CC BY
14
BÎCHÈK Украгнсъкаг медичног стоматологгчног академШ
ционного перитонита сроки восстановления моторной активности могут значительно пролонгироваться.
Так как, важной составляющей течения послеоперационного периода является более быстрое восстановление функциональной полноценности желудочно-кишечного тракта, на основании полученных данных, нами была разработана методика электростимуляции и фармакологической стимуляции кишечника в послеоперационном периоде, которая позволяет в более ранние сроки, по сравнению с контрольными (Таблица 1, 2), добиться разрешения послеоперационного пареза кишечника.
Выводы:
1. У всех животных в послеоперационном периоде было отмечено резкое угнетение моторной активности тонкой и толстой кишки с отсутствием ответной реакции на раздражение в первые сутки после операции.
Реферат
ХАРАКТЕР ПОРУШЕНЬ МОТОРИКИ КИШЕЧНИКА У П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР10Д1 (ЕКСПЕРИМЕНТАПЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
М1мшошвт1 А.О., М1мшошв1гл0.1., ЯрощакС.В., Коцубанов К.В., Корчапн Е.П. Ключов1 слова: моторна активнють, гнеляоперацшний перюд.
За результатами механографп показано стуглнь порушення \ динамку змши моторики тонкоТ \ товстоТ кишок у тсляоперацшно-му перюдг Виявлено ступЫь впливу на моторну активнють тонкоТ \ товстоТ кишок р1зних вид1в подразниюв (мехашчний, електри-чний, фармаколопчний) та визначеш основы шляхи корекцп порушень функцюнального стану кишечника.
2. Мониторинг моторной функции кишечника позволяет следить за течением послеоперационного периода, своевременно диагностировать послеоперационные осложнения и проводить их коррекцию.
Литература
1. Гейбулаев A.A. Элекроэнтерография при ведении больных с послеоперационной динамической кишечной непроходимостью // Анналы хирургии. - №1. - 2000. - С69-73.
2. Мартов Ю.Б. Распространенный перитонит. Основы комплексного лечения. - М.: Триада-Х, 1998. - 144 с.
3. Миминошвили О.И., Ярощак C.B. Моторная активность толстой кишки у больных перитонитом // КлЫ. xipyprá. -2003. - №11(додаток). - С.56-57.
4. Шапранський В.О., Гладишенко O.I., Куковиця 1.Г. Патогенез, д1агностика та лкування ранньоУ функцюнально!' пюляоперацшно!' непрохщносл кишечнику //КлУчна xi-рурпя.- 1999.- №8. - С .45-47.
5. Shafik A. Study of the electrical and mechanical activity of the rectum: II-Human study // Coloproctology.- 1993. -Vol.15. - P.215-217.
УДК:616.37-002.1-02546.815
РОЛЬ Т0КСИЧНИХ М1КР0ЕЛЕМЕНТ1В У ПАТ0ГЕНЕ31 Г0СТР0Г0 ПАНКРЕАТИТУ
Мщенко В.В.,Журавок 0.1.,Саввов В.1.,Степанов Ю.1.,Строганов П.В.
Одеський державний медичний уыверситет, м. Одеса
Зростання частоти гострого панкреатиту,особливо його важких, деструктивних форм, вима-гае вивчення патогенетичних зв'язкгв розвитку хвороби у взаемозв'язку з умовами проживання хворих в районах гз збглъшеним вмгстом токсичних металгв в водг,грунтг повгтрг. Проведено обстеження повгтря, води г грунту в районах м.Одеси.Проведено ретроспективний аналгз 235 гсторгй хвороби хворих на гострий панкреатит.Визначено вмгст свинця,ртутг,кадмгю,алъфа-Амглази,основних показникгв згорталъног системи кровг у кровг практично здорових людях г хворих на гострий панкреатит: набрякова г деструктивна форми. Встановлено,що вмгст токсичних металгв у грунтг, водг г повгтрг перевищуе максималъно допустимг концентрацгг. Вста-новлено прямий кореляцгйний зв'язок (г=0.8) мгж частотою передхворобливого стану, гострим панкреатитом г мгсцем проживання.На основг проведеного дослгдження вмгсту токсичних металгв РЪ,Ид,Сй, алъфа-Амглази,основних показникгв згорталъног системи кровг зробдено при-пущення про гх взаемозв'язок г ролъ в пагенетичних механгзмах гострого панкреатиту. Ключов1 слова:токсичы метали.гострий панкреатит, грунт, пов1тря, вода, згортальна система.
Актуальшсть
Гострий панкреатит (ГП) у структур! хфурпчноТ захворюваност1 екпадае 5-10% .Збтьшення час-тоти ГП в останы роки евщчить про те,що в най-ближчий час дана патолопя посяде чтьне мюце як у структур! хфурпчноТ захворюванност1,так \ в повсякденнм жрурпчый практицкДеструктивы форми ГП призводять до летальное^ при ¡нфе-кованому панкреонекроз1 у 60-65% хворих \ 1015% - при асептичному [2,3].
Дан1 л1тератури показують про глибоке та все-бнне вивчення етюлоги ГП.придтяючи основну увагу етюлопчним факторам,ч1тко пщкреслюючи
полютюлопчну суть захворюван-
ня.Патогенетичы мехаызми розвитку ГП також ч1тко визначенкОднак, вище приведен! статис-тичы дан1 ,незважаючи на впровадження у ком-плексне лкування нових метода \ методик лку-вання з урахуванням етюпатогенетичних механн зм1в евщчать про не до юнця виршену проблему ГП \ вимагають Тх подальшого вивченя \ уточ-нення.що е дуже важпивими при вибор1 комплексного лкування цього гр^ного захворювання [3].
Неблагоприемна д1я фактор^ навколишнього середовища на людину беззаперечна \ вщ1грае
певну роль у розвитку р^номаытних захворю-вань.Вивченю впливу довктля на здоров'я лю-дини останым часом присв'ячено багато науко-вих дослщжень.Серед них вивчення рол1 токси-чних м1кроелемент1в (ТМ) на стан живого органн зму займае приор1тетне мюце [4].
За даними медко-саытарного епщемюлопчно-го обстеження в м.Одеа встановлено наявнють ¡нтенсивного забруднення атмосферного пов1т-ря.формування стмких бюгеох1м1чних анома-лм.забруднення грунту токсичними мкроелеме-нтами в насл1док високоТ концентраци промис-лових пщприсмств у де-яких районах мюта та зростання потужностей транспорту \ транспортних потоюв по основних транспортних мапстра-лях. [5].
За даними статистичних рнних зв1т1в за остан-ы п'ять роюв вщмнено р1зке зростання частоти ГП.особливо його важких .деструктивних форм.що потребус вивчення патогенетичних ланок розвитку захворювання у взасмозв'язку з умовами проживания хворих в районах з пщви-щенним вмютом токсичних металл (сви-нець.кадмм \ ртуть) у вод1, пов1тр1,грунт1 [1]. На-явнють даних мкроелемент1в у живому оргаызм1 та IX роль у життедтльност1 доказана,але меха-ызм як токсично!', так \ ф^юлопчноТ Тх дм на сьо-годы вивчеы \ розкрит1 недостатньо [4].
Патогенетичы мехаызми розвитку гострого панкреатиту,особливо ферментноТ токсеми та порушень мкроциркуляци у ПШЗ в наслщок п-перкоагуляци.у св1тл1 внеску токсичних металл (ТМ) в патогенез ГП до юнця не вивчеы \ приве-ртають увагу вчених [4].
Паренх1матозы органи е важливим депо ТМ.У цьому сена пщшлункова залоза з ТТ багатогран-ною функцию та особливостями анатомнноТ бу-дови займае провщне мюце як орган системи травлення.через який проходить основний шлях надходження у органам та накопичення у ньому токсичних метал1в.Пщ д1сю рЬномаытних подра-зливих фактор^ ТМ у ПШЗ можуть звтьняти-ся.Це, в свою чергу призводить до порушення метаболнних процеав у ПШЗ \ припускас внесок ТМ в патогенез гострого панкреатиту (ГП).
Мета роботи:Вивчити роль токсичних метал ¡в свинця,кадм1я,ртул у патогенез! гострого панкреатиту.
Матер1али та методи досл1дження
Проведено аналЬ мед¡ко-саы тарного епщемь олопчного обстеження промислових райоыв та основних транспортних автомапстралей м.Одеса за даними ОбласноТ СЕС ( стан пов1т-ря.води та грунту).
Проведено ретроспективний анал1з 235 ¡стор1й хвороб хворих на гострий панкреатит.яю знахо-дились на лкуваны у х1рург1чн1й клЫщ за 5 останых роюв.Особливу увагу придтяли вияв-ленню та подальшому анал1зу району проживания хворих.
Обстежено 45 оаб.яю роздтеы на кпнны гру-
пи:1-а група - 15 практично здорових оаб.уяких визначений р1вень вмюту ТМ свинця (РЬ),кадмт (Cd),pтyт¡ (Нд) з метою визначення регюнальних показниюв норми; 2-а група - 15 оаб - хвор1 з на-бряковою формою ГП,у яких на ряду з клУко-лабораторним та ¡нструментальним дослщжен-ням визначався р1вень вмюту наведених токсичних мкроелемент1в;3-я група - 15 оаб - хвор1 з деструктивною формою ГП,у яких також визна-чали концентрацю Pb,Cd,Hg в кровк
Визначення вмюту ТМ Pb,Cd,Hg у цтьнм кров1 виконували на атомно-абсорбцмному спектрофотометр! «Сатурн-3» в полум'Т ацетилен-пов1тря та «ДАЭ-3» при наявност1 електро-термнного анал^атора «Граф1т-3». В основу роботи анал^атора покпадено атомно-абсорбцмний метод, що грунтуеться на вим1рюванн1 поглинання св1тла (а-257, 7 нм). Увагу придтяли визначення вмюту альфа амтази кров1 та де-яких показниюв коагулогра-ми (р1вень ф1брногена,протромбшовий ¡ндекс.час зсщання кров1).
Результати та 1х обговорення
За даними обласноТ СЕС за 2002-2005 рр еколопчы показники якост1 питноТ води, пов1тря в окремих районах не мають достов1рноТ р1зниц1 вцтому по мюту. Дан1 анал1зу грунту, пов1тря упродовж вулиць (Канатна, Пушюнська, Космонавт^, Чорноморська дорога, район Пересипу) з ¡нтенсивним \ неЫтенсивним рухом автомобтьного транспорту в1рогщно роняться .
Максимальний вмют свинцю у пов1тр1 становив 2,3 мкг/м3 в Приморському, Суворовському районах. Середнм вмют свинцю у питый вод1 го-ловних водозабор^ та розподтьнм мереж1 мюта не перевищував 1 мкг/ л при норм1 0,02-0.1 мкг/л. Фонове значения вмюту свинцю у гунт1 житлово! зони м. Одеси становить 20 мг/кг.У промислових районах та мюцях з ¡нтенсивним рухом автомобт1в вм1ст свинцю у грунт1 перевищус припустимо граничн1 концентрацИ" (ПГК) у 4,5 рази.
У питн1й вод1 концентрац1я ртут1 склала 0.0005 мг/л,у пов1тр1 та грунт1 впродовж активних авто-маг1стралей - 0.0005 мг/м3 \ 0.4 мг/кг вщповщ-но.Вм1ст кадм1ю у перечислених об'ектах досл1-дження в1дпов1дно склав 6 мг/л; 0.25 мг/м3 ; 0.15 мг/кг.
Ретроспективний аналЬ показав,що хвор1 були доставлен! у кл1н1ку каретами швидкоТ допомоги \ переважно проживали у Приморському райоы.де проходять основы автомапстрал1 з ¡нтенсивним рухом транспорту та у Суворовському району де велика густина промислових пщприемств. Отже.можна стверджувати про взасмозв'язок м1ж р1внем захворюваност1 та районом мешкання хворих.
Ретроспективн1 дан1 обстеження хворих ¡з най-б1льш забруднених райоыв м. Одеси, де вияв-леы п1двищен1 ПГК свинцю в пов1тр1, грунт1, вод1, св1дчили про високу частоту судинноТ патоло-
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
г!Т,хрон!чних захворювань шлунково-кишечного тракту та гепатопанкреатоб!л!арноТ системи, як преморбщного фону розвитку гострого панкреатиту. При цьому встановлений прямий кореля-ц!йний зв"язок (г=0.8) м!ж частотою преморбщ-них стан! в, гострого панкреатита \ м!сцем прожи-
вания.
У нижченаведенм таблиц! 1 представлен! дан! вм!сту ТМ у обстежених - контрольна груп1 та у трупах хворих гострим пакреатитом в момент госп!тал!зац!Т.
Таблиця 1
Вм'ют ТМ у суц/льн/й кроеI обстеженого контингенту, п=45
МЕ Стандартн1 норми вмн сту Групи
1-а, п=15 2-а, п=15 3-я, п=15
РЬ(мкмоль/л) 0.48-0.92 0.895±0,023 1,17±0,056* 1,39±0,062*#
Нд (мкмоль/л) 0.006-0.037 0.0296±0.0012 0.0343±0.0017* 0.0378±0.0011*
СС (мкмоль/л) 0.011-0.013 0.0119±0.0021 0.0130±0.0021 0.0141±0.0031
Прим/тка: *— Р<0,001 по е/дношенню до показник/е 1-1 групи, # — Р<0,05 по е/дношенню до 2-1 групи.
Вм!ст ТМ у суц!льн!й кров! практично здорових людей не виходив за меж! стандартних норм вм!сту \ ц! показники можна прийняти за р!вень регюнальноТ норми.При анал!з! показник!в кон-центраци ТМ у суц!льн!й кров! хворих на ГП про-сл!джусться ч!тка тенденц!я Тх зб!льшення у за-лежности в!д важкост! поразки.Вм!ст РЬ в обох трупах був достов!рно вищим (Р<0,05) по в!дно-шенню до групи 1,а при деструктивн!й форм! ГП -¡стотно б!льшим (р<0,005) у пор!внянн! з набря-ковою формою ГП.Такаж картина була харак-
Вм'ют альфа-Ам'т
терною ! для Ид.Однак, достов!рноТ р!зниц! вм!сту ртут! у суц!льн!й кров! при гострому деструктивному панкреатит! по вщношенню до набряковоТ форми! не установлено.Концентрац!я Сс1 в кров! зростала в залежност! важкост! запального процесу у п!дшлунков!й залоз!,однак достов!рноТ р!зниц! не встановлено (р> 0.05).
У таблиц! 2 представлен! дан! вм!сту альфа-Ам!лази та основних показник!в згортальноТ системи у трупах хворих гострим пакреатитом в момент госп!тал!зац!Т.
Таблиця 2
та основн/ показники згортальноТ системи кроеI у хворих ГП
Показники Групи
1-а,п=15 2-а, п=15 3-я, п=15
Альфа-Ам1лаза кров1 (мг/(с.л) 6.1 ±0.03 24.6±1.2* 69.5±0.3#
Ф1бр1ноген(г/л) 3.2±0.02 4.6±0.03* 5.2±0.03#
Протромб1новий ¡ндекс (%) 75.4±0.3 100.2±0.4* 105.3±0.4#
Час зс1дання кров1 (хв.) 3.7±0.02 2.3±0.01* 1.6±0.01#
Прим/тка: *— Р<0,001 по в1дношенню до показник/в 1-1 групи, # — Р<0,05 по в/дношенню до 2-1 групи.
Як видно з представлених даних.явища фер-ментноТ токсеми у вигляд! ам!лазем!| спостер!га-лись як при набряков!й так ! при деструктивн!й формах панкреатиту.Анал!з згортально!' системи кров! свщчить про явища пперкоагуляци на перших етапах виникнення гострого панкреатиту,що може призвети до розладу м!кроциркуляц!| у ПШЗ ! потребус призначення низкомолекулярних гепарин!в.Ступ!нь порушення згортальноТ системи залежить в!д форми ГП ! навпаки.Це взаемо-обумовлений процес.
Проведено вивчення взаемоз'язку р!вня токси-чних метал!в з показниками альфа-Ам!лази кро-в!,часом зсщання кров! за Л! ! Уайтом,р!внем ф!-бр!ногена,протромб!новим !ндексом,який про-явився у вигляд! прямого кореляц!йного зв"язку (г=0.8).
У комплексному л!куванн! ГП нами ефективно застосовусться Гекодез -препарат г!дрокс!етил-крохмала з плазмозам!нною д!ею, що мае про-тишокову д!ю, зб!льшус об'см циркулюючоТ кро-ви.корегуе г!поволем!ю, п!двищус артер!альний тиск, сприяе адекватн!й гемод!люц!Т та реосорб!-лат - комплексний !нфуз!йний рроз-чин.основними фармаколог!чно активними речо-
винами якого е сорб!тол ! натрия лактат з реоло-гичною,протишоковою,дез!нтоксикац!йною д!-ею.Кр!м того у комплексному патогенетичному л!куванн! хворих на гострий панкреатит для д!Т на згортальну систему кров! застосовано Клек-сан (еноксапарин).Даних.як! б вказували б на вплив цих препарат!в на вм!ст токсичних метал!в РЬ,СС,Ид в кров! в процес! л!кування у доступн!й л!тератур! та фармако-к!нетичн!й характеристиц! препарат!в ми не знайшли.Тому було ц!кавим простежити динам!ку вм!сту ТМ у суц!льн!й кров! в наслщок застосування вищеперечислених препарат!в (таблиця 3).
В насл!док застосування у комплексному л!ку-ванн! ГП гекодеза ! реосорбилакта та кпексана на протяз! 5 дн!в вм!ст РЬ,Нд достов!рно (р<0.05) знизився по в!дношеню до вих!дного р!вня,при цьому при деструктивному панкреатит! вм!ст ТМ РЬ ! Нд оставався достов!рно вищим ,н!ж в груп! з набряковою формою ГП.Р!вень СС також мав тенденц!ю до зниження.Под!бну динам!ку ТМ в кров! при ГП можна пояснити детоксикац!йним ефектом застосованих препарат!в та стаб!л!за-ц!сю метабол!чних процес!в на кл!тинному ! тка-нинному р!внях,так як б!льш!сть м!кро,-
макроэлемент!в тюно зв'язаы з метаболЬмом бтк1в,жир1в,вуглевод1в,м1нерал1в.
Таблиця 3.
Динамка вм'юту ТМ та показник/в згортальноТсистеми у суцтьнЮ кровI обстеженого контингенту, п=30
Показники Вихщний р1вень Вмют через 5 д1б лкування
2-а, п=15 3-я, п=15 2-а, п=15* 3-я, п=15
РЬ(мкмоль/л) 1,17±0,056 1,39±0,062 1.05±0,024* 1.25±0,021*#
Нд (мкмоль/л) 0.0343±0.0017 0.0378±0.0011 0.03±0.0011* 0.0346±0.0012*#
СС (мкмоль/л) 0.0130±0.0021 0.0141±0.0031 0.0125±0.0019 0.0124±0.0021
Ф1брЫоген(г/л) 4.6±0.03 5.2±0.03 3.8±0.03* 4.0±0.02*#
ПротромбЫовий ¡ндекс (%) 100.2±0.4 105.3±0.4 88.3±0.3* 91.6±0.04*#
Час зсщання кров1 (хв.) 2.3±0.01 1.6±0.01 3.1 ±0.03* 3.7±0.02*#
Прим/тка: *— Р<0,001 по в1дношенню до вих/дного р/вня, # — Р<0,05 по в/дношенню до 2-1 групи.
При застосуваны у комплексному патогенети-чному лкуваны гострого панкреатиту Клексана протягом 5 д1б спостер1гаеться нормалЬацт ос-новних показниюв згортально!' системи кро-в1 .Таким чином .досягаеться покращення зага-льного стану хворих та стабт^ацт мкроцирку-ляцИ у зоы пщшлунковоТ залози.
Висновки
1.
Р1вень вмюту РЬ,Нд,Сс1 в пов1тр1,грунт1 питый вод1 в мегаполга з ¡нтенсивним рухом транспорту та великою густиною промислових пщпри-смств виступас показником неблагоприемноТ еколопчноТ ситуаци.
Частота захворюваност1 гострим панкреатитом знаходиться у прямому кореляцмному зв'язку з районом мешкання хворих та преморбщним станом.на фон якого в1н розвивасться.
Виходячи з показниюв вмюту РЬ,Нд,СС у кров1 хворих гострим панкреатитом,р1вня альфа-амтази та основних показниюв згортальноТ системи кров1,можливо припустити про Тх взаемозв'язок \ роль в патогенетичних мехаызмах даного захворювання.що потребус
Резюме
РОЛЬ ТОКСИЧЕСКИХ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В ПАТОГЕНЕЗЕ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА М1щенко В.В., Журавок 0.1Саввов В.1., Степанов Ю.1., Строганов П.В.
Ключевые слова: токсичные металлы,острый панкреатит.почва, воздух, вода, свертывающая система крови.
Рост частоти острого панкреатита,особенно его тяжелых, деструктивных форм, требует изучения патогенетических связей развития болезни у взаимосвязи с условиями проживания больных в районах с повышенным содержанием токсичных металлов в воде.почве, воздухе.Проведено обследование воздуха, воды и почвы районах г.Одесса. Проведен ретроспективный анализ 235 историй болезни больних острым панкреатитом.Определено содержание свинца,ртути,кадмия,альфа-Амилазы,основных показателей свертывающей системы крови у крови практичуски здоровых людей и больных острым панкреатитом: отечная и деструктивная формы. Установлено,что содержание токсичных металлов в почве, воде и воздухе перевышает максимально допустиые концентрации.Установлена прямая корреляционная связь (г=0.8) между частотой предболезненного состояния, острым панкреатитом и местом проживания.На основ! проведенного исследования содержания токсичных металлов РЬ,Нд,СС, альфа-Амилази,основных показателей свертывающей системы крови сделано предположение о их взаимосвязи и роли в паге-нетических механизмах острого панкреатита.
подальших дослщжень.
Застосування у комплексному лкуваны ГП ге-кодеза.реосорбилакта,клексана сприяе знижен-ню р1вня ТМ,стабт1заци згортальноТ системи кров1,метаболнних процеав на кттинному \ тка-нинному р1внях у наслщок зменшення ступеня дисмкро,-макроелементоза.
Л1тература
Засипка Л.Г.Доповщь про саытарно епщемюлопчну си-туащю в одеськм обласл у 2001 роцг-Одеса,2002.-76 с. К вопросу о классификации острого панкреатита /А.И.Дронов,
И.А.Ковальская,Е.Р.Денека,В.Я.Шпак//Матер1али XXI з'Тзду мрурпв украТни.-Запор1жжя,2005.-С.162-164. Лупальцов В.И.Патогенетическое обоснование профилактических мероприятий при остром послеоперационном панкреатите//КлУчна х1рурпя.-2004.-№11-12..-С.59-59. Микроэлементозы человека //
А.П.Авцын,А.А.Жаворонков,М.А.Риш,Л.С.Строчкова. -М.: Медицина,1991.-496 с.
Шафран Л. М., Мураховская Л. И., Серди И. В. Проблема токсичных промышленных отходов в Одесском регионе и пути ее решения // Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики:Сборник научных статей / ОЦНТЭИ — Одесса: АОЗТ ИРЭНТТ, 1997. — С. 89-94.
