CC BY
23
15. Tkachuk, A.F., Dashytsyn, M. 2016. Domestic and External Resources for Community Development or Why Lack of Money is not a Primary Community Issue? (Educational Module). Legal Status ICC, Kyiv, 152 p.
16. Pihkala, T., Harmaakorpi, V., Pekkarinen, S. 2007. The role of Dynamic Capabilities and Social Capital in Breaking Socio -Institutional Inertia in Regional Development. International Journal of Urban & Regional Research, Vol. 31, liss. 4, p. 836 - 852. D0l:10.1111/j.1468-2427.2007.00757.x
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 43-48
УДК 330.161:330.31
JEL classification: D01, E710
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2/7
В. Смесова, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-0444-4659 ДВНЗ "Украшський державний xiMiKO-технолопчний ушверситет", Дншро
ТИПОЛОГ1Я В1ДТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В АКТОР1В
Запропоновано типологю вiдтворення економ/'чних iHmepecie aKmopie eidnoeidHO до кльксних i яксних змн у результатах /хньо/ реалiзацi I, а також згiдно 3i схильнстю економ/'чно/ поведнки акторiв до стабiльностi (сталостi) i динамiчностi (мнливостi) у процес актуалiзацil економ/'чних нтере^. Об^рунтовано системн взаемозв'язки та взаeмозалежностi мiж запропонованими типами вiдтворення економ/'чних нтересв. Розкрито взаемовплив вiдтво-рення економ/'чних нтересв акторiв та iнституцiйного середовища.
Ключовi слова: вiдтворення; нститути; нтерес; економ/'чн/' нтереси; економiчна поведнка.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток еконо-млки лшмно корелюеться iз процесами формування та реалiзацN акторами власних економiчних штереав. На основi усвщомлених бажань i прагнень аюгрв до отримання економiчноí вигоди, рацiональних iнтенцiй i намiрiв задовольнити своí потреби та у той самий час пщ впливом iррацiональних/випадкових психолопчно-емоцiйних iмпульсiв вiдбуваються зародження, станов-лення i прояв економiчних iнтересiв як промiжнi стадií 1х формування. Конкретно економiчну форму iнтереси акторiв отримують у процес 1х безпосередньо' реалiза-цп. Реалiзацiя економiчних iнтересiв не завжди може мати позитивний (задовольняючий актора) результат, що вимагае подальшого коригування, iнституцiоналiза-ц1Т та трансформаци економiчних iнтересiв, iнструментiв i механiзмiв 'хнього втiлення. У ходi зазначених стадм вiдбуваються процеси формування i реалiзацií економь чних iнтересiв, якi постшно вiдновлюються акторами, що визначае змют вiдтворення економiчних iнтересiв. Останне поняття ми визначаемо як процес постмного, незворотного вiдновлення формування i реалiзацií еко-номiчних iнтересiв з метою задоволення потреб акторiв в економiчних та соцiальних благах. В умовах розвитку сучасно! економiки iнформацiйно-мережевого типу вщт-ворення економiчних iнтересiв набувае нових форм, що пов'язано iз динамiчним розвитком свiтовоí економiки, прогресивними змЫами економiчного та iнституцiйного середовища, методiв i механiзмiв господарювання, прис-коренням економiчного обiгу, ускладненням технолопй виробництва й реалiзацií продукту. ЗмЫюються i самi економiчнi актори, а також 1х економiчна поведiнка, що викликае трансформацiю iнтересiв та 1х вiдтворювальних форм. Тому сьогоднi важливим i актуальним е наукове визначення наявних/потенцмно можливих форм i титв вiдтворення економiчних iнтересiв акторами.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Досль дження економiчних iнтересiв активно проводилися представниками рiзних наукових напрямiв, шюл i течiй: вiд А. См^а, Ф. Люта, К. Маркса i до Й. А. Шумпетера. Зазначен вченi-економiсти дiйшли висновку щодо ная-вностi прямих i непрямих кореляцм мiж iнтересами та виникненням господарських вщносин, зв'язкiв, детермь нованостi суспiльно-економiчного розвитку й активностi реалiзацií економiчними акторами сво1х iнтересiв, отриманими економiчними результатами та процесами формування i реалiзацií економiчних iнтересiв. Грунто-
вно дослщжувалися економiчнi iнтереси також у радян-ськiй економiчнiй думцi. На сучасному етат розвитку економiчноí науки вщбуваеться новий сплеск активних дослщжень проблематики економiчних iнтересiв, що, зокрема, пов'язано iз розвитком таких и роздiлiв, як по-ведiнкова економiка та теорiя контрактiв. Останне ознаменувалося присудженням Нобелевсько1 та iнших премш з економiки Д. Канеману, А. Тверсга, А. Дiтону, Б. Хольмстрьому, О. Харту, Р. Талеру за висновки, отриман у зазначених напрямах [1-6]. Серед вггчизня-них науков^в та науков^в ближнього зарубiжжя еконо-мiчнi iнтереси вивчають Н. Чернецова, Н. Рассказова, В. Базилевич, В. Тарасевич, О. Кузьмш, О. Хтуха, А. Грищенко [7-12]. Сучасн вчен придiляють увагу до-слiдженню впливу шститупв на поведiнку акторiв щодо реалiзацií своíх iнтересiв [7-8], трансформацю 1х форм в умовах розвитку каппамзму [9-10], а також корпора-тизацií, глобалiзацií та iнформатизацií сучасно! еконо-мiки й суспiльства [11-12]. Одночасно iз цим з'являють-ся новi ракурси i гранi економiчних iнтересiв, якi вима-гають 1х подальшого наукового обфунтування.
Методологiя. У робот застосовано такi загальнонау-та специфiчнi методи й пщходи економiчноí теорп: системний, науковоí абстракцп, аналiзу, синтезу - для характеристики вщтворення економiчних iнтересiв та його основних стадй кiлькiсного i якюного аналiзу, кла-сифiкацií та типологи, - для виокремлення типiв i форм вiдтворення iнтересiв акторами; Ыдукцп й дедукцп - для визначення змюту стiйкостi й мiнливостi у процесах формування та реалiзацií економiчних iнтересiв; групування та графiчний - для об^рунтування зв'язкiв i залежностей мiж типологiчними формами вщтворення економiчних iнтересiв; еволюцiйний, синергетичний, дiалектичний -для розкриття статичних i динамiчних характеристик вио-кремлених титв вiдтворення економiчних iнтересiв.
Мета статт - систематизацiя i класифiкацiя основних титв вiдтворення економiчних штереав, визначення 1х змiсту i наявних зв'язкiв.
Результати. Шляхи i результати формування та ре-алiзацií економiчних iнтересiв вiдрiзняються ктькюни-ми, а також якюними параметрами, осктьки iмплемен-туються рiзними економiчними акторами, на рiзних рiв-нях функцюнування економiки, в рiзних умовах тощо. Зазначений принцип може бути покладений в основу розробки типологи вщтворення Ытереав у процес еко-номiчноí поведiнки (фяльност1) акторiв. Питання стосо-
© Смесова В., 2018
вно розширення або звуження пропорцií та масштабiв вiдтворення економiчних iнтересiв слiд виршувати, виходячи зi спiввiдношення змiн у результатах 1'хньо'1' реалiзацií. Останнi набувають абсолютно конкретних форм задоволення потреб економiчних акторiв, зокре-ма, збтьшення вигоди, прибутку, заощаджень, еконо-мю витрат, отримання iнших економiчних i соцiальних благ та цiнностей. З Ышого боку, зазначена типологiя мае бути пов'язана iз вирiшенням питання щодо ефек-
тивностi реалiзацií Ытереав узагалi, тобто не тiльки щодо результативност зазначеного процесу, а також iз позицп змiни у стввщношенш можливостей стосов-но отримання економiчного й соцiального ефектiв, тобто достатност наявних ресурсiв для реалiзацií економiчних iнтересiв. Зазначене дозволяе здiйснити типолопю вiдтворення економiчних iнтересiв вщповщ-но до ктькюних та якiсних характеристик його резуль-тативностi (див. рис. 1).
>
ТИПИ В1ДТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В
го со
к
к
I &
5 о
m
m
со ч:
>
к
I
ш I
н ш
о .
о о
. m
П н
Ч
m
1
1
ш к I
ш <и
. .
3 о
о ч:
Р m
ш а. о
2 ч: ш m
к i i
i- g
CD
ro CO
Рис. 1. Типи вiдтворення економiчних штереав залежно вiд змiн у кiлькiсних i якiсних результатах
Джерело: розроблено автором.
Залежно вщ кiлькiсних результа^в доцiльно виок-ремити вiдтворення економiчних iнтересiв:
- просте - пщтримання формування i реалiзацií економiчних штереав у незмiнних масштабах, збере-ження Ытересу на попередньому рiвнi. Виникае просте вщтворення економiчних iнтересiв у результат збть-шення поточного ("сьогодшшнього") споживання через вилучення з об^у бiльшоí частини доходiв, потенцiйних Ывестицмних ресурсiв, вiдповiдне зменшення обсягiв тимчасово втьних ресурсiв. Вiдтворення економiчних Ытереав зазначеного типу наявне в умовах обмежено-стi/вiдсутностi iнформацií щодо потенцшних можливостей отримання економiчноí вигоди, неефективност фу-нкцiонування iнституцiйного середовища, помилок ак-торiв в оцЫц власних можливостей i потенцiйних перспектив, пщвищення ризикiв у процес реалiзацií еконо-мiчних прагнень, а також унаслщок незмiнностi моделi економiчноí поведiнки.
Передумовою простого вiдтворення економiчних н тересiв може бути також вщсутнють у вщтворювально-му цикл стадiй коригування i трансформацií Ытереав на основi 1х реконструкци та Ытеграцп з iнтересами н ших акторiв або iнтересiв спорiднених груп. Останн створюють умови для прогресивного та експанайного руху вiдтворювальних Ытеракцш економiчних iнтересiв, формують новi цшнюш набори та iнтереси або коригу-ють уже ранiше створенi шляхом iмплантацií принципiв економiчноí поведiнки Ыших акторiв;
- розширене - безперервне формування i реалiза-цiя економiчних iнтересiв зi збiльшенням масштабу i досягнених результатiв у кожному наступному цикл^ розширенням економiчних iнтересiв та можливостей (Ытелектуальних, економiчних, iнформацiйних) акторiв щодо íх реалiзацií. Виникае розширене вщтворення економiчних iнтересiв унаслiдок збтьшення викорис-тання частини доходу для майбутнього, а не поточного споживання шляхом упровадження нових i амплiфiкацií
дiючих виробничих потужностей, пщвищення обсягу швестицш, використання нових фаюгрв виробництва, креативно-творчого пiдходу в економмчшй поведiнцi тощо. Зазначимо, що розширене вщтворення економмч-них iнтересiв необов'язково досягаеться за рахунок простого збтьшення обсягв отриманоТ вигоди. Одним i3 найголовнiших його проявiв е каппамза^я на основi стрiмкого зростання ринковоТ вартостi активiв, перетво-рення прибутку в додатковий капiтал i забезпечення вщповщного його приросту.
Крiм того, досягненню розширених результатiв реа-лiзацiï економiчних iнтересiв також сприяють зважене коригування i трансформация останнiх у процес Тхнього вiдтворення за допомогою реконструкцп наявних форм iнтересiв та штеграцп з iнтересами iнших акторiв та груп, до яких входять актори. Абсорб^я мотивiв, цшно-стей, механiзмiв, iмперативiв вiдтворення економiчних штереав iнших акторiв змiнюе хромосоми штереав Ух носiïв, утворюе Ух нову тостась - часткове, що одноча-сно мiстить загальне. Таким чином вщбуваеться напов-нення i збагачення економiчних iнтересiв, розкривають-ся новi горизонти й потенцiал Тхнього подальшого формування, реалiзацiï та вщтворення на новш основi;
- звужене - безперервне формування i реалiзацiя економiчних iнтересiв, що мае низхщну динамiку, зни-ження результатiв у кожному наступному циклк Виникае внаслщок кризових i стагнацiйних тенденцiй в економщ^ неефективноТ економiчноï полiтики, прорахунгав у розра-хунках потенцiйноï та реально!' вигоди, в обранш моделi економiчноï поведiнки, невiдповiдностi економiчних ште-ресiв акторiв можливостям щодо ТхньоТ реалiзацiï.
Одночасно спадна динамiка вщтворення економiч-них iнтересiв може бути наявна за умов обмеженост доступу до необхщноТ iнформацiï, унаслiдок перебу-вання актора у вiдповiдному психо-емоцшному станi (страху, депресiï, панiцi), iмпульсивноï або девiативноï поведiнки, дiï етзодичних обставин, звуження комбi-наторного мислення, що не дозволяе актору розроб-ляти новi форми i комбiнацiï штереав, як були б орга-шчними наявнiй економiчноï дiйсностi, використовува-ти Ух у свош економiчнiй поведшцк Звужене вщтво-рення економiчних штереав виникае також при цтес-прямованому обмеженн актором своТх економiчних штереав або при Ух поступовому згасанн та вщми-раннi за вщсутносп нових альтернатив.
Вiдтворення економiчних штереав мае не ттьки кь лькюну динамiку, а й якiсну, що характеризуе його дру-гий бк. Вiдповiдно до якiсних змiн слщ видiлити такi типи вiдтворення (рис. 1):
- екстенсивне - це вщтворення, якому притаманне збтьшення економiчних штереав без пщвищення Ух ягас-них результата, передуам ефективностi реaлiзaцiï, темпiв i пропорцiй змiни отриманих економiчних результaтiв;
- iнтенсивне - зростання ефективност формування i реaлiзaцiï економiчних прагнень aкторiв, якiсний рют результaтiв та можливостей утiлення економiчних ште-ресiв, пiдвищення рaцiонaльностi оргашзацп вщтворю-вальних стaдiй;
- пбридне - для якого е характерним одночасний синтез екстенсивних та штенсивних тенденцiй вiдтворення.
Зауважимо, що екстенсивний тип вщтворення еко-номiчних iнтересiв спостерiгaеться у випадку здшснен-ня актором усталеноТ моделi економiчноï поведiнки, яка припускае застосування повторюваних, продовжуваних способiв формування i реaлiзaцiï економiчних iнтересiв.
Основними причинами i передумовами незмшних (фiксовaних) нaборiв реакцш е: нaявнi у свiдомостi актора стереотипи; форми економiчноï та со^альноТ по-ведiнки; зaкрiпленi у практик господарювання принци-
пи зниження витрат; штуТтивы вiдчуття; iнституцiйнi обмеження; схеми економiчноï дiяльностi, отримaнi на основi досвiду тощо [13]. Зазначен установки спонука-ють актора постшно вiдтворювaти однi й тi сaмi штере-си, повторювати характер i формат своТх iтерaцiй, збь льшуючи Тхню кiлькiсть, але не змшюючи Ух модифка-цiю вiдповiдно до висхщноТ еволюцп економiки та ïï про-гресивних змiн, що i зумовлюе екстенсивний характер вiдтворення штереав.
Вщповщно екстенсивне вiдтворення наявне у рaзi недетермiновaностi формування i реaлiзaцiï економiч-них iнтересiв екзогенним iмпульсaм до змiн i розвитку, яга посилае економiчне й суспiльне середовище акторам. С^мга трансформаци у результат глобально!' еволюцп вимагають змш як у природi самих економiч-них iнтересiв, так i в механзмах Ух вiдтворення, що у пщсумку призведе i до пщвищення ефективност ТхньоТ реaлiзaцiï. При невщповщносп зазначеному принципу баланс порушуеться i затверджуеться екстенсивне вщтворення економiчних прагнень.
Основними детермшантами iнтенсивного вщтворення економiчних iнтересiв е революцiйнi науково-техычы зрушення, якi вимагають пiдвищення рiвня освiченостi, iнформовaностi, iнтелектуaлiзaцiï актора, отримання ним необхщних знань, нaвикiв i здiбностей, якi б дозволили оволодiти сучасними формами та методами формування i реaлiзaцiï економiчних штереав, зекономити робо-чий час, час для вттення iндивiдуaльних економiчних штереав та пщвищення якост життя людини, отримання нею високого соцiaльного статусу. Створення передумов для розвитку науки, освiти, пщвищення квaлiфiкaцiï, розвитку особистост стають запорукою iнтенсифiкaцiï вщтворення економiчних iнтересiв.
Ефективнiсть формування i реaлiзaцiï економiчних iнтересiв значно пщвищуеться на основi aктуaлiзaцiï й застосування нових форм, видiв та методiв iтерaцiй, креативно-творчого пiдходу aкторiв, формування нових форм влaсностi на основi реконструкцп й iнтегрaцiï еко-номiчних iнтересiв, пiдвищення рaцiонaльностi органь зaцiï вiдтворення економiчних прагнень aкторiв.
1нтенсивне вiдтворення економiчних iнтересiв також прямо пов'язано iз iнтелектуaльними можливостями людини щодо засвоення, асимтяцп, дисимiляцiï, ранжуван-ня нею ново'1' економiчноï iнформaцiï, нaявнiсть яких вщповщно забезпечуе якюне зростання результата i можливостей утiлення економiчних iнтересiв. Одночасно генетична спроможнiсть актора до швидкого сприйняття iнформaцiï та оволодшня необхiдними вмiннями, реагу-вання i впровадження в економiчну поведшку нових ме-хaнiзмiв реaлiзaцiï штереав, його схильнють до дивер-сифкацп комунiкaцiй та утворення нових со^ально-економiчних контaктiв також стають пщфунтям для ште-нсивного вiдтворення економiчних iнтересiв.
Нaйрозповсюдженiшим серед економiчних aкторiв е такий тип вiдтворення економiчних iнтересiв, як пбрид-ний, осктьки в економiчнiй поведiнцi будь-якого актора спостер^аються як прояви екстенсивностi, так i штен-сивностi, зaмкненостi й вщкритосп до екзогенних iмпу-льав, повторювaностi i творчостi. Можна лише казати про належнють aкторiв до вщносно екстенсивного або iнтенсивного типу вщтворення за умови превалювання рис того чи шшого типу.
Пбридний тип вщтворення економiчних iнтересiв по-в'язаний, з одного боку, iз необхiднiстю посшноТ рекур-ренцп найбтьш стiйких, життеве важливих економiчних штереав, реaлiзaцiя яких забезпечувала б пщтримання поточного економiчного стану актора, обслуговування наявного основного капралу, фiнaнсувaння постшних i змiнних витрат, задоволення його первинних потреб як
бiологiчноí та соцiальноí ютоти. Зазначене демонструе екстенсивнiсть характеру вщтворення економiчних ште-ресiв. З шшого боку, прагнення актора до конкуренто-спроможного становища на ринку, вщповщносп застосо-вуваних форм i методiв економiчноí дiяльностi техноло-гiчним, шформацшним, мережевим зрушенням, прагнення до покращення якост життя пiдштовхують його до штенсивносл вiдтворення економiчних штереав.
Вiдповiдно гiбридне вiдтворення економiчних штереав е формою розв'язання протирiччя мiж необхiднiстю забезпечення сьогодення i прагнень щодо забезпечення майбутнього, боротьби мiж стiйкiстю економiчних штереав та дiями стосовно íхньоí динамiчних змiн. Перева-жання ж якоюь однiеí iз зазначених сторiн створюе пере-думови для тяжiння економiчного актора в бiк екстенсив-ного або штенсивного вiдтворення економiчних штереав.
Мiж кiлькiсними та якiсними типами вщтворення економiчних iнтересiв iснуе тюний взаемний кореляцй ний зв'язок (рис. 1). Поступовi кiлькiснi трансформаци, 1хне безперервне нагромадження i розвиток зумовлю-ють змiни у певних якюних характеристиках, iнших вла-стивостях i закономiрностях формування та реалiзацií економiчних iнтересiв i, таким чином, поступово опосе-редковують якiсний стрибок i вертикальний рух у вщт-воренн економiчних iнтересiв. Лiнiйно-послiдовна динамка вiдтворення переходить у нелiнiйну. На змшу попереднiм кiлькiсним пропорцiям приходять трансфо-рмовано-новi кiлькiснi порядки, а якюы трансформацií утворюють якiсно новi впорядкування - прогресивнi або регресивнк Вiдповiдно дiють принципи взаемного переходу ктькюних змiн у якюш та синергетичний принцип.
Крiм того, взаемозв'язанють i взаемовплив ктькюно-го та якюного пронизуе кожен окремий цикл вщтво-
Джерело: розроблено автором.
Нееластичний тип вщтворення економiчних штереав являе собою синтез високо1 стшкосп та одночасно низькоí еластичност у формуваннi та реалiзацií акторами економiчних прагнень за наявних динамiчних умов розвитку економiки й сусптьства. Висока стiйкiсть економiчних штереав aкторiв зумовлюеться значним
рення економiчних iнтересiв. Оцiнкa економiчними акторами результат реaлiзaцií своíх економiчних штереав i пропорцiй 1х подальшого вщтворення вщображае кiлькiсний бiк aнaлiзу вiдтворення. Результати економь чноí поведшки отримують конкретне кiлькiсне визначення i стають рушiйним фактором в економiчному ви-борi aкторiв - вщтворювати зaзнaченi iнтереси у пода-льшому або не вiдтворювaти. Разом iз тим, якiсний бiк вщтворення економiчних iнтересiв розкриваеться у 1х спрямовaностi та здaтностi задовольнити нaявнi потреби в економiчних i со^альних благах, пiдвищити якiсть життя економiчних aкторiв, накопичити економiчний i со^а-льний кaпiтaл. Ступiнь якюно1 ефективностi вiдтворення економiчних iнтересiв, з одного боку, е характеристикою погодження рiзновекторних та рiзнорiвневих економiчних штереав, 1х реконструкций iнтегрaцií i трансформаци, а, з iншого, виступае передумовою подальшого вщновлення вiдтворювaльного циклу штереав та одночасно детермь нантою сусптьного вiдтворення.
Тому кiлькiсний i якюний aнaлiз е способами штегра-тивно-комплементарного поеднання i спiвiснувaння рiзних за змютом сторiн вiдтворення економiчних штереав. ^м того, вони виступають iнструментaми трiaн-гуляци, тобто можливостями застосування рiзних нау-кових пiдходiв, критичного aнaлiзу до зазначеного про-цесу вiдтворення, а також перевiрки мiри його упоряд-ковaностi та узгодженостк
Одночасно iнтенцií aкторiв до стабтьносп (стaлостi) i динaмiчностi (мшливосп) економiчних iнтересiв, сту-пiнь переважання одного чи шшого прагнення дозво-ляють видiлити вiдповiднi типи 1х вiдтворення, подaнi нами на рис. 2.
ступенем впливу iнститутiв (законодавчих, договiрних, соцiaльних), норм економiчноí та соцiaльноí поведiнки, як склалися i неухильно пiдтримуються в економiцi й суспiльствi, реглaментaцiею правил здшснення еконо-мiчноí дiяльностi, тиском традицй стaтусностi тощо. Зазначений тип вщтворення наявний при запроваджен-
Рис. 2. Вщтворення економiчних iHTepeciB залежно вщ тяжiння до динамiчностi та статичност
н державою жорстких констант i обмежень у виборi акторами мехaнiзмiв реaлiзaцiï економiчних iнтересiв, зaборонi певних видiв економiчних оперaцiй або створены значних бaр'ерiв для Ухнього здшснення. Характерною рисою нееластичного вщтворення е вертикальна зумовленють, iерaрхiчнa пщпорядкованють установле-ним iнституцiйним принципам, домшанта i абсолют ш-ститутiв над штересами тощо. Останне, у свою чергу, забезпечуе високий рiвень координацп процесiв формування i реaлiзaцiï економiчних iнтересiв акторами.
Одночасно для даного типу вщтворення е характерною нееластичнють до екзогенно! динамки економiчно-го розвитку. Його слабкою стороною е тривалють упро-вадження змш, недостатня реaкцiйнiсть i пристосовува-нiсть до динaмiчного соцiaльно-економiчного розвитку, поступове згасання i нав^ь мiнiмiзaцiя iнтересу aкторiв до трaнсформaцiйних перетворень, що детермшуеться неможливiстю коригування стшких економiчних i со^а-льних норм, державним тиском та контролем у процес економiчного вибору aкторiв, обмеженням можливостей для економiчноï дiяльностi. Таким чином, вщбуваються поступовi змiни, без рiзких зрушень i коливань, частково або зi стaбiльним збереженням усталених моделей економiчноï поведiнки та незначного коригування Ух принцитв, що рестрикцюнуе можливостi реконструкцп', iнтегрaцiï та взаемоди економiчних iнтересiв, уповть-нюе Ух динaмiчну трaнсформaцiю.
Стале вiдтворення економiчних iнтересiв поеднуе в собi високу стшкють економiчних iнтересiв i реакцшнють економiчноï поведiнки aкторiв в умовах перманентно! мшливостк З одного боку, усталенють процесiв формування i реaлiзaцiï економiчних iнтересiв детермiнуеться силою шституцшного поля, яке забезпечуе захист еко-номiчних iнтересiв, Ух шституцшне упорядкування, ство-рюе потенцiйнi можливост щодо Ух подальшого вщтво-рення. З шшого боку, динaмiчний розвиток i прогресив-ний рух соцiaльно-економiчноï системи зумовлюе пос-тiйнi трансформаци цшностей, прiоритетiв та iнтересiв аюгрв, визначае ситуaтивнi змiни та стохастично-емоцiйне модифiкувaння актором економiчноï поведш-ки. Тобто висока динaмiчнiсть створюе пщфунтя для коротко- та довгострокових, поверхневих i глибинних, ситуативних та прогнозованих змш у процес вщтворення економiчних iнтересiв. Вiдмiнною рисою зазначеного типу вщтворення е наявнють можливостей щодо утворення акторами системи нових економiчних штереав, затвердження нових моделей економiчноï поведш-ки, формування мережi горизонтальних взаемовщносин i взaемодiй з iншими економiчними акторами.
Сталий тип вiдтворення забезпечуе просторову i часову комплементарнють та узгодженють динaмiчних проявiв i стшких тенденцш у процесах формування та реaлiзaцiï економiчних iнтересiв, розв'язуе Ух супереч-ливiсть, зберiгaючи незмiннiсть внутршньо-сутнюних, стiйких рис та одночасно постулюючи пщтримання еластичносп до динaмiчно-скоординовaних трансфо-рмaцiй. I у цьому сена стала модель е досконалим уттенням та найвищою метою вщтворення економiч-них штереав акторами.
Нестшке вщтворення економiчних iнтересiв характе-ризуеться низьким рiвнем стaбiльностi у формувaннi та реaлiзaцiï iнтересiв, а також обмеженютю Ух динaмiчних трaнсформaцiй. Стiйкiсть вщтворення економiчних ште-ресiв не забезпечуеться у зв'язку з обмеженютю або не-дiевiстю/вiдсутнiстю економiчних i со^альних iнститутiв, що зумовлюе невпорядковaнiсть формування та реаль зацп економiчних штереав, породжуе ентропмнють, де-вiaтивну економiчну поведiнку, порушення прав та нех-тування iнтересaми контрaкторiв i як результат - Ух неза-хищенють. У свою чергу, наявна також несприйнятли-вiсть i неготовнiсть актсрв до змiни економiчноУ поведш-
ки та коригування економiчних прагнень, що пов'язано з недостатым рiвнем вщповщносл наявних у них знань, освiти, економiчних i соцiaльних можливостей вимогам щодо упровадження нових форм економiчних штересв та мехaнiзмiв УхньоУ реaлiзaцiï. За умови нестiйкого вщт-ворення економiчних iнтересiв досягаються або незначы, або нaвiть негaтивнi економiчнi результати, зростають прямi та aдмiнiстрaтивнi витрати, пщвищуеться вiрогiд-нiсть затухання подальшого легального вщтворення ш-тересiв акторами при одночасному збтьшены тiньового вщтворення економiчних iнтересiв.
Еластичне вiдтворення економiчних iнтересiв харак-теризуеться високосенсорним реагуванням aкторiв на економiчнi змiни у поеднанн з низьким рiвнем упоряд-ковaностi й повторювaностi. Вiдповiдно, особливостями еластичного вщтворення економiчних iнтересiв е:
- здатнють до гнучкого сприйняття та швидких тран-сформaцiй системи економiчних уподобань пiд впливом екзогенних iмпульсiв;
- можпивiсть рiзких змш актором економiчного вибору внаслщок дм iмaнентних iррaцiонaльних, ситуативних, психолого-емоцшних чинникiв;
- мобiльнiсть i ст^мкють упровадження iнновaцiй-них мехaнiзмiв реaлiзaцiï економiчних iнтересiв.
Зaзнaченi особливосл створюють передумови для прогресивних динaмiчних трaнсформaцiй вiдтворення економiчних iнтересiв, осктьки вони передбачають формування цто! мережi складних, гетерогенних, горизонтальних взаемозв'язгав мiж акторами, якi можуть бути пов'язaнi мiж собою груповими економiчними прагнен-нями. Утворення взаемозв'язгав передбачае конверген-цiю, aффiлювaння, сегрегацю, конверсiю як форм реконструкцп' економiчних iнтересiв - на початковому рiв-нi, а у подальшому - iнтегрaцiю i трaнсформaцiю еко-номiчних iнтересiв та мехaнiзмiв Ух вщтворення.
Одночасно шша суттева особливють еластичного вiдтворення - нестaбiльнiсть вщтворюваносп найсутте-вiших i стiйких змютовних уподобань - робить уразли-вою всю систему економiчних iнтересiв, 1'хне формування та реaлiзaцiю. У зазначешй комбiнaцiï iнститути не виступають основними мехашзмами захисту i регу-лювання. Вiдсутнiсть/обмеженiсть iнституцiйного впли-ву рестрикцюнуе упорядкованють i стiйкiсть отриманих економiчних результaтiв, робить складним укоршення базових економiчних iнтересiв, Ух антиципа^ю (перед-бачення), тобто уявлення ефекту вщтворення економь чних iнтересiв ще до Ух реaлiзaцiУ.
Вiдповiдно еластичне вщтворення економiчних iнте-ресiв поеднуе в собi вiдкритiсть i здатнють до мобтьно! генерац^' принципово нових економiчних iнтересiв разом iз обмеженiстю Ух стaбiлiзaцiï. Не зважаючи на останне, гнучкють системи вщтворення економiчних iнтересiв aкторiв, Тхнi взаемовщносини, взаемозв'язки, полiструктурнa й мезорiвневa координaцiя стають основою для динaмiчного зрушення економiчних iнтере-ав, a також створення нових - позадержавних мехашз-мiв Ух узгодження й упорядкування.
Висновки та дискуая. Таким чином, стале та еластичне вщтворення економiчних штереав характеризуются як найбтьш сприйнятливi та здаты до динaмiчних змiн, а нестйке й нееластичне - вщповщно як нездaтнi або обмежено здаты до трaнсформaцiйних перетворень. Для перших притаманна перманентна штенсивна мiнли-вють на основi ендо- та мезорiвневоï взаемод^', а також швидка вщтворювана iмплaнтaцiя упроваджених змiн. Щодо останых - характерне уповiльнення, обмеження i пролонга^я упроваджувальних перетворень, що не дае можливють вийти акторам на новий, якюний рiвень вiдт-ворення економiчних iнтересiв.
Запропонована нами класифка^я i типологiзaцiя вiдтворення економiчних штереав акторами за принци-
пами кiлькiсних i якюних 3MiH його результатiв, схильно-ст eK0H0Mi4H0i поведiнки aKTopiB до стабтьносп (стш-KOCTi) та динамiчностi (мшливосп) сприятиме науковому обфунтуванню економiчноí дiяльностi акторiв в умовах динамiчного Ыформацшного розвитку сучасного госпо-дарства, уточненню шляхiв узгодження протирiч i кон-флiктiв iнтересiв на рiзних рiвнях економiчноí взаeмодií. Одночасно обфунтоваш типи вщтворення економiчних iнтересiв створюють основу для проведення подальшого наукового аналiзу у напрямi впливу на поведшку еко-номiчного актора одночасно рацюнальних та iррацiона-льних iмпульсiв, особливо в умовах ендогенних i екзо-генних трансформацiй, якi вимагають його реагування. Крiм того, виокремлеш змiстовнi характеристики вщт-ворення економiчних iнтересiв стають перехiдним мют-ком до аналiзу зазначеного процесу в нелшшый дина-мiцi, з'ясування можливостей когерентностi економiчних iнтересiв акторiв у час та просторi, що i мае стати перспективами подальших наукових розвiдок.
Список використаних джерел:
1. Канеман Д. Рациональный выбор, ценности и фреймы / Д. Канеман, А. Тверски // Психолог. журн. - 2003. - Т. 24. - № 4. -С. 31-42.
2. Tversky A. Preference, belief, and similarity: Selected writings / E. Shafir. - Massachusets Institute of Technology, 2004.
3. Дитон А. Великий побег: Здоровье, богатство и истоки неравенства / А. Дитон. - М.: Изд-во Института Гайдара; Фонд "Либеральная Миссия", 2016.
4. Holmstrom B. Multitask principal-agent analyses: Incentive contracts, asset ownership, and job design / B. Holmstrom, P. Milgrom // Journal of Law. Economics & Organization. - 1991. - Vol. 7. - Special Issue. - P. 24-52.
5. Hart O. 1988. Incomplete contracts and renegotiation / O. Hart, J. Moore // Econometrica. - 1988. - Vol. 56. - No. 4. - P. 755-785.
6. Талер Р. Новая поведенческая экономика. Почему люди нарушают правила традиционной экономики и как на этом заработать / Р. Талер. - М.: "Эксмо", 2015.
7. Чернецова Н. С. Экономическая природа и эволюция системы экономических интересов: дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01 / Н. С. Чернецова. - М., 2003.
8. Рассказова Н. В. Устойчивое развитие социально-экономической системы в контексте теории интересов / Н. В. Рассказова // Философия хозяйства. - 2013. - № 5. - С. 149-158.
9. Базилевич В. Д. Людиноцентричнють парадигмальних зрушень в економ1чн1й теорп ХХ1 ст. // Парадигмальш зрушення в економ1чнш теорп ХХ1 ст. : Матер1али Ill М1жнар. наук.-практ. конф. - К.: Кшвський нацюнальний ушверситет 1мен1 Тараса Шевченка, 2017. - С. 15-20.
10. Тарасевич В. Н. К гносеологии государственного капитализма / В. Н. Тарасевич // Проблеми економки та пол1тичноТ економп. - 2017.
- № 1. - С. 59-82.
11. Кузьм1н О. 6. Регулювання штереЫв стейкхолдер1в у корпоративному управлшш шляхом проведення корпоративних переговор1в / О. 6. Кузьм1н, О. А. Хтуха // Економ1чний часопис - XXI. - 2016. -№ 161. - С. 56-60. DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V161-13.
12. Грищенко А. 1нтеграц1йний вектор реал1зацп нацюнальних еко-ном1чних ЫтереЫв Укра'ши: теоретичш та практичш аспекти [Електрон-ний ресурс] / А. Грищенко // М1жнародна економ1чна полггика. - 2011. -Вип. 1-2. - С. 246-274. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mep_2011_1-2_11.
13. Залевский Г. В. Фиксированные формы экономического поведения в контексте теории избыточной устойчивости индивидуальных и групповых систем / Г. В. Залевский // Вестн. Томского гос. ун-та. - 2005.
- № 2. - С. 64-68.
Received: 13/11/2017 1st Revision: 27/02/2018 Accepted: 02/03/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
В. Смесова, канд. экон. наук, доц.
ГВУЗ "Украинский государственный химико-технологический университет", Днепр, Украина
ТИПОЛОГИЯ ВОСПРОИЗВОДСТВА ЭКОНОМИЧЕСКИХ ИНТЕРЕСОВ АКТЕРОВ
Предложена типология воспроизводства экономических интересов актеров в соответствии с количественными и качественными изменениями в результатах их реализации, а также в соответствии со склонностью экономического поведения актеров к стабильности (устойчивости) и динамичности (изменчивости) в процессе актуализации экономических интересов. Обоснованы системные взаимосвязи и взаимозависимости между предлагаемыми типами воспроизводства экономических интересов. Раскрыто взаимовлияние воспроизводства экономических интересов актеров и институциональной среды.
Ключевые слова: воспроизводство; институты; интерес; экономические интересы; экономическое поведение.
V. Smiesova, PhD in Economics, Associate Professor
Ukrainian State University of Chemical Technology, Dnipro, Ukraine
TYPOLOGY OF REPRODUCTION OF ECONOMIC INTERESTS OF ACTORS
A typology of reproduction of the economic interests of actors is proposed in accordance with quantitative and qualitative changes in the results of their implementation, as well as in accordance with the propensity of economic behavior of actors to stability (stability) and dynamism (variability) in the process of actualization of economic interests. Systemic interrelations and interdependencies between the proposed types of reproduction of economic interests are justified. The mutual influence of the reproduction of the economic interests of actors and the institutional environment is revealed.
Keywords: reproduction; institutes; interest; economic interests; economic behavior
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Kaneman D., Tverski A., 2003. Ratsionalnyy vybor, tsennosti i freymy. Psikhologicheskiy zhurnal, Vol. 24, №4:31-42
2. Tversky A., 2004. Preference, belief, and similarity: Selected writings. Massachusets Institute of Technology, 1023.
3. Diton A., 2016. Velikij pobeg: Zdorov'e, bogatstvo i istoki neravenstva, Moskva, Izd-vo Instituta Gajdara; Fond Liberal'naya Missiya, 368.
4. Holmstrom B., Milgrom P., 1991. Multitask principal-agent analyses: Incentive contracts, asset ownership, and job design. Journal of Law, Economics & Organization, Vol. 7, Special Issue: 24-52.
5. Hart O., Moore J., 1988. Incomplete contracts and renegotiation. Econometrica, Vol. 56, №. 4: 755-785.
6. Taler R., 2015. Novaya povedencheskaya ehkonomika. Pochemu lyudi narushayut pravila tradicionnoj ehkonomiki i kak na ehtom zarabotat', Moskva, Ehksmo, 550.
7. Chernetsova N.S., 2003. Ekonomicheskaya priroda i evolyutsiya sistemyi ekonomicheskih interesov: diss. ... d-ra ekon. nauk, Moskva, 411.
8. Rasskazova N.V., 2013. Ustojchivoe razvitie social'no-ehkonomicheskoj sistemy v kontekste teorii interesov. Filosofiya hozyajstva, №5: 149-158.
9. Bazilevich V.D., 2017. Lyudinocentrichnist' paradigmal'nih zrushen' v ekonomichnij teorii ХХ1 st. Paradigmal'ni zrushennya v ekonomichnij teorii ХХ1 st.: Materiali III Mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferencii, Ky'yiv, Kiivs'kij nacional'nij universitet imeni Tarasa Shevchenka, 15-20.
10. Tarasevich V.N., 2017. K gnoseologii gosudarstvennogo kapitalizma, Problemi ekonomiki ta politichnoi ekonomii, № 1: 59-82.
11. Kuz'min O.Ye., O.A. Xiluxa, 2016. Regulyuvannya interesiv stejkxolderiv u korporaty'vnomu upravlinni shlyaxom provedennya kor-poraty'vny'x peregovoriv. Ekonomichny'j chasopy's-XXI, № 161: 56-60; DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V161-13
12. Gry'shhenko A., 2011. Integracijny'j vektor realizaciyi nacional'ny'x ekonomichny'x interesiv Ukrayiny': teorety'chni ta prakty'chni aspekty', Mizhnarodna ekonomichna polity'ka, Vy'p. 1-2: 246-274, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2011_1-2_11
13. Zalevskij G.V., 2005. Fiksirovannye formy ehkonomicheskogo povedeniya v kontekste teorii izbytochnoj ustojchivosti individual'nyh i gruppovyh system, Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, №2: 64-68
