CC BY
15
Мыцак О.В., Федчук И.В. Некоторые аспекты функционирования рынка золота
Рассмотрена роль золота. Обнаружены причины инвестирования в золото. Определены направления использования золота. Проанализирована ценовая динамика золота рядом с другими драгоценными металлами. Охарактеризовано значение золота в золотовалютных запасах государств. Исследован объем добычи золота. Установлены и обоснованы преимущества инвестирования в золото.
Ключевые слова: золото, мировой рынок золота, инвестирование, золотовалютные резервы, динамика, ценовая тенденция.
Micak O.V., FedchukI.V. Some aspects of functioning of market of gold
The role of gold is considered. Found out reasons of investing in gold. Certainly directions of the use of gold. The price dynamics of gold is analysed next to other precious metals. The value of gold is described in the gold-value supplies of the states. The volume of booty of gold is investigational. Set and grounded advantages of investing in gold.
Keywords: gold, world market of gold, investing, gold-value backlogs, dynamics, price tendency.
УДК 230.323:336 Доц. О.Ю. Носов, д-р екон. наук - Львтська КА
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВЗАЕМОДН СУБ'еКТШ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Дослщжено взаемодто суб'екпв державного регулювання грошово! системи Укра!ни. Узагальнено досвщ взаемоди суб'екпв державного регулювання та проана-лiзовано невиршеш проблеми. Визначено шляхи шдвищення ефективност взаемоди суб'екпв державного регулювання грошово! системи в умовах поглиблено! тран-сформаци економжи.
Ключовг слова: грош^ грошова система, державне регулювання, ефектившсть взаемоди суб'екпв державного регулювання.
Вступ. У процеш державного регулювання грошово! системи зад1яш р1зш органи державно! влади, що потребуе !х ефективно! взаемоди для забез-печення стабшьносп нацюнальних грошей. Проте практика державного регулювання грошових систем в Укра!ш виявила, що юнуе певна розбалансова-нють штерешв його суб'екпв. Визначальним суб'ектом державного регулювання е НБУ, за яким законодавчо закршлено низку функцш з державного ре-гулювання грошових систем, серед яких визначальною е забезпечення внут-р1шньо! та зовшшньо! стабшьносп нацюнальних грошей. Проте в шших суб'екпв державного регулювання можуть формуватись штереси, яю пов'яза-ш з послабленням або посиленням нацюнальних грошей. Тому проблема до-сягнення балансу штереив суб'екпв державного регулювання грошових систем мае знаходити компромюш ршення для забезпечення стабшьних цш та курсу нацюнально! валюти.
Р1зш аспекти взаемоди державного регулювання грошових систем вь дображено в працях таких укра!нських та заруб1жних вчених, як А. Гальчин-ський, В. Козюк, В. Мщенко, Ф. Мишкш, Р. Мшлер, С. Науменкова, О. Некь пелов, А. Чухно.
Метою роботи е дослщження мехашзм1в взаемоди суб'екпв державного регулювання грошових систем та тдвищення !х ефективностг
Виклад основного матерiалу. Грошовi системи, за визначенням, е закрiпленi державним законодавством форми оргатзаци грошового обiгу та грошового об^у в певнiй кра'ш. Державне регулювання економiки взагалi пов'язане з проблемами, як не вирiшуються автоматично або виршуються у вiддаленому майбутньому, тодi як 1х вирiшення конче необхщне для нормального функцюнування економiки [3, с. 20].
У ринкових економжах грошова система перетворилася в складову мехашзму державного регулювання, де поступово втрачались будь-якi цiновi орiентири, роль яких ранiше виконувало золото. Тривалий перiод центральнi банки вважались спроможними здавати грошовим системам потрiбнi пара-метри. Проте результатами надмiрних регулятивних заходiв був лише корот-котривалий ефект, а згодом негативш явища тiльки посилюватися. В шших випадках, коли вдавалося регулювати окремi параметри монетарно! сфери, не вдавалося досягати 11 системно! стабильность
Суб'екти державного регулювання грошових систем формують та ре-алiзують заходи державного регулювання грошових систем. У процес державного регулювання грошових систем взаемодшть центральш банки, орга-ни законодавчо'' та виконавчо'' влади (рис. 1).
Рис. 1. Суб'екти державного регулювання грошовое системи Украти
Центральш банки: в Укра'ш - Нащональний банк (НБУ), в США -Федеральна резервна система (ФРС) е центрами монетарно!' влади яю прово-дять державну пол^ику, а також забезпечують стабiльнiсть нацiональних грошей. Центральш банки виявились дуже зручними для реалiзацil держав-них штерешв i тому навiть в лiберальних економiках не виникае сумнiвiв у потребi використання таких, по сут^ неринкових iнститутiв.
Незважаючи на рiзну участь держави у формуваннi катталу централь-них банкiв, прiоритетом е заохочення максимально можливо!' незалежно!' 1'х дiяльностi. Досвiд багатьох кра'н свщчить, що iснуе обернений зв'язок мiж рiвнем незалежностi центральних банкiв та шфлящею [2, с. 65].
Стушнь незалежностi центральних банкiв значною мiрою визначае 'х пiдпорядкованiсть певнiй галузi влади. Центральнi банки, якi за своею суттю е шститутами державного регулювання економiчноl сфери, мали б вщсто-ювати державнi iнтереси. Проте на певному еташ свого розвитку наростають процеси бюрократизаци управлiння, починають стимулювати пошук шляхiв самозбереження, шдвищення свого авторитету i впливу на ус сфери еконо-мiчного життя. За таких обставин центральнi банки активно вщстоюють по-зицiю щодо пiдвищення незалежностi 'х дiяльностi. Проте, одночасно, зпдно зi своею функцюнальною визначенiстю, центральнi банки е провщниками
державно! економiчноl полiтики i змушенi реалiзувати положення державних економiчних програм. Незалежнiсть центральних банюв пiддаeгься тиску з боку рiзних кланiв га правлячо! елии. Проте у сферi економiки поширеним явищем е присугнiсгь предсгавникiв елгги в рiзних державних органах i вони намагаюгься гам вiдсгоюваги сво! штереси. Отже, державнi органи управлшня "де юре" мають вщстоювати загальнодержавнi iнгереси через вплив на центральш банки, проте "де факто" тим чи шшим чином реатзують iнгереси певних верств правничого ютеблшменту [4, с. 489].
Особливо посилилась проблема дiяльностi центральних банкiв в умо-вах глобально! грошово! кризи. Значно посилилась позищя прихильникiв об-меження незалежносгi центральних банюв, яю почали !! розглядати як одну з основних передумов дестабшзаци фшансових та грошових систем.
Ценгральнi банки мають особливий правовий статус, який покращуе функцп органiв державного управлшня i банкiвських установ. Вiдповiдно, в дiяльнiсгь центральних банкiв закладенi суперечносп. З одного боку, централью банки здiйснююгь операцп, якi приносять дохщ, з iншого - метою проведення операцш е не отримання доходу, а забезпечення системи регулятивного впливу на банювську систему.
У процеш формування органiв управлшня НБУ взаемодшть Президент Укра!ни та Верховна Рада Укра!ни, що дае змогу певною мiрою забезпе-чувати баланс iнгересiв рiзних гшок влади в процесi управлiння грошовою системою.
У формуваннi грошово-кредитно! полiгики з НБУ взаемодшть Верховна Рада з Урядом, представниками якого е Мшютерство фшаншв та Мь нютерство економiки. Згiдно з Консгигуцiею Укра!ни, у розробленнi та реаль зацп грошово-кредитно! полiгики основна роль належить НБУ, який вщповь дае за стан монетарно! сфери. НБУ та державш установи координують про-цес формування та реалiзацil грошово-кредитно! полггаки. Уряд та Верховна Рада формують економiчну полiгику та !! складову - грошово-кредитну поль тику, що передбачае формування !! стратепчних цшей.
Законодавчi органи посгiйно беруть участь в регулюванш грошових систем через надання центральним банкам певного правового статусу з вщ-повщними функщями. Грошi беруть участь в розробленш сграгегiчних i про-мiжних цшей грошово-кредитно! политики. Окрiм цього, державш органи е зазвичай шщаторами проведення грошових реформ та системних регулятив-них заходiв. Верховна рада Укра!ни приймае законодавчi акти стосовно бан-ювсько! та грошово! системи. Верховна Рада затверджуе "Основнi засади грошово-кредитно! полггаки" на вiдповiдний рiк, яю розробляе НБУ на тд-ставi макроекономiчних показникiв, Економiчноl програми дiяльностi уряду та Закону Укра!ни " Про державний бюджет".
У сучасних економiках центральш банки переважно шдзвгтш лише вищiм законодавчим органам (США, Японiя, €С). Пiдпорядкування законо-давчим органам до певно! мiри захищае ценгральнi банки вщ тиску виконав-чо! влади. У США очолюе ФРС рада керуючих, яка мае незалежний статус i пiдпорядковуегься лише Конгресу. Двiчi на рiк ФРС подае в Конгрес звiг з
макроекономiчними показниками та показниками грошових коштiв за звгг-ний перiод, а також !х прогнознi значення на наступний перюд. Проте Кон-грес США регулюе дiяльнiсть тiльки ФРС та федеральних банкiв, а банки, як не входять в ФРС, регулюються законодавствами штатiв.
Президент та виконавчi органи Украши разом з Верховною Радою бе-руть участь в формуванш та регулюваннi грошово! системи. 7 листопада 1992 р. був виданий Указ Президента Укра!ни "Про реформу грошово! системи Укра!ни", вiдповiдно до якого Кабiнет Мiнiстрiв i НБУ прийняли спiльну постанову вщ 9 листопада 1992 р., № 610-2 "Про грошову реформу в Укра-!на" [8, с. 87].
25 червня 1996 р. Президент Укра!ни шдписав Указ "Про грошову реформу в Укра!ш", яким було запроваджено постшну нащональну грошову одиницю гривню та 11 складову частину - копiйку.
Уряд Укра!ни розробляе Економiчну програму дiяльностi, де визнача-ють основнi макроекономiчнi показники, якi узгоджуються з основними по-ложеннями грошово-кредитно! полiтики НБУ (рис. 2).
Основш засади грошово-кредитноТ пол1тики в Укрш'ш
Уряд Украши НБУ
* +
Макроеконом1чш показники: - реальний та номшальний обсяг ВВП; - обсяг дефщиту державного бюджету та джерела його фшансування; - р1вень шфляцп. Цш грошово-кредитно! пол1тики: - р1вень шфляцп; - змша грошово! бази; - змша грошово! маси; - обмшний курс гривш щодо долара США.
Рис. 2. Взаeмодiя Уряду Украгни та НБУ в процеС формування "Основних засад грошово-кредитног полШики "
Уряд Укра!ни тiсно взаемодiе з НБУ з питань грошово-кредитно! та фшансово! полггики, а також пiд час здшснення рiзноманiтних фiнансових операцiй. У випадку незбалансованост фiнансового бюджету вирiшуеться проблема пошуку джерел фiнансування: податковi, бiржовi або через емiсiю грошей. Виступаючи в ролi банкiра i фшансового агента Уряду, НБУ прагне уникати монетизаци дефiциту державного бюджету, що пов'язано з незабез-печеною емiсiею грошей i мае iнфляцiйнi наслщки.
У сучасних економiках, де кнують розвиненi ринки цiнних паперiв для виршення проблеми державно! заборгованостi, а борговi зобов'язання розмiщуються на вторинному або вщкритому ринку. В Укра!ш та iнших транзитивних економiках, де вщсутнш достатньо розвинутий ринок щнних паперiв, в деяких випадках використовують грошову емiсiю грошей, що дес-табiлiзуе !х грошовi системи. НБУ е генеральним агентом Мiнiстерських фь нансiв з розмiщення та обслуговування ОВДП, ^м чого створений елек-тронний депозитарiй. Вiдповiдно до Закону про "Нащональний банк Украши", кошти державного бюджету зберiгаються в НБУ на рахунках Державного казначейства. Уряд мае можливють проводити розрахунки через систему електронних платежiв. НБУ е кредитором Уряду i надавав прямi кредити
Уряду. З 1996 р. НБУ кредитуе Уряд шляхом купiвлi облiгацiй внутрiшньоï державноï позики, проте мае право лише здшснювати операцiï з ОВДП на вторинному ринку.
Центральш банки, яю пiдпорядкованi урядам, - ïхнiми представника-ми е мшютерства фiнансiв, можуть постiйно з ними ствпрацювати у вирь шенш поточних питань. Така модель дiяльностi банкiв дае ïм менший стутнь незалежностi. У США, Нiмеччинi, Швейцарп, Голландiï та iнших краïнах центральш банки тдпорядковаш законодавчим органам, що пов'язано пере-важно з координащею лише найбiльш важливих питань, це дае бшьший сту-пiнь незалежносп в поточнiй дiяльностi [5].
Проте практика взаемодп суб'ектiв державного регулювання грошових систем в бшьшосп кра'н свiту свiдчить про неминучють конфлiктiв та суперечностей. Суперечностi рiзних гiлок влади перiодично посилюють, що обумовлено полггичними передвиборчими процесами та корпоративними ш-тересами [7]. Неминучють суперечностей, якi дестабiлiзують нацiональнi грош^ примушуе шукати новi напрями тдвищення ефективностi ïх взаемо-дiï. Все бшьшого поширення набувае iдея щодо реформування управлiння монетарною сферою i об'еднання центральних банкiв з Мшстерством фшан-сiв або створення нових шститупв щодо комплексного управлiння фшансами та грошовими системами.
Висновки. Ефективнiсть взаемодiï державного регулювання грошовоï системи в Украïнi мае базуватись на прюритетному критерiï - досягненш внутрiшньоï та зовнiшньоï стабшьносп нацiональних грошей. Головним учасником регулювання грошових систем е НБУ, за яким законодавчо закрш-леш функцп з забезпечення стабшьносп грошей. Проте для ушх iнших учас-ниюв державного регулювання можуть формуватись прюритети, якi Грунту-ються на полггачних, передвиборчих або корпоративних iнтересах, що приз-водить до дестабiлiзацiï грошових систем. Тому визначились два альтерна-тивш пiдходи до реформування дiяльностi НБУ. Згiдно з першим, мае бути забезпечений вищий ступiнь незалежносп НБУ з розширенням його функцш, що дасть змогу бiльш ефективно впливати на стабшьнють грошей. З шшого боку, все бiльшого поширення набувае позищя стосовно необхщносп перегляду i обмеження функцш НБУ, який неспроможний повнощнно регулювати монетарну сферу.
Для усунення суперечностей у дiяльностi вщомств державного регулювання грошових систем пропонуеться об'еднати центральнi банки та Mi-нiстерство фiнансiв.
Л1тература
1. Гальчинський А. Стабшьшсть гривш та проблеми ïï забезпечення / Гальчин- ський А. // Економжа Укра'ни : пол1тико-економ1чний журнал. - 2004. - № 2. - С. 4-11.
2. Козюк В. Псштика Федерально' резервно' системи та европейського центрального банку: пор1вняння з позицш сучаснет мснетарнсï теори та проблема глобашзаци / В. Козюк // Економ1чна теор1я. - 2007. - № 1. - С. 65-76.
3. Михасюк Р. Державне регулювання економжи / Р. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. - К. : [б, в.], 1999. - 592 с.
4. Мишин Ф.С. Економжа грошей, бангавсько! справи i фiнансових ринюв / Миш- кш Ф.С. : пер. з англ.]. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 963 с.
5. Миллер Р.Л. Современные деньги и банковское дело / Р.Л. Миллер, Д.Д. Ван-Хуз. -М. : Инфра-М, 2000. - 820 с.
6. Науменкова С.В. Формування ново! фшансово! архггектошки: основш питання та важливi виклики для Укра!ни / С. Науменкова // Вюник НБУ. - 2010. - № 1. - С. 8-13.
7. Чухно А. Сучасна фiнансово-економiчна криза: природа, шляхи i методи подолання / А. Чухно // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2010. - № 2. - С. 2-11.
8. Стельмах В. Грошово-кредитна полггика в Укра!ш / Стельмах В., Сшфанов А. та ш -К. : Вид-во "Знання", 2003. - 421 с.
Носов А.Ю. Эффективность взаимодействия субъектов государственного регулирования денежной системы Украины
Исследовано взаимодействие субъектов государственного регулирования денежной системы Украины. Обобщен опыт взаимодействия субъектов государственного регулирования в развитых экономиках. Определены пути повышения эффективности взаимодействия субъектов государственного регулирования денежной системы.
Ключевые слова: деньги, денежная система, государственное регулирование, эффективность государственного регулирования.
Nosov O.Yu. Interaction effectiveness of subjects of the state regulation of the monetary system of Ukraine
Is studied the interaction of subjects of the state regulation of the monetary system of Ukraine. Ways of increasing the effectiveness of interaction of the monetary system state regulation are suggested.
Keywords: money, monetary system, state regulation, interaction effectiveness of subjects of the state regulation.
УДК336.6:658.14 Доц. М.1. Петик, канд. екон. наук -
Львгвський НУ гм. 1вана Франка
МОДЕЛЬ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В СУБ'ЕКТШ ШДПРИЕМНИЦТВА
Визначено змют i структуру мехашзму формування фшансових ресуршв суб'ею!в шдприемництва, а також запропоновано модель його функцюнування, що обумовлюеться дiею об'ективних екож^чних закошв та передбачае використання фшансових шструменпв залучення фшансових ресурав вщповщно до напряму !хнього використання, забезпечуючи фшансову стшгасть та сприяючи екож^чному зростанню.
Ключовг слова: мехашзм формування фшансових ресуршв, суб'ект шдприемництва, фiнансовi шструменти, фiнансовi ресурси.
Вступ. Важливою умовою досягнення загально! макроеконом1чно! стабЫзацп та позитивно! економ1чно! динамжи в кра!ш е формування дос-татньо! фшансово! бази тдприемницьких структур 1 забезпечення належного р1вня !хньо! фшансово! безпеки. Змщнення фiнансово-господарського потен-цiалу дшово! одинищ як системоутворювально! складово! нацюнально! еко-номжи сприяе ефективному розвитку та утриманню виробничо! ! сощально! шфраструктури держави. Актуальнiсть комплексного шдходу щодо залучення ресурив на фшансових ринках особливо проявилася тд час хвил1 бан-крутств та неплатоспроможносп вггчизняних суб'ектiв господарювання.
