CC BY
20
охотничьем хозяйстве прослеживаются тенденции элитарности охоты. Роздано около 50 охотничьих хозяйств с частной формой собственности. Площадь хозяйств незначительна, составляет свыше 8 % от общей площади охотничьих угодий региона.
Ключевые слова: элитарность, Западный регион Украины, охотничьи звери.
Kratyuk O.L., Khoyetskyy P.B. Social importance of hunt
To 40th of ХХ item traditions of elite hunt became firmly established in the Western region of Ukraine, in the second half of the last century - not elite hunt. At the beginning of ХХ1 item the tendencies of elitenes of hunt are traced in a hunting economy. It is created near 50 hunting economies with the private pattern of ownership. The area of economies is insignificant, is more than 8 % from the general area of hunting lands of region.
Keywords: elite hunt, Western region of Ukraine, game animals.
УДК 639.1(438) Ст. викл. Г. Ф. Проще - 1вано-Франювський HTYHW;
головний спец. О.Р. Проще - 1вано-Франк1вське ОУЛМГ
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКШ МИСЛИВСЬКШ ТЕРМШОЛОГП У ГАЛИЧИН1Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТЬ
Певний вид людсько'1 дiяльностi мае свою специфiчну термшолопю, яка роз-кривае властивi лише 1и визначення. Проаналiзовано особливосп формування польсько1 мисливсько1 термшологл у Галичиш та головш чинники, яю впливали на ïï формування. Прошюстровано заходи, яких вживали мисливсью товариства, науко-вi оргашзацп для збереження польсько мисливсько1 термшологл як на територп Га-личини, так i на територп шших краш, де проживали носп польсько мови.
Ключов1 слова: мисливська термшолопя, Галичина, полювання, мова.
Еволюцшний розвиток суспiльства у галузi мисливства змiнюе методи полювання, для чого застосовуються найрiзномаштшшi мисливськi знаряддя, зброя i т. iн., що зумовлюе виникнення та використання новоутворених слiв, як входили i зникали з ужитку. 1ншим чинником формування польсько'' мис-ливсько'' мови був вплив чужих культур, важливе значення мали адмшютра-тивнi та пол^ичш чинники.
Ця проблематика широко висвгглювалась у перюдичнш пресi Республь ки Польща, а саме: у журналах "Lowiec" ("Мисливець"), який виходив у Льво-вi як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 шчня 1878 р., а також у журналi "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшавi як орган цiсарського товариства правильного полювання Поль-щi з 1899 р. У цих журналах друкували публжаци таких дослiдникiв, як Й.-В. Кобилянський, С. Гоппе, I. Шлез^ер, З.-А. Папара, Б. Дяковський, Д. Бор-ковськi, В. Мшьке, В. Козловський, Л. Семенський, М. Рейман, А. Вага, А. Кринський, Я. Стольчман.
Метою до^дження е висв^лення головних чинниюв, як впливали на формування польсько'' мисливсько'' мови та мисливсько'' термiнологiï на територп Галичини.
Будь-яка сфера дiяльностi людини впливае на культуру та мову наци. Не винятком у цьому е мисливство. Воно вщоме з чаЫв юнування людського роду на земль У Польшд, i зокрема в Галичинi, (Польща входила у XIX ст. до складу Австри, Пруси, Росiï) мисливство з найдавшших часiв перебувало на високому рiвнi органiзацiï. Ця галузь та пов,язанi з нею рiзнi дiï та функцiï,
мисливськi знаряддя, способи полювання, тварини, перебування у люах, спш-кування з природою - все це протягом тривалого часу сприяло розвитку спе-цифiчноl мисливсько1 термшологи, так званого "мисливського сленгу".
Польська мисливська мова - дуже насичена й охоплюе вс аспекти мисливського життя, утворюючи скарб мисливства. У мисливськiй мовi трапля-ються такi слова, яких немае у повсякденнш, i 11 розумiють лише окремi люди - мисливщ. Однак Польща за дослщжуваний перiод переживае складнi по-лiтичнi перепети. Вона подiлена мiж Росiею, Прусiею та Австрiею i вiдчувае тиск iмперiй у вшх сферах життя, i зокрема, в культурнш та мовнiй площинах. Саме тому мисливська етика вимагала не лише вшанування надбання багатьох мисливських поколiнь, але також опiки над мисливською мовою. Це був не прояв снобiзму, а намагання зберегти та вщстояти нацiональнi цiнностi. У 1925 р. у Варшавi вийшла книга "Про давнi полювання та давню дичину" Богдана Дяковського. У цш книзi у роздш "Мисливська мова та мисливськi прис-лiв,я" читаемо: "Нiчого дивного у цьому немае, що для потреб мисливщв утво-рилась окрема мисливська мова, яка е дуже багатою i оригiнальною та мае ба-гато гарних i образних зворота та висловiв" [1].
Ми розглядатимемо формування польсько! мисливсько! термшологи на територи Галичини, на яку впливала нiмецька мова як панiвна мова в Австро-Угорськiй iмперil, тодi як на територи Царства Польського на польську мис-ливську термшологш мала вплив росiйська мова.
Мисливство разом з розвитком мисливських вщносин та техшчного прогресу пройшло швидку еволюцiю. Стара зброя i мисливсью знаряддя втра-тили свое значення i споживчу вартiсть, i тому разом iз ними пiшли в небуття i 1хт назви. Водночас з розвитком мисливства увшшли в життя зовшм новi ви-рази та термшолопя, яких бракувало у польськш мовi [2].
Мисливську мову утворили мисливцi вже дуже давно. Шзшше вона удосконалювалась, утворюючи обширну мисливську термшологш та попов-нюючись такою великою кiлькiстю ^в, яку не знае жодна мова свгту. Дуже багато було пошановувачiв ще1 мисливсько1 мови, якi нею послуговувались для написання сво1х художшх творiв. Завдяки багатьом художнiм творам, у яких використовувалась мисливська термшолопя, ця мова збереглась до наших дшв.
Була низка причин, яю спричинились до того, що така багата польська мисливська мова шдлягала гермашзаци у другш половит Х1Х ст. Насамперед польськi мисливщ перейняли шмецью способи полювання, а вщповщно, i прийняли до польсько1 мови нiмецькi слова. Вищi навчальш заклади, у яких готували провщних фахiвцiв у галузi лiсового та мисливського господарства, були у Вщш; викладання у них вiдбувалось шмецькою мовою. У Львовi ж функщонувала лiсова школа, навчання у яюй проводилось польською мовою i тривало три роки [3]. Професiйнi мисливщ були виховаш на нiмецьких шдруч-никах, i не бажали утруднювати себе застосуванням польсько1 термшологи, а використовували лише нiмецькi вирази, яю з часом прописались у польськш мовi i набули громадянського статусу.
Польсью мисливцi iнодi не знали нав^ь найелементарнiших польських виразiв у галузi мисливства. У крашах, яю шанували мисливсью традици, так,
як наприклад у Шмеччиш, щеï проблеми взагаш не iснувало. Нiмецькi мислив-щ не терпiли у cboïx лавах легковажного ставлення до мисливсью мови, а мо-лодий мисливський адепт мав обов'язково засвiдчити свое знання мисливсью мови на спецiальному екзамеш. Без такого iспиту йому не видавали мисливсь-ке посвiдчення, яке було необхщне для полювання. Мисливська мова у Шмеч-чинi була стандартизована, хоча й юнували в окремих землях своï вiдмiнностi.
Саме тому постае питання створення польського словника мисливсью термiнологiï. Також, ^м мисливського словника, потрiбно було також видати новий мисливський шдручник, який би грунтувався на виключно польських виразах. Надалi роботу потрiбно було сконцентрувати на тому, щоб загальна бiльшiсть мисливцiв використовувала польськi термши, щоб польська мисливська мова була не книжною, а живою. Для популяризаци мисливсь^' мови треба було видавати старi польськi твори, в яких е справжш польсью мисливсью вирази [4].
Першим, хто започаткував працю на нивi польсь^ мисливськоï термь нологи, був Вiктор Козловський. Вiн заохочував вживати мисливську польсь-ку мову, з погордою говорив про люниюв, якi не хотiли вживати польсью мисливсью термши, бо вважав, що мисливська мова утворилась iз звича1в народу [5]. У 1822. у Варшавi вийшла його праця "Першi початки мисливськоï термь нологи". Вже сама назва говорила про те, що В. Козловський не вважав ïï за-вершеною, а лише початком майбутшх дослiджень у цш галузi [6].
Через три роки видав свш двотомник "Мисливська наука" 1гнаци Бобя-тинський, у яких розмютив мисливськi вирази, що стосувались оленя, лося, ко-сул^ кабана, зайця та iнших тварин. Також у цш працi вш використав слова та вирази, яю зiбрав особисто. У 1829 рощ вийшла рщюсна праця пiд назвою "Полювання", яка нараховувала 31 сторшку, ïï автором був Зигмунд Антош Папара. Вона мютила 84 пояснення, яю стосувались головним чином мисливських виразiв, якi не застосовували два попереднi автори (тобто, Козловський та Бобятинський). Пiзнiше граф Йозеф Дунш Борковськi написав у 1838 р. на високому науковому рiвнi статтю "Про польську мисливську мову та про мисливський свгг". У цш працi автор стверджуе, що "мова мисливщв чер-паеться з джерела природи, а ïï слова добре слугують для опису природи" [7].
Огляд тогочасноï професiйноï мисливськоï польськоï лiтератури вказуе на те, що питання впровадження польських мисливських термшв набувае ва-гомост у суспiльствi. Так, Антонi Вага - вщомий природолюб - перевидав у 1842 р. "Пташине мисливство" Циганського з передмовою, в яюй вш велику увагу придiлив мисливсьюй термiнологiï. Цю традицiю продовжуе Вшьгельм Мшьке, автор книги "Крайове мисливство", що вийшла у Варшавi у 1843 р., на сторшках 36-81 вш присвятив спецiальний роздiл мисливсьюй термшологи.
Мисливсью перли мови сарматських мисливщв описав Микола Рейман у свош raroi "Мисливське господарство з древньою iсторiею польського мисливства" [8]. У 1848 р. вийшов у мют Лешно "Пу^вник мисливця" Луюана Семенського, який у роздш "Деюлька слiв про мисливську мову" пише: "Очевидно, що вживання мисливських термшв робить мисливську мову бшьш бар-вистою, а батьювську мову не позбавляе багатства" [9]. Списки польських мисливських виразiв подають у своïх працях Йозеф Шлезшер ("Полювання з
гончаком", Варшава 1856 р., "Мисливець з рушницею", Варшава 1880) [10], та Олександр Убиш ("Гончак", Львiв 1880).
У 1913 р. Сжи Оренштейн-Ореньськi працював над мисливським словником, але через вибух Першо1 свiтовоï вшни вiн залишився незавершеним. Зате професор, доктор Йозеф Ростафшський залишив по œ6i неоцiненну пра-цю - "Словник древньоï мисливськоï термiнологiï". А вже у 1917 р. у Midi Познань було видруковано "Мисливський польсько-шмецький та шмецько-польський словник" князя Людвша Недбала, який став його значною заслугою. Найбшьш практичною у цiй книзi е порiвняльна таблиця найважливiших мисливських термшв, якi стосувались частин тiла i повадок та поведшки тва-рин, головним чином виразiв, якi пов'язаш з полюванням iз мисливськими собаками, соколами. Багато виразiв стосувались староï мисливськоï зброï. У до-датку до цього словника було вмщено також термiнологiю мисливських тва-рин [11].
У 1928 р. була навггь утворена у цш справi вiдповiдна комiсiя, в яку входили вщомий полонiст - професор А. Кринський та Я. Стольчман, але на-д^', якi покладались на роботу ще1" комiсiï, не були виправдаш, а обсяг викона-них нею робiт був невеликим. На цю тему написав Йозеф Владислав Коби-лянський статтю "Мисливська мова як мисливський спадок i скарб народу", яку було надруковано в № 5,6 1935 р. у журналi "Ловець Польський". Вш оха-рактеризував роботу над термшолопчним мисливським словником як таку, що мае франгментарний характер. Результат такого легковажного ставлення та недбальства до польсь^ мисл^сь^ термiнологiï призводить до ïï перекру-чення та занепаду. Автор пише, що "на даний час треба щиро визнати, що справа мисл^сь^ термiнологiï та мови не мае державноï опiки i е запуще-ною" [12].
Варто зазначити, що мисливство належало до ел^ного виду розваг, як дозволити могли багатi люди та верхи суспшьства. Важливо, що саме ix турбувала чистота мисливськоï польськоï мови, оскшьки розроблення та вть лення будь-якого проекту в життя потребувало коштiв. Заможнi патрiотично налаштоваш люди польськоï нацiональностi належали до мисливських това-риств та мали змогу сплачувати чималi членськi внески, вносити пожертви для видання вщповщних книг чи журналiв, чи фшансувати ï^.
Активну участь у розвитку та поширенш польськоï мисливськоï термь нологи брали мисливськ товариства та î^m друкованi органи. Дуже багато статей, яю стосуються мисливсько! мови, вмiщено у таких журналах, як "Ловець Великопольський", "Мисливський огляд i польське мисливство", "Ловець Польський", у мисливських календарях. У журналi "Ловець" (друкованому ор-гаш Галицького мисливського товариства, який виходив з 1878 по 1939 рр.) вщповщно редагувалась мисливська польська мова. Вш став взiрцем у справi очищення мисливськоï мови i з нього iншi видання повиннi були брати приклад. У "Ловщ" вщ 1896 р. у статт "Мова у тортурах боротьби" з пркотою написано про калiцтво шшомовними словами i перекручування мисливськоï мови.
В одному iз свохх номерiв редакцiя газети "Ловець" надрукувала заклик до всix мисливцiв та сшвпращвниюв, щоб на нивi мисливськоï мови за допо-могою свохх дописувачiв вiдновити багато старих мисливських висловiв, якi
вживались у польськш мов^ дати поштовх для використання багатьох нових мисливських виразiв, яю були б шдхоплеш польськими мисливцями, i цим самим виштовхували з 1хнього вживання шшомовш слова. Особливо це стосува-лось германiзмiв, яю закоренились у польськш мовь У текстi вiдозви було записано: "Дбаймо про нашу мову, осюльки вона на рiвнi з нашою землею е найбшьшим скарбом, що нам передали нашi предки. У нiй наша самобутшсть та наша самоiдентифiкацiя" [13].
У 1907 р. у журналi "Ловець" розпочався друк мисливського словника, укладеного графом Артуром Сумiнським. Ця праця нараховувала 1592 мисливсью вислови, була розмщена у 21 номерi та була завершена лише через два роки, у 1909 р. У цьому словнику було подано до вщома читачiв збiрку мисл^сь^ термiнологiï, яка тодi втратила свое практичне використання, а для багатьох мисливщв ця термшолопя мала бшьше юторичне, нiж практичне значення.
Пiсля того як було опублжовано останнiй номер, в якому друкувався словник, редакщя "Ловця" звернулась до мисливцiв з проханням поправити недоречност у тшьки-но надрукованому словниковi. У кiлькох номерах дру-кувались мисливсью вирази шмецькою мовою, щоб читачi виправляли перек-ладенi слова з нiмецькоï на польську мову. Але широкий мисливський св^ прохолодно поставився до цiеï пропозици. Знайшлось лише чотири дописува-чi, якi надiслали до редакцн своï замiтки. На жаль, тсля того, як у "Ловцi" було надруковано мисливський словник, складений графом Артуром Сумшсь-ким, у справi утвердження мисливськоï мови не було зроблено жодного кроку вперед [14].
Шсля виходу словника у 1910 р. у "Ловщ" з'явилась стаття "У справi очищення мисл^сь^ мови". У нiй йшлось про потребу очищення польсь^ мисливськоï мови та про те, щоб "дати ш давню красоту i поставити ïï на та-кий рiвень, якого вимагае наш теперiшнiй стан розвитку мисливства" [15]. Для цього треба було усунути вш шшомовш вирази, яю можна було замшити дав-нiми польськими виразами, а також узгодити ix вiдповiдно до технiчних норм.
З iнiцiативи п. Северина Крогульського, голови Малопольського мисливського товариства, було виршено зайнятись справою мисл^сь^ мови. Вiн нагадав, що з початку заснування товариства воно домагалось опрацюван-ня мисл^сь^ термiнологiï. Керiвництво товариства серйозно займалось цiею справою, але через смерть графа Леопольда Стаженського ця справа занепала. Пан Крогульський вважав, що Польща на рiвнi з шшими культурними народами свiту також повинна мати свш словник мисл^сь^ мови [16].
Як вже вщзначала редакцiя "Ловця Польського", було створено вщпо-вiдний комiтет, який мав на ме^ зайнятися створенням словника польсь^ мисливськоï мови. Ця праця, очевидно, мала реалiзовуватись частинами i ви-магала тривалоï тяжкоï пращ. Подана у словнику мисливська мова повинна бути живою, використовуватись у повсякденному жит, а не тшьки бути над-рукованою у словнику. До створення мисливського словника ставились певш вимоги: потрiбно було точно визначити термшологш мисливських тварин, догляду за нею, видiв мисливських упдь, термшологш собаювництва, стрь лецтва, вогнепальноï зброï, мисливських знарядь i т. ш. Однак не варто впада-
ти в крайношд i вживати лише слова iз давнини. Потрiбно створити живу мову для щоденних потреб мисливщв, витлумачити багато слiв, якi стосуються догляду за тваринами, мисливських знарядь i роботи мисливських собак. Повинш юнувати мiсцевi говiрки, яю будуть вживатись в окремих частинах Польщд, ос-кiльки вони е джерелом л^ературно! мови. Але арха!зми потрiбно осучаснити для ïx щоденного вжитку, щоб ними мiг користуватись воевода, староста, воз-ний i багато шших людей [17].
Проблеми юнували не тiльки з польською, але й з украшською мис-ливською термiнологiею на територп Галичини. У додатку до "Нового часу" вщ 15 квiтня 1937 р. у дописах читачiв пропонувалось: "Пильну увагу треба присвятити украïнськiй ловецькш термiнологiï. Пропоную вести ловецький словник". Проте редакщя сама не могла братись за це дшо, хоча б тому, що в рiзниx околицях краю юнували рiзнi визначення, тому вона висловила поба-жання, щоб якнайбшьше мисливцiв та прихильниюв ловецького спорту допо-могло ш у цьому. Кожен бажаючий м^ написати вiдомi йому ловецькi визначення й надюлати ïx на адресу Львiвського украшського мисливського товариства "Тур" для редакци додатку "Ловецтво" [18].
Висновки. У Галичиш, починаючи з Х1Х ст., над польською мисливсь-кою термiнологiею тяж1е нiмецька мова, оскiльки мiсцевi мисливщ перейма-ють нiмецькi способи полювання, шмецью назви та визначення, послугову-ються нiмецькими пiдручниками з мисливства. Навчання люниюв та егерiв ве-деться, за невеликим винятком, шмецькою мовою. Прогресивно та патрютич-но налаштована польська мисливська верxiвка, об'еднуеться у мисливськi товариства та бачить свое завдання у збереженш та створенш польськоï мис-ливськоï термiнологiï, виданнi польських термiнологiчниx мисливських слов-никiв та пiдручникiв, сприяе та фшансуе видавництво друкованих мисливських перюдичних видань польською мовою, оскшьки розглядае мисливську мову як самобутнють та самоiдентифiкацiя наци. Незважаючи на труднощд, Х1Х ст. залишило солiднi працi, якi стосуються польсь^ мисливськоï термiнологiï. Початки у цьому напрямi зробила й украшська громада, хоча ця проблематика потребуе подальшого дослiдження з урахуванням специфжи роботи зi збере-ження укра^сь^ мисливськоï термiнологiï в наш час. Але це вже тема для ш-шого дослщження.
Л1тература
1. Kobylanski J.W. Jçzyk lowiecki chlub^. mysliwych, a skarbem narodu. - Warszawa : zakiad drukarski Wyszynski i s-ka, 1935. - S. 15.
2. Odezwa // Lowiec - 1909. - № 3. - S. 25-26.
3. Wyzcza szkola lasowa we Lwowie // Lowiec. - 1910. - № 17. - S. 207.
4. W sprawie oczyszczenia jçzyka lowieckiego // Lowiec - 1910. - № 4. - S. 40-41.
5. Koztowski V. Pierwsze pocz^tki terminologij lowieckiey. - Warszawa : Drukarnia Glücksberga, ksiçgarza i typografa krolewskiego uniwerytetu, 1822. - 146 s.
6. O stownictwie lowieckim // Lowiec. - 1878. - № 4. - S. 49-50.
7. Kobylanski J.W. Jçzyk lowiecki chlub^. mysliwych, a skarbem narodu. - Warszawa : zakiad drukarski Wyszynski i s-ka, 1935. - S. 11-13.
8. Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historié starozytn^. lowiectwa polskiego. - Warszawa : Drukarnia Orgelbranda, 1845. - 645 s.
9. Przewodnik mysliwca. - Leszno i Gniezno: Nakiadem i drukiem E. Günthera, 1848. -
158 s.
10. Szlezigier I. Mysliwy ze strzelb^. - Warszawa : Drukiem A. Pujewskiego, 1880. - 254 s.
11. Niedba! X.L. Slownik polsko-niemiecki i niemiecko-polski najcz^sciej uzywanych wyrazow i zwrotow gwary mysliwskiej. - Poznan : Drukarnia katolicka B. Wieniewicza, ulica Podgorna 7. - 183 s.
12. Kobylanski J.W. J^zyk lowiecki chlub^. mysliwych, a skarbem narodu. - Warszawa : zaklad drukarski Wyszynski i s-ka, 1935. - S. 15.
13. Do mysliwych wspolpracownikow i korespondentow naszych // Lowiec. - 1912. - № 21. - S. 241-242.
14. Kobylanski J.W. J^zyk lowiecki chlub^. mysliwych, a skarbem narodu. - Warszawa : zaklad drukarski Wyszynski i s-ka, 1935. - s 20.
15. W sprawie oczyszczenia j^zyka lowieckiego // Lowiec. - 1910. - № 4. - S. 40-41.
16. O slownictwie lowieckim // Lowiec Polski. - 1928. - № 32. - S. 528.
17. Hoppe S.W. obronie naszego zaniedbanego j^zyka mysliwego // Echa polskich lowisk wydane z okazji 30-lecia istnienia wielkopolskiego zwi^zku mysliwych: 1906-1936. - Poznan : Nakladem wielkopolskiego zwi^zku mysliwych, 1936. - S. 31-33.
18. Треба ловецького словника // Новий час. - 15 квггня 1937 року "Ловецтво" Сторшка ловецького спорту.
ПроцивГ.Ф., Процив О.Р. Особенности развития польской охотничьей терминологии в Галиции Х1Х - начала ХХ веков
Любой вид человеческой деятельности имеет свою специфическую терминологию, которая раскрывает присущие только ей определения. Проанализированы формирование польской охотничьей терминологии в Галиции и основные факторы, которые повлияли на ее формирование. Показаны мероприятия, которые использовали охотничьи товарищества, научные организации для сохранения польской охотничьей терминологии как на территории Галиции, так и на территории других стран, где проживало польскоязычное население.
Ключевые слова: охотничья терминология, Галиция, охота, язык.
Protsiv G.F., Protsiv O.R. Characteristics of the development of Polish hunting language in Galicia from the 19th till beginning of the 20th century
Certain type of human activity has its own specific terminology which opens the definitions which are characteristic only for it. At this article it was analysed the characteristics of formation the Polish hunting terminology in Galicia and the main factors which had influence on its formation. It was showed the measures which hunting societies and scientific institutions used for preservation of Polish hunting terminology as in the territory of Galicia as in the territory of other countries where native Polish speakers lived.
Keywords: hunting terminology, Galicia, shooting, language.
