CC BY
144
ТЕОР1Я Й 1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
Шутак 1лля Дмитрович,
доктор юридичних наук,
професор кафедри теорп та стори держави /' права вано-Франювський унверситет права '¡мен') Короля Данила Галицького, Укра/'на, м. 1вано-Франювськ
ЮРИДИЧНА ТЕХН1КА: П1ДХОДИ ДО ПОД1ЛУ НА ВИДИ
Досл1джуються основш науков1 тдходи до виокремлення структурних вид1в юридичног тех-тки. Розкриваються змктовш характеристики основних з них та вид1ляеться технгка пра-вотворчостг, технгка реалгзаца норм права, технгка систематизацИ нормативно-правових акт1в, правозастосовна технгка та технгка тлумачення норм права.
Ключовi слова: юридична техшка, нормативно-правовий акт, техшка правотворчосп, техшка реалiзацii норм права, техшка систематизацИ нормативно-правових аклв, правозастосовна технiка та техшка тлумачення норм права, техшка опублшування нормативно-правових аклв.
Шутак И. Д., доктор юридических наук, профессор кафедры теории и истории государства и права, Ивано-Франковский университет права имени Короля Даниила Галицкого, Украина, г. Ивано-Франковск.
Юридическая техника: подходы к делению на виды
Исследуются основные научные подходы к выделению структурных видов юридической техники. Раскрываются содержательные характеристики основных из них и выделяется техника правотворчества, техника реализации норм права, техника систематизации нормативно-правовых актов, правоприменительная техника и техника толкования норм права.
Ключевые слова: юридическая техника, нормативно-правовой акт, техника правотворчества, техника реализации норм права, техника систематизации нормативно-правовых актов, правоприменительная техника и техника толкования норм права, техника опубликования нормативно-правовых актов.
Постановка проблеми. Юридична техшка - це галузь знань про правила ведения юридично! роботи i створення в и процесГ рiзних юридичних документа, яка рашше була частиною теорГ! права. У сучасних умовах юридичну техшку виокремлюють у самостгйну галузь юридично! науки, оргентовану на виргшення практичних завдань. Юридичну техшку застосовують адвокати, суддг, нотаргуси, парламентарг, урядовцг, управлгнцг для письмового окрес-лення змгсту нормативно-правових актгв, оформлення юридичних документгв, вираження правового аналгзу юридичних прав i обов'язкгв.
Термгн «юридична техшка» (вГд латин. juris - право i грец. techne -ремесло, майстершсть, мистецтво) вказуе на прикладний характер ще! галузГ знань. Виконуючи службову роль щодо правово! дГяльностГ, технiко-юридичне знання не втрачае наукового характеру, адже формуеться вченими-теорети-ками i практиками на основГ вивчення правово! дшсностГ, узагальнення дос-вгду юристГв. У юридичнГй технiцi повною мГрою зображено взаемодiю теорi! i практики, фундаментального i прикладного знання.
Метою cmammi е аналiз видГв юридично! техшки, зокрема, на основГ тео-ретичних положень про юридичну техшку виокремити змГстовш характеристики та види юридично! техшки.
Аналiз остантх дослгджень. При всш рГзномаштностГ поглядГв на проблему типологг! юридично! техшки можна видглити два основш пГдходи. «Широкий» пГдхГд, який базуеться на тому, що юридична техшка ототожню-еться з правом загалом або лежить в його основГ, зображаючи бгльше аспектГв правово! дГяльностГ. Такий пГдхГд дозволяе стверджувати, що юридична техшка охоплюе майже всГ види правово! дГяльностГ та вагомо впливае на !х якГсть.
«Вузький» пГдхГд до розумГння юридично! техшки обмежуеться !! наяв-нГстю лише в однш сферГ права - законодавчш. Так, на пГдтвердження цього в наукових працях, присвячених юридичнГй техшщ, автори найчастГше роз-глядають, по сутГ, тГльки правила i прийоми технГки законодавчого процесу, ототожнюючи, отже, поняття «юридична техшка» i «законодавча технГка» [7, с. 104-105].
Вчеш не вГдразу прийшли до думки, що майстершсть у галузГ юридично! дГяльностГ не обмежуеться лише законодавством. С. Алексеев уперше вщйшов вГд розумГння термГнГв «законодавча технГка» i «юридична технГка» як синош-мГчних понять.
Виклад основного Mamepiany. На сучасному еташ, в основному, подолано ототожнення юридично! та законодавчо! технГки, яке Гснувало в радянськГй науцГ з 1960-х рр. Такий шдхвд був продиктований офщшною правовою доктриною зГ зведенням наукових завдань до формально-юридичного аналГзу нормативно-правового матерГалу.
Не заперечуючи можливост й дощльност розгляду поняття юридично! техшки в широкому 1 вузькому розумшш, визнавалося, що практичне значения юридично'1' техшки проявляеться насамперед у сфер1 правотворчость Законо-давча техшка припускае використання у правотворчш практищ спецiальиих прийом1в i способiв, за допомогою яких мае забезпечуватися належний якiсиий рiвеиь закошв i пiдзакоииих нормативно-правових актiв. Такий шдхщ воображено в низщ пiдручиикiв з теорп держави i права, у яких розглядалось питання юридично*1* техиiки. Визначаючи поняття «юридична техшка», автори (О. Малько, М. Матузов, М. Марченко, С. Алексеев) сформували схожi дефЬ иiцii цього термша, якi принципово не рiзняться [13].
О. Малько i М. Матузов розглядають юридичну техиiку як сукупшсть правил, прийомiв, способiв пiдготовки, складання, оформлення юридичних доку-меитiв, 1х систематизацп та облжу, що забезпечуе 1х доскоиалiсть, ефективне використання [3, с. 39-40].
Аналопчний сенс вкладае в це поняття С. Алексеев, визначаючи, що юридична техшка - це сукупшсть засобiв i прийомiв, використовуваних вщповщно до прийнятих правил шд час вироблення та систематизацп нормативно-право-вих акив для забезпечення 1х досконалост [13].
Отже, юридична техиiка - теоретико-прикладна юридична наука, предметом вивчення яко1 е закономiрностi ращонально! юридично1 дiяльностi зi ство-рення, тлумачення та реалiзацii норм права [11].
Щодо видiв юридично1 техшки, то в лiтературi запропоновано рiзнi кла-сифiкацii. Наприклад, Г. Муромцев техшку, «що використовуеться лише у сферi права», подiляе на техшку правотворчост (законодавчу технiку), техшку правозастосування, тлумачення, технiку судово! промови, допиту, нота-рiальноi дiяльностi.
В. Карташов подiлив юридичну технiку на правотворчу i правозастосовну (правореалiзацiйну), штерпретацшну i правосистематизуючу, судову i слщчу, прокурорську тощо [5, с. 93].
Деяы автори чiтко вказують на критерш, за яким видiляють види юридич-но1 технiки. Так, С. Алексеев зазначае, що юридична техшка класифжуеться з погляду юридично! природи складеного акта на: а) техшку нормативно-пра-вових акив; б) техшку шдиввдуально-правових актiв [3, с. 94].
Вщправною точкою для визначення видiв юридично! технiки е и дефшщя як способу юридично! дiяльностi апарату держави. При цьому варто заува-жити, що юридична дiяльнiсть як дiяльнiсть апарату держави з вироблення i реалiзацii права загалом у такiй абстрактнiй формi не шнуе, а здiйснюеться як законодавча, адмшстративна та правоохоронна функцп держави. Водночас ш законодавча, нi адмiнiстративна, ш правоохоронна дiяльнiсть апарату держави не юнуе безпосередньо в такш абстрактнiй формi; кожна з них виступае як складна система одиничних функцш (дш, операцiй, рiзних комбшацш цих дiй) представникiв цього апарату, спрямованих на виконання единоi мети. При
цьому законодавча функщя здшснюеться в сукупност одиничних функцш, результатом яких е прийняття закону.
Адмшктративну функщю держави утворюють тi одиничш функцп, сукуп-нiсть яких забезпечуе реалiзацiю закону апаратом держави. Нарешп, тi оди-ничнi функцп апарату держави, сукупшсть яких забезпечуе приведення дiяльностi суб'ектiв вiдповiдно до закону в разi його порушення, утворюють правоохоронну функщю держави.
Свого часу Р. 1ершг писав: «Право кнуе для того, щоб здiйснюватися. Здшснення - життя, iстина й саме право...» [4, с. 29].
Закон приймаеться i реалiзуеться апаратом держави саме для того, щоб положення, яы мютяться в ньому, - про належне й можливе - ставали за вщповвдних умов реальшстю, фактично втшювалися в життi. Для цього потрiбно: по-перше - прийняти закон; по-друге - створити умови для його реалiзацГí (наприклад, прийняти ввдповвдш шдзаконш акти, здiйснити певш органiзацiйнi заходи); по-трете - охороняти закон, тобто вживати вщповвд-них заходiв у випадку порушення закону. Зввдси випливають три необхiднi сфери юридичноí дiяльностi апарату держави: законодавча, адмшктративна (виконавча) та правоохоронна. Ц сфери юридичноí дiяльностi, залежно ввд системи органiзацií державноí влади в сусшльств^ по-рiзному можуть бути розподшеш мiж органами апарату держави. Однак вони обов'язково мають бути, аби прийнятий закон став законом.
С. Алексеев подшяе юридичну технiку за видами нормативно-правових акта, якi обслуговуються певною сукупнiстю технiчних прийомiв i засо-бiв, на законодавчу (правотворчу) техшку i технiку iндивiдуальних актiв [5, с. 92].
В обох випадках класифжацп на першому мiсцi видшяеться законодавча технiка. Саме на нш акцентовано особливу увагу в межах юридичноТ технiки.
Важливо зазначити, що юридична техшка - явище багатогранне, яке вм^ щуе не тшьки технiку законотворчоí дiяльностi, але й техшку правозастосовноТ дiяльностi.
Питання про предмет юридичноí технiки - це питання про те, на що спрямоваш щль Документацiйний шдхвд об'еднуе таких авторiв: В. Ватрас, Б. Гарнер, Л. Грагам, С. Гусаров, Н. Краснослободцева, Г. Проценко, М. Панов, I. Онищук, О. Прохоренко, Й. Райдот, Б. Раппапорт, Р. Стефанчук, М. Фель-зенбург, 6. Шугрша, I. Шутак, О. Хазова та ш. Згадаш науковщ пов'язу-ють правила юридичноí техшки суто з необхвдшстю створення письмових документа - правових актiв. Юридичну техшку вони розглядають як техшку вироблення та систематизацп правових акта, шдготовки, складання, оформлення юридичних документа, Тх розгляду, ухвалення й оприлюднення. Документацшний пiдхiд до поняття юридичноТ технiки представлений двома напрямками - формальним i змiстовим.
Формальний напрямок у юридичнш техшщ охоплюе тшьки правила зовшшнього оформлення правових акив, надання 1м належноi форми. У такому трактуванш технiко-юридичнi правила ввдповвдають за мову, стиль, нумеращю, рубрикацiю акта, не проникаючи в його змкт. А. Деревнiн, напри-клад, вказуе, що юридична техшка використовуеться лише для того, щоб словесно висловити й документально закршити юридичний змкт нормативно-правового акта. Змютовий бiк акта формуеться, на його думку, без участ юридично! технiки [10, с. 37].
Змктовий напрямок розглядае юридичну технiку як за^б удосконалення права i за формою, i за змiстом. Юридична техшка при такому розумшш покликана забезпечити не тшьки зовшшню «красу» правових акив, а й 1х вiдповiднiсть життевим реалiям, адекватно ввдображати суспiльнi потреби. Так, А. Венгеров ввдзначае, що юридична технiка - це не тшьки логiчнi, граматичш, структурнi прийоми пiдготовки правових акив. Це ще й оцiнка акта з позицп вербалiзацii соцiального замовлення, ввдсутност прогалин, неприпустимостi внутрiшнiх i зовнiшнiх суперечностей, наявностi компро-м^в тощо [1, с. 424].
Зауважмо, що строго формальш визначення юридично! технiки в л^е-ратурi трапляються вкрай рщко, як, зрештою, i суто змiстовi. М. Давидова вважае, що це пов'язано з тим, що обидвi крайш точки е помилковими. З одного боку, формальш аспекти юридично! техшки бшьш наочш. Вжи-ваючи термiн «техшчно-юридичний», вчеш, як правило, мають на увазi зовнiшнi, формальнi, технiчнi властивостi акта. З шшого боку, ступiнь досконалост форми можна оцiнити тiльки враховуючи те, наскшьки адекватно ця форма зображае змкт [2, с. 58].
Отже, з правово! сторони юридична техшка пов'язана зi створенням нормативно-правових акпв, що утворюе и головну i, мабуть, вихiдну частину. 1нший важливий и елемент - техшка правозастосовно! дiяльностi. Як уже було зазна-чено, бшьшють проаналiзованих авторiв дають таке теоретичне тлумачення юридично! технiки, яке зводить и до «сукупностi правил», «системи правил i прийомiв», i розглядають лише один и аспект - одну з форм, у якш вона про-являеться, - форму законодавчо! технiки [2, с. 104-105].
Метою юридично! технiки е досягнення ясности простоти, стислостi, певно! стандартности однаковостi (унiфiкованостi) юридичних докумен-ив i рацiоналiзування юридично! дiяльностi загалом. При цьому, безсум-нiвно, важливим е юридичний змкт нормативно-правових акив, зокрема юридичне вдосконалення нормативних докуменив, прийоми вироблення й оформлення юридичних докуменив, але так само важливу роль вдаграе ефективне використання вироблених юридичних засобiв, таких як правовi презумпцп, диспозитивнi норми, тлумачення права - це також частина юри-дично! технiки, вiд розробки i вдосконалення яко! залежить ефективнiсть правозастосовно! дiяльностi.
Основним критерГем класифГкацп видiв юридично! техшки е етапи правового регулювання (правотворчiсть, дiя права, реалiзацiя права). Тож можна видГлити шiсть видiв юридично!' технiки:
1) правотворча техшка;
2) техшка опублжування нормативно-правових акта;
3) технiка систематизацп нормативно-правових актiв;
4) iнтерпретацiйна техшка;
5) техшка реалiзацГí права;
6) правозастосовна техшка [5, с. 95].
Кожному виду юридично! техшки вщповщають загальш i специфiчнi при-йоми й конструкций
Ранiше вченi говорили про законодавчу техшку, що на практищ призвело до зниження ефективност правозастосовно! та iнтерпретацiйноï технiки, висвГт-лення досить широкого спектра проблем, що вимагають свое! розробленостi та вивчення. Як наслщок, останнiм часом науковщ дедалi бiльше уваги звертають саме на цi складовi частини юридично! техшки. У статтях простежуеться тен-денщя, що дозволяе зробити висновок про потребу докладного i всебiчного дослщження правозастосовно! та штерпретацшно! технiки, розробки нових засобiв i прийомiв, якi сприятимуть удосконаленню правово! матери з моменту ïï задуму, на всiх етапах правозастосування, до втрати чинност [12, с. 650].
Особливе значення з-помiж iнструментiв юридично! техшки мають технiка правового мошторингу та технiка опублiкування нормативно-правових акта. Правовий мошторинг - систематична, комплексна дiяльнiсть, спрямована на спостереження, аналiз, оцiнювання чинного законодавства та практики його застосування, з метою шдвищення ефективност законодавства i його подаль-шого прогнозування. Парламент потребуе яюсного механiзму прогнозування можливих наслiдкiв законодавства, вщстежування його ефекту i використання результата таких операцш у сво!и законотворчiй дiяльностi [9, с. 69].
Техшка опублжування нормативно-правових актiв - це сукупшсть прийо-мiв i способiв нормативного визначення оголошення, яке видаеться ввд iменi нормотворчого органу, звернене до загального вщома та мктить повний i гаран-товано точний текст прийнятого нормативно-правового акта.
Так, В. Баранов залежно вщ стадГ! створення правового акта видiляе таю види техшки:
- формування Где! акта;
- створення концепцп акта;
- здшснення правотворчо! iнiцiативи;
- планування правотворчо! дГяльностГ;
- складення тексту акта;
- його обговорення та прийняття;
- проведення експертизи;
- санкщонування, утвердження, реестрацГ!;
- опублжування правового акта, введення його в дш;
- оскарження, опротестування, перегляду правового акта;
- облжу, внесення змш та доповнень;
- мониторингу правового акта [14, с. 35].
Т. Кашашна також видшяе техшку опублжування та вступу в силу нор-мативно-правових акпв та зазначае, що для забезпечення дотримання норм права необхщно, щоб вони стали вiдомi у^м [5, с. 324]. Д. Лизлов, В. Картухш у межах техшки правотворчост виокремлюють техшку опублжування норма-тивно-правових акпв i !х вступ у силу [6, с. 117].
У науковому дослщженш «Нормотворческая юридическая техника» за редакщею Н. Власенка знову видшяють технiку опублiкування норматив-но-правових акпв, оскiльки опублiкування нормативно-правових актiв спря-моване на забезпечення максимально повно! iнформацii про прийнятi акти та надання можливостей для ознайомлення з ними громадян та шших суб'екив права [8, с. 238].
Висновки. Шдсумовуючи, можна визначити, що техшка опублжування нормативно-правових актiв е видом правотворчо! технiки та спрямована на забезпечення вшьного доступу до автентичних текспв прийнятих норматив-но-правових акив.
З урахуванням думки науковщв можна констатувати, що структурними видами юридично! технiки е: технiка правотворчосп, технiка реалiзацii норм права, техшка систематизацп нормативно-правових акив, правозастосовна техшка та техшка тлумачення норм права.
Список лггератури:
1. Венгеров А. Б. Теория государства и права [Электронный ресурс] / А. Б. Венгеров. -3-е изд. - Москва : Юриспруденция, 2000. - Режим доступа : http://www.yuridlit.narod.ru.
2. Давыдова М. Л. Теоретические и методологические проблемы понятия и состава юридической техники : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Марина Леонидовна Давыдова. - Волгоград, 2010. - 408 с.
3. Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии : монография / М. Л. Давыдова. - Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2009. - 318 с.
4. Иеринг Р. Юридическая техника / Р. Иеринг ; сост. А. В. Поляков. - Москва : Статут, 2008. - С. 29.
5. Кашанина Т. В. Юридическая техника : учебник / Т. В. Кашанина. - 2-е изд., пересмотр. - Москва : Норма-Инфра-М, 2011. - 496 с.
6. Лызлов Д. Н. Юридическая техника : [учеб. пособие] / Д. Н. Лызлов, В. Ю. Картухин. -Москва : Ось-89, 2009. - 176 с.
7. Нормография: теория и методология нормотворчества : науч.-метод. и учеб. пособие / под ред. д-ра юрид. наук Ю. Г. Арзамасова. - Москва : Академический Проект, 2007. -480 с.
8. Нормотворческая юридическая техника / [под. ред. Н.А. Власенко]. - Москва : Юстиц-ин-форм, 2011. - 312 с.
9. Онищук I. I. Техшка правового мотторингу в Украшк об'екти та суб'екти / I. I. Они-щук // Науково-шформацшний вкник !вано-Франювського утверситету права iм. Короля Данила Галицького. - ^ано-Франювськ, 2014. - № 10. - С. 69.
10. Онищук I. I. Технгка юридичного письма в нормативно-правових актах : монографгя / I. I. Онищук. - Iваио-Фраикгвськ : Лабораторгя академгчних досладжень правового регулювання та юридично! технгки, 2014. - С. 37.
11. Шутак I. Д. Юридична технгка : навч. посгб. для вищих навч. закл. / I. Д. Шутак, I. I. Онищук. - !вано-Франкгвськ, 2013. - 496 с.
12. Шутак I. Д. Юридична технгка: питання доктрини / I. Д. Шутак, I. I. Онищук // Правова доктрина Укра!ни: у 5 т. - Т. 1 : Загальнотеоретична та гсторична юриспруденцгя / за заг. ред. О. В. Петришина. - Харкгв, 2013. - С. 638-691.
13. Юридическая техника : конспект лекций [Электронный ресурс]. - Режим доступа : gkp. sfedu.ru/files/Grants/2008/Costenko_Urid.techn%202.doc.
14. Юридическая техника : курс лекций / под ред. В. М. Баранова, В. А. Толстика. - Москва : ДГСК МВД России, 2012. - 384 с.
Shutak I. D., doctor of legal sciences, professor of the department of history and theory of state and law of Ivano-Frankivsk University law Called Daniel King Galicki, Ukraine, Ivano-Frankivsk.
Legal technique: approaches to section on types
Legal technique is a branch of knowledge about the rules of doing legal work and creating in the process a variety of legal documents, which had previously been part of the theory of law. In modern conditions of the legal technique are isolated in a separate branch of legal science, focused on solving practical problems. The purpose of this article is to analyze the types of legal techniques, in particular, on the basis of theoretical propositions about legal technique to allocate substantial characteristics and types of legal technique.
O. Malko and M. Matuzov consider legal technique as a set of rules, techniques, methods of preparation, creation, registration of legal documents, their classification and accounting for their excellence, efficient use. A similar meaning is investing in this concept Alekseev, determining that the legal technique is a set of tools and techniques used in accordance with accepted rules in the formulation and systematization of legal acts to ensure their perfection.
So, legal technique - theoretical and applied legal science, which studies the regularities of rational legal practice in the creation, interpretation and implementation of law.
In relation to the type of legal techniques in the literature proposed different classifications. For example, G. Muromtsev technique, which is used only in the field of law, divide on the technique of law-making (legislative technique), technique of law enforcement, interpretation, technique of judicial speech, interrogation, notarial activities.
V. Kartashov shared legal technique on law making and enforcement (prorealtime), interpretive yourself and prevacidrebatezw, judicial or investigative, prosecutorial, and the like. Some authors clearly indicate that the criterion by which to distinguish types of legal techniques. So, S. Alekseev notes that legal technique is classified from the point of view of the legal nature of the act made on: a) techniques of legal acts; b) the techniques of individual legal acts.
Among the tools of legal techniques particular importance play legal monitoring technique and the technique of publication of normative legal acts. Legal monitoring is the systematic, comprehensive activities aimed at the monitoring, analysis, evaluation of existing legislation and its enforcement, with the aim of improving the effectiveness of legislation and its future prediction. Technique the publication of regulations - a set of techniques and methods regulatory definition of an advertisement that is issued on behalf of the rule-making authority, addressed to General information and contains a complete and guaranteed the exact text of the adopted normative legal act.
The main criterion for the classification of legal technique is the stages of legal regulation (law-making, law enforcement, realization of the right). Therefore, we can identify six types of legal techniques: law-making technique; the technique of publication of normative legal acts; the technique of systematization of legal acts; interpretation equipment; machinery of enforcing rights; enforcement technique.
Надшшла до редколегп 21.08.2015 р.
