1906 р. графа Здюлава Тарновського; роги оленя (12) з 1908 р. графа Здюлава Тарновського; роги оленя (16), добут графом Сераковським; роги оленя (16), добут графом Андрiем Заморським; косулячi роги князя Яну-ша Радзiвiлла з 1908 р., графа Ресеквейра з 1905 р., графа Шептицького з 1909 р.,(8) ЮЮшуша Ковнацького з 1894 р. Третю нагороду отримали: роги
оленя (14) графа Сильва - Таруока (Поляниця), (14) Мослера (Велдзiж), та 3 пари козулячих рiжкiв з 1875, 1901 i 1904 рр. [13].
Виходячи з фшансових та матерiальних можливостей, Галичина не представлялась на виставщ у виглядi салону, як це зробили багатшi краши Австршсько1 монархи, проте зробила галерею ргдкгсних i велико! ваги мисливських трофе!в, цим самим у скромному виглядi пгдкреслюючи досить значний розвиток мисливства на Галичиш за останнг 30 рокгв [14].
Були також експонати з Галичини, яю не зайняли жодного призового мгсця, але серед них були i досить ориггнальнг. До них належала пара роггв оленiв, якi загинули пгд час риковища в мисливських уггддях Сколiвщини. Цi роги були так мiж собою сплетенi, що ïx нiхто не мiг роз'еднати. Загинули оленг з голоду [15].
Вгдповгдно до правил оцiнки, мисливськi трофе! оцiнювались не лише за видами, а й за роками добування. Так, трофе! серни оцгнювали за такими параметрами: добутг вiд 1848 р. до 1910 р., до 1848 р.; добутг в Альпах, у Карпатах i Трансильванських горах, а також у Балканських крашах, та Пгрг-неях [16]. На виставщ мали чим похвалитись сусгди Галичини - румуни. Представленi роги серни мали гарнг трофейнi якостг. Однi роги серни були представлен довжиною 34 см, i здобули на виставщ перше мгсце [17].
У звт керiвництво Галицького мисливського товариства з 15 травня 1910 р. по 16 травня 1911 р. вгдзначалося, що першою головною справою, яку виконало товариство за цей час та яке мало гсторичне значення, була участь Галичини у мисливськш виставщ у Вгднг у 1910 р. Завдяки жертовностг лише 107 членгв товариства, Галичина мала можливгсть взяти участь у цш вистав-цi. Було зiбрано 30000 крон для органiзацiï виставки. Галичина була добре представлена на цш виставi й отримала низку нагород 1, 2 та 3 класгв. Також, кргм членiв мисливського товариства, велику роль вгдгграли таю особи, яю не були членами товариства мисливщв: князь Андргй Любомирський - керiвник виставкового комiтету, барон Гьоц-Окощмсью - вiце-президент виставкового комгтету, Кароль Драгоновський - комгсар цього комiтету. Щиру подяку було висловлено членам виконавчого комггету виставки, а саме: Юлгушу Ци-бульському, графу Павлу Дзедушицькому, Кирилу Кохановському, Сжи Оль-шевському, Станiславу Рейхану, Едварду Шехтелю. 1ншим великим внеском галицького мисливства була його участь у мисливському конгресс який вгд-бувався паралельно з виставкою у 1910 р. [18].
Також подяку органгзаторам виставки оголосив на XV мисливському зЪдг голова Галицького мисливського товариства граф Стаднщький [19]. Про роль виставок як найефективнгшого способу подання шформаци та до-сягнення поставлених перед мисливством цглей йшлось i в подальших планах роботи мгжнародних мисливських органiзацiй. Так, 21-22 травня 1932 р. на Мiжнароднiй мисливськш радi у Берлiнi розглядалось питання про вгдтво-рення популяци лося в Свропг. Одним гз найефективнiших способгв збере-ження лося було поширення пропагандистськоï кампанiï серед населення у формг випуску плакатгв, афгш, публгкацгй у пресг та оргашзацп виставок [20].
Висновки. Для досягнення найбгльш сприятливих для мисливства по-лгтичних цглей щодо правового регулювання мисливства необхгдно було проводите широкомасштабнг пропагандистськг заходи про його роль в економгцг
та сощальному розвитку краши. Для ^eï мети використовували випуск дру-ковано1 продукцп (журналiв, плакатiв, книжок), проводили конкурси, а найбшьший резонанс мала оргашзащя виставок. Органiзацiю виставок у га-лузi мисливства та рибальства було започатковано з кшця Х1Х в. Оргашзова-на у 1910 р. у Вщт виставка мала мiжнародне значення i отримала назву "Першоï мiжнародноï мисливськоï виставки". Хоча ïï головною метою була пропаганда мисливства, проте шшою причиною органiзацiï було святкування 80^ччя монарха Австро-Угорсько!' iмперiï Франца Йосифа I, який, як вщо-мо, був вправний мисливець. Вш лише впродовж 36 роюв свого життя, а саме з 1848 по 1884 рр. вполював iз копитних тварин: 1570 серн, 1279 кабашв, 807 оленiв, 922 олениць, 377 козуль. На честь дня народження монарха влаш-товували пишш полювання за участю керiвникiв iнших держав, на яких ухва-лювали зокрема i полiтичнi ршення.
Тема правового регулювання мисливства, його традицш, культури у Га-личиш в перiод XIX - початку ХХ столггтя практично зовсiм не дослщжува-лась. Тому для прийняття зважених управлiнських рiшень, якi б грунтувались на культурi попереднiх поколшь, необхiдно надалi дослiджувати цей напрямок.
Лггература
1. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow: Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 28.
2. Powstanie pierwszego polskiego instytutu lowieckiego // Lowiec. - 1928. - № 8. - S. 118.
3. Kamocki S. Lowiectwo i jego przyszlosc w Polsce // Lowiec. - 1928. - № 17. -S. 266-267.
4. Kochanowski C. Korespondencye // Lowiec. - 1883. - № 7. - S. 113.
5. Krogulski S. Pol wieku // Lowiec. - 1929. - № 9. - S. 133-135.
6. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow: Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 110-113.
7. Sprawozdanie z Walnego Zgromadzenia XIII. Zjazdu, z dnia 4. czerwca // Lowiec. - 1909. - № 12. - S. 134-135.
8. Kronika // Lowiec. - 1909. - № 8. - S. 93-94.
9. Odezwa // Lowiec. - 1909. - № 14. - S. 157.
10. Wystawa lowiecka w roku 1910 // Lowiec. - 1909. - № 24. - S. 282.
11. Kronika // Lowiec. - 1909. - № 17. - S. 201-202.
12. Kronika // Lowiec. - 1910. - № 20. - S. 243.
13. Galicja na wystawie lowieckiej w Wiedniu // Lowiec. - 1910. - № 12. - S. 146-147.
14. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 113.
15. Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich / O prac. Orlowicz M. i Lenartowicz S. - Warsza-wa: Nakladem Ministerstwa robot publicznych, 1932. - S. 190.
16. Lowiec. - 1910. - № 1. - S. 7.
17. Nedici Gh. Polowanie w Rumunji // Lowiec Polski - 1935. - № 21. - S. 403-405.
18. Sprawozdanie Wydzialu Gal. Towarzystwa lowieckiego za czas od 16. maja 1910 do 15. maja 1911 // Lowiec. - 1911. - № 10. - S. 110.
19. Sprawozdanie z obrad XV. Zjazdu lowieckiego // Lowiec. - 1911. - № 12. - S. 134.
20. Z miçdzynarodowej rady lowiectwa // Lowiec Polski - 1932. - № 26. - S. 436.
Процив О.Р. Участие Галичины в Первой международной охотничьей выставке в Вене 1910 года
Рассмотрена организация Первой международной охотничьей выставки, которая состоялась в Вене в 1910 г. Галичина, как отдельная административная единица Австро-Венгерской империи, была представлена на выставке отдельно и заняла ряд призовых мест. Главным организатором выставки было Галицкое охотничье общество.
Ключевые слова: Галичина, охота, выставка, охотничьи трофеи.
Protsiv O.R. Participation of Galicia at the first International Hunting Exhibition in Vienna, 1910
At this article it's considered the organization of the first International Hunting Exhibition which took place in 1910, Vienna. Galicia as the separate administrative unit of Austro-Hungarian Empire was represented separately at this exhibition, and took some place. Galicia Hunting Society was the main organizer of this exhibition. Keywords: Galicia, shooting exhibition, hunting captured material.
УДК35.076:331.556 Мол. наук. ствроб. М.М. БЫь, канд. держ. упр.;
acnip. Р.Р. PicHa - 1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти
ДЕРЖАВНА ПОЛ1ТИКА АДАПТАЦН ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В, ЩО ПОВЕРНУЛИСЬ В УКРА1НУ
Сформульовано суть державно!' поломки щодо адаптацп трудових MirparniB, що повернулись на батьювщину та визначено ii стратепчну шшу в державнш Mirpa-цшиш полчищ. Видшено основш групи потенцшних трудових реем^антсв для Украши з дотриманням принцитв селективного тдходу. Обгрунтовано необхщтсть впровадження програм ведення бiзнесу для реемтрантсв, зокрема за деякими видами економiчноi дiяльностi.
Ключовi слова: державна поломка адаптацп', тpудовi м^анти, pеемiгpaцiя, ре-aдaптaцiя.
Для Украши з початку ii незалежност мшращя за масштабами та тен-денцшними особливостями традицшно залишаеться хрошчно загрозливою не лише через значш сощоеконом1чш втрати, але й щодо становлення держав-ност1, нащотворення та формування 1мщжу краши в свгговш спшьноть
Сьогодш спостершаемо тенденцп до компенсацп емшрацшних вщто-юв економ1чно активного населення, яке волод1е значним штелектуально-трудовим потенщалом, 1мм1гращею оЫб переважно азшського походження, що не призводить до депопуляцп населення за юльюсними характеристиками, проте за яюсними його складовими е ютотною загрозою домшантност титульно!' наци. Виходячи з цього, надм1рна емшращя е вкрай негативним явищем з точки зору довготермшово!' стратеги сощально-економ1чного роз-витку Украши.
Очевидно, держава не може заборонити м1грацшт перемщення, адже право вшьного вибору мюця проживання i працевлаштування регламентова-но найвищими законодавчими актами та зумовлено адвентивними проявами особистост в пошуку кращих умов життед1яльносп та можливостей саморе-ал1заци. Разом з тим, використання непрямих метод1в управлшня сприятиме реемшрацшним процесам 1з дотриманням прюритет1в селективного тдходу, а саме спрямування ресурЫв на т категори трудових мшранпв, що володдать найвищим штелектуально-трудовим потенщалом та реем1гращя яких е еко-ном1чно та сощально обгрунтованою.
Дослщженню питань реемшраци придшяли значну увагу таю в1тчиз-няш вчеш, як С. Западнюк, Е. Л1банова, Д. Ляшенко, О. Малиновська, М. Hi-колайчук, С. Пирожков, А. Платонов, О. Позняк, О. Пурипна, М. Романюк, У. Садова, Л. Сем1в, О. Хомра та шшь 1хш пропозици здебшьшого стосу-ються використання мотивацшного мехашзму реемшрацшних перемщень та
