CC BY
41
Тема номеру
Cover Story
почки
НИРКИ
УДК 612.46-612.015.2
ГОЖЕНКО A.I., КРАВЧУК A.B., CIPMAH В.М., НИКИТЕНКО О.П., POMAHIB A.B.
Аержавне п1дприемство «Укра'/нський науково-дос^дний ¡нститутмедицини транспорту МОЗ Укра'/ни», м. Одеса
ФУНКЩОНАЛЬНИИ НИРКОВИИ РЕЗЕРВ: Ф13ЮЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО НИРКОВОГО РЕЗЕРВУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ИОГО ВИЗНАЧЕННЯ
Резюме. У статт обгрунтованi та показан основн механзми включення функцонального ниркового резерву, його ф'золотне значення. Детально описана запропонована та апробована авторами методика визначення функцонального ниркового резерву шляхом проведення водно-сольового навантаження, доведена Пдагностична цннють.
Ключов'! слова: швидкють клубочковоI фльтраци, функцональний нирковий резерв, хрончна хвороба ни-рок, водно-сольове навантаження, кл'ренс креатинну.
Як вщомо, нирки — це орган, який вщграе голо-вну роль у регуляци гомеостазу оргашзму.
Наприкшш 60-х i аж до початку 90-х роюв XX сторiччя в лiтературi склалося загальновизнане уяв-лення про те, що основне мюце в регуляци та виконанш гомеостатичних функцш нирок належить керованш змiнi процесiв канальцево! реабсорбцГi й секрецп у фiзiологiчних умовах, а також що !х ушкодження за умов патологи сприяе порушенню гомеостазу [9, 16]. Одночасно передбачалося, що величина клубочково! фшьтрацп е дуже стабiльним показником i особливо у фiзiологiчних умовах, над-звичайно мало змшюеться, лише в умовах патологи спостериаеться, як правило, зниження клубочково! фшьтрацп [12].
Однак останнiм часом стало вщомо, що в умовах, яю вiдносяться до фiзiологiчних, пов'язаних iз природними коливаннями водних, харчових наван-тажень й шших видiв впливу на органiзм людини, спостерiгаються також i змiни клубочково! фшьтраци [2].
А впм мехашзму й ролi змiн клубочково! фшьтрацп до останнього часу суттева увага не придь лялася. I лише наприкiнцi 80-х роюв уперше почали звертати увагу на те, що величини клубочково! фiльтрацГi в умовах функцюнального спокою, а та-
кож при виконанш рiзних навантажень i при змiнi гомеостатичних функцiй нирками можуть iстотно коливатися [2]. Причому стало ясно, що в бшьшосп випадюв виконання тих чи шших ввддв роботи нирок супроводжуеться збiльшенням обсягу клубочково! фшьтрацп, у результат чого було сформоване уявлення про те, що в умовах вщносного спокою нирки клубочкова фiльтрацiя знаходиться на фiзi-олопчному мiнiмально низькому рiвнi. Тодi як виконання додаткових функцш, включення в даю ряду адаптивних реакцш супроводжуеться збiльшенням клубочково! фшьтрацп Вщтак ця рiзниця м1ж по-казниками величин клубочково! фшьтрацп в умовах спокою оргашзму й при виконанш додатково! роботи була названа функщональним нирковим резервом (ФНР) [17, 18].
Адреса для листування з авторами: Гоженко А.1.
65039, м. Одеса, вул. Канатна, 92,
ДП «Украшський науково-дослщний шститут медицини транспорту МОЗ Украши»
© Гоженко А.1., Кравчук А.В., Сiрман В.М.,
Никитенко О.П., Ромашв Л.В., 2015 © «Нирки», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ФНР визначаеться як рiзниця мж максимальною (стимульованою) i базальною величинами клубочково! фшьтрацп [5, 6].
ФНР вщображае спроможн1сть нирок пщвищу-вати швидк1сть клубочково! фшьтрацп (ШКФ), як правило, на 5—60 % на р1зш навантаження [1, 7].
Вперше терм1н «функщональний нирковий резерв» був введений в клтчну практику J. Bosch i ствавторами в 1983 роц1 [18].
Кшьюсною м1рою ФНР е р1зниця м1ж максимальною швидк1стю i ii базальним р1внем, виражена у вiдсотках вщ вих1дного р1вня. Залежно вщ ступеня пщвищення швидкост1 клубочково! фшьтрацп у вщ-повщь на стимули розр!зняють збережений ФНР, тобто здатшсть нирок збiльшувати ШКФ бiльше н1ж на 10 %, знижений ФНР — при зростанш ШКФ у вщповщь на стимул на 5—10 % i вщсутшсть резерву фшьтращ! — при прирост1 ШКФ менше н1ж на 5 % [13]. У здорових оаб прирют ШКФ у вщповщь на функщональну стимуляц1ю частiше за все коли-ваеться в1д 10 до 60 %, що вщображае збереження ФНР i нормальний рiвень тиску кров! в ниркових капшярах [2]. Вщсутшсть ФНР св1дчить про те, що рiвень ШКФ, у режимi якого працюе нирка, е гранично високим, i це розглядаеться як е^валент станам гiперфiльтрацГi [4]. Такий стан часто виявля-еться при хрошчнш нирков1й недостатностi (ХНН), артерiальнiй гiпертензГi, цукровому дiабетi, в оаб з единою ниркою [3, 10].
Для досягнення гранично! величини ШКФ ви-користовують навантажувальнi тести з уведенням речовин, здатних пщвищувати КФ. Збшьшення ШКФ i ниркового кровотоку при пщвищеному спо-живаннi чи гострих навантаженнях 61лком — добре вщомий феномен. До цього часу ФНР дослщжував-ся шляхом навантаження м'ясним быком, уведен-ня сум1ш1 амiнокислот чи iзольованого введення глщину або аргiнiну, внутрiшньовенного введення допамшу в малих дозах, глюкагону [4, 6]. окр1м тра-диц1йного бокового навантаження, для визначення ФНР застосовувалось також i жирове. Деякi автори ощнювали ФНР методом гострого перорального навантаження соевим Тзолятом [14] .
Проте вс1 подальшi дослщження щодо можли-вост1 вивчення ФНР тсля навантаження 61лковими сумiшами чи внутршньовенними введеннями роз-чин1в амiнокислот, а тим бшьше гормон1в та бюак-тивних речовин не привели до розробки ефективно! та доступно! для клтчних умов методики визначен-ня ФНР.
Рашше в експериментах на щурах було показано, що у ф1зюлопчних умовах головним чинником, який впливае на величину ШКФ, е баланс натрш, що залежить значною м1рою вщ надходження iона до оргашзму. Встановлено, що найнижчi показни-ки ШКФ притаманш тваринам, як1 знаходились на рацiонi харчування з мтмальною к1льк1стю на-тр1ю, зростання споживання якого призводило до пщвищення ШКФ, яка досягала максимуму при
використанш для пиття тварин 0,9% розчину хлориду натрго [11]. Було також встановлене зростання ШКФ, яке вщбуваеться як в умовах утримання на такому харчувальному ращош, так i у вiдповiдь на гостре сольове навантаження.
Були показанi та обГрунтоваш такi основнi ме-хашзми включення ФНР: збшьшення натрiю в органiзмi призводить до зростання об'eмiв поза-клiтинного та внутрiшньосудинного просторiв iз подальшим пiдвищенням синтезу передсердного натр^ретичного гормона, пригнiченням внутрш-ньонирково! ренш-ангютензиново! системи, шд-вищення синтезу в нирках простагландишв (ПГ) та оксиду азоту. Переважання вазодилатуючих фак-торiв ПГ та оксиду азоту над вазоскорочуючими призводить до збшьшення ниркового кровооб^ та зростання ШКФ [13].
На нашу думку, головним параметром, змша якого супроводжуеться реалiзацieю ФНР, е об'ем позаклгтинно! рщини. Так, розрахункове вщхилен-ня (збшьшення) об'ему позаклгтинно! рiдини 2,5 % та менше, за нашими даними, призводить до збшьшення ШКФ унаслщок включення ФНР [8].
У подальших дослщженнях на нефролопчно здорових особах тдтверджеш основнi положен-ня, що були сформульоваш в експериментальних дослщженнях. Окрiм того, у дослщах з вивчення ШКФ при навантаженш розчином хлориду натрiю з концентращею 0,05—1 % встановлено, що зна-чуще пiдвищення ШКФ вiдбуваеться при прийомi сольового розчину з концентращею натрш хлориду 0,5 % у кшькосп 0,5 % вщ маси тiла, що ви-кликае включення ФНР та механiзмiв виведення з оргашзму надлишку натрiю хлориду i осмотично активних речовин, яке спрямоване на нормалiза-цiю водно-сольового гомеостазу [2, 15]. Подальше збшьшення концентрацп хлориду натрш не супроводжуеться зростанням екскрецп креатинiну, а при бшьших його концентрацiях зменшуеться дiурез i нирка починае працювати в режимi кон-центрування.
Ураховуючи, що в лiтературi немае едино! точки зору на мехашзми включення ФНР, а це обмежуе його використання для висновкiв щодо дiагнос-тично! ролi, а також не вказуе на шляхи удоскона-лення методик його визначення, нами була запро-понована та апробована така методика визначення ФНР.
Для визначення ФНР, тобто наявност та величини зростання ШКФ тсля сольового навантаження слщ дослщити ШКФ спокою в умовах стащонару. Як показали нашi дослiдження, можливi два варь анти визначення. Перший та найбшьш точний — це визначення ШКФ за добовим ^ренсом креатинiну (КК) за формулою:
ШКФ (мл/хв) = -1~ЕК—¡Рк »1000, дк ' ' 1440 хвI
де ШКФд — добова швидюсть клубочково! фшьтра-ц11, мл/хв, ЕК — екскрец1я креатинiну за добу, що дорiвнюe ик • Д, ик — концентрацiя креатинiну в сеч^ зiбранiй за добу, ммоль/л, Д — кшьюсть сечi за добу, мл, Рк — концентрацiя креатиншу в плазмi кровi, ммоль/л.
Сечу збирають за добу, зберiгаючи проби в холодильнику. Кров для дослщження забирають натще в день дослщження.
За другим варiантом можливо розрахувати ШКФ за формулою Кокрофта — Голта, оскшьки, як показали нашi дослiдження, розрахунковi по-казники практично не вiдрiзняються вiд резуль-татiв, отриманих при визначеннi ШКФ за допо-могою добового КК у разi вiдсутностi суттевих змш функцiй нирок упродовж дослiдження ФНР [15]. Оскшьки нашi дослiдження ФНР у здоро-вих осiб ми розпочали ще у 2008 рощ, то для ви-значення базального рiвня ШКФ ми використо-вували саме формулу Кокрофта — Голта, хоча iз 2012 року використовуеться формула розрахунку ШКФ GFR-EPI, яка е бшьш коректною [7, 19]. При перерахунку базального рiвня ШКФ за двома вищевказаними формулами показники практично збпалися.
Наступного дня тсля визначення ШКФ за да-ними добового дiурезу або при розрахунку за формулою Кокрофта — Голта або GFR-EPI зранку натще тсля спорожнення сечового мiхура обсте-жуваний випивае 0,5% розчин натрш хлориду в кiлькостi 0,5 % ввд маси тiла за 3—5 хв. Наприклад, при май дослвджуваного 70 кг це становить 350 мл. Такого об'ему та концентраци розчину достатньо для утворення необхщно! загально! кiлькостi сечi та фiзiологiчного подразнення сечового мiхура i його повного спорожнення. При споживанш мен-шо! кiлькостi сольового розчину протягом наступ-но! години не завжди вдасться отримати достатнiй об'ем сеч^ необхiдний для подальших дослвджень, навпаки, при споживаннi бiльшого об'ему хлориду натрш створюеться додаткове навантажен-ня на серцево-судинну систему — вщбуваються змiни об'ему циркулюючо! кровi, артерiального тиску тощо, i ниркова вiдповiдь буде при цьому загальним результатом як змши водно-сольового балансу оргашзму, так i роботи серцево-судинно! системи.
Пiсля навантаження впродовж одше! години пацiент знаходиться в положенш сидячи. Через годину спорожнюе сечовий мiхур. Вимiрюеться загальний об'ем видшено! сечi, та з не! ввдбира-еться проба для визначення концентраци креатиншу.
У сечi та плазмi кровi визначаеться концен-тращя креатинiну загальноприйнятим методом iз ткриновою кислотою. У подальшому розрахову-еться ввдсоткове вiдношення дiурезу шдуковано-го до дiурезу добового у величинах, приведених до 1 хв.
Надалi розрахували ШКФ за КК при шдукова-ному сольовому дiурезi за формулою:
КК
ЕК
60/
Рк,
де ЕК — екскрецiя креатинiну за добу, що дорiвнюе ик • Д60, ик — концентрац1я креатинiну у сеч^ зь бранiй за годину, ммоль/л, Д60 — кiлькiсть сечi за годину, Рк — концентрацiя креатинiну в плазмi кров^ ммоль/л.
У подальшому розраховували величину ФНР у вщсотках до даних ШКФ отриманих у добово-му дiурезi, чи за формулою Кокрофта — Голта або GFR-EPI:
ФНР =
ШКФ^ - ШКФ
Д
ШКФ
100,
де ШКФ60 — швидкiсть клубочково! фшьтрацп через 1 годину тсля проведення водно-сольово! проби, мл/хв, ШКФД — добова швидюсть клубочково! фшьтрацп, мл/хв.
ОбГрунтовано та визначено, що дiагностично оптимальною та такою, що Грунтуеться на фiзiоло-гiчних механiзмах, е методика вивчення ФНР з вод-но-сольовим навантаженням 0,5% розчином хлориду натрш в об'емi 0,5 % вщ маси тша, з визначенням ШКФ та Г! вщсотковим вщношенням до ШКФ при спонтанному добовому дiурезi або до величини роз-рахунково! ШКФ за формулою Кокрофта — Голта та GFR-EPI [2, 14]. Оскшьки збiр добового дiурезу становить певш труднощi для пащента, особливо в ам-булаторних умовах, а величини ШКФ, визначеш як за добовим ^ренсом креатинiну, так i за розрахун-ковою формулою в наших дослщженнях, практично збпаються, ми вважаемо за доцiльне розраховувати рiвень ФНР як вiдсоток приросту ШКФ тсля вод-но-сольового навантаження порiвняно з розрахун-ковою ШКФ зпдно з останнiми рекомендацiями ^ЮО, за формулою GFR-EPI [19]. Про це свщ-чать результати подальших наших дослщжень ФНР у здорових оаб, у пацiентiв iз цукровим дiабетом, п-пертонiчною хворобою та токсичною нефропапею.
На наш погляд, особлива роль ФНР полягае в видiленнi надлишку юшв (Na, К та iн.), що надь йшли до органiзму, та кислот, яю утворюються.
В умовах патологи нирок ФНР е фiзiологiчною основою компенсацГ! та реалiзацГ! ниркових гомео-статичних функцiй при загибелi нефронiв або по-шкодженнi дгочих нефронiв.
У клiнiчнiй патофiзiологГ! та нефрологи за величиною ФНР можна судити:
— про компенсовану фазу розвитку хротчно! хвороби нирок;
— етапи розвитку хрошчно'! хвороби нирок.
О^м того, показано, що метод виявлення ФНР
допустимий i при експериментальному дослщжен-
ш функцп нирок на лабораторних тваринах, у тому чи^ на собаках i на щурах [11].
Вщомо, що в розвитку патологи нирок е два про-вщних мехашзми — пошкодження нефронiв та тим-часовий спазм судин [3]. Застосовуючи запропоно-ване нами навантаження ми практично виключаемо механiзм тимчасового спазму судин та можемо ощ-нити безпосередньо стан нефрошв.
Запропонована методика дозволяе визначити ступiнь недостатност функци нирок та зробити ви-сновок щодо стади розвитку хрошчно! хвороби нирок (ХХН). Так, коли в пащента виявляються озна-ки ХХН, особливо у виглод сечового синдрому, який спостерiгаеться протягом понад трьох мiсяцiв, а рiвень креатинiну в плазмi кровi та ШКФ знахо-дяться в межах норми, то тшьки визначення ФНР, на нашу думку, дозволить дiагностувати наявнють та ступiнь порушення функци нирок. Так, якщо ФНР буде в межах норми, то можна стверджувати про початковий перюд захворювання, тобто латент-ну стадго, коли мае мiсце ушкодження нефронiв, але !х кiлькiсть не зменшена й компенсац1я вщбува-еться за рахунок адаптивного збшьшення канальце-вого транспорту. Отже, такий стан можна вважати оборотним, що обГрунтовуе необхiднiсть проведен-ня нефропротекторно! терапи. Якщо ШКФ буде в межах нормальних показниюв, але ФНР не вияв-ляеться, то це вказуе на можливе зменшення кшь-костi нефронiв i компенсацiю за рахунок збшьшен-ня фшьтраци в дiючих нефронах. Якщо ШКФ буде знижена — це свщчить про iстинне зменшення кшь-костi нефронiв унаслiдок прогресування !х загибелi.
При подальшому клiнiчному спостереженш за хворими на ХХН, особливо це стосуеться уражень нирок при цукровому дiабетi, гшертошчнш хво-робi тощо, тобто коли патологiчнi змши органiв е вторинними щодо основного захворювання, ви-значення ФНР може бути единим можливим засо-бом мошторингу за розвитком патолопчного про-цесу в нирках. Тобто зменшення ФНР може бути об'ективним крш^ем пошкодження та загибелi нефронiв, а в цшому i прогресування ХХН, напри-клад при ураженнi нирок при цукровому дiабетi.
Пщсумовуючи наведене вище, слщ окремо зупи-нитись на чгтких показаннях до апробовано! нами методики визначення ФНР:
— дiагностика та монiторинг функци нирок при ХХН для визначення ступеня порушень;
— дiагностика компенсованих порушень дшчих нефронiв (при нормальних величинах ШКФ, ви-значених при добовому дiурезi);
— для визначення функцюнального чи морфо-логiчного пошкодження нирок (при зменшенш ШКФ при добовому спонтанному дiурезi). Такi до-слщження щодо ФНР можуть використовуватися в кардюлопчних хворих, при цукровому дiабетi та ш-ших нозоформах при розвитку ХХН;
— з метою дiагностики прихованих форм ушкодження нирок та !х монiторингу;
— для вивчення механiзмiв розвитку патологи та механiзмiв фармакокiнетики.
Отже, визначення ФНР дае змогу дiагностувати наявнють та характер ураження нирок — пошкодження чи зменшення кшькосп нефрошв. Наведене вище значно збшьшуе дiагностичнi можливостi у виявленш ниркових хвороб та монiторингу ix розвитку. Отже, ФНР е важливим фiзiологiчним мехашз-мом виконання ниркових функцiй, у першу чергу волюморегулюючо'^ а його визначення в клшш е перспективним дiагностичним тестом.
Конфлжт штересш: вiдсутнiй.
Рецензенти: iнформацiя е закритою.
Список л1тератури
1. Гоженко А.И. Методика определения почечного функционального резерва у человека / А.И. Гоженко, Н.И. Куксань, Е.А. Гоженко// Нефрология. — 2001. — Т. 5, № 4. - С. 70-73.
2. Гоженко А.И. Патофизиология почек: от эксперимента к клинике // Актовая речь на торжественном заседании ученого совета Украинского НИИ медицины транспорта 16.02.2013. — Одесса, 2013. — 32 с.
3. Гоженко А.И. Типовые патогенетические механизмы формирования заболеваний почек // Патологя. — 2008. — Т. 5, № 3. — С. 66.
4. Гоженко А.1. Функцюнальний нирковий резерв / А.1. Гоженко, А.В. Кравчук, О.П. Никитенко, О.М. Москоленко,
B.М. Орман. — Одеса, 2015. — 180 с.
5. Гоженко А.И. Функциональный почечный резерв: механизмы, методики определения и диагностическое значение / А.И. Гоженко, А.В. Хаминич, Е.А. Гоженко // Нефрология. — 2009. — Т. 13, № 3. — С. 149.
6. Денисенко И.Л. Определение почечного функционального резерва/И.Л. Денисенко, Л.Н. Акимова, Т.О. Абисова//Клиническая лабораторная диагностика. — 2000. — № 1. — С. 17-18.
7. 1ванов Д.Д., Корж О.М. Нефрологы в практищ амей-ного лжаря. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. — 464 с.
8. Кравчук А.В. Клубочкова фыьтрацы та функщональний нирковий резерв у нефрологiчно здорових пращвниюв залiзницi м. Ковеля/А.В. Кравчук, О.О. Жижневська, Л.В. Роматв, О.А. Гоженко // Актуальт проблеми транспортног медицини: навко-лишне середовище; профеайне здоров'я; патологiя. — 2013. — № 1 (31) — С. 90-97.
9. Наточин Ю.В. Клиническая и молекулярная физиология осморегулирующей функции почки (к 200-летию со дня рождения Ф.Г.Я. Генле) //Клиническая нефрология. — 2009. — № 4. —
C. 25-31.
10. Рогов В.А. Функциональный резерв почек при нефроти-ческом синдроме / В.А. Рогов, И.М. Кутырина, И.Е. Тареева // Терапевтический архив. — 1990. — № 6. — С. 55-58.
11. Роматв Л.В. Патогенез токсичног нефропатИ у щурiв рiзного вку: Автореф. дис... канд. мед наук: 14.03.04 / Роматв Л.В.; Тернопшьська медична академiя. — Тернопыь, 2006. — 17 с.
12. Роматв Л.В. Роль нирок у регуляци водно-сольового об-мшу /Л.В. Роматв, А.В. Хамжч// Вкник проблем бшлоги i медицини. — 2008. — Вип. 3. — С. 8-14.
13. Споаб визначення ниркового функщонального резерву: методичт рекомендаци / А.1. Гоженко, В.М. Орман, О.А. Гоженко, А.В. Хамнч, Т.Л. Лебедева, О.Б. Квасницька, О.М. Москаленко, О.О. Жижневська. — К., 2012. — 26с.
14. Хамнч А.В. Способи визначення ФНР, його значення у дi-агностищ доклжчних стадШ пошкодження нирок/А.В. Хамнч, Л.В. Роматв // Вкник проблем бшлоги i медицини. — 2010. — Вип. 4. — С. 52-57.
15. Хамнч А.В. Функщональний стан нирок в умовах спонтанного та ндукованого дiурезу у нефрологiчно здорових
oci6 / А.В. Хамтч, А.1. Гоженко, Л.В. Роматв, Т.Л. Лебедева,
B.А. Жуков // BicHUK морсько! медицини. — 2008. — № 3—4. —
C. 70-75.
16. Экспериментальная и клиническая патофизиология, экспериментальная терапия заболеваний почек и расстройства водно-солевого обмена (сборные данные) //Нефрология и диализ. — 2003. — Т. 5, № 3. — С. 249-264.
17. Amiel C. Renal junctional reserve / C. Amiel, F. Blanchet, G. Friedlander, A. Nitenberg//Nephrol. Dial. Transplant. — 1990. — Vol. 5. — P. 763-770.
18. Bosch J.P. Renal functional reserve in humans. Effect of protein intake on glomerular filtration rate / J.P. Bosch, A. Saccaggi, A.W. Lauer // Am. J. Med. — 1983. — Vol. 75, № 6. — P. 943-950.
19. KDIGO 2012: Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Kidney Int. — 2013. - Vol. 3, Issue 1.
HafliMwna 11.09.15 Haflítíwna y BunpaBneHOMy Burnafíí 20.09.15 npMMHHTa go gpyKy 21.09.15 ■
Гоженко А.И., Кравчук А.В., Сирман В.М., Никитенко О. П., Романив Л.В.
Государственное предприятие «Украинский научно-исследовательский институт транспорта МЗ Украины», г. Одесса
ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ ПОЧЕЧНЫЙ РЕЗЕРВ: ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПОЧЕЧНОГО РЕЗЕРВА И ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДИКИ ЕГО ОПРЕДЕЛЕНИЯ
Резюме. В статье обоснованы и показаны основные механизмы включения функционального почечного резерва, его физиологическое значение. Подробно описана предложенная и апробированная авторами методика определения функционального почечного резерва путем проведения водно-солевой нагрузки, доказана ее диагностическая ценность.
Ключевые слова: скорость клубочковой фильтрации, функциональный почечный резерв, хроническая болезнь почек, водно-солевая нагрузка, клиренс креатинина.
Hozhenko A.I., KravchukA.V., Sirman V.M., Nikitenko O.P., Romaniv L.V.
State enterprise «Ukrainian Scientific Research Institute of Transport of MH of Ukraine», Odessa, Ukraine
FUNCTIONAL RENAL RESERVE: PHYSIOLOGICAL VALUE OF RENAL RESERVE AND SUBSTANTIATION OF THE METHOD OF ITS DETERMINATION
Summary. In the article the authors have substantiated and shown the mechanisms of functional renal reserve actuation and its physiological meaning. There is dwelt the method of functional renal reserve determination. It was tested by the authors by the means of water-salt load. Its high diagnostic value has been proved as well.
Key words: glomerular filtration rate, renal functional reserve, chronic kidney disease, water and salt stress, creatinine clearance.
