CC BY
20
Н.Ю. Голуб
КРИТЕРП ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 СТРУКТУРНО1 ТРАНСФОРМАЦП ПРОМИСЛОВИХ КОРПОРАЦ1Й Р1ЗНИМИ СУБ'СКТАМИ РИНКУ
Економiчна наука розглядае корпоративне управлшня як систему взаемин рiзних груп акцiонерiв i менеджерiв корпораци, що мае своею метою захист фшансових iнтересiв акцiонерiв (як частини фшансових iнвесторiв) вiд опортунiстичного поводження менеджерiв. Однак в умовах активiзащ! структурних змiн у корпоративному секторi Украши доцiльно розглядати вказану проблему ширше, включаючи у вiдносини не тшьки менеджерiв та акцiонерiв акщонерних товариств, що беруть участь у структурнш трансформаций а й ушх спiвучасникiв цього процесу, якi прямо чи опосередковано взаемоддать iз корпоращею, а саме: персонал, партнери, кредитори та регiональний соцiум. Ефективна структурна трансформащя промислових корпорацiй потребуе виршення основних проблем щодо узгодження штерешв усiх 11 учасникiв, а саме: необхщшсть виявлення
рiзноспрямованих штерешв та застосування вiдповiдних оцiночних показниюв, якi враховують iнтереси рiзних суб'екпв ринку. Зазначене обумовлюе актуальнiсть дослщжуваних питань.
Проблеми теори та практики розвитку корпоративних структур в економщ регюну е предметом дослiдження багатьох учених [1-5]. Ними зроблено значний внесок у теорда прийняття ршень щодо трансформацп великих промислових шдприемств, розробку методiв аналiзу й ощнку 1х господарсько! дiяльностi, удосконалення виробничо-економiчних
зв'язкiв та взаемоди з органами регюнально! влади при реалiзацil стратепчних завдань розвитку територiй. Однак чимало питань удосконалення взаемоди учасникiв структурно1 трансформацп промислових корпорацiй залишаються невисв^леними i потребують теоретичного, методичного i практичного вирiшення. Зокрема, потребують подальшого вирiшення
концептуальнi питання i таю напрями, як забезпечення виваженого балансу штерешв ycix учасникiв корпорацп, що трансформуеться, i визначення критерив ощнки ефективностi структурно!
трансформацп промислових корпорацш рiзними суб'ектами ринку.
Метою статп е визначення та систематизацiя критерпв оцiнки
ефективностi структурно! трансформацi! промислових корпорацш рiзними суб'ектами ринку.
Структурна трансформащя
промислових корпорацш як економiчна категорiя характеризуе процес перетворення однiе! економiчно! структури корпорацi! на iншy з одночасним шдвищенням !! ефективностi, який супроводжуеться змiною вiдносин i зв'язюв мiж структурними еле-ментами та передбачае використання ефективних методiв економiчного yправлiння з метою ошташзацп зовнiшнiх i внyтрiшнiх кооперацiйних зв'язюв корпорацi! та забезпечення комплексного розвитку ресурсного потенцiалy.
Дослiдження умов розвитку корпоративного сектору в сучасних умовах господа-рювання дозволяе визначити розширений ряд учасниюв структурно! трансформацп промислових корпорацiй, який включае двi основнi групи yчасникiв:
«внутршш» - акцiонери (мажоритарнi та мшоритарш), топ-менеджери, органи yправлiння, трудовий колектив;
«зовшшш» (stakeholders) - кредитори, дебггори, населення регiонy, органи державно! та регюнально! влади, контролюючi та наглядовi структури (правоохороннi, антимонопольно податковi, екологiчнi й iншi держоргани, що виконують фyнкцi! регулю-вання корпоративних вщносин).
Включення поряд iз «внyтрiшнiми» учасниками i «зовнiшнiх» обумовлене тим, що наслщки структурно! трансформацп промислових корпорацш впливають на
© Голуб Наталя Юрпвна - кандидат економ1чних наук, доцент. Донбаська национальна академ1я буд1вництва i архггектури, Макивка.
ISSN 1562-109X
штереси не тшьки спiввласникiв акцiонерних товариств та адмiнiстраторiв, але й на штереси пращвниюв, дiлових партнерiв та мешканщв вщповщно! територп. Що стосусться регюнально! влади, то вони виступають як важливi суб'екти корпоративних вщносин - власники, регулятори, замовники товарiв i послуг.
При врахуваннi економiчних iнтересiв учасникiв структурно! трансформацп про-
мислових корпорацiй доцiльно видiляти суб'екпв корпоративних вiдносин, якi мають рiзноспрямованi iнтереси (табл. 1). Стввщ-ношення вказаних iнтересiв визначаеться щ-лим рядом обставин: чисельшстю акцiонерiв; ступенем концентрацп акцiонерного кашта-лу; розмiром, сферою й ефективнiстю само! промислово! корпорацп; позицiями вищого менеджерського складу.
Таблиця 1
1нтереси р1зних учасниюв структурног трансформацИ' промисловог корпорацИ'_
Учасники 1нтереси
Безпосередньо корпоращя розширення дiяльностi; максимiзацil власно! вартосп; створення ефективно!, низькоризиковано! компанп, яка е лщером на ринку
Акцiонернi товариства виконання програм розвитку, реформування або реконструкцп господарюючого суб'екта; пропорцiйна участь при розподш загального доходу корпоративно! структури за результатами званого перiоду
Мажоритарш акцiонери решвестування прибутку в розвиток промислово! корпорацп; залучення додаткових (зовнiшнiх) фiнансових кош^в через банкiвськi кредити, корпоративнi займи, векселц активне стимулювання структурного розвитку промислово! корпорацп
Мiноритарнi акцiонери наявшсть стабiльних (регулярних) високих дивiдендiв; пiдвищення лiквiдностi акцш; залучення додаткових (зовнiшнiх) фiнансових кош^в через емiсiю акцiй i облтацш; прозорiсть та передбачуванiсть дивiдендно! пол^ики; обмеження ризику дiяльностi промислово! корпорацп
Наглядовий орган забезпечення дотримання iнтересiв власникiв i контроль за менеджментом
Менеджмент освоення нових ризикованих проектiв i ринкiв; решвестування прибутку i структурний розвиток корпорацп; потреба в самовираженш; посилення свого сощального статусу; пiдвищення власного добробуту
Персонал задоволення матерiальних потреб (заробiтна плата); полшшення матерiального стану (премi!, сощальне забезпечення); самореалiзацiя; обмеження ризику дiяльностi промислово! корпорацi!
Кредитори забезпечення певного рiвня прибутковостi; обмеження ризику дiяльностi корпорацп; своечасне поверненш виданих кредитiв i вiдсоткiв по них
Споживачi (населення регiону) наявнiсть шсляпродажного сервiсу; оптимальне спiввiдношення цiни та якост продукцi!; прирiст кiлькостi асортиментних позицiй
Державш та регiональнi органи влади забезпечення стабiльностi нацiонально! та регюнально! економiки; зростання ВНП; збшьшення обсягу бюджетних i позабюджетних надходжень
Ситуащя вибору мiж iнтересами окремих груп дютала назву «конфлшт ште-решв». Суперництво рiзних корпоративних iнтересiв, зштовхуючись, постiйно веде до модифiкацi! корпоративного контролю.
Вимоги вщкритосп, прозоростi i гласностi корпоративних структур, особливо тих, що зазнають структурних трансформацш, е лейтмотивом усiх визнаних св^овим спiвтовариством принципiв корпоративного управлiння. Проте реалiзацiя цих вимог у специфiчних умовах сучасного укра!нського корпоративного
пiдприемництва е непростим завданням. Природно, що на сьогодш у бiльшостi власникiв великого бiзнесу вiдсутнi вагомi внутрiшнi стимули для забезпечення вщкритосп i прозоростi у сво!й дiяльностi. Оскiльки у виршенш зазначено! проблеми розраховувати на власне бажання реальних власникiв бiльшостi великих промислових корпорацiй Укра!ни не варто, то доцшьно сформувати (можливо, навггь через прий-няття спецiального закону) дшову систему суспiльного монiторингу великих страте-гiчно важливих для держави й окремих регюшв корпорацiй. Для фшансування дiяльностi створено! iз щею метою спецiально! мережi некомерцiйних науково-аналiтичних центрiв i забезпечення таким чином !х певно! економiчно! незалежносп доцiльне створення спецiального «Фонду соцiально-економiчного монiторингу
корпоративного пiдприемництва» з вщрахувань великих промислових корпорацiй, пропорцiйно обсягам !х оборотiв, розпорядником якого могла б стати громадська рада, сформована з авторитетних представникiв бiзнес-елiти та науково! громадськостi. Бажано також нормативно закршити професiйну вiдповiдальнiсть як менеджменту, так i спецiалiстiв аналiтичних центрiв за вiрогiднiсть i об'ективнiсть шформацп.
Комплексна аналiтична iнформацiя про дiяльнiсть i структурну трансформацiю великих стратепчно важливих промислових корпорацiй Укра!ни та !! регiонiв мае бути доступною (зокрема через 1нтернет) для вшх заiнтересованих осiб i включати таю блоки:
1) структура та динамша власносп на акцiонерний капiтал, у тому чи^ данi про афшйованих осiб;
2) склад та коротю професiйнi характеристики членiв керiвних органiв (наглядово! ради та виконавчо! дирекцi!);
3) винагороди вищих менеджерiв i членiв виборчих органiв;
4) основш фiнансово-економiчнi показники дiяльностi до i пiсля структурно! трансформацi! промислових корпорацш;
5) виконання корпорацiею зобов'язань перед державним, регюнальним та мюцевим бюджетом;
6) стан основних фондiв та ефектившсть !х використання;
7) шновацшна полiтика;
8) соцiально-кадрова полiтика;
9) рейтинг конкурентоспроможносп на внутрiшньому та зовшшньому ринках;
10) стан i динамiка екологiчно! безпеки промислово! корпорацп.
Держава в особi державних та регюнальних органiв влади е повноправним учасником структурно! трансформацi! промислових корпорацш iз власними iнтересами. Це обумовлено тим, що держава виконуе багато функцш (прогнозно-орiентацiйних, iнтегративних,
координацшних, контрольно-регуляторних), якi iстотно впливають на функцюнування та структурний розвиток великого
корпоративного бiзнесу. Фактично сьогоднi держава е одним iз головних «спiввласникiв» корпорацiй (навiть якщо вона безпосередньо не володiе жодною часткою формальних корпоративних прав), тому що «привласнюе» значну частину !х доходiв через податковi механiзми ^ орiентуючись на сво! фiскальнi штереси, мае значш легальнi можливостi для безпосереднього контролю за
результатившстю фiнансово-економiчно! дiяльностi промислових корпорацш.
Значний вплив на корпоративну пол^ику чинять державш органи антимонопольного регулювання та контролю за функцюнуванням фондового ринку. Крiм них дуже важливу роль вiдiграють судово-арбггражш органи, якi повиннi здiйснювати компетентний i неупереджений
(справедливий з огляду на чинне
законодавство) арб^аж конфлштних iнтересiв окремих корпоративних суб'екпв i забезпечувати надiйний шфорсмент (гарантування виконання господарського законодавства).
Серйозною перешкодою для задоволення економiчних iнтересiв бiльшостi учасниюв структурно! трансформацi! промислових корпорацiй е домiнyюча орiентацiя тiе! частини пострадянсько! дiлово! елiти, яка, контролюючи «захоплеш» у процесi приватизацi! пiдприемства, роз-глядае вiдкритий i прозорий конкурентний фондовий ринок як реальну потенщальну загрозу стабiльностi свое! господарсько! влади. З огляду на щ обставини, без штатного зовнiшнього тиску з боку державних i
громадських iнститyцiй формування пра-цездатних ринкових механiзмiв оцiнки ефективностi господарювання й ефективного перерозподшу господарсько! влади на великих промислових корпоращях може розтягнутися на невизначений час.
У сучасних умовах господарювання головна складшсть ощнки ефективносп структурно! трансформацi! промислових корпорацш полягае в тому, що в кожного суб'екта корпоративних вщносин юнують сво! штереси, а отже, i критерi! оцiнки. У зв'язку iз цим доцiльно систематизувати оцiночнi показники за рядом критерив, яю враховують iнтереси рiзних сyб'ектiв ринку (табл. 2).
Критерп ощнки ефективност1 структурног трансформацп
Таблиця 2
Суб'екти ринку Критерi! оцiнки Ощночш показники
Акщонери Максимiзацiя доходiв акцiонерiв (дивiдендiв) Рентабельнiсть власного капiталy; чистий прибуток на акцiю; коефiцiент виплати дивiдендiв; коефiцiент акцiй; прибyтковiсть продажв; ризики фiнансових вкладень; обсяг реалiзацi! продyкцi!; продyктивнiсть працi
Менеджмент Пiдвищення власного добробуту i полiпшення умов працi Рiвень оплати пращ; рiвень видаткiв на управлшня
Кредитори Гаранпя одержання доходiв вiд кредитування Вщсоток з урахуванням ризику; коефщент платоспроможностi корпорацi!
Постачальники Здатнiсть корпорацп погасити заборговашсть по обов'язках Коефiцiент платоспроможностi корпорацп
Споживачi (населення регiонy) Оптимальне спiввiдношення щни та якостi продyкцi! Цша продyкцi!; вiдповiднiсть якостi продукци мiжнародним стандартам
Державнi та регюнальш органи влади Збiльшення обсягу бюд-жетних i позабюджетних надходжень Обсяг податкових надходжень вiд корпорацi!; обсяг соцiальних виплат вщ корпорацi!; кредиторська заборгованiсть корпорацп перед бюджетом i соцiальними органами
Для акцiонерiв оцiнка ефективностi структурно! трансформацп промислово! корпорацi! е засобом прогнозування
прибyтковостi акцiй i ухвалення ршення про покупку (продаж) акцiй.
Для менеджменту значущють ощнки ефективностi структурно! трансформаци кор-порацiй неоднозначна. 1нтереси керуючих можуть суперечити iнтересам корпорацп в цшому. Менеджери зацiкавленi у структурному зростанш промислово! корпорацiï: це дозволяе !м делегувати частину сво!х обов'язкiв, одержувати бiльш високий статус, що припускае бiльш високу оплату пращ. Однак ефектившсть визначаеться як вщношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання. А збшьшення масштабiв корпорацiï i навт зростання обсягiв продажiв, далеко не завжди пов'язанi зi зростанням ефективносп роботи корпорацiï.
Для кредитних установ важлива ощнка ризику кредитування й ощнка платоспро-можностi промислово! корпорацп внаслщок !! структурно! трансформацiï. Фiнансовi структури зацiкавленi в частинi ефекту - у поверненш виданих кредитов i сплатi вiдсоткiв за !х використання.
Господарськi партнери (постачальники i споживач^ не виявляють прямо! защкавле-ностi в роботi промислово! корпорацп. Для постачальниюв важлива платоспроможнiсть корпорацп. Для споживачiв - якiсть товару, шсляпродажне обслуговування i своечаснiсть доставки.
Для державних та регiональних органiв влади промисловi корпорацiï е основним джерелом податкових надходжень. Тому для держави основним критерiем ефективностi структурно! трансформаци корпорацш е збшьшення бюджетних i позабюджетних надходжень.
Отже, рiзнi суб'екти ринку защкавлеш в оптимiзацiï рiзних сторiн дiяльностi промислових корпорацiй у результат !х структурно! трансформацiï. В ефективносп структурно! трансформацiï промислових корпорацш бшьшою мiрою зацiкавленi акцiонери (в основному мажоритарш), iншi суб'екти розглядають цю ефективнiсть крiзь призму власних штерешв.
Висновки. Вирiшення проблем збалансування iнтересiв учасникiв
структурно! трансформацiï промислових корпорацш досягаеться у процес постойного конструктивно-конфлiктного !х узгодження та гармошзаци з метою забезпечення максимально можливо! за даних умов синергiйноï фiнансово-економiчноï та соцiальноï результативностi корпоративного бiзнесу й задоволення на такiй основi як специфiчних iнтересiв окремих економiчних суб'ектiв, так i загальних суспшьних iнтересiв. При цьому важливого значення набувае застосування вщповщних оцiночних показниюв ефективностi структурно! трансформацiï корпорацiй, яю враховують iнтереси рiзних суб'ектiв ринку, а саме акцiонерiв, менеджменту, кредиторiв, постачальникiв, споживачiв (населення регiону), державних та регюнальних органiв влади.
Лiтература
1. Богачев С.В. Капиталотворческая функция промышленных корпораций: моногр. / С.В. Богачов / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2005. - 236 с.
2. Булеев И.П. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений: моногр. / И.П. Булеев, С.В. Богачов, М.В. Мельникова / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. -Донецк, 2003.- 116 с.
3. Василенко В.Н. Контроль за концентрацией хозяйственных структур: моногр. / В.Н. Василенко, А.В. Шептий / НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005.- 161 с.
4. Зельдю В.В. 1нститущональш перетворення в недержавному ^Ri^i економши: реоргашзащя й групова взаемодiя корпорацш: [навч. посiб.] / В.В. Зельдю.- К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2006. - 76 с.
5. Формування та розвиток моделi корпоративного управлшня в трансформацшнш економщк [навч. пошб.]. / П.В. Круш, О.П. Кавчиш, А.В. Гречко, Ю.С. Чихачьова. - К.: Центр учбово! лтоератури, 2007. - 264 с.
