Взаємозв’язок вмісту токсичних металів (Pb) в крові та станутіол-дисульфідної системи у хворих на гострий холецистит Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

УДК 617-089:616.366-002:612.118.24

ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК ВМ1СТУ ТОКСИЧНИХ МЕТАЛ1В (РВ) В КР0В1 ТА СТАНУТ10Л-ДИСУЛЬФ1ДН01 СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Мгщенко В.В., Давидов Д.М., Салютгн Р.В., Саввов В.1., Втюк М.€.

У 20 практично здорових людей,20 хворих з хронгчним калъкулъозним холециститом та у 20 - з деструктивною формою гострого холецистита проведено визначення вмгсту РЬ в кровг, вивчення стану тгол-дисулъфгднсИ системи за вмгстом бглкових г небглкових БЫ-, ББ- груп та гх спгввгдношення (коефгцгент). За даними вмкту РЬ у практично здорових людей визначено ргвенъ його реггоналъног норми. У хворих на холецистит концентрацгя РЬ була достовгрно вищою (Р<0,001) по вгдношенню до здорових людей. У хворих на холецистит встановлено достовгрне (р<0.001) зростання концентрацгг небшкових БЫ- груп та зменшення гх бглковог фракцгг. Ступгнъ змгн залежитъ вгд порушенъ функцгоналъного стану печгнки та виразностг запалъного процесу у жовчному мгхург. Таким чином, накопичення у кровг хворих на калъкулъозний холецистит свинцю призводитъ до порушення функцгоналъного стану печгнки у виглядг зн иже ння гг детоксикацгйног дгг,що пгдтверджуетъся станом тголдисулъфгдног системи.

Ключов1 слова: свинець, тюл-дисульфщна система, холецистит.

Актуальшсть

Гострий холецистит (ГХ) займае значне друге м!сце по частот! у структур! гостроТ х!рург!чноТ патологи орган!в черевноТ порожнини. Кл!н!чн! прояви та важк!сть захворювання потребують б!льш досконального вивчення патогенетичних механ!-зм!в розвитку даного захворювання. Не вс! ланки етюпатогенеза ГХ вивчен! ! не враховуються при вибор! комплексного л!кування ГП [3].

Агресивн! фактори наколишнього середови-ща, особливо токсичн! метали, мають беззапе-речний вплив на органам людини [2].

У м1ст1 з високою концентрацию промислових пщприсмств та ¡нтенсивним зростанням потуж-ностей транспорту спостер!гасться забруднення пов!тря, грунту, питно1 води важкими металами, особливо свинцем. [1,2].

Тюлдисульфщна система бере безпосеред-ню участь у молекулярних механ!змах неспе-циф!чноТ резистентност1 орган!зму до ушкоджу-ючих фактор!в зовн!шнього середовища, до яких вщносяться токсичн! метали. Останне пояснюс можпив!сть оц!нити екологозалежний зв'язок розвитку ГХ з вм!стом сульфгщрильних, ди-сульфщних груп, величиною тюлдисульфщного сп!вв!дношення, концентрацию РЬ в кров! як по-казник!в, як1 могли б охарактеризувати стан систем неспециф!чноТ резистентност! орган!зму та вивчити деяк! ланки патогенетичного механ!зму розвитку ГХ в умовах сьогодення мегапол!су [4].

Мета дослщження: визначення вм!сту РЬ в кров!, стану тюл-дисульфщноТ системи за вм!стом бшкових ! небшкових ЭИ-, ЭЭ- груп та Тх сп!вв!д-ношення (коеф!ц!снт) ! за одержаними даними встановити екологозалежний зв'язок розвитку ГХ.

Матер1али та методи дослвдження

Обстежено 60 пац!снт!в, з яких 20 склали конт-рольну групу (А) (практично здоров! люди-донори). 20 хворих (група Б-1) госп!тал!зован! в х1рург1чну кл!н!ку з хрон!чним калькульозним холециститом, 20 (група Б-11) - з деструктивною формою ГХ.

Вс1 хвор! були пщвержен! загальнокл!н!чному, лабораторному та ¡нструментальному обсте-женню.

Визначення вм!сту ТМ РЬ у ц1льн1й кров! ви-конували на атомно-абсорбц!йному спектрофотометр! «Сатурн-3» в полум'Т ацетилен-пов!тря та «ААЭ-3» при наявност1 електротерм!чного анал!затора «Граф!т-3». В основу роботи анал!затора покладено атомно-абсорбц!йний метод, що грунтуеться на вим!рюванн! погли-нання св!тла (а-257, 7 нм).

У сироватц! кров! визначали вм!ст Ад+ - чутли-вих сульфгщрильних груп бткового ! небткового походження, вм!ст ЭЭ- - дисульфщних груп б!лко-вого походження за методом зворотнього ампе-рометричного титрування азотнокислим ср!блом. Визначали коеф!ц!снт сп!вв!дношення бшкових сульфгщрильнихдо дисульфщних груп [6].

Результати дослвдження та 1х обговорення

У нижченаведенм таблиц! 1 представлен! дан! вм!сту РЬ у обстежених - контролы-нй груп! та у трупах Б-1, Б-11 в момент госп!тал!заци.

Таблиця 1

Вм'ют РЬ у суцтьнш кроеI обстеженого контингенту, п=60

МЕ Од. ВИМ1РУ Групи

А, п=20 Б-1, п=20 Б-11, п=20

РЬ нмоль/л 0.96+0,003 1,08+0,004* 1,17+0,005*#

Прим1тка: * #

Р<0,001 по е/дношенню до показник/е групи А, Р<0,05 по е/дношенню до групи Б-1.

Вм!ст РЬ у груп! практично здорових людей склав 0.96+0,003 нмоль/л ! можна прийняти за р!вень регюнальноТ норми. В груп! Б-1 концент-рац!я РЬ досягала 1,09+0,004 нмоль/л, що було достов!рно вище (Р<0,001) по в!дношенню до групи А. У хворих групи Б-11 показники вм!сту свинцю р!внялись 1,19+0,005 нмоль/л ! були !с-тотно вищ! н!ж в групах А ! Б-1 (Р<0,001; Р<0,05 в!дпов!дно).

Анал!з отриманих результат!в,приведених в таблиц! 2, дозволяе виявити певн! законом!рнос-т! у стан! т!ол-дисульф!дноТ системи сироватки кров! обстежених груп.

Актуальн проблемы сучасно'1 медицины

Таблиця 2

Вм'ют т'юлових сполук у сироватц/ кровi досл/джуваних груп (M±m; мкмоль/л сироватки кровi; n = 60)

Групи Бтков1 SH-Групи Бтков1 SS-групи CniBBiflHO-шення SH-/SS-груп Небтков1 SH-групи

А 528,5±10,26 156,3±5,13 3,38±0,14 0

Б-1 331,05±16,4* 160,14±6,96 2,07±0,11 12,74±0,21*

Б-11 316,1 ±14,2* 180,57±9,3 1,75±0,13* 23,86±0,95*

Прим/тка:* - р < 0,001 по в!дношенню до групиА.

У практично здорових людей привертае до себе увагу вщсутнють небткових i достатньо висо-кий р1вень бткових сульфгщрильних груп. Коефн цент стввщношення SH/SS склав 3.38+0.14. Це може свщчити про збереження мщност1 зв'язку Ti-ол1в з бтковими молекулами у конкурентних вза-смовщносинах з свинцем i характеризуе буферну емк1сть тюлзалежних систем неспецифчноТ рези-стентност1, як задовтьною та свщчить про високу ступ1нь адаптаци до агресивноТ дм Pb.

В той же час в трупах Б-l i Б-ll встановлено достов1рне (р<0.001) зростання концентрацп небткових SH- груп та зменшення ix бтковоТ фра-кци. Вм1ст бткових тюлдисульфщних груп мав тенденц1ю до збтьшення вщ групи Б-l до групи Б-ll з коефщснтом стввщношення 2.07+0.11 та 1.75+0.13 вщповщно.

Стосовно бтковоТ ланки SH- груп, то в зале-жност1 вщ ступеню поразки функцюнального стану печнки та виразност1 запального процесу у жовчному Mixypi, вщбувасться зм1щення piBHO-ваги у реакц1ях тюл-дюульфщного обмЫу у 6iK накопичення окислених продукт^ i падння буферной емкост1 тюлзалежних систем неспецифь чноТ резистентностк

Реферат

ВЗАИМОСВЯЗЬ СОДЕРЖАНИЯ ТОКСИЧЕСКИХ МЕТАЛЛОВ (PB) В КРОВИ И СОСТОЯНИЯ ТИОЛ-ДИОСУЛЬФИДНОЙ СИСТЕМЫ У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ М1щенко В.В., Давидов Д.М., Салюлн Р.В., Саввов B.I., BirniK М.С. Ключовые слова: свинец, тиол-дисульфидная система, холецистит.

У 20 практически здоровых людей, у 20 больных с хроническим калькульозным холециститом и у 20 - с деструктивной формой острого холецистита проведено определение содержания Pb у крови, изучено состояние тиол-дисульфидной системы по содержанию белковых и небелковых SH- ,SS- групп и их соотношения (коеффициент). По данным содержания Pb у практически здоровых людей определен уровень его региональной нормы. У больных холециститом концентрация Pb была достоверно высше (Р<0,001) по отношению к здоровым людям. У больных холециститом установлен достоверный (р<0.001) рост концентрации небелковых SH- групп и уменьшение их белковой фракции. Степень изменений зависит от нарушений функционального состояния печенки и выразительности воспалительного процесса в желчном пузыре. Таким образом, накопление в крови больных калькульозным холециститом свинца приводит к нарушению функционального состояния печени в виде снижения ее дето-ксикационного действия, что подтверждается состоянием тиолдисульфидной системы.

В трупах Б-l i Б-ll встановлено достов1рне (р<0.001) зростання концентрацп небткових SH-груп та зменшення ix бтковоТ фракци. Вмют бткових тюлдисульфщних груп мав тенденцю до збтьшення вщ групи Б-l до групи Б-ll з коефщю-нтом стввщношення 2.07+0.11 та 1.75+0.13 в1д-повщно.

Однюю з причин виявленого зниження буфе-рноТ емкост1 тюлзалежних систем неспецифнноТ резистентност1 у хворих на гострий холецистит може бути порушення функцюнального стану печшки у вигляд1 денатурацмних зм1н у бткових молекулах в наслщок неблагоприемноТ дм Pb та дизмкроелементозу, ¡ндикатором яких е поява, у пороняно великм ктькост небткових сульфгщрильних груп.

Висновки

Таким чином, накопичення у KpoBi хворих на калькульозний холецистит свинцю призводить до порушення функцюнального стану печЫки у вигляд1 зниження и детоксикацмноТ ди,що п1д-тверджусться станом т1олдисульф1дноТ системи.

Л1тература

1. Засипка Л.Г.Доповщь про саытарно епщемюлопчну си-туацш в одесьюй обласл у 2001 роцг-Одеса, 2002.-76 с.

2. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология) /А.П.Авцын, А.А.Жаворонков, М.А.Риш, Л.С.Строчкова//М.: «Медицина», 1991.-496 с.

3. В.А.Петухов, М.Р.Кузнецов, Б.В.Болдин. Желчнокаменная болезнь: современный взгляд на проблему. // Анналы хирургии. - 1998. - №1, с. 12-16.

4. В.В.Соколовский. Тиоловые антиоксиданты в молекулярных механизмах неспецифической реакции организма на экстремальное воздействие. // Вопросы медицинской химии. - 1988. - №1, - с. 2-11.

Том 6, Выпуск 1-2

91