CC BY
263Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 3, ч. 1. 2012 г. С. 189-193.
УДК 811.161.2
ЯВИЩА ПЕРЕХ1ДНОСТ1 В СИСТЕМ1 ЧАСТИН МОВИ
Глуховська Н. А.
Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, г. Симферополь, Украина,
e-mail: ata423@mail.ru
У статп розглядасться матерiал про явища перехщност в украшськш MOBi на 0CH0Bi прикладiв 3i «Словника украшсько1 мови» з урахуванням класифшаци та з'ясуванням стилютично1 навантаженостi дослщжуваних частин мови.
Ключовi слова: явища перехщносп, взаeмоперехiд, повнозначнi частини мови, неповнозначш частини мови.
Постановка проблеми. Частини мови становлять едину систему з дванадцяти лексико-граматичних класiв ^в. Але в мовi е багато ^в, якi за певних умов мо-жуть набувати iнших ознак i переходити з одше1 частини мови в шшу. Ще О. О. По-тебня зазначав, що мова - це дiяльнiсть, i не можна дивитися на дiеслово, iменник, прикметник, прислiвник як на щось незмiнне, оскiльки навiть у вщносно невеликi перiоди цi категори постшно змiнюються. Такi змiни вiдбуваються в межах морфо-лого-синтаксичного способу словотворення [1, 661].
Перехщш явища характеризують перетворення в системi, розвиток мови, И життя. Сама система, як певна цiлiснiсть, не тiльки не руйнуеться наявнiстю перехь дних категорш, а, навпаки, ще бiльше змщнюеться й урiвноважуеться. Без них система застигла б, стала нерухомою, а через те й змертвшою. Перехщш явища скрш-люють систему частин мови в процес li розвитку. Як i в кожнш системi, тут, крiм головного е й побiчне, без якого цшсть також не може бути повною. Велика стш-кiсть граматично! будови не заперечуе й не виключае ii безперервно! змiнностi, хоч i дуже поступово!. Так само й явища переходу не становлять суперечност в систем^ а мають глибоке обгрунтування в природi само! системи. Перехщш категори - це носи нового, як поступово наростають в результат того, що граматика «вдоскона-люеться, полiпшуе i уточняе сво! правила, збагачуеться новими правилами».
Явища переходу частин мови дослщжували таю росшсью та украшсью мовоз-навщ, як О.О. Шахматов «Синтаксис русского языка», А.М. Пешковський «Русский синтаксис в научном освещении», В.В.Виноградов «Вопросы современного русского словообразования», В.М. Мтрш «Очерки по теории процесов переходности в русском языке», В.В. Лопатш «Субстантивация как способ словообразования в современном русском языке», В.С Ващенко «Явища переходу в OT^^i частин мови», 1.Р. Вихованець «Частини мови в семантико-граматичному аспекп», Й.О. Дзендзе-лiвський «Прономiналiзацiя в украшськш мовЬ>, Т.М. Довга «Частини мови та пере-хiднiсть у CT^^i частин мови», Г.М. Гнатюк «Ад'ективацiя дiеприкметникiв у су-часнш украшськш лiтературнiй мовi», Д.Г. Гринчишин «Явище субстантиваци в украшськш мовЬ», В.О. Горпинич «Морфологiя укра1нсько1 мови», М.А. Жовтоб-рюх «Словотвiр сучасно1 укра1нсько1 лтературно1 мови», В.Ф. Сич «Перехiд у за-
йменники ^в шших частин мови», О.О. Селiванова «Сучасна лiнгвiстика: термшо-логiчна енциклопедiя», М. Я. Плющ «Граматика украшсько! мови», Ю.О. Карпенко «Ще раз про критери видiлення частин мови», О.П. Кушлик «Комплексне визначен-ня частиномовного статусу «перехщних» одиниць», Л.М. Мацько «1нтер'ективащя в украшськш мовi», Г.М. Мукан «Перехщш явища в системi частин мови» та iншi.
Однак ще немае систематизованого опису факпв переходу слiв з одше! частини мови в шшу, що й зумовлюе актуальнiсть обрано! теми. Мета роботи - на основi картотеки, укладено! методом суцшьно! вибiрки iз «Словника украшсько! мови» в 11 томах (2500 мовних факпв), виявити типовi моделi морфолого-синтаксичного способу словотворення. Досягнення поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань: розглянути юторичш пошуки принцишв видiлення частин мови, з'ясувати сутнють явища частиномовно! транспозицп, опрацювати рiзновиди морфолого-синтаксичного способу словотвору, охарактеризувати взаемоперехщ серед повноз-начних частин мови, описати взаемоперехщ серед неповнозначних частин мови, опрацювати перехщ повнозначних частин мови в неповнозначш, проаналiзувати перехiд неповнозначних частин мови в повнозначш, подати перехiд повнозначних частин мови у вигук, описати перехщ неповнозначних частин мови у вигук, розкри-ти перехщ вигуюв у повнозначнi частини мови, подати перехщ вигукiв у неповнозначш частини мови, описати полiперехiднiсть частин мови.
Методолопчною основою статтi е науково-критичш статтi та науковi розвщки таких дослiдникiв, як В.В. Виноградов, В.В. Бабайцева, В.С. Ващенко, Г.М. Гнатюк, Й.О. Дзендзелiвський, Ю.О. Карпенко, О.П. Кушлик, Л.М. Мацько, I. Кучеренко, Г.М. Мукан, В.Ф. Сич.
Основним методом статп е описовий, за допомогою якого видшено, почлено-вано й покласифiковано явища перехщность Використано також прийоми класиф> каци та систематизации а також компонентний i кiлькiсний аналiз.
У сучаснш укра!нськш лiтературнiй мовi, як i в iнших сучасних слов'янських мовах, перехщних явищ досить багато. Вони охоплюють сферу майже всiх повнозначних i службових частин мови. На думку В.С. Ващенка, перехщш явища харак-теризують перетворення в системi i свiдчать про розвиток мови, И життя. Сама система, як певна цшсть, не тшьки не руйнуеться наявнiстю перехщних категорш, а, навпаки, ще бшьше змiцнюеться й урiвноважуеться. Без них система застигла б, стала нерухомою, а через те й змертвшою. Перехщш лексико-граматичнi явища скрiплюють систему частин мови в процес И розвитку. Як i в кожнш системi, тут, крiм головного явища, е й побiчне, без якого цшсть також не може бути повною. Велика стiйкiсть граматично! будови не заперечуе й не виключае И безперервно! змшносп, хоча й дуже поступово!. Так само i явища переходу не становлять суперечносп в системi, а мають глибоке обгрунтування в природi само! системи. Отже, перехщш лексико-граматичш категори - це носи нового, яке поступово наростае в результат того, що граматика вдосконалюеться i поповнюеться новими правилами. В.С. Ващенко вказуе на те, що без перехщних явищ немае нового, немае руху, немае розвитку мови. От чому в росшськш академiчнiй граматищ, у повнш згодi з фактами живо! мови, зафшсовано таке положення: «Не слщ думати, що частини мови вщокремлеш одна вiд одно! непроникними перегородками. Навпаки, у
190
живш мовнш дшсносп постiйно спостершаються випадки пересування слiв з одше! частини мови до шшо!...». А далi вага i значення явищ переходу для науки про мову та !х природа визначаеться так: «Шляхи й засоби пересування ^в з одше! частини мови до шшо! iсторично мiнливi. З'ясування живих способiв переходу слiв з одного граматичного розряду до шшого становить важливе завдання морфологи. Адже з цими переходами пов'язаш змши i в формах словозмiни, i в формах словотворення» [2, 14 - 15].
У процес взаемопереходу одше! частини мови в шшу вщбуваються глибокi внутрiшнi змiни як змюту, так i форми слова. Саме тому одним iз важливих завдань морфологи е з'ясування живих способiв переходу з одного лексико-граматичного класу слiв до iншого, адже з цими переходами оргашчно пов'язаш змши i в межах словозмши, i в сферi словотворення.
Аналiз мовних фактiв, вилучених зi «Словника украшсько! мови» в 11 томах, тдтверджуе висновки дослiдникiв про те, що найбшьше перехiдних явищ спостер> гаеться у сферi повнозначних частин мови. Найчастше спостерiгаеться перехiд прикметниюв та дiеприкметникiв в iменники. Пор.: Пасажирськийбагаж був загу-блений (прикметник пасажирський мае значення «належний пасажировЬ», е озна-ченням i може змiнюватися за родами) — Незабаром пройде пасажирський, а тсля нього прибуде товарний (синтаксичний iменник пасажирський означае «по!зд, що перевозить пасажирiв», е тдметом i вживаеться тiльки у формi чол. р.); Настня, доспле на пт, важке, жирне, мов волоський горгх ^еприкметник доспле означае завершений процес, е означенням i керуе залежними словом) — Втягла в тс прием-ний запах досплих яблук (прикметник досплих утратив дiеслiвнi ознаки: виражае статичну ознаку предмета, не мае залежних слiв).
Значно менше фактiв переходу прислiвникiв в iменники. Пор.: А ти, Степане, ляжеш спать, бо завтра рано треба встать да коня адлать (при^вник завтра означае «наступного дня», е обставиною часу) — Сьогодт сиву шапку набакир звер-не, помолодикуе: на завтра - чорну смушеву (синтаксичний iменник завтра мае значення «другий день», е обставиною часу, разом з прийменником на стоггь у позици З. в.).
Непродуктивними е i перехвд чи^вниюв в iменники та займенниюв у при^вники. Пор.: Чолов1к умер, двое д1ток мет покинув, два сини (збiрний чи^вник разом з iменником утворюе зв'язане словосполучення i е частиною прямого додатка) — Вже можна було роз1брати, що там сидыо четверо - двое на веслах, а двое - один проти одного (синтаксичний iменник двое позначае певну кшькють оаб, е самостшним тдметом) — Я хот1в би дати не будь-що, а таку р1ч, яка справд1 виправдала б постанову редакцп (неозначений займенник будь-що стоггь у З.в., е прямим додатком) — Василько будь-що заповзявся наловити йому на юшку бубиргв, (при^вник будь-що мае значення «у будь-якому разЬ», не вщмшюеться за вщмшками i е обставиною).
Поодинокими э факти переходу частки в сполучник: Хгба мШ батько панський був? Адже в1н - москаль? - Каже, здивувавшись, Ч1пка (стверджувальна частка адже вказуе на реальнють змюту висловлювання) — Я старався заспокоти себе: адже
191
то були звичайм господарсьт розмови, яю ведуться скргзъ (сполучник адже поеднуе пщрядну частину причини з головною).
Перехщ повнозначних та неповнозначних частин мови у вигук теж малопро-дуктивний. Наприклад, Дрозд фуркнув i полетгв co6i геть (при^вник геть - у значенш «куди-небудь, у невизначеному напрямку», у реченнi виконуе функцiю обставини мюця). У реченнi - Геть, одчепись! - крикнула Лукина й глянула Уласовi просто в ei4i (Левицький. Пропащi) (вигук геть - у значенш «як наказ вщшти», у реченш служить для пщсилення наказу). О думи мог! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю караюсь, мучусь..., але не каюсь! (О думи мог! О славо злая! Шев-ченко)(сполучник але - у значенш «протиставлення», в реченш поеднуе однорщш присудки). У реченш - Та яке там лихо? Кажiть швидше, спати хочу. - Але кому спати, а кому т! (вигук але - у значенш «уточнення з елементами iронiï», використовуеться для уточнення).
У «Словнику украïнськоï мови» в 11 томах було зафшсовано багаторазовий (полшерехщнють) перехщ частин мови. Одна частина мови може переходити три або п'ять разiв. В цьому рощ вiддiл народног освти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомiсяця тридцять фунтiв жита, один фунт цукру та двi пачки арниюв (чи^вник один - у значенш «мiри», виконуе функщю прямого додатка). У реченш Двое кукало, а одно полетшо ^менник одно - у значенш «кшькостЬ», виконуе роль шдмета). У реченш Один я на свiтi без роду, i доля -стежина - билина на чужому полi (прикметник один - у значенш «одинокий, самотнш», виступае iменною частиною складеного присудка). У реченш Пшла я на заробтки в город; стала в одних патв за наймичку (одних - у значенш «якийсь, котрийсь», виконуе функщю узгодженого означення). У реченш Лежить Карпо на лавi плазом, мов зарiзаний кабан, i пальцем не ворухне, одно постогнуе (при^вник одно - у значенш «безперервно», обставина способу ди).
Висновки. У ходi дослщження виявлено, що найчастше вщбуваеться перехщ серед повнозначних частин мови, значно менше простежуеться переходiв повнозначних ^в у неповнозначш. Зафшсовано також явища переходу однiеï частини мови у два, три, чотири, п'ять лексико-граматичних клашв отв.
Оскшьки мова розвиваеться, удосконалюеться i збагачуеться, то вщбуваються поступовi змши в ïï склада Частини мови е оргашзованою й виразно окресленою системою, у нш вщбуваються рiзноманiтнi перемщення i перетворення, яю треба враховувати шд час наукового аналiзу, а також в ходi аналiзу у вищш та середнiй школi. Перехщш явища серед частин мови - це те, що збагачуе мовлення, розширюе виражальш засоби. Наявнiсть в украшськш мовi перехiдних явищ е свщченням жи-вих процесiв розвитку в ^CT^i частин мови.
Перспектива роботи. Перспективним е розробка укладання Граматичного словника украшсько1' мови з детальним описом явищ перехщносп зi стилiстичним ко-ментарем.
192
Л1тература
1. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / [редкол.: Русашвський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та 1н.]. - К.: Украшська енциклопедш, 2004. - С. 661 - 662.
2. Ващенко В. С. Явища переходу в систем частин мови / В. С. Ващенко // Украшська мова в школг - 1953. - № 6. - С. 14 - 15.
3. Словник укра1нсько1 мови : в 11 т. - К.: Наукова думка, 1970 - 1980.
Глуховская Н. А. Явления переходности в системе частей речи / Н. А. Глуховская // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 3, ч. 1. - С. 189-193.
В статье рассматривается материал о явлении переходности в украинском языке на основании примеров из «Словаря украинского язика» с учетом классификации и выяснения стилистической загруженности исследованных частей речи.
Ключевые слова: явление переходности, взаимопереходность, самостоятельные части речи, служебные части речи.
Glukhovska N. The transitional phenomenom of the system of parts of speech / N. Glukhovska // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 3, part 1. - P. 189-193.
The material concerning transitional phenomenon of Ukrainian language is researched in this article. It is based on examples from a «Dictionary of Ukrainian language» with the taking into consideration classification and realizing of stylistically and stylistic meaning of the parts of speech which are analyzed.
Key words: transitional phenomenon, mutual transition, notional parts of speech, funcational parts of speech.
Поступила в редакцию 03.09.2012 г.
193
