CC BY
18
Орипнальш статт1
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 616.61-002.2-072.72:616.153.49: 303.022
Савицька Л.М.
КЗ КОР «Китська обласна лкарня № 2», м. Кив, Укра'на
DOI: 10.22141/2307-1257.6.2.2017.102788
Взаемозв'язок MiK функцюнальним нирковим резервом, piBHeM сечовоТ кислоти та якiстю життя пащенпв iз хpонiчною хворобою нирок I-III стадп
For cite: Kidneys. 2017;6:99-104. doi: 10.22141/2307-1257.6.2.2017.102788
Резюме. Актуальнсть. Визначення функционального ниркового резерву дае клнцисту додаткову ¡нформац1ю про переб1г захворювання, дозволяе ранше виявити порушення, вдповдно, провести '¡х корекц1ю i вплинути на подальший переб1г захворювання та його прогноз. Мета дослдження: оц1нити стан функцюнального ниркового резерву в пац^ент'т iз хрончною хворобою нирок —Ill стадП та виявити його взаемозв'язокiз рiвнем сечово¡'кислоти в сироватц кров'1 та яюстю життя пац^ент'т. Матер'юли та методи. У 22 патент iз хрончною хворобою нирок було проведено обстеження для визначення стану функ^онального ниркового резерву за методикою A.I. Гоженка, адаптованою до амбулаторних умов, iз виявленням р'вн'в сечово¡'кислоти в сироватц кров'1 до та п'юля водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрiю хлориду з розрахунку 0,5 % вд маси тла. Яюсть життя визначалася за опиту-вальником SF-36. Результат. Функцональний нирковий резерв був збережений у 19 пац^енг'т (87 %) i становив у середньому 115 ± 54 %, знижений — у 2патент (9 %) i становив у середньому 5,7 ± 2,1 %, вдсутнй—в 1 патента (4 %) i становив -41 %. Рiвень функ^онального ниркового резерву корелював iз рiвнем сечово¡' кислоти в сироватц кров'1, визначеним через годину п'юля проведення водно-сольово-го навантаження (p = 0,60, p-level 0,018), а також iз середнм значенням сечово¡'кислоти, визначеним за 4 роки (p = 0,74, p-level 0,0015). Виявлено також взаемозв'язок м'ж станом функ^онального ниркового резерву i такими показниками якост життя, як фiзичне функцонування (p = 0,60, p-level 0,03), життева активнсть (p = 0,68, p-level0,01), психчне здоров'я (p = 0,58, p-level 0,04). Висновки. При отри-манн високих значень функ^онального ниркового резерву в патента варто простежити в динамiцi за показниками його сечово¡' кислоти.
Ключовi слова: функцональний нирковий резерв; сечова кислота; хрончна хвороба нирок
Вступ
В сучасних умовах все бшьшу увагу прид1дяють новим методам визначення функцюнального стану нирок, що дають клшщисту додаткову шформащю про переб1г захворювання, дозволяють рашше виявити порушення, вщповщно, розпочати тератю [1] або ж провести и корекщю [2] 1 вплинути на подальший переб1г захворювання та його прогноз. Одним 1з таких метод1в е визначення функцюнального ниркового резерву.
Функцюнальний нирковий резерв вщображае здатнють нирки реагувати на стимулююч1 чинни-ки збшьшенням швидкосп клубочково! фшьтрацп
(ШКФ) (рис. 1) [3] 1 показуе р1зницю мж стимульо-ваною 1 базовою ШКФ [4].
Як наслщок, здавалося ймов1рним, що при ура-женш нирок 1 зниженш !х фшьтрувально! здатнос-т1 цей резерв повинен бути вичерпаним до початку зниження ШКФ. Вим1рювання ступеня ураження, при якому ШКФ може реагувати на стрес-чинники, тобто визначення функцюнального ниркового резерву могло б забезпечити ранню ощнку ушкоджен-ня нирок. Було б також доцшьно вважати, що, коли ШКФ буде знижена, ця реакц1я буде втрачена [5].
Але одразу ж тсля висунення ще! гшотези вона була спростована. Було доведено, що вщповвдь
© «Нирки», 2017 © «Kidneys», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Савицька Любов Миколавна, КЗ КОР «Кш'вська обласна л1карня № 2», пров. Нестор1вський, 13/19, м. Кшв, 04053, Украина; e-mail: likar.l.savycka@gmail.com For correspondence: Lyubov Savytska, Municipal institution of Kyiv Regional Council "Kyiv Regional Hospital N 2'; Nestorivsky lane, 13/19, Kyiv, 04053, Ukraine; e-mail: likar.l.savycka@gmail.com
нирок у виглядi збiльшення ШКФ не втрачаеться при розвитку нирково! недостатностГ [6] i тому не е справжшм резервом у загальному значенш цьо-го слова [5]. Дослщження не показали жодно! рГз-нищ в станi функцiонального ниркового резерву мiж контрольною групою i групою з ураженням нирок. Також ввдсоток збiльшення ШКФ у вщпо-вщь на стимули не корелював ш зi ступенем склерозу [7], ш з базовою ШКФ [8]. БГльш пiзнi досль дження показали, що з прогресуванням хрошчно! хвороби нирок функщональний нирковий резерв знижуеться [6].
Точнi механiзми, що призводять до тдвищен-ня швидкостi клубочково! фшьтрацп у вiдповiдь на стимулюючi чинники, остаточно не щентифжова-ш [9]. Сама вiдповiдь також неоднорщна [5]. Мож-ливо, саме це i е основою рiзноманiтностi методик визначення функцiонального ниркового резерву. Наприклад, проба з використанням гострого (одноразового) або короткострокового (протягом 3—5 дшв) навантаження бiлком. Для гострого наванта-ження використовуються 70—90 грамiв тваринного быка або 100 грамiв рослинного [10]. Ця методика вперше була запропонована J.P. Bosch у 1983 рощ [11] i в подальшому зазнавала рiзних модифiкацiй. Варто зазначити, що реакцiя на введення рiзних ти-пiв быка буде рiзною. Найбiльша вiдповiдь вщмГча-еться на введення яловичого бiлка, дещо менша — соевого i найменша — молочного [12] Згодом були запропоноваш методики з введенням пащентам внутрiшньовенно розчину бiлка [13] або амшокис-лот [14]. Також для бшьшо! об'ективГзацп результа-тiв для усунення впливу секрецГ! креатинiну в нир-кових канальцях застосовують додаткове введення циметидину [15]. 1ншою методикою е проба iз введенням низьких доз допамiну для збГльшення вну-трiшньониркового кровотоку i клубочково! фГль-трацГ! [16], можливе також поеднане застосування розчину амiнокислот i допамiну [17]. БГльшГсть цих методiв е складними у виконаннi для пащента, тому що деякi потребують стацiонарних умов для вну-тршньовенного введення розчинГв або ж збору сеч1 протягом тривалого часу. На етат розробки знахо-дяться методики визначення ниркового резерву з використанням сучасного маркера роботи нирок — цистатину С [18, 19]. Оптимальною з точки зору ви-конання е методика, запропонована А.1. Гоженко [20], яка адаптована до амбулаторних умов.
Мета доЫдження. Як вщомо, продукти бГлко-вого складу е джерелом пуришв, а сечова кислота е !х основним продуктом метаболГзму. БГлкове навантаження призводить до збГльшення швидко-стГ клубочково! фГльтрацГ!. Тому дане дослщження було проведено з метою виявлення взаемозв'язку м1ж станом функщонального ниркового резерву та рГвнями сечово! кислоти в сироватцГ кровГ. Також було ощнено вплив стану функщонального ниркового резерву на яюсть життя пацГентГв Гз хронГчною хворобою нирок I—III стадГ!.
Матерiали та методи
На 6a3i КЗ КОР «Кшвська обласна л1карня № 2» за добровольно! згоди були обстежеш 22 пацieнти з хрошчною хворобою нирок I—III стадп в1ком вiд 56 до 77 рок1в. Серед них було 16 чоловтв (73 %) та 6 жшок (27 %). Причиною розвитку хрошчно! хвороби нирок були: артерiальна гiпертензiя — у 3 пащ-eнтiв (14 %), поеднання артер1ально! ппертензп та цукрового диабету — у 7 пащенпв (32 %), поеднання артер1ально! ппертензп та хрон1чного пиелонефриту — у 5 пащенпв (23 %), поеднання артер1ально! ппертензп та подагри — у 4 пащенпв (18 %), цукро-вий диабет II типу — у 2 пащенпв (9 %), цукровий диабет I типу — в 1 пащента (4 %). За стадиями за-хворювання розпод1л був таким: I стадию д1агносто-вано у 2 пащенпв (9 %), II — у 6 (27 %), III — у 14 (64 %). Пащентам було проведено загальноклш1чне обстеження з визначенням антропометричних по-казниюв та индексу маси тша, зд1йснювалося ви-м1рювання артериального тиску. Визначення функционально ниркового резерву проводилося вранщ натще за модиф1кованою методикою A.I. Гоженка, адаптованою до амбулаторних умов. Шсля спорож-нення сечового м1хура зд1йснювався заб1р венозно! кров1 для визначення базових р1вшв креатин1ну та сечово! кислоти в сироватщ кров1. За показниками креатиншу розраховували швидк1сть клубочково! фшьтращ! з використанням формули CKD-EPI (Chronic Kidney Disease Epidemiology Collaboration) як базового показника ШКФ. Проводилось обстеження на виявлення альбумшурп шляхом на-швкшьюсного визначення сшввщношення аль-бумш/креатинш 1з використанням тест-смужок MICROALBUPHAN® та виконувався загальний анализ сеч1, визначалася концентрация креатин1ну в сеч1. Пащенти перорально приймали 0,5% роз-чин натрш хлориду з розрахунку 0,5 % в1д маси т1ла протягом 5—7 хвилин. Дал1 вони перебували в ста-ш спокою в сидячому положенно протягом одше! години. Через одну годину виконували повторний заб1р венозно! кров1 для визначення концентрацп креатин1ну та сечово! кислоти в сироватщ кров1 та спорожнення сечового м1хура. Визначалися об'ем
Рисунок 1. Функщональний нирковий резерв
сеч1, отримано1 при 1ндукованому Д1урез1, i концен-трац1я креатин1ну в нш. Також проводилися загаль-ний анал1з сеч1 i тест на альбумшурш.
За формулою розраховувалася концентрацiя креатиншу в ce4i, зiбранiй за одну годину:
Функщональний нирковий резерв визначався вщсотковим вщношенням стимульовано! швидко-сп клубочково! фшьтрацИ до базово!:
ФНР = (ШКФст - ШКФб)/ШКФб • 100 % [21].
EK = Uk-Дю
де EK — екскрецiя креатиншу; Uk — концентрацiя креатинiну в порцИ сечi iндукованого дiурезу, зiбра-но! за 1 годину, виражена в ммоль/л; Д60 — кшькють сечi, зiбраноï за 1 годину.
На основi показникiв екскрецИ креатиншу та рiвня сироваткового креатинiну, визначеного через годину тсля навантаження 0,5% розчином натрш хлориду, розраховувалася ШКФ за ^ренсом кре-атинiну:
КК = ЕК/60/Рк, де Рк — плазмова концентрацiя креатиншу.
Рисунок 2. Залежнсть функцюнального ниркового резерву вд стал
220 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 -20 -40 -60
180 200 220 240 260 280 300 320 340 360 380 400 420 Сечова кислота тсля водно-сольового навантаження, ммоль/л
Рисунок 3. З'язок м'1ж станом функцюнального ниркового резерву i pißMeM сечово)' кислоти тсля водно-сольового навантаження
За даними амбулаторних карт визначалися се-редш рiвнi сечово! кислоти за 2014—2017 роки. Було проведено ощнку якосп життя з використанням неспецифiчного опитувальника SF-36 (The Short Form 36). Результати ощнювалися за 8 шкалами (бшьш висока ощнка вказуе на бшьш високий рь вень якосп життя):
— фiзичне функщонування (Physical Functioning — PF);
— рольове функщонування, зумовлене фiзич-ним станом (Role-Physical Functioning — RP);
— штенсившсть болю (Bodily pain — BP);
— загальний стан здоров'я (General Health — GH);
— життева актившсть (Vitality — VT);
— сощальне функщонування (Social Functioning — SF);
— рольове функщонування, зумовлене емоцш-ним станом (Role-Emotional — RE);
— психiчне здоров'я (Mental Health — MH).
Статистична обробка даних була проведена
за допомогою програм Microsoft Excel та StatSoft Statistica. Ощнювали середне значення (М), стан-дартш вщхилення (SD). Враховуючи невеликий об-сяг вибiрки, використовували непараметричш по-казники кореляцИ — коефвдент Спiрмена, критерiй У!лкоксона i показник вiрогiдностi статистичних показникiв (р).
Результати та обговорення
Функщональний нирковий резерв був збереже-ний у 19 пащенпв (87 %) i становив у середньому 115 ± 54 % (максимальний — 205 %, мтмальний — 21 %), знижений — у 2 пащенпв (9 %) i становив у середньому 5,7 ± 2,1 %, вщсутнш — в 1 пащента (4 %) i становив —41 %. Статистично! рiзницi м1ж станом функщонального ниркового резерву в чо-ловтв i жшок не виявлено (рис. 2). Залежносп вщ вiку, рiвнiв креатинiну в сироватщ кров^ артерiаль-ного тиску, швидкостi клубочково! фшьтрацИ також не було визначено.
У табл. 1 подаш середш значення креатинiну та сечово! кислоти в сироватщ кров^ а також креатиш-ну в сеч^ що отриманi до та тсля проведення водно-сольового навантаження. На фот здiйснення вод-но-сольового навантаження рiвень сечово! кислоти в бшьшосп пацiентiв знижувався, рiвень креатиншу в кровi зростав, а рiвень креатинiну в сечi зменшу-вався. Але щ змiни статистично незначимi (табл. 1).
Рiвень функцiонального ниркового резерву не корелював iз базальним рiвнем сечово! кислоти в сироватщ кров^ тодi як iз рiвнем сечово! кислоти, визначеним через одну годину тсля проведення водно-сольового навантаження, мав прямий зв'язок
Таблиця 1. Показники креатинну в сироватц'1, сечi та сечово!кислоти в сироватц кров'1 до та через 1 годину псля водно-сольового навантаження
Показник До водно-сольового навантаження Пюля водно-сольового навантаження
Креатишн у сироватц кров^ мкмоль/л 114,8 ± 24,3 118,7 ± 24,3
Сечова кислота в сироватц кров^ ммоль/л 320,6 ± 55,9 309,6 ± 49,9
Креатишн у сеч^ ммоль/л 10,2 ± 3,9 9,0 ± 4,7
Таблиця 2. Взасмозв'язок якост життя з функцональним нирковим резервом I середшм р'внем сечово!кислоти
Показник якост життя Функцiональний нирковий резерв Середнш рiвень сечово! кислоти
Фiзичне функцюнування 0,60 (р-^е1 0,03)
Життева активнiсть 0,68 (р-^е1 0,01)
Психiчне здоров'я 0,58 (р-level 0,04) 0,61 (р-^е1 0,03)
(р = 0,60, р-^е1 0,018). Тобто чим вищим був у пащ-ента рiвень сечово! кислоти тсля навантажувально! проби, тим вищим був функцюнальний нирковий резерв (рис. 3).
Оскшьки показник сечово! кислоти не е ста-бiльним, а залежить вiд режиму харчування, питно-го режиму, прийому медикаментiв i в однiе! особи може значно вiдрiзнятися залежно вщ обставин, було визначено середнш показник сечово! кислоти в пащеипв за 2014—2017 роки. Вш становив 354,99 ± 88,36 ммоль/л i був вiрогiдно вищим вiд рiвня сечово! кислоти тсля водно-сольового навантаження (р = 0,023) (рис. 4).
Показник середнього значення сечово! кислоти мав сильшший кореляцшний зв'язок iз рiв-нем функцюнального ниркового резерву (р = 0,74, р-^е1 0,0015), н1ж показник сечово! кислоти тсля водно-сольового навантаження.
Яюсть життя за бшьшютю показник1в у па-тенпв iз хронiчною хворобою нирок знижена: найменшою мiрою соцiальне функцiонування — 90,2 ± 25,2, найбiльшою — показник загального стану здоров'я — 38,8 ± 18,5 (рис. 5).
Висновки
Функцюнальний нирковий резерв тюно пов'я-заний iз середнiми показниками сечово! кислоти в сироватт кровi пацiентiв. Можна висунути таку гшотезу: оскiльки сечова кислота е продуктом ме-таболiзму продуктiв бiлкового складу, то, можли-во, саме !! високi рiвнi чинять стимулюючу дш на роботу нирок i збшьшують швидк1сть клубочково! фiльтрацГ! з метою посилення виведення сечово! кислоти ^ вiдповiдно, нормалiзацГ! !"! рiвня. Показник середнього рiвня сечово! кислоти вщображае динамiчнi змiни !! концентрацГ! в органiзмi паць ента. Тому при однократному обстеженш можна отримати нормальш значення сечово! кислоти, що не буде вiдповiдати реальнiй картиш. Тому при отриманнi високих значень функцюнального ниркового резерву, можливо, варто звернути бшьш прицiльну увагу на пацiента i простежити в дина-
1 2 3
Рисунок 4. Значення сечовоIкислоти до та псля водно-сольового навантаження I середн'1 значення за 2014-2017роки
Примтки: 1 — сечова кислота до водно-сольового навантаження; 2 — сечова кислота псля водно-со-льового навантаження; 3 — середн'1 значення сечовоI кислоти за 2014-2017роки
VI
Рисунок 5. Показники якост життя в пацснлв iз хрончною хворобою нирок 1-111 стадп
мвд за показниками його сечово! кислоти i за потреби скоригувати !х.
Бшьш висою показники функщонального ниркового резерву псно пов'язаш з вищими показниками якостi життя пащенпв, такими як фiзичне функщонування, життева активнiсть, псих1чне здоров'я. Це дуже важливо в умовах збшьшення тривалостi життя на фош лiкування, оскшьки може забезпечити пащентам бшьшу iнтегрованiсть у життя свое! ам'!, сус-тльства, довше збереження професшно! активностi.
Отриманi даш потребують подальших досль джень для встановлення статистично значущих тен-денцш та формулювання рекомендацiй для нефро-лопчно! практики.
Конфлжт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту штересш при пiдготовцi дано! статтi.
1нформашя про фшансування. Обладнання для лабораторних дослщжень, частина реактивiв та ви-тратних матерiалiв наданi КЗ КОР «Ки!вська об-ласна лiкарня № 2», частина — за рахунок власних кошпв дослiдника.
Рецензенти: А.1. Гоженко, д.м.н., директор ДП «Укра!нський науково-дослщний iнститут меди-цини транспорту Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни»; Л.О. Зуб, д.м.н., професор кафедри вну-тршньо! медицини Буковинського державного ме-дичного унiверситету
References
1. Molitoris BA. Rethinking CKD Evaluation: Should We Be Quantifying Basal or Stimulated GFR to Maximize Precision and Sensitivity? American Journal of Kidney Diseases. 2017;69(5):675-683. doi: org/10.1053/j.ajkd.2016.11.028.
2. Ivanov DD. Renin-angiotensin system blockers and renal functional reserve. Is there a limit of renoprotection? Pochki. 2015;4(14):12-5 (In Russian). doi: 10.22141/23071257.0.4.14.2015.74891.
3. Ronco C, Chawla LS. Glomerular and tubular kidney stress test: new tools for a deeper evaluation of kidney function. Nephron. 2016;134(3):191-194. doi: 10.1159/000449235.
4. Sharma A, Mucino MJ, Ronco C. Renal functional reserve and renal recovery after acute kidney injury. Nephron Clinical Practice. 2014;127(1-4): 94-100. doi: 10.1159/000363721.
5. Thomas DM, Coles GA, Williams JD. What does the renal reserve mean? Kidney international. 1994;45(2):411—416. doi: 10.1038/ki.1994.53.
6. Barai S, Gambhir S, Prasad N, Sharma RK, Ora M. Functional renal reserve capacity in different stages of chronic kidney disease. Nephrology. 2010;15(3):350-3. doi: 10.1111/j.1440-1797.2010.01291.x.
7. Zuccala A, Gaggi R, Zucchelli A, Zucchelli P. Renal functional reserve in patients with a reduced number of functioning glomeruli. Clinical Nephrology. 1989;32(5):229-34. PMID: 2582648.
8. Krishna GG, Kapoor SC. Preservation of renal reserve in chronic renal disease. American journal of kidney diseases. 1991 Jan;17(1):18-24. PMID: 1986565. doi: 10.1016/S0272-6386(12)80244-7.
9. Samoni S, Nalesso F, Meola M, et al. Intra-parenchymal renal resistive index variation (IRRIV) describes renal functional reserve (RFR): pilot study in healthy volunteers. Frontiers in Physiology. 2016;7:286. doi: 10.3389/fphys.2016.00286.
10. Kobalava ZhD, Kotovskaja JuV, Moiseev VS. Arterialnaja gipertonija. Kljuchi k diagnostike i lecheniju. [Arterial hypertension. Keys to diagnosis and treatment]. Moscow: GEOTAR-Media; 2009. 864p. (In Russian).
11. Bosch JP, Saccaggi A, Lauer A, Ronco C, Belledonne M, Glabman S. Renal functional reserve in humans. Effect of protein intake on glomerular filtration rate. The American journal of medicine.1983;75:943-50. PMID: 6650549. doi: 10.1016/0002-9343(83)90873-2.
12. Bilo HJG, Schaap GH, Blaak E, Gans ROB, Oe PL, Donker AJM. Effects of chronic and acute protein administration on renal function in patients with chronic renal insufficiency. Nephron. 1989;53(3):181-187. doi.org/10.1159/000185742.
13. Hisnutdinova LA, Iaksudova AN, Salihov IG. The significance of functional renal reserve in chronic kidney disease. Kazanskij medicinskij zhurnal. 2009(90)3:425-8. (In Russian).
14. Fliser D, Zeler M, Nowack R, Ritz E. Renal functional reserve in healthy elderly subjects. Journal of the American Society of Nephrology. 1993 Jan;3(7):1371-7. PMID:8439649.
15. Musso CG, Reynaldi J, Martinez B, Pierangelo A, Vilas M, Algranati L. Renal reserve in the oldest old. International urology and nephrology. 2011;43(1):253-56. doi: 10.1007/s11255-010-9769-9.
16. Sulikowska B, Johnson RJ, Wiechecka-Korenkiewicz J, et al. Dopamine-Induced Changes in Serum Erythropoietin and Creatinine Clearance Reflect Risk Factors for Progression of IgA Nephropathy. Journal of Investigative Medicine. 2015;63(6):811-5. doi: 10.1097/JIM.0000000000000214.
17. Rook M, Hofker HS, Van Son, WJ, Homan Van der Heide JJ, Ploeg RJ, Navis GJ. Predictive Capacity of Pre-Donation GFR and Renal Reserve Capacity for Donor Renal Function After Living Kidney Donation. American journal of transplantation. 2006;6(7):1653-9. doi: 10.1111/j.1600-6143.2006.01359.x.
18. Fuhrman DY, Maier PS, Schwartz G.J. Rapid assessment of renal reserve in young adults by cystatin C. Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation 2013;73(4): 265-8. doi: 10.3109/00365513.2013.765964.
19. Rodenbach KE, Fuhrman DY, Maier. PS, Schwartz GJ. Renal Response to a Protein Load in Healthy Young Adults as Determined by Iohexol Infusion Clearance, Cimetidine-Inhibited Creatinine Clearance, and Cystatin C Estimated Glomerular Filtration Rate. Journal of Renal Nutrition. 2017 Apr. pii: S1051-2276(17)30028-6. doi: 10.1053/j.jrn.2017.01.021.
20. HozhenkoAI, KravchukAV, Sirman VM, Nikitenko OP, Romaniv LV. Functional renal reserve: physiological value of renal reserve and substantiation of the method of its determination. Pochki. 2015;4(14):7-11. (In Ukrainian). doi: 10.22141/23071257.0.4.14.2015.74890.
21. Hozhenko AI, Kravchuk AV, Nikitenko OP, Moskolen-ko OM, Sirman VM. Funktsional'niinirkoviirezerv: Monograflia. [Renal functional reserve. Monograph] Odesa: Feniks; 2015. 180 p. (In Ukrainian).
OTpuMaHO 02.05.2017 OTpuMaHO nicna pe^H3yBaHHH 08.05.2017 npuMH^TO go gpyKy 11.05.2017 ■
Савицкая Л.Н.
КУ КОС «Киевская областная больница № 2», г. Киев, Украина
Взаимосвязь между функциональным почечным резервом, уровнем мочевой кислоты и качеством жизни пациентов с хронической болезнью почек 1-111 стадии
Резюме. Актуальность. Определение функционального почечного резерва дает клиницисту дополнительную информацию о течении заболевания, позволяет раньше выявить нарушения, соответственно, провести их коррекцию и повлиять на дальнейшее течение заболевания и его прогноз. Цель исследования: оценить состояние функционального почечного резерва у пациентов с хронической болезнью почек 1—Ш стадии и выявить его взаимосвязь с уровнем мочевой кислоты в сыворотке крови и качеством жизни пациентов. Материалы и методы. У 22 пациентов с хронической болезнью почек было проведено обследование для определения состояния функционального почечного резерва по методике А.И. Гоженко, адаптированной к амбулаторным условиям, с выявлением уровня мочевой кислоты в сыворотке крови до и после водно-солевого нагрузки 0,5% раствором натрия хлорида из расчета 0,5 % от массы тела. Качество жизни определялось по опроснику SF-36. Результаты. Функциональный почечный резерв
был сохранен у 19 пациентов (87 %) и составил в среднем 115 ± 54 %, снижен у 2 пациентов (9 %) и составил в среднем 5,7 ± 2,1 %, отсутствовал у 1 пациента (4 %) и составил —41 %. Уровень функционального почечного резерва коррелировал с уровнем мочевой кислоты в сыворотке крови, определенным через час после проведения водно-солевой нагрузки (р = 0,60, р-1еуе1 0,018), а также со средним значением мочевой кислоты, определенным за 4 года (р = 0,74, р-1еуе1 0,0015). Выявлена также взаимосвязь между состоянием функционального почечного резерва и такими показателями качества жизни, как физическое функционирование (р = 0,60, р-1еуе1 0,03), жизненная активность (р = 0,68, р-1еуе1 0,01), психическое здоровье (р = 0,58, р-1еуе1 0,04). Выводы. При получении высоких значений функционального почечного резерва у пациента следует проследить в динамике его показатели мочевой кислоты. Ключевые слова: функциональный почечный резерв; мочевая кислота; хроническая болезнь почек
L.M. Savytska
Municipal Institution of Kyiv Regional Council "Kyiv Regional Hospital N 2", Kyiv, Ukraine
The correlation between renal functional reserve and serum uric acid and quality of life in chronic kidney
disease stage I-III
Abstract. Background. In clinical practice the renal functional reserve can be an important tool to identify the early kidney functional damage, cure them and impact diseases prognosis. The aim of this article was to review the concept of renal functional reserve in its relation with serum uric acid level and the quality of life in chronic kidney disease stage I—III. Materials and methods. The study included twenty-two patients with chronic kidney disease stage I—III. We used the renal functional reserve test of Hozhenko A.I. adapted to ambulatory medical care services with measuring serum uric acid level before and after water-salt loading with 0.5% sodium chloride. We assessed the quality of life using the SF-36 questionnaire. Results. Functional renal reserve was preserved in 19 patients (87 %) and averaged 115 ± 54 %, decreased in
2 patients (9 %), average 5.7 ± 2.1 %, and was absent in 1 patient (4 %) and valued —41 %. The level of functional renal reserve correlated with serum uric acid level, measured an hour after the water-salt load (p = 0.60; p-level 0.018), and the average value of uric acid was determined over 4 years (p = 0.74; p-level 0.0015). The renal functional reserve related with the scales of physical functioning (p = 0.60; p-level 0.03), vital activity (p = 0.68; p-level 0.01) and mental health (p = 0.58; p-level 0.04) while examining health-related quality of life. Conclusions. Our findings indicate that serum uric acid levels should be controlled in patients with high renal functional reserve.
Keywords: renal functional reserve; uric acid; chronic kidney disease
