CC BY
25
© Степась Ю. М., Лаповець Л. е., Аюмова В. М.
УДК 616.366 - 002 - 036.11 - 07:[616.36:577.15] - 07
Степась Ю. М., Лаповець Л. €., Акмова В. М.
ОЦ1НКА ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В ФЕРМЕНТАТИВНО!"
АКТИВНОСТ1 ПЕЧ1НКИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
Львiвський нацюнальний медичний унiверситет ím. Данила Галицького (м. Львiв)
Дане дослщження е фрагментом планово! НДР «Розробка диференцiйноI тактики лiкування i проф^ лактики моно- i полiорганноI недостатност в ургент-нiй абдомiнальнiй хiрургiI» (№ державно! реестрацiI: 0110и002149, шифр теми: IH.2100.0002.10).
Вступ. Незважаючи на здобутки у вивченнi патогенезу гострого холециститу (ПХ), дана па-толопя продовжуе залишатися частою причиною швалщизацп серед осiб працездатного вiку та високо! летальностi пацiентiв. Досить частим ускладненням гострого холециститу е обтурацмна жовтяниця, що виникае при порушены прохщност внутрiшньо- та позапечiнкових жовчних проток. Тривалий холестаз викликае порушення функцiонального стану печiнки, що призводить до !! виснаження як основного гомеостатичного органа та формування розвитку полюрганно! недостатностi в органiзмi [2,7,8].
Тому враховуючи роль печiнки в пщтриманы гомеостазу органiзму та для своечасного виявлення раных ознак печЫково! дисфункцп доцiльним е визначення активност органоспецифiчних ферментiв, що служать маркерами вщповщних функцiй гепатоцитiв i дають змогу оцiнити стан !х клмтинних мембран, бiлково-синтетичну та детоксикацiйну функци [4,6,8].
Метою дано! роботи було провести порiвняльний аналiз деяких показникiв ферментативно! активностi печiнки у хворих на ПХ.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено та проаналiзовано результати обстежень 60 хворих на гострий калькульозний холецистит (ПКХ) вком вiд 26 до 74 роюв (52,82±2,21рокiв). Жшок було 44 (73,3%), чоловiкiв - 16 (26,7%). Па^енти з ПКХ без ускладнень вiднесли до першо! групи, це 32 особи (53,3%). Другу групу склали хворi на ПКХ, ускладнений обтурацмною жовтяницею (ОЖ), це 28 оЫб (46,7%). Контрольну групу склали 35 практично здорових оЫб i вона була репрезентативна з основними дослщними групами за вком i статтю. Дiагноз ПКХ було пщтверджено на основi ктмычних, лабораторно-бiохiмiчних та iнструментальних методiв.
Доотдження функцiонального стану печiнки було проведено шляхом визначення активной фермен^в - лужно! фос-фатази (ЛФ), гаммаглутамттрансфера-зи (ПГТ) та холЫестерази (ХЕ) сироватки
кров1 за допомогою автоматичного б1ох1м1чного ана-л1затора Cobas Integra 400 plus (виробник «Roche Diagnostics GmbH», Н1меччина). Взяття кровi проводили вщразу при поступленн хворих у вiдцiлення шляхом забору з лктьово! вени [3].
Статистичний аналiз виконували за допомогою програми «STATISTICA-6,0». Результати представле-нi у виглядi середнього арифметичного значення (M) та стандартного в^илення (m). Вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками проводили методом визначення t-критерю Стьюдента. Вiдмiнностi мiж групами вва-жали статистично вiрогiдними при р<0,05 [1,5].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Динамiка показниюв ферментативно! активностi печiнки, що слугувала для оцiнки !! функцiонального стану, представлена у таблиц!.
Отриман результати показали, що активнють органоспецифiчного ферменту - ЛФ в сироватц кровi усiх дослiджуваних груп була вiрогiдно вищою вiд показникiв контрольно! групи. Так, показник ЛФ пащетчв I групи вiрогiдно перевищував рiвень контролю у 1,7 рази (p<0,05), а II групи - у 7,2 рази (p<0,05). ^м того, вiдрiзнялися мiж собою i показники I та II дослщних груп. Активнiсть ЛФ у сироватц кровi хворих II групи була вiрогiдно вищою вщ показникiв I групи у 4,1 рази (p<0,05). Враховуючи те, що синтез ЛФ пов'язаний з плазматичною мембраною гепатоци^в та мiкроворсинок жовчних каналь^в, зростання !! активност е характерною ознакою холестазу. Тому отриман результати можна iнтерпретувати як пошкодження мембранних структур гепатоцитiв з явищами запального процесу, цитолiзом та застоем жовчi в жовчних каптярах та протоках [4,10].
Таблиця.
Деяк показники ферментативноГ активностi печiнки у хворих на гострий холецистит, М±т
Групи обстежуваних па^ен™ Показники, одиниця вимлру
ЛФ, Од/л ГГТ, Од/л ХЕ, Од/л
Контрольна група (n=35) 41,5+3,73 19,94+1,53 9471,68+234,1
I група (n=32) 71,99+4,46* 30,73+3,41* 8891,96+226,68*
II група (n=28) 298,19+22,53*# 295,81+20,87*# 5777,64+316,04*#
Примiтки:
1) * - вфопднють в1дм1нност1 пор1вняно з показниками контрольно!' групи (р<0,05);
2) # - в1ропдн1сть в1дм1нност1 пор1вняно з показниками I групи (р<0,05).
188
Вюник проблем бiологi'Г i медицини - 2017 - Вип. 1 (135)
Не менш важливим iндикатором ураження гепатоцитiв е й мiкросомальний фермент ГГТ, актив-нiсть яко! теж зазнала суттевих змiн [3,9]. Як показали наши дослiдження активнiсть даного ферменту була вiрогiдно вищою у пащенпв з ГКХ, ускладненим ОЖ (II група), ыж у групi контролю, а це у 14,8 рази (р<0,05). Аналопчна динамiка вiдносно контрольно! групи спостер^алась i у пащенпв з неускладненим ГКХ, II значення були вiрогiдно вищими у 1,5 рази (р<0,05). Показники ж II дослщно! групи вiрогiдно перевищували показники I групи у 9,6 рази (р<0,05). Таю результати наших доотджень вщображають iндукцiю мiкросомальноI окисно! системи печЫки i можуть свiдчити про II токсичне ураження, що призведе до пригычення функцiональноI активностi гепатоци^в, зниження !х бiлково-синтетично! та детоксикацмно! функцiй [3,8,9].
ХЕ - гiдролiтичний фермент, що належить до а2-глобулiнiв, синтезуеться в основному в рибосомах зернисто! ендоплазматично! сiтки гепатоци^в. Даний фермент е маркером субктычно! бiлковоI недостатностi. Тому визначення !! активностi вiдображае змiни синтетично! активностi печiнки [3,6]. За результатами наших дослщжень актив-
нiсть ХЕ була вiрогiдно нижчою в 1,64 рази у II груп хворих вщносно контрольно! групи пацiентiв (р<0,05), а вщносно I групи - у 1,54 рази (р<0,05). Група хворих на ГКХ без ускладнень у 1,1 рази була нижчою у порiвняннi з групою контролю (р<0,05). Слщ врахувати i те, що отриман нами показники активностi ХЕ (табл.) не перевищували межi норми. А це не зумовлюе формування розвитку печiнково,|, недостатностi та мае хороше прогностичне значення.
Висновки
1. 1стотне пiдвищення показникiв активностi шдикаторного ферменту холестазу, а саме ЛФ, та маркера токсичного ураження печЫки - ГГТ свщчить про значне ураження гепатоци^в, розвиток застй них явищ у печiнцi та виснаження !! функцiонального стану.
2. Нормальнi величини активностi ХЕ не зумовлюють формування печiнковоI недостатностi i мають хороше прогностичне значення.
Перспективи подальших дослiджень. На-
ступнi етапи подальших наукових дослiджень будуть стосуватися встановлення можливо! кореляцiйноI залежностi мiж показниками функцюнального стану печiнки та системи гемостазу.
Л^ература
1. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. - С-Пб: Питер, 2001. - 656 с.
2. Гонський Я.1. Бiохiмiя людини: Пщручник / Я.1. Гонський, Т.П. Максимчук, М.1. Калинський. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2002. - 744 с.
3. Горячковський А.М. Кл^чна бiохiмiя в лабораторий дiагностицi: Довiдковий посiбник. - Вид. 3-е, вип i доп. рос. мовою / Я.1. Гонський. - Одеса: Еколопя, 2005. - 616 с.
4. Дзюбановський 1.Я. Цитолiтичний синдром при обтурацiйнiй жовтяницi / 1.Я. Дзюбановський, 1.1. Смачило // Здобутки клЫчноУ та експериментальноУ медицини (збiрник матерiалiв пщсумковоУ науково-практичноУ конференцп). - Тернопiль: Укрмедкнига, 2007. - С. 76-78.
5. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин. - Астана: Фолиант, 2006. - 432 с.
6. Кл^чна бiохiмiя: [пщручник] / за заг. ред. Г.Г. ЛуньовоУ. — К: Атка, 2013. - 1156 с.
7. Ковальчук Л.Я. КлЫчна оцшка ролi деяких лабораторних методiв в дiагностицi обтурацмно'У жовтяниц / Л.Я. Ковальчук, В.1. Максимлюк, 1.1. Смачило // Вюник наукових дослiджень. - 2000. - № 1. - С. 43-44.
8. Ткачук О.Л. Постдекомпресмш дисфункцп печшки у хворих на обтурацшш жовтяницi / О.Л. Ткачук, М.Г. Шевчук // Вюник Вшницького нацюнального медичного унiверситету. — 2010. - № 14 (2). - С. 360-363.
9. Amitabh S. Assessing the risk of surgery in patients with liver disease / S. Amitabh, D.C. William // Cleveland clinic journal of medicine. - 2006. - Vol. 73, № 4. - P. 398-404.
10. Zerem E. What is the optimal treatment for acute cholecystitis in elderly patients? / E. Zerem, S. Omerovic, Z. Guzin, B. Imirovic // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 2013. - № 6. - P. 749.
УДК 616.366 - 002 - 036.11 - 07:[616.36:577.15] - 07
ОЦ1НКА ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В ФЕРМЕНТАТИВНОЙ' АКТИВНОСТ1 ПЕЧ1НКИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
Степась Ю. М., Лаповець Л. €., Аюмова В. М.
Резюме. Враховуючи роль печЫки в пщтриманьл гомеостазу организму та для своечасного виявлення раньлх ознак печшково'|' дисфункцп доцтьним е визначення активност таких органоспецифiчних ферменпв, як лужна фосфатаза, гаммаглутамiлтрансфераза та холЫестераза, що служать маркерами вщповщних функцiй гепатоцитiв i дають змогу оцiнити стан Ух клiтинних мембран, бтково-синтетичну та детоксикацiйну функцii.
Обстежено та проаналiзовано результати обстежень 60 хворих на гострий калькульозний холецистит вком вiд 26 до 74 роюв.
Отриманi результати показали ютотне пiдвищення показникiв активностi iндикаторного ферменту холестазу, а саме лужноУ фосфатази, та маркера токсичного ураження печшки - гаммаглутамштрансферази i можуть свщчити про значне ураження гепатоцитiв, розвиток застмних явищ у печiнцi та виснаження ii функ-цiонального стану. А нормальн величини активностi холшестерази не зумовлюють формування печiнково,i недостатност i мають хороше прогностичне значення.
Ключовi слова: гострий холецистит, обтурацмна жовтяниця, лужна фосфатаза, гаммаглутамштрансфе-раза, холшестераза.
Вiсник проблем бiологi'Гi медицини - 2017 - Вип. 1 (135)
189
УДК 616.366 - 002 - 036.11 - 07:[616.36:577.15] - 07
ОЦЕНКА НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФЕРМЕНТАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ ПЕЧЕНИ У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ
Степась Ю. М., Лаповец Л. Е., Акимова В. М.
Резюме. Учитывая роль печени в поддержании гомеостаза организма и для своевременного выявления ранних признаков печеночной дисфункции целесообразным является определение активности таких органоспецифических ферментов, как щелочная фосфатаза, гаммаглутамилтрансфераза и холинестераза, служащих маркерами соответствующих функций гепатоцитов и позволяющих оценить состояние их клеточных мембран, белково-синтетическую и детоксикационную функции.
Обследованы и проанализированы результаты обследований 60 больных с острым калькулезным холециститом в возрасте от 26 до 74 лет.
Полученные результаты показали существенное повышение показателей активности индикаторного фермента холестаза, а именно щелочной фосфатазы, и маркера токсического поражения печени -гаммаглутамилтрансферазы и могут свидетельствовать о значительном поражении гепатоцитов, развитии застойных явлений в печени и истощения ее функционального состояния. А нормальные величины активности холинэстеразы не обусловливают формирования печеночной недостаточности и имеют хорошее прогностическое значение.
Ключевые слова: острый холецистит, обтурационная желтуха, щелочная фосфатаза, гаммаглутамил-трансфераза, холинестераза.
UDC 616.366 - 002 - 036.11 - 07:[616.36:577.15] - 07
ASSESSMENT OF SOME PARAMETERS OF THE LIVER ENZYME ACTIVITY IN PATIENTS WITH ACUTE CHOLECYSTITIS
Stepas J. M., Lapovets L. E., Akimova V. M.
Abstract. In despite of advances in studying of the pathogenesis of acute cholecystitis, this pathology continues to be the most common cause of disability among able to work persons and a high mortality of patients. Obstructive jaundice occuring when impaired patency of intra- and extrahepatic bile ducts is quite often a complication of acute cholecystitis. Prolonged cholestasis causes the disturbance of a liver function that leads to its depletion as a main homeostatic organ and formation of the development of a multiple organ failure in the body.
Therefore, including the role of the liver in maintenance of homeostasis and for timely detection of early signs of the liver dysfunction, it is useful to determine the activity of the organospecific enzymes that are markers of the respective functions of hepatocytes and are able to assess the condition of their cell membranes, protein-synthetic and detoxification functions.
Results of 60 patients examinations with acute calculous cholecystitis at the age of 26 to 74 were examined and analyzed. Patients with acute calculous cholecystitis without any complications, attributed to the first group, included 32 people. The second group, consisted of acute calculous cholecystitis patients complicated of obstructive jaundice, included 28 people. The control group consisted of 35 healthy individuals which was representative for the main research groups in age and gender.
A comparative analysis of the functional state of the liver was researched and conducted by determining the activity of enzymes - alkaline phosphatase (ALP), gammaglutamyltransferase (GGT) and cholinesterase (CHE) in the blood serum.
The results showed that the organospecific enzyme activity of ALP in the blood serum of all investigated groups was significantly higher than the results of the control group. In addition results of the first and the second experimental groups different from each other. The increase in the activity of ALP is a characteristic feature of cholestasis. Therefore, the obtained results can be interpreted as a damage of membrane structures of hepatocytes with symptoms of the inflammatory process, cytolysis and bile stagnation in the bile capillaries and ducts.
A screenline enzyme GGT, the activity of which has also undergone significant changes is not less important indicator of hepatocyte lesion. As shown by our study, the enzyme activity was significantly higher in patients with acute calculous cholecystitis complicated of obstructive jaundice than in the control group. Similar dynamics relative to the control group was observed just in patients with uncomplicated acute calculous cholecystitis, its value was also significantly higher. Parameters of the second experimental group significantly exceeded the parameters of the first group. Such our results may indicate on a toxic liver, which will lead to the inhibition of the hepatocytes functional activity, reduction of their protein-synthetic and detoxifying functions.
CHE - this is an enzyme that is a marker of subclinical protein deficiency. Therefore, the determination of its activity shows the changes in the synthetic activity of the liver. According to our results the activity of CHE was significantly lower in the second group of patients relative to the control group of patients. The acute calculous cholecystitis group of patients without complications was lower comparison with the control group. It should be borne in mind that the parameters of activity did not exceed the normal range. But this does not cause the formation of the liver failure development and has a good prognostic value.
Thus, a significant increase of parameters of the cholestasis enzyme indicator activity, namely ALP, and the liver toxicity marker - GGT shows a significant destruction of hepatocytes, the development of stagnant phenomena in the liver and the depletion of its functional state. And the normal amounts of activity in the CHE do not cause the formation of the liver failure and have good prognostic value.
Keywords: acute cholecystitis, obstructive jaundice, alkaline phosphatase, gammaglutamyltransferase, cholinesterase.
Рецензент — проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 29.01.2017 року
190
Вюник проблем бюлоп'Гi медицини - 2017 - Вип. 1 (135)
