CC BY
111
© Сергеева О. Ю
УДК 616. 38-083. 53 Сергеева О. Ю
ЯКЮТЬ РОБОТИ С1МЕИНОГО Л1КАРЯ:
МЕТОДОЛОГ1ЧН1, МЕТОДИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ МОН1ТОРИНГУ
ПЕРВИННО1" МЕДИКО-САН1ТАРНО1 ДОПОМОГИ
Харювська медична академ1я шслядипломно'Г осв1ти МОЗ УкраГни
Дослщження виконано у межах НДР Харювсько! медично! академп пюлядипломно! осв\ти МОЗ Укра!ни: кафедри Ымейно! медицини, народно! та нетрадицмно! медицини, санологп (зав. - проф. Шкляр С. П.) «Розробка, апробац\я та впровадження доказових технолопй оц\нки ефективност\ комплексного л\кування» (2009-2013 р.).
Вступ. Незадов\льно низький р\вень якост\ медично! допомоги населенню, особливо тако!, що надаеться закладами охорони здоров'я у стьсьюй м\сцевост\, вимагае комплексного вивчення причин на р\зних р\внях, а також розробки концептуально! модел\ керування процесом п\двищення якост\ та ефективност\ [1, 4, 11]. Реал\зац\я м\жнародно! стратег!! реформування системи охорони здоров'я, ор1ентовано! на прюритетний розвиток первинно! ланки на засадах практики / Ымейно! медицини (ЗПСМ), що е також одним з основних напрямюв вгтчизняно! галузево! пол\тики, передбачае пошук орган\зац\йних дефект\в системи медичного обслу-говування та обфунтування шлях\в !х ел\м\нацп або корекци [6, 7, 10].
Оц\нка ефективност\ д\яльност\ будь-яко! системи, \ зокрема !! якюного компоненту, е ключовим еле-ментом процесу управл\ння нею, що особливо актуально для охорони здоров'я сьогодн\, на тл\ активних процес\в реформування [2, 3, 13]. Одним ¡з базових метод\в тако! оц\нки е соц\ометричний. Незважаючи на в\домий р\вень суб'ектив\зму (який н\велюеться розрахунками вал\дност\), соцюлопчн\ досл\дження здатн\ адекватно в\дображати як\сну компоненту медичного обслуговування, враховуючи задоволен\сть пац\ент\в на етапах л\кувально-д\агностичного процесу, що визначаеться безпосередн\м контактом пац\ента ¡з системою орган\зац\! медично! допомоги [5, 8, 11]. Мон\торинг фактор\в доступност\ та ресурсного забезпечення с\льських заклад\в первинно! медико-сан\тарно! допомоги (ПМСД) - амбулатор\й с\мейного л\каря (АСЛ) е пр\оритетним та вивченим недостатньо [1, 3, 10].
Мета дослщження полягала у вивчен\ зм\н доступност\ та ресурсного забезпечення д\яльност\ амбулатор\й с\мейного л\каря, що надають первинну медико-сан\тарну допомогу с\льському населенню.
Об'ект I методи дослщження. У досл\дження залучен! 123 заклади ЗПСМ, як\ надають первинну
медико-сан\тарну допомогу с\льському населенню
- амбулаторп с\мейного л\каря (до 1-! групи заклад\в в\днесен\ АСЛ, що створен! на баз\ фельдшерсько
- акушерських пункт\в (п1 = 41) , заклади II-! групи (п2 = 50) створено шляхом реорган\зац\! л\карських амбулатор\й, заклади ЗПСМ III-! групи (п2 = 32)
- шляхом реорган\зац\! амбулатор\й с\льських д\льничних л\карень або в\дд\лення с\мейно! медицини, що орган\зованы в склад\ центральних районних л\карень. Вивчення фактор\в доступност\ та ресурсного забезпечення виконано в динам\ц\ реформкван-ня ПМСД област\ - на етапах мониторингу (I етап -2002 р.; II -2007 р.; III - 2012 р.) зазначених АСЛ та за спец\альною програмою, що вщповщае затвердже-ним МОЗ Укра!ни методичним рекомендац\ям [3, 13]. При статистичн\й обробц\ первинних матер\ал\в використано методи вар\ац\йного анал\зу з розра-хунком середн\х значень (Р) та ¡х середньо! похибки (т); р\вень достов\рност\ - з використанням двосто-роннього критер\я Ст'юдента, при не менше р < 0,05 [9, 12].
Результати та Ух обговорення. Анал\з географ\чно-територ\ально! доступност\ заклад\в ЗПСМ першо! групи (п, = 41) виявив, що впродовж 2002-2012 рок\в достов\рно (р < 0,05) з (73,2 ± 6,9) % до (41,5 ± 7,7) % зменшилась частка заклад\в, що знаходяться у межах доступност\ понад 10 км та, водносчас збшьшилась доступн\сть (р < 0,05) таких заклад\в у межах 5-10 км: з (24,4 ± 6,7) % до (46,3 ± 7,8) %, а також визначилась тенденц\я до зростання питомо! ваги до (12,2 ± 5,1) % заклад\в з п\шох\дною доступн\стю. В друг\й (п2 = 50) та трет\й (п3 = 32) групах заклад\в ЗПСМ не в\дбулось суттевих зм\н за показником !х територ\ально-географ\чно! доступности
Серед реформованих заклад\в I-! групи -стаб\льно б\льш висока (р < 0,05; у пор\внянн\ з II та III групою) частка заклад\в, що обслуговуе 1000-2000 ос\б, тод\ як саме в II та III груп\ заклад\в ЗПСМ достов\рно (р < 0,05) б\льш висока пито-ма вага заклад\в з прикр\пленим населенням до 1000 ос\б. Зважаючи на те, що заклади I групи були реорган\зован\ або сформован! на баз\ д\льничих л\карень та фельдшерсько-акушерських пункт\в, можна д\йти висновку про збереження диспропорц\! у навантаженн\ л\кар\в АСЛ, що створен\ у 2002 р. на
бaзi дiльничиx лiкapeнь та фeльдшepcькo-aкyшepcь-киx пункт.
В цiлoмy, poзпoдiл нaceлeння за закладами ЗПCM мoжнa oxapaктepизyвaти, як зaдoвiльний, а змeншeння нaвaнтaжeння на лiкapiв зaклaдiв ЗПCM (вcьoгo 21 заклад), мoжe бути здiйcнeнo линю за yмoв динaмiчнoгo кoнтpoлю кiлькocтi пpикpiплeнoгo нaceлeння: poзyкpyпнeння б зaклaдiв I гpyпи та, вiдпoвiднo б i 8 зaклaдiв II та III фуп. Aнaлiз poзпoдiлy зaклaдiв ЗПCM за пoкaзникoм кiлькocтi дитячoгo нaceлeння з poзpaxyнкy на oднy штат-ну пocaдy лiкapя cвiдчить, щo вiд (9б,9 ± 3,1) % дo 1QQ % зaклaдiв ЗПCM oбcлyгoвyють нe бiльшe 6QQ ocí6 дитячoгo нaceлeння i линю на двox дiльницяx - (3,1± 3,1) % кiлькicть дитячoгo нaceлeння знaxo-дитьcя y мeжax вщ 6QQ дo 1QQQ ocí6, щo вiдпoвiдae cyчacним вимoгaм та е oптимaльним. Bпpoдoвж тepмiнy мoнiтopингy зpocтaння дocтyпнocтi ПMCД y зaклaдax ЗПCM вiдбyвaлocь i за paxyнoк poзвиткy cтaцioнapзaмiнниx фopм, зoкpeмa cтвopeння дeн-ниx cтaцioнapiв бeзпocepeднo пpи A^. Так, якщo y 2QQ2 p. дeннi cтaцioнapи були нaявнi y (39,Q ± 4,4) % iз 123 зaклaдiв, тo y 2Q12 p. - ix ктькють дocтoвipнo та знaчимo збiльшилacь (p < Q,Q5) - дo 98 cтaцioнapiв y (79,7 ± 3,б) % закладв ЗПCM. В пepшiй фут ACЛ дocтoвipнo зpocлa кiлькicть дeнниx cтaцioнapiв з (17,1 ± 5,9) % дo (78,Q± б,5) % зaклaдiв, пpичo-му як з пoтyжнicтю пoнaд 1Q лiжoк (вiдпoвiднo з (2,4 ± 2,4) % дo (34,1 ± 7,4) % зaклaдiв; p < Q,QQ1), так i з пoтyжнicтю 5-1Q лiжoк (вiдпoвiднo з (14,б ± 5,5) % дo (43,9 ± 7,8) % зaклaдiв; p < Q,Q1). I лишe y 9 AOTI (22,Q ± б,5 % зaклaдiв) дeннi cтaцioнapи вiдcyтнi.
Moнiтopинг poзвиткy дeнниx cтaцioнapiв пpи 123 A^ виявив, щo дocтoвipнo (p < Q,Q5) зpocлa пито-ма вага cтaцioнapiв з пoтyжнicтю пoнaд 1Q лiжoк (з (18,7 ± 3,5) % y 2QQ2 p. дo (39,Q ± 4,4) % y 2Q12 p. та питома вага cтaцioнapiв з пoтyжнicтю пoнaд 5-1Q лiжoк (з (2Q,3± 3,б) % y 2QQ2 p. дo (4Q,7 ± 4,4) % y 2Q12 p.; пpи цьoмy пpaктичнo втpичi (з (61,Q ± 4,4) % дo (2Q,3 ± 3,б) % зaклaдiв; p < Q,Q5 ) змeншилacь кiлькicть AQH, якi нe мають дeнниx cтaцioнapiв. В пpoцeci мoнiтopингy нами вивчeнo зaбeзпeчeнicть ACЛ дiaгнocтичним oблaднaнням, зoкpeмa зам-бами фyнкцioнaльнoÏ дiaгнocтики, глюкoмeтpa-ми, зacoбaми для викoнaння клiнiкo-лaбopaтopниx дocлiджeнь кpoвi та ceчi, а тагаж для дiaгнocтики гocтpoти i мпpийняття кoльopiв. Пepeлiчeнi зам-би дoзвopяють пiдвищyвaти piвeнь дiaгнocтичнoгo пpoцecy, нacaмпepeд cтocoвнo цepeбpoвacкyляpнoÏ пaтoлoгiÏ i цyкpoвoгo дiaбeти II типу.
В пepшiй гpyпi зaклaдiв за пepioд мoнiтopингy дocягнyтo дocтoвipнoгo зpocтaння зaбeзпeчeнocтi (i, вiдпoвiднo, мoжливocтeй) фyнкцioнaльнoÏ дiaгнocтики eлeктpoфiзioлoгiчнoгo cтaнy мioкapдy за paxyнoк пpoвeдeння ЕКГ. Так, якщo y 2QQ2 p. o6-ладнання для ЕКГ дocлiджeнь бyлo y (53,7 ± 7,8) % зaклaдax, то в 2Q12 p. - y (9Q,2 ± 4,б) % зaклaдax (p < Q,Q5). Taкoж, дocтoвipнo зpocлa зaбeзпeчeнicть циx зaклaдiв як м^мальним лaбopaтopним o6-ладнанням для пpoвeлeння клiнiкo-лaбopaтopниx дocлiджeнь (з (5б,1 ± 7,8) % дo (78,Q ± б,5) % зaклaдiв,
p < Q,Q5), так i зacoбaми для виявлeння пiдвищeнoгo вмicтy цyкpy в ceчi та кpoвi (з (5б,1± 7,8) % дo (78,Q± б,5)% зaклaдiв, p < Q,Q5). I лишe 2 iз 41 ACЛ (4,9 ± 3,4) % зaбeзпeчeнi зacoбaми для визнaчeн-ня гocтpoти зopy. В дpyгiй та тpeтiй гpyпax зaклaдiв ЗПCM нe виявлeнo дocтoвipниx змiн за пoкaзникa-ми зaбeзпeчeнocтi oблaднaнням для фyнкцioнaльнoÏ дiaгнocтики та для пpoвeдeння клiнiкo-лaбopaтopниx дoлcлiджeнь i визнaчeння ra^po™ зopy.
В цiлoмy, пo закладам ЗПCM, дocягнyтo зpo-cтaння piвня зaбeзпeчeнocтi ACЛ дiaгнocтичним o6-ладнанням: замбами фyнкцioнaльнoÏ дiaгнocтики (з (77,2 ± 3,8) % дo (95,1 ± 1,9) %; p < Q,Q5), зам-бами для пpoвeдeння клiнiкo-лaбopaтopниx o6-cтeжeнь ciльcькoгo нaceлeння (з (75,б ± 3,9) % дo (8б,2 ± 3,1) %; p < Q,Q5) та глюкoмeтpiÏ (з (75,б± 3,9) % дo (8б,2 ± 3,1) %; p < Q,Q5) зaбeзпeчe-нo за paxyнoк дocтoвipнo бiльшoгo (пpiopитeтнoгo) зaбeзпeчeня ACЛ цieÏ гpyпи. Вц^му, пo вciм фу-пам зaклaдiв зapeecтpoвaнo зpocтaння зaбeз-пeчeнocтi iнcтpyмeнтapieм для викoнaння мaлиx xipypгiчниx втpyчaнь (y 2QQ2 p. - (19,5 ± 3,б) %, y 2Q12 p. - (3Q,1 ± 4,Q) % зaклaдiв, p < Q,Q5), oднaк за yciмa iншими пoкaзникaми, щo aнaлiзyвaлиcя, зaбeзпeчeнicть була низьгаю та нe вiдпoвiдaлa нop-мативним пoтpeбaм щoдo ACЛ. Бiль виpaзнo цe пpo-являлocя cepeд зaклaдiв ЗПCM пepшoÏ гpyпи.
За peзyльтaтaми aнaлiзy oтpимaниx на piзниx eтa-пax мoнiтopингy coцioмeтpичниx дaниx, з'яcoвaнo щo piвeнь зaдoвoлeнocтi нaceлeння дocтyпнicтю мeдичнoÏ дoпoмoги дocтoвipнo (p < Q,Q5) зpocтaв та, за ^й пepioд, збiльшивcя фaктичнo на 1Q,1 %. Однак, зaдoвoлeнicть пaцieнтiв мaтepiaльнo-тexнiчними yмoвaми poбoти ACЛ зaлишaлacь на oднaкoвo-му p i вн i (y мeжax вiд (57,1 ± 2,Q) % дo (б2,1 ± 1,9) %. Зaдoвoлeнicть piвнeм фiзичнoÏ дocтyпнocтi мeдичнoÏ дoпoмoги вiдpiзнялacь, зaлeжнo вiд фупи ACЛ; так, якщo cepeд нaceлeння, якe oбcлyгoвyeтьcя ACЛ, щo cтвopeнi чи peopгaнiзaвaнi на бaзi ФAПiв пoкaзник зaдoвoлeнocтi дocтoвipнo зpocтaв з (55,7 ± 3,4) % y 2QQ2 p. дo (77,5 ± 2,4) % pecпoндeнтiв - y 2Q12 p. Cepeд нaceлeння, щo oбcлyгoвyжтьcя ACЛ дpyгoÏ гpyпи цe зpocтaння бyлo дocтoвipним (p < Q,Q5) та мвнш виpaзним (з (7Q,1 ± 3,3) % y 2QQ2 p. дo (77,5 ± 2,9) % pecпoндeнтiв - y 2Q12 p.), тoдi як cepeд нaceлeння, якoмy нaдaeтьcя мeдичнa дoпoмoгa закладами ЗПCM 3-Ï фупи - дocтoвipниx змiн в oцiнкax зaдoвoлeнicтю мeдичнoю дoпoмoгoю - нe виявлeнo.
Висновки.
1. Зaлeжнo вщ гpyпи зaклaдiв ЗПCM, poзтaшoвa-ниx y ciльcькiй мicцeвocтi, виявлeнo, щo пiдвищeння якocтi ПMCД y AQH, щo cтвopeнi aбo peфopмoвaнi на бaзi фeльдшepcькo-aкyшepcькиx пyнктiв, вiдбyвaлoci за paxyнoк (paнгoвa пocлiдoвнicть): дocтoвipнo знaчимoгo yкoмплeктyвaння дiaгнocтичним o6-ладнанням, дocтoвipнoгo збiльшeння кiлькocтi та пoтyжнocтi дeнниx cтaцioнapiв пpи ACЛ, пoкpaщeн-ня гeoгpaфiчнo-тepитopiaльнoÏ дocтyпнocтi та yнop-мування зaгaльнoÏ кiлькocтi нaceлeння дiльниць.
2. Пiдвищeння якocтi ПMCД y AQH, щo cтвopeнi aбo peфopмoвaнi на бaзi ciльcькиx лiкapcькиx aмбyлaтopiй чи дiльничиx лiкapeнь, вiдбyвaлoci
за рахунок (рангова послщовнють) лише тери-торУально-географ1чно1 доступност (II етап моыторингу) та формування денних стац1онар1в при АСЛ (III етап). Вц1лому, пщвищення якост1 ПМСД с1льському населенню област1 в1дбувалос1 за рахунок насамперед АСЛ, що утворен на баз1 ФАП1в.
3. Отриман1 дан1, щодо динам1чних зм1н, що ха-рактеризують територ1ально-географ1чну доступн1сть
та ресурсозабезпечення заклад1в ЗПСМ в с1льськ1й м1сцевост1.
Перспективи подальших дослщжень з
окресленоУ проблеми - моыторингу д1яльност1 АСЛ пов'язан з вивченням впливу обсяг1в медичноУ допо-моги та адекватност1 д1агностичних i проф1лактичних заход1в на рiвень якостi ПМСД.
Л1тература
1. Гойда Н. Г. Стан i проблема обслуговування стьського населення УкраУни / Н. Г. Гойда, О. М. Цборовський, В. I. Поль-ченко [та ш.] // Стан здоров я населення УкраУни та дiяльностi медичноУ галузi. - КиУв, 2001. - С. 260-273.
2. Зiменковський А. Б. Системний тдхщ до оцшки якостi медичноУ допомоги в перюд реформування охорони здоров'я в Укра'Уш / А. Б. Зiменковський // Вiсн. соц. гiгieни та оргашзацп охорони здоров'я. - 2003. - С. 42-45.
3. Кравченко I. М. Соцюметрична оцшка якост медичноУ допомоги на первинному рiвнi / I. М. Кравченко, В. I. Поцелуев, Б. А. Рогожин [та ш.] // Методичн рекомендацп МОЗ УкраУни. - КиУв, 2012. - 16 с.
4. Лехан В. М. Оргашза^я роботи лкаря загальноУ практики / В. М. Лехан. - Дшпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2002. - 367 с.
5. Носиков А. Разработка общего инструментария для опросов о состоянии здоровья / А. Носиков, К. Гудекс // EUROHIS: ГУ «Национальный НИИ общественного здоровья РАМН». - 2005. - 193 с.
6. Поцелуев В. I. Вивчення впливу квалУфкацп лiкарiв на яюсть надання первинноУ медико-саштарноУ допомоги та оцшка стану УУ управлшня / В. I. Поцелуев // Пробл. безперервноУ мед. освiти та науки. - 2013. - № 1. - С. 81-84.
7. Поцелуев В. I. Оцшка якост дiагностики артерУальноУ ппертензп в закладах первинноУ медико-саштарноУ допомоги на засадах загальноУ практики - сУмейноУ медицини / В. I. Поцелуев // Проблеми безперервноУ медичноУ освiти та науки. - 2012. - № 3. - С. 78-83.
8. Поцелуев В. I. Стьське населення про змши в оргашзацп та якост медичноУ допомоги внаслщок упровадження амейно'У медицини / В. I. Поцелуев // СУмейна медицина. - 2011. - № 3. - С. 27-28.
9. Фролова Т. В. Застосування Ыформацмно-ентропмного методу при популяцмних дослщженнях // Актуальш пи-тання дитячоУ алерголопУ: Матерiали ВсеукраУнськоУ науково-практичноУ конференцiУ / Т. В. Фролова, С. П. Шкляр, О. В Охапюна // Таврический медико-биологический весник. - 2006. - Т. 9, № 2. - С. 126.
10. Хвисюк М. I. Виявляемють патолопУ та захворюванють населення сУпьських районiв на територп обслуговування сiмейними лiкарями / М. I. Хвисюк, В. Г. Марченко, А. Ф. Короп [та ун.] // ^мейна медицина. - 2011. - № 3. - С. 29-30.
11. Шинкарьова I. М. Яюсть первинноУ медико-саштарноУ допомоги: оцшка патентами / I. М. Шинкарьова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2007. - № 4. - С. 181-189.
12. Шкляр С. П. Использование основных показателей информа-ционно-энтропийного анализа в комплексной оценке факторов риска / С. П. Шкляр // Proceeding second international conference "New leading - edge technologies". -Rybachye,Ukraine, 2003. - Р. 191-194.
13. Шкляр С. П. Принципи оргашзацмно-технолопчноУ стандартизацп первинноУ медико-саштарноУ допомоги / С. П. Шкляр, В. I. Поцелуев, I. М. Кравченко [та Ун.] // Методичш рекомендацп МОЗ УкраУни. -КиУв, 2012. - 16 с.
УДК 616. 38-083. 53
ЯЮСТЬ РОБОТИ С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ: МЕТОДОЛОГ1ЧН1, МЕТОДИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ МОН1ТОРИНГУ ПЕРВИННО'Г МЕДИКО-САН1ТАРНОГ ДОПОМОГИ
Сергеева О. Ю.
Резюме. На основУ десятирУчного монУторингу закладУв загальноУ практики - ЫмейноУ медицини, розта-шованих у сУльськУй мУсцевостУ, виявлено, що пщвищення якостУ допомоги вщбувалося за рахунок: укомплек-тування дУагностичним обладнанням, достовУрного збУльшення кУлькостУ та потужностУ денних стацУонарУв, покращення географУчно-територУальноУ доступностУ та унормування загальноУ ктькост1 населення дУльниць. ОтриманУ данУ, щодо динамУчних змУн, що характеризують територУально-географУчну доступнУсть та ресурсозабезпечення амбулаторУй Ымейного лУкаря.
Ключов1 слова: первинна медико-саытарна допомога, яксть, доступнУсть, амбулатрУя Ымейного лУкаря.
УДК 616. 38-083. 53
КАЧЕСТВО РАБОТЫ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ, МЕТОДИЧЕСКИЕ И ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ МОНИТОРИНГА ПЕРВИЧНОЙ МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ
Сергеева О. Ю.
Резюме. На основе десятилетнего мониторинга учреждений общей практики- семейной медицины сельской местности, выявлено, что повышение качества помощи осуществлено за счёт: комплектации диагностическим оборудованием, достоверным увеличением количества и мощности дневных стационаров, улучшения доступности учреждений. Получены данные относительно динамики ресурсоообеспечения амбулаторий.
Ключевые слова: первичная медико-санитарная помощь, качество, доступность, амбулатория семейного врача.
UDC 616. 38-083. 53
Performance Family Doctor: Methodological, Methodic and Practical Aspects of Monitoring of Primary Health Care
Serheieva O. Yu.
Abstract. The purpose of an investigation was to study changes in availability and resource provision of ambulatory of family physician activities that provide primary health care to rural population.
Materials and methods of an investigation. 123 general practice and family medicine institutions were involved, which provide primary health care to rural population such as - family medicine department (the first group of institutions contains family medicine department that founded on medical and obstetric centers (n1 = 41), institutions of the second group (n2 = 50) are produced by reorganization of medical ambulatories, institutions of the third group are produced (n2 = 32) by reorganization of district hospitals or departments of general medicine that are the part of central regional hospitals. The study of availability factors and resource provision was made in dynamics of primary health care institutions reforming of region during the stages of monitoring (the first stage is - 2002; the second one is 2007; the third stage is 2012) which were noted by family medicine department and special program.
Results and their discussion. Analysis of the geographic and territorial availability of general practice and family medicine institutions (GPFM) of the first group (n1 = 41) found out that during 2002-2012 the part of institutions located within the availability of 10 km significantly (p < 0,05) decreased from (73.2 ± 6.9) % to (41.5 ± 7.7 ) % and at the same time availability (p < 0,05) of such institutions within 5-10 km increased from (24.4 ± 6.7) % to (46.3 ± 7.8) %, and the upward trend in the proportion (12.2 ± 5.1) % of institutions with pedestrian availability was determined. The monitoring of the development of day hospitals in family medicine departments (FMD) found out that the proportion of day hospitals with a capacity of 10 beds significantly (p < 0. 05) increased from (18. 7 ± 3.5) % in 2002 to (39.0 ± 4.4) % in 2012 and the proportion of day hospitals with a capacity of more than 5-10 beds increased from (20.3 ± 3.6) % in 2002 to (40.7 ± 4. 4) % in 2012; at that the number of FMD with no day hospital decreased almost three times (from (61.0 ± 4.4) % to (20.3 ± 3.6) %; p < 0,05). As a whole, among the institutions of general practice and family medicine the growth in availability of diagnostic equipment in FMD has been achieved: the FMD are supplied with tools of functional diagnostics (from (77.2 ± 3.8) % to (95.1 ± 1.9) %; p < 0.05), tools for clinical and laboratory examinations of rural population (from (75.6 ± 3. 9) % to (86.2 ± 3.1) %; p < 0.05) and glucometry (from (75.6 ± 3.9) % to (86.2 ± 3.1) %; p < 0.05) at the expense of significantly greater (preferred) provision of departments of this group. The provision of tools to perform small surgeries is registered to grow among all groups of institutions (from (19. 5 ± 3.6) % in 2002 to (30.1 ± 4.0) % in 2012; p < 0.05), but within all other parameters analyzed the provision was low and did not meet the regulatory requirements.
The analysis obtained at different stages of monitoring the sociometric data revealed that the level of public satisfaction with the availability of medical care was significantly (p < 0.05) rising during this period and actually increased by 10.1 %.
Conclusions. Depending on the group of GPFM institutions located in rural areas, it was found out that improving the quality of primary care in the FMD established or reformed on the basis of rural health posts was due to (rank sequence): fairly significant supplying with diagnostic equipment, significant increase in the number and facilities of day hospitals in the FMD, improving geographic and territorial availability and normalization of the total population of stations.
Improving the quality of primary care in the FMD, established or reformed on the basis of rural out-of-patient departments or local hospitals, was only due to (rank sequence) territorial and geographical availability (monitoring phase II) and the formation of the day hospitals in general practice and family medicine (monitoring phase III). In general, improving the quality of primary health care in rural areas was primarily due to FMD, reformed on the basis of rural health posts.
The data on dynamic changes that characterize the territorial and geographical availability and resource supply of general practice and family medicine institutions in rural areas was received.
Prospects for further research of monitoring the family medicine departments are in a close link with the study of the influence of the medical care growth and adequacy of diagnostic and preventive measures on the quality of primary care in the FMD.
Keywords: primary health care, quality, availability, ambulatory family doctor.
Рецензент - проф. Дудченко M. А.
Стаття надшшла 21. 08. 2014 р.
