CC BY
27
15. Бочаров О. Формирование основ экономической безопасности в банковской деятельности : дисс. ... канд. экон. наук. - М. : Изд-во ", 2003. - 20 с.
16. Матвеев Н. Экономическая безопасность предприятия : дисс. ... канд. экон. наук. -М. : Изд-во "Лотос", 1999. -20 с. _
УДК 338.246 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант Р.С. Попович -Львiвський ДУВС
КОРПОРАТИВНИЙ ШАНТАЖ ЯК ЗАГРОЗА ЕКОНОМ1ЧНО1
БЕЗПЕКИ ШДПРИеМСТВА
Розглянуто питання деструктивного впливу корпоративних конфдштсв, а саме "корпоративного шантажу" на бiзнес-середовище Украши, вказано на негативш нас-лщки рейдерства та гршмейлу. Встановлено, що наявнють в тому або шшому госпо-дарському товарисга конфлштних груп тшьки сприяе розширенню конфлiкту, що надалi призводить до загрози економiчноi безпеки акщонерного товариства, до пов-ного припинення дiяльностi його в тш формi, в якiй вона здшснювалася ранiше. Тому дуже важливо прийняття досконалих законодавчих актiв на рiвнi держави, якi б регулювали цi питання i запобiгали рейдерству як прояву загрози фшансово-еконо-мiчнiй безпецi пiдприeмства.
Prof. S. V. Vasylchak; undergraduate R.S. Popovych -Lviv state university of internal affairs
Corporate blackmail as threat of economic security of enterprise
The question of destructive influence of corporate conflicts is considered, namely "corporate blackmail" on business-environment of Ukraine, negative consequences and also economic values are specified from raidership and "greenmail". It is set that presence in that or other economic society of conflict groups only instrumental in expansion of conflict which in future results in the threat of economic security of joint-stock company, to the complete freezing of activity of him in a that form in which it was carried out before. Therefore it is very important acceptance of perfect legislative acts at the level of the state, which would regulate these questions and prevented a raider as display of threat financial and economic safety of enterprise.
Вступ. Характерною особливютю сучасноi украшсь^' реальност е виникнення чисельних конфл1клв в сфер1 реашзацп корпоративних прав: рейдерство, гршмейл, тобто економ1чний шантаж, а також зловживання кор-поративними правами. У багатьох публжащях в1тчизняних автор1в йдеться про гршмейл, рейдерство, корпоративш конфлжти. Зазначену проблематику дослщжували Ю. Жорнокуй, Д. Шкульников, С. Скрипник, В. Кульшнов, Д. Черних, А. Смггюх та шшь Однак варто зазначити, що майже немае науко-вих праць, в яких дослщжуеться сшввщношення таких близьких за змютом понять як зловживання корпоративним правом, зокрема правом на отримання шформацп про д1яльшсть акщонерного товариства, та гршмейл.
Метою е дослщження системи та передумов виникнення корпоративного шантажу мшоритарним акщонером, як способу поглинання та в1дчу-ження шдприемств, що веде до незаконного перерозподшу власност на ко-ристь недобросовюних конкуренлв та потужних фшансово-промислових груп, загрози ix економ1чнш безпещ.
Виклад основного матерiалу. Термш "корпоративний шантаж" у класичному розумшт характеризуе ситуащю, в якш певний пакет акцш акщ-
4. Економжа, планування i управлiння r&^y3i
293
онерного товариства перебувае у володiннi недружньо налаштовано! щодо акцiонерного товариства компани (групи оЫб). Але особливiсть тако! ситу-аци потребуе вiд уже зазначеного товариства (так звано! компани-цш, що е об'ектом корпоративного шантажу) викупляти акци 3i значною премiею (тоб-то за цiною, що значно перевищуе !хню поточну ринкову вартють), щоб запо-бiгти застосуванню до не! процедури поглинання [1, с.44].
Black's Law Dictionary також дае схоже означення поняттю " greenma-il", трактуючи його як процедуру придбання значно! кшькосл акцiй компани для того, щоб створити загрозу !! ворожому поглинанню з метою подальшого перепродажу цих акцiй за завищеною цiною тiй самiй компани [2]. Варто ма-ти на уваз^ що достатньо часто поняття грiнмейл пов'язують з якоюсь окре-мою його формою. Наприклад, шд грiнмейлом можуть розумiти окремi ви-падки протидi! реорганiзацi! товариства, чим, зрозумшо, увесь дiапазон дь яльност грiнмейлерiв далеко не вичерпуеться.
Але все ж таки е вс шдстави для того, щоб, виходячи з аналiзу сучас-но! практики взаемовщносин найбiльших укра!нських компанiй та !хшх акщ-онерiв, цей термш трактувався значно ширше та охоплював набагато бiльшу кiлькiсть схожих за своею природою явищ [3]. Щкавим видаеться "художнш" опис процесу гршмейлшгу, який запропонував А.К. Мандел у статт "Корпо-ративний шантаж". Вш вказуе, що "Нова ера", так звана атакуюча структура, придбае на вщкритому ринку невеликий пакет акцш успiшно! компанi!, пiсля чого новоспечеш акцiонери починають публiчно критикувати менеджмент компани. О^м критики, зазвичай звучать i погрози, наприклад, обiцянки консолщувати бiльшi пакети акцiй, змiнити керiвництво або заблокувати стратегiчнi кроки компани. Остаточною метою шантажиста е отримання вщ-ступних за вщмову вщ претензiй, або продаж свого пакета акцш за завищеною щною" [4].
Поява цих понять обумовлена насамперед недосконалютю чинного вь тчизняного законодавства, порiвняно невеликим досвщом акцiонерно! форми ведення бiзнесу, некоректним проведенням приватизаци, мiльйонною армiею дрiбних акцiонерiв, масштабнiстю корупцi! в суспшьсга i, врештi-решт, най-вищою рентабельшстю цього виду дiяльностi. Чинним законодавством Укра-!ни не врегульовано правовий статус мшоритарних акцiонерiв, i як наслщок -нескiнченнi судовi суперечки мiж мажоритарними i "дрiбними" акцюнерами господарських товариств.
Хвиля корпоративних захоплень була спричинена черговим перероз-подшом власностi. Оскiльки на макроекономiчному рiвнi у фшансово-про-мислових групах нагромадилися значш обсяги вiльних грошових ресурЫв, можливостi застосування яких обмеженi, а !хш власники шукають новi висо-корентабельнi шляхи прибутковостi свого катталу, вони вдаються до минуло! практики свггових компанiй. Оцiнюючи тепершнш стан нашо! економь ки, можна стверджувати, що вона шдшшла до бшьш високо! стадi! концен-траци капiталу, зокрема шляхом злиття i недружнiх поглинань.
На вказаний загальносвгговий шлях розвитку, яким у рiзний час пройшли всi промислово розвинеш кра!ни, вступила i наша держава. Цей процес i на сьогодш спостерiгаеться на Заходi i особливо масштабно - на рiв-
т транснацюнальних корпорацiй. Розвиток ринкових вiдносин в нашш кршт потребуе сьогоднi вщ власникiв повного знання кон'юнктури ринку, зокрема i вiдстежування дiй потенцiйних конкурентiв. Тим бiльше, що ринок в регь онах повною мiрою ще не роздiлений, i суперництво за його сегменти пос-тшно загострюеться, особливо за нестабильно! полггично! ситуаци в кршт.
Щоб виявляти i протидiяти протиправному захопленню, або iншому виду рейдерсько! атаки, зокрема корпоративному шантажу, розглянемо, як здшснюеться така атака. Будь-яка рейдерська операщя починаеться iз вив-чення шформаци про пiдприемство. Уточняеться все: вщ впливу i боездат-ностi власниюв до юридично! чистоти об'екту. Iнодi замовник починае збира-ти шформацш про потенцiйну жертву сам, але частiше доручае цю трудомю-тку роботу рейдерам. Найголовшше в цьому - це одержання реестру акцюне-рiв пiдприемства. Така база даних збираеться часом мюяцями i коштуе чима-лих грошей. Але завжди стае в пригодi - премiальнi гонорари, якi можуть до-сягати десятюв мiльйонiв доларiв. Якщо аналiз шформаци показуе, що замов-нику жертва фшансово пiд силу, то складаеться "бюджет атаки".
Наступний етап - реалiзацiя апробованих схем, зокрема i з викорис-танням гршмейлу. У цьому випадку корпоративний шантаж може бути вико-ристаний не тшьки для спекулятивного пiдвищення щн на пакет акцiй грш-мейлерами. Гршмейлер може бути найнятий i iншими бiзнесменами та з ш-шою метою. Як мiшень, обираеться усшшно дiюче пiдприемство великого, середнього або навггь малого бiзнесу. Наприклад, акщонерне товариство (АТ). Цьому АТ пропонуеться викупити будь-який пакет акцш за "щною пропозици", тобто за завищеною i заздалегiдь неприйнятною щною. У разi вiдмови грiнмейлер починае вшну проти цього акцiонерного товариства. Ос-кiльки варiантiв манiпуляцiй з правом скликання загальних зборiв акцiонерiв iснуе чимало, то товариство завалюеться вимогами з приводу обрання нових оргашв управлiння акцiонерним товариством, використовуються фальшивi документи, подаються до судiв численнi позови i починаеться нескшченна судова тяганина. За даними Центру дослщження корпоративних вiдносин, 86,7 % опитаних респонденлв вважають, що корумповашсть урядовцiв (прокуратура, податкiвцi, судд^ сприяють збiльшенню кiлькостi рейдерських за-хоплень. Експерти стверджують, що це аксюма, яка не потребуе доказiв. Як-би в судi можна "легко i дешево" захищати законш права власника, сенсу в рейдерських атаках просто не було б. Дiяльнiсть згаданих вище органiв, за своею суттю е одним з основних шструменлв ди рейдерiв, саме сприяння урядовщв робить рейдерство можливим.
Особливо популярно грiнмейлери використовують судовi процедури: манiпулювати в залi суду набагато простше, оскiльки при цьому ство-рюеться видимiсть законностi, хоча мовою фахiвцiв це називаеться "зловжи-вання правом". Наприклад, дИ iз забезпечення позову та iншi процесуальш дil в судовому засiданнi можна використовувати на свою користь. В одних ви-падках це робиться для того, щоб, завдавши удару по дшовш репутаци госпо-дарського товариства, понизити його капiталiзацiю i зробити його бiльш чут-ливим для недружнього поглинання. В шших випадках гршмейлери дiють на користь основного конкурента обрано! ними жертви, наприклад, перед вели-
4. Економпка, планування i управлiння галузi
295
ким тендером з розподшу замовлень. Третiй BapiaHT передбачае умову, за яко1 вартють бiзнесу компaнiï набагато менша, шж нaлежнi ш активи (будин-ки, земля). Саме вони i щкавлять гpiнмеилеpiв.
Очевидно, що вiдносини мiж aкцiонеpним товариством та гршмеиле-ром - це вщносини мiж товариством та иого акщонером, у межах яких акщ-онер i здшснюе зловживання належними иому правами. Вщносини мiж товариством та акщонером, як складаються у пpоцесi протиди корпоративному шантажу, також е вщносинами aкцiонеpними або пов'язаними з ними. В ïxrnx межах товариство pеaлiзуе нaлежнi иому права для ефективноï пpотидiï ре-aлiзaцiï корпоративним шантажистом плашв та дш, негативних для товариства. Таким чином, у процес корпоративного шантажу та протиди иому складаються двi групи правовщносин:
1) вiдносини, в яких як активнии суб'ект виступае певнии корпоративнии шантажист або група корпоративних шантажистов, об'еднаних спiльними iнтеpесaми, а суб'ектом, що пpотистоïть, - aкцiонеpне товариство. Об'ек-том е вiдносини мiж акционерами та aкцiонеpним товариством, засноват на вимогах чинного законодавства та принципах коpпоpaтивноï поведiнки;
2) вщносини, в яких як активнии суб'ект виступае акщонерне товариство, иого акщонери, якi лояльно нaлaштовaнi щодо нього, а також менеджери акщонерного товариства, як пасивнии суб'ект - окремии корпоративнии шантажист чи група корпоративних шантажиста. У цьому випадку об'-ектом е вщносини, як склалися в пpоцесi корпоративного шантажу. Вка-зaнi вiдносини мають певнии характер протиди стосовно згаданих вище дш корпоративних шaнтaжистiв.
Питання про визначення дш корпоративних шaнтaжистiв, як випадюв зловживання сво1'ми правами окремих aкцiонеpiв, мае принципове значення для визначення не тшьки юридично1' природи корпоративного шантажу i иого поняття, але и методiв боротьби з ним.
Дуже важливим моментом у взаемостосунках двох протиборчих сто-piн е сам момент виникнення корпоративного конфлжту. Одна сторона мае владу i грош^ у iншоï ix немае, i звщси вiчний конфлiкт - верхи не мають ба-жання правити по-новому, низи вже не бажають жити по-старому. Замють вь ри, поюрност i очiкувaння нечуваних дивiдендiв в недалекому маибутньому мшоритарнии aкцiонеp переуступае свою частку (ïï частину, паи) в статутному кaпiтaлi господарюючого суб'екта, i звшьняе себе вiд всix явних i неявних негapaздiв, пов'язаних з корпоративними конфлжтами. Ось це слабке мюце в економiчнiй безпецi пiдпpиемствa, яким можуть скористатися реидери, здш-снюючи шдривну дiяльнiсть, спрямовану на недружне поглинання товариства iз середини. Право на вшьне розпорядження корпоративними правами, як належать учаснику, е невщ'емною частиною иого загальних корпоративних прав. Товариство не мае можливост в своïx внутpiшнix документах вста-новлювати або на практищ застосовувати будь-якi обмеження, що стосують-ся вiльного розпорядження aкцiями, належних учаснику, (наприклад, перева-жаючого права шших aкцiонеpiв на придбання акцш товариства, також необ-xiдно дютати згоду товариства на вiдчуження акцш). Учасники (засновники) товариства мають право розпоряджатися своïми акщями, частками в статут-
ному фондi або майном товариства будь-яким, не забороненим законом способом. Також член товариства, мае право продати, подарувати, передати у спадок, а також по-шшому розпорядитися цими правами з урахуванням об-межень, передбачених законом. У разi вдауження корпоративних прав до на-бувача переходить i право на отримання частини прибутку, який ще не був виплачений, якщо шше не передбачене договором. Але головне в тому, що при цьому надаеться право на управлшня товариством, тобто те, на що спря-моваш рейдерськ атаки. Захопити шдприемство можна й шшими способами, але мати контроль над його фшансово-господарською дiяльнiстю, здшснюва-ти розпоря,^ функци i впливати на ршення найвищого органу товариства -збори, можна тшьки шляхом участ в самому товариствь А така участь, за правильно! постановки питання, своею чергою дае можливють розпоряджа-тися активами пiдприемства, а це вже дуже багато для загрози економiчнiй безпецi пiдприемства. Тобто, як ми бачимо, корпоративш конфлшти, якi можна було б локалiзувати на мiсцi, стають сприятливим середовищем для по-дальших рейдерських атак. Дуже часто бувае й шша ситуащя, - коли ршен-ням загальних зборiв усуваеться управлшня товариством, проте дирекщя не бажае шдпорядковуватися, i внаслiдок судовi шстанци заваленi заявами про неправомiрнiсть або протизаконшсть цього рiшення загальних зборiв. Засо-бiв, щоб вiдмiнити небажане ршення зборiв, дуже багато. У будь-якому ви-падку виникае корпоративний конфлжт, яким також може скористатися умь лий рейдер.
Висиовки. Конфлжт iнтересiв мiж учасниками товариства, або мiж учасниками i самим товариством, явище вiдоме. Такi взаемовiдносини були, е i будуть, i в !хнш основi лежить людський чинник. Наявшсть в тому або ш-шому господарському товариствi таких груп тшьки сприяе розширенню кон-флшту, що надалi призводить до загрози економiчнiй безпецi акцiонерного товариства, до повного припинення дiяльностi його в тш формi, в якiй вона здшснювалася ранiше. Тому дуже важливо прийняття досконалих законодав-чих ак^в на рiвнi держави, якi б регулювали цi питання i запоб^али рейдер-ству як прояву загрози фiнансово-економiчнiй безпецi пiдприемства.
Л1тература
1. Осииовский А.Д. Акционер против акционерного общества. - СПб., 2003.
2. Blask's Law Dictionary, Seventh edition, St. Paul, Minn. - 1999. - PP. 709.
3. Кирдякин А.А. Корпоративный шантаж (гршмейл) и методы борьбы с ним. - М. : Изд-во "Современное право". - 2002. - № 5.
4. Коммерсант "Деньги". - 2001, 17 января. - № 25 (471). - С. 11.
5. Белжов О.О. Великий рейдерський словник. Превентивш методи захисту, або як протистояти рейдерському захопленню / Белшов О.О., Гайворонський А.В., Хольченков О.М. - К. : Вид-во "Юстишан", 2009. - 296 с.
6. Жорнокуй Ю. "Конфл^ штереав" та "корпоративний конфл^": спшьш та вщмшш ознаки // Господарське право. - 2007. - № 11. - С. 45-46.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/23_D_2009/Pravo /49668.doc.htm.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ /... /04_maslova_me.pdf. _
4. Економпка, планування i управлшня галузi
297
