CC BY
33
УДК 639.1(438):93(477) Астр. О.Р. Проще1 - Львiвський регюнальний
тститут державного упраелтня НАДУ при npe3udeHmoei Украти
З ICTOPIÏ РОЗВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКИХ СОБАК У ГАЛИЧИН1 ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висвгтлено юторичш аспекти дiяльностi Галицького клубу з догляду та дреси-рування мисливських собак, який був органiзований при Галицькому мисливському товариствi на початку ХХ ст. Розглянуто нормативно-правовi документи, яга вре-гульовували його дiяльнiсть, практичну дiяльнiсть i3 розведення мисливських собак, оргашзащю мисливських виставок.
Ключоег слова: Галичина, полювання, кiнологiя, мисливсьга собаки.
З початком використання мисливських собак на полюванш людина проводила ïx в1дб1р за мисливськими якостями. Поступово виводились породи собак 1з специф1чними особливостями для певного виду полювання. На початку ХХ ст. оргашзащею роботи з розведення мисливських собак зайня-лися представники "Клубу з догляду та дресирування мисливських собак".
Проведення юторюграф1чного анал1зу виявило науковщв, яю досль джували цю тематику. До цieï категорп належать Я. Острог, В. Соловш, А. Мнiшек, як здебiльшого публжували матерiали дослiджень у журналi "Ловець" - друкованому органi Галицького мисливського товариства. Дер-жавне регулювання галузi мисливства у Галичинi досi ще не стало об'ектом цiлiсного синтезного дослщження. Дотепер недостатньо дослiдженими зали-шаються системи державного регулювання мисливства, зокрема розведення породистих мисливських собак, правового регулювання ïx розведення та використання на полюванш.
Метою роботи е дослщження системи державного регулювання мисливства, впливу на нього суспшьних вщносин, розкриття еволюцiï законодав-ства, яке регламентувало використання мисливських собак тд час полювання та висвгглення iсторичниx аспектiв розведення мисливських собак.
Мисливщ завжди надавали велике значення мисливським собакам, яю ïм допомагали на полюваннi. Особливу гордють польськоï фаxовоï лггерату-ри з мисливства становить перша фахова книга графа Яна Острога (15651622) "Мисливство з гончаком", яка вийшла вперше друком у 1608 р. Надалi цю книгу перевидавали у 1608, 1643, 1649, 1797, 1859, 1902 рр. i вс наклади були повшстю розпроданi. Вона складалась iз трьох роздiлiв, якi мали такi пiдроздiли: догляд за щенятами, гсдавля собак, вказiвки щодо заxодiв у разi сказу, корости собаки, а також втрати голосу, ошюв [1].
На початку ХХ ст. у Галичиш набувае актуальносп розведення висо-копородних собак та ïx фахове дресирування з метою ïx використання на полюванш на мисливсью види тварин. Вперше пропозищю про утворення клубу з догляду та дресирування мисливських собак вню пан Кесселршг. Щд час тдготовки проекту статуту вш запропонував врахувати досвiд Нiмеччини, де розведення мисливських собак було на досить високому рiвнi. Тому за осно-
1 Наук. кер1вник: проф. 1.О. Дробот, д-р наук з державного управлшня
ву було взято подiбний шмецький статут. На засщант Галицького мисливсь-кого товариства вщ 4 березня 1905 р. було оргашзовано "Клуб з догляду та дресирування мисливських собак". Проект статуту затвердив намюник Гали-чини 23 травня 1905 р. [2].
Вщповщно до затвердженого статуту, товариство було зареестровано тд назвою "Галицький клуб для догляду та дресирування собак". Офю клубу знаходився у Львовь
Товариство ставило перед собою таю завдання:
• за допомогою 1мпорту зразкових екземиляр1в мисливських собак, а також догляду за власними собаками створювати чист породи мисливських собак таких иорвд, як: лягавих коротко- [ довгошерстних, гончакш, шрних та фок-стер'ер1в;
• вживати всшяю заходи для розповсюдження ввдмшно вихованих [ всеб1чио видресируваних собак.
Для запровадження достовiрного реестру мисливських собак передба-чалось вживати заходи, щоб вш собаки, якi закупленi за допомогою клубу або придбаш будь-яким шшим способом, будуть тавруватись порядковим номером, який буде витатуйований за допомогою спещального обладнання.
Для бшьшого розповсюдження породистих мисливських собак також вщповщно до статуту передбачалось, що придбанi або вихованi членами клубу собаки будуть передаватись таким чином: безплатне передавання членам клубу вiдповiдно до черги; проведення лотерей роз^ашу собак мiж членами клубу; дарування; продаж. З метою ведення реестру мисливських собак стат-тя 6 статуту передбачала ведення реестру розданих собак, а також вщповщ-но! родовщно! книги мисливських собак.
Стаття 7 статуту визначала, що членом клубу могла бути кожна пов-нолггня особа за умови, що вона не притягалась до кримшально! вщповщаль-ностi, а також виконувала вимоги, передбачеш для отримання мисливського квитка, або могла виконувати обов'язки мисливсько! охорони.
Стаття 8 подшяла членiв клубу на рiзнi статуси, а саме: звичайш члени, члени-засновники та почесш члени, якi мали велик заслуги у галузi кшо-логл. Статус члена-засновника м^ отримати кожен громадянин, який одноразово внiс до каси товариства 100 крон i зобов'язався платити щорiчний вне-сок, передбачений для звичайних члешв. Ршення про прийняття у члени клубу приймало його керiвництво (стаття 9).
Стаття 10 визначала права члешв, вщповщно до яко! вш члени клубу мали право бути учасниками i голосувати на зборах, а також бути обраними та вибирати керiвництво клубу. Вщповщно до статт 11, рiчна сума членсь-ких внескiв до можливо! !! змши становила 5 крон. Також передбачалось, що для професшних мисливщв ця сума може бути зменшена, а почесш члени взагалi не будуть сплачувати членськi внески.
Члени клубу, в яких було вилучено посвiдчення мисливця, якi вчинили дж>, яка не вiдповiдае етищ мисливства, якi не виконували вимог статуту i правил поведiнки в клубi або якi шкодили штересам клубу, могли бути вик-лючеш з клубу. Рiшення про виключення з клубу приймало керiвництво клу-
бу тсля перевiрки фактiв (стаття 12). Член клубу, якого виключили, не мав жодних прав до майна клубу. Автоматично позбавлялись членства у клубi особи, яю впродовж трьох мюящв пiсля нагадування касира клубу не заплатили рiчних членських внесюв. Рiшення про виключення iз клубу можна було оскаржити у Львiвському судi (стаття 13).
Керiвництво клубу складалось з п'яти члешв, а саме: керiвника, заступника, касира та двох члешв (стаття 14). До функцш керiвництва клубу належали ршення про прийняття або виключення члешв клубу, складання бюджету клубу. Керiвник клубу шдписував усi рахунки клубу (стаття 15).
Стаття 16, яка стосувалась функцш члешв клубу, визначала, що що-рiчно (по можливостi у першому пiврiччi) скликались збори члешв клубу, на яких керiвництво подавало фшансовий звiт за попереднiй час, вибиралось за потреби керiвництво клубу, ухвалювались змiни до статуту. У випадку, якщо член клубу не м^ бути присутнiм на зборах, вш мав право вiддати свш голос пiд час голосування шшому члену клубу. Рiшення про закриття роботи клубу приймалось бшьшютю iз присутнiх членiв зборiв. Для скликання позачерго-вих зборiв клубу було потрiбно, щоб 30 членiв подали вщповщне прохання керiвниковi клубу. Друкованим органом клубу був журнал "Ловець" (стаття 17). У випадку розпуску клубу, ршення про подальше використання майна клубу приймало керiвництво клубу (стаття 18) [3].
Бшьш детально взаемовщносини клубу визначались правилами Га-лицького клубу з догляду та дресирування мисливських собак, яю виходили iз статутних вимог. Серед шшого були деталiзованi взаемовiдносини мiж членами клубу та клубом тд час отримання мисливських собак, а саме бе-зоплатного отримання собаки членом клубу. У цьому випадку претендент на отримання собаки повинен був дати письмову згоду про гаранлю повернення собаки, яка була власнютю клубу, а також тдписати зобов'язання про вихо-вання, догляд та дресирування собаки i використання собаки на полюванш.
Собака знаходилась в руках орендаря, поки вш виконував правила догляду за собакою. В угоду також включались вимоги про те, що орендар собаки зобов'язувався на вимогу клубу послати собаку на виставку собак, але у цих випадках орендар собаки мав право на компенсащю кошпв, витраче-них на виставку. Використання самця для заплiднення дозволялося, але лише для покриття самиць, яю були власнiстю клубу. Орендар собаки-самця отри-мував вiд першого виводку заплiднення у власнiсть одне щеня. А власник суки отримував у двох щенят. Орендар суки повинен був доглядати за щенятами та собакою протягом 8 тижшв тсля народження щенят, а шзшше посту -пити вщповщно до вказiвок клубу.
Якщо собака загинула, то орендар собаки був зобов'язаний частину шкiри iз татуюванням передати уповноваженому делегату клубу. При орендi особливо цiнних собак, яю були iмпортованi, керiвництво клубу повинно було прийняти ршення щодо ветеринарного нагляду за ними. У випадку коли собаки не були придатш для полювання, орендарю собаки дозволялося !! вби-ти. Щорiчно iз приплодiв проводилася лотерея, на яюй мiж членами клубу ро-зiгрувалась певна кiлькiсть щенят. Одна третя частина щенят роз^увалась мiж членами-засновниками клубу. Цi щенята переходили у постшну власнiсть
члещв клубу, яю !х виграли. У цьому випадку на них покладався обов'язок па-рування цих собак лише з такою самою породою i лише з тими собаками, яю були записан в родовщнш mroi товариства. 1з кожного виводку собак, яю були вигранi, члени клубу могли вдабрати для сво1х потреб одне щеня.
1ншим способом розповсюдження мисливських собак було дарування собак. Ршення про дарування собак приймалось винятково керiвництвом клубу. Також мисливсью собаки розповсюджувались шляхом продажу. Умо-ви продажу були таю: орендарi собак, яю 1х орендували три роки, використо-вували самщв для парування, а суки, яю давали приплiд, могли бути продан 1х орендарям. Але власник собаки мав обов'язок дотримуватись таких зо-бов'язань, а саме:
а) самщ повиннi були використовуватись для заплщнення лише за посеред-ництвом клубу, i за це власнику собаки-самця вiддавалось одне щеня;
б) використовувати самщв лише для заплщнення сук, яю були записанi в родовщш книги.
Продавати собак можна було виключно членам клубу. Пiсля купiвлi собак 1х власники брали на себе зобов'язання не залишати членство у клубi впродовж наступних трьох роюв. Правила догляду за собаками полягали в тому, що собаки другого року життя не могли використовуватись для роз-множення, а сука не могла вигодовувати бшьш щж п'ять щенят.
У книзi родоводiв, яку вело товариство, регламентувались записи вшх собак клубу, якi використовувались членами клубу для розведення мисливських собак, що знаходились на територп Галичини, i 1х власник довiв 1х родо-ве походження вщповщними документами; собак, якi знаходились у Галичи-нi та не мали вiдповiдних документiв, але були старшi двох рокiв i мали вщ-повiднi показники, якими характеризуеться певна порода собак, i мисливсью здiбностi на польових випробуваннях [4].
Для пропаганди розведення мисливських собак та для виконання свое1 статутно! дiяльностi широко застосовувалось проведення виставок. Вщомо, що мiжнародна виставка собак проводилась з 27 по 29 травня у Вщш у вистав-ковому палацi садового товариства. Оргашзатором виставки був Австро-Угорський "Foxterrier-Club" у Вщш [5]. Також виставки собак проводились у Галичиш. Перша такого роду виставка була оргашзована стараннями "Галиць-кого клубу догляду та дресирування собак" i вщбулась 4-5 липня 1908 р. [6].
Ця виставка була органiзована у виставковому павiльйонi парку Ki-лшського (сучасний Стрийський парк) у Львовi пiд протекторатом князя Ан-дрiя Любомирського. Для участi у виставщ претендент, який виставляв собак, повинен був заповнити розлогий формуляр. Участь у виставщ собак була платною i плата становила вщ 8 до 50 крон, залежно вщ виду випробувань, на яке передбачалось виставляти собаку. Також передбачались грошовi вина-городи власникам собак, а саме: за перше мюце - 30 крон, друге - 20 крон, трете - 10 крон. Випробування проводились окремо для кожно! породи собак. Для учасп собаки у виставщ передбачався ветеринарний огляд, який повинен був провести львiвський ветеринарний лжар. Собаки, яю були допуще-
Hi до участ у виставщ, забезпечувались безоплатним спещальним харчуван-ням, яке було представлене фiрмою Fattinger & CO з Вщня.
Встановлювались обмеження щодо участi собак на виставщ, а саме: до участ на виставщ не допускали щенист або вщразу пiсля пологiв суки, собаки, яю не пiддавались виконанню наказiв суддг Для вiдзначення собак встановлювали таю титули: "Чемпюн", "Переможець", а також похвальщ гра-моти. Рiшення суддi не можна було оскаржити в жодному i3 судiв, але можна було внести протест до клубу протягом 8 дшв шсля заюнчення виставки, вмотивувавши протест та доплативши 20 крон, яю будуть залишещ в клубi, якщо керiвництво клубу визнае протест необгрунтованим.
Для зручносп учасникiв змагань секретарiат безкоштовно щдготував плакати такого змiсту: "Не годувати", "Не випускати", "Цiна продажi крон...". Bd iншi оголошення на виставщ можна було подавати лише за доз-волом органiзаторiв виставки. На дозволi повинна була стояти печатка клубу. Суддi на виставцi були Франц Краус - Штенгберг, Круше iз Чернiвець, То-варнiцькiй з Борислава, Каммерер iз Biдня. Керiвниками виставки були То-варнiцький та Альберт Мщшек - вiце-президент клубу [7].
Нагороди на виставщ отримали собаки таких порщ: з домашшх ви-дiв - бернардинцi довгошерсп та короткошерстi, ньюфаундли, шотландськi вiвчарки (коллi), бульдоги, нiмецькi боксери, ггалшсью гончаки, спащелц з мисливських видiв - короткошерстi нiмецькi гончаки, щмецью довгошерстi гончаки, поiнтери, сеттери, англшсью сеттери, iрландськi сеттери, спанiелi, норщ короткошерстi, норнi карликовi, норнi довгошерсп, фокстер'ери, гончаки довгошерстi та короткошерст [8].
Пюля заюнчення виставки у тодшнш фаховш галицьюй пресi подавались схвальнi вщгуки про органiзовану виставку. Так, у виданщ "Ловець" було написано, що перша виставка породистих собак, яка вщбулась завдяки старанню "Галицького клубу з догляду та дресирування собак" у сшвпращ з буковинською спiлкою iз розведення породистих собак, мала позитивний вплив на розведення мисливських собак. Особливе защкавлення з'явилось до гончаюв, яких на цш виставцi було представлено 87 голiв. Особливо добре був представлений напрям англшських гончих. У цьому напрямi добре постаралась псарня iз свiтовою славою "My Darling". Завдяки виставщ Галичина збагатилась привезеними на виставку породистими собаками, яких придбали галицькi мисливцi. Велику подяку за органiзацiю виставки було висловлено князю Андрто Любомирському, який здшснював патронат, та князю Виоль-ду Чарторийському, який своïми грошовими пожертвами сприяв проведенню виставки на високому рiвнi. Bеликi суми кошпв i матерiальнi пожертви у фонд виставки внесли графи Стадницький, Бельський, Скшинський, Монтер, доктор Ямпольський, Дзжовський, Пашковський, Крусхе, проф. Хальбан, ке-рiвник буковинськоï спшки доглядачiв собак пан Круше [9].
З пщвищенням культури полювання та матерiального стану нацiï збшь-шувався iнтерес до мисливського собакiвництва. Так, Шмеччина, яка в мислив-ст заслужено займала першiсть у Сврош, на вiдповiдному рiвнi провадила i мисливське собаювництво. У 1927 р. було продано 20 млн кг дичини на 25 млн
марок. У тому ж рощ було витрачено 12 млн марок на догляд за собаками, тоб-то витрачено майже половину суми вщ ре^зацп м'яса диких тварин. Всього за рж у мисливському оборот було задiяно у Имеччиш 130 млн марок, де десяту частину становили в оборотi кошти вщ мисливського собакiвництва [10].
Висновки. Для об'еднання зусиль i3 розведення породистих мис-ливських собак у Галичиш у 1905 р. органiзовуeться "Клуб з догляду та дре-сирування мисливських собак". Основним методом роботи клубу була орга-шзащя мисливських виставок, розповсюдження племiнних видiв мисливських собак, ведення реестру мисливських собак. Простежуеться стшка залеж-шсть, коли iз зростанням рiвня культури полювання та ефективностi його ведення тдвищуеться рiвень використання собак у полюванш та роботи з розведення мисливських порщ собак.
Тему правового регулювання розведення мисливських порщ собак на те-риторп Галичини в перiод Х1Х - початку ХХ ст. практично зовам не дослщжу-вали, тому для прийняття зважених управлiнських рiшень, як б Грунтувались на культурi попередшх поколiнь, необхiдно надалi дослiджувати цей напрям.
Л1тература
1. Ostroga J. Mysliwstwo z ogary / J. Ostroga. - Warszawa : Redakcja "towca Polskiego", 1902. - S. 5-7.
2. Solowij W. Klub dla hodowli i tresury psow mysliwskich / W. Solowij // towiec. - 1905. -№ 12.- S. 140-141.
3. Statut galicyjkiego Klubu dla hodowli i tresury psow mysliwskich // towiec. - 1905. - № 12. - S. 140-141.
4. Regulamin Galicyjskiego Klubu dla hodowli i tresury psow mysliwskich // towiec. - 1905. - № 12. - S. 144-145.
5. Mi^dzynarodowa wystawa psow mysliwskich // towiec. - 1899. - № 8. - S. 96.
6. Wystawa psow wszystkich ras // towiec. - 1908. - № 11. - S. 121.
7. Program wystawy psow mysliwskich i zbytkownych urz^dzanej przez galic. Klub hodowli i tresury psow mysliwskich we Lwowie w dniach 4. i 5. lipca 1908 roku // towiec. - 1908. - № 11. -S. 127; - № 15. - S. 169-172.
8. Mniszek A.I. Powszechna wystawa psow rasowych we Lwowie / A.I. Mniszek // towiec. -1908. - № 14. - S. 157-158.
9. Przegl^d prasy zagranicznej // towiec Polski. - 1928. - № 21. - S. 330-331.
Процив О.Р. Из истории разведения охотничьих собак в Галиции начала ХХ века
Отражены исторические аспекты деятельности Галицкого клуба из досмотра и дрессировки охотничьих собак, который был организован при Галицком охотничьем обществе в начале ХХ ст. Рассмотрены нормативно правовые документы, которые регулировали его деятельность, практическую деятельность из разведения охотничьих собак, организацию охотничьих выставок.
Ключевые слова: Галиция, охота, кинология, охотничьи собаки.
Protsiv O.P. From the history of breeding the hunting dogs in Galicia at the beginning of the 20th century
At this article it is showed the historical aspects of Galician club's activity on servicing and training of hunting dogs which was founded at the Galician hunting society in the beginning of the 20th century. It is showed the normative-legal documents which settled its activity, practical activity on breeding the hunting dogs, organization of hunting exhibition.
Keywords: Galicia, hunting, cynology, hunting dogs.
