CC BY
18
2. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2008 piK / Держком. статистики Укра1ни. Головне управлшня статистики у Закарпатськш областi. - Ужгород, 2009. - 650 с.
3. Статистичний щоpiчник 1вано-Франгавсько1 областi за 2008 piK / Держком. статистики Укра1ни. Головне упpавлiння статистики у 1вано-Франгавськш областi. - Iвано-Фpанкiвськ, 2009. - 533 с.
4. Статистичний щоpiчник Львiвськоl областi за 2008 рж / Держком. статистики Украши. Головне упpавлiння статистики у Львiвськiй областi. - Львiв, 2009. - Ч. 1. - 374 с.
5. Статистичний щоpiчник Чершвецько! област за 2008 piк / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Чершвецькш области - Чершвщ, 2009. - 458 с.
6. Статистичний щоpiчник Укра1ни за 2008 рж / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Оса-уленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 568 с.
Притула Х.М., Аллахвердиева Т.О. Демографические ресурсы сельских территорий Карпатского региона
Проанализированы особенности формирования демографической ситуации на сельских территориях Карпатского региона. Рассмотрены показатели воспроизведения населения и миграционных потоков в регионе. Предложены пути возобновления демографических ресурсов как важного фактора сбалансированного развития сельских территорий.
Ключевые слова: демографические ресурсы, сельская территория, Карпатский регион.
Prytula Kh.M., AHakhverdiyeva T.O. The demographic resources of rural territories of region of Carpathians
In the article the features of forming of demographic situation on rural territories of region of Carpathians are analyzed. The indexes of recreation of population and migratory streams in a region are considered. The ways of proceeding in demographic resources as an important factor of the balanced development of rural territories are offered.
Keywords: demographic resources, rural territory, region of Carpathians.
УДК343.77:639(477.83/86) Acnip. О.Р. Проще1 -
Львгвський репональний шститут державного управлшня
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СОБАК НА ПОЛЮВАНН1 У ГАЛИЧИН1 ТА КОРОЛ1ВСТВ1 ПОЛЬСЬКОМУ У Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висв^лено правове регулювання застосування собак тд час полювання на те-ритори Галичини у Х1Х - на початку ХХ ст. та порядок вщстршу бродячих собак. Здшснено аналiз мисливського законодавства у галузi регулювання собаювництва з подiбними законами шших краш.
Ключоег слова: мисливство, Галичина, кшолопя, шкiдливi тварини.
Для полегшення полювання на дичину мисливщ, починаючи з X ст. до н. е. в епоху тзнього палеолпу, почали використовувати собак. З штенси-фжащею розвитку мисливства постають питання правового регулювання ви-користання мисливсько1 собаки на полюванш та питання вщстршу бродячих собак, що перебувають без нагляду.
Проведення юторюграф1чного анал1зу окреслило коло науковщв, що дослщжували цю тематику. До ща групи належать Рожинський, Шехтель, Павлжовський, Рейман, Горсю, Куровсю, Лобось, Калусью, Кравчинсью, Чацю, Гейншторф, Хелд, Слотвинський, як здебшьшого публжували матерь
1 Наук. керiвник: доц. 1.О. Дробот, д-р наук держуправлшня
али дослщжень у журналi "Ловець" - друкованому органi Галицького мис-ливського товариства.
Державне регулювання галузi мисливства у Галичит досi ще не стало об'ектом цiлiсного синтезного дослiдження. До цього часу недостатньо досль дженними залишаються системи державного регулювання мисливства, кон-флiкти соцiальних верств, яю вiдбувались внаслiдок випуску власниками собак у мисливськ угщдя, правове регулювання використання мисливських собак тд час полювання.
Метою роботи е дослiдження системи державного регулювання мисливства, впливу на нього суспшьних вщносин, розкриття еволюцп законодав-ства, яке регламентувало добування бродячих собак та участь мисливських собак тд час проведення полювання.
Практично, з початку приручення та застосування мисливсько! собаки на полювант запроваджуються вiдповiднi правила, якi врегульовують правовi норми застосування собак тд час полювання. Вже у перших Литовських статутах за Зигмунда Першого (1507-1548 рр.) описано регулювання 1х застосування на полювант. За використання на браконьерствi собак у першому Ли-товському статут було передбачено штраф у розмiрi 12 рублiв, тобто 526 зло-тих, а вже у третьому статута вт був зменшений до 2 коп., тобто 42 злотих [1]. За феодальних чаив на Мазовшi на селян накладалась повинтсть щодо догляду за собаками. Як у Польщ^ так i в Имеччит у XIII ст. бачимо чимало згадок про право полювання. Князiвськi ловчi називались псарями. 1снувало зобов'язування допомагати князям пiд час полювання, а кожне польське село мало годувати свори собак, чисельтсть яких нераз сягала 500 гсшв [2].
Церквою встановлювались вiдповiднi моральт правила для полювання та застосування собак на полювант. Хоча й духовт особи та монастирi володши мисливськими угiддями (так, Краювський епископ Павло (12601292) був великим пошановувачем полювання), але у 1279 р. церковна влада заборонила сво1ми синодальними статутами вiддаватись монахам мисливсь-ким утiхам i навпъ дозволяла кожному, хто зустрiне монаха з соколом або мисливськими собаками, вдабрати 1х у нього на свою користь [3].
Незважаючи на заборону полювання церковним особам, е свщчення, що полювання для церковно! iерархil було звичним заняттям. Траплялись рiз-нi курйознi випадки: так, епископ Павло з Гремкова ходив до костелу з собаками i птахами, i в !х присутносп проводив Службу Божу. Адмшютранти, якi прислуговували йому у вiдправi тримали на руках тварин. Польський король Зигмунд I у XVI ст. видав наказ шляхтичам, яким заборонялось стршяти у мисливського собаку. Крiм мисливських собак, у т часи велике значення мало полювання з прирученими хижими птахами [4].
За яюстю соколiв та собак було видно сощальний стан шляхтича, який тодi з ними полював, оскшьки для утримання соколiв та собак необхiднi були велик кошти [5]. Полювання з собаками i зброею навколо Москви в XVI ст. дозволялось лише знат [6]. У Галичит правове регулювання вщс^лу бродячих собак регулювалось пунктом 17 патенту вщ 28 лютого 1786 р., який дозволяв вщстрш бродячих собак у мисливських упддях [7]. Для боротьби iз браконьерством пiдданим Галичини не дозволялось утримувати собак мисливських порщ без дозволу пана. За недотримання цих вимог передбачався
вщстрш мисливських собак, яю були у власносп пiдданих [8]. У наступному мисливському законi вiд 1897 р., вщповщно до статтi 43, скасовувався безог-лядний вiдстрiл собак, але лише за умови, що вони знаходяться далi нiж за 300 м вщ найближчого будинку [9].
Не дозволялось залишати без нагляду мисливських собак i в iнших кра!нах Австро-Угорсько! iмперil. Так, вiдповiдно до статп 40 мисливського закону Чехи вщ 1866 р., визначалось, що "власник собак був зобов'язаний, щоб собаки на чужих мисливських територiях не ганялися за дичиною. За по-рушення ще! вимоги передбачено покарання в 1-4 крони". Уповноважений з полювання мав право на вщстрш собак, яю бiгали за дичиною, але за умови, що собаки перебувають на вщсташ 380 м вщ найближчого дому. Мисливсь-кий закон для Моравп вщ 1896 р. визначав, що власник полювання i його мис-ливська охорона мали право вiдстрiлювати собак, яю перебували поза житло-вими примщеннями, незважаючи на вiдстань до житлового будинку [10].
У наступному мисливському закош вщ 3 грудня 1927 р. Республiки Польщi стаття 36 вводила таю вимоги щодо мисливських собак: було наведено конкретизащю мисливських собак за породою. До мисливських собак належали лягав^ гончаки, хорти, шрш, фокстер'ери, пошуков^ полохачi (спа-нiелi), а також iншi види собак, яю використовуються для полювання на вед-медiв та диких кабанiв. Ус iншi види собак закон вщносив до немисливських порiд. Було заборонено безоглядний вiдстрiл мисливських собак, а саме: мисливського собаку, який перебував без нагляду в мисливському господарству уповноважений до полювання в своему господарст зобов'язаний був упшмати i повiдомити про це власника мисливського собаки, а якщо не знав його адреси - то керiвництво гмши, на територп яко! впшмано мисливського собаку. Якщо власник мисливського собаки хопв повернути !! у свою влас-нiсть, то визначалось, що вш повинен був оплатити кошти за утримання собаки та кошти на погашення збитюв, завданих мисливському господарству. Якщо власник собаки та власник мисливського ревiру не дшшли згоди про вщшкодування витрат на утримання собаки та вщшкодування збитюв, завданих собакою мисливському господарству, то така справа вирiшувалась у зви-чайному судь Вщповщно до мисливського закону право затримання мисливського собаки надавались не лише орендаревi права полювання, але також i власнику землi, де перебував мисливський собака. За вщстрш мисливського собаки мисливець, який !! добув, зобов'язаний був оплатити вщ-шкодування власнику собаки.
Суворше ставився закон до собак немисливських порщ i котiв, якi бродили по мисливських угщдях. Бродячих собак i котiв, якi перебували у мисливських упддях не ближче шж за 300 м вщ господарських будiвель або житлових будинкiв, або 30 м вщ громадсько! дороги, можна було вщстршю-вати. Таю самi права добування бродячих собак мали також власники земель-них дшянок, якi навiть не мали права полювати [11].
Не дозволялось використовувати на полюванш мисливських собак таких порщ, як хорти та гончаки у мисливських господарствах, площа яких ста-новила менш як 2 тис. га. За порушення ще! вимоги на порушниюв накладав-ся штраф розмiром 200 злотих [12]. Вщомо, що вже у XIII ст. у Польщi юну-вали заборони щодо використання засобiв, якi б пiд час полювання калiчили мисливських собак [13]. Вщповщно до законодавства Королiвства Польсько-
го середини Х1Х ст. взагалi не дозволялось полювання на державних полях i в люах з гончими собаками. За невиконання цих вимог передбачався штраф за кожного собаку та 10 злотих за кожний капкан або сггку [14].
У наступному мисливському закош Королiвства Польського у роздш 4 "Про собак" статтею 30 собаки подiлялись на звичайш та мисливськi. Стаття 31 визначала, що кожен собака як звичайний, так i мисливський повинен мати свого господаря, який зобов'язаний вщповщати за собаку. Стаття 32 визначала, що звичайш собаки дшяться на дворов^ ланцюгста, вiвчарськi, юмнатш й повиннi випускатись у поле чи до люу на повщку або з прикрiпленою до ши! палицею довжиною 2,5 стопи1 товщиною 2,5 цалi2, щоб вона заважала собацi переслiдувати тварин. Звичайнi собаки без повщка i без палищ, якi бiгали по полях i лiсах, могли бути безкарно вщстршят (стаття 33). Робився виняток, який дозволяв не використовувати для собаки палицю. Це стосувалось собак, яю стерегли стада домашньо! худоби. Стаття 34 визначала, що для таких собак потрiбно використовувати довгий шнурок замють палищ. Стаття 35 вщ-значала конкретнi породи собак, яю належали до мисливських видiв, а саме: гончаки, хорти, такси, а також взагалi собаки, яю навченi полювати. Стаття 36 визначала оподаткування за хортiв та гончаюв, а також 1х помiсей. Вста-новлювалась оплата за кожного хорта 15 рублiв, а за кожного гончака - 5 руб-лiв на рiк. Щоб отримати вщповщний дозвiл на утримання мисливського собаки у повиово! влади, необхщно було подаватити щорiчно до 1 вересня кожного року декларащю iз зазначенням виду собак. Стаття 39 визначала, що ль совш охоронi заборонялось утримувати хортiв i гончакiв. Пiд час полювання гончаки та хорти повинш були утримуватись на повiдку i спускатись з повщ-ця за наказом мисливця (стаття 40). Мисливсью собаки, яю знаходились на територп полiв i лiсiв без господаря, могли бути вщловлеш i поверненнi господарю за винагороду в сумi 3 рублi (стаття 41). За використання собак у час, коли не дозволялось полювання, порушники тдлягали покаранню [15].
Имецький мисливський закон вщ 1907 р. статтею 73 передбачав штраф вщ 150 до 1000 марок для ошб, яю полювали без посвiдчення мисливця, та конфюкащю собаки, з якою проводилось полювання [16]. Наступним мис-ливським законом Королiвства Польського вщ 1909 р. роздiлом другим "Про собак" визначались конкретнi термiни полювання, коли дозволялось полювати iз собаками, а саме статтею 46 заборонялось полювати з собаками вщ 1 лютого до 15 липня. Незмшним залишався спосiб, який не дозволяв собакам вшьного пересування, а саме: до ши! собаки прив'язувалась певного розмiру палиця. Стаття 49 дозволяла вщстрш собак як мисливських, так i немисливських порiд, якi самостшно бiгають по лiсах без господаря i без прив'язано! палицi [17].
За невиконання вимоги щодо забезпечення вщповщними палицями собак пiд час !х випуску до лiсу або у поле на !х власниюв накладався штраф сумою до 3 рублiв [18]. Бiльш суворо покарання за таю ж порушення було передбачено у Другш Речi Посполитш. Так, вiдповiдно до статтi 295 за пору-
1 1 стопа - 30 см
2 1 цаль = 2,54 см.
шення правил полювання, на якому використовувались собаки, було передба-чено як конфюкащю мисливських знарядь, так i собаки [19].
У деяких кра!нах щна дозволiв на право вiдстрiлу мисливських тварин була прив'язана до юлькосп собак, яких буде використовувати мисливець на полюванш. Так, у Швейцарп лiцензiя на добування мисливсько! тварини без собаки у 1900 р. становила 20 франюв, а вже за право полювання з одшею со-бакою-30 франкiв, з двома собаками-50 франкiв, вiд 3 до 5 собак - 150 франюв, з бшьш шж 5 собаками - 300 франюв [20].
За утримання мисливських собак сплачувались податки у бюджет ма-пстрапв. Так, у 1930 р. на територп Варшави проживало 3224 особи, яю мали мисливську зброю. Всього собак у Варшавi утримувалось 9453 голiв, за що було оплачено 170 тис. злотих податку, тобто, бшя 18 злотих податку за одного собаку [21]. У Шмеччиш у 1912 р. за догляд та навчання собак оплачено 17 млн марок та оргашзовано 116 конкурив собак, а загалом у мислив-ствi рiчний обiг становив 830 млн марок [22]. Шдраховано, що на утримання одного мисливсько! собаки у Австро-Угорсьюй iмперil у 1898 р. потрiбно було витратити близько 25 крон [23]. У Францп чисельшсть мисливцiв на початку XX ст. становила 600 тис. ошб, яю оплатили податок за утримання мисливських собак у сумi 7,3 млн франюв [24].
Франщя також, порiвняно з шшими кра!нами Свропи утримувала найбiльшу юльюсть собак, де !х загальна чисельшсть по кра!ш становила 2,884,000 голiв: припадало 75 собак на 1000 громадян кра!ни, У Нiмеччинi знаходились 1,432,000 собак, тобто 31 собака на 1000 мешканщв, Ашшя мала 1,128,000 собак, тобто 38 собак на 1000 мешканщв [25].
У 1928 р. чисельшсть собак у Шмеччиш становила 3598830 гсшв, тодi як у 1925 р. !х чисельшсть була бшьш як 4 млн. Нашстотшше зменшилась !х чисельшсть у Берлш: вщ 220929 до 187096 гсшв. З розрахунку до чисельнос-тi мешканцiв у Имеччиш на 1000 людей припадало 57 собак, у Прусп - 59, у Баварп - 70 собак [26]. Мисливсько собаки вщзначались досить високою щ-ною. Так, мисливська преса з подивом повщомляла, що в Англп собаку породи колi було продано у 1901 р. за 1600 фунпв, що становило на той час близько 16 тис. рублiв [27]. У Шмеччиш щни на породистих фокстер'ерiв становили у 1899 р. вщ 1600 до 9400 марок, а деяких собак продавали i по 20,000 марок [28].
Висновки. Собака вже довгий час е незамшним помiчником людини на полюванш, хоча з шшого боку брод^ собаки е шюдливими для мислив-ства. На територil Галичини, починаючи iз середнiх вiкiв, суспiльство зви-чаевими нормами намагалось врегульовувати питання використання собак на полюванш. Встановлення правових норм вщстр^ бродячих собак у Галичи-ш бере початок iз XVIII ст. Нормою законодавства стае визначення певних порщ собак, яю дозволялось використовували на полюванш. За утримання собак стягувався податок. Дд впливом моральних норм поведшки не дозво-лявся вщстрш собак мисливських порiд, яю знаходились без нагляду мислив-ця, встановлювалось обмеження на вiдстрiл собак, яю перебували на певнiй вщсташ вiд житлових будiвель.
У наш час мисливське законодавство Галичини XVIII-XX ст. практично не дослщжувалось. Для гармошзацп сучасного мисливського законодавства не-
обхiдно враховувати 3BmaeBi та npaBOBi норми, яю iснували на наших землях.
Л1тература
1. Przewodnik mysliwca. - Leszno i Gniezno: Nakladem i drukiem E. Günthera, 1848. - S. 3-22.
2. Czacki T. O litewskich i polskich prawach / T. Czacki. - Krakow : Wyd. Czas, 1861. -S. 277-289.
3. Krawczynski W. Lowiectwo: Przewodnik dla lesnikow zawodowych I amatorow mysli-wych / W. Krawczynski. - Krakow : Wyd. Druk W.L. Anczyca i spölki, 1924. - S. 7-16.
4. Kurowski W. Mysliwstwo w Polsce i Litwie / W. Kurowski. - Poznan, 1865. - S. 1-9.
5. Lobos S. Mysliwstwo polskie w obcej prasie lowieckiej / S. Lobos // Lowiec. - 1910. - № 18. - S. 216.
6. Maciejowski W.M. Historya prawodawstw slowianskich / W.M. Maciejowski. - 2-e wyd. -T. IV. - Warszawa : Drukarnia K. Kowalewskiego, 1862. - S. 507-511.
7. Paszkudzki M. Kilka uwag u sprawie reformy Ustawy lowieckiej / M. Paszkudzki // Lowiec. - 1887. - № 12. - S. 189-191.
8. Slotwinski K.L. Katechizm poddanych galicyjskich o prawach i powinnosciach ich wzgl^dem Rz^du, Dworu i samych siebie / K.L. Slotwinski. - Krakow : Wyd. zakllad nar. im. Osso-linskich, 1832. - S. 132-135.
9. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wyd. Wisla, 1898. - S. 27-28.
10. Paragraf 43 utawy lowieckiej // Lowiec. - 1905. - № 23. - S. 269-270.
11. Kaluski W. Prawo Lowieckie / W. Kaluski. - Warszawa : Wyd. zwi^zku pracownikow ad-ministracji gminnej rz.p., 1928. - S. 44.
12. Pawlikowski M.K. Prawo lowieckie: komentarz dla wojewodztw wschodnich z dol^czeni-em rozporz^dzen wykonawczych i kal^darza mysliwskiego / M.K. Pawlikowski. - Wilno : Nakladem policyjnego klubu sportowego, 1929. - 89 s 67.
13. Hube R. Prawo Polskie w wieku trzynastym / R. Hube. - Warszawa : Staraniem i nakladem Radakcyi biblioteki umiej^tnosci prawnych, 1874. - S. 154.
14. Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z histori^. starozytn^. lowiectwa polskiego / M. Reu-man. - Warszawa : Drukarnia Orgelbranda, 1845. - 640 s.
15. Przepisy o polowaniu w guberniach Krolestwa Poskiego z najwyszczego zezwolenia 17 lipca 1871 roku // Kalendarz mysliwski na rok 1904. - Warszawa : Druk P. Laskauera i S-ki, 1904. - S. 49-53.
16. Ustawa lowiecka obowi^zuj^ca w b.zaborze Pruskim. - Poznan : Czcionkami drukarni " Dziennika Poznanskiego", 1921. - S. 33.
17. Nowe prawo mysliwskie // Lowiec Polski. - 1909. - № 22. - S. 340-344.
18. Nowe prawo mysliwskie // Lowiec Polski. - 1909. - № 23. - S. 356-361.
19. Kodeks karny obowi^zuj^cy na ziemiach zachodnich Rzeczypospolitej Polskiej. - wyd. IV. - Warszawa-Poznan : Sklad glowny w ksi^garni Sw. Wojcecha w Poznaniu, 1925. - S. 159.
20. Drobiazgi mysliwskie // Lowiec Polski. - 1900. - № 9. - S. 11.
21. Wiadomosci biez^ce // Lowiec Polski. - 1930. - № 8. - S. 163.
22. Statystyka polowan w Niemczech // Lowiec Polski. - 1914. - № 1. - S. 18.
23. Ekonomiczno-spoleczne znaczenie lowiectwa // Lowiec Polski. - 1902. - № 23. - S. 367.
24. Rozynski F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju. -Warzsawa: Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 11.
25. Drobiazgi mysliwskie // Lowiec Polski. - 1901. - № 15. - S. 14.
26. Z prasy zagranicznej // Lowiec Polski. - 1929. - № 47. - S. 831.
27. Drobiazgi mysliwskie // Lowiec Polski. - 1901. - № 10. - S. 12.
28. Drobiazgi mysliwskie // Lowiec Polski. - 1899. - № 17. - S. 11.
Процив О.Р. Правовое регулирование использования собак на охоте в Галичине и Королевстве Польском в Х1Х - начале ХХ столетия
Рассмотрено правовое регулирование использования собак на охоте на территории Галичины в Х1Х - начале ХХ ст. и порядок отстрела бродячих собак. Произведен сравнительный анализ охотничьего законодательства в сфере регулирования собаководства разных стран.
Ключевые слова: охота, Галичина, кинология, вредные животные.
Protsiv О.Р. Law regulation of application the dogs at the hunting in Galicia and Polish Kingdom from the 19th till beginning of the 20th centuries
In this article it is showed the law regulation of application the dogs at the hunting on the territory of Galicia from the 19th till beginning of the 20th century and order of game shooting the loose dogs. It was conducted the comparative analysis of hunting laws in the branch of regulation the dog breeding with alike laws of other countries.
Keywords: hunting, Galicia, cynology, harmful animals.
УДК330.342.146:314.5 (477) Здобувач Н.В. Пука1 -
Ыститутрегюнальних до^джень НАН Украти
НАЦ1ОНАЛЬН1 ФАКТОРИ СТАНУ I РОЗВИТКУ УКРА1НСЬКО1 CIMI
Проанатзовано нацюнальш фактори, яга впливають на економiчний стан ciM'i. Охарактеризовано позитивш та негативш наслщки ди таких факторiв. Привернуто увагу до необхщност впровадження заходiв, яга сприятимуть покращенню еконо-мiчноi стабшьност украшських родин.
Ключов1 слова: шфлящя, сощальний захист, економчи перетворення, сустльство.
Останшм часом, у зв'язку з попршенням економ1чно1 ситуацп в Укра-rni, посилився вплив нацюнальних фактор1в на стан украшських шмей. Еко-ном1чний стан укра1нсько1 родини зазнав змш, оскiльки у бiльшостi населен-ня зменшились доходи, тому вивчення цих факторiв i 1х наслiдкiв е надзви-чайно актуальним.
Багато всесвiтньо вiдомих вчених дослщжували у сво1х працях проб-леми стану шм'!. Це таю вчеш, як:, Т. Мальтус, Д. Ржардо, К. Маркс, Г. Бе-кер, Г. Госен, I. Фшер та iншi. В Украш стан шм'! дослiджено у працях I. Бондар, С. Злупка, I. Крючково!, Е. Лiбановоi, С. Реверчука, М. Шаповала. Незахищенiсть украшських сiмей вщ економiчних негараздiв е очевидною, тому фактори стану украшсько! шм'! потребують додаткового вивчення.
Законодавча база, прийнята в кра!ш, економiчна i сощальна полiтика держави, платiжний баланс кра!ни, рiвень стабiльностi нацюнально! валюти, сальдо зовшшньоторговельно! дiяльностi, рiвень оподаткування, обсяг нащ-онального виробництва та рiвень зайнягостi населення сумарно визначають яюсть i рiвень життя сiмей на нацюнальному рiвнi.
Циклiчний характер розвитку впчизняно! економiки пiдтверджуе ди-намжа показника ВВП/душу населення (рис. 1). Фазу економiчного циклу, яка охоплюе економiчне зростання та економiчний спад, щентиф^емо з пе-рiодом 2000-2009 рр. Передувала !й рецесiя, яка тривала з 1990 р. по 2000 р. Саме 90-ri роки ХХ ст. були для украшсько! шм'! чи не найважчим перюдом фшансово! нестабiльностi, посилено! гiперiнфляцiею (477 % у 1995 р.), перюдом зупинення виробництв та катастрофiчного зниження зайнятосп, скорочення сощальних стандартiв, що призвело до стрiмких тем-тв скорочення населення як природного, так i через мiграцiйнi процеси i справедливо було названо перiодом демографiчноi кризи [1].
1 Наук. KepiBHm: проф. Л.Т. Шевчук, д-р екон. наук - 1нститут репональних достджень НАН Украши
