CC BY
18
Лггература
1. Сучасний словник шшомовних слш: близько 20 тис. сшв i словосполучень / уклад. О.1. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. - К. : Вид-во "Довiра", 2006. - 789 с.
2. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия : монография / Е.В. Лапин. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2004. - 360 с.
3. Науковi засади формування та використання екож^чного потенциалу : монографiя / за заг. ред. В.Я. Швеця, В.М. Соловйова. - Черкаси : Вид-во Черкаський НУ ш. Богдана Хмель-ницького, 2013. - 360 с.
4. .Лепъохша О.В. Фшансова та екожмчна взаемозалежшсть потенщалу тдприемства / О.В. Лепъохша // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2010. - № 7 (109). -С. 127-136.
5. Прохорова ВВ. Економiчний розвиток тдприемства: теоретпко-методолопчний аспект : монографiя / В.В. Прохорова. - Харюв : Вид-во УкрДАЗТ, 2010. - 523 с.
6. Швед Т.В. До питання про сутшсть розвитку тдприемства / Т.В. Швед [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dspace.nuft.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/12606/1/Shved.pdf.
7. Раевнева О.В. Управлшня розвитком тдприемства: методологш, мехашзм, моделi : мо-нографiя / О.В. Раевнева. - Харкв : Вид. дш "1нжек", 2006. - 496 с.
Тимощук М.Р. Финансово-экономическая составляющая потенциала развития предприятий
Проанализированы различные определения понятия "потенциал". На основании проведенных исследований предложена типология видов экономического потенциала. Дано определение понятиям "развитие предприятия", "потенциал развития предприятия"; рассмотрены свойства составляющих элементов потенциала развития предприятия и его взаимосвязь с экономическим и финансовым потенциалами. Изучено влияние внешних и внутренних факторов на экономическое развитие предприятия, определена ключевая роль финансово-экономического потенциала предприятия в эффективном обеспечении реализации развития предприятия.
Ключевые слова: потенциал, потенциал развития, финансово-экономический потенциал, эффективность деятельности предприятий, экономическое развитие.
Tymoshchuk M.R. Financial and Economic Components of the Enterprises Development Potential
Different definitions of "potential" are analysed. On the basis of these studies a typology of types of economic potential is suggested. The definition of the terms "enterprise development", "the company development potential" is given. The properties of the constituent elements of the enterprise development potential and its relationship with the economic and financial capacity are considered. The influence of external and internal factors on the economic development of enterprise and the key role of financial and economic potential of the company in ensuring the effective implementation of the enterprise development is studied.
Key words: capacity, capacity development, financial and economic capacity, efficiency of enterprises, economic development.
УДК 336.71 Acnip. А.В. Толстошеева1 - Кшвський НЕУ iM. Вадима Гетьмана
КОРПОРАТИВНИЙ 1НТЕРЕС ЯК ОБ'бКТ БЕЗПЕКИ КРЕДИТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В
Проанал1зовано штереси суб'екпв кредитно! дiяльностi, виокремлено причини, що викликають суперечносй, визначено поняття безпеки кредитно! дiяльностi щодо за-хисту корпоративного штересу, доведено на прикладi дiяльностi украшських банюв обов'язкове врахування штереав уих суб'екпв кредитно! дшльност для подальшо!
1 Наук. кергвник: доц. С.М. Яременко, канд. екон. наук
ефективно! ствпращ. Корпоративний iнтерес учасникiв кредитно! дшльносп (банкiв, !х кредиторiв, вкладникiв та позичальниюв) постае !! рушiйною силою. На прикладi кредитно! дшльносп украшських банкiв доведено, що суперечност iнтересiв суб'ектiв кредитно! дшльност призводять до виникнення конфлiкту, що може призвести до виник-нення загроз для банкiвсько'í дiяльностi загалом. Розглянуто причини виникнення супе-речностей штересш та необхiднiсть у задоволенш корпоративного интересу задля позитивного результату дiяльностi банку.
Ключовг слова: банювська безпека, кредитна дiяльнiсть, корпоративний штерес, банк, кредитування, конфлiкт штересш.
Постановка проблеми у загальному виглядг Розглядаючи безпеку як обов'язковий атрибут кредитно! дiяльностi банку, потрiбно визначити, що е 11 об'ектом. Сьогодш, незважаючи на те, що кредитна дшльшсть е досить пошире-ним видом дiяльностi для банкiв та шших кредитних установ, конкретно визна-ченого об'екта 11 безпеки немае. У практищ дiяльностi за такий об'ект зазвичай приймають кредитнi кошти, а щодо правових вiдносин - право на щ кошти. Водночас кошти на шляху ввд !х отримання i до формування ними прибутку чи вигоди проходять довгий шлях економiчних та правових ввдносин багатьох суб'ектш, кожен з яких щодо зазначених коштш мае свш iнтерес, утискання якого позначаеться негативним результатом для iнших суб'ектш. Очевидно, що таким об'ектом у процес забезпечення безпеки кредитно!' дiяльностi банку е ш-тереси всiх !! учасникiв. Це свiдчить про те, що система безпеки банку мае включати до сво!х заходiв захист штересш кредиторiв, позичальникiв та шших суб'ектш. На систему безпеки банку покладаються завдання вивчення, контролю, прогнозування, розвитку iнтересiв усiх учаснитв кредитно!' дiяльностi, ви-явлення особливостей задоволення !х iнтересiв у процес кредитно!' дiяльностi банку. Водночас заходи захисту iнтересiв банку у взаемовщносинах з усiма учасниками кредитно! д1яльносп повиннi мати конкретний характер. Загалом забезпечення безпеки кредитно! даяльносп мае формувати вщповвдну систему гарантiй дотримання балансу iнтересiв, яка очевидно буде спиратись на спiльнi зусилля сил безпеки та можливосп всiх учасниюв кредитно! дiяльностi.
Аналiз дослiджень i публiкацiй останнiх рокiв. Науковi роботи щодо безпеки ведення бiзнесу здшснили: Г. А. Мiнаев, В.А. Лiпкан, В.Ф. Жмеренець-кий, В.1. Ярочкш та ш. Питания безпеки банкiвсько! д1яльносп порушили у сво-!х дослщженнях Т.М. Болгар, Л.М. Стрельбицька, МП. Стрельбицький, В.К. П-жевський, В.А. Гамза, М.1. Зубок, С М. Яременко та ш. Проте визначення об'екта безпеки кредитно! д1яльносп банкiв залишаеться проблематичним. Забезпечення безпеки кредитно! даяльносп банку пiд кутом зору захисту корпоративного штересу потребуе конкретизацi! сутi поняття "iнтерес". Класики вказу-ють, що основною рушшною силою розвитку людства, будь-яко! сощально! системи е потреби та штереси [4]. Потреби виражаються як необхвднкть у чо-мусь для шдтримання свое! життедiяльностi, вони вiдображають характер взаемозв'язку суб'екта й умов його життед1яльносп. 1нтереси - це потреби ви-щого порядку, бшьш усвщомлеш та спрямованi на формування необхвдних суб'екту умов. 1нтереси мають вс риси потреб, але пiдсиленi особливостями ш-дивiдуально! i суспiльно! свщомосп, тому вони у своему прояш бшьш потужнi та прогресивнi. 1нтерес як причина породжуеться залежнiстю, що виникае мiж необхiднiстю задоволення потреб i пошуком шлях1в !х задоволення та виступае
реальною формою взаемоввдносин [5]. За таких умов можна вважати, що в будь-якш дiяльностi здiйснюeться боротьба iнтересiв, зокрема i в кредитнiй. Та-ка боротьба е прогресивним явищем оскшьки сприяе удосконаленню взаемоввд-носин i розвитку суб'ектiв, але, враховуючи нерiвномiрний характер такого роз-витку, робить 11 результати вигiдними для одних суб'екпв i невигiдними для ш-ших. Заходи безпеки мають супроводжувати кредитну дiяльнiсть, оскiльки ште-реси 11 учасникiв, знаходячись у сташ взаемозумовлено1 суперечностi та бороть-би, можуть формувати досить непередбачеш ситуацп. Бшьш того, враховуючи, що важливою особливiстю iнтересiв е 1х динамiчний, мiнливий характер, такi ситуацií можуть виникати якщо i не обов'язково, то иринаймш досить часто.
Разом iз тим, як вказують М.1. Зубок та С М. Яременко, забезпечення безпеки кредитно1 дiяльностi здiйснюеться банками ввдокремлено, без враху-вання штереав iнших суб'ектiв. Бiльш того, останш вважаються однозначно такими, що обов'язково формуються i реалiзуються на шкоду банку [3]. Односто-роння дiяльнiсть банку iз забезпечення безпеки кредитного бiзнесу протипоста-вила банки сво1м кредиторам, позичальникам, а iнодi i 1х працiвникам.
Видiлення иевирпиеиих ранiше частин загально'1 проблеми. Питання стосовно ролi iнтересiв суб'ектiв кредитно1 дiяльностi банкiв пiд час забезпечення 11 ефективностi та безпеки рашше нi в наукових дослщженнях, нi в прак-тицi роботи банюв не ставилось.
Метою роботи е анатз iнтересiв суб'екпв кредитно!' дiяльностi, виок-ремлення причин, що викликають 1х суперечностi, визначення поняття безпеки кредитно1 дiяльностi щодо захисту корпоративного штересу, доведения на прикладi дiяльностi украшських банкiв обов'язкового врахування iнтересiв усiх суб'ектiв кредитно1 д1яльносп для подальшо1 ефективно1 спiвпрацi.
Виклад основного матерiалу дослщження. Враховуючи, що основни-ми критер1ями кредитно1 д1яльносп е прибуток або збиток, можна вважати, що у сферi тако1 дiяльностi завжди присутне певне джерело потенцшного прибутку або збитку. Таким джерелом е до та обставини, здатнi пiдтримати або змiнити встановлений порядок кредитно1 дiяльностi чи И процес. Очевидним е те, що таю до та обставини можуть бути сформоваш:
• iнтересами певних суб'екпв;
• особливостями поведiнки людей;
• законо!шрностями розвитку економiчноí ситуацп;
• обставинами сощального, природного чи шшого малокерованого характеру.
Якщо закономiрностi розвитку економiчноí ситуацп можна з вiдповiд-
ною iмовiрнiстю прорахувати, а обставини сощального i природного характеру переважно для всх сторiн залишаються малокерованими i зазвичай непередба-чуваними, то основу створення зазначених вище джерел мають становити ште-реси суб'екпв, зад1яних у кредитнiй д1яльносп, й особливостi поведiнки людей.
Водночас, розглядаючи природу взаемовщносин суб'екпв, як так чи iнакше стосуються формування i використання кредитних ресурсiв, неважко помггити залежнiсть результатiв кредитно1 д1яльносп вiд ефективностi реагоа-цií штереав кожного з 11 суб'ектiв. Тобто штереси учасникiв кредитно1 д1яль-носп визначають напрями 11 розвитку, обсяги, темпи i кiнцевий результат. За-
безпечення безпеки кредитно! дiяльностi банкiв через дотримання балансу ште-ресiв Г! учасниюв може формувати новi перспективи розвитку цього виду бан-кiвськоí д1яльносп. Виходячи з такого пiдходу забезпечення безпеки кредитно! дiяльностi банкiв, можна розумгги як процес формування сприятливих умов для реалiзацií iнтересiв уах Г! учасникiв i досягнення поставлено! ними мети. Основна увага заходiв безпеки мае бути спрямована на попередження виникнення суперечностей штересш учасникiв кредитно! дiяльностi.
Взаемообумовленiсть, взаемопов'язашсть та взаемозалежнiсть iитересiв е основною умовою позитивного результату кредитно! д1яльносп для вах учас-никiв. Тобто головне у таких взаемоввдносинах - зберегти баланс штересш. На-явш неузгодженостi, непорозумiния, а то й ^норування iнтересiв будь-яко! iз сторш кредитно! дiяльностi, е причиною виникнення суперечностей, а затим i конфлжту iнтересiв. Останнiй зазвичай виступае джерелом небезпечних для суб'ектш кредитно! даяльносп ситуацiй i загрозою !м.
Виходячи з таких мiркувань, можна визначити безпеку кредитно! д1яль-ностi бантв як такий И стан, за якого вщсутш причини для формування суперечностей i конфлiкту штересш учасникш тако! дiяльностi або ж таю причини знаходяться тд контролем банкш i останнi мають можливосп впливати на них з метою утримання в межах, що не допускають утворення суперечностей i кон-флiкту iнтересiв.
Звiдси основним об'ектом безпеки кредитно! д1яльносп банкiв мае бути сшльний iнтерес усiх !! учасникiв, вiн мае бути гармошйно поеднаним i торка-тись усх суб'ектiв (табл.). Такий iнтерес виступае у трьох складових: збережен-ня коштш (фiнансових ресурсiв), отримання прибутку i формування перспектив для подальшого розвитку. Всi iншi iнтереси е похвдними вiд вказаного. Якраз ^ерес збереження коштiв, отримання прибутку i формування позитивних перспектив е визначальним у взаемовiдносинах усiх суб'ектш кредитно! дiяльностi. Виходячи з цього, захист цього Пересу в системi безпеки кредитно! д1яльност1 мае забезпечуватись через поведшку суб'ектш кредитних взаемоввдносин, взаемоприйиятнi й ефективнi для конкретних умов техиологi! взаемовiдносин та фшансових операцiй, а також спiльнi та адекватш заходи безпеки.
Табл. 1нтереси суб'eктiв кредитное дiяльностi
Суб'ект кредитной д1яльност1 Банк Кредитор Позичальник
1нтереси 1. Забезпечення функщонування. 2. Акумуляц1я кошт1в для проведения кредитних операцш. 3. Отримання прибутку 4. Формування власного катталу. 5. Розширення кл1ентсько! бази 6. Поширення свого впливу на р1зн1 сфе-ри економ1чно! д1яльност1 та репони. 1. Отриман-ня прибутку. 2. Збережен-ня кошив. 1. Розвиток д1яльност1. 2. Фшансу-вання проек-ив.
Корпоратив-ний штерес Збереження кошт1в, отримання прибутку 1 формування перспектив для подальшого розвитку.
За таких умов можна вважати, що в будь-якш д1яльносп здшснюеться боротьба штересш, зокрема в кредитнiй. Така боротьба е прогресивним явищем
оскшьки сприяе вдосконаленню взаемовiдносин i розвитку суб'екпв, але, враховуючи нерiвномiрний характер такого розвитку, робить 11 результати випдними для одних суб'екпв i невигiдними для iнших. У цен^ уваги банк1всько1 безпе-ки щодо кредитно1 дiяльностi знаходиться захист штересш усiх 11 учасникiв. Тобто система безпеки банку у процес його кредитно1 дiяльностi мае бути по-будована з врахуванням iитересiв, зад1яних у нiй осiб, i тшьки тод вона може забезпечувати позитивний для банку результат.
Наочним прикладом недоощнювання важливостi захисту корпоративного штересу е сьогоднiшня проблема валютних кредипв. У 2008 р. украшсью банки, переслiдуючи сво1 цiлi, аптували населення брати кредити в шоземнш валютi пiд нижчi вiдсотки, ашж у нацiональнiй. Позичальники, маючи на меп сплачувати менше за користування банювськими грошима, погоджувались. То-дi вiдсоток за валютним кредитом був випдний, навiть враховуючи, що заробгг-ну плату населення отримувало в гривш. Розумдачи iитерес вкладникiв отрима-ти бшьший прибуток, у структурi зобов'язань банкiв за залученими коштами на кiнець 2008 р. бшьшу частку становили кошти у гривш. Незрозумшою стае си-туащя, коли банк залучае гривню, а швестуе долар. Незрозумшою також була поведшка Уряду, який не змiг передбачити наслвдки доларизацií для краши з перехiдною економiкою.
На 01.05.2014 р. заборговашсть резидентав Укра1ни, не враховуючи ви-мог до центральних оргашв державного управлiння, становить 1067,2 млрд грн [1]. Водночас грошова маса становить 951,6 млрд грн, а ВВП краши -1454,9 млрд грн. Отож, очевидною е проблема з погашенням набраних кредипв [1]. Повертаючись до 1х валютно1 структури, бiльше 42 % становлять кредити в шоземнш валют! Сьогодш це спричиняе страх i позичальникiв, i кредитор1в, i банкiв, i держави. Низький р1вень довiри вкладник1в шдтверджуеться зменшен-ням залишкiв кошт1в на власних рахунках. Держава в особi НБУ та Верховно1 Ради намагаеться зменшити негативний вплив рiзкоí девальвацп гривнi. Проте Закон Укра1ни "Про мораторш на стягнення майна громадян Укра1ни, наданого як забезпечення кредипв в iноземнiй валютi" та Законопроект "Про переведен-ня кредитних зобов'язань з шоземно1 валюти в нацюнальну" захищають iнтере-си яко1сь одше1 сторони кредитних вiдносин. Винних у ситуацп, що склалася на грошово-кредитному ринку, не знайти, тому вихщ мають шукати всi. Заборго-вашсть позичальника з 2008 р. збшьшилась у 2 рази, враховуючи девальвацда гривнi й iнфляцiю в краЫ, навiть за умови постiйноí сплати вiдсоткiв за користування. Об'ективною е неможливiсть нести фiнансовий тягар, тому Уряду необидно замислитись: яким чином можна допомогти позичальникам, аби тi до-помогли банкам зменшити частку проблемно1 заборгованостi.
Самi банкiри визначають теперiшню ситуацiю як "конфлшт iнтересiв, зумовлений кризою", i визнають, що якщо "все покласти на банки, на кра1ну че-кае системна криза" [2]. НБУ, надаючи фшансову допомогу укра1нським банкам за шдсумками тендеру або кредити шд програми фiнансового оздоровлен-ня, пiдтримуе р1вень лiквiдностi бантв, проте головний вихiд iз наявно1 велико1 дебiторськоí заборгованостi мае полягати в реструктуризацл валютних креди-пв. Основними причинами негаразд1в, якi виникають у процесi кредитно1 д1яль-
ностi е не стшьки вiдмiннiсть iнтересiв, скшьки !х суперечностi, якi виникають на межi реалiзацií (забезпечення) iнтересiв i проявляються у масштабах, способах реалiзацií, формах взаемовiдносин суб'екпв.
Аналiз кредитно! дiяльностi вiтчизияних банкiв дае змогу зазначити, що основними причинами, ят можуть зумовлювати суперечносп та конфлжт же-ресiв !! суб'екпв, е:
1) пiд час формування кредитних ресуршв:
• прагнення окремих кредитор1в надати банку кошти, отримат незаконним шляхом;
• цшеспрямоват дп кредитор1в на втягування банку в залежтсть в1д 1х кошив, дискрим1нац1йн1 взаемов1дносини з ним;
• недобросовкна повед1нка окремих банк1в у боротьб1 за ресурси;
• обман банком вкладниюв щодо ф1нансового його стану, недотримання взятих на себе зобов'язань;
• недобросовюна та злочинна повед1нка прац1вник1в банюв п1д час формування взаемов1дносин 1з кредиторами 1 вкладниками;
2) шд час вкладання кредитних ресурсiв:
• затримка платеж1в за кредитами, формування умов для неповернення кредитних кошпв;
• викривлення позичальниками шформацн про ф1нансовий стан, можливост1 та д1яльтсть;
• обман банку тд час формування забезпечення повернення кредитних кошив;
• зловживання службовим становищем пращвниюв банку у взаемов1дносинах 1з позичальниками, дискрим1нац1йна повед1нка банку з ними у процеи кредитних взаемовщносин;
• порушення технолог1й кредитування суб'ектами кредитних в1дносин.
До причин, ят можуть спричинити утворення суперечностей та кон-флiкту iнтересiв учасниюв кредитно! д1яльносп банк1в, можуть вiдноситись не-долiки правово! бази, !! змши у процесi кредитних взаемовiдносин, негаразди в економiчнiй, полiтичнiй та сощальнш ситуацп в краЫ. Крш останньо!, можна бачити, що всi визначеш вище причини суперечностей та конфлшту iнтересiв обумовлюють вiдповiдну поведiнку учасникш кредитно! дiяльностi, !х прагнення забезпечити сво! iнтереси за рахунок шших учасниюв. Тобто сферою дяль-ностi сил безпеки пiд час виявлення причин виникнення суперечностей та кон-флiкту iнтересiв суб'екпв кредитно! д1яльносп е поведiнка останнiх у виробни-чiй, управлiнськiй, фiнансовiй, комерцшнш та iнших сферах. Саме поведiнковi ознаки будуть вказувати про зм^ чи розбiжностi iнтересiв суб'ект1в кредитно! д1яльносп i саме через !х поведiнку буде забезпечуватись вплив на формування балансу штересш зазначених суб'екпв.
Зазначенi суперечностi можна розглядати як внутршш, так i зовнiшнi. Першi виникають помiж iнтересами банкiв як фшансових установ i iнтересами !х власникiв та керiвникiв, якi використовують банк як iнструмеит досягнення сво!х iнтересiв. Другi обумовлюються специфiчною роллю учасникiв кредитно! дiяльностi i виникають мiж банками, !х клiентами (вкладниками, iншими кредиторами та позичальниками банювських кредштв) i державою. За умов виник-нення певних негараздш у дiяльностi банку суперечностi штереав зазвичай на-бувають аитагонiстичного характеру i спрямовують свою дiю не на сшльний
пошук виходу з негативно!' ситуацц, а на забезпечення вигiдних власних пози-цш у ситуацл, зокрема внаслiдок кнорування штересш iнших суб'ектав.
Висновки i перспективи подальших розробок. Розглядаючи кредитну дiяльнiсть банкiв як певну сукупнкть взаeмовiдносин рiзних суб'екпв, можна бачити, що такi взаeмовiдносини обумовлюються штересами вказаних суб'екпв, закономiрностями розвитку економiчноí' сигуацп та обставинами рiз-ного характеру. Домiнуючими у таких взаeмовiдносинах виступають iнтереси учасникiв зазначених вiдносин. Тобто рушiйною силою кредитно!' даяльносп виступае корпоративний iнтерес п учаснитв (банкiв, 'х кредиторiв, вкладниюв та позичальнитв). У такому випадку забезпечення безпеки кредитно!' дiяльнос-тi мае спрямовуватись на попередження виникнення суперечностей штересш ii учасникiв на основi формування умов для створення та шдтримання необхвдно-го балансу цих iнтересiв.
Наразi актуальним для науково!' роботи е дослiдження методiв оргашза-цп забезпечення безпеки кредитно!' даяльносп банкiв, побудови його шдрозда-лiв щодо планування та виконання функцш безпеки з урахуванням необхiдного захисту iнтересiв усiх И суб'ектiв.
Лггература
1. Бюлетень Надiонального Банку Украши. - 2014. - № 4. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.bank.gov.ua
2. Зануда А. Валютш кредити: що запропонують позичальникам банки / А. Зануда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bbc.co.uk.
3. Зубок М.1. Безпека банювсько! д1яльност1 / М.1. Зубок, С.М. Яременко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2012. - 423 с.
4. Маркс К. Сочинения в пятидесяти томах / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. : Гос. изд-во полит. лит-ры. - 1961. - T. 21. - 1961. - 782 с.
5. Минаев Г. А. Безопасность организации / Г. А. Минаев. - К. : Изд-во КНТ, 2009. - 440 с.
Толстошеева А.В. Корпоративный интерес как объект безопасности кредитной деятельности банков
Проанализированы интересы субъектов кредитной деятельности, выделены причины, вызывающие противоречия, определено понятие безопасности кредитной деятельности с точки зрения защиты корпоративного интереса, доведены на примере украинских банков обязательности учета интересов всех субъектов кредитной деятельности для дальнейшего эффективного сотрудничества. Корпоративный интерес участников кредитной деятельности (банков, их кредиторов, вкладчиков и заёмщиков) является её двигательной силой. На примере кредитной деятельности украинских банков доказано, что противоречия интересов субъектов кредитной деятельности приводят к возникновению конфликта, что в свою очередь может привести к возникновению угроз банковской деятельности в целом. Рассмотрены причины возникновения противоречий интересов и необходимость в удовлетворении корпоративного интереса для положительного результата деятельности банка.
Ключевые слова: банковская безопасность, кредитная деятельность, корпоративный интерес, банк, кредитование, конфликт интересов.
TolstosheievaA.V. Corporate Interest as an Object of the Safety of the Bank's Credit Activities
The aim of the article is to analyse the interests of credit activities, the allocation of the causes of conflict, the definition of security credit activities from the point of view of protection of corporate interest, bringing the example of Ukrainian banks' mandatory consideration of the interests of all stakeholders of credit activities for further effective cooperation. Corporate
interest of the credit activities participants (such as banks, their creditors, depositors, and debtors) is their motive force. The example of Ukrainian banks credit activity proved that the contradiction of individuals' interest of credit activities give rise to a conflict, which in turn can lead to threats in banking in sum. The causes of a conflict of interest and the need to satisfy corporate interests for the sake of a positive result of the bank are considered. The security system of the bank is assigned the task to learn, to monitor, and to forecast the development of the interests of all participants of the lending activities, to identify features of satisfying their interests during the credit activities of the bank. Precautions have to accompany a credit activity because the interests of its members, being in a state of mutual contradiction and struggle, can create enough contingencies. The main causes of problems that arise in the process of credit activity is not so much because of the difference of interests but their contradiction. Analysis of activities of domestic banks allows specifying that conflicts of interest may arise in two cases: during the formation of credit or during its investing. In the case of certain problems in the bank activities, the controversy usually becomes antagonistic, banks direct their actions not to find a way out of a negative situation but to provide favourable conditions for themselves, including the ignoring the interests of other stakeholders. The research on methods of organization of secure credit activities of banks and on creating departments of planning and implementation of security features remains topical.
Key words: banking security, credit activities, corporate interest, bank, lending, conflicts of interest.
УДК 336.226 Здобувач Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук - Львiвська КА
1СТОРИЧНИЙ ДОСВ1Д СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В бВРОПЕЙСЬКИХ КРАШАХ
Визначено етапи становления системи прямого оподаткування в европейських крашах. Розглянуто форми та рiзновиди прибуткового оподаткування, принципи оподаткування, а також взаемозв'язок прибуткового податку та податку з корпорацш. Наведено досвщ формування податкових ставок у Ншеччиш. Здшснено поршняння систем прямого оподаткування Ангап та ФранцГ! Визначено базу та об'ект оподаткування, мехашзми справляння прямих податюв в европейських крашах. Наголошено на потреби податково! гармошзацп з наступними адекватними змшами в системi оподаткування Украши.
Ключовi слова: податкова система, оподаткування, податки, податковi ставки, мехашзми, податок на прибуток, гармошзащя, фiскально-економiчнi важел^
Постановка проблеми. Вщомо, що податкова поливка держави, в разi ефективного здайснення, забезпечуе фшансування державних потреб у повному обсязг Рацюнальшсть податкового навантаження в основному забезпечуеться обгрутуванням ставок оподаткування. На жаль, податкова полггика Украши не е досконалою Г потребуе доопрацювання, враховуючи евроiитеграцiйиi намiри. Формування практичних рекомецдацш е неможливим без вивчення мшнародно-го досвщу позитивних реформ. Таким чином, вважаемо, що дослщження кторич-ного досвщу становлення систем прямого оподаткування в Европейських крашах е актуальним Г цшним з погляду можливосп адаптацп до вичизняних реалш.
Аналiз останнгх дослвджень та публiкацiй. Проблематика вдоскона-лення фГскально-економГчно! полГтики, а також визначення оптимального фк-кального навантаження на суб'екти шдприемницько! д1яльносп у крашах з рин-
1 Наук. кергвник: проф. Г. I. Башнянин, д-р екон. наук
