CC BY
41
© Я. П. Напрний, О. В. Покришко
УДК 616. 716. 4-001. 5-06:616. 311-008. 87
Я. П. Наг!рний, О. В. Покришко
ЯК1СНИЙ ТА КШЬКЮНИЙ СКЛАД М1КРОФЛОРИ ТРАВМОВАНОТД1ЛЯНКИ СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПОСТРАЖДАЛИХ 3 ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ¡MeHi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраГни» (м. Тернопшь)
Стаття е фрагментом науково-дослщно! роботи «HoBi тдходи у д1агностиц1 та л1куваны пац1ент1в ¡з хворобами голови та ши1», № державно! реестрацп 0113U001611.
Вступ. Роботи численних автoрiв свiдчать, що видовий склад мiкрoбних асoцiацiй порожнини рота значною мiрoю детермiнуe перебiг загоення пюля-операцмних ран [1, 4, 5, 8]. Зазвичай мiкрooрга-нiзми в ротовм пoрoжнинi перебувають у динамiч-нм рiвнoвазi ¡з захисними силами оргаызму [11], а порушення цieI рiвнoваги приводить до виникнення рiзнoгo роду ускладнень [3, 9]. Серед фактoрiв, якi порушують цю рiвнoвагу е травма, oскiльки вона знижуе резистентнють oрганiзму, i, як наслiдoк, зростае агресивнiсть мiкрoфлoри. Прoфiлактика розвитку ускладнень у хворих з травматичними вщ-критими переломами нижньо! щелепи, е актуальною проблемою хiрургiчнoI стоматологи, осктьки частота розвитку запальних процеЫв залишаеться досить високою й сягае 41 % [10], що значно про-довжуе термiн лiкування постраждалих, несучи за собою значнi екoнoмiчнi затрати. Зазвичай про-фiлактика виникнення посттравматичних гнмних ускладнень проводиться призначенням антибюти-кiв, якi мають тротзм до кiсткoвoI тканини, не вра-ховуючи при цьому особливостей мiкрoбнoгo складу слизово! оболонки ротово! порожнини [2, 7]. Разом з тим, робгг, у яких проводилося б дослщження особливостей мiкрoбних асо^ацм слизово! оболонки ротово! порожнини в дтянц перелому у дoступнiй лiтературi нами не знайдено, що i стало метою на-шого до^дження.
Мета дослiджeння - дoслiдити особливост мiкрoбних асoцiацiй слизово! оболонки ротово! порожнини в дтянц перелому до проведення ¡ммобГ лiзацi! щелеп.
Об'ект i методи дослiджeння. Для досягнення поставлено! мети було обстежено 13 постраждалих з травматичними вщкритими переломами нижньо! щелепи, як лкувались ¡з застосуванням назубних шин. Доогмдження проводились в першi 3 ды до ¡м-мoбiлiзацi!. Вiк хворих складав 19-34 роки. Для до-отдження вiдiбранi хвoрi, у яких в ротовм пoрoжнинi не було ортопедичних конструкцм. Забiр матерiалу
¡з рани з дiлянки перелому проводили стерильним ватним тампоном. Для виЫвання аеробних, факультативно анаеробних мiкрooрганiзмiв, мiкрo-аерoфiлiв використовували м'ясо-пептонний агар, кров'яний агар, жовтково-сольовий агар, серед-овище Ендо, лактобакагар, бiфiдум-агар. Для видг лення анаеробних бактерiй - натврщке тioглiкoлеве середовище, грибiв - середовище Сабуро. ПоЫви проводили за методом секторних пoсiвiв (метод Gould) на щтьы живильнi середовища, що давало змогу виявити максимально можливий спектр ае-робно! та факультативно-анаеробно! мiкрoфлoри i визначити ступiнь мiкрoбнoгo oбсiменiння. Через 24-48 годин ¡нкубацп при oптимальнiй температурi 37 °С пiдрахoвували кiлькiсть кoлoнiй, що виросли, i результат виражали числом колоыеутворюючих одиниць (КУО) на 1 мл ранового вмюту.
Iдентифiкацiю видiлених штамiв проводили згiднo визначника бактерiй Берд^ [6]. Дoслiджен-ня проводили на базi лабoратoрi! мiкрoбioлoгiч-них та паразитолопчних дoслiджень ТДМУ iменi I. Я. Горбачевського.
Результати дослiджeнь та 'Гх обговорення. Прoведенi мiкрoбioлoгiчнi дослщження мiкрoбioце-нозу рани у хворих з травматичними вщкритими переломами показали, що бтьшють мiкрooрганiзмiв
Рис. 1. Асофацм мiкроорганiзмiв, видiлeних з рани в дшянф перелому нижньоГ щелепи.
Таблиця
PieeHb обЫменшня i частота видшення м1кроорган1зм1в в pанi з дшянки перелому нижньо'Г щелепи (n = 13)
Частота
М!крооргашзм Р!вень обс!ме- видшення
шння КУО/мл абс. %
число
Enterococcus spp. 8,26 ± 0,75 2 7,14
Leuconostoc spp. 4,26 ± 0,95 2 7,14
Staphylococcus aureus 4,65 ± 1,33 2 7,14
Грампози- Staphylococcus epidermidis 5,63 ± 1,08 2 7,14
тивн! коки Staphylococcus haemolyticus 5,81 1 3,58
Streptococcus spp. 3 a-reM0.ni30M 6,19 ± 1,51 5 17,85
Streptococcus spp. 3 ß-reM0^i30M 6,62 1 3,58
Грамнегатив- E. coli 6,72 ± 3,10 4 14,28
н! палички Klebsiella spp. 5,59 1 3,58
Гриби Candida spp. 4,14 ± 2,02 8 28,57
Всього 5,47 ± 2,14 28 100
Рис. 2. Частота зустpiчання м!крооргашзмт, видiлeниx з рани в дiлянцi перелому нижньо'Г щелепи.
належала до факультативно анаеробних. Як свщчать дан рисунка 1, склад м1крофлори в ран з дтянки перелому носив по-л1м1кробний характер.
У 84,62 % хворих видтено асо^аци м1кроорган1зм1в, як були представлен! р1зномаытними популяц!ями бактерм та гриб!в. Серед них переважали двохкомпонентн асощацп м!-кроорган!зм!в (у 46,15 % обстежених ос1б). У 38,47 % хворих ви-с!яно трьохкомнонентн асощацп, у 15,38 % випадюв видтено
представниюв певного виду м1крооргаыз-м!в. Бактер1ально-грибков1 асощацп скла-ли 61,54 %, причому у бтьшост випадюв вони були трикомнонентними.
Бтьшють видтених м1кроорган1зм1в колоызували слизову в дтянц перелому нижньо! щелепи в кл!н!чно значущих кон-центрац!ях. Середнм р!вень колоызацп м1крооргаызмами раново! поверхн стано-вив 5,47 ± 2,14 КУО/мл (табл.). Найвищий р!вень обЫменшня був характерний для популяцм кишково! палички (6,72 ± 3,10 КУО/мл), яка е представником транзитор-но! флори, та патогенних Р~гемол1тичних стрептокоюв (6,62 КУО/мл).
Анал!з спектру м1кроорган1зм1в, вид!-лених вщ хворих, показав, що серед них переважали грампозитивн коки. Популя-ци Staphylococcus spp. та Leuconostoc spp. становили чверть вЫх видтених м!кро-орган!зм!в, популяци Streptococcus spp. - 21,43 %. Стафтококов! популяци були виЫяы вщ третини хворих (рис. 2), з них бтьшють належала до коагулазонегатив-них (S. haemolyticus S. epidermidis). Слщ вщмггити, що а-гемолггичы стрептококи, що належать до резидентно! флори, були видтеы лише у 38,46 % хворих (рис. 2). Причому р!вень обЫменшня ними слизо-во! був нижчим за нормальн показники, характеры для оральних стрептокоюв, i дор!внював лише 6,19 ± 1,51 КУО/мл.
Др!жджов! гриби вис!вали в асоц!ац!ях з популяц!ями бактер!й, вони становили 28,57 % вс!х вид!лених м!кроб!в. Популяци Candida spp. були виявлен! у бтьш як по-ловини хворих. Р!вень обс!мен!ння ними д!лянки рани сягав 4,14 ± 2,02 КУО/мл. Грамнегативн! палички колон!зували ра-нову поверхню в концентраци 6,49 ± 2,74 КУО/мл. Б!льш!сть ентеробактер!й були представлен! популяц!ями E. coli. Частота !х зустр!чання становила 30,76 %, популя-ц!я Klebsiella spp. була видтена лише в!д одного хворого.
Висновки. Результати проведено-го обстеження свщчать, що м!крофлора, яка колоызувала слизову оболонку у д!-лянц! перелому мала пол!м!кробний характер, переважно у вид! 2-х або триком-понентних асоц!ац!й в кгмычно значущих концентрац!ях.
Перспективи подальших дослi-джень. Розробка антисептичних засоб!в для санац!! ротово! порожнини, як! мають селективний вплив на патогенну м!кро-флору ! не приводять до зменшення попу-ляц!йного р!вня представниюв нормально! м!крофлори.
Л1тература
1. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. - М. : Медицинская книга, Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2001. - 304 с.
2. Иманова Н. И. Побочные реакции при антибактериальной терапии / Н. И. Иманова // Клинич. антибиотикотерапия. -2003. - № 5. - С. 12-16.
3. Иорданишвили А. К. Профилактика и лечение осложнений, возникших после операции удаления зуба / А. К. Иорда-нишвили // Стоматолог. - 2001. - №3. - С. 19-21.
4. Лобань Г. А. Мкробюлопя та ¡мунолопя порожнини рота / Г. А. Лобань, В. I. Федорченко. - Полтава : Верстка, 2004. -123 с.
5. Микробиология, вирусология и иммунология полости рта : учеб. / [Царева В. Н. и др.] ; под ред. В. Н. Царева. -М. : ГЭОТАР-Медиа, 2013. - 576 с.
6. Определитель бактерий Берджи. 9-е изд. В 2-х т. Пер. с англ. [Текст] / Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уильямса. - М. : Мир - 1997.
7. Петрушанко А. М. Использование антибиотиков в стоматологии / А. М. Петрушанко // Вюник стоматологи. - 2007. -№ 1. - С. 60-63.
8. Ситник I. О. Мкробюлопя, вiрусологiя, ¡мунолопя: Пщручник / I. О. Ситник, С. I. Климнюк, М. С. Творко. - Тернопть : Укрмедкнига, 1998. - 392 с.
9. Сторожева М. В. Характер микрофлоры при острых гнойно-воспалительных процессах полости рта / М. В. Стороже-ва, Г П. Рузин, В. П. Зиньковская // УкраУнський стоматолопчний альманах. - 2007. - №3. - С. 47-50.
10. Чудаков О. П. Профилактика ошибок и осложнений при компрессионном и компрессионно-дистракционном методах остеосинтеза в лечении осложнённых переломов нижней челюсти / О. П. Чудаков, А. З. Бармуцкая // В кн. : Профилактика стомататологических заболеваний / Мат. Респ. сб. науч. тр. - Минск, 2000. - С. 18-22.
11. Шматко В. I. Захисш мехашзми порожнини рота / В. I. Шматко, I. М. Голубева, Н. В. Бщенко [та ¡н.] // Вюник стоматологи. - 1998. - № 4. - С. 79-84.
УДК 616. 716. 4-001. 5-06:616. 311-008. 87
ЯК1СНИЙ ТА КШЬКЮНИЙ СКЛАД М1КРОФЛОРИ ТРАВМОВАНОТ Д1ЛЯНКИ СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ
Напрний Я. П., Покришко О. В.
Резюме. Видовий склад м1кробних асо^ацм порожнини рота значною Mipoio детермшуе nepeöir загоен-ня пюляоперацмних ран. Зазвичай мiкpoopгaнiзми в ротовм порожнин перебувають у динaмiчнiй piвнoвaзi Í3 захисними силами оргаызму, а порушення öiei piвнoвaги приводить до виникнення piзнoгo роду усклад-нень. Серед фaктopiв, якi порушують цю piвнoвaгу е тpaвмaтичнi пошкодження у дiлянцi перелому нижньо! щелепи, ocкiльки вони знижують peзиcтeнтнicть opгaнiзму, i, як наслщок, зростае aгpecивнicть мiкpoфлopи. Результати проведеного обстеження свщчать, що мiкpoфлopa, яка колоызувала слизову оболонку у дтянц перелому мала пoлiмiкpoбний характер, переважно у видi 2-х або трикомпонентних асо^ацм в клiнiчнo зна-чущих концентра^ях, що cвiдчить про доцтьнють застосування лiкapcьких кoмпoзицiй, якi б вибipкoвo при-гнiчувaли б рют патогенно! мiкpoфлopи, не впливаючи на резидентну.
Ключов1 слова: травматичний перелом нижньо! щелепи, мiкpoфлopa, якicний i юльюсний склад.
УДК 616. 716. 4-001. 5-06:616. 311-008. 87
КАЧЕСТВЕННЫЙ И КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ СОСТАВ МИКРОФЛОРЫ ТРАВМИРОВАННОГО УЧАСТКА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА У ПАЦИЕНТОВ С ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Нагирный Я. П., Покрышко О. В.
Резюме. Видовой состав микробных ассоциаций полости рта в значительной степени детерминирует ход заживления послеоперационных ран. Обычно микроорганизмы в полости рта находятся в динамическом равновесии с защитными силами организма, а нарушение этого равновесия приводит к возникновению различного рода осложнений. Среди факторов, которые нарушают это равновесие, имеют место травматические повреждения в области перелома нижней челюсти, поскольку они снижают резистентность организма, и, как следствие, возрастает агрессивность микрофлоры. Результаты проведенного обследования свидетельствуют, что микрофлора, которая колонизировала слизистую оболочку в области перелома, имела полимикробный характер, преимущественно в виде 2-х или трехкомпонентных ассоциаций в клинически значимых концентрациях, что свидетельствует о целесообразности применения лекарственных композиций, которые избирательно подавляли бы рост патогенной микрофлоры, не влияя на резидентную.
Ключевые слова: травматический перелом нижней челюсти, микрофлора, качественный и количественный состав.
UDC 616. 716. 4-001. 5-06:616. 311-008. 87
Qualitative and Quantitative Composition of Injured Area of Oral Cavity in Patients with Fractures of the Lower Mandible
Nahirniy Ya. P., Pokryshko O. V.
Abstract. Introduction. The species composition of microbial associations oral largely determines the course of healing of postoperative wounds. Usually the bacteria in the mouth are in dynamic equilibrium with the protective forces of the organism, and violation of this balance leads to the emergence of various kinds of complications. Among the factors that break this balance is a traumatic injury in the area of fracture of the mandible, since they reduce the resistance, and, consequently, increases the aggressiveness of microorganisms.
The purpose of the study - explore the features of microbial associations of oral mucosa in the region of the fracture for the immobilization of the mandibles.
Object and methods. To achieve the purpose were examined 13 the affected with traumatic open mandibles fractures, who were treated with the use of dental tires. Research conducted in the first 3 days before immobilization. The age of patients was 19-34 years. Patients, who haven't in a mouth orthopedic structure, have been selected to study. Collecting material from the wound area of fracture was performed with sterile cotton swab. Crops were carried out by the method of crop sector method (Gould) in dense medium, which made it possible to identify the maximum possible range of aerobic and facultative anaerobic microorganisms and to determine the degree of microbial contamination. After 24-48 hours of incubation at the optimum temperature of 37 ° C, counted the number of colonies that grew, and the result reflected the number of colony forming units (CFU) per 1 ml of wound contents. Identification of isolates was performed according to Burge determinant bacteria. The study was conducted at the microbiology and parasitology research laboratory of Horbachevsky Ternopil State Medical University.
Results and discussion. The microbiological studies of wound microbiota in patients with traumatic open fractures showed, that the majority of microorganisms belong to facultative anaerobic. Composition of microorganisms in the wound area of the fracture wore polymicrobial nature. In 84. 62 % of patients allocated to the association of microorganisms that have been submitted by various populations of bacteria and fungi. Among them two-tiered association microorganisms (in 46. 15 % of the surveyed people). In 38. 47 % of patients cultured ternary association in 15. 38 % of cases allocated to members of a certain type of microorganisms. Bacterial and fungal associations constituted 61,54 %, and in most cases they were ternary. Most of the isolated microorganisms colonize the mucosa in the area of the fracture of the mandible at clinically relevant concentrations. The average level of colonization by microorganisms wound surface was 5. 47 2. 14 CFU / ml. The highest level of contamination was typical for the populations of E. coli (6. 72 ± 3. 1° CFU / ml), which is representative of the transient flora and pathogenic p-hemolytic streptococci (6. 62 CFU / ml).
Conclusions. The results of the survey indicate that the microflora, which colonized the mucosa in the area of fracture was polymicrobial in nature, mainly in the form of 2-or three-component associations in clinically relevant concentrations.
Prospects for further researches. Development of an antiseptic for rehabilitation of the mouth, which have a selective effect on pathogens and does not reduce the population level representatives of normal microflora.
Key words: traumatic fracture of the mandible, microflora, qualitative and quantitative composition.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 14. 02. 2014 р.
