CC BY
13
4. Упровадження нових технологш у лшу-вання хворих з АГ i3 урахуванням ix психо-логiчниx особливостей сприятиме зменшенню
кшькосп ускладнень, пов язаних i3 високим ар-терiальним тиском, пiдвищенню якост та три-валостi життя цих хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андрущенко А.В., Дробижев М.Ю., Добровольский А.В. Сравнительная оценка шкал CES-D, BDI и HADS (d) в диагностике депрессий в общемедицинской практике // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 2003.- № 5. - С. 11-18.
2. Депрессии и расстройства депрессивного спектра в общемедицинской практике. Результаты программы КОМПАС / Оганов Р.Г., Ольбинская Л.И., Смулевич А.Б., Вейн А.М. и др. // Кардиология. -2004. - № 1. - С. 48-52.
3. Мшиев В.Д. Сучасш депресивш розлади: Ке-р1вництво для л1кар1в. - Льв1в: МС., 2004.-208с.
4. Наталевич Э.С., Королёв В.Д. Депрессии в начальных стадиях гипертонической болезни: Клиника, диагностика, лечение. - Минск: Наука и техника, 1988. - 135с.
5. Подкорытов В.С., Чайка Ю.Ю. Депрессии. Современная терапия. - Харьков: Торнадо, 2003. -350с.
6. Ротштейн В.Г., Богдан М.Н. Результаты опро-
са больных, страдающих аффективными расстройствами (европейское исследование) // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 2003.- № 10. - С. 54-59.
7. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. - М.: МИА, 2003. - 432с.
8. Современные антидепрессанты в комплексном лечении больных с артериальной гипертензией с сопутствующими аффективными расстройствами / Ва-сюк Ю.А., Нестерова Е.А., Довженко Т.В., Козина А.А. и др. // Кардиология. - 2004. - № 8.- С.72-79.
9. Criterion validity of the Center for Epidemiologic Studies - Depressio scale (CES - D): results from a community based sample of older adults in the Netherlands / Beekman A.T., Deeg D.J., Van Limbek J. et al. // Psychol. Med. - 1997. - № 27. - Р. 231-235.
10. Coronary artery disease and depression / Zellweger M., Osterwolder R., Langewitz W., Pfisterer M. // Eu. Heart. J - 2004. -Vol. 25, N 1. - P. 3-9.
УДК 616.24-007.272-036.1-08:330.59-092.12
Т.А. Хомазюк, 1.С. Борисова
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕН1В П1Д ВПЛИВОМ Т1ОТРОП1УМУ (ЗА МАТЕР1АЛАМИ КЛ1Н1ЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ)
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра пропедевтики внутрштх хвороб (зав. - д. мед. н., проф. Т.А.Хомазюк)
Ключовi слова: хротчт обструктивт захворювання легетв, яюсть життя, тютропгум
Key words: chronic obstructive pulmonary diseases, quality of life, tiotropium
Резюме. Целью исследования была оценка качества жизни (КЖ) больных хроническим обструктивным бронхитом (ХОЗЛ) при применении в базисной терапии нового антихолинэргического препарата пролонгированного действия - тиотропиума (представленного под торговым названием СП1Р1ВА). В исследование было включено 25 больных на ХОЗЛ, которые на протяжении 8 недель получали терапию тиотропиумом 18 мкг в сутки (1 ингаляция утром). Контрольную группу составили 25 больных на ХОЗЛ, соответствующих по возрасту и физической активности, которые в составе базисной терапии принимали ипратропиум. Качество жизни (КЖ) оценивали с помощью методики, рекомендованной ВООЗ. Терапия сопровождалась улучшением основных показателей внешнего дыхания. При этом на фоне лечения в основной группе исследования отмечено достоверное улучшение показателей КЖ как в целом, так и в субсферах, физической активности и трудоспособности. Выявленные корреляционные связи между "Общим показателем" ЯЖ демонстрируют возможность применения методики оценки качества жизни населения ВООЗ как эффективного критерия выбора бронхолитического препарата при индивидуальном подходе при лечении больных на ХОЗЛ.
Summary. The aim of the given research was to study life quality (LQ) of COPD patients in basic therapy with a new anticholinergic medicine of a long-term activity - tiotropium (presented under trade mark SPIRIVA). 25 COPD patients treated with tiotropium during 8 weeks receiving 18 mkg per every 24 hours (one inhalation in the morning) were studied. Control group - 25 COPD patients matched by age and physical activity receiving ipratropium in basic therapy. LQ was assessed by means of procedure recommended by WHO. The therapy was accompanied by the improvement of main findings of external breathing. Therewith against a background of treatment in the basic group, a reliable improvement of LQ indices both as a whole and in subspheres, physical activity and ability to work were noted.
Хрошчш обструктивш захворювання легешв (ХОЗЛ) е важливою медичною i сощальною проблемою в ушх промислово розвинутих крашах. В усьому свт вщзначаеться тенденщя до збшь-шення захворюваност на ХОЗЛ: тшьки за перюд з 1990 по 1997р.р. цей показник збшьшився на 25% у чоловшв та 61% у жшок. Усього на це захворювання страждають близько 600 млн. ошб. Приблизно 2,76 млн. смертей щорiчно повязу-ють iз ХОЗЛ, що дозволяе розщнювати цю пато-лопю як друге за поширешстю шфекцшне захворювання у свт [9,12]. В Укршт захворювашсть на ХОЗЛ у 2000 рощ становила 236,1 на 100000 населення [8]. За даними шдсумково! Колегп лшувально-профшактичних установ м. Кшва, у 2003 рощ вiдмiчалось значне збшьшення як роз-повсюдженосп, так i захворюваност на ХОЗЛ -на 23,6% та 51,78%, вщповщно [10].
Щодо визначення тяжкостi переб^у захворювання в наказi МОЗ Украши № 499 рекомендовано ощнювати ступiнь порушення життед> яльносп хворого [5]. У зв'язку з цим виникла необхщшсть об'ективiзацil пiдходiв до характеристики цього критерда перебiгу хвороби, а саме ощнки якостi життя (ЯЖ) хворих на ХОЗЛ. Тер-мiн «яюсть життя, зв'язана зi здоров'ям» мае щл-ком чiтке визначення. Широко вщоме визначення ЯЖ як задоволешсть людини сво!м фiзич-ним, псих1чним та соцiальним благополуччям [1]. Критерiями аналiзу може бути велика кшь-кiсть показникiв, найважливiшi з яких визначеш ВООЗ: фiзичнi (сила, енерпя, втома, бiль, дискомфорт, сон, вщпочинок); психологiчнi (пози-тивнi емоцп, пам'ять, концентрацiя уваги, само-ощнка, вигляд, негативнi переживання); рiвень самостшносп (буденна активнiсть, працездат-нiсть, залежшсть вiд лiкування i лiкiв); суспшьне життя (взаемовiдношення, суспiльна цiннiсть су-б'екта, сексуальна активнiсть); навколишне сере-довище (благополуччя, безпека, побут, забезпе-чешсть, якiсть та доступнiсть медичного та со-цiального забезпечення, доступшсть iнформацil, можливiсть освiти та тдвищення квалiфiкацil, дозвiлля, екологiя); духовнiсть (релшя, особистi переконання) [13].
В остант роки оцiнка ЯЖ стае не тшьки
предметом наукових дослiджень, але й одним з основних критерпв оцiнки застосування лiкарських препарат1в, особливо при хрошчних захворюваннях, що вимагають тривало!, багаторiчноl терапil [9,14]. Базисна протизапальна терапiя ХОЗЛ е ефективним засобом зниження захворюваностi i смертносп, але вплив на вiддалений прогноз не завжди е досить переконливим аргументом для мотивацil хворого до поспйного прийому препаратiв. Крiм того, для пащ-ента е важливими не лльки показники фiзичного стану його здоров'я, а й задоволешсть у псиичному, сощальному та емоцшному планi [4]. До того ж, застосування довготривало1 терапil може привести до виникнення побiчних ефектiв та попршення самопочуття [6]. У випадках, коли у процесi лiку-вання з являються небажанi симптоми або обме-ження в звичному способi життя, пащент може вiд-мовитися вщ продовження його застосування. Тому критерiями вибору оптимального препарату стае не тшьки його ефективтсть, а й стутнь переносностi, схильнiсть до нього, що, в свою чергу, залежить вiд впливу медикаментозного засобу на ЯЖ.
Метою роботи е визначення впливу на яюсть життя (ЯЖ) хворих на хрошчне обструктивне захворювання легешв (ХОЗЛ) нового антихол> нергичного засобу пролонговано1 дп - тютрошу-му (представленого пiд торгiвельною назвою СП1Р1ВА).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Основну групу дослiдження склали 25 чо-ловiкiв, хворих на ХОЗЛ легкого та помiрного ступеня тяжкосп перебiгу за класифiкацiею ХОЗЛ [5] у фазi нестiйкоl ремiсil, з анамнезом захворювання 7-15 роюв, у яких зворотшсть бронхiальноl обструкцil (БО) за показником об'е-му форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) не перевищувала 15% через 15 хв. тсля проби з бронхолiтиком. Середнш вiк пацiентiв склав 48,5±8,5 року, стаж роботи в умовах шюд-ливого впливу промислових полютантiв - 13±5,5 року, 92% з них палили. Вш пацiенти отримували базисну терашю, яка включала протягом 8 тиж-нiв тiотропiум - 18 мкг на добу (1 шгалящя вран-цi). Контрольну групу склали 15 хворих на ХОЗЛ
легкого та помiрного ступеня тяжкост перебiгу захворювання, вiдповiдних за вшом та фiзичною активнiстю, що в складi базисно! протизапально! терапи приймали iнший м-холiнолiтик - шратро-пiум.
Критерiями полiпшення стану в процеш л> кування були: ктшчш данi, динамiка показникiв функци зовшшнього дихання ("Fukuda denschi Spirosift 3000"), змши рiвня задишки за шкалою Борга [11] та показники фiзично! працездатностi, що вивчались в умовах проби з дозованим фiзич-ним навантаженням на велоергометрi у вщпо-вiдностi до методики "Спошб визначення фiзич-но! працездатностi i толерантносп до фiзичного навантаження" [7]. Дослщження ЯЖ проводи-лося методом анкетного опитування за допо-могою унiфiкованоl методики ощнки якостi жит-тя населення ВООЗ (WHOOQOL-100), украшсь-ка вершя [3]. Цей опитувальник складаеться з 100 запитань, об'еднаних у 6 шкал, кожна з яких, у свою чергу, об'еднуе вiд 3 до 8 областей по 4 запитання. Кожне запитання використовуеться в обробщ батв одше! зi шкал: фiзичного i психо-логiчного функщонування, рiвня незалежностi, соцiальних взаемовiдносин, навколишнього сере-довища та духовностi. Шкалу фiзичного благо-получчя (I) складають питання, що стосуються сили i енергп респондента, наявностi втомле-носп, болю чи дискомфорту; шкала, що характе-ризуе психологiчний стан здоров'я (II), об'еднуе питання, що стосуються частоти i виразносп позитивних та негативних емоцш, якi вiдчувае людина, можливостей мислення, запамятовуван-ня, засвоення ново1 шформаци, концентраци ува-ги, а також самоощнки свого стану в суспшьств^ зовнiшнього вигляду. Шкала рiвня незалежностi (III) оцiнюе рiвень повсякденно1 активностi, здат-ностi до виконання повсякденно1 працi, залеж-носп вiд необхiдностi приймати лiки та отриму-вати лiкування. Шкала, що характеризуе сощ-альнi стосунки (IV), охоплюе особистi взаемо-вiдносини респондента з оточуючими, його роль у суспшьному життi, сексуальну активнiсть. Шкала навколишнього середовища (V) оцiнюе загальне благополуччя, безпеку з точки зору респондента, задоволешсть побутовими умова-ми, матерiальним становищем, доступнiстю i якiстю надання медично1 i соцiальноl допомоги, еколопею в мiсцi проживання, можливiстю про-веденя вiдпочинку та дозвiлля. Шкала духов-ностi (VI) характеризуе внутршнш свiт людини, культурнi цiнностi та релшйш переконання. Роз-рахунок показниюв субсфер одержували шляхом пiдсумовування вщповщей на запитання вiдпо-
вщно до позитивно! або негативно! opierna^i' субсфери. Для позитивно opieнтoвaних субсфер будь-який негативно opieнтoвaний пункт суму-вався 3Í зворотним знаком, для негативно opieн-тованих субсфер будь-який позитивно opieн-тований пункт також сумувався зi зворотним знаком. Для розрахунку кожно! субсфери користу-валися наступними формулами:
■ G (загальний показник ЯЖ i стан здоро-в'я^1 +G2+G3+G4;
■ F1 ^зичний бiль i дискомфорт)=24-(FÜ+F1.2+FL3+FL4);
■ F2 (життева aктивнiсть, енерпя, стомлен-ня)=12+F2.l-F2.2+F2.3-F2.4);
■ F3 (сон i вiдпoчинoк)=12+F3.1-F3.2+F3.3-F3.4;
■ F4 (пoзитивнi емoцi!)= F4.1+F4.2+F4.3+F4.4 ;
■ F5 (шзнавальш функцii)= F5.1+ F5.2+ F5.3+ F5.4;
■ F6 (самоощнка)=Р6.^6^6^6.4 ;
■ F7 (образ тша i зовшшшсть)=12+ F7.1-F7.2-F7.3+ F7.4;
■ F8 (негативш емoцii)=24-(F8.1+ F8.2+ F8.3+ F8.4);
■ F9 (мoбiльнiсть)=12+F9.1+ F9.2- F9.3-F9.1+ F9.4;
■ F10 (здaтнiсть виконувати пoвсякденнi спpaви)=12+F10.1-F10.2+F10.3- F10.4;
■ F11 (залежшсть вiд медикaментiв та лшу-вaння)=24-(F11.1+F11.2+F11.3+F11.4);
■ F12 (пpaцездaтнiсть)=F12.1+ F12.2+ F12.3+ F12.4;
■ F13 (особист взаемостосунки) = 6-F13.1+ F13.2+ F13.3+ F13.4;
■ F14 (сощальна тдтримка)= F14.1+ F14.2+ F14.3+ F14.4;
■ F15 (сексуальна aктивнiсть)=6+F15.1+ F15.2+ F15.3-F15.4;
■ F16 (фiзичнa безпека i зaхищенiсть)=6+ F16.1 + F16.2-F16.3+F16.4;
■ F17 (домашне oтoчення)=F17.1+ F17.2+ F17.3+ F 17.4;
■ F18 (фшан^ ресурси)= 12+F18.1-F18.2+ F18.3-F18.44;
■ F19 (медична i сoцiaльнa допомога) = F19.1+ FP19.2+F19.3+F19.4;
■ • F20 (мoжливoстi отримання ново! шформаци) =F20.1+F20.2+F20.3+F20.4;
■ F21 (мoжливiсть для вiдпoчинку)=F21.1+ F21.2+ F21.3+ F21.4;
■ F22 (навколишне середовище: забруднен-ня)=6+ F22.1-F22.2 + F22.3 + F22.4;
■ F23 (транспорт)=12+F23.1-F23.2+F23.3-F23.4;
■ F24 (духовнiсть)=Р24.1+ F24.2+ F24.3+ F24.4.
Розрахунок значень сфер виконувався за наступними формулами:
■ фiзична сфера (I) =F1+F2+F3/3;
■ психологiчна сфера (II) =F4+ F5+ F6+ F7+ F8/5;
■ рiвень незалежностi (III) =F9+ F10+ F11+ F12/4;
■ соцiальнi взаемовщношення (IV) =F13-HF14+ F15/3;
■ навколишне середовище (V) = F16+ F17+ F18+ F19+F20+F21+F22+F23/8;
■ духовна сфера (VI) =F24.
Статистичну обробку одержаних даних проводили методом варiацiйноl статистики з вико-ристанням критерiю Стьюдента та кореляцiйного анатзу [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Основнi характеристики хворих у групах до-слiдження представленi в таблищ 1.
Основнi клiнiчнi та анамнестичш данi основно! та контрольное' груп дослiдження в цiлому не вiдрiзнялися (табл. 1). За даними анкетування, до початку дослiдження мiж групами не виявлено також ютотних розбiжностей у показниках ос-новних сфер ЯЖ .
На фош лiкування (через 8 тижшв застосування базисно1 терапи) полшшилися клiнiчнi данi основно1 та контрольно1 груп: зменшився кашель та кшьюсть нападiв ядухи на добу. Стушнь задишки за шкалою Борга також зменшився як в основнш, так i в контрольнiй групах (6,9±0,6; та 7,2±0,3 бала до лшування та 8,4±0,2 i 7,7±0,4 бала пiсля лiкування, вiдповiдно). За по-казниками функци зовнiшнього дихання також визначалася позитивна динамiка. Аналiз порiвняння в групах дослiдження приросту ОФВ1 показав, що цей показник був вiро-гiдно бшьший при використаннi тiотропiуму (р<0,05). Так, в основнш груш хворих на ХОЗЛ показник ОФВ1 шдвищився на 12-19%, у той час як у контрольнш груш лише лише на 7-10%. Причому вiдмiчено зниження застосування Ь2-агошспв коротко1 ди тiльки в основнiй групi дослiдження.
Динамiка показникiв фiзичноl працездатностi також була вiрогiдною в процес лiкування лише в основнiй груш дослщження. У всiх хворих на-прикiнцi лiкування вiдмiчалось пiдвищення толе-рантностi до фiзичного навантаження (ФН). В
основнiй групi дослiдження порогове навантаження (Wпорiг) при розрахунку на кшограм ваги пiдвищилося з 0,9±0,31 Вт/кг до 1,76±0,34 Вт/кг (р<0,05), тодi як у контрольнш груш динамша даного показника не була суттевою. У контроль-нiй групi Wпорiг становив 0,87±0,23 Вт/кг до лшування i 1,1±0,33 Вт/кг пiсля лшування (р>0,05).
Таблиця 1
Антропометричн1, анамнестичш даш, показники функцп зовн1шнього дихання та якост1 життя досл1джуваних груп до лжування
Основт показники досл1джуваних до лжування Основна група дослвдження N = 25 (М±т) Контрольна група N = 25 (М±т)
Середн1й в1к, рокчв 54,50±6,50 56,50±7,50
Вага, кг 70,2±9,5 69,9±7,2
Зр1ст, см 171,3±6,3 169,8±6,9
ОФВ1, % в1д 69,25±2,33 67,33±2,56
належного
ФЖЕЛ, л 2,751±0,637 2,606±0,576
ОФВ1/ ФЖЕЛ 64,32±1,45 62,25±2,76
Стаж роботи в 12,50±5,50 13,50±4,50
шкдливих умовах,
рокчв
Стаж палшня 15,50±3,45 12,50±4,50
Ф1зична сфера (I) 38,30±4,50 39,80±6,04
Психолог1чна сфера 55,23±2,33 56,55±3,53
(II)
Ршень незалежност1 42,33±3,45 41,33±3,74
(III)
Сощальт взасмини 28,45±3,55 27,11±2,42
(IV)
Навколишнс 65,50±3,25 66,55±2,33
середовище (V)
Духовна сфера (VI) 10,55±2,12 11,45±2,45
Загальний показник 9,56±0,44 8,12±0,56
ЯЖ
Результати, що отримаш за даними опи-тувальника ВОЗЯЖ-100 (укр. версiя), представ-ленi в таблищ 2.
Таблиця 2
Показники якост1 життя основних сфер життед1яльност1 хворих основно! та контрольно! групи дослщження на початку та п1сля лжування (М±т)
Основн1 сфери життедаяльносп Основна група Контрольна група
до лшування п1сля лшування до лшування п1сля л1кування
Загальний показник якост1 життя
9,56±0,44
15,00±1,56*,**
8,12±0,56
13,20±1,05*
Ф1зична сфера (I)
Психолопчна сфера (II)
Ршень незалежност1 (III)
Сощальш стосунки (IV)
Навколишнс середовище (V)
Духовна сфера (VI)
Життева активность, енерпя та стомлення
Позитивт почуття
Образ т1ла та зовшштсть
Негативн1 почуття
Моб1льн1сть (здаттсть пересуватися)
Здатн1сть виконувати повсякденн1 справи
Залежтсть в1д медикамент1в
Працездатн1сть (здатшсть до роботи)
Особист1 взаемов1дносини Сощальна п1дтримка Сексуальна активн1сть Домашне оточення Фшансов1 ресурси
Медична 1 сощальна допомога: доступшсть 1 як1сть
38,30±4,50 55,23±2,33 42,33±3,45 28,45±3,55 65,50±3,25 10,55±2,12 8,35±2,11 7,82±2,32 12,23±1,55 7,50±1,45
8,88±1,45
7,44±1,54 6,82±2,33 8,47±1,33 10,12±1,13 8,78±2,33 6,37±0,65 8,24±1,60 8,67±0,23
6,45±0,76
46,80±8,28*,**
62,50±4,53* 53,75±4,54*,** 38,11±1,42 86,21±5,33** 12,33±1,22 14,25±0,12*,** 12,86±2,75* 11,25±0,78 10,45±0,36
13,63±2,45*,**
14,44±2,02*,**
12,28±1,24* 14,31±0,76*,** 9,68±3,12 10,67±1,33* 10,55±1,45 9,13±1,62* 9,17±0,16
12,45±2,55*,**
39,80±6,04 56,55±3,53 41,33±3,74 27,11±2,42 66,55±2,33 11,45±2,45 8,76±1,33 8,21±1,70 12,33±1,64 7,36±1,75
9,38±1,33
7,23±0,98 7,50±2,10 7,45±1,52 11,43±1,33 9,78±2,55 5,67±0,45 9,13±1,62 8,27±1,23
7,55±0,44
42,40±6,04* 61,50±3,52* 50,50±3,74* 39,10±0,13 80,21±4,56* 13,33±1,33 12,25±2,12* 10,25±0,73* 12,25±0,75 12,45±0,34
9,46±0,37*
11,78±0,33 10,07±0,13* 11,33±1,63* 11,25±0,46 10,85±1,27 9,33±2,67 9,73±2,35* 9,28±2,33
10,35±1,67
Прим1тки: *- в1ропдно в групах дослщження до та теля лшування; **- в1ропдно, пор1вняно з контрольною групою теля лшування
Анатз результатiв дослiдження (табл. 2) свщ-чив, що "Загальний показник" ЯЖ та показники сприйняття хворими шших сфер та субсфер жит-тедiяльностi дослiджуваних груп вiрогiдно збшь-шилися шсля лшування, але бiльш виразно в основнiй групi дослiдження. Пюля лiкування „Загальний показник" ЯЖ в основнш групi до-слiдження збшьшився до 15,00±1,56 бала, проти 9,56±0,44 до лiкування, в контрольнiй груш цей показник збшьшився шсля лшування до 13,20±1,05 бала, проти 8,12±0,56 до лiкування.
Пiсля лiкування як в основнш, так i в кон-трольнiй групi iстотно тдвищились також показники ЯЖ психолопчно1 сфери, сфери соцiальних стосункiв, навколишнього середовища, духовно1 сфери, субсфер позитивних та негативних почут-тiв, особистих взаемовщносин, сощально1 шд-тримки, доступностi i якостi медично1 допомоги. Але бшьш показово пiдвищились показники, що оцшюють ставлення до фiзичноl сфери (46,80 ± 8,28 бала в основнш груш та 42,40 ± 6,04 бала в контрольнш групi), показник рiвня незалежностi
(53,75±4,54 бала та 50,50±3,74 бала, вщповщно), субсфер життево! активностi, енерги та стомлення (14,25±0,12 бала та 12,25±2,12 бала, вiдповiдно); субсфери, що характеризуе працездатнiсть (14,31± 0,76 бала та 11,33±1,63 бала, вiдповiдно).
Як видно з даних таблиц 2, динамша змiни "Загального показника" та показниюв ЯЖ основ-них сфер життедiяльностi хворих основно! та контрольно! груп залежала, в основному, вщ субсфер життево! активносп, енергi! та стомлення; здатност виконувати повсякденнi справи; працездатносн. Саме тому бiльш динамiчне зро-стання показникiв дослiджуваних основно! групи в цих субсферах призводило до бiльш значущого зростання "Загального показника" ЯЖ та показ-никiв фiзично! сфери та сфери, що характеризуе рiвень незалежностi саме в основнш групi, по-рiвняно з показниками контрольно! групи. Так, "Загальний показник" ЯЖ основно! групи хворих тсля лiкування, порiвняно з контрольною гру-пою, став вище на 11,3%. Показник ощнки став-лення до фiзично! сфери основно! групи дослщ-жуваних та сфери, що характеризуе рiвень неза-лежностi, стали вище на 9%, порiвняно з дослщ-жуваними контрольно! групи; показник субсфери працездатносп та можливостi виконувати по-всякденнi справи - на 8%, показник субсфери життево! активносп, енерги та стомлюваностi пiдвищився на 16,4%, значення показника субсфери, що характеризуе здатшсть до пересуван-ня, - на 10%. Це дае тдставу стверджувати, що тдвищення ЯЖ пов'язане, головним чином, iз зменшенням ступеня БО за клшчними проявами та пiдтверджуеться бiльш значущим зростанням показника ОФВ1 в основнш груш дослщження.
З метою визначення взаемозв'язку показникiв ЯЖ хворих на ХОЗЛ iз клiнiчними проявами за-хворювання був проведений кореляцiйний анатз мiж «Загальним показником» ЯЖ та деякими параметрами клшшо-шструментального обстежен-ня хворих дослiджуваних груп.
Зпдно з даними таблицi 3, показники функци зовнiшнього дихання та показник iз „Загальним показником" ЯЖ в основнш груш дослщження. Так, коефщент кореляцi! з ЧСС пор1г склав -+0,64, з W порь, представлений у Вт на кг ваги, -+0,83. З показниками функци зовшшнього дихання виявлеш зворотнi кореляцiйнi зв'язки, а саме: з ОФВ1 -0,12, при порiвняннi з ФЖЕЛ-0,79. Важливо шдкреслити, що в даних випадках коефщент кореляцi! свiдчив про тiсний або середнш рiвень взаемозв'язку.
Таблиця 3
Взаемозв'язок «Загального показника» якост1 життя з параметрами клшжо-1нструментального обстеження хворих на хрошчш обструктивн1 захворювання легешв
Параметри, з якими проводилась корелящя Показник кореляцц
ОФВ1, % ввд належного -0,12
ФЖЕЛ, л -0,76
ОФВ1/ ФЖЕЛ -0,34
Стаж палтня, рокчв +0,48
ЧСС спокою +0,22
ЧСС пор1г +0,64
ЧД спокою +0,14
ЧД пор1г +0,73
W пор1г (Вт) +0,55
W пор1г (Вт/кг) +0,83
ВИСНОВКИ
1. Застосування в лшуванш хворих на хрошч-ш обструктивнi захворювання легенiв м-холшо-л^ика пролонговано! дi! (Спiрiва) супроводжу-еться вiрогiдним пiдвищенням "Загального показника" якосп життя та показникiв основних сфер життедiяльностi, особливо пiдвищенням за-доволеностi працездатнiстю, порiвняно з шшими базисними препаратами, що рекомендованi для лшування хронiчнного обструктивного захворювання легешв.
2. Включення в програми базисно! терапi! м-холiнолiтика пролонговано! ди (Спiрiва) не при-зводить до зниження якосп життя ш в однiй сферi або субсферi життедiяльностi хворих на хронiчнi обструктивш захворювання легень та характеризуеться високою комплаентшстю до препарату, що пов'язано зi зручним способом його дозування.
3. Застосування методики оцiнки якосп життя населення ВООЗ (WHOOQOL-100) дозволяе об'ективiзувати клiнiчну ефективнiсть та вибiр бронхолiтичного препарату при iндивiдуальному пiдходi до процесу лiкування хронiчного обстру-
ктивного захворювання легешв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Американский домашний медицинский справочник. - М.: Гелиос, 1992. - 176 с.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследо-
ваниях с использованием Excel. - 2 - е изд., перераб. и доп. -К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.
3. Методика ощнки якосп життя Всесвггньо! ор-гашзаци охорони здоров'я: украшська верая. Реко-
мендацп по використанню / За наук. рекомендащею С.В.Пхвденко.-Дншропетровськ: Пороги, 2001.- 60с.
4. Перцева Т.А., Ботвшкова Л.А. Медико-соць альш аспекти визначення якосл життя у хворих на бронх1альну астму та хрошчних обструктивних брон-хгтах // Укр.пульмонол. журн. - 2000.-№1-С.10-22.
5. Про затвердження шструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз 1 неспециф1чш за-хворювання легешв: Наказ МОЗ Украши в1д 28. 10. 2003р., № 499.- К.: 2003.-100с.
6. Сенкевич Н.Ю., Белевский О.С. Качество жизни - предмет научных исследований в пульмонологии (По материалам Международного конгресса ИНТЕРАСТМА 98 и 8-го Нац. конгресса по болезням органов дыхания) // Терапевт.арх.-2000.-№3.-С.36-41.
7. Споаб визначення ф1зично1 працездатносп 1 толерантносп до ф1зичного навантаження :А.с. 54724А Укра1на, А 61В5/00/Борисова 1.С., Хома-зюк Т.А. (Украна). - Заявл. 16.01.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. №3.
8. Фещенко Ю.1. Нов1 тдходи в д1агностищ та л1куванш хрошчного обструктивного бронхгту // Ма-
терiали III 313ду фтизiатрiв i пульмонолопв Украши // Укр.пульмонол. журн. - 2003.-№2. - C.7-12.
9. Чучалин А.Г. Хронические обструктивные заболевания легких. - М.:Медицина, 1998. - 211с.
10. Юдша Л.В. Хрошчш обструктивнi захворю-вання легень: основш питання сучасно1 дiагностики // Нова медицина.- 2004.-№1. - С.43-45.
11. Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sport. Exerc. - 1982. - Vol. 14.- P.436-447.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonari disease.- NHLBI: WHO Worksop, 2001.-19p.
13. Field Trial WHOQOL -100: The 100 Questions with Response Scales. - Geneva: WHO, 1995.- 17p.
14. Siafakas N.M. ERS Consensus Statement: optimal assessment and management of chronic obstructive pulmonary disease // Eur. Resp. Rev.1996. - 1996. - Vol. 6, N39.- Р.270-275.
УДК: б1б.24-007.272-031.1:б15.83
В.Г. Рева, ЗAЛЕЖHICТЬ БЕЗПOCЕPЕДHIX
RM Савченко PЕЗУЛЬТAТIB CAHATOPHO-KyPOPTHOrO
ЛIKУBAHHЯ BIД nO4ATKOBOrO CTAHy XBOPTO HA XPOHI4HI OБCТPУKТИBHI ЗAXBOPЮBAHHЯ ЛЕГЕHIB
Кримський республжанський НД1 фiзичних методiв л^вання i медично'1' клiматологiï iменi 1.М. Сеченова (директор - д.мед.н., проф. С.С.Солдатченко) м. Ялта
K^ronoBi CTOBa: xpouiuHi oöcmpyKmueni 3axeop№eaHH.% мегенie, canamopno-xypopmne mKyeanuR
Key words: chronic obstructive pulmonary diseases, sanatorium health resort treatment
Резюме. У 345 больных хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) проведено сопоставление исходных клинических состояний в зависимости от достигнутых результатов санаторно-курортного лечения (СКЛ). Установлено, что результаты СКЛ зависят от исходного клинико-функционального состояния больных, о чем свидетельствует наличие почти у 35% показателей исследования достоверной связи с категориями результата лечения. Главными предопределяющими факторами результата СКЛ больных ХОЗЛ являются пол и возраст, активность воспалительного процесса и состояние функции внешнего дыхания. Различия в исходном состоянии вентиляции легких и функциональных резервов легких, разные исходные механизмы поддержания активности воспалительного процесса в бронхолегочном аппарате, разные длительность и интенсивность влияния курения на морфофункциональные изменения в легких существенно влияют на будущие результаты СКЛ больных ХОЗЛ.
Summary. Comparison of initial clinical conditions, in accordance with achieved sanatorium and health resort treatment results was conducted in 345 patients with chronic obstructive pulmonary diseases (COPD). As it was determined, sanatorium and health resort treatment (SHRT) results depend on patients' initial clinico-functional conditions, which was confirmed by presence of reliable connection with treatment result categories in almost 35% of
