CC BY
16
УДК 639:061.2(09) О.Р. Проще - 1вано-Франтвське ОУЛМГ
Д1ЯЛЬН1СТЬ МИСЛИВСЬКИХ ТОВАРИСТВ В АВСТРО-
УГОРСЬК1Й 1МПЕР11, РОС11 ТА ПОЛЬЩ1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 Х1Х - ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
Прошюстровано напрямки дiяльностi мисливських товариств в Австро-Угорсь-кiй iмперii, Росп та Польщi у другiй пол. Х1Х - першiй пол. ХХ ст. Здшснено спробу оцiнення напрямкiв 1'хньо'1 роботи, господарсько'1 та культурно!' спадщини. Проаналь зовано тенденцп розвитку мисливських товариств, вплив на 1'хнш розвиток пол^ич-них режимiв, цившзацшно'1 трансформацп суспiльства, адмiнiстративно-географiч-ного розмiщення.
Ключов1 слова: мисливство, мисливськi товариства, Австро-Угорська iмперiя.
О.Р. Protsiv - Ivano-Frankivsk regional management
of forest and hunting economy
Activity of hunting societies in Austrian-hungarian empire, Russia and Poland in the second part of 19th - in the beginning of 20th centuries
It was showed the directions of the hunting societies' activity in Austro-Hungarian Empire, Russia and Poland in the second part of 19th - in the beginning of 20th centuries. It was realized attempt of value the directions of their work, their economic and cultural inheritance. It was analyzed the tendencies of development the hunting societies, influence at their development by political regimes, civilized transformation of society, administrative - geographical arrangement.
Keywords: hunting, hunting societies, Austro-Hungarian Empire
Без Грунтовного дослщження громадських оргашзацш неможливо по-вшстю проанал1зувати суспшьно - полггичш процеси. Для досягнення ште-реЫв сво1'х члешв вони вщповщно впливали на процес ухвалення законодав-чих акпв в галуз1 мисливського господарства.
Дана проблематика широко висв1тлювалась у перюдичнш прес Авст-ро-Угорсько1' 1мпери, а саме у журналах "Lowiec" ("Мисливець"), який вихо-див у Львов1 як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 Ычня 1878 р., "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Вар-шав1 як орган щсарського товариства правильного полювання Польщд з 1899 р. та "Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie" ("Мисливський огляд та польське полювання"), "Lowiec Wielkopolski" ("Великопольський мисливець").
Метою та завданням цього дослщження е висвгглення д1яльност1 мисливських товариств в Австро-Угорськш {мперй", Роси та Польщд у другш половин Х1Х - першш половит ХХ ст. з наголосом на висв^ленш оргашза-цшних, сощальних та пол1тичних аспект1в 1'хньо1' д1яльност1. Витоки мисливських товариств на Галичиш починаються ще з 1838 р., коли створюеться "Мюьке мисливське товариство" у Львов1, яке було представлене купцями та промисловцями, рщше представниками мюько1* штел^енци, i мало право на полювання у багатьох маетках бшя мюта Львова. У 1859 р. оргашзовуеться Люовицьке товариство [1].
У 1876 р. утворюеться "Галицьке мисливське товариство" [2]. Цього ж 1876 р. засновуеться Мисливське товариство iм. Святого Губерта [3]. Загалом у Галичиш в перюд створення Галицького мисливського товариства побшь-шало товариств вiдповiдно до вЫх ix напрямкiв дiяльностi (табл. 1) [4].
11ЭОНЧ1ГЭЭИЬ юнигагее tfia % 42,5 чС CS m о' СП Сч Ö О о
ÄHHhHLrej EH SBfßUHdij 5,88 6,70 8,25 ОС (N 6,61
1 £ оо »•ч mod £881 a iidaui\; HjMsodoj/^ -odioay a aiowd^aoi 9462 5088 4846 СЧ о\ СП 19788
в Я яюшякэои^
К -ч п 1883 чо in in тг СП о о -fr ,—. 1308
а
а 1 1882 ЧО r- rf ОС <N <N r-сп о. 1141
£ У 1881 о гч "fr CN in (N m сп о 1033
1 а 1880 Г0 гсп ГСП CN чО СП ОС СП СП 0\
■а I 'Им 1879 ОС СП m cn о <N о о СП г- ОО 00
■э § .5 1878 <п го СП rOC чо г-<N чо "fr CTs Г—
LT ^ 1877 о о СП ОЧ <N ЧО (N <п Г^ чо г-
£ 1876 ОО г-го oo О rf <N щ о г-
1875 г- <N ОС 0 <N1 01 m гг-чО
1874 *fr сч (St in чС О оч ш о о\ ш
Напрямок д1яльносп товариства 1 IS £ я Ei I л X ? Е .5 к ЕЕ И £ 5 Л» о и с )Я x £ 's с X о ы ш Ж 5 я 6 я h 'S я £ I— 1 ВС | Всього
Аналогiчнi мисливськ товари-ства за цей перюд у Галичинi створю-ються також в шших мiстах. Так, 19 листопада 1880 р. у Ряшевi (Жешув) утво-рюеться "Жешовське мисливське товариство". Фiнансування товариства скла-далось iз членських внесюв - 5 гульде-нiв вступш i 15 гульденiв щорiчнi. Това-риство фiнансувало зарплату для окре-мого охоронця, який обходив базар у Ря-шевi i слщкував за торгiвлею дичиною. 30 грудня на аукщош товариство орен-дуе 30 тис. моргiв мисливських упдь, за якi сплачуе 279 гульдешв. Термiн орен-ди становив п'ять рокiв. З часу дiяльнос-т товариства членськi внески становили 8 крон щомюяця. У пiслявоенний час за-вдяки дiям членiв товариства вдалось конфюкувати у браконьерiв 2000 оди-ниць збро!, та близько 4 кубiчних метрiв силець. На честь святкування п'ятдесято! рiчницi дiяльностi товариства видано книгу, у якш було висвiтлено його дь яльшсть за цi роки [5].
10 травня 1874 р. у Краковi ство-рюеться "Галицьке Татранське товариство". Його статут був зареестрований 19 травня 1874 р. Галицьким намюниц-твом, розпорядженням за № 11734, i цього ж року його було перейменовано на "Татранське товариство". Офю товариства знаходився у Краковi i мав фiлiю у Коломи!. Однiею з цiлей товариства була охорона рщюсних тварин, як населяли гори. Товариство у 1894 рощ нара-ховувало 2282 члешв [6].
12 лютого 1876 р. iз реестрацiею статуту утворюеться Галицьке товари-ство охорони тварин, метою якого була охорона вщ переслщувань i знищення всiх видiв тварин, яких добували з пору-шенням вимог закону. Друкованим органом товариства був журнал "Мюяч-ник" [7].
Володимир Дiдушицький був засновником Галицького мисливського товариства, а також Крайового рибальського товариства у Краков^ яке почало свою роботу вщ часу реестраци статуту Галицьким намюництвом 24 сер-пня 1879 р. Метою рибальського товариства було шднесення i охорона рибо-ловлi у Галичинi. Товариство зариблювало рiчки Днiстер, Вiслу, Буг, Сян [8].
15 лютого 1978 р. створюеться Галицьке лiсове товариство у Львовь Товариство ставило таю цш як розвиток лiсового господарства у Галичиш, тдтримка лiсових штереЫв. Це товариство заклало у Галичиш 70 метеороло-гiчних та фенолопчних станцiй. Пiд керiвництвом товариства виходив журнал "Бу^аи". На кшець 1891 р. товариство складалось з 9 почесних члешв, 660 звичайних члешв та 135 делега^в. У власност товариства станом на ли-пень 1881 р. було 1795 злотих [9].
На територи Польшд у лютому 1889 р. 45 мисливщв, з них 26 поляюв та 19 роЫян, звернулось до Москви до Росшського мисливського товариства з клопотанням про вщкриття у Варшавi його фши. Багато мисливщв, як тд-писались пiд цим клопотанням, мали аристократичне походження (графи, ба-рони). 12 квiтня 1899 р. вщбулось перше засiдання Варшавського вiддiлу щ-сарського товариства правильного мисливства. Для шднесення ролi товариства на засщанш товариства 17 Ычня 1890 р. було виршено прийняти у по-чеснi члени товариства вЫх губернаторiв, вiце-губернаторiв, керiвникiв повь тiв, керiвникiв полщи, опрацьовано проект мисливського закону, який би був обов'язковим на територи 10 губернш Королiвства Польського.
Для того, щоби зменшити браконьерство, товариство постановило за-провадити нагороди: за кожну вщбрану зброю - 50 копшок, а за ретельнiсть у боротьбi з браконьерством - премiювання годинником "^ббо!" вартiстю 30 рублiв. За перюд з 1899 по 1914 рр. товариство конфюкувало 47021 одини-цю збро!, мисливським охоронцям виплачено 23210 рублiв та премiйовано 132 охоронщ годинниками "Тissot". Товариство бере в оренду низку мисливських господарств, де для сво!х члешв оргашзовуе полювання. У 1899 р. тд егiдою товариства вiдбулась у Варшавi мисливська виставка та починае виходити друком журнал "Ьо,шес роЬЫ". Цей журнал виходить у Польшд й досi. Його видання було порушено лише в перюд Друго! свггово! вiйни. Всьо-го у 1899 р. нараховувалось 1148 члешв товариства. У 1902 р. в члени товариства було прийнято вщомого Польського письменника Генржа Сшкевича.
Шсля Першо! свггово1 вiйни товариство реформуеться, отримуе назву "Центральна спшка Польських мисливських товариств" i вiдходить вiд про-вадження мисливсько-господарсько! функци, а зосереджуеться на захистi ш-тересiв сво!х членiв i лобшвання мисливства, сприяе створенню розгалуже-но! мережi мисливських господарств. З метою залучення нових членiв змен-шуеться вартiсть членських внескiв до 20 злотих [12].
У сво1й дiяльностi воно зосереджувалось на аптаци, видавничш дiяль-ностi, захистi iнтересiв мисливства на схщних землях - загалом на пiднесеннi мисливсько! культури.
У напрямку пропаганди товариство вживало таких заходiв, як оргаш-зацiя сери передач на Вшенському радiо тд назвою "Мисливська хвилька". До 1 листопада 1935 р. видано 71 номер мисливського додатку до журналу
"Слово" у Вшьт, на що з бюджету товариства витрачено 5270 злотих, до того ж щ кошти були витрачеш виключно на друк, осюльки статтi писали члени товариства безоплатно. У справi захисту регiональних штереЫв, товариство стояло на принципах децентралiзацiï влади у сферi мисливства. У справi бо-ротьби з браконьерством товариство боролось не тшьки з нелегальними браконьерами, а й з легальними, а також з браконьерами, яю самi ведуть мисливське господарство. З 1928 до 1935 р. товариство для винагороди поль цейських та егерiв витратило 1970 злотих. Але найпрше, як вважали члени товариства, було не браконьерство, а апа^я i байдужють бiльшостi мисливцiв.
Крiм цього, з питань мисливства було написано дуже багато звернень до влади. Так зване "легальне" браконьерство придушувалось завдяки надан-ню таким справам розголосу у засобах масовоï шформаци. З 1926 р. Вшенсь-ке мисливське товариство видае "Мисливсью труби" як додаток до газети "Слово" [13].
Ще у 1845 р. досить вщомий польський полемiст М. Реймона у raroi "Мисливське господарство та стародавня iсторiя польського мисливства" ствер-джував: "Занепад, в якому перебувае мисливське господарство, повинен спону-кати насамперед великих землевласниюв до руху вперед тiеï галузi, яка мае тю-ний зв'язок iз сшьським та лiсовим господарством. Кожна економiчна галузь повинна давати прибутки та бути корисною для суспшьства. Для розвитку мисливства потрiбно об'еднати зусилля як окремих ошб, так i цiлого суспiльства. Найлшшим для цього способом було б утворення мисливського товариства".
Мисливськi товариства у багатьох крашах спричинились до шднесення добробуту мюцевост^ яка мае вщповщш умови для розвитку мисливсь^' галузi. В iнших крашах, де створеш мисливськi товариства, мисливська галузь стоггь на висот i дае вiд експорту дичини велию прибутки. Створення мисливського товариства не е складною справою, по^бна лише добра воля, яка б опиралась на солщаршсть. Для створення товариства потрiбно, щоб вiн опирався на вщповщний статут. Засновники товариства повинш мiж собою домовитись про вибори керiвництва. Загальнi збори повинш вибрати з-помiж себе керiвництво. Членсью внески насамперед повиннi йти для нагород за знищення хижакiв, для премшвання за зразкове ведення мисливського гос-подарства i для випуску спещального мисливського журналу.
Мисливський статут ставив таю завдання, а саме: солщарну вщповь дальнiсть за ведення мисливського господарства, правила функщонування мисливського господарства, використання членських внесюв, встановлення правил полювання для мисливщв, яю не е членами товариства, визначення порядку проведення полювання для добування дичини власником земельноï дшянки, встановлення взаемовщносин мiж сусiднiми господарствами, приз-начення премiй для боротьби з браконьерством та виявлення оЫб, яю нена-лежно ведуть господарство.
За належного розвитку мисливства потрiбно видавати мисливський журнал, який би був присвячений мисливському господарству, узагальнював би статистичш показники зi всiх частин краïни, повiдомляв би про рiзнома-нiтнi полювання та враження вщ них. Товариство повинно було створити вщ-повiдну мисливську школу, в яюй навчали би егерiв та спецiалiстiв по догля-
ду за мисливськими тваринами [14]. У зв'язку iз загостренням мiжнацiональ-них вщносин, яке вiдбулось внаслiдок анексiï захщноукрашських земель Польщею, домiнантою утворення громадських оргашзацш стае нацiональна, а не професшна належнiсть.
17 квiтня 1925 р. Станiславiвський уряд завiзував статут товариства "Ватра". Членами товариства були здебшьшого украïнцi. Вiдповiдно до цього статуту встановлювалось, що мiсцем знаходження товариства е мюто Сташс-лавiв, а емблемою - олень. Майно товариства складалось як зi вступних, так i щорiчних та щомюячних внескiв членiв товариства, а також швентарю, фонду, який призначений на вщтворення стану дичини, та спонсорських внесюв [10]. Аналогiчне мисливське товариство юнувало у Львовi. Украшське мисливське товариство "Тур" знаходилось у Львовi за адресою вул. Домшжансь-ка, 11. З 1937 р. воно спшьно iз журналом "Новий час" органiзувало видання самостшного додатку "Ловецтво", перший номер якого вийшов 27 березня 1937 р, чим було започатковано украшську мисливську перюдику. Свiт поба-чило 12 номерiв цього часопису [11].
Висновок. Мисливсью товариства, яю були оргашзоваш в Австро-Угорськiй iмперiï, Роси та Польщi в другiй половит Х1Х - на поч. ХХ ст. за своею дiяльнiстю подшялись таким чином:
а) члени товариства орендували мисливськi упддя i вели мисливське господарство;
б) до товариства входили виключно мисливщ i його основною метою було лобтовання своïх iнтересiв через змiни мисливського закону, надання в оренду мисливських упдь, тиск на владу щодо фшансування мисливських проектiв (виставок, випуску лiтератури тощо), бiльш ефективне пе-реслщування браконьерiв;
в) члени товариства не були мисливцями, але ïхньою метою була охорона мисливських тварин вщ браконьерiв та контроль з боку товариства за власниками мисливських упдь на предмет дотримання вимог мисливського законодавства.
Окрему групу громадських оргашзацш (Татранське товариство, Га-лицьке товариство охорони тварин, Крайове рибальське товариство у Кракову Галицьке люове товариство у Львов^ становили товариства, метою яких була охорона мисливських тварин.
У 1920-х рр. у зв'язку iз загостренням нацюнального питання у Поль-щд, до складу яко1' на той час входили окуповаш захщноукрашсью землi, ор-ганiзуються мисливськi товариства, домшуючим чинником утворення яких була приналежшсть членiв товариства до певно1' нацiональноï групи. Так, у Станiславовi утворюеться укра1'нське Станiславiвське мисливське товариство "Ватра", а у Львовi - украшське мисливське товариство "Тур".
Дош дiяльнiсть мисливських товариств на територи Галичини кiнця Х1Х - початку ХХ ст. залишаеться мало дослщженою. Тому подальша робота у дослщженш громадських мисливських органiзацiй дасть змогу повшше ос-мислити ix вплив на формування мисливського законодавства, на владу щодо виконання вимог мисливського законодавства, а також на формування специ-фiчниx мисливських традицш, методи полювання, мисливську термшологш, художню творчють.
Лiтература
1. Krogulski S. Pol wieku: zarys dzialalnosci malopolskiego towarzystwa lowieckiego 1876-1926. - Lwow : Nakladem malopolskiego towarzystwa lowieckiego, 1929. - S. 6.
2. Ilustruwany skorowidz stolecznego miasta Lwowa z okazyi powszechnej wystawy krajo-wej roku 1894. - Lwow : druk. Fr. S. Reichman, 1894. - S. 80.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uoor.com.ua/ukr/ about_organization/ regional/250.
4. Rocznik statystyki Galicyi pod kierunkiem dr. T. Rutowskiego. - Lwow : Drukarnie Pillera i spolki, 1887. - S. 86.
5. Towarzystwo mysliwych w Rzeszowie (w piçcdziesi^. rocznicç powstania) 1880-1930. -Rzeszow: Nakladem Towarzystwa mysliwych w Rzeszowie, 1930. - S. 3-20.
6. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 672.
7. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 658.
8. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskiem na rok 1895. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 659.
9. Szematyzm krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim ksiçstwem Krakowskim na rok 1892. - Lwow : Nakladem c.k. Namiesnictwa z dr. W. Lorinskiego, 1895. - S. 656.
10. (ДА1ФО) Державний ApxiB 1вано-Франювсько'1 област ф.2.оп.3.спр.376.арк. 43.
11. Ковпак В. Особливост спортивно'1 пол^ики редакцп часопису "Новий час" (1923-1939) // Вюник Львiвського ушверситету. - 2007. - Вип. 31. - С. 184-193. (190).
12. Piçcdziesiçciolerie polskiego towarzystwa lowieckiego // Lowiec Polski. - 1939. - № 10. - S. 299-303.
13. Mysliwstwo wschodnie: ksiçga pami^tkowa lowiectwa wschodniego. - Wilno : Sklad glowny w towarzyswie lowieckim ziem wschodnich w Wilnie, 1935. - S. 49.
14. Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historié starozytn^. lowiectwa polskiego. - War-szawa : Drukarnia Orgelbranda, 1845. - S. 205._
УДК634.17:631.52:581.143.5 Acnip. О.П. Сержук1 - Уманський ДАУ,
Нащональний дендропарк "Софйвка" НД1НАН Украти
СЕЗОННА ДИНАМ1КА РЕГЕНЕРАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ГЛОДУ
Висв^лено результати дослiдження регенерацшно'1 здатностi рослин трьох ви-дiв глоду та вивчено залежнiсть регенерацшного потенцiалу вiд метеорологiчних умов (температура пов^ря, iнтенсивнiсть атмосферних опадiв). На mдставi чого про-понуемо оптимiзувати термiни вегетативного розмноження та операцш догляду за насадженнями глоду з урахуванням сприятливих для калюсогенезу перiодiв.
Ключов1 слова: регенерацiя, одиницi регенерацшно'1 здатностi, сезонна дина-мiка, метеоролопчш умови, види глоду.
Post-graduate О.Р. Serzhuk1 -Uman state agrarian University; National denrological park "Sofievka" of the national scientific Institute the Ukrainian
National academy of sciences
Temporary dynamics of the hawthorn regeneration ability
The results of study of dynamics of regeneration potential of three genotypes of Crataegus L. genus are given. On the basis of these results it is offered to optimize the dates of vegetative propagation and operations of tending the hawthorn plantations taking into consideration favorable periods of callus formation.
1 Наук. кер1вник: доц. A.I. Опалко, канд. с.-г. наук, заступник директора з науково! роботи, Нащональний дендролопчний парк "Софйвка" НД1 НАН Укра!ни
