CC BY
20
УДК 658:332.012.324
А. В. Ягмурджи,
м. Мар1уполь
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНО1 СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Проблема корпоративного управлiння стала актуальною для Украши з початку другго половинi 90-х рр. ХХ-го сторiччя. Зовнiшнiми спонукальними мотивами для цього стали загальносвiтовi процеси минулого, зок-рема бурхливий розвиток корпоративного управлiння в кра!нах Свропи та США у 80-i рр. минулого сторiччя, що вiдбувся в результата резонансного перерозподщу власносп, посилення ролi iнституцiональних iнвесторiв та захоплень контрольних паке™ акцiй великих тдприемств. Особливий iнтерес дослщження основ становлення корпоративного управлiння викликае на тл свповш фшансово1 кризи тому подабм явища, що вщбу-лися в 1997 — 1998 рр. i проблеми, що виникли внас-л1док корпоратизаци в постсощалютичних крашах, ви-магають бтьш детального висвплення. Осюльки тдпи-сання в 1999 р. Принцитв корпоративного управлiння Оргашзащею економiчного спiвробiтництва та розвит-ку стало узагальненням досвiду держав-члешв ОЕСР у царит корпоративних вiдносин, а самi Принципи— кодексом норм i стандарта у цiй галуз^ тому вивчання досвiду заходiв подолання свгтово! кризи за сучасних умов може бути особливо корисним.
Внутрiшнiми чинниками формування системи корпоративного управлiння в Укра!ш стали привати-защя й наступний перерозподiл катталу. Проблеми корпоративного управлiння е закономiрним результатом процесу перерозподiлу прав власност в державi та змiни оргашзацшних форм суб'екпв господарю -вання. Цi чинники також зумовлюють особливост корпоративного управлшня в Укра1м, удосконалення якого стало одшею з найгострiших сощальних та економiч-них проблем, що вимагае нових теоретичних, мето-долопчних i методичних пiдходiв до управлшня в умо-вах трансформащйно1 економiки.
Законодавча неврегульовашсть та вiдсутнiсть дов-готривалого досвiду еволюци вiтчизняного корпоративного сектору, тдсилена недостатньою теоретичною розроблешстю проблеми, поставили низку питань, що вимагають наукового дослiдження та теоретико-мето-дологiчного обгрунтування проблеми.
Дослщженню питань розвитку корпоративного сектору та корпоративного управлшня в Укра1м присвяче-но низку наукових праць. Аналiзу сутност й тенденцiй розвитку корпоративного сектору та форм i метода корпоративного управлшня присвячено пращ О. I. Амошi [1], О. М. Вшник [2; 3], В. М. Гееця [7], В. А. Свту-шевського [4; 6], Д. В. Задихайла [10], О. Р. Кибенка [8], I. О. Лютого [10], М. I. Небави [12], С. М. Палиги [13], Ю. С. Петруи [14], О. I. Поважного [15] та ш.
Однак багато проблем розвитку корпоративного сектору екож^ки потребують додаткового дослщжен-ня. Зокрема, на сьогодшшнш день в науковш лгтера-турi недостатньо висвiтленi питання еволюци корпоративного сектору та системи корпоративного управль ння в економiцi сучасно! Укра!ни.
Аналiз становлення впчизняно1 моделi корпоративного управлшня виявляе 11 характерн риси та специфiку порiвняно зi свiтовими стандартами. Детермiнадiя ща «специф1чно1» моделi можлива лише при грунтовному iсторико-економiчному дослiдженнi особливостей та етатв 11 становлення та виокремленш особливих еволю-цшних чинникiв, що вплинули на 11 формування. Метою статт е теоретичне обгрунтування й розробка методичних i прикладних рекомендацш з удосконалення оргаш-зацшного мехаизму та шструментар1ю пiдвищення ефек-тивност дiяльностi корпоративних структур держави за умови зростання свгтово1 державно1 кризи.
Аналiз свiтового досвiду формування моделей корпоративного управлiння в промислово розвинутих крашах свiдчить про те, що едино1 моделi корпоративного управлiння в крашах з ринковою економшою немае. Кожна з моделей складаеться тд впливом кон-кретних юторичних, екож^чних, полттичних, сощаль-них, культурних цiнностей i традицш цих кра1н i зале-жить вiд таких чиннишв:
—структури власносп, и концетравд i персонiфiкацii;
— складу учаснишв корпоративних вiдносин i природи 1хшх iнтересiв в акцiонерному товариствц
— структури i способiв оргашзаци механiзму внутрiшнього контролю,
— переважно1 форми системи контролю — зов-шшнъо! чи непрямо1 (система «аутсайдерiв»), внутрь шньо1 чи прямо1 (система «iнсайдерiв»).
Порiвнюючи моделi США, Великобританп та Нiмеччинi, можна зробити так висновки:
— модель США висувае на перший план структуру ринку щнних паперiв та шформацшш потоки;
—модель Великобританп гпдкреслюе важливiсть са-морегульованого менеджменту та професшного контролю;
модель Шмеччини з основному покладаеться на певну юридичну та органiзацiйну структуру, де пере-важае контроль.
У Великобританп, на вiдмiну вiд США, бшьше дрiбнi розмiри фондового ринку (що виражаються в рiвнi каmталiзащl та обсязi чинених операцiй), капiтал в основному iнвестуеться невеликим: числом шсти-туцюнальних iнвесторiв, а в сферi регулювання упор робиться на саморегулювання при тому, що единого
органу регулювання фондового ринку у Великобри-танл немае (у США, навпроти, юнуе такий орган — Комгая з коштовних папер1в 1 б1рж).
Загальною рисою е також порядок створення ком-панш Так, у США, Шмеччиш та Япони перед створен-ням корпоращ! (акцюнерного товариства) засновники розробляють б1знес-план. Водночас укра!нська модель не передбачае вщповщальнють засновниюв у процеа створення акцюнерних товариств. Засновники не розробляють б1знес-плани перед створенням акцюнерного товариства 1 стратепю його дальности, не володтоть шформащею про ринки продукци 1 про можливост майбутнх споживач1в у придбанн !хньо! продукци. У цьому аспект укра!нським корпоращям доцшьно запо-зичити заруб1жний досввд та розробляти б1знес-плани для корпоративних структур, яю створюються.
На в1дм1ну ввд розвинутих моделей корпоративного управл1ння, в Укра!ш законодавчо не закр1плена проввдна роль у корпоративному управл1нш спосте-режно! ради. Ведучим у корпоративному управл1нн1 акцюнерного товариства на практищ е правлшня, а не спостережна рада, що створюе основу для зловжи-вання боку правлшня сво!ми повноваженнями. У зв'язку з цим укра!нським корпоращям доцшьно по-силити роль спостережно! ради.
Як вщомо, бтьшють акцюнерних товариств в Ук-ра!ш виникли в процес приватизацп, тому важко !х ото-тожнювати з класичними корпоращями. Але з розвит-ком фондового ринку та ринково! шфраструктури акцю-нерн товариства, яю створен в процеа приватизаци, дедал1 все бтьше набувають необхвдних ринкових рис та все часпше виконують притаманн 1м екожмчш функци — акумуляци та конкурентного перерозподиу кап1тал1в.
Виникнення велико! юлькосп власниюв, як юри-дичних, ф1зичних оаб, значна частка держави у власносп корпорацш зумовила необхвдну мотивацто та защ-кавленють в ефективному функцюнуванш корпоративного сектора. Чинником оптишзаци його функцюнуван-ня повинна стати система корпоративного управлшня.
Досл1джуюючи особливост становлення систе-ми корпоративного управл1ння в умовах шституцю-нальних перетворень в Укра!ш (1991 — 2007 рр.), не-обхвдно передовам проанал1зувати шституцюнальш ас-пекти корпоратизацл економ1ки в умовах трансфор-мащйного процесу.
Серед шститущйних чинниюв, що визначили спе-циф1ку функцюнування корпоративного сектору, а ввдтак, i системи корпоративного управл1ння в Укра!ш, необхвдно виокремити таю:
— корпоратизаци гпдлягали, як правило, нерента-бельм гпдприемства, що стали такими внаслвдок неефек-тивно! системи управлшня. Проте сама корпоратизащя не тльки не створила ефективно! системи власносп, а поде-куди навпъ не призвела до змши кер1внищва тдприем-ством. У результат! новостворен корпорацц очолило те
саме кер1вництво, неефективний менеджмент якого спри-чинив кризовий стан та необхвднють реструктуризаци;
—у процеа перерозподшу прав власносп в про-цеа приватизацп визначилась тенденщя, коли кер1в-ники водночас стають великими акцюнерами тдприе-мства. Це призвело до певно! модифшацл системи корпоративного управл1ння — розподщу функцш м1ж акцюнерами i менеджерами. У вгтчизняному вар1ант1 ця тенденщя виявляеться у взаемоввдносинах власниюв, один з яких при цьому мае значш переваги, що випливають не з його майнових прав, а з його становища в систем! управл1ння шдприемством;
— особлива модель корпоративного управлшня, що склалася в результат! приватизацп, отримала в науковш лгтератур1 назву «менеджерська», ор1ентова-на на 1зольовашсть б1знесу ввд появи стороншх швес-тор1в i залучення !х фшанав, що пояснюе ввдсутнють швестицш до реального сектора економ1ки Укра!ни та затягування ринково! реструктуризаци компанш;
— ¿нвестори ввдкритих АТ (в Укра!ш !х близько 12 тис.) е номшальними власниками акщй, вплив яких на д1яльн1сть корпорацл е обмеженим. Таке становище об'ективно ускладнюе процеси управл1ння, контролю та концентрацл капiталiв через консолщащю пакетов акц1й, достатнх для вирiшення названих завдань;
— вщсутнють чинного зовнiшнього i внутршнього контролю за д1яльн!стю кер!вництва акцюнерних товариств спотворюе сутнiсть корпоративного управлшня;
— практична безконтрольнють дгяльност^ закри-тих АТ, що опинилися поза правовим регулюванням;
— за приватизащйними схемами держава збе-регла за собою значш пакети акцш приватизованих п1дприемств i е найбiльшим акцiонером багатьох корпорацш, ввдповвдно !й належить особлива роль у фор-муваннi системи корпоративного управлшня. Проте на сьогодш не вщпрацьоваш й законодавчо не закрiпленi механiзми реалiзацi! державних корпоративних прав.
Важливою причиною неефективного розвитку системи корпоративного управлiння е недосконалють корпоративного законодавства (а подекуди i вiдсутнiсть основних нормативно-законодавчих акт!в), що зумов-люе розвиток корпоративних ввдносин з випереджен-ням еволюц!! фундаментально! законотворчо! д!яльност1.
Негативним чинником становлення вгтчизняно! моделi е вiдсутнiсть традицш п1дприемництва i важли-вих шститупв ринково! економiки.
Важливим чинником становлення корпоративного сектора та оптишзаци його дальносп повинен стати розвиток теори корпоративних в!дносин як науково! основи створення вiдповiдно! нормативно-законодавчо! бази.
Неввд'емною складовою полiтики економiчного зростання Укра!ни е невiдкладне реформування системи корпоративного керування. Сформований на основi приватизацi! державного майна корпоративний сектор посiдае значне мiсце в укра!нськш економiцi. На його
частку доводиться майже 75 % ВВП. Однак за роки реформ в УкраЛш так i не створено необхвдних переду-мов, яю б сприяли затвердженню ефективних механiзмiв корпоративного керування. Викликае занепокохшсть не-прозорiсть акцiонерних товариств, глибока тiнiзацiя 1х дiяльностi, правова незахищенiсть корпоративних прав акцiонерiв, 1х вiдверто грубi порушення.
Криза системи корпоративного керування перетворилась в одну з найгострших проблем, що стри-муе економiчне зростання. Вона унеможливлюе про-цес ефективно1 реструктуризацп пiдприемств, затвер-дження сучасних механiзмiв реалiзацil приватно1 власност^, розвиток фондового ринку, активне залучення заощаджень населенна на швестицшш цiлi, зростання iнвестицiйноi привабливостi укра1нсько1 економiки, у тому чи^ для iноземних iнвесторiв.
За роки реформування в УкраЫ не створено необх-iдних шститущйних передумов, якi б сприяли затвердженню ефективних механiзмiв корпоративного керування, формування в цш сферi професшно1 культури, мiжнарод-них корпоративних стандарта. Низький рiвень корпоративного керування кореспондуеться з вщповщним станом нацюнального фондового ринку Залишаеться низькою прозорють акцiонерних товариств, значна частина з яких не звiтуе про свою даяльшсть. Фактична вiдсутнiсть орган-iзованого ринку цiнних паперiв деформуе механзм щно-утворення акцш, породжуе тiньовi схеми 1х реалiзадii, поз-бавляе, насамперед, дрiбних акцiонерiв, можливостi про-давати акцii за ринковою цшою або вигравати вiд шдви-щення ринково1 цiни акцiй [9, с. 181].
Велик та дрiбнi акцюнери майже не мають мож-ливост реалiзовувати сво1 управлiнськi права. Будь-яке бажання впливати на ршення щодо роботи корпораций мати пропорщйне представництво в радах ди-ректорiв, голосувати на зборах акцюнерiв i одержу-вати надiйну поточну iнформацiю про фiнансовий стан акцюнерного товариства наштовхуеться на опiр дирек-торського корпуса. Особливо розповсюдженим е порушення базових принципiв корпоративного управль ння: несанкцiоноване акцiонерами «вимивання» основ-них активiв корпорацiй; продаж або передача вщповь дних активiв менеджерами за цiнами нижчими вiд ринкових; розмивання акцiонерних часток через вто-ринний випуск акцш без забезпечення привщейова-ного права акцюнерiв щодо участ в збшьшенш статутного капiталу; продаж за пньовими схемами про-дукцп корпорацш за цiнами нижчими вiд ринкових.
Одшею з головних причин багатьох порушень з боку державних тдприемств е вщсутнють сощально-го законодавства, яке повинне регулювати дiяльнiсть державних пганпв. Чиннi закони в сучасних умовах вже недостатнi для запобтання в управлiнському складi зловживаннi владою та власнютю. Тому гос-тро виникае необхiднiсть прийняття законiв про кор-порацii про управлiння державною власнютю, яш усу-нуть недолiки в чинному законодавствi.
Ще одшею проблемою, яка виникла в процеа формування корпоративно1 власностi, е необхвдшсть забезпечення балансу штереав власникiв, з одного боку, i су-спiльства—з шшо1. При нинiшнiх умовах корпоративного керування реальний вплив на роботу сусшльства мо-жуть мати лише акцюнери з контрольним пакетом 50 % + 1 акщя. У зв'язку з тим, що склад акцюнерiв е неоднорi-дним, поруч iз фiзичними особами акцiями володють юри-дичнi особи, а також держава, забезпечити баланс iнте-реав таких власникiв дуже важко. Найбтьшу проблему також представляе активнють i узгодження iнтересiв i рiзних груп учасникiв корпоративних вiдносин. Якщо керiвниц-тво корпорацiй i частина зовшшнх акцiонерiв прагнуть зайняти активну позицiю в рiшеннi стратегiчних питань розвитку, то держава й прагцвники корпорацш займають пасивну позицiю. Цей факт в основному пояснюеться вщсутшстю мотивацiйних механiзмiв з боку Ради дирек-торiв щодо працiвникiв-акцiонерiв. Зввдси виникае проблема концентрацii власносп та економчно1 ефективностi дiяльностi корпорацш. Якщо проходить процес концент-раци власностi, то формуеться вiдносно прозора система корпоративного управлiння. Найбiльш принциповим е питання про значення концентрацш власностi для пiдви-щення ефективносп дiяльностi корпорацil та корпоративного управлшня в постприватизацшний перiод. Нерщко саме концентрацiя власностi в рiзних формах виступае головним економiчним механзмом корпоративного контролю, що формуе базу для реального впливу швесто^в i пiдсилюе правовий захист.
Структурна модель корпоративного керування в Укра1ш (в основi тако1 моделi полягае розподщ управлi-нських функцiй мiж акцiонерами та менеджерами кор-пораци) перебувае в стадii становлення. Фактично на цей час формально юнують розрiзненi компоненти всiх тра-дицшних моделей: вiдносно неконцентрована власнiсть як в аутсайдерских системах; присутнiсть постшно1 тен-денцil до концентрацil власносп та контролю, впровад-ження елеменга перехресного володiння та формування складних корпоративних структур рiзного типу, що властиво iнсайдерским системам [4]. Таке об'еднання елементiв iснуючих систем корпоративного управлшня можна вважати одшею з основних особливостей формування укра1нсько1 моделi управлiння корпоративними структурами. В основу розвитку системи управлшня державних тдприемств за час приватизаци було покладено неiснуючi фiнансовi механiзми, а необхiднiсть реалiзацil прийнято1 iдеологil реформування вiдносин власностi, i вiдповiдно визначальна роль при формуванш моделi корпоративного управлiння в Укра1ш належить державi. За приватизацшними схемами держава зберегла за собою значш пакети акцiй приватизованих корпорацш i сьогоднi вона е найбтьшим акцiонером на багатьох пiдприем-ствах. Однак на цей час залишаються невiдпрацьовани-ми основнi механiзми управлшня державними долями в статутних фондах цих корпорацiй.
Таким чином, проведене дослiдження дозволяе
висновок про те, що для подолання проблем, як стри-мують розвиток корпоративного управлiння в Укра!нi, необхщна реалiзацiя таких заходiв:
— проведения шституцшних зрушень для пол-iпшення стану корпоративного управлiння в укра!нсь-ких корпорациях в умовах бiльш надiйио! фшансово! тдтримки роботи економiки з боку вгтчизняно! баню-всько! системи;
— державна политика в сферi корпоративного ке-рування повинна визначатися потребами створення необхвдних передумов для втшення загального принципу управлшня корпоращями—розмежування власносп та управлiння;
— концентрацп власносп для тдвищення ефек-тивносп дiяльностi корпорацл та корпоративного уп-равлiння в постприватизацiйиий перюд, тому що саме концеитрацiя власносп в рiзних формах виступае го-ловним економiчним механiзмом корпоративного контролю, який формуе базу для реального впливу шве-сторiв i тдсилюе правовий захист;
— розробка та вдосконалення вiдповiдно! зако -нодавчо-нормативно! бази щодо впровадження адек-ватних ринковим умовам механiзмiв ощнки та стиму-лювання дiяльностi менеджерiв на основi узгодження винагороди та показнишв дiяльностi компанл;
— урегулювання питань особисто! ввдповвдаль-носп менеджерiв за ухваленi рiшення.
Запропонованi рекомендацл спрямованi на вдосконалення корпоративного управлiння в Укра!нi та тдвищення ефективносп функцiонування корпорацш, що е одними з головних чиннишв збалансованого та стойкого розвитку нацiонально! економши в умовах ринково! трансформацi!.
Л^ература
1. Амоша А. И. Каноны рынка и законы экономики / А. И. Амоша, Е. Т. Иванов. — Донецк, 2000.
— Кн. 3. Процесс обращения. 503 с. 2. Вшник О. М. Господарське право : курс лекщй / О. М. Вiнник. — К. : Атка, 2004. — 560 с. 3. Вшник О. М. 1нвестиц-шне право / О. М. Вшник. — К. : Апка, 2000. — 252 с.
4. Свтушевський В. А. Корпоративне управлiння / В. А. Свтушевський. — К. : Знання, 2006. — 406 с.
5. Свтушевський В. А. Основи корпоративного уп-равлiння / В. А. Свтушевський. — К. : Знання-прес, 2002. — 317 с. 6. Свтушевський В. А. Стратепя корпоративного управлiння / В. А. Свтушевський, К. В. Ковальська, Н. В. Бутенко. — К. : Знання, 2007.
— 287 с. 7. ¡ммовацшма стратепя укра!нських реформ / А. С. Гальчинський, В. М. Геець, А. К. Кшах, В. П. Семиноженко. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — 336 с. 8. Кибенко О. Р. Свропейське корпоративне право на етат фундаментально! реформи / О. Р. Кибенко . — К. : Пектораль, 2007. — 432 с. 9. Корпорации: настоящее и будущее (экономико-правовые проблемы) : монография / Донбасская национальная ака-
демия строительства и архитектуры. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. — 419 с. 10. Корпоративне управлшня / Д. В. Задихайло, О. Р. Юбенко, Г. В. Назарова. — Харшв : Еспада, 2003. — 688 с. 11. Лютий I. О. Новгтш тенденци розвитку фшансово! системи держави / I. О. Лютий // Фшанси Укра!-ни. —2004. — № 5 — С. 24 — 29. 12. Небава М. I. Теорiя макроекономiки / М. I. Небава. — Ки!в : Ви-давничий Дiм «Слово». — 2003. — 536 с. 13. Пали-га С. М. Корпоративне управлiння як споаб забезпе-чення економiчноï безпеки тдприемства / С. М. Па-лига // Регюнальна економша — 2003. — №. 2. — С. 106 — 109. 14. Петруня Ю. С. Проблеми корпоративного управлшня в економщ Украши / Ю. С. Петруня // Академiчний огляд. — 1998. — № 1. — С. 53— 59. 15. Поважный А. С. Особенности формирования структурной модели корпоративного упарвления в Украине / А. С. Поважний // Менеджер. — 2003 — № 2 (14). — С. 12—19.
Ягмурджи А. В. Актуальш проблеми формуван-ня ефективно'1 системи корпоративного управлшня
Розглянуто теоретичш основи та юторичний досввд формування корпоративних структур у свт та Украш, запропоновано низку методичних i приклад-них рекомендацш з удосконалення оргашзацшного ме-ханiзму та шструментарто пiдвищення ефективностi дiяльностi корпоративних структур держави за умови зростання свiтовоï фiнансовоï кризи.
Ключовi слова: антикризове управлiння, кризовi явища, неформальне управлiння.
Ягмурджи A. В. Актуальные проблемы формирования эффективной системы корпоративного управления
Рассмотрены теоретические основы и исторический опыт формирования корпоративных структур в мире и Украине, предложен ряд методических и прикладных рекомендаций усовершенствования организационного механизма и инструментария повышения эффективности деятельности корпоративных структур государства при условии роста мирового финансового кризиса.
Ключевые слова: антикризисное управление, кризисные явления, неформальное управление.
Yagmurdzhi A. V. Actually problems of forming effective system of corporate management
Theoretical bases and historical experience of forming of corporate structures are considered in the world and to Ukraine, the row of methodical and applied recommendations of improvement of organizational mechanism and tool of increase of efficiency of activity of corporate structures of the state on condition of growth of world financial crisis is offered.
Key words: anticrisis management, crisis phenomena, informal management.
