CC BY
21
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
носкогня. Bn6ip методу лапароскогнчного ушивания визначаеться часом з моменту перфорацп, розм1рами та локал1зац1ею про-ривного отвору, топографо-анатом1чними змЫами гллоро-дуоденальноТзони.
УДК 617-089:616.37-02:612.118.24
РОЛЬ ТОКСИЧНИХ МЕТАЛ1В (РВ) В РОЗВИТКУ Г0СТР0Г0 ПАНКРЕАТИТУ
Мщенко В.В.,Волошенкова Н.Д.,Журавок О.1., Кадочтков С.В.,Строганов П.В.
Одеський державний медичний университет
Зростання частоти гострого панкреатиту, особливо його важких, деструктивних форм, потребуе вивчення патогенетичних ланок розвитку захворювання у взаемозв"язку з умовами проживання хворих в районах з пгдвищенним вмгстом токсичних металгв у водг, повгтрг, грунтг. Проведено дослгдження станом повгтря, води та грунту в районах м.Одеса. Проведено рет-роспективний аналгз 235 гсторгй хвороб хворих на гострий панкреатит. Визначено вмгст свинцю у практично здорових людей та хворих гострим панкреатитом: набрякова та деструктивна форми. Встановлено, що вмгст свинцю в грунтг, водг, повгтрг перевищуе припустимо граничт концентрацгг. Встановлений прямий кореляцгйний зв"язок (г=0.8) мгж частотою преморбгдних стангв, гострого панкреатита г мгсцем проживання. Вмгст РЬ у групг А склав 0.98+0,003 нмоль/л, Б-1 - 1,09+0,004 нмоль/л , Б-11 - 1,19+0,005 нмоль/л. Зроблено припущення про роль РЬ в патогенетичних механгзмах гострого панкреатиту.
Ключов1 слова: свинець, гострий панкреатит, грунт, пов1тря, вода.
зводити до звтьнення депонованих ТМ. Це, в
Актуальшсть
Гострий панкреатит (ГП) е одыею з найваж-ливших проблем невщкладноТ хфурги \ нале-жить до найбтьш частих нозологнних форм. Хвор1 на ГП становлять 5-10% вщ загальноТ кть-кост1 пац1ент1в хфурпчного профтю. У повсяк-деннм х1рург1чн1й практик ГП посщае 3-е мюце теля гострого апендициту й холециститу. Тяжесть клннних прояви збтьшуеться. Летальнють при ГП залишаеться високою [2].
Не ва ланки етюпатогенеза ГП вивчеы \ не враховуються при вибор1 комплексного лку-вання ГП [3].
Неблагоприемна д1я фактор^ навколишнього середовища, а особливо токсичних металл на органам людини е беззаперечною [4].
У приморському м1ст1 концентрац1я промис-лових пщприемств та ¡нтенсивне зростання по-тужностей транспорту супроводжуеться ¡нтенси-вним забрудненням атмосферного пов1тря, фо-рмуванням стмких бюгеохЫчних аномалм, забрудненням грунту важкими металами, особливо свинцем, ртуттю. Це стосуеться \ м.Одеси, яка вщнесена до розряду мют з небезпечним рь внем забруднення [1,5].
Зростання частоти гострого панкреатиту за даними статистичних рнних зв1т1в, особливо його важких, деструктивних форм, потребуе вивчення патогенетичних ланок розвитку захворювання у взаемозв"язку з умовами проживания хворих в районах з пщвищенним вмютом токсичних металл у вод1, пов1тр1, грунтк
Роль токсичних металл (ТМ) у патогенетичних мехаызмах розвитку гострого панкреатиту до кнця не вивчена \ привертае увагу вчених.
Пщшлункова залоза (ПШЗ), як паренх1матоз-ний орган, виступае важливим депо ТМ. РЬномаыты подразлив1 фактори можуть при-
свою чергу призводить до порушення мета-болнних процеав у ПШЗ i припускае внесок ТМ в патогенез гострого панкреатиту (ГП) [4].
Мета роботи:Вивчити роль токсичних металл (РЬ) в розвитку гострого панкреатиту у хворих, що проживають в 30Hi з небезпечним р1внем забруднення навколишнього середовища.
Матер1али та методи досл1дження
Проведено дослщження у вигляд1 моыторЫга за станом пов1тря, води та грунту обласною CEC за 2002-2004 роки.
Проведено ретроспективний аналЬ 235 ¡сторм хвороб хворих на гострий панкреатит, яю знаходи-лись на л1куваны у х1рург1чн1й клУц1 за 4 останых роки.
Обстежено 60 пац1ент1в, з яких 20 склали кон-трольну групу (А) (практично здоров! люди, об-стеження яких проводилось в рамках щорнного медичного огляду). 20 хворих (група Б-1) rocniTa-л^оваы в xipypri4Hy кпУку з набряковою формою гострого панкреатита, 20 (група Б-11) - з деструктивною формою.
Bei XBopi були пщвержеы загальнокпУчному, лабораторному та ¡нструментальному обсте-женню.
Визначення BMicTy ТМ РЬ у цтьнм KpoBi ви-конували на атомно-абсорбцмному спектрофотометр! «Сатурн-3» в полум'Т ацетилен-пов1тря та «AAS-3» при наявност1 електротермнного анал^атора «Граф1т-3». В основу роботи анал^атора покладено атомно-абсорбцмний метод, що грунтуеться на вим1рюванн1 погли-нання св1тла (а-257, 7 нм).
Результати та üx обговорення
За даними обласноТ CEC за 2001-2004 рр [1,5] еколопчы показники якост1 питноТ води,
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
пов1тря в окремих районах не мають достовфноТ p¡зницi вцтому по мюту. Дан1 анал^у грунту, по-в1тря упродовж вулиць (Канатна, Пушюнська, Космонавт^, Чорноморська дорога, район Пересипу) з ¡нтенсивним \ нентенсивним рухом авто-мобтьного транспорту в1ропдно роняться. Мнь мальний вмют свинцю у пов1тр1 становив 0,7 мкг/м3, максимальний — 2,3 мкг/м3 в Приморсь-кому, Суворовському районах. Середнм вмют свинцю у питнм вод1 головних водозабор^ та розподтьнм мереж1 мюта не перевищував 1 мкг/ л при норм1 0,02 мкг/л. Фонове значения вмюту свинцю у гунт1 житлово'1 зони м. Одеси становить 20 мг/кг. У промислових районах та мюцях з ¡н-тенсивним рухом автомобт1в вмют свинцю у грунт1 перевищус припустимо гранича концент-раци (ПГК) у 4,5 рази.
Ретроспективний аналЬ показав,що хвор1 були доставлен! у кл1н1ку каретами швидкоТ до-помоги \ переважно проживали у Приморському району де проходять основы автомапстрал1 з ¡н-тенсивним рухом транспорту та у Суворовському району де велика густина промислових пщприсмств.
Отже, можна стверджувати про взасмозв'язок м1ж р1внем захворюваност1 та районом меш-кання хворих.
Ретроспективы дан1 обстеження хворих ¡з найбтьш забруднених райоыв м. Одеси, де ви-явлеы пщвищеы ПГК свинцю в пов1тр1, грунту вод1, свщчили про високу частоту судинноТ патологи,хроннних захворювань шлунково-кишеч-ного тракту та гепатопанкреатобт1арноТ сис-теми, як преморбщного фону розвитку гострого панкреатиту. При цьому встановлений прямий кореляцмний зв"язок (г=0.8) м1ж частотою пре-морбщних стаыв.гострого панкреатита \ мюцем проживания.
У нижченаведенм таблиц! представлен! дан1 вмюту РЬ у обстежених - контролы-нй груп1 та у трупах хворих гострим пакреатитом в момент гостталЬаци.
Таблиця
Вм'ют РЬ у суцтьнш кроеI обстеженого контингенту, п=60
Прим/тка: *— Р<0,001 по е/дношенню до показник/е групи А, # — Р<0,05 по е/дношенню до групи Б-1.
Вмют РЬ у груп1 практично здорових людей скпав 0.98+0,003 нмоль/л \ можна прийняти за р1вень регюнальноТ норми. В груп1 Б-1 концент-рац1я РЬ досягала 1,09+0,004 нмоль/л, що було достовфно вище (Р<0,001) по вщношенню до групи А. У хворих з деструктивною формою гострого панкреатиту показники вмюту свинцю ронялись 1,19+0,005 нмоль/л \ були ¡стотно вищ1 ыж в групах А \ Б-1 (Р<0,001; Р<0,05 вщповщно).
Висновки
Таким чином, в мегаполга з ¡нтенсивним рухом транспорту та великою густиною промислових пщприсмств складасться неблагоприсмна еколопчна ситуацт.характеристикою якоТ може бути р1вень вмюту РЬ в пов1тр1, грунт1 питнм во-
Р1вень захворюваност1 гострим панкреатитом базуеться на прямому кореляцмному зв'язку з районом мешкання хворих та преморбщним станом, на фон якого вн розвивасться.
Виходячи з показниюв вмюту РЬ у кров1 хворих гострим панкреатитом, можливо припустити про його роль в патогенетичних мехаызмах да-ного захворювання, що потребус подальших дослщжень.
Л1тература
1. Засипка Л.Г. Доповщь про саштарно епщемюлопчну ситуацш в одеськм обласл у 2001 роцг-Одеса, 2002.76 с.
2. 2. К вопросу о классификации острого панкреатита /А.И.Дронов, И.А.Ковальская, Е.Р.Денека, В.Я.Шпак //Матер1али XXI з'Тзду х1рурпв украши.-Запор1жжя, 2005.-С.162-164.
3. Лупальцов В.И. Патогенетическое обоснование профилактических мероприятий при остром послеоперационном панкреатите //Кл1шчна х1рурпя.-2004.-№11-12..-С.59-59.
4. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология) /А.П.Авцын, А.А.Жаворонков, М.А.Риш, Л.С.Строчкова //М.: «Медицина»,1991.-496 с.
5. Шафран Л. М., Мураховская Л. И., Серди И. В. Проблема токсичных промышленных отходов в Одесском регионе и пути ее решения // Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики:Сборник научных статей / ОЦНТЭИ — Одесса: АОЗТ ИРЭНТТ, 1997. — С. 89-94.
м Од. Групи
ь ВИМ1РУ А, п=20 Б-1, п=20 Б-11, п=20
РЬ нмоль/л 0.98+0,003 1,09+0,004* 1,19+0,005*#
Реферат
РОЛЬ ТОКСИЧЕСКИХ МЕТАЛЛОВ (РВ) В РОЗВИТИИ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА М1щенко В.В., Волошенкова Н.Д., Журавок О.1., Кадочыков С.В.,Строганов П.В. Ключевые слова: свинец, острый панкреатит, почва, воздух, вода.
Рост частоты острого панкреатита, особенно его тяжелых, деструктивных форм, требует изучения патогенетических звеньев развития заболевания во взаимосвязи с условиями проживания больных в районах с повишенным содержанием токсичных металлов в воде, воздухе, почве. Проведено исследование состоянием воздуха, воды и почвы в районах г. Одесса. Проведен ретроспективный анализ 235 историй болезни больных острым панкреатитом. Определено содержание свинца у практически здоровых людей и больных острым панкреатитом:отечная и деструктивная формы. Установлено, что содержание свинца в почве, воде, воздухе превышает допустимо предельные концентрации. Установлена прямая корреляционная связь (г=0.8) между частотой премор-бидных состояний, острого панкреатита и местом проживания. Содержание РЬ в группе А составил 0.98+0,003 нмоль/л, Б-1 -1,09+0,004 нмоль/л, Б-11 - 1,19+0,005 нмоль/л. Вюказано предположение о роли РЬ в патогенетических механизмах острого панкреатита.
Том 6, Выпуск 1-2
89
