CC BY
913. Фуко М. Мужество истины // СПб.: Наука, 2014, 358 с.
14. Фуко М. Управление собой и другими // СПб.: Наука, 2011, 432 с.
15. Хайдеггер М. Бытие и время // Харьков: Фолио, 2003, 503 с.
16. Чибисов В.В. Порождающие и порождаемые формы // Евразийский союз учёных, № 3, 2016, с. 78-80.
17. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // М.: Московский клуб, 1992, 400 с.
18. Ясперс К.Т. Духовная ситуация времени // М.: АСТ, 2013, 285 с.
«ТЕКСТИЛЕТЕРАШЯ» ЯК МЕТОД ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИК1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ТА СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Швець В.В.
Уманський об'еднаний м1съкий вшськовий ком1сар1ат,психолог «WEAVING THERAPY» ASA METHOD OF INFLUENCE ON DEVELOPMENT CREATIVE ABILITIES OF SENIOR PUPILS SECONDARY AND SPECIAL SCHOOLS
Shvets V.V., psychologist of Uman city Combined Military Registration and Enlistment Office АНОТАЦ1Я
В умовах розвитку сучасного суспшьства гостро постае питания допомоги дтям з особливими освгтшми проблемами, дтям i3 малозабезпечених та амей групи ризику. Особливо цшним та головним аспектом у робот психолопв та B4rn^iB е розвиток творчих здiбностей учасника сощуму шляхом нових форм та способiв роботи. Актуальною та новою формою роботи практичного психолога е «ткацтвотерапiя», яка допомагае тдтримувати не лише психiчне, а й фiзичне здоров'я, дозволяе зреал1зувати творчий потенщал особистосп в умовах фшансово! та морально! кризи родини та мшросощуму. ABSTRACT
In the conditions of development of modern society sharply the que^ion of help children appears with the special educational problems, to the «heavy» and problem children, persons, from unhappy monogynopaediums and development of the personal creative bar of participant of sociuma by new forms and methods of work. The actual and new form of work of practical psychologic is «tkactvoterapiya», which helps to support not only psychical but also physical health.
Ключовi слова: Ткацтвотерашя, креатившсть, розвиток, психосоматика, психофiзичний розвиток, мислення, комушкативш здiбностi
Keywords: Creativity, development, communicative capabilities, tkactvoterapiya, psikhosomatika
Постановка проблеми
В умовах активних вшськових дш на територи Украши та попршення рiвня психолопчного здоров'я населения держави впровадження шновацшних дieвих терапевтич-них форм роботи з населенням, особливо з диъми шшль-ного вiку е необхiдною умовою становлення психологiчноi науки. В умовах перебування пасивними сввдками насилля, пiдлiтки потребують активних форм роботи з розвитку !х-шх творчих здiбностей, що стае стимулом в пошуку нових форм виходу iз кризи. Текстилетерапiя - один iз активних форм роботи з шдлггками, яка являеться потужним дiагно-стичним i терапевтичним напрямком в арт-терапи. Предметом дослiдження дано! стал е дiагностика змiн у розвитку здiбностей учнiв з використанням засобiв текстилетерапii.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй
Вивчення впливу тканини та роботи з нею в терапевтич-нiй роботi практичного психолога розпочалося з дослiджень 1.Г. МалкшоьПих у 2003 роцi, у 2016 О.Татарша продовжи-ла дослiдження. Багато практичних психологiв працюють з тканинами як арт-терапевтичним iнструментарiем, про-те грунтовних праць з даного напрямку мало. Ми можемо вiдслiдкувати фрагменти занять та окремi реплiки в стат-тях наукових видань. Вплив тканини на псих^ людини та можливосп роботи з нею е невичерпними та потребують фундаментального вивчення та дослщження. В ходi до-слiдження було виявлено, що ткацтвотера^ мае широкий спектр використання, результати дослщження були висви'-ленi на засвданш лабораторii «Вдосконалення майстерностi
практичного психолога» факультету сощально! та психоло-пчно! освiти 1нституту соцiальноi та економiчноi освiти та 1нституту розвитку дитини Уманського державного педаго-пчного унiверситету iменi Павла Тичини, репрезентовано у виступах на регiональних конференцiях 2012-2015 рокiв.
В ходi дослвдження було поставлено за мету розкрити можливосп нового арт-терапевтичного методу роботи з дгтьми в умовах становлення навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх та спецiалiзованих навчальних закладах. Головними завдаииями статтi е розкриття оптимальних спо-собiв для роботи з падлитами: розвиток творчих здiбностей, дiагностичних матерiал завдяки використанню текстилете-раип. Основними методами дослвдження стали емпiричний, аксюматичний, гiпотетико-дедуктивний.
Виклад основного матерiалу
Залежно вiд завдань психокорекцii, психолог може ор-ганiзовувати терапiю у формi гуртково1' роботи, позау-рочних занять, окремi елементи пiд час занять в основнш школi, як амейна терапiя, iгрова терапiя, як терашя корекцп особистiсного росту iидивiда. Головною задачею текстиле-тераип е розкриття впливу систематично1' роботи з розвитку творчих здiбностей учнiв старшо1' ланки, здшснено1' на основi авторського курсу «Ткацтвотерашя» за допомогою чгтко поставлених завдань. Головними завданнями курсу е - обгрунтувати теоретично-методологiчнi засади впливу мистецтва на розвиток та самоствердження особистостц виявити рiвень впливу мистецтва на розвиток комушкатив-них здiбностей учнiв; виявити вплив ткацтвотерапп на за-
гальний розвиток особистосп школяра; експериментально перевiрити ефективнiсть застосування курсу «Ткацтвотера-шя» у розвитку творчих здiбностей старшокласник1в; експериментально перевiрити вщповвднють мiж шдиввдуаль-ними очiкуваннями вщ обрано! професп та персональними можливостями; перевiрити готовнiсть абiтурieнтiв до швид-ких та дieвих рiшень у стресових ситуащях та можливiсть шдлггка адаптуватися до будь-яких умов пращ та проживания, особливо в умовах ведення бойових дш.
Окремi терапевтичного курсу «Ткацтвотерап1я» адапто-ваш до концепцп нацiонально-патрiотичного виховання та Концепцп Державно! цшьово! сощально! програми «Молодь Укра!ни» на 2016-2020 роки, схвалено! Розпорядженням Ка-бiнету М1тстрш вiд 30.09.2015 року, № 1018-р. Вiдповiдно до дано! програми, головними проблемами, як потребують вирiшення на державному рiвнi е: несистемний характер формування у молодих людей громадянсько! позицп та нацюнально-патрютично! свiдомостi; ввдсутнють у мо-лодi мотивiв та навичок до самостiйного отримання знань; складнiсть та тривалiсть переходу молодi ввд навчання до стаб№но! та задовшьно! роботи; недостатне використання шновацшного потенцiалу молодi; низька як1сть загально! середньо! освiти молодi; високий рiвень захворюваностi та смертностi молодi, слабка мотиващя до дотримання молоди-ми людьми здорового i безпечного способу життя; недостатне набуття молодими людьми знань, умшь та навичок поза системою освгга з метою тдвищення конкурентоспромож-ностi молодi на ринку пращ; низький рiвень професшно! орiентацi! молодi; вiдсутнiсть стало! тенденцп до зниження рiвня злочинностi у молод1жному середовищi, насильства та системно! роботи у сферi !х профшактики; низький рiвень органiзацi! та культури молод1жного дозвiлля.
В iсторi! психолопчних дослвджень iснуе багато теорiй та поглядiв на способи розвитку творчосп особистостi. Це ввдображують працi Г. Костюка, З. Калмиково!, В. Роменця, М. Яновського. Дослщження захвдних психолопв показу-ють рiзнi розумiння творчо! природи особистостi З.Фрейд, К. Юнг, £.Фромм, Т. Рiбо, А. Маслоу, Д.Дью!, Р. Стернберг, Дж. Гшфорд, Е.де Боно та iн., проте ми шдтримуемо думку, що арт-терап1я е одним з оптимальних варiантiв у роботi практичного психолога. Як вщзначив П. Я. Гальперш, що рiшення задач iстотно залежать вщ якостi ранiше придба-них знань i умiнь (за Гальпершим П., 1976). При рiшеннi рiзних задач по-рiзному поеднуються евристичнi i нееври-стичнi компоненти мислення. Виокремлення творчих задач вимагае для свого виршення креативного мислення, що ха-рактеризуеться високим ступенем новизни одержуваного в результап рiшення продукту. Нетворчi задачi передбачають для вирiшення функцiонування репродуктивного мислення, що використовуе вiдомi тдходи i способи дiй. Одержуваний результат не вiдрiзняеться новизною i орипнальшстю.
Експериментальнi дослвдження творчого мислення, здш-сненi за допомогою творчих задач, задач - головоломок, по-казують, що в основi iнту!тивного ршення, iнсайта, припу-щення лежать лопчний аналiз, мiркування, вибiр варiантiв та вербалiзацiю результатiв.Це сввдчить про едину природу двох видiв мислення - творчого i нетворчого.
Значення мистецтва як фактори соцiалiзацi! особистостi полягае в морально-естетичному характерi його впливу [1, с.70-76]: емоцiйний змiст твору стае стимулом для формування та вияву помутив, емоцiйним фоном життя та дiяль-ностi людини. Мистецьш форми активiзують емоцi!, думки, свггосприймання особистостi, викликають асоцiацi!, яш мали мiсце в !! особистому життi, почуття та переживання.
Так, при робот з пiдлiтками та аналiзi монiторингу рiвня успiшностi, було встановлено, що 75 % учшвського колек-тиву властивим е низький та середнш рiвень успiшностi, бщний словниковий запас, вузький кругозiр та серйозш про-блеми з монолопчним та дiалогiчним мовленням. Щд час систематично! роботи з розширення теоретичного пласту знань учшв за два тсящ, як1сний показник успiшностi зрiз на 1,5 %, а в учшв, яш працювали практично у гуртку - на 2,5 %. Це е сввдченням того, що активна д1яльнють творчого характеру у поеднанш з багатим теоретичним матерiалом, впливом дп автентично! музики на мозкову д1яльшсть, яка використовуеться на заняттях, здатна виховувати високош-телектуальну особистють не залежно ввд генотипних та по-казникiв фенотипу.
Було встановлено, що залучення учнiв старшо! ланки до нового виду дiяльностi та нових форм роботи дозволяе !м розкритися та формуе ставлення до школи не як вiдiрваного ввд життя промiжку часу, а як до формуючого складового елементу особиспсного зростання. В ходi спостережень за учнями Собшвського НВК було виявлено, що рiвень ко-мунiкативних здiбностей прямо пропорцiйно залежить ввд вмшня сконцентровувати увагу аудиторi!, а це в свою чергу залежить вщ рiвня самооцiнки та вiдчуття свое! цшносп в соцiумi.
У дослщженнях впливу ткацтвотерапi! на розвиток особистосл учнiв та впливу на розвиток творчосл взяло участь 175 учшв. З них 152 хлопчика та 123 дiвчини. Так, в ходi дiагностики психоемоцiйного стану дiяльностi роботи контрольно! групи було встановлено, що 70% учшв (123 особи) характеризуются тдвищеною тривожиiстю та формуван-ням постiйних страхiв. Це було ввдшчено пiд час здшснення перших дiагностичних занять. 36% (63 особи) групи ризи-ку (що становить 51% з числа оаб), яш характеризуються пiдвищеною тривожиiстю належать до числа учшв з особ-ливими потребами чи вторинними вадами оргашзму, жертв наслiдкiв психотравмуючих подш. Важливим фактором у дiагностицi та робот став фактор роботи з диъми - жертвами наслщшв раннього насилля в сiм'!. Саме наслвдки впливу насилля стали причиною ранньо! мiжособистiсно! травми, яка знайшла прояв у змiнi системи регуляцп афективних iмпульсiв (в тому числ i тих, що вiдповiдають за гшв та са-морегуляцiю); у змш структури мiжособистiсних ввдносин; змш в мехаиiзмах уваги i вщносин, що призвело до виник-нення деперсоналiзацi!, дисоцiацi!; змiнi самоiдентифiкацi! та виробленш хронiчних почуттiв тривоги, сорому. Пробле-ми психосоматичних захворювань та соматизаци у таких дь тей виникли внаслiдок дiй внутрiшнього конфлту свщомо-го i несввдомого, мотивацп по типу умовно! вигоди, ефекту сугестi!, елементiв обмеженого висловлювання, порушення процесу iдентифiкацi!, поширення само покарання, травматичного досвiду минулого, алекситим1я.
Таблиця 1.
Критери дiагносгування дггей групи ризику, показники у цифрах та %, n =123.
Критери визначення n %
Конфлiктнi ввдносини в сiм'i 109 88,61
Псих1чш травми переляку та наслвдки гострих стресових реакцiй 110 89,43
Вiдсутнiсть рольово1' вдентифшаци з батьком тiеi ж стал 56 45,52
Велика кiлькiсть заборон з боку бать-к1в, вiдсутнiсть поиятiйного компоненту у мiжособистiсному спiлкуваинi мiж батьками та дiтьми 109 88,61
Вiдсутнiсть зони комфорту та вшьного простору для саморозвитку та зняття напруги 121 98,37
Рання рацiоналiзацiя почуттiв дитини, обумовлена надмiрною принциповютю батьк1в чи 1'хне емоцiйне неприйняття дiтей 109 88,61
Пасивне спостереження за насиллям чи конфлжтами 121 98,37
Отримаш завдяки проведенню методики «вимiрювання серед школярiв за формою 1хньо1 поведшки) дали наступнi тривожностi Тейлорам» (адаптованого Т. А. Немчиновим) ре- покази зультати (первиннi зустрiчi та дiагностування груп ризику
Таблиця 2.
Рiвень тривожностi експериментально! групи (Показники у %), n=175
Рiвень тривожиосп %
Високий 47,00
Середнш з тенденшею до високого 47,00
Середнш з тенденшею до низького 5,80
Низький 0,00
Вщповвдно до методики 40-50 балiв розглядаеться як показник дуже високого рiвня тривожиостi; 25-40 балiв свiдчить про високий рiвень тривожиостi; 15-25 балiв -про середнiй з тенденшею до високого; 5-15 балiв - про середнш з теиденцiею до низького; 0-5 балiв - про низький рiвень тривожиостi. Результати дослщження показали, що у дослвджуваних експериментально1' групи присутнi ознаки високого рiвня тривожностi. Це е свiдчениям наявносп у повсякденному життi дiтей атмосфери страху, дискомфорту, напруження.
Рiвень тривожносл експеримент
При повторному дослiдженнi контрольно! групи методикою «Оцшка рiвня тривожностi Фшпса», до яко! були залучеш шкiльнi психологи та педагоги, було виявлено, що у 46,10% обстежуваних експериментально! групи шдвище-ний рiвень загально! тривожностi, що проявляться у неввд-повiдностi очiкуванню оточення, тобто розвиток аутичного мислення, яке формуеться на основi уявлень, що ввдповща-ють афекту. Це сввдчить про розвиток явищ фрустрацп у по-ведiнцi особистостi
Таблиця 3.
гьно! групи (Показники у %), n=123
Рiвень тривожносп %
Високий 68,40
Середнш з тенденшею до високого 26,30
Середнш з тенденшею до низького 0,00
Низький 5,20
Таблиця 4.
Рiвень шкшьно! тривожностi та ïï прояви у рiзних сферах життедiяльностi дослiджуваних експериментально! групи n = 113
Фактори Низький рiвень Середнш рь вень Шдвищений рiвень Високий рь вень
Загальна 15,30 30,70 46,10 7,60
Тривожиiсть у школi 30,70 15,30 46,10 7,60
Переживания соцiального стресу 15,30 7,60 69,20 7,60
Фрустрац1я потреби у досягненнi успiху 30,70 23,00 38,40 7,60
Страх самовираження 30,70 7,60 46,10 15,30
Страх ситуацi! перевiрки знань 53,80 7,60 23,00 15,30
Страх неввдповщносп очiкуваииям оточуючих 23,00 7,60 23,00 46,10
Низьке фiзiологiчне протистояния стресу 46,10 7,60 23,00 23,00
Проблеми i страхи в стосунках з вчителем 15,30 7,60 61,50 15,30
Шсля проведения дiагностики учням було запропонова-но активний дiагностичний шструментарш з використання елементiв ткацтвотераш!. Результата роботи тдтвердили про наявнiсть тривожних розладiв, як1 сформувалися в дггей на рiвнi бiологiчних чинник1в та проявляються в окремих випадках у психосоматичних захворюваниях ситуативного характеру. Робота з ритмжою, поеднаиням балансуваиия роботи всього оргашзму здатна на першому заияттi протя-гом 5-ти хвилин показати труднощ^ якi виникають у дитини внаслвдок бiологiчних особливостей, отриманих ендоген-ним те екзогенним шляхом.
Перебуваючи у станi фрустрацп, тдлгтки не вмшть за-цiкавити однолптав себе слухати, окремi учнi зневiрюються у сво!х силах, стають пасивними спостертачами, зациклю-ються на сво!х невдачах, а як наслвдок, !хне монологiчне мовления стае сухим, фрази короткими та обiрваними; вони впевнеш в тому, що сказаие не мае жодно! ваги та вщмовля-ються вiд спiлкувания загалом. Це знаходить негативне вь
дображения на стаи психiчного та фiзичного здоров'я школяра. Проявами фрустраци е виникнення психосоматичних захворювань та змш у загальному розвитку особистосп. серед яких сутулiсть при ходьбi, човгання ногами; нероз-бiрливе мовления та зниження активностi мовнорухового апарату, обiрванiсть висловлювань, сухiсть монологiчного мовления; зниження штересу до соцiального життя.
Самооргашзащя дiяльностi в рамка ткацтвотераш! е важ-ливою умовою не лише для учасп в екстремальних умовах роботи, а й у повсякденному житп, так як формуе тотальний самоконтроль нервово! системи та вибiр рацiональних дiй у будь-як1й життевш ситуаци.
Зрiз спортивних досягнень члешв контрольно! вибiрки учасник1в арт-терапевтичних занять тдтвердив вплив тка-цтвотерапi! на розвиток фiзичних якостей учнiв тд час занять (Мал. 1) та довiв, що цi якосп абсорбуються дитиною i в шших видах дiяльностi, переростаючи у чита навики. Таким чином було отримано наступнi показники:
Мал. 1 Яшсний показник спортивних перемог за 2012-2015 роки
Результата мистецько! дiяльностi та участi школярiв у мистецьких, лiтературних, етнографiчних виставках, акц1ях показали:
Мал. 2. Яшсний показник мистецько! дiяльностi за 2012-2015 роки
Учш проявляли чiтко вибудовану систему рацюнально1' самооргашзацп дiяльностi, тобто реалiзацiя програми здiйс-нилася наступним чином:
1. Вдалося визначити щль дiяльностi. Для и досяг-нення вибудовуеться чiтка картина про умови И здшснення - оцшюеться досвiд як особистiсний, так i колективний - вибудовуеться програма дiй для здiйснения завдання.
2. Здшснено аиалiз рацiонального вибору дш. Вибу-дувалася система оцiнки результапв обраноi дiяльностi, на-слiдкiв - здшснилася оцiнка кiнцевого результату, можливо-го за даиоi системи дш - узагальнився бажаний i можливий результати.
3. Ввдбулася корекцiя обраиоi системи дш. Врахову-ючи iмовiрний шнцевий результат, учень корегував систему дш, обираючи iншу форму дiяльностi, яка б задовольняла його виходячи iз цiлей, якi вiн отримав чи сприйняв як са-моцiль.
Отже, завдяки використанню ткацтвотерапп була отри-мана можливiсть процесi творчостi розкрити комушкативш здiбностi дитини, як1 е важливим важелем у творчостi осо-бистостi та були вiдображенням системи загального пси-хофiзичного здоров'я дитини. Осшльки рiвень володiния мовленневими навиками е вiдображениям системного зба-лансованого розвитку психiчноi сфери та загального фiзiо-логiчного стану учня, було отримано переваги ткацтвотерапп:
- дае можливють вивiльнити енергш з користю для здоров'я та дiе як антидепресант, допомагае у стресових ситуа-цiях позбутися негативних емоцш, шк1дливих для здоров'я. Виробляе почуття такту та ритму, синхроншсть у дгях рук та нщ
- розвивае дрiбиу моторику рук, м'язiв пальцiв, вправ-нiсть фланпв пальцiв; укрiплюе м'язи опорно-рухового апа-рату: спини, рук, нiг; сприяе виправленню осанки та поло-ження хребта;
- збалансоване навантаження вiдновлюе необхвдне кисне- та кровопостачання, необхiдне для роботи головного мозку, серця та вах життево важливих оргаиiв;
- розвивае силу та вправшсть фалаигiв пальщв, м'я-зову активнiсть, пiдтримуе тонус вах м'язiв, регулюе ме-хашку дихальних рухiв;
- посилюе роботу зорових аналiзаторiв та рецепторiв, розвивае гостроту зору (виробляеться здатнiсть розрiзняти до 200 вiдтiнкiв кольору);
- розвивае актившсть нервовоi системи, нервово-м'я-зово! системи;
- впливае на дгяльшсть фiзiологiчноi системи чуттiв, розвиваючи тi аспекти дiяльностi, як1 не були достатньо ро-звиненими, навантаженими;
- здшснюе вплив на перебй мисленневоi дгяльностг глибини, широти, гиучкостi, самостiйностi, швидкосп, по-слiдовностi; удосконалення використання рухово1, образно!, словесно-логiчноi, дов№но! пам'ятi;
- розвивае актившсть, уважшсть, посидючiсть, врiв-новажуе нервову систему, позитивно впливае на закршлен-ня довготривалоi, сенсорноi, довiльноi, словесно-логiчноi пам'ятi, розвивае активну, художню, техшчну, наукову уяву;
- впливае на прояв вольових дш, шдкорюючи !х соцiальним та особистюним стандартам (принциповiсть, наполегливiсть, цiлеспрямоваиостi, самостшшсть, шща-тивнiсть, розвивае репродуктивнi та творчi здiбностi), ре-
гламентуе критерп волi, як1 трансформуються у психщ та визначають св1дому активнiсть особистостц
- рекомендовано для oci6 з шдвищеною агресивнi-стю та розладами нервово! системи для ii врiвноваження та встановлення взаемозв'язку м1ж агресивними нападами та утвореними дефектами у виробг Гiперактивним учням -для корисного вившьнення надлишково! енергй.
Використання текстилетерапй' як рiзновиду ткацтвотера-nii дало можливiсть працювати з тканиною як засобом подо-лання патолопчного вiдчуження; формою фiзичного втiлен-ня iншоl людини в образi; закодованому в пренатальнiй пам'ятi; поведiнковою стратепею, направленою на хибне уявлення про себе (вибiр певних кольорiв та тишв тканини); засобом самопiзнання; реакщею на подй, як1 в1дбуваються у зовшшньому середовищi; iнтеграцiею духовного i тiлесного начал iндивiда; методом видшення патологiчних хворобли-вих образiв ввд здорового психологiчного начала iндивiда.
Висновки
Таким чином в ходi дослiдження було отримано результата дiевостi арт-терапевтичного методу роботи з дiтьми в умовах становлення навчально-виховного процесу в загаль-ноосвггшх та спецiалiзованих навчальних закладах, що було поставлено за мету. Вплив ткацтвотерапп був розкритий у ходi роботи з дiагностичним матерiалом та показав висок1 результати використання у поеднанш з рiзними напрямка-ми навчально-виховно! дiяльностi (спортивно!, мистецько!, навчально!, виховно!). Нами було вияснено, що рiзнi форми текстилетерапй мають рiзнi ефекти з розвитку шдиввдуаль-них можливостей особистостi, в тому чи^ i творчих здiб-ностей. Ткацтвотерашя можлива при роботi: з соматичними захворюваннями для усвiдомлення причин !х виникнення для лiквiдацii' насладив, при загальному розвитку органiз-му, при роботi з розвитку дрiбноi моторики рук та п1дви-щенш сенсорно! моторики, при роботi з пашчними атаками та нападами агреси, при дiагностицi рiвня тривожностi та л^щацп !! наслiдкiв на дгяльшсть учня.
Подальшi розв1дки плануемо висвплити в наступних ро-звiдках.
Лпература
1. Грузенберг С.О. Теория катарсиса. Творчество как катарсис / С.О. Грузенберг// Практична психолопя i сошаль-на робота. - 2008. — №1. - с. 69 - 80.
2. Старовойтов А.В. Змiстовi та процесуальш особли-востi арттерапп / А.В. Старовойтов // Практична психология та соцiальна робота. - 2008. — №5. - с. 70 - 72.
3. Швець Владислава. Народне ремесло як основа формування амейних традицш/ Сiм'я як чинник форму-вання особистостi дошкольника, учня, студента: Матерiали Всеукра!нського науково-методичного семiнару, (Умань, 21 лютого 2012р.) / Владислава Швець: [ред. кол.: Ткачук Л.В. та ш] / Владислава Швець. - Умань: ПП Жовтий 0.0.,2012. - С. 158-160.
4. Швець В., Малишевська I.A. Ткацтвотерапгя як за-сiб корекцй порушень психофiзичного розвитку дней з осо-бливими освишми потребами / Здоров'язберiгаючi основи формування майбутнього громадянина Укра!ни: матерiали мiжвузiвськоi студентсько! науково-практично! конференцй 26 кв^тня 2012 р. / ред. кол.: О.В. Чепка [ та ш] / В. Швець, I.A. Малишевська / В.Швець, 1.А.Малишевська. - Умань: Видавничо-полiграфiчний центр «Вiзавi», 2012. - С. 105106.
