CC BY
13"BicnuK стоматол oziï", № 2, 2016
L
СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
УДК: 616.31-002.152:616.053.4
Г. М. Гришакова1, Т. В. Чабан2, д. мед. н.
1Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрурril Нащонально! академи медичних наук Укра1ни» 2Одеський нащональний медичний унiверситет
ВЗАСМОЗВЯ'ЗОК ПОРУШЕНЬ У СИСТЕМ1 ПЕРЕК1СНЕ ОКИСНЕННЯ
Л1П1Д1В - АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ТА 1НТЕРФЕРОНОГЕНЕЗУ У Д1ТЕЙ З ГОСТРИМ ГЕРПЕТИЧНИМ СТОМАТИТОМ
Обстежено 88 дтей з гострим герпетичним стоматитом (13 хворих з легким, 35 хворих 7з середньотяжким 7 40 з тяжким переб1гом хво-роби) та 30 здорових дтей. Встановлено тдви-щення гнтенсивностг реакцШ переюсного окис-лення лШдгв, зниження активност1 антиоксида-нтного захисту та недостаттсть системи ШК
Ключовi слова: гострий герпетичний стоматит, перекисне окислення лтгдгв, антиоксидан-тна система, ттерфероногенез.
А. Н. Гришакова1, Т. В. Чабан2
1 Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины» 2Одесский национальный медицинский университет
ВЗАИМОСВЯЗЬ НАРУШЕНИЙ В СИСТЕМЕ ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -АНТИОКСИДАНТНАЯ СИСТЕМА И ИНТЕРФЕРОНОГЕНЕЗ У ДЕТЕЙ С ОСТРЫМ ГЕРПЕТИЧЕСКИМ СТОМАТИТОМ
Обследовано 88 детей с острым герпетическим стоматитом (13 больных с легким, 35 больных со среднетяжелым и 40 больных с тяжелым течением болезни) и 30 здоровых детей. Установлено повышение интенсивности реакций пере-кисного окисления липидов, снижение активности антиоксидантной системы и недостаточность системы 1КЫ.
Ключевые слова: острый герпетический стоматит, перекисное окисление липидов, антиок-сидантная система, интерфероногенез.
1A. N. Grishakova, 2T. V. Chaban
1 State Establishment "The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine" 2Odessa National Medical University
CORRELATION OF DISTURBANCES IN LIPID PEROXIDATION -ANTIOXIDANT SYSTEM AND INTERFERONGENESIS IN THE CHILDREN WITH ACUTE HERPETIC STOMATITIS
ABSTRACT
Introduction. The study of the peculiarities of the functioning of these systems in children with acute herpetic stomatitis is devoted to insufficient attention today. Further research of the course of the reactions of the lipid peroxidation, the functional capacity of the antioxidant system and the activity of the interferonogenesis will deeper reveal the main links of the pathogenesis of the acute herpetic stomatitis, improve the existing methods of treatment ofpatients and prevent the development of chronic forms of this infection.
Purpose of the study. Study of the state of the processes of lipid peroxidation, functional activity of antioxidant system and interferonogenesis in children with acute herpetic stomatitis. Materials and methods. 88 children with acute herpetic stomatitis (13 patients with mild, 35 patients with moderate and 40 patients with severe disease) and 30 health children were investigated. Results. Conclusions. High level of lipid peroxidation reactions intensity, lower level of antioxidant system activity and interferongenesis deficiency were established.
Key words: acute herpetic stomatitis, lipid peroxidation, antioxydant system, interferongenesis.
Останшми роками пильна увага дослщниюв привертасться вивченню ролi процешв переюсного окислення лшщв (ПОЛ) у mTOreHe3i рiзних захворювань, в мехашзмах пошкодження кль тинних мембран, тканинно1 дегенерацп та запа-лення. 1шщащя процешв вшьно-радикального
© Гришакова Г. М., Чабан Т. В., 2017.
"BicHUK стоматологИ", №2, 2017
окислення вщбуваеться внаслщок проникнення та подальшо! репл^ацп чужорiдного агента в ор-ганiзм людини. Надлишкова кiлькiсть токсичних продуктiв пероксидаци справляе негативний вплив на фосфолшщний склад клiтинних мембран, метаболiзм та функцiональну активнють клiтин [1, 2, 4].
1нтенсивнють реакцiй ПОЛ знаходиться пiд контролем системи антиоксидантного захисту (АОС) оргашзму, яка запобiгае переходу проце-сiв ПОЛ i3 стабiльного фiзiологiчного стану в па-тологiчний. В нормi процеси ПОЛ та АОС зна-ходяться в станi дишмГчно! рiвноваги, порушен-ня з боку одного з компонента яко! призводять до порушень в роботi шшого. Спiввiдношення iнтенсивностi ПОЛ та АОС визначае антиокси-дантний статус клггини, тканини та органiзму в цшому [1, 4, 6].
1мунний захист оргашзму також забезпечуе нейтралiзацiю та видшення з органiзму рiзних речовин. При цьому функцюнальш можливостi iмунокомпетентних клiтин визначаються !х вну-тршньоклгшнними метаболiчними процесами, серед яких ключову роль грають процеси вiльно-радикального окислення та утворення активних форм кисню. Такий взаемозв'язок Гмунно! систе-ми та АОС забезпечуе надшнють !х сумюно! дГя-льностi, але з iншого боку, будь-якi змши одно! системи обов'язково призводять до змш шшо! [3, 5, 7, 8].
Однак, вивченню особливостей функцюну-вання означених систем у дггей з гострим герпе-тичним стоматитом (ГГС) сьогодш присвячуеть-ся недостатньо уваги. Подальше дослщження пе-реб^у реакцiй ПОЛ, функцюшльно! спроможно-ст АОС та активностi iнтерфероногенезу дозволить, на наш погляд, глибше розкрити основш ланки патогенезу ГГС, вдосконалити iснуючi ме-тоди лшування хворих i запобiгти розвитку хро-нiчних форм ще1 шфекци.
Метою роботи було дослщження стану про-цешв ПОЛ, функцiональноl активностi АОС та штерфероногенезу у дiтей з гострим герпетич-ним стоматитом.
Матерiали та методи до^дження. Пщ нашим спостереженням знаходились 88 дтей з ГГС вшом до 3-х роюв, якi проходили лшування в ДУ «1нститут стоматологи та щелепно-лицево1 хГрургп НАМН Украши». Дiагноз ГГС встанов-лювали на пiдставi даних анамнезу, клiнiчних проявiв хвороби, пiдтверджували знайденням у ротовш рiдинi вiрусу простого герпесу (HSV) 1/2 типу.
Пюля проведеного обстеження, з урахуван-ням тяжкостi переб^у ГГС було сформовано 3 групи дггей. До I групи ввшшли 13 дiтей, у яких вщзначений легкий перебiг ГГС. У 35 дггей II
групи дiагностований середньотяжкий nepe6ir ГГС. III групу скалли 40 дiтей з тяжким перебГ-гом ГГС. При встановленнi тяжкосп nepe6iry ГГС звертали увагу на вираженють i тривалiсть токсикозу i уражень слизово! оболонки порож-нини рота.
Оцшку стану процесiв ПОЛ проводили за визначенням наступних показниюв ротовiй рщи-нi обстежених дггей: концентрацiя дieнових кон'югатiв, малонового дiальдегiдy, вщновлено-го глyтатiонy, активнiсть глутатюнредуктази.
Для визначення концентраци дГенових кон'-югатiв (ДК) користовувалися методом I. Д. Ста-льно!, який заснований на тому, що стадiя утво-рення вшьних радикалiв в молекулах полшена-сичених жирних кислот супроводжусться системою спряжених подвшних зв'язюв. Внаслщок цього виникае новий максимум в спектрГ погли-нання 233 нм. Концентращю малонового дГаль-дегщу (МДА) дослщжували за методом I. Д. Стально! та Т. Г. Гаришвш, який базуеться на тому, що при в умовах високо! температури в кислому середовищГ МДА реагуе з 2-тюбарбпуровою кислотою. В результат ще! реа-кцп утворюеться пофарбований триметшовий комплекс з максимумом поглинання 532 нм.
Активнють глутатюнредуктази (ГР) вивчали за методом Ф. С. Путшно!, принцип якого грун-туеться на здатносп цього ферменту каталГзува-ти реакщю вщновлення окисленого глутатюну з використанням за якосп вщновлювального екв> валента НАДФН2. Принцип метода дослщження вмюту вщновленого глутатюну (G-SH) Ф. С. Путшно! i С.Д. Зо!дзе заснований на тому, що глу-татюн реагуе з надлишком алоксану. В результат тако! реакци утворюеться сполука, яка мае максимум поглинання при довжиш хвилГ 305 нм
Стан штерфероногенезу ощнювали за результатами проточно! лазерно! цитометри Гз за-стосуванням парамагштних часток. Для прове-дення дослщження використовували проточний лазерний цитофлюорометр FACS Calibrum™ System (виробник Bectom Dickinson) та тест-системи виробника.
Для ощнки отриманих результапв також об-стежеш 30 дггей вГком до 3-х роюв, у яких протя-гом трьох мюящв шфекцшш захворювання не спостерГгали.
Статистичну обробку одержаних результата здшснювали на PC ASUS A7V8X-X/LAN за до-помогою Microsoft Office 2010, Stat Plus 2009. Бази даних формувалися в таблицях Microsoft Excel. Для кожного варГащйного ряду розрахову-вали середню арифметичну (M), середне квадра-тичне вщхилення (о), середню помилку серед-ньо! арифметично! (m). За допомогою критерда Ст'юдента-ФГшера (t) ощнювали вГрогщнють р>
"Вiсник стоматологИ", № 2, 2016
знищ середшх величин у групах порiвняння (р).
Результати досл1дження та 1х обговорен-ня. Змши вмюту продуктiв ПОЛ i показникiв АОС спостер^али у всiх обстежених дтей (таб-лиця). Однак, вираженiсть встановлених пору-шень коливалась залежно вщ тяжкостi перебiгу ГГС. Так, кшьюсть МДА в ротовiй рiдинi дтей з легким перебiгом хвороби шдвищувалась незна-чно i перевищувала фiзiологiчний показник лише в 1,2 разу. При тяжкому переб^у рiвень МДА в ротовш рiдинi хворих дггей збiльшувався в 1,9 разу порiвнянно з показником здорових дiтей (р<0,05). У таких дтей вiдзначали пiдвищення температури тша до (39,36 ± 0,62)°С. При об'ективному оглядi: слизова оболонка рота була гшеремована, набрякла, спостер^али вираженi прояви катарального або виразково-некротичного гiнгiвiту. Множиннi герпетичш ве-
зикули виникали на слизовш оболонцi рота, губ, язика, у 16 (40 %) дггей - на щоках, у 23 (57,5 %) дтей - на яснах. Також елементи висипу спосте-р^али на шкiрi носо-губного трикутника, вуш-них раковин, пальцiв рук, вш, на кон'юнктивi очей у обстежених д^гей. При зливаннi везикул виникали крупш елементи, пiсля вiдкригтя яких формувалися крупнi ерози.
Ступiнь зростання вмiсту ДК в кровi дтей з ГГС також корелював з тяжюстю перебiгу хвороби (див. табл.). При проведенш статистично! обробки встановлеш достовiрнi вiдмiнностi мiж показниками, встановленими в ушх групах диет з ГГС та здоровими обстеженими (р<0,05). Але, не вiдзначено значущого вiдхилення при сшвс-тавленнi результата дослiдження у дiтей з легким та середньотяжким переб^ом ГГС.
Таблиця
Вм1ст ДК, МДА, С-8И, активност1 ГР, р1вня IFN-a та ПТС-у у д1тей з ГГС залежно в1д тяжкост1 переб1гу хвороби (М+ш)
Показники Дти з ГГС Здоров1 д1ти (П=30)
Легкий перебгг (П=13) Середньо-тяжкий перебгг (П=35) Тяжкий перебгг (П=40)
МДА, нмоль/л 151,57 ± 6,39* 202,09 ± 6,74* 239,72 ± 8,49* 126,31 ± 4,28
ДК, нмоль/л 9,59 ± 0,31* 11,04 ± 1,65* 17,36 ± 1,08* 8,26 ± 0,32
G-SH, мг/мл 134,17 ± 7,62* 154,81 ± 5,36* 198,87 ± 7,96 * 103,21 ± 6,14
ГР, НАДФН2/ хвил. на 1г бiлка 17,83 ± 0,46* 14,49 ± 0,37* 10,08 ± 0,23* 23,19 ± 1,25
IFN-а, пг/мл 18,18 ± 0,73 14,54 ± 0,66* 12,83 ± 0,59* 21,82 ± 1,61
IFN-Y, пг/мл 12,88 ± 1,03* 9,42 ± 0,28* 6,72 ± 0,13* 16,74 ± 2,18
Прим1тка: * - в1ропдна р1зниця в пор1внянш з показниками здорових дггей (р<0,05).
У результат проведених дослiджень виявле-но недостатшсть реакцп системи антиоксидант-ного захисту у вщповщь на посилення процешв ПОЛ у дiтей з рiзним ступенем тяжкостi перебiгу ГГС (див. табл.). Так, при легкому переб^у ГГС концентращя G-SH знижувалася в ротовш рщиш дiтей в 1,3 разу, при середньотяжкому переб^у -в 1,5 рази, тяжкому переб^у - майже в 2 рази по-рiвняно iз здоровими обстеженими (р<0,05).
Пригнiчення активностi ферменту ГР у ротовш рщиш хворих дтей вщбувалося паралель-но з тдвищенням концентрацп продуктiв ПОЛ -ДК та МДА та збшьшенням тяжкосп перебiгу ГГС. Якщо в груш д^ей з легким переб^ом ГГС показник активностi ГР дорiвнював (17,83 ± 0,46) НАДФН2/ хвил. на 1г бiлка, то в груш з тяжким переб^ом вш складав лише (10,08 ± 0,23) НАДФН2/ хвил. на 1г бшка. Означенi результати були нижче за норму в 1,3 i 2,3 рази в> дповiдно (р<0,05).
На наш погляд, наведенi вище данi свiдчать
про те, що одною з центральних ланок форму-вання патологiчних змш у клiтинах слизово! оболонки рота при ГГС е iнтенсифiкацiя проце-сiв ВРО. В результатi цього в кл^инах вщбува-еться надлишкове накопичення продуктiв ПОЛ, спостерiгаються змши поверхневого заряду бю-мембран, змшюються бiологiчнi властивостi клiтинних мембран, в них виникають пори, шд-вищуеться проникнiсть для iонiв Na+, Ca2+, H+. Разом з тим iз клiтин в цитоплазму виходять юни К+, якi також здатнi ушкоджувати клiтиннi бю-мембрани. Все це, в свою чергу, призводить до руйнування клiтин.
При аналiзi отриманих результатiв (див. табл.) встановлено, що у дiтей з середньотяжким i тяжким перебiгом ГГС вiдбувалося зниження рiвня 1КК-а порiвняно з практично здоровими (р<0,05). Так, в II груш спостереження вмют 1КК-а зменшувався в 1,5 рази, а в II груш спостереження - в 1,7 разiв (р<0,05).
У груш дп^й з легким переб^ом ГГС показ-
"BicHUK стоматологИ", №2, 2017
ник IFN-a знаходився в межах норми. У таких дггей вщзначали нетривале тдвищення темпера-тури тiла до (37,26 ± 0,21)°С протягом (2,81±0,30) днiв. Ознаки штоксикаци були вира-женi слабко. На фонi гшереми слизово! оболонки порожнини рота спостерпали одиничнi або згру-пованi болюш елементи висипу у виглядi везикул, кшьюсть яких не перевищувала 5.
Як видно з представлено! таблищ, у всiх об-стежених дiтей (здорових та хворих на ГГС) спо-стерiгалося переважання IFN-a над IFN-y. Дина-мiка рiвня IFN-y була аналогiчною до IFN-a: до-слiджуваний показник зменшувався у мiру про-гресування патолопчного процесу. Однак, зни-ження вмюту IFN-y вiдбувалося бiльш прогреси-вно, шж IFN-a. Так, встановлено зниження кшь-костi IFN-y у пащенпв I групи в 1,3 разiв, II -майже в 2 рази, III - в 2,5 рази порiвняно iз здо-ровими обстеженими (p<0,05).
Змiни в системi штерферону корелювали iз змiнами, якi вщбувалися з боку ПОЛ/АОС. Так, встановлено зворотний кореляцшний зв'язок мiж вмютом ДК в сироватцi кровi та вмютом IFN-a (r= -0,983), ДК та IFN-y (r= -0,973); концентращ-ею МДА та IFN-a (r= -0,903), МДА та IFN-y (r= -0,863). Iншi данi отримаш при проведеннi коре-ляцiйного анатзу мiж вмiстом вiдновленого глу-татюну в сироватцi кровi та IFN-a (r= 0,983) та IFN-y (r= 0,983). В даному випадку встановлено прямий кореляцiйний зв'язок, сила якого розщ-нювалася як виражена. Тобто, активащя перебiгу реакцiй ПОЛ та накопичення активних радикалiв супроводжуеться зростаючою недостатнiстю в системi iнтерферону.
Таким чином, проведет дослщження дозво-ляють зробити висновок про наявнiсть зв'язку мiж активнiстю процесiв ВРО, АОС та ¡мунно! системи, зокрема системи IFN. Механiзм регу-ляци цих систем в умовах ди чужорщного патогену можна представити наступним чином. Про-никнення i подальша реплiкацiя HSV 1/2 типу сприяе шщаци реакцiй ВРО i активацп глутатi-оново! протиперекисно! системи. Однак, на пев-ному етапi розвитку патолопчного процесу АОС виснажуеться i стае неспроможною протистояти та нейтралiзувати безперервно наростаючi акти-внi форми кисню. Зниження !! активностi сприяе формуванню бiльш високого рiвня ПОЛ, що при-зводить до надлишкового радикалоутворення в клiтинах, в т.ч., в iмунокомпетентних клiтинах. Вiдбуваеться порушення перебпу внутршньок-лiтинних процесiв, якi призводять до дефектнос-т функцiонування кл^ин, якi повиннi вщповща-ти синтезом IFN у вiдповiдь на проникнення чу-жорiдного патогену. Такi змши можуть бути причиною прогресування ГГС i формування
хронiчних форм захворювання.
Висновки. 1. При гострому герпетичному стоматит у дiтей встановлено тдвищення штен-сивностi перебiгу реакцiй ПОЛ на фот зниження активносп АОС i недостатностi функцiонування системи IFN.
2. Ступiнь вираженостi змiн з боку процешв ПОЛ, АОС та штерфероногенезу поглиблюеться разом i3 збшьшенням тяжкостi перебiгу гострого герпетичного стоматиту.
3. Виявлет порушення потребують пода-льшого дослщження в процесi профiлактики i л> кування хворих.
Список лтератури
1. Габор М. Л. Стан атиоксидантного захисту, процеси перекисного окислення лшщв та цитоюно-вий статус у хворих на хрошчш обструктивт захворювання легень / М. Л. Габор, О. I. Лемко // Украшсь-кий медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 3. - C. 4042.
2. Ганцарюк Д. О. 1нтенсивтсть пероксидного окислення лшщв та стан глутатюново! ланки протио-ксидантного захисту у хворих на хротчний панкреатит за серцево! недостатносп / Д. О. Ганцарюк // Укра!нський медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 1.
- С. 60-62.
3. Ершов Ф. И. Интерфероны и их индукторы (от молекул до лекарств) / Ф. И. Ершов, О. И. Киселев. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 368 с.
4. Иванов О. С. Состояние про- и антиокси-дантной активации у детей с аллергическими заболеваниями респираторного тракта / О. С. Иванов, В. В. Лазарев, Е. В. Гамиева // Аллергология и иммунология. - 2009. - Т. 10, № 2. - С. 195.
5. Кетлинский С. А. Цитокины / С.А. Кетлинский, А.С. Симбирцев. - СПб: ООО «Издательство Фолиант», 2008. - 552 с.
6. Кравченко Л. С. Змши бюхш1чних та шуно-лопчних показниюв факторiв захисту ротово! рщини при захворюваннях слизово! оболонки порожнини рота / Л.С. Кравченко, Н.О. Бас // Украшський стомато-лопчний альманах. - 2011. - № 6. - С. 38-41.
7. Dinarello C. Role of pro- and anti-inflammatory cytokines during inflammation: experimental and clinical findings / C. Dinarello // J. Biol. Regul. Homeost. Agents.
- 2008. - Vol. 11 (3). - P. 91-103.
8. Maher J. J. Cytokines: overview / J. J. Maher // Seminars in Liver Diseas. - 2009. - Vol. 19, № 2. - P. 109-115.
REFERENCES
1. Gabor M. L., Lemko O. L The state of aoxidant defense, lipid peroxidation and cytokine status in patients with chronic obstructive pulmonary diseas. Ukrains'kij medichnij al'manah. 2013;13(3):40-42.
2. Gancarjuk D. O. Intensity of peroxide lipid oxidation and state of glutathione link of antioxidant defense in patients with chronic pancreatitis in heart failure. Ukrains'kij medichnij al'manah. 2011;14(1):60-62.
"BicnuK cmoMamonoziï", № 2, 2016
3. Ershov F. I., Kiselev O. I. Interferony i ih induktory (ot molekul do lekarstv) [Interferons and their inductors (from molecules to drugs)].Moskva: GEOTAR-Media Publ., 2005. 368p.
4. Ivanov O. S., Lazarev V. V., Gamieva E. B. The state of pro- and antioxidant activation in children with allergic diseases of the respiratory tract. Allergologija i immunologija. 2009;10(2):195.
5. Ketlinsky S. A., Simbircev A. S. Citokiny [Cytokines]. St. Petersburg: FoliantPubl., 2008. 552p.
6. Kravchenko L. S., Bas N. O. Changes in biochemical and immunological parameters of factors of pro-
tection of oral fluid in diseases of the oral mucous membrane. Ukraïns'kij stomatologichnij al'manah. 2011; 6:3841.
7. Dinarello C. Role of pro- and anti-inflammatory cytokines during inflammation: experimental and clinical findings. J. Biol. Regul. Homeost. Agents. 2008;11 (3): 91-103.
8. Maher J. J. Cytokines: overview. Seminars in Liver Diseas. 2009;2(19):109-115.
Hagmm^a 04.05.17
