CC BY
46
О.1. Амоша, В.М. Ращупкта
ЮРИДИЧН1 АСПЕКТИ РЕГУЛЯТИВНОГО ХАРАКТЕРУ У ПРОЦЕСАХ РЕОРГАНВАЦП ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМС ТВ
Процеси реформування, що дiють в Укра!ш, е шструментами, за допомогою яких шдприемства прагнуть досягти рiзномашт-них цшей, а саме: пiдвищити свое фшансове становище. На певних етапах розвитку окремих товарних ринкiв процеси реформування стають об'ективною необхiднiстю для забезпечення економiчно! ефективностi, конкурентоспроможностi, а часто i простого «виживання» окремих шдприемств в умовах посилення конкурентно! боротьби або попршення загальноекономiчно! ситуаци та роз-повсюдження кризових явищ. Проблеми реоргашзаци пiдприемств ускладнюються недостатшм рiвнем якостi макроекономiчно! полiтики, яка становить одну з основ усшшного реформування економши Укра!ни, а також незлагоджених регiональних i галузевих специфiчних умов вiдтворення, якi слiд назва-
ти екстремальними. Вони не мають аналогiв у свiтовiй практицi: швидюсть системно! трансформацi!, глибина конверсi! основних виробництв, незбалансованiсть бюджетiв усiх рiвнiв, дефiцит коштiв на пiдприемствах, недостатш обсяги iнвестування. Тому розробка конкретних закономiрностей становлення i розвитку нацiонально! еконо-мiки припускае необхiднiсть розвитку методологи управлшня процесами роздержавлення i створення науково обгрунтовано! системи управлшня процесами реоргашзаци промислових пiдприемств, що дозволить забезпечити побудову, ефективне функцюнування й удосконалення виробничих систем у нових умовах господарювання. Питання
вдосконалення методологi! управлiння промисловими пiдприемствами все активнiше розробляються св^овою та втизняною наукою.
Серед фахiвцiв, що зробили iстотний внесок у дослщження цiе! тематики, необ-
хщно вiдзначити таких учених: О. Алимова, I. Ансоффа, Л. Абалкiна, С. Аптекаря, В. Амь тана, I. Булеева, О. Вiханського, В. Гейця, I. Герчикова, П. Друкера, З. Елекоева, М. Портера, Й. Петровича, Л. Ситник, Ф. Тейлора, А. Файоля, В. Федоровського, М. Чумаченка, Л. Червову. Зокрема, недостатньо вивчеш принципи формування прюритетного ряду структурно-функцюнальних змш при комплексному реформуванш управлiння великим багатопрофiльним пiдприемством. Практика здшснення таких операцiй в Укра!ш дуже невелика, а законодавства, регулюючого цю сферу, узагалi майже немае. Тому доводиться звертатися до досвщу шших кра!н, зокрема Росi!, США, кра!н СС i iн. Але часто термши, якi вживаються в рiзних кра!нах, мають рiзне юридичне значення.
У зв'язку з цим робиться спроба пояснити юридичне значення деяких термь нiв, якi використовуються у сферi корпоративних операцiй у рiзних юрисдикщях. За укра!нським i росiйським цившьним законодавством, реорганiзацiя -це одна з форм припинення дiяльностi юридичного суб'екта. У Сполучених Штатах термш «реоргашзащя» мае ширше значення, що включае як т види операцш, при яких вiдбуваеться припинення дiяльностi юридичного суб'екта, так i т!, при здiйсненнi яких юридичний суб'ект продовжуе iснувати, наприклад: взаемний обмш акцiями, рекапiталiзацiя, вiдчуження всього або майже всього майна у процес процедури банкрутства тощо. В укра!но-росшському контекстi пiд злиттям розумiеться така форма реоргашзаци, при якш виникае новий юридичний суб'ект шляхом передачi йому всього майна й обов'язюв реоргашзованих юридичних суб'ектiв iз припиненням дiяльностi останнiх (див. таблицю).
© Амоша Олександр 1ванович - академж НАН Украни, директор. 1нститут eKOHOMira промисловостi НАН Украши, Донецьк. Ращупшна Валентина Микитiвна - кандидат eKOHOMiHHm наук, доцент. Донбаська нацiональна академш будiвництва i архiтeктури, Макивка.
ISSN 1562-109X
Таблиця. Нормативт тдходи до визначення економiчноí категори «реоргашзащя»
Укра!нське i росшське цившьне законодавство Законодавство США Законодавство кра!н СС
1 2 3
Реорганiзацiя - це одна з форм припинення дiяльностi юридичного суб'екта Реоргашзащя включае як т види операцш, при яких вщбуваеться припинення дiяльностi юридичного суб'екта, так i тi, при здшсненш яких юридичний суб'ект продовжуе юнувати Реорганiзацiя включае види операцш, при яких вщбува-еться припинення дiяльностi юридичного суб'екта або юридичний суб'ект продовжуе юнувати
Реорганiзацiя злиттям - це форма, при якш виникае новий юридичний суб'ект шляхом передачi йому всього майна й обов'язюв реоргаш-зованих юридичних суб'екпв iз припиненням дiяльностi останнiх Реорганiзацiя злиттям - приеднан-ня ("вливання") одного або декшькох юридичних суб'ектiв до iншого з припиненням свого юнування. Операцiя, аналопчна злиттю, називаеться у США «консолщащею» Реоргашзащя злиттям - це як приеднання ("вливання"), американський варiант, так i чисте злиття з виникненням абсолютно нового юридичного суб'екта, украшо-росшський варiант
Реоргашзащя приеднанням -це форма, при якш припиняеться дiяльнiсть одного або декшькох юридичних суб'ектiв iз передачею шшому всiх сво!х прав i обов'язкiв Реорганiзацiя приеднанням входить у поняття злиття i законодавчо регулюеться аналопчно Реорганiзацiя приеднанням входить у поняття злиття i законодавчо регулюеться аналопчно
Реорганiзацiя як злиття-при-еднання передбачае припинення дiяльностi одного або декiлькох шдприемств iз передачею всiх сво!х прав i обов'язкiв iншому шдпри-емству. Зпдно з договором про приеднання пiдприемство, що приеднуеться, передае всi сво! активи i пасиви "виживаючому" учасниковi операцп в обмiн на його акци або кошти i самолiквiдуеться у встановленому законом порядку, розподшивши серед сво!х акцiонерiв одержанi акци або кошти Реорганiзацiя як злиття-приеднан-ня, застосовуеться та ж юридична процедура, що i для злиття-консо-лщаци. У практищ захiдних кра!н така операщя, як злиття (при-еднання i консолiдацiя) е зако-нодавчою, тобто здшснюваною через закон. Окрiм основного класичного механiзму злиття, званого ще "прямим злиттям", у практицi захщних кра!н, зокрема у США, застосовуються деяю рiз-новиди механiзмiв злиття. Незважаючи на рiзноманiтнiсть форм злиття, уш вони заснованi на класичному, законодавчо виз-наченому варiантi. Так зване "три-кутне злиття" Реоргашзащя як злиття-приеднання, застосовуеться та ж юридична процедура, що i для злиття-консолщаци. У практищ захщних кра!н така операщя, як злиття (приеднання i консолщащя) регулюеться законодавчими нормативами
Реоргашзащя подшом -припинення дiяльностi юридичного суб'екта з передачею вах його прав i обов'язюв новостворюваним юридичними суб'ектам Реоргашзащя подшом, коли обов'язки зникаючого юридичного суб'екта можуть бути передаш будь-яким шшим юридичним суб'ектам, а не тшьки новоствореним Реорганiзацiя подiлом -обов'язки зникаючого юридичного суб'екта можуть бути передаш будь-яким шшим юридичним суб'ектам, а не тшьки новоствореним
Реорганiзацiя перетворенням - це змiна оргашзацшно- Реорганiзацiя перетворенням -це змша органiзацiйно-правовоl Реоргашзащя перетворенням - це змша оргашзацшно-
Зактчення таблицi
правово1 форми юридичного суб'екта_
форми юридичного суб'екта
правово1 форми юридичного суб'екта_
1
2
3
Реоргашзащя видшенням полягае у тому, що створюеться один або декшька нових юридичних суб'екпв, яким передаеться частина прав i обов'язюв реорганiзованого юридичного суб'екта_
Реоргашзащя видшенням поля-гае в тому, що створюеться одне або декшька нових юридичних суб'екпв, яким передаеться частина прав i обов'язюв реоргашзованого юридичного суб'екта
Реоргашзащя видшенням полягае в тому, що створюеться один або декшька нових юридичних суб'екпв, яким передаеться частина прав i обов'язюв реоргашзованого юридичного суб'екта
Реоргашзащя у формi «трикутне злиття» - одне АТ1 приеднуеться до 100% дочiрнього шдприемства шшого АТ2, обмшюючи сво1 активи i пасиви на акци цього АТ2 або кошти, яю АТ2 внесло в статутнiй фонд дочiрнього пiдприемства спецiально для цшей злиття
Реорганiзацiя "вороже поглинання", коли одне шдприемство може придбати шше за допомогою викупу всього або майже всього майна шдприемства
Розiбравшись iз термiнологiею, переходимо до розгляду юридичних ме-ханiзмiв здшснення корпоративних операцiй на прикладi акщонерних товариств. Необхiдно вiдзначити, що ддачий стан законодавчо1 бази зовсiм не стимулюе процеси корпоративних перетворень, що негативно позначаеться на економiцi Украши в цiлому.
У зв'язку з браком законодавчо1 бази, що спрощуе i чiтко регламентуе процедуру форми реоргашзацп як злиття, вид злиття -консолщащя практично не застосовуеться на практищ в Укра1ш, хоча у США це досить популярний вид корпоративно!' операцп. Рiзниця у вщношенш до тако1 корпоративно! операцп в Украш i США пояснюеться мехашзмами 1х практично1 реалiзацiï. Мехашзм здiйснення корпоративних операцiй у формах реоргашзацп злиттям в Украм передбачае (рис. 1):
створення нового шдприемства -«оболонку», у яку «увшлються» пiдприемства-учасники ще! операцп. Але при цьому дуже багато практичних i процедурних питань виникае у зв'язку зi створенням нового пiдприемства
«оболонки»: хто будуть засновники, як i коли формувати статутний фонд, що робити з випущеними акцiями, як випускати новi й у якш кшькость А якщо серед шдприемств, що зливаються, велике ВАТ, то щ питання стають настiльки складними, що стае безглуздим запвати злиття;
зпдно iз договором про злиття шдприемств, що зливаються, передачу створеному шдприемству по розподшьчому балансу активiв i пасивiв пiдприемств, що зливаються, в обмш на акцil нового шдприемства;
лшвщащю в установленому порядку юридично! «оболонки» пiдприемств, що злилися, розподшивши при цьому серед
сво!х акцiонерiв акцi! або кошти, одержат вщ нового пiдприемства в обмш на сво! активи.
За цими пунктами криеться величезна кiлькiсть проблем суто адмшютративно-бю-характеру, вирiшити якi в
умовах майже повно1 вiдсутностi правового поля i досвiду державних службовщв украй складно i дуже дорого. Мехашзм здiйснення корпоративних операцiй у формах реоргашзаци злиття у Росп та Сполучених Штатах наведено на рис. 2.
[
Передача активiв i пасивiв
Пщириемство (А) що зливаеться
(розподш акцш нового тдприемства [ лжввдащя)
Пщириемство (Б), що зливаеться
(розподш акцш нового тдприемства [ лжввдащя)
Рис. 1. Структурна схема механизму зд1йснення корпоративних операций у форм1 злиття щодо цивыьного законодавства Украгни
I
I
С тдставою для реестраци нового тдприемства [ лжввдацп дтачих
I
Законодавчий орган
т
Передбачае конвертацта акцш
Догов1р про злиття
Пщириемство (А), що зливаеться
]
Т
I
Пщириемство (Б), що зливаеться
]
Рис. 2. Структурна схема механизму зд1йснення корпоративних операций щодо законодавства Росп та США
Скорочеш до необхщного мшмуму вс бюрократичнi бар'ери, що у свою чергу виршило багато практичних проблем. Замiсть трьох крокiв перерахованих ранiше для Укра!ни, у США потрiбно зробити всього один - подати у рееструючий орган оформлений i затверджений належним чином договiр про злиття, що передбачае порядок конвертацп (обмшу) акцiй i iншi умови. Цей договiр е пiдставою для реестраци нового юридичного суб'екта й автоматично! лшвща-цi! тих, що злилися. Таким чином, у США i
Росп юнуе спецiальна процедура створення нового юридичного суб'екта в результат злиття. В Укра!нi ж створення нового юридичного суб'екта в результат злиття регулюеться загальними нормами i правилами, якi не враховують специфши форми реорганiзацi! «злиття».
Такий вид реоргашзаци, як «злиття-приеднання» передбачае припинення дiяльностi одного або декшькох пiдприемств iз передачею вих сво!х прав i обов'язюв iншому пiдприемству. Цей вид
корпоративних операцш щкашшии в украшському контексп, тому що вiн значно простший i реальнiший щодо реалiзацiï. Зпдно з договором про приеднання приедну-ване пiдприемство передае всi своï активи i пасиви бiльш фшансово стiйкому пiдприемству в обмiн на його акци або кошти i самолшвщуеться у встановленому законом порядку, розподшивши серед своïх акцiонерiв одержат акци або кошти.
У США i крашах €С застосовуеться та ж юридична процедура, що i для злиття-консолщаци. У практищ захщних краш така операцiя, як злиття (приеднання i консолщащя) е законодавчо врегульована,
чого поки не можна сказати про Украхну, у законодавствi я^' злиття тiльки згадуеться, а не регулюеться. З метою досягнення певних необхiдних наслiдкiв у результат злиття, окрiм основного класичного мехашзму злиття, званого ще "прямим злиттям", у практищ захщних краш, i зокрема у США, застосовуються деяю рiзновиди механiзмiв злиття. Незважаючи на рiзноманiтнiсть форм злиття, ус вони заснованi на класичному, законодавчо визначеному варiантi. Так зване "трикутне злиття". Механiзм здiйснення корпоративних операцш у формах реоргашзацп "трикутне злиття" передбачае нажченаведеш схеми (рис. 3).
Дочiрне пщприемство(ДП) акцiонерного товариства (АТ2)
Рис. 3. Структурна схема мехашзму здтснення корпоративних операцт у формi реоргашзацп "трикутне злиття "
Схема 1. Одне акцiонерне товариство АТ1 приеднуеться до 100-вiдсоткового дочiрнього пiдприемства iншого
акцiонерного товариства АТ2, обмшюючи сво! активи i пасиви на акци цього акщонерного товариства АТ2 або кошти, яю АТ2 внесло у статутнш фонд дочiрнього пiдприемства спецiально для цiлей злиття. Така схема зазвичай використовуеться для того, щоб iзолювати акцiонерне товариство АТ2 вщ можливо! непередбачено! вщповщальносп щодо боргiв i зобов'язань приеднаного акцiонерного товариства АТ1. За допомогою тако! схеми також можна обшти необхiднiсть проведення зборiв акцiонерiв АТ2. Це дуже важливо, якщо акщонерне товариство АТ2 е великим акщонерним товариством i3 десятками тисяч акцiонерiв.
Схема 2. Ще складнiша схема злиття називаеться "реверсивним трикутним злиттям" (рис. 4). Цей варiант схожий на попереднш, але рiзниця полягае у тому, що не акщонерне товариство АТ1 приеднуеться до 100-вщсоткового дочiрнього пiдприемства АТ2, а дочiрне пiдприемство приеднуеться до акщонерного товариства АТ1. У результап реалiзацiï цiеï схеми акцiонерне товариство АТ2 отримуе контроль за акщонерним товариством АТ1, а колишш акщонери АТ1 стають акцiонерами АТ2. Така схема зазвичай застосовуеться, якщо необхщно зберегти акцiонерне товариство АТ1 як юридичний суб'ект, у зв'язку з тим, наприклад, що акщонерне товариство АТ1 володiе якимись щнними лiцензiями, дозволами або iншими привiлеями
адмiнiстpативного хаpактеpy, що не пеpедаються по пpавонастyпництвy.
Сxема 3. Iснye ще одна фоpма злиття, найпpостiша, це так зване "коpотке злиття" фис. 5). Tака фоpма pеоpганiзацiï yзагальнюe пpиeднання дочipнього пiдпpиeмства, що належить не менше шж на 90% матеpинськомy пiдпpиeмствy, до цього ж матеpинського пiдпpиeмства. Основна
Aкцiонеpне товаpиство (AT1) збеpiгаeться як юpидичний суб'ект
Ж
ДП пpиeднyeться до пiдпpиeмства (AT1)
вiдмiннiсть полягае y тому, що не потpiбне голосування акцiонеpiв iз питань «коpоткого злиття» жодного з акцiонеpних товаpиств, що ш поглинаеться, нi поглинае.
Hезважаючи на велику кiлькiсть piзновидiв механiзмiв злиття в захщних кpаïнах, з метою yпоpядкyвання цього пpоцесy i досягнення певноï мети пpактика здiйснення rnp-
Aкцiонеpне товаpиство (AT2)
-II-
Mатеpинська компашя
»
100% контpоль за дiяльнiстю AT1 (акцiонеpи AT1 стають акцiонеpами AT2)
h
Дочipнe пiдпpиeмство (ДП) акцiонеpного товаpиства (AT2)
Рис. 4. Стpyктypна сxема меxанiзмy здтснення коpпоpатuвнux опеpацiй у фоpмi pеоpганiзацiï "peeeprneHe mprnymHe злиття "
Рис. 5. Стpyктypна сxема меxанiзмy здтснення коpпоpатuвнux опеpацiй у фоpмi pеоpганiзацiï "коpотке злиття "
поpативних опеpацiй виpобила piзнi iншi схеми, якi хоч i не шдпадають пiд юpидичне визначення злиття, ^оте пpиводять до такого ж економiчного ефекту. Класичними
замшниками законодавчого злиття вважаються викуп усього або майже усього майна й акцш (pис. 6).
Дочipнe товаpиство AT-покупця
Рис. б. Стpyктypна сxема меxанiзмy здтснення коpпоpатuвнux опеpацiй щодо викупу акцт в iснyючux акцiонеpiв
Схема 4. Викуп акцш безпосередньо в юнуючих акцiонерiв е найпростiшою i найпоширенiшою формою придбання акцю-нерного товариства, у результат якого акцюнерне товариство стае дочiрнiм пiдприемством акцюнерного товариства-покупця. Наприклад, якщо як оплата за акци, що купуються, акцiонерне товариство-покупець розплачувалося сво!ми ж знов випущеними акцiями, то досягаеться результат здiйснення "реверсивного трикутного злиття". Незважаючи на простоту i привабливiсть даного механiзму вiн мае ряд недолшв, таких як:
акцюнерне товариство-покупець
ризикуе тим, що на майно й iншi активи придбаного шдприемства може бути обернене стягнення у зв'язку з невiдомими на момент придбання зобов'язаннями або такими зобов'язаннями, якi виникли шсля
придбання, але були результатом дiяльностi пiдприемства до придбання;
акцiонерна меншють, що складаеться з тих акцiонерiв, якi вiдмовилися продати або обмшяти сво! акци. Така меншiсть може створювати деяю проблеми у дiяльностi акцiонерного товариства. Процес викупу акцш шдприемства через домовленють iз керiвництвом компани, що купуеться, у США називаеться "дружшм поглинанням". Операцiя, при якш вiдбуваеться обмiн усiх акцш шдприемства, у США називаеться "законодавчим обмшом акцiй" i регулюеться в рамках корпоративного законодавства. Вимоги закону до "обмiну акцiями" дуже схожi з вимогами, що вщносяться до злиття.
Схема 5. Одне шдприемство може придбати iнше також за допомогою викупу всього або майже всього майна шдприемства. Такий мехашзм придбання шдприемства мае як переваги, так i недолши (рис. 7).
Акцюнерне товариство (АТ-покупець)
Викуп майнового комплексу всього або майже всього майна
Акцюнерне товариство (АТ)
Г
Недолши: складна операщя у сена юридичного оформлення: виконання вимог законодавства щодо захисту прав кредиторiв, реалiзацiя тако! операцп може спричинити вимогу кредиторiв щодо дострокового виконання зобов'язань
"I
Переваги:
уникнення ризиюв пов'язаних iз тим: що на майно й iншi активи може бути обернене стягнення; акцюнерна меншють не зможе заблокувати операщю i надалi не створюватиме проблеми новому шдприемству; зазвичай тiльки акцiонери шдприемства-продавця повиннi затвердити
Рис. 7. Логична схема особливостей у проце&реоргатзаци промислового Шдприемства
у формi викупу майнового комплексу
Серед переваг можна видшити такк уникнення ризиюв, пов'язаних iз тим, що на це майно й iншi активи може бути обернене стягнення у зв'язку з невщомими на момент придбання зобов'язаннями або такими зобов'язаннями, яю виникли шсля придбання, але були результатом дiяльностi шдприемства-продавця до придбання;
акцюнерна меншють, не зможе заблокувати операщю i надалi не
створюватиме проблем новому
шдприемству;
зазвичай тшьки акцюнери шдприемства-продавця повинш затвердити операщю.
Основними ж недолшами цього виду операцш iз придбання шдприемств е такi:
по-перше, це найбшьш складна операцiя в сенш юридичного оформлення, особливо, якщо передаватиметься нерухомють, об'екти промислово! та
штелектуально!' власност, договори оренди, франшизи, лщензи на використання торгових знаюв i iншi види майна потребують особливо! форми оформлення;
по-друге, виконання вимог
законодавства щодо захисту прав кредиторiв. Реалiзацiя тако! операцп може спричинити вимогу кредиторiв про дострокове виконання зобов'язань i ш. Усi рашше перерахованi операцп готуються i здшснюються щодо вза-емно! домовленостi мiж керiвництвом шд-приемства-продавця i шдприемства-покупця, яка досягаеться у процесi дружшх переговорiв. Але iнодi тдприемство-покупець, група оаб або окрема особа намагаеться придбати пiдприемство всупереч бажанню керiвництва пiдприемства-об'екта передбачувано! покупки. У таких випадках пiдприемство-покупець звертаеться
безпосередньо до акцiонерiв шдприемства-об'екта покупки iз пропозицiею викупити акцн цього шдприемства за цiною вище ринково!. В Украïнi у теперiшнiх умовах це найбшьш ефективна i поширена схема покупки пiдприемства або його частини. Така тактика зазвичай застосовуеться для захоплення контролю за шдприемством iз метою реалiзацiï планiв покупця. У США такий процес називаеться "ворожим поглинанням".
Захоплення контролю зазвичай використовуеться як перший крок в операщях щодо злиття i приеднання, для забезпечення позитивних результатiв голосування на зборах акцiонерiв пiдприемства, що поглинаеться.
Кожен вид корпоративних операцш, яю були дослiдженi, мае своï переваги i недолiки. У кожному конкретному випадку учасники передбачуваноï операцп повиннi за допомогою консультантiв оцшити i зважити усi «за i проти» i ухвалити рiшення, яким мехашзмом користуватися, ураховуючи особливостi сторш, чинного законодавства, ситуацiï на ринку тощо.
Необхiдно вiдзначити,
антимонопольним законодавством Украши передбачено, що в окремих випадках для запобiгання монополiзацiï ринюв, санацiйна реорганiзацiя у виглядi злиття, поглинання або приеднання можлива за згодою Антимонопольного комггету. З точки зору антимонопольного законодавства загальними
для вщзначених видiв реоргашзаци е зменшення кiлькостi незалежних суб'екпв господарювання, якi дiють на ринку. Бшьш того, такi самi наслщки можуть мати й iншi ди суб'ектiв ринку, коли однi суб'екти господарювання встановлюють фактичний контроль за шшими, при цьому останш необов'язково втрачають органiзацiйну i господарську самостiйнiсть. Тому для антимонопольного законодавства базовими е поняття контролю, визначення якого подане у ст. 1 Закону Укра!ни «Про обмеження монополiзму i недопущення недобросовюно! конкуренцi! господарсько! дiяльностi». Контроль - виршальний вплив юридично! або фiзично! особи на господарську дiяль-шсть суб'екта господарювання, який здiйснюеться, зокрема, завдяки:
праву володшня або користування всiма активами або !х значною частиною;
праву, яке забезпечуе виршальний вплив на формування складу, результати голосування i рiшення органiв управлшня суб'екта господарювання;
укладенню угод, яю дають можливiсть визначати умови господарсько! дiяльностi, давати обов'язковi для виконання вказiвки або виконувати функцi! органу управлшня суб'екта господарювання;
замщенню посади керiвника, заступника керiвника наглядово! ради або правлшня, iншого наглядового або виконавського органу суб'екта
господарювання, що вже обшмае одну або декшька з указаних посад в шших суб'ектах господарювання;
замiщенню бiльше половини посад члешв наглядово! ради, правлшня, шших наглядових або виконавських оргашв суб'екта господарювання особами, якi вже займають одну або декшька з указаних посад в шшому суб'екп господарювання. Вщповщно в антимонопольному
законодавствi единим суб'ектом
господарювання визнаеться також група суб'екпв господарювання, якщо один або декшька з них здшснюють контроль за шшими. Уш ди, якi приводять або можуть привести до змш або перерозподiлу сфер дiяльностi суб'ектiв господарювання на ринку, в антимонопольному законодавсти об'еднуються поняттям "економiчна концентрацiя". У науковiй лiтературi
використовуються також аналопчш по сенсу загальш термши "iнтеграцiя", "злиття" фiрм, яке розд^ють на горизонтальне, вертикальне i злиття конгломератiв. Таким чином, проблема реоргашзаци, злиття i приеднання суб'екпв господарювання разом iз позитивними наслщками для виробничоï дiяльностi й фшансового стану учасникiв такоï економiчноï концентраций а також розвитку вiдповiдних галузей економши, може мати i негативний вплив на конкуренцiю на вiдповiдних товарних ринках, i в цiлому для економши краши. Проаналiзувавши думки деяких авторiв та грунтуючись на органiзацiйно-економiчних, а також на нормативно-правових мехашзмах процесiв реорганiзацiï, що дiють, автори доводять, що основною метою реформування е фшансове оздоровлення, перехiд промислових пiдприемств до ефективного i стшкого функцiонування, роблять спробу надати свое теоретичне обгрунтування процесу реоргашзаци. Реоргатзащя - це загальний термш, який включае: злиття, приеднання, подш, видiлення i перетворення, реалiзацiя яких приводить до припинення реорганiзованого (реоргашзованих) i створення нового (нових) юридичних суб'ектiв, економiчна доцiльнiсть яких грунтуеться на унiверсальному
правонаступництвi, це е системним економiчним процесом подолання фiнансовоï кризи у ринкових умовах господарювання, скорочення витрат, визначення стратегiï розвитку шдприемства.
Висновки. Системний шдхщ до реоргашзацшних процесiв дозволяе сформувати систему як сукупнють (множину) взаемозалежних механiзмiв, якi утворюють стiйку еднiсть i цшснють, що мають iнтегральнi властивост та закономiрностi. Мають важливi риси як наявшсть великоï кiлькостi внутршшх механiзмiв, якi водночас можуть виступати i шдсистемами з явно вираженими локальними властивостями, складною iерар-хiчною структурою, i якщо вона ще е госпо-
дарським суб'ектом iз великою чисельнiстю акцiонерiв, вертикальними зв'язками, наявшсть велико! кшькосп елементв, рiзнома-нiтнiсть функцiй. Основою системного шдходу е визначення цiлей функцюнувания системи, формулювання мети И досягнення й обгрунтування критерiю оптимальностi досягнення системно! мети, виявлення шляхiв i методiв розв'язання. Основними компонентами антикризово! системи управлiння процесами реорганiзацi! е: цiлi, стратегiчнi завдання розвитку, процеси, процедури, еле-менти, функци, механiзми управлiння. Також системи антикризового управлшня процесами реоргашзаци промислових тдприемств можна класифiкувати за рiзними ознаками. Основними з них е урахування ступеня складностi i ступеня невизначеностi у взаемодi! елеменпв системи управлiння. Виявлення причин i закономiрностей управ-лiння процесами реоргашзаци на тдпри-емствi тдводить до висновку про брак методолопчно! бази, що дозволяе видiлити об'ект управлшня, сформулювати цш, сформувати певну систему заходiв реорганiзацi!, що проводяться.
Аналiз стану та проблем функцюнування промислових тдприемств в Укра!ш у зв'язку зi здiйсненням радикальних еконо-мiчних перетворень свiдчить, що подальший економiчний розвиток процесiв реоргашзаци тдприемств без вщповщно! державно! регулятивно! полiтики, активного конструктивного втручання держави може призвести до стратепчних прорахункiв у здiйсненнi полiтики трансформаци та реформування економiки.
Лiтература
1. Амоша А.И. Антикризисное управление: технология процессов реорганизации: учеб. пособ. / А.И. Амоша, Л.М. Кузьменко, В.Н. Ращупкина. -Макеевка: ДонНАСА, 2008. - 399 с.
2. Зуб А.Т. Антикризисное управление: учеб. пособ. / А.Т. Зуб. - М.; Аспект Пресс, 2005. - 319 с.
