CC BY
59
УДК 330.161: 330.3:330.112: 316.334.2
ВЗАСМОЗВ'ЯЗКИ У СИСТЕМ1 В1ДТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В
Смесова В.Л.
Предметом досл'дження е система в'дтворення економ'чних iHmepecie акто^в.
Мета cmammi - визначення основних площин системи в'дтворення економ'чних iHmepecie та ix характеристика, обГрунтування сукупност'1 взаемозв'язюв, як виникають м'ж зазначеними площинними р'внями на основi iнmepакцiй акто^в.
Метод чи методолог'я проведення роботи. Застосовано системний та м'ждисципл'нарний пдходи, а також методи науковоi абстракцп, анал'з i синтез, iндукцiя та дедукц/'я, метод поpiвняльного анал'зу.
Результати роботи: введено у науковий обг категорю «в'дтворення економ'чних iнmepeciв» та розглянуто зазначений процес як систему; визначено та охарактеризовано основн площини системи в'дтворення економ'чних iнmepeciв акmоpiв - наноплощину, мкроплощину, макроплощину, мегаплощину, мезоплощину; розкрито сукупнсть iнmepакцiй (зв'язюв, вiдноcин), якi утворюються м'ж р'внями зазначеноi системи.
Застосування результат'¡в: в сфер'1 вивчення проблем економ'чноi теорп, в нацiональнiй економцi, при розробц стратеги економ'чного розвитку державними i рег'юнальними службами.
Висновки. Розкрито змют вдтворення економ'чних нтереав як утворення, яке системне враховуе багатомаштшсть, неоднордн'ють, змшнють нтереав у динамЦ, м'нлив'ють економ'чноi поведнки та економ'чних дй акто^в щодо ix peалiзацii, а також 'нституцЮний, мережевий, суспльний, внутршньо-груповий, м'жнародний вплив. Останне визначае його як комплексну просторово-часову субстанцию, яка характеризуе перетворення: 1нтереси-нам'1ри-дП-результат.
Ключовi слова: вiдmвоpeння, економ'чнi нтереси, система, економ/'чна поведнка, економ'чнi прагнення, формування i peалiзацiя економ'чних iнmepeciв.
ВЗАИМОСВЯЗИ В СИСТЕМЕ ВОСПРОИЗВОДСТВА ЭКОНОМИЧЕСКИХ ИНТЕРЕСОВ
Смесова В.Л.
Предметом исследования является система воспроизводства экономических интересов актеров.
Цель статьи - определение основных плоскостей системы воспроизводства экономических интересов и их характеристика, обоснование совокупности взаимосвязей акторов, возникающих между указанными плоскостными уровнями.
Метод или методология проведения работы. Применен системный и междисциплинарный подходы, а также методы научной абстракции, анализ и синтез, индукция и дедукция, метод сравнительного анализа.
Результаты работы: введена в научный оборот категория « воспроизводство экономических интересов» и указанный процесс рассмотрен как система; определены и охарактеризованы основные плоскости системы воспроизводства экономических интересов акторов - наноплоскость, микроплоскость, макроплоскость, мегаплоскость, мезоплоскость; раскрыта совокупность интеракций (связей, отношений), которые образуются между уровнями указанной системы.
Применение результатов: в области изучения проблем экономической теории, в национальной экономике, при разработке стратегии экономического развития государственными и региональными службами.
Выводы. Раскрыто содержание воспроизводства экономических интересов как образования, которое системно учитывает многообразие, неоднородность, изменчивость интересов в динамике, изменения в экономическом поведении и экономических действиях акторов относительно их реализации, а также институциональное, сетевое, общественное, внутригрупповое, международное влияние на этот процесс. Последнее определяет его как комплексную пространственно-временную субстанцию, которая характеризует преобразования: интересы-намерения-действия-результат.
Ключевые слова: воспроизводство, экономические интересы, система, экономическое поведение, экономические стремления, формирование и реализация экономических интересов.
INTERRELATIONS IN THE SYSTEM OF REPRODUCTION OF ECONOMIC INTERESTS
Smiesova V.L.
The system of the reproduction of the economic interests of the actors is the topic of the study.
162
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 36/1
© Смесова В.Л., 2018
The goal of the research is the definition of the basic levels of the reproduction of economic interests and their characteristic, justification of the aggregate of relationships actors that arising between the levels.
Method or methodology of work. The basis of the work is a systematic and interdisciplinary approaches, methods of scientific abstraction, analysis and synthesis, induction and deduction, the method of comparative analysis.
The results of scientific work: introduced in the scientific revolution of the category of «reproduction of economic interests» and the process considered as the system; defined and described the main plane of the system of reproduction of the economic interests of the actors - nanoplane, microplane, macroplane, megaplane, mesoplane; the totality of the interactions (links, relationships) are discovered, which are formed between the levels of the system.
Scope of the results. The results of the research may be used to study problems of economic theory and national economy, in the formulation of the strategy of economic development of the state and regional services.
Conclusions. Disclosed the contents of the reproduction of economic interests as substance, which systematically take into account the diversity and heterogeneity, variability of interest in dynamics, changes in economic behavior and the economic activities of actors on their implementation, as well as the institutional, networking, societal, intragroup, the international influence on this process. The last defines it as a complex spatial-temporal substance which characterizes the transformation: interests-intentions-action-result of.
Key words: reproduction, economic interests, system, economic behavior, economic aspirations, formation and realization of economic interests.
Актуальнють. Розвиток кожноТ окремоТ нацюнальноТ економки i CBiTOBoro господарства в цтому напряму залежить вщ процеав формування, використання i вщтворення економiчних iHTepeciB акторiв. З одного боку, формування економiчних штереав характеризуе прагнення акторiв щодо задоволення своТх потреб в економiчних i со^альних благах та вщображае Тх потенцмш можливост участ в економiчнiй дiяльностi. З шшого боку, процес реалiзацiТ економiчних штереав е вщдзеркаленням економiчноТ активности економiчноТ поведшки та економiчних штеракцм (зв'язюв, вщносин) акторiв. Вщтворення економiчних штереав, пщ яким ми розумiемо вщповщно безперервне вщновлення процеав формування i реалiзацiТ економiчних штереав акторами з метою задоволення потреб в економiчних i со^альних благах, виступае складно-сконструйованою системою, яка орiентована передусiм на забезпечення економiчного розвитку акторiв, нацiональноТ економки i свiтового господарства в просторi i часi. Тому сьогоднi важливим i актуальним е фунтовний аналiз зазначеноТ системи, ТТ побудови i структурних компонентiв.
CTyniHb дослiдження дано! проблеми вченими. Дослщження економiчних штереав, найбтьший пiк проведення яких у в^чизнянм економiчнiй школi приходився на радянсьюй перiод, сьогоднi знов е актуальними, що пов'язано з розвитком поведшковоТ економiчноТ теорiТ. Значна ктькють робiт у зазначенiй сферi економiчного аналiзу була зосереджена на визначенн природи, характерних рис, економiчних штереав, Тх класифкацп, зв'язку з потребами, мотивами i стимулами економiчноТ дiяльностi, що е характерним для роб^ В. Базилевича, П. Канапухiна, В. Тарасевича, Н. ЧернецовоТ та ш. [1-4] Також проводилися дослiдження системи економiчних iнтересiв, аналiз економiчних штереав на мкро-, макро- i мегарiвнях, протирiч економiчних iнтересiв та шструмен^в Тх узгодження в роботах Т. БелобородовоТ, Е lсраiловоТ, В. РокочоТ [5-7]. Серед сучасних дослiдникiв науковий аналiз процесiв формування i реалiзацiТ економiчних iнтересiв здiйснювався Юр'евим В.М., Чернецовою Н.С., Мельник С.1., Рассказовою Н.В. [8;4;9-10]. Одночасно не проводився аналiз процесiв формування, реалiзацiТ i вiдтворення економiчних iнтересiв як полютруктурноТ системи iнтеракцiй акторiв, що, на наш погляд, е важливим з точки зору змш, як вщбулися у парадигмi сучасноТ економiчноТ науки, ТТ орiентацiТ на людиноцентризм та економiчну поведiнку акторiв, а також змш у самм економiцi, пов'язаних iз посиленням ТТ iнформацiйно-мережевоТ спрямованостк
Тому метою CTaTTi е визначення основних площин системи вщтворення економiчних штереав та Тх характеристика, обфунтування сукупност взаемодiй, якi виникають мiж зазначеними площинними рiвнями на основi iнтеракцiй акторiв.
Викладення основного матерiалу. З точки зору системного пщходу вiдтворення економiчних iнтересiв представляе собою едине цте, певну упорядкованiсть, яка е результатом генераци взаемозв'язкiв, взаемовщносин i взаемодiй акторiв, пiдсистем i площин в процесi вiдтворення економiчних iнтересiв. Тобто еднiсть i нерозривысть зазначеноТ системи утворюеться через розподт цiлого на компоненти - взаемозв'язки i взаемодiТ як початковi точки життевого циклу i розвитку
eK0H0MÎ4HMx iHTepeciB, а не через синтез р1знор1вневих KOMnoHeHTiB в просте цте. Одночасно частини системи отримують значення та змiст ттьки як частина цiлiснoстi, утворюють нову яюсну форму та синергетичний ефект тiльки через eмeрджeнтнiсть. Таким чином, система вщтворення eкoнoмiчних iнтeрeсiв повинна розглядатися комплексне i мультисторонне, через дуал^ичы (прямi i звoрoтнi) зв'язки цтюносп та ï"ï кoмпoнeнтiв. Система вщтворення eкoнoмiчних iнтeрeсiв за своею структурою е багатoмiрнoю, розвиваеться в рiзних площинах i вимiрах на oснoвi утворення сукупнoстi рiвнeвих i мiжрiвнeвих взаемoзв'язкiв мiж eкoнoмiчними акторами, з шститу^ями та iнститутами, шшими системами. Вiдпoвiднo у зазначeнiй систeмi можна видiлити наступнi площини залежно вщ типiв зв'язкiв: наноплощина, мкроплощина, макроплощина, мегаплощина, мезоплощина (див. рис. 1).
Наноплощина - це вщтворення eкoнoмiчних штереав окремоТ людини; зв'язки, як формуе людина в своТй eндoгeннiй цiлiснoстi як пiдпiдсистeма у пщсистемах вiдтвoрeння eкoнoмiчних iнтeрeсiв актoрiв. Людина може мати нeпoвтoрнi, шдивщуальы, тобто притаманнi виключно ш eкoнoмiчнi iнтeрeси, а також мeханiзми ïx формування, рeалiзацiï i вiдтвoрeння (характеризуватися як eкoнoмiчна iндивiдуальнiсть ); вступати в eкoнoмiчнi i сoцiальнi зв'язки, вщносини унаслiдoк взаемoдiï з eкoнoмiчним i сoцiальним середовищем (характеризуватися як eкoнoмiчний iндивiд); здiйснювати eкoнoмiчнi дм та eкoнoмiчну пoвeдiнку, спрямовану на вттення своТх eкoнoмiчниx прагнень i очкувань (характеризуватися як eкoнoмiчний актор). Таким чином, у вщтворены своТх eкoнoмiчниx iнтeрeсiв людина сама по œ6i виступае як окрема система, для якоТ властивi такi риси як саморегулювання, самoвiдтвoрeння, самooрганiзацiя i саморозвиток. Одночасно вона виступае субкомпонентом систем вщтворення eкoнoмiчниx штереав бтьш високого порядку.
Для вщтворення eкoнoмiчниx штереав у наноплощин характерним е утворення взаемозв'язюв зi спряженими, спорщненими, близькими за походженням процесами i явищами - виникненням потреб, формуванням цшностей, мoтивiв eкoнoмiчнoï пoвeдiнки та eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, яку виконуе людина тощо. Ендогенне наповнення людини, а саме, ïï прагнення i вподобання, шстинкти i бажання, стереотипи i звички, усвщомлене i пщсвщоме, рацюнальне та iррацioнальнe, набуте в результат oсвiти, дoсвiду i розвитку тощо формуе каркас системи нановзаемозв'язюв.
Одночасно зазначен взаемозв'язки е вiдoбражeнням тих eкoнoмiчниx умов, в яких людина рeалiзуе свoï eкoнoмiчнi iнтeрeси, а також вщбитком дiï мexанiзмiв, обмежуючих ïï eкoнoмiчнi рeакцiï. Екoнoмiчний прос^р характеризуе тi умови, в як iмплантoвана людина, яким вона вимушена вiдпoвiдати, пiдкoрятися, пристосовуватися в процеа формування i рeалiзацiï свoïx eкoнoмiчниx iнтeрeсiв. Одночасно - це стан економки, який визначае вектор ïï подальшого руху, середовище, в якому людина розвиватися в прoстoрi i чаа, отримуе дoсвiд i навички eкoнoмiчнoï пoвeдiнки, шукае шляхи узгодження конфлк^в iнтeрeсiв i способи ïx розв'язання. lнститути-oбмeжувачi визначають нeoбxiднiсть пошуку альтернатив i oптимумiв для рeалiзацiï eкoнoмiчниx рiшeнь, вимагають самooрганiзацiï людини в процеа вщтворення ïï eкoнoмiчниx штереав, пошуку нових спoсoбiв та шструмен^в втiлeння eкoнoмiчниx прагнень. ^м того, на зазначеному рiвнi людина утворюе й iншi прояви свoеï сутi, не лише як людини eкoнoмiчнoï, а й як людини со^ально^ iнституцiйнoï, iнфoрмацiйнoï та iн., що мае свoïм наслiдкoм формування единoï цiлiснoстi ïï iнтeрeсiв як сплаву со^альних, eкoнoмiчниx, iнституцiйниx, iндивiдуальниx i сусптьних iнтeрeсiв. Останне вiдoбражае не лише утворення зв'язюв мiж зазначеними штересами у нанoплoщинi, а й щентифкацю площини людини як oрганiчнoï еднoстi, для якoï притаманне злиття гетерогенних i одночасно комплементарних форм ï"ï актуалiзацiï. Одночасно площина вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв людини е характеристикою ступеня ïï активност в eкoнoмiчниx рeакцiяx, пoвeдiнцi, вибoрi i взаемодп. Тобто вимiр ïï функцioнування як eкoнoмiчнoгo актора, що знаменуе перехщ людини у мiкрoплoщину вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв.
Таким чином, наноплощина виступае генетичним базисом системи вщтворення eкoнoмiчниx штереав, осктьки людина:
- актуалiзуеться в eкoнoмiчнoму сeрeдoвищi як eкoнoмiчний актор i може одночасно бути ноаем eкoнoмiчниx iнтeрeсiв iндивiдууму, пщприемства, групи, суспiльства тощо;
- синтезуе в сoбi мexанiзм узгодження антагонютичност iнтeрeсiв i можливостей ïx рeалiзацiï, внутрiшньoгo пoтeнцiалу i рiвня eкoнoмiчнoï активнoстi, eкoнoмiчниx прагнень та eкoнoмiчнoï дiйснoстi (норм, вимог, умов формування та рeалiзацiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв);
- адаптуеться до реалм eкoнoмiчнoгo життя, створюе перехщы мiстки для взаемовщповщност з екзогенним середовищем та одночасно формуе i розвивае свою ендогенну структуру, розширюе мeжi свoïx пщприемницьких, iнтeлeктуальниx, творчих, трудових спроможностей i тим самим створюе умови для самoрeалiзацiï;
МЕГАПЛОЩИНА СИСТЕМ И ВЩТВОРЕННЯ _ ЕК0Н0М1ЧНИХ1НТЕРЕС1В
МАКРОПЛОЩИНА СИСТЕМИ ВЩТВОРЕННЯ ЕКОНОАНЧНМХ1НТЕРЕС1В
МЕЗОПЛОЩИНА СИСТЕМИ ВЩТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ1НТЕРЕС1В
НАНСПЛО ЩИ НА
СИСТЕМА ВЩТВОРЕНН
НАНОПЛО ЩИ НА
Я ЕКОНОМ1ЧНИХ
ЕКОНОГЛЧН1 1ТУПИ
Рисунок 1. Взаемозв'язки \ взаемод1я м1ж площинами системи вщтворення еконол/мчних ¡нтереав*
*Розооблено автооом
- дeтeрмiнуе формування штереав та прагнень до eкoнoмiчниx цшностей, генеруе власне i сприймае сусптьне вщношення до них на oснoвi взаемоупорядкування eндoгeннoстi та eкзoгeннoстi (внутршшх устрeмлiнь та зoвнiшнix обмежень).
Зазначене визначае антропоцентризм як основу функцюнування системи вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, доводить взаемозалежнють i взаемoзумoвлeнiсть наноплощини вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв та eкoнoмiчнoгo середовища, розкривае наявнють у данiй площин синтезу рацioнальниx/iррацioнальниx eкoнoмiчниx прагнень та реальних eкoнoмiчниx дiй актoрiв.
Мiкроплощина - рiвeнь вiдтвoрeння eкoнoмiчниx штереав на oснoвi взаемoзв'язкiв i взаемодп актoрiв як нoсiïв споживчих штереав, штереав утворених ними пщприемств №рм), груп та об'еднань, iнтeрeсiв трудовой iнвeстицiйнoï, пiдприемницькoï та iн. дiяльнoстi. У мiкрoплoщинi процес вiдтвoрeння штереав eкoнoмiчниx одиниць - домогосподарств, пщприемств №рм), ïx об'еднань i угруповань, eкoнoмiчниx та суспiльниx груп тощо вщбуваеться, з одного боку, у своему внутршньому сeрeдoвищi, тобто через упорядкування ендогенних eкoнoмiчниx прагнень та ïx вттення через вiдпoвiднi eкoнoмiчнi дiï. Основними iз зазначених прагнень е досягнення eкoнoмiчнoгo i со^ального eфeктiв шляхом зниження витрат (економп рeсурсiв) та дoсягнeння/збiльшeння eкoнoмiчнoï вигоди, зростання капiталiзацiï фiрми, зниження eкoнoмiчниx ризикiв i усунення загроз. З шшого боку, у мiкрoплoщинi процеси формування, рeалiзацiï i вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв актoрiв вiдбуваються через взаемодю з iншими акторами, пiдсистeмами на рiвнi пiдприемства, учасниками груп та оргашзацм, а також з екзогенним середовищем через прямi i зворотн iнтeракцiï з iнституцiйними регуляторами. У сучасшй eкoнoмiцi актори враховують як власы eкoнoмiчнi iнтeрeси (генетично закладену i eвoлюцiйнo/динамiчнo сформовану структуру), так i вщповщн iнтeрeси свoïx кoнтрактoрiв, на якi не можна не зважати, тобто утворюють гoризoнталi взаемозв'язюв, вступають у фoрмальнi та неформальн взаемoiнтeракцiï, досягають гомогенного i гетерогенного перетинання eкoнoмiчниx iнтeрeсiв. Вiдпoвiднo мкроплощина вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв комплексно поеднуе в собк
- «генетично» збережеы, oрганiзoванi i знов вiдтвoрeнi попередн уклади формування i рeалiзацiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, пoстiйнoï рeкурeнцiï яких вимагають внутршш прагнення самих актoрiв до: пщтримання рiвня функцioнування i розвитку, необхщного для виживання у поточних eкoнoмiчниx умовах, мiнiмальнoгo ступеня вiддачi вiд eкoнoмiчниx дiй, обсягу капралу, достатнього для протистояння наявним eкoнoмiчним загрозам;
- конструкти eкoнoмiчнoï поведшки в прoцeсi формування i рeалiзацiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, сфoрмoванi на oснoвi власного дoсвiду; вiдiбранi акторами в процеа гoспoдaрськoï eвoлюцiï i прогресивного розвитку, асимтьоваш до eкoнoмiчнoï дшсносл форми i способи рeaлiзaцiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, рeплiкaцiю нaйбiльш ефективно рeaлiзoвaниx форм власних eкoнoмiчниx iнтeрeсiв та нових форм i спoсoбiв вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, запозичених у шших aктoрiв;
- рeтрaнсляцiю iнтeрeсiв eкoнoмiчниx груп та об'еднань, трудових кoлeктивiв, домогосподарств, до яких входять актори, у зв'язку з необхщыстю задоволення ^oï^ iндивiдуaльниx потреб в eкoнoмiчниx благах, збереження власних дoxoдiв, робочих мюць, наявних виробничих потужностей, ринюв збуту, отримання нових перспективних можливостей, сфер прикладання eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, спoсoбiв eкoнoмiï рeсурсiв вiд учaстi в eкoнoмiчнoму угрупoвaннi тощо, тобто через узгодження колективних eкoнoмiчниx iнтeрeсiв з ендогенними шдивщуальними iнтeрeсaми;
- риформшг eндoгeннo-iндивiдуaльниx та колективних iнтeрeсiв через дю екзогенних iнституцiйниx фiльтрiв - норм i законодавства в сфeрi господарювання, узвичаень, правил i традицм eкoнoмiчнoï практики, дoгoвiрниx обмежень, державних стимулiв/бaр'ерiв, внутрiшньoгрупoвиx кoдeксiв eкoнoмiчнoï поведшки тощо, i утворення на цм oснoвi нoвoï iпoстaсi мiкрoeкoнoмiчниx штереав.
Таким чином, вщтворення eкoнoмiчниx штереав у мкроплощиы виступае iнтeгрaльним i комплементарним сполученням стмких ендогенних oрiентaцiй aктoрiв як eкoнoмiчниx одиниць, колективних eкoнoмiчниx прагнень та екзогенних трансформацмних обмежень. На мiкрoрiвнi вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв утворюються пoлiструктурнi гoризoнтaльнi зв'язки i взаемодп (прямi i зворотш, мiж eкoнoмiчними акторами oднiеï сптьност^, а також формуються вeртикaлi (в основному прямi та iнкoли звороты, мiж iерaрxiчними пiдрiвнями пiдприемствa, державою i пщприемствами, виробником i споживачами) та дiaгoнaлi взaемoтрaсфoрмaцiйниx зв'язкiв (прямi i звoрoтнi) iз множиною пщсистем вiдтвoрeння iнтeрeсiв eкoнoмiчниx aктoрiв на рiзниx рiвняx, що одночасно знаменуе перетання мiкрoплoщини у макроплощину взаемозв'язюв i взaемoдiй. Вiдтвoрeння eкoнoмiчниx штереав нaцioнaльнoï eкoнoмiки тим самим враховуе усю систему потреб, мoтивiв, штереав, як чинять вплив на ïx подальшу рeaлiзaцiю i забезпечення ïx рекуренцп,
eкoнoмiчну пoвeдiнку i дм усiх eкoнoмiчних актoрiв на внутрiшньo-нацioнальнoму рiвнi та oднoчаснo вплив зoвнiшньoгo сeрeдoвища на ïï стан i рoзвитoк.
Макроплошuна сuстемu в'дтворення економiчнuх iнтересiв oхoплюe рiвeнь нацioнальнoï eкoнoмiки i втiлюe в сoбi:
- як автoнoмна цiлiсна субстанцiя - взаeмoдiю з iншими eкoнoмiчними та нeeкoнoмiчними систeмами (бiльш висoкoгo пoрядку, рiвними за рангoм) - систeмами дeржави, iнститутiв, сoцiуму; систeмами суспiльнoгo вiдтвoрeння, вiдтвoрeння капiталу та Ыших eкoнoмiчних рeсурсiв; систeмами пoлiтичних, ^^альних, eтичних iнтeрeсiв актoрiв тoщo. Взаeмoдiя 3i спoрiднeними та нeспoрiднeними систeмами дае мoжливoстi eкoнoмiчним актoрам викoристoвувати усi ïx пeрeваги i нoвацiï, уникати пeрeкoсiв, наявних в <шших» систeмаx, нарoджувати нoвi фoрми eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, мexанiзмiв ïx рeалiзацiï i вiдтвoрeння, бiльш eфeктивнo втiлювати прагнeння дo збiльшeння eкoнoмiчнoï вигoди та знижeння витрат. Однoчаснo «iншi» систeми oтримають аналoгiчнi звoрoтнi рeакцiï вщ взаемoзв'язкiв i3 макрoплoщинoю вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, щo матимe синeргeтичний eфeкт для усix стoрiн взаемoдiï, призвeдe дo змiни та oнoвлeння парамeтрiв взаемoдiючиx систeм, активнoгo oбмiну i дифузп iнтeрeсiв. Однoчаснo зазначeна взаемoдiя мoжe призвeсти дo спаду i дeструкцiï макрoплoщини вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв у випадку згасання пiдтримуючoгo впливу дeржави та iншиx iнститутiв, цiлeспрямoванoгo руйнування сeктoрiв, галузeй eкoнoмiки, втрати eкoнoмiчнoï i гeoграфiчнoï тeритoрiï, пoлiтичниx цiлeй, прoтирiччя суспiльним iнтeрeсам тoщo;
- взаемoдiю з ïï пiдсистeмами - мiкрoeкoнoмiчнoгo вiдтвoрeння iнтeрeсiв актoрiв (дoмoгoспoдарств, пiдприемств (фiрм), ïx oб'еднань i oкрeмиx груп, мeрeж i oрганiзацiй), сфeрами прикладання iнтeрeсiв та забeзпeчeння ïx функцioнування i рeгулювання тoщo. У зазначeнiй взаемoдiï вщбуваеться прямий i звoрoтнiй кoмплeмeнтарний взаемoвплив мiкрo- та макрoплoщин, eкoнoмiчнoï активнoстi актoрiв мiкрoрiвня щoдo фoрмування та рeалiзацiï свoïx сoцiальнo-eкoнoмiчниx iнтeрeсiв та вiдпoвiднoï макрoeкoнoмiчнoï рeакцiï на нeï (заxисту/oxoрoни/стимулювання абo дeструкцiï/стримування/унeмoжливлeння) i навпаки. Однoчаснo eкoнoмiчнi прагнeння актoрiв мiкрoплoщини, ïx зацiкавлeнiсть в рoзвитку пeвниx видiв дiяльнoстi, здiйснeннi eкoнoмiчниx oпeрацiй, у пoявi нoвиx субфoрм власнoстi, ринкiв збуту, сучасниx фoрм eкoнoмiчнoï взаемoдiï кoнструюють макрoeкoнoмiчнi iнтeрeси i визначають прioритeти ïx вiдтвoрeння на макрoрiвнi. Сумiжнiсть, пeрeтинання, дoпoвнeння, iмплiкацiя eкoнoмiчниx iнтeрeсiв мiкрo- i макрoплoщин мають свoïм наслiдкoм трансфoрмацiю, пeрeрoджeння i рoзвитoк всix вимiрiв i рiвнiв систeми вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв;
- трансфoрмацiйнi пeрeтвoрeння в рeзультатi руxу i рoзвитку зазначeнoï систeми на oснoвi прoцeсiв iнтeграцiï, рeкoнструкцiï всeрeдинi самoï систeми, а тагаж в ïï пiдсистeмаx, у зoвнiшньoму сeрeдoвищi. Кiлькiснi абo якюы, eкстeнсивнi абo iнтeнсивнi змiни - в eкoнoмiчнiй пoвeдiнцi актoрiв, глибин i тривалoстi вiдтвoрeння ними ^oix eкoнoмiчниx iнтeрeсiв - визначають вiдпoвiдний тип ïx вiдтвoрeння на макрoрiвнi та пoдальший висxiдний/низxiдний руx систeми в цiлoму. lнтeграцiя i рeкoнструкцiя в рeзультатi змiн eндoгeннoгo та eкзoгeннoгo сeрeдoвища дають нoвi iмпульси дo oнoвлeння i рoзвитку систeми, пiдвищeння ступeня ïï самooрганiзoванoстi, кoрeляцiï рiзниx рiвнiв систeми, взаемoпрoникнeння i взаемoкooрдинацiï взаемoдiючиx мiж сoбoю систeм вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв.
Тoбтo пoлiструктурна динамiчна макрoплoщина утвoрюеться i рoзвиваеться в прoстoрi i часi, збeрiгае мoжливoстi вiднoснo стiйкoгo вiднoвлeння на oснoвi пoстiйнoï гeнeрацiï нoвиx мeтабoлiстичниx кoнструктiв в прoцeсi кoмплeкснoï взаемoдiï зазначeниx пiдсистeм, фoрмування взаемoкoрeляцiй мiж ними, зв'язкiв з eкoнoмiчними i ^^альними систeмами бiльш висoкoгo/низькoгo рiвня, трансфoрмацiï eндoгeнниx сил та eкзoгeннoгo прoстoру. Вiдпoвiднo вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв на макрoрiвнi набувае нoвoï структурнoï фoрми, вiдмiннoï вiд ïï пiдсистeм, нoвиx систeмниx властивoстeй i якoстeй, парамeтрiв i функцiй, нoвиx гeтeрoгeнниx взаемoзв'язкiв, iнтeграцiйнoï eнтрoпiï i взаемoдифузiï.
Мегаплошуна вiдoбражае глoбальний рiвeнь вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв - мiж нацюнальними eкoнoмiками в мeжаx свiтoвoгo гoспoдарства. Вiдтвoрeння iнтeрeсiв у зазначeнiй плoщинi xарактeризуеться взаемoпрoникнeнням iнтeрeсiв iншиx краш у систeму нацioнальнoгo вiдтвoрeння iнтeрeсiв, ïx антагoнiстичнoю бoрoтьбoю i узгoджeнням, а такoж кooпeрацiею та iнтeграцiею мiжнарoдниx eкoнoмiчниx актoрiв з мeтoю вирiшeння кoнфлiктiв iнтeрeсiв i вт^ння ïx eкoнoмiчниx прагнeнь. У зазначeнiй плoщинi наявнi вeртикальнi (вiд найсильнiшиx свiтoвиx eкoнoмiчниx актoрiв дo бтьш слабшиx), гoризoнтальнi (сeрeд мiжнарoдниx eкoнoмiчниx актoрiв зi
спiльними eкoнoмiчними iнтeрeсaми або пов'язаних один з одним сптьними eкoнoмiчними iнтeрeсaми, принaлeжнiстю до штеграцмного угруповання); прямi, звoрoтнi i мeрeжeвi зв'язки. У мeгaплoщинi нaйбiльш штенсивне вiдбувaеться процес вiдтвoрeння eкoнoмiчниx штереав у зв'язку з наявнютю на зазначеному зрiзi нaйбiльш стiйкиx вщносин i зв'язкiв мiж свiтoвими eкoнoмiчними акторами, бiльшoю зaцiкaвлeнiстю крaïн у захист всiеï системи свoïx внутршых iнтeрeсiв (пoлiтичниx, сoцiaльниx, етичних, культурних тощо), як прямо дeтeрмiнують з eкoнoмiчними, iнтeнсивнiстю взaемoдiï нaцioнaльниx економк у зaзнaчeнiй плoщинi через заключення рiзнoмaнiтниx угод, прийняття вiдпoвiднoгo законодавства, рeaлiзaцiю iнвeстицiйниx прoeктiв, кooпeрaцiю та штеграцю в межах спiльниx об'еднань тощо. Для ядра свтового господарства, представленого нaйрoзвинeнiшими крaïнaми свiту i крупними ТНК, характерне вщтворення eкoнoмiчниx штереав iз нaйбiльшoю iнтeнсивнiстю, тривал^ю, глибиною та фунтовнютю. Мaлi економки вимушeнi поступатися вимогам великих економк, крупних кoрпoрaцiй i сприяти рeaлiзaцiï, в першу чергу, eкoнoмiчниx штереав останых, а не втiлювaти власы нацюнальы iнтeрeси. I таким чином, ядро свтевого господарства по сут рeстрикцioнуе вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв на його периферп. Одночасно у мегаплощин наявний i звoрoтнiй зв'язок, коли мaлi eкoнoмiки прагнуть рeaлiзувaти свoï iнтeрeси у тимчасово вiльниx фшансових ресурсах шляхом запозичення у великих економк, зaлучeннi iнвeстицiй та шновацм, придбaннi тexнoлoгiй i вiдкриттi нових ринюв, що означатиме одночасний процес формування i рeaлiзaцiï eкoнoмiчниx штереав великих економк. Зaзнaчeнi процеси характеризуюсь нaявнiсть симбioзу в прoцeсi вщтворення штереав у мегаплощин i вщображають процеси взаемного розвитку взaемoдiючиx у данм систeмi eкoнoмiк.
Взaемoдiя i взаемозв'язки eкoнoмiчниx aктoрiв мiж нано-, мiкрo-, макроплощинами утворюють мезоплощину вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв. Остання екстраполюеться в eкoнoмiчниx iнтeрeсax пeвнoï тeритoрiï, галуз^ сфери eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, гендерного зрiзу тощо. Мезор'вень вiдoбрaжaе взаемозв'язки в процеа eкoнoмiчнoгo вибору та eкoнoмiчнoï пoвeдiнки aктoрiв, якi нaявнi мiж рiвнями вiдтвoрeння iнтeрeсiв нaцioнaльнoï економки та мiкрo- (домогосподарств, пiдприемств, eкoнoмiчниx груп тощо) i нaнoрiвнями. При цьому множина зв'язюв буде мати переважно вертикальний (регулюючий вплив вщ держави до певних мeзoзрiзiв, вщ iнститутiв до певних eкoнoмiчниx груп, вщ eкoнoмiк iншoгo свiту до вiтчизнянoï eкoнoмiки) та зворотний, а також горизонтальний характер ^ж репонами, тeритoрiями, групами щодо рeaлiзaцiï ïx спряжених eкoнoмiчниx iнтeрeсiв).
Мезоплощина е лoкaльнo-сумiжним рiвнeм, який стикаеться i контактуе зi всiмa площинами у систeмi вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв. lï функцioнaльнa роль включае: пiдвищeння ефективност взaемoдiï eкoнoмiчниx aктoрiв з шститутами, iнституцiями; удосконалення мexaнiзму вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв на рiвнi певного мeзoeкoнoмiчнoгo зрiзу; змiну структурних прoпoрцiй i мaсштaбiв iнтeрeсiв у мeзoeкoнoмiцi, ïx узгодження з штересами держави; взaемoдiя з iншими площинами вiдтвoрeння штереав в процеа виршення сумiжниx питань.
Висновки. Таким чином, застосування системного i мiждисциплiнaрнoгo пiдxoдiв дозволили розкрити змют вiдтвoрeння eкoнoмiчниx iнтeрeсiв як:
- вiдoсoблeнoï eкoнoмiчнoï системи, еднють i цiлiснiсть якoï формуеться через утворення взаемозв'язюв, взaемoвiднoсин мiж eкoнoмiчними акторами на oснoвi ïx взаемодп в процеа формування, рeaлiзaцiï та вщтворення eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, синтезу i взаемоузгодження гетерогенних eкoнoмiчниx прагнень абсолютно рiзниx eкoнoмiчниx aктoрiв;
- полшлощинну бaгaтoмiрну структуру, яка розвиваеться та узгоджуеться на oснoвi руху, штеграцп, рeкoнструкцiï i трaнсфoрмaцiï всeрeдинi сaмoï вiдтвoрювaльнoï системи, в ïï пщсистемах та зoвнiшньoму сeрeдoвищi через мeтaбoлiзм, дифузiю, взaемoпeрexiд рiзниx зрiзiв i площин формування i рeaлiзaцiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, утворення площинних, мiжплoщинниx, системних i мiжсистeмниx зв'язкiв i взаемодм;
- утворення, яке системне враховуе багатомаытысть, нeoднoрiднiсть, змiннiсть iнтeрeсiв у динамц мiнливiсть eкoнoмiчнoï пoвeдiнки та eкoнoмiчниx дiй aктoрiв щодо ïx рeaлiзaцiï, а також iнституцiйний, мережевий, сусптьний, внутрiшньoгрупoвий, мiжнaрoдний i т. д. вплив, що характеризуе його як комплексну просторово-часову субстaнцiю поспйного вiднoвлeння прoцeсiв формування i рeaлiзaцiï eкoнoмiчниx iнтeрeсiв, тобто втiлeння ланцюжка: iнтeрeси-нaмiри-дiï-рeзультaт.
Список використаних джерел
1. Базилевич В.Д. Людиноцентричнсть парадигмальних зрушень в економiчнiй теорН ХХ1 ст. // Парадигмальн зрушення в економiчнiй теорНХХ1 ст.: Матерали Ill М'жнародно! науково-практично!' конференцц - К.: Кивський наи^ональний унверситет iменi Тараса Шевченка, 2017. - С. 15-20.
2. Канапухин П. А. Закономерность эволюции экономических интересов и механизмы их реализации в экономике России: дисс.... доктора экономических наук: 08.00.01 /П. А. Канапухин. - Воронеж, 2009. - 409 с.
3. Тарасевич В. К гносеологии государственного капитализма / В. Тарасевич // Проблеми економки та полiтичноi економП. - 2017. - № 1. - С. 59-82.
4. Чернецова Н. С. Экономическая природа и эволюция системы экономических интересов : Дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01 /Н. С. Чернецова, М., 2003. - 411 с.
5. Белобородова Т. Взаимосвязь экономических интересов и социально-экономических институтов / Т.Белобородова, Н. Чернецова. // Экономические науки. - 2009. - №11(60). - С. 63-67
6. Исраилова Э. А. Механизм согласования экономических интересов субъектов рыночного хозяйства: диссертация... канд. экон. наук: 08.00.01 /Э. А. Исраилова. - Ростов-на-Дону, 2009.- 169с.
7. Рокоча В. Глобал'/зац'шш чинники трансформацИ нацональних економ'чних iнтересiв / В. Рокоча // Всник КНТЕУ. - 2004. - №1. - С. 41-50
8. Юрьев В.М. Экономические интересы и их реализация в транзитарной экономике: Дисс. д.э.н. /В.М. Юрьев. - М, 1997. - 360с.
9. Мельник С. I. Сутнсть i класиф 'ша^я нацональних економ'чних iнтересiв / С. Мельник, I. Горбан, М. Цуп // Науковий вюник Львiвського державного унверситету внутрiшнiх справ: серiя економiчна. - 2014. - Вип. 1. - С. 57-66.
10. Рассказова Н. В. Устойчивое развитие социально-экономической системы в контексте теории интересов /Н. В. Рассказова // Философия хозяйства. - 2013. - №5. - С. 149-158.
References
1. Bazilevich V.D. (2017) Lyudinotsentrichnist paradigmalnih zrushen v ekonomlchnly teorIYiXXI st. [Man-centricity of paradigmatic shifts in the economic theory of the XXI century], Paradigmalni zrushennya vekonomlchnly teoriyiXXI st.: Materiali ill Mizhnarodnoyinaukovo-praktichnoyikonferentsiyi, K., Kiyivskiy natsionalniy unlversitet Imeni Tarasa Shevchenka, pp.15-20.
2. Kanapuhin P. A. (2009) Zakonomernost evolyutsii ekonomicheskih interesov i mehanizmyi ih realizatsii v ekonomike Rossii [The regularity of the evolution of economic interests and the mechanisms for their implementation in the Russian economy], diss. ... d-ra ekon. nauk, 08.00.01, Voronezh, 409 p.
3. Tarasevich V.N. (2017) K gnoseologii gosudarstvennogo kapitalizma [To the epistemology of state capitalism], Problemi ekonomiki ta politichno'i ekonomii, no 1: 59-82.
4. Chernetsova N. Ekonomicheskaya priroda i evolyutsiya sistemyi ekonomicheskih interesov [The economic nature and evolution of the system of economic interests]: diss. ... d-ra ekon. nauk: 08.00.01, M., 2003, 411 p.
5. Beloborodova T., Chernetsova N. (2009) Vzaimosvyaz ekonomicheskih interesov i sotsialno-ekonomicheskih institutov [The relationship of economic interests and socio-economic institutions]. Ekonomicheskie nauki, no11(60): 63-67
6. Israilova E. A. (2009) Mehanizm soglasovaniya ekonomicheskih interesov sub'ektov ryinochnogo hozyaystva [The mechanism of coordination of economic interests of subjects of market economy]: diss. ... kand. ekon. nauk: 08.00.01, Rostov-na-Donu, 169 p.
7. Rokocha V. (2004) Globallzatslynl chinniki transformatslYi natslonalnih ekonomlchnih Intereslv [Globalization factors of the transformation of national economic interests], Vlsnik KNTEU, no1: 41-50
8. Yuryev V. Ekonomicheskie interesyi i ih realizatsiya v tranzitarnoy ekonomike [Economic interests and their realization in the transit economy]: diss.... d-ra ekon. nauk, M., 1997, 360 p.
9. Melnik S., Gorban I., Tsup M. (2014) Sutnist i klasifikatsiya natsionalnih ekonomichnih interesiv [Essence and classification of national economic interests], Naukoviy visnik Lvivskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav. seriya ekonomichna, Vip. 1: 57-66.
10. Rasskazova N. V. (2013) Ustoychivoe razvitie sotsialno-ekonomicheskoy sistemyi v kontekste teorii interesov [. Sustainable development of socio-economic system in the context of the theory of interests], Filosofiya hozyaystva, no 5: 149-158.
ДАН ПРО АВТОРА
Смесова Вiкторiя Леон^вна, кандидат еконо1^чних наук, доцент, доцент кафедри теоретично!' та прикладной' економки,
ДВНЗ «Укра'нський державний ^мко-технолопчний ушверситет»,
пр. Гагарша, 8, м. Дыпро, Укра'на,49005
e-mail: smesova vl@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Смесова Виктория Леонидовна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры теоретической и прикладной экономики,
ГВУЗ «Украинский государственный химико-технологический университет», пр. Гагарина, 8, г. Днипро, Украина,49005 e-mail: smesova vl@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Smiesova Viktoriya Leonidivna, PhD of Economics, Associate Professor, Associate Professor Department of Theoretical and Applied Economics,
Ukrainian State Chemical-Technological University, 8 Gagarin ave., Dnipro, Ukraine, 49005 e-mail: smesova vl@ukr.net
Рецензент: Гармщер Л.Д., завщувач кафедри економки промисловост та оргаызаци виробництва, доктор економiчних наук, ДВНЗ «УкраТнський державний жмко-технолопчний уыверситет».
УДК 304:351.862.4-054.73(477) ПРОБЛЕМИ ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б В КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СОЦ1АЛЬНО1 БЕЗПЕКИ В УКРА1Н1
Шимченко Л.А.
Предметом досл'дження е проблеми внутрiшньо перемщених осб в KOHmeKcmi '¡снуючого в Укран «суспльства ризику» та при необх/'дност/' забезпечення консол/'даци укра!нського суспльства в умовах г'бридно! вiйни.
Метою cmammi е: досл'дити проблему внутрiшньо перемщених осб в Украíнi з пози^й со^ально! безпеки.
Теоретичною та методолог/'чною основою роботи послужили нормативнi акти Укра!ни, друкован перiодичнi матер'али та '¡нтернет-ресурси.
Результати роботи. Акцентуеться увага на наявностi в Украíнi ознак «суспльства ризику» i система вирiшення проблеми внутрiшньо перемщених осб е тому одним iз доказ'в.
Галузь застосування результат'^. Матерiал доцльно застосовувати при проведеннi лек^йних та семнарських занять з курсв Социально! економки, Со^ально-економ'чно! безпеки, Нацонально! економiки.
Висновки. Основн зусилля органiв влади на вах рiвнях повиннi концентруватися на розробц та ефективному впровадженн системи соцiально-економiчних та культурних зм'!н для швидшо! со^ально! адаптац! внутрiшньо перемщених осб, задоволення !х найбльших потреб через створення нових робочих мсць та буд'вництво повно^нного житла, залучаючи переселен^в до суспльного життя територiй !х тимчасового перебування.
Ключовi слова: внутрiшньо перемiщенi особи, «суспльство ризику», со^альна пол/тика, со^альна безпека, соцiалiзацiя, iдентифiкацiя особи, самовизначення громадян.
ПРОБЛЕМЫ ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЁННЫХ ЛИЦ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ
СОЦИАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В УКРАИНЕ
Шимченко Л.А.
Ключевые слова: внутренне перемещённые лица, «общество риска», социальная политика, социальная безопасность, социализация, идентификация личности, самоопределение граждан.
PROBLEMS OF INTERNALLY DISPLACED PERSONS IN THE CONTEXT OF ENSURING SOCIAL SECURITY IN UKRAINE
Shymchenko L^.
The subject of study is problems of the internally displaced persons in the context of a «risk society» existing in Ukraine and providing consolidation of the Ukrainian society under conditions of the hybrid warfare, if necessary.
170
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
© Шимченко Л.А., 2018
