CC BY
7СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ГРНТИ 19.21 УДК 32.019.5
Mitchuk O. A.
Doctor of Science in Social Communications, Professor of the Institute of Journalism Borys Hrinchenko University of Kyiv (Kyiv, Ukraine) ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-1011-7320
Haidur N.
PhD student of the Department of Social Communications, Private Higher Education Institution "Academician Stepan DemianchukInternational University of Economics and Humanities" (Rivne, Ukraine)
INTERACTION OF THE FACTORS OF MEDIA PRACTICE
MimuyK О. А.
доктор наук i3 сощальних комуткацш, професор 1нституту журналiстики Кшвського yHieepcumemy iMeHi Бориса Гртченка (Kuïe, Украта) ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-1011-7320
Гайдур Н.
астрантка кафедри соцiальних комуткацш Приватного вищого навчального закладу «Мiжнародний економжо-гуматтарний yнiверситет ÎMem академка СтепанаДем'янчука», Украша
ВЗАСМОДШ ЧИННИК1В МЕД1АПРАКТИКИ
Анотащя. У контекст сучасно1 медiапрактики аналiзуються ïï чинники, як через досягнення певних медiа ефекпв взаемодшть i3 метою залучення максимально можливоï аудиторп. Зазначаеться, що сама аудиторiя не довiряе пропаганд^ натомють аудиторiя довiряе засобам масовоï шформацп, яш виступають носiями якоюь конкретноï пропаганди. Крiзь призму феномену комушкацшного рефлюксу аналiзуються контенти окремих груп медiа. Зазначаеться, що комунiкацiя стае виснаженою, ïï реальна функцiональна здатнють, переслвдуючи iнтереси майбутнього, знижуеться для сьогодення, для актуальносп, для актуальних потреб аудиторiï. У аудиторiï немае можливосп реагувати на ефекти, на структурне манiпулювання, на процеси, що можуть призвести до припинення подачi мас-медiа деформовано1' реальностi, що поширюеться у суспiльствi.
Annotation. In the context of modern media practice, its factors are analyzed, which, through the achievement of certain media effects, interact with the purpose of attracting the maximum possible audience. It is also noted that the audience itself does not trust propaganda, whereas the audience entrusts the mass media, which act as the bearers of a particular propaganda. Through the prism of the phenomenon of communication reflux, the content of individual media groups is analyzed. It is noted that communication becomes exhausted, it's real functional capacity, pursuing the interests of the future, is reduced for the present, for relevance, for the actual needs of the audience. The audience is not able to respond to effects, structural manipulation, and processes that can lead to a cessation of the mass media's presentation of deformed reality that is spreading in society.
Key words: audience, communication, manipulation, media effects, media criticism, reflux.
Ключовi слова: аyдиторiя, комyнiкацiя, манiпyляцiя, медiаефекти, медiакритика, рефлюкс.
Постановка завдання. У науц про сощальш комушкацп немае помггаих спостережень або за ефектами, яш виникають внаслвдок дiяльностi засобiв масово1 шформацп (наприклад, як уберегтись ввд машпулятивних дш, як зорiентуватись на деформовану реальшсть, як проводити самообмеження стлкування з мас-медiа, як реформувати правила вибору мас-медiа тощо), або за навколишшм середовищем (бшьш поширений термш - медiаландшафт, його запропонував соцюлог Арджун Аппадураи [1]) - у
формi допустимого, коректного з огляду на мораль i право бойкоту медiа.
Засоби масово! iнформацii незабаром можуть опинитись у жалюпдному становищi - до реч^ про це писав ще великий майстер футуристичних прогнозiв Маршалл Маклюен [19]. Якщо ми наполягатимемо на необхщносп простого пошуку медiаефектiв, то вони можуть бути знайдеш у виглядi мотивацiй для примитивного окреслення людських вiдмiнностей - це як класова, расова або будь-яка шша штучна, надумана несхожiсть.
ив
ЕШЯИ
Але мехашзм вiдбору конкретного контенту у засобах масово!' шформаци, за допомогою якого можна прослiдкувати рацiональне, iнтелектуальне споживання цього контенту, потребуе застосування зовсiм iнших аналгтичних маркерiв. Маемо на увазi, що механiзм ввдбору залежить ввд конкретно! ситуаци: статусу засобу масово! шформаци, шдготовленосп аудиторi!, соцiально! конституцi!' стороннього спостериача. Маемо справу iз медiа критикою - а, отже, iз науковим застуванням знань щодо дiяльностi мас-медiа, iз когнiтивними досягненнями, iз елементами iнституцiоналiзацi!' самих мас-медiа та професюнальним рiвнем журналюпв (авторiв взагал^. I якщо рiзниця мiж критикою (у даному випадку - медiакритикою) та теорiею (у даному випадку - теорiею соцiальних комунiкацiй) в вторичному сенсi мала ввдчутну гостроту, то сьогодшшнш день не несе серйозного розподшу аналiтичних ролей мiж авторитетом теоретиков та практиков.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Науковi здобутки медiааналiтикiв останнiм часом нагадують аналiз зв'язку мiж засобами масово! шформаци та засобами масово! шформаци щодо засобiв масово! шформаци. Впровадження науки про мас-медiа та медiакритики i медiаграмотностi, збурення в системi пiдготовки журналiстiв обмежують функцiональнiсть медiадослiджень. Далеко не кожна форма критики в засобах масово! шформаци враховуе можливi наслщки, а цим мае займатись медiакритика, заснована на використанш наукових знань.
Звичайно, окрiм конкретно! форми критики у засобах масово! шформаци, система ЗМ1 перевантажена типовими формами сощально-полггачно! рефляцi!, пов'язаними iз зб№шенням соцiально! складностi, або того ж самого згадуваного вже рефлюксу, пристосованого до проблематики контенту.
На дещо вищому - по ввдношенню до медiакритики - аналггачному щаблi знаходиться журналют. Журналют працюе в максимально стислому поточному рштш та зацiкавлений у систематичному i функцiональному режимi свое! пращ. Малодосввдчений журналiст, менш чутливий до часу, може довго пережити цей феномен, змшуючи жанри, тренди, хвил^ контексти. Досвiдчений журналют, якщо реагуе на медiакритику, то iнтерпретуе !!, вiн сам працюе як медiакритик, адже аналiзуе якусь складну ситуащю, ввдслвдковуе перспективу, узагальнюе та реферуе явища, яю, як правило, фшсуються у формi нормативного контенту, загорнутого у жанровi вимоги. Журналiстська критичнють спираеться на вироблення медiаефектiв, тих, яш розташовуються саме у нормативних структурах.
Мета дослвдження. Об'ектом статп е медiапрактика, предметом - специфжа взаемодi! чинник1в медiапрактики. Нашою метою е опрацювання головних факторiв медiапрактики, як1 грунтуються на медiавпливах
Виклад основного MaTepi&tty дослщження. Засоби масово! iнформацii конкретно впливають на те, що насправдi являе собою реальнiсть, а ось як спостериаеться наявшсть i дiяльнiсть засобiв масово! шформаци, як сприймаеться ця маса контенту, який мае оби завдяки засобам масово! iнформацii в сусшльств^ - усе це може бути лише припущенням. Медiавпливи, як вважае Нiклас Луман, залишаються без наслщшв [17]. Адже медiавпливи не можна вважати чимось автоматично зафшсованим у сввдомосп аудиторй' -вони скорш за все е результатом певного комушкацшного рефлюксу [25] спостереження за конструкцiями засобiв масово! шформаци.
Комушкацшний рефлюкс вважатимемо важливою рисою соцiальних комунiкацiй. Йдеться про те, що характеристику якогось окремого засобу масово! шформаци часто подають узагальнено, засоби масово! шформаци зазвичай розглядають як певну соцiальну надбудову (про це влучно пише В. Рiзун [26]), !х шдозрюють у виробництвi, по суп, трьох основних ефектiв:
• по-перше, ефектiв манiпулювання (свiдомоi iнтерпретацii факпв),
• по-друге, деформацiйних ефектiв (трансформащя реальностi),
• по-трете, ефектiв новизни (змша поглядiв на суспiльство) - дивимось у Натали Алюшино! [4].
Зрозумшо, що мова йде не про функцюнальш дескриптори засобiв масово! шформаци, адже головш функцй' ЗМ1 - манiпулювання фактами, деформацiя свщомосп та створення нових суспiльств - напрочуд точно вписуються у ключовi чинники ефектiв мас-медiа. Подiбний паралелiзм дозволяе зрозумiти засоби масово! шформаци не як автономний, штровертний та аутопоетичний (дивимось у Умберто Матурани [20]) чинник соцiально! системи, а, скорше за все, як шструмент аутсайдера.
Експлуатацiя медiаефектiв не спрацьовуе тод^ коли навiть незначний, примiтивний контент передае доволi посередне знання та, швидше за все, служить для побудови позици конкретного спостерiгача. При цьому рiзко знижуеться легiтимнiсть тих прикладних прийомiв упливу на аудиторш, за допомогою яких засоби масово! шформаци конструюють (виробляють)
медiаефекти.
Поява медшно! реальностi стосовно матерiальних чиннишв сьогодення часто супроводжуеться епiстемологiчно нормативними структурами як «бажано! реальности», так i «небажано! реальности» Ефект «нового сустльства» е певним джерелом невимогливих концепцш соцiальних змiн, однак фактор антропоцентрично! перспективи розвитку людей як елеменпв суспiльства перш за все пов'язаний iз технологiчним детермiнiзмом (читаемо у Георпя Почепцова [24].
Цей ефект можна стилiзувати таким чином: завдяки засобам масово! шформаци ми живемо у новому свт, який здебшьшого утворено самими
6 East European Scientific Journal #10(74), 2021 засобами масово! шформаци, але у вiдносинах з цieю новою реальшстю деформуються суспiльнi погляди, сустльт знання, ввдчуваеться домiнацiя бодрiйярiвського гiперреалiзму [5], неправдивого образу дiйсностi, нав'язаний нереальним, вiртуальним (у широкому сена цього значения) свггом засобiв масово! шформаци. Пропаганда стае ключовим чинником не лише мас-медшно! практики, але й фшансового контролю над засобами масово! шформаци i з боку держави, i з боку власнишв мас-медiа (про це дуже влучно пише Петро Вербицький: «Створення шформацшних ресурсiв та контроль за цими ресурсами на нацюнальному рiвнi значною мiрою пiдпорядкованi вдосконаленню потреб, розширенню упливу i пiдтвердженню надiйностi владно! системи» [8]).
Але водночас комушкащя стае виснаженою, Г! реальна функцюнальна здатнiсть, переслiдуючи iнтереси майбутнього, знижуеться для сьогодення, для актуальностi, для актуальних потреб аудитори. Щодо класичних, традицiйних мас-медiа, у аудитори немае можливосп реагувати на ефекти, на структурне манiпулювання, на процеси, що можуть призвести до припинення подачi мас-медiа деформовано! реальностi, що поширюеться у суспiльствi.
Медiапрактика вiдрiзняеться ввд медiакритики, медiакритика вiдрiзняеться ввд науки про медiа передусiм тим, що у рiзних ситуацiях ми використовуемо рiзнi iнструменти аналiзу. Коли ми послуговуемося рiзницею мiж медiакритикою та медiапрактикою, то маемо на увазi рiзницю мiж описовими та аналггичними iнструментами, методологiчними та аналiтичними вимогами до процесiв.
Тут важливо ввдзначити, що у трикутнику «медiапрактика - медiакритика - наука про медiа» побудова семантики критичних структур не вiдбуваеться безпосередньо знизу догори, вщ розмовних пластiв до академiчних пласпв [10]. Семантика критичних структур охоплюе лише соцiальнi системи, а не штерактивш
Оскiльки науковцi, що вивчають соцiальнi комушкаци, пов'язанi iз конкретною галузi науки, вони не можуть дозволити собi використовувати здатнiсть самовдентифшаци та самооргашзаци у мультипарадигмi - так, як це можуть дозволити соб^ наприклад, лiтературнi критики. Наука про сощальш комунiкацii iснуе у контексп рiзноманiтних наукових «шшл». Адже пiдтримка конкретних науковцiв, iнституцiй, створення наукових статей, участь у конференщях, циркуляцiя спецiалiзованоl лiтератури, примусова посередшсть тощо, - це створюе проспр штучного об'еднання, потiк мовчазних знань, неявнi теори, дискретнi консенсуси. Це являе собою певну силу науки про сощальш комушкаци.
Однак зазначеш вище категори наукового характеру можуть бути i певним гальмом розвитку науки про сощальш комунiкацii. 1снуюча у статтях та iнших текстах iз сощальних комунiкацiй
мв
вшам
медiакритика оперуе такими медiаефектами, як1 «контрабандное проводяться через тексти. Таким чином в медiасферу проходить наукова банальнiсть.
Формулювання консенсусу у трикутнику «медiaпрaктикa - медiакритика - наука про медiа» тим iнтенсивнiше, чим бiльш сумшвними можуть бути певнi теоретичнi шдстави у науцi про соцiальнi комушкаци, на базi яких створено понятшний апарат медiаефектiв. Узагальненi ефекти, яш досягаються засобами масово! iнформацii, за рiвнем нормативностi мають беззаперечну перевагу: вони дозволяють беззастережну участь ЗМ1 у моральних судженнях. Медiаефекти можна вважати критичною медiабанальнiстю, метафорою стихшного лиха. Мас-медiа живуть у повенях, вбивствах, згвалтуваннях, якими ЗМ1 переповнеш Будь-яка сучасна «шформащйна бомба» зовам не призводить до вибуху зaсобiв масово! iнформацii, це проста анек^ частки життя aудиторii.
Рамки ще!' метафори досить очевиднi: засоби масово! шформаци часто являють собою щось чуже, неприродне людинi, нaвiть небезпечне; пасивна, слабка за характером людина може виявитись пасивним спостерiгaчем за втшенням у свою свiдомiсть контенту. Засоби масово! шформаци активш - люди пасивш, засоби масово! iнформaцii сильш - люди слабк1, засоби масово! шформаци намагаються щось робити з аудиторш, aудиторiя на засоби масово!' шформаци не мае практичного впливу. Йдеться про те, що i проста aудиторiя, i медiaaнaлiтики, i нaуковцi, як1 вивчають соцiaльнi комушкаци, можуть лише спостериати за впливом зaсобiв масово! iнформaцii на сусшльство.
Медiaефекти тiсно пов'язi iз медiaвпливом, який зазвичай здiйснюеться на культуру поведшки aудиторii. Медiaвпливи е чинником уяви широко! аудитори про функцп зaсобiв масово! iнформaцii, але в той самий час для медiaaнaлiтикiв вплив виступае благодатним фундаментом медiaкритики [23]. Отже, медiaвпливи виступають як теоретичною, так i емпiричною передумовою певного переосмислення тих сенсiв, до яких аш широко представлений глядач - читач - слухач, аш вузькофаховий спецiaлiст не байдужий. I чим б№ше сенсiв можна переосмислити за допомогою медiaвпливiв, тим бшьшому розумiнню пiдлягaють факти, тези, теорп, - у тому числi нерелевантш чи aксiомaтичнi.
Медiaвплив неможливо зрозумгти як щось стiйке чи однозначне. Медiaвплив побудований на метaфоризaцii засобами масово! шформаци будь-якого контенту: це хаотична послвдовшсть контентних пласлв пов1домлень, мaнiпулювaння фактами, пропаганда вдей, це вiдверте промивання мiзкiв. Емшричну в1дпов1дь на запитання «яким був медiaефект», «для чого вiн створений», «на кого розрахований» тощо слщ шукати в межах медiaпрaктики. Поеднання двох важливих для зaсобiв масово! шформаци понять - «факт» i
ив
ялзв
«медiaвплив» - може вказувати на частковий або повний компромю щодо спiрних питань. Факт фжсуеться, медiавплив iнтерпретуе факт, щоби дати аудиторп розумiти: те, про що повщомляеться, - все-таки факт чи т. Мiж собою зв'язано багато гетерогенних елементiв контенту, i щ елементи щддаються iнтерпретацiйнiй обробцi (див. у Мшеля Каллона та Бруно Лятура [3]).
Масив знань, яш несуть в собi засоби масово! шформацп, не може бути розроблений без використання медiакритики. Для застосування уже згаданого вище комунiкацiйного рефлюксу треба зменшити частку критики у мас-медiа, але ж для оперативного конструктивiзму взагалi не iснуе бар'ерiв. Пiд явищем негайного медiавпливу, який нам вважаеться проблематичним через незрозумiлiсть контенту, що подаеться у таких випадках, маскуються метафоризми. У буквальному сена контент зaсобiв масово! шформацп не е лiквiдним, вш потребуе гострого aнaлiтичного опрацювання, а тому метафоричнють контенту зaсобiв масово! шформацп не тшьки тiсно пов'язана з контентною конвергенщею, а й часто виступае !! синонiмiчним рядом [11].
Своею чергою, Тетяна Кузнецова зазначае, що вплив на засоби масово! шформацп, та й на комушкацш взагал^ все ще обтяжений онтолопчним чинником контенту [15] - отже, медiaвлив можна вважати такою собi «рухомою метафорою», оск1льки вш не лише використовуе контент чи грунтуеться на контентi, але й залучае величезнi пласти аудиторп.
Аудиторiя, про яку йдеться, вiдчувaючи на собi уплив зaсобiв масово! шформацп, на момент цього медiaвпливу зливаеться в одне середовище. Причини i наслщки ввдносин, поставлених м1ж ними, психолопчно нерiвномiрнi. Йдеться про поведшкову функцш, яку породжують засоби масово! шформацп. Якими будуть нaмiри, цш та плани aудиторi!, масштаб та дiaпaзон !хньо! поведiнки у майбутньому.
Монiторинг мaс-медia фiксуе пряму залежнють м1ж збiльшенням ефекту «промивання мiзкiв» та фiнaнсувaнням зaсобiв масово! шформацп. Але виникае шше запитання: чи будуть засоби масово! шформацп продовжувати навчатися зменшувати негaтивнi нaслiдки медiaвпливiв? Сaмi засоби масово! iнформaцi! не мають нiякого впливу на медiaкритикiв, адже iнституцiонaлiзовaний, посилений наукою дискурс критики у засобах масово! iнформaцi!' не спрацьовуе у випадку подiбних взаемин.
Що ж до аудиторп, то проблема !! стшкосп до медiaвпливiв не така однозначна, як це можна собi уявити. Поки вплив реaлiзуеться слабк1ше, можливими е опр, опозицiя з боку певно! частини аудиторп, сам медiaвплив позбавлений сенсу, поки не стае сильшшим. Соцюлоги [13] наголошують на тому, що аудиторний отр враховуеться самими засобами масово! шформацп, яш шукають можливосл збiльшення впливу.
У соцюлоги сощальних комушкацш iсторiя вивчення медiавпливiв достатньо коротка, матерiалу для розлого! аналiтики дуже мало [13]. I це не тому, що медiавпливи являють собою слабк1 шструменти - як психологiчнi, так i емпiричнi.
Йдеться про те, що будь-який контент (текстовий, вiзуальний, музичний тощо), який лежить в основi медiавпливу, е фокусом впливу. Вплив рухаеться до сввдомосп аудиторп за допомогою рiзноманiтних чинник1в
(психологiчного, соцюлопчного, географiчного тощо) з розрахунком на те, що чинники з цього перелiку принесуть сво! плоди. В1дхвд засобiв масово! iнформацi! ввд будь-якого впливу мотивований радше його когштивною слабк1стю, нездатнiстю створити стабшьт факти.
Але ж таке саме вщбуваеться i в науцi про засоби масово! шформацп - теорп сощальних комушкацш, тому що наукова точшсть i базування будь-яких думок щодо дiяльностi засобiв масово! шформацп мае грунтуватись на стабiльних, лопчних судженнях. На жаль, сам науковий дискурс у нашш науковiй галузi перестав вважатись стабiльним фактом, його переосмислено та диференцшовано. Частково це викликано тим, що в середовищi науковцiв немае спiльного розумiння окреслення майданчика ЗМ1 та оцiнки складових частин медiавпливiв (див. у Дениса МакКвейла [18]).
Але до того часу, поки не буде використана уся палiтра медiавпливiв, критика у засобах масово! шформацп иноруватиме полемшу та зiткнення iнтересiв. Виршальним тут залишиться ставлення до оперативности до фактору часу, який трансформуеться медiакритиками. Це зумовлено цiлою низкою причин.
По-перше, наука про сощальш комушкаци - це рух науково! дисциплiни до певно! автономп дано! галузi науки. Але ж сама автономiя соцiальних комунiкацiй не виникае на голому мющ автономiю школи не здобувають iз самого початку, з чистого аркушу паперу. 1де!, закладенi в сутi науково! автономи, мають еволюцiонуватись, стати певною вихвдною масою, в основi яко! повинш знаходитись конкретнi теори, моделi приклащв, методи спостережень, мережа науковцiв тощо. Автономiя науково! галузi - це диверсифшащя iдей та поглядiв на наукову проблему, у цьому контексп наукова галузь е певним самообмеженням, яке фiксуе не тiльки наукову конвергентшсть об'ектiв та предметiв дослщжень, але й поглинання наук. Наприклад, соцiологiя стае предметом вивчення сощальними комунiкацiями аудиторних зацiкавлень, очiкувань та смашв, контент-аналiзу матерiалiв, що мютяться у засобах масово! iнформацi!, соцюлопя перестае бути чистою наукою про суспшьство. Економiка цiкавить соцiальнi комушкаци як фактор менеджменту, основа комерцшно! дiяльностi засобiв масово! iнформацi!, економжа перестала бути чистою наукою про каттал.
Сучасний погляд на наукову строкатють сввдчить про гетерогенну сшльшсть наукових пiдходiв до виокремлення та анатзу окремих проблем. Щодо науки про сощальш комунiкацii, то рiзноманiтнiсть проблем, пов'язаних iз функцiонуванням засобiв масово! шформацп, дозволяе учасникам наукових дослщжень саме у цiй цариш науки приеднати до науково! аналгшки полiтикiв, соцiологiв, психологiв, економiстiв тощо.
Усе це дае тдстави слушно започаткувати ефективну критику дiяльностi засобiв масово! шформацп, легiтимiзуючи науку про сощальш комушкацп як за своею аксюлопчною чутливiстю, так i шляхом демонстративно! взаемоди елементiв iнших наук для визначення особливостей ЗМ1.
По-друге, поява суттево нових явищ (наприклад, так званих нових мас-медiа), як1, дякуючи саме ЗМ1, мають великий сустльний резонанс. Суспiльство нiби перебувае в уявному майбутньому, сучасне суспiльство взагалi надзвичайно схильне до жаги майбутнього, до сприйняття майбутнього, сучасне суспiльство через поточну невизначенiсть та непередбачуванiсть схильне до ризику створення сценарпв майбутнього [5].
Однозначна i коректна ввдповвдь на запитання про те, який вплив на суспiльство матиме журналютика i соцiальнi комунiкацii у цшому, неможлива. Вплив засобiв масово! шформацп - це, з одного боку, зафшсований етап розвитку суспiльства, а з шшого боку, - замаскована через контент у засобах масово! шформацп вщповвдь на запитання про те, що може статись iз суспiльством (це прогнозуе, зокрема, Маршалл МакКлюен [19]). Отже, проблема медiавпливу зiткнулася iз концепцiею прогресу. Рiзноманiтнiсть семантики медiавпливу пiдривае просту семантику прогресу. У жодному разi, на переконання Бруно Латура, не можна твердити, що щось нове краще за старе, осшльки подiбнi твердження можуть бути наслщком медiавпливу: швидкий вплив переноситься з «матери думки» на «матерш факпв» - але вже у виглядi конкретно! соцiальноi форми (див. : [16, с. 21]).
Це все ввдбуваеться не лише через стару антропоцентричну перспективу, але, перш за все, через ввдсутшсть рефлюксу - знову повертаемось до цього явища. Рефлюкс виявляе контрольнi можливостi медiавпливiв. Взаемод1я рiзних контентiв та !хня оргашзацшна спорiдненiсть (наприклад, у межах чи одного засобу масово! iнформацi!, чи групи засобiв масово! iнформацii, як1 належать одному й тому ж власнику, чи то просто в середовиш! засобiв масово! iнформацii одного технiчного типу) зробили щ контенти звичайною риторикою, суттево звузивши шляхи самовизначення аудиторй.
Поняття взаемодй' передбачае сшльшсть плашв, досягнення конкретних цiлей, шдготовку i ви6!р ввдповвдних заходiв для досягнення цих цшей [9]. Але засоби масово! шформацп е великим
ии
вшам
«Альтером», який реaлiзуе сво'1 плани, досягае власт цш в односторонньому порядку, цей «Альтер» не вщповвдае на запити аудиторй, навгть коли к1нцевий адресат визначений.
Рефлюкс у сощальних комунiкaцiях призводить до того, що aудиторiя може сенсибшзувати себе контентами, як1 подаються засобами масово! iнформaцii. Але «Альтер» зaсобiв масово! iнформaцi!' залишаеться таким, осшльки аудиторне «Его» юнуе тому, що ЗМ1 дiють на ввдсташ А через вiдсутнiсть «Альтера» поруч, «Его» мае у своему розпорядженш невичерпш ресурси поведiнки.
Але в основному «Альтер» не потребуе ретельного ставлення до aудиторii та !! потреб i очiкувaнь. «Альтер» не щкавиться поточним розумiнням aудиторii, його приваблюе показник концевого успiху. Зв'язок - це просто соцюлопчний, к1льк1сний факт отримання поввдомлень чи масиву шформацп. Немае прийому - провал припущень. Карл Поппер вважае, що засобам масово! шформацп приписують атрибути планування поведiнки aудиторii, а сaмi ЗМ1 позначають (маркують) цю аудиторш [22, с. 164].
Звичайно, aудиторiя - це не просто «Его», а засоби масово! шформаци - це пльки «Альтер», вони глухi та слш, адже не знають, iз ким спiлкуються. Прозорiсть ситуaцi!' зв'язку може виникнути лише iз розумшням якихось припущень. З боку «Альтера» це може означати однаковють середовища. Припускаеться, наприклад, що поввдомлення адресоване ж1нкам, а не чоловшам, дорослим, а не дiтям, мaлоосвiченим, а не добре освiченим. Завдяки соцiологiчним дослiдженням aудиторii, конкретизaцi!' телеметри, вивченню клiкiв, використанню статистичних даних тощо ми можемо отримати шдтвердження припущень, виправити свiй контент, пвдкорегувати його пiд «смак» цiе!' аудиторй.
Спостереження за медia часто супроводжуеться сво!м рiвнем спостережень. Це -спостережне спостереження. Спостереження науки про сощальш комушкацп за спостереженням соцюлопв за дiяльнiстю зaсобiв масово! шформаци 2005 року зафшсував британський соцiолог Девiд Холмс. Вiн зазначав, що той факт, що аудиторна маса зaсобiв масово! шформаци невизначена, означае, що особи, яш входять до цiеi маси, також невизначеш На думку науковця, трaнсляцiя контенту робить можливими масштаби aсоцiaцi!' аудиторй з тим, що !й хочеться побачити у цьому контентi (див. у Девща Холмса: [2]). 1ншими словами, спостережне спостереження змушуе нас усвщомлювати, що рiзнi люди живуть у рiзних свiтaх.
Невизначений пласт аудиторп - це знакова особливють сучасних зaсобiв масово! iнформaцii. ЗМ1 можуть ставитись до нього дбайливо, сшвчувати йому, звертатися до нього, як до друга, до мудрого сшврозмовника, до сучасника. Журналюти можуть вибачити йому його пересiчнiсть, запропонувати йому щось пiкaнтне,
ив
ялзв
але вiн не зможе проявити себе як особистiсть, осшльки поведiнковi атрибути та мотиви поведшки цього пласту, процеси прийому контенту та його опрацювання засобам масово! шформаци будуть незрозумiлi. Робота на невизначений пласт аудиторп' - ввдомий спосiб вказувати на джерела медiaефектiв, адже саме щею aудиторiею засоби масово! шформаци' мaнiпулюють, деформуючи свiдомiсть та розумшня того, що нaспрaвдi вiдбувaеться навколо.
Критика в засобах масово! шформаци функцюнуе у невимушенш перспективi: усввдомлюючи процес соцiaльного планування, системнi рекомендацп aудиторi!, розумiння того, що ЗМ1 пропонують звичaйнiй людинi, роблячи !! саме такою, а не шшою. Суспiльство спектаклю е повчальним у цьому вiдношеннi - адже йдеться про специфiку перехiдного перiоду гомогешзацп.
Сaмовiддaнiсть цшо! когорти зaсобiв масово! шформаци (!х називають «яшсними» (про це пише, зокрема, Нонна Варех [7]) все ж не може сввдчити на користь того, що збшьшуеться aудиторiя «тзнавальна» - тобто, гарно iнформовaнa, рiшуче компетентна, морально ввдповщальна. Рухливi кaтегорi! взаемних (зaсобiв масово! iнформaцi! щодо aудиторi! i навпаки) припущень розвиваються у напрямку диференцiювaння iнтересiв. Адже можливостi структури медia у цaринi комунiкaцiйних вщносин все бiльш рiзномaнiтнi, але aудиторiя не може бути легко i швидко адаптована пiд iнтереси конкретного засобу масово! шформаци.
Це означае, з одного боку, часткову вщмову вщ вимог комушкацшно! унiверсaлiзaцi!, з шшого боку - розширення поля взаемозв'язку мiж ЗМ1 та аудт^ею. Дiяльнiсть зaсобiв масово! iнформaцi! не просто не передбачае широкомасштабного консенсусу, ЗМ1 перетворюють суспiльствa на громади, як1 втратили внутрiшню еднiсть.
Засоби масово! шформаци оперують дисфункщею. Прогресивна еволюцiя
медiaпропозицiй розкрила переконання у тому, що реальшсть для кожного з аудиторп ввдповвдае власним правилам вибору. Але це реальшсть iз рiзномaнiтгям способiв побудови aргументiв для виправдання ще! реaльностi.
Зрозумiлим видаеться «конструктивiстський» ефект, який досягаеться медiaвпливaми. Строкaтiсть aудиторi! як нaслiдок «культурних вiдмiнностей» певний час була зручним поясненням вiдмiнностей aудиторi!. Але штернет, новi медia, про як1 вже йшлось вище, розчинили щ вщмшносл та виступили таким собi шзнавальним «мультиплiкaтором». Виявилось, що можна жити в одному й тому ж свт, але це життя по^зному iнтерпретувaти. При цьому сам сенс життя можна i не узгоджувати, адже aудиторнi вiдмiнностi, спотворення, протирiччя, iндивiдуaльнiсть психiчно! системи кожного, хто е aудигорiею, у соцiaльних комушкащях можна вважати когнiтивним спiлкувaнням.
Аномалш сприйняття аудиторiею контенту можна ввднести до певних психiчних систем як пояснення надмiрного тиску з боку засобiв масово! шформаци на аудиторш. Але тематика засобiв масово! iнформацi! та бачення засобами масово! iнформацi! яко!сь теми все-таки обмежеш нормами - нехай це будуть журналютсьш стандарти, стандарти редакци, вимоги власник1в до менеджменту, вимоги менеджменту до журналюпв тощо.
Аудиторiя у кращому випадку може порiвнювати контенти та тренди, як1 пропонуються засобами масово! шформаци, але аудиторiя не може протистояти цим контентам i трендам. Аудиторiя може намагатись виправдати власну точку зору на виступ засобiв масово! iнформацi! -наприклад, через сво! ментальнiсть чи сощально-культурш традицп.
Проблема, звичайно, полягае не в тому, що юнують рiзнi точки зору на той самий контент, рiзнi ставлення й тлумачення одного повiдомлення у ЗМ1. Не юнуе навiть мiнiмально ефективних випадшв, коли аудиторiя може вплинути на конкурентоспроможшсть засобiв масово! iнформацi! чи примусити !х здiйснювати самокорекцiю контенту. Професор Валерш 1ванов вважае, що у соцюлоги засобiв масово! шформаци шльшсш аргументи можуть бути щкавими хiба що для статистики [12, с. 98].
У класичних засобах масово! шформаци процес прийняття чи вщхилення будь-якого контенту може бути виправленим, контрольованим, але вш не охоплюватиме соцiально складнi питання. Негатив у взаеминах м1ж аудиторiею та засобами масово! iнформацi!' перервати неможливо, цей негатив може лише спонукати до продовження переконань, але вш не ввдкрие шляхiв для подальшо! «координацп» певних поглядiв та дш, оск1льки загалом обмежуеться вузькими штерактивними контекстами.
Як вже згадувалося нами вище, в межах «нових медiа», особливо в штерактивних системах, ситуацiя шша. Якщо аудиторiя приймае контент поввдомлення, то зараховуе себе в уявну спiльноту, аналогiчно будуючи реальнiсть, приймаючi бiльшiсть норм конкретного спiвтовариства. Якщо аудиторiя в1дхиляе пов1домлення, то вона вщкидае спiвтовариство через iншу, вщмшну конструкцiю, природу мислення, ментальнiсть та зображення свiту.
Але ж саме так вибудовуеться власна iдентичнiсть аудитор^ . Саме так з'являеться не пльки власна вдентичшсть аудиторй', але й можливють захисту цiе! iдентичностi. Обгрунтування та пояснення аудиторiею в1дхилення нав'язаних iдей та цiнностей, доведення аудиторiею свое! iдентичностi, власна побудова аудиторй' реальносл - i критика в засобах масово! шформаци може опинитись на аудиторних машвцях.
Люди, яю не справляються з мультиплшаторами норматзаци самобутностi, яш стверджують ввдшнносп у побудов! реальносл, образ!в свиу, мають невеликий виб!р: деяк1 зображення свиу засобами масово! iнформацii можуть вважатися точними, деяш не точними, деяк1 структурш контенти реальш, шш! не вiдповiдають дшсносл, деякi повiдомлення адекватнi, шш! -неадекватш, деяк1 тотожпосп щнщ шш! зайвi тощо. Зацiкавлена аудитор1я може виправити власнi бачення, вона може вимкнути уяву, але навiть така аудиторiя не зможе асимiлюються !з идеями ЗМ1.
Засоби масово! шформаци забезпечують лише легiтимнiсть пор!вняння контенту, який передаеться ними, !з власним баченням проблеми. Аудитор!я порiвнюе контент ЗМ1 !з сво!м багажем знань. Засоби масово! шформаци не вводять психолопчш системи упливу на аудиторш в теоретичнi площини, i, попри онтолопчшсть свого контенту, покладаються на плутанину у ставленнi аудитори до р!зних реалiй.
Так чи шакше, iндивiдуальне аудиторне «ш» до релевантного засобу масово! шформаци е i певною формою ввдмови вщ учасп у комушкацп. У такому випадку немае сощального резонансу.
Висновки. Чи може мед!акритика захистити практику функцюнування засоб!в масово! шформаци ввд помилок при спшкуванш з аудитор!ею? Якщо взяти до уваги характерш для захвдно! мед!апрактики (i зах1дних соцюлопчних шдход!в до вивчення функцюнування засоб!в масово! шформаци) гносеолопчшсть i абсолютизм ЗМ1, якщо критично спостерпати за тим, як функцюнують ЗМ1, то можна знайти вщповвдну нерелятивютську та нормативну реалютичшсть непрозоросп украТнських засоб!в масово! шформаци.
Ця реалютичшсть викликае дек1лька щлком конкретних запитань, як! вписуються у дискурс проблеми комушкацшно! рефлюкси. Чи можна критикувати засоби масово! шформаци за !хнш захист обраних елеменпв реальносл? Чи можна вважати, що вони дшть неконструктивно, коли виступають проти конкурентних конструкцш реальносл? Якщо так, то дуже обережно i в дуже обмеженш м!рг
Упм, вищезгадане «онтолопчне шдгрунтя» мед!акритики не може реагувати так само онтолопчно - воно реагуе !з використанням моральних принцитв анал!зу. Мед!аефекти завжди або б!льше, або менше помиш, коли застосовуються моральш принципи оцшки контенту.
Зрештою, критика в засобах масово! шформаци не може бути устшною без яко!сь дискредитаци протилежно! точки зору. Але з шшого боку, критика в засобах масово! шформаци не являе собою функщональний екшвалент цензури, можливють за будь-яко! нагоди звернутися до дш, як1 забороняли б
розповсюдження контенту - наприклад, забороняти рекламу алкоголю чи тютюнових B^o6iB.
Медiакритика розкривае манiпулятивнi прийоми, притаманнi засобам масово! шформаци, деформаци медiа тощо, але насправдi вона не захищае m аудиторш, нi уяву аудиторi!. Почуття будь-яко! критики - i медiакритики так само - не закладено нi в iмунологiю, нi в екологш комунiкацi!.
Засоби масово! шформаци критикують системнi явища у сустльстш з метою кращо! адаптацi!' до майбутшх комунiкацiйних умов. Можливостi управлшия суспiльством з боку ЗМ1 дуже обмежеш - власне, тому ви^в «журналiстика - це четверта влада» вважаемо помилковим. Засоби масово! шформаци реально школи не керували полггичною систему демократичного суспiльства.
Так само i медiакритика - вона не контролюе засоби масово! шформаци, але для дiяльностi ЗМ1 вона може мати певш наслiдки. Медiакритика стосуеться впливу на вже iснуючi аналопчш медiаструктури, iншi медiаструктури можуть з'явитись, але внаслщок певно! корекцi! вже юнуючих. Той факт, що основш засоби масово! iнформацi! е пашвними у суспiльствi, означае, що можуть бути альтернативш ЗМ1 (так вважае Юлiя Бондаренко [6]).
Аудиторiя не довiряе пропагандi, натомiсть аудиторiя довiряе засобам масово! iнформацi!, як1 виступають ноаями яко!сь конкретно! пропаганди. Власники засобiв масово! iнформацi!' не можуть пропагувати сво! вде! без застосування засобiв масово! iнформацi!. Все це означае, що чим б№ше засобiв масово! iнформацi!, тим бiльше рiзноманiтностi, можливостей залучення рiзноманiтних структур i окремих людей до розповсюдження конкретного контенту. Аудиторiя через засоби масово! шформаци не отримуе безпосереднi «щнносп», засоби масово! iнформацi! безпосередньо не вдосконалюють суспiльство. Але завдяки засобам масово! шформаци та медiакритицi, яка аналiзуе !хню дiяльнiсть, суспiльства стають бiльш прозорими, бiльш ввдкритими, що дозволяе сподiватись на бiльш точне спостереження суспiльством за собою, за сво!ми дiями, за перспективами свого розвитку.
Лiтература
1. Appadurai A. Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. - Minneapolis, 1996. -229 p. [Appadurai A. Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. - Minneapolis, 1996. - 229 p.].
2. D. Holmes, Communication Theory. Media, Technology, Society, London-Thousand Oaks. - New Delhi 2005, s. 136-139. [D. Holmes, Communication Theory. Media, Technology, Society, London-Thousand Oaks. - New Delhi 2005, s. 136-139.].
3. M. Callon, B. Latour, Unscrewing the Big Leviathan: How Actors Macro-structure Reality and How Sociologists Help Th em to Do So, 1981.[ M. Callon, B. Latour, Unscrewing the Big Leviathan: How
ив
ешяв
Actors Macro-structure Reality and How Sociologists Help Th em to Do So, 1981.].
4. Алюшина Н. Питання ефективносп комушкацп у життeдiяльностi суспiльства / Н. Алюшина - НАДУ при Президентовi Укра!ни -PDF. [Alyushina N. Problems of Communication Effectiveness in the Life of a Society / N. Alyushin -NAPA under the President of Ukraine - PDF.].
5. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа : [пер. с фр.] / Ж. Бодрийяр // Поэтика и политики : альманах российско-французского центра социологии и философии и ИС РАН. - М. : ИСО ; СПб. : Алатея, 1999. - С. 193-226. [Baudrillard J. Requiem for the mass media: [per. Fr.] / J. Baudriyar // Poetics and Politics: An Almanac of the Russian-French Center for Sociology and Philosophy and the IAS of the Russian Academy of Sciences. - M.: ISO; SPb : Alatea, 1999. - P. 193-226].
6. Бондаренко, Юлгя Станiславiвна. Альтернативна преса сучасно! Шмеччини (особливосп функцюнування, редакцшна полггика, мюце в нацюнальнш системi медiа) : автореф. дис... канд. наук Í3 сощальних комунiкацiй: 27.00.04 / Юлiя Станiславiвна Бондаренко. - Львiв: Б.в., 2017. - 19 с. (Львiвський нац.ун-т iм. I. Франка, дата захисту: 2017) [Bondarenko, Julia Stanislavovna. An alternative press of modern Germany (features of functioning, editorial policy, place in the national media system): author's abstract. Dis ... Cand. Sciences of Social Communications: 27.00.04 / Yuliya Stanislavovna Bondarenko. - Lviv: Bv., 2017. - 19 p. (Lviv National University named after Ivan Franko, date of defense: 2017)].
7. Варех, Нонна В'ячеславiвна. Формування етнокультурних стереотитв у яшснш британськт пресi: структурнi, функцюнальш й змiстовнi особливостi : автореф. дис. канд. наук i3 сощальних комушкацш: 27.00.04 / Нонна В'ячеславiвна Варех . - Днiпропетровськ : Б.в., 2014. - 20 с. (Дншропетровський нац.ун-т iм. О. Гончара, дата захисту: 2014). [Wareh, Nonna Vyacheslavivna. Formation of ethno-cultural stereotypes in high-quality British press: structural, functional and informative features: author's abstract. Dis ... Cand. Sciences of Social Communications: 27.00.04 / Nonna Vyacheslavovna Varekh. -Dnipropetrovsk: Bv., 2014. - 20 s. (Dnipropetrovsk National University named after O. Gonchar, date of defense: 2014).].
8. Вербицький П. Корпоративна монополiя на iнформацiю як чинник шформацшно! стратегii держави / Вербицький П. // Збiрник праць Науково-дослiдного iнституту пресознавства. - Львiв : ЛНБУ iменi В. Стефаника, 2017. - Вип. 7 (25). - C. 288-298.[ Verbitsky P. Corporate monopoly on information as a factor of the information strategy of the state / Verbitsky P. / / Compilation of works of the Research Institute of Preschool Studies. - Lviv: LNBU named after V. Stefanyk, 2017. - Vip. 7 (25). -C. 288-298.].
9. Взаeмодiя // Вiкiпедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
East European Scientific Journal # 10(74), 2021 11 https://uk.wikipedia. org/wiki/Взаемодiя [Interaction // Wikipedia [Electronic resource]. - Access mode: https://uk.wikipedia.org/wiki/Interaction]
10. Зелшська Н. В. Публщистичнють украшсько! науково! прози (спроба ретроспективного огляду) / Н. В. Зелшська // Вюн. Ки!в. ун-ту iм. Т. Шевченка. - 1995. - Вип. 2. Журналстика. - С. 230-239.[ Zelinska N. V. The publicistic nature of Ukrainian scientific prose (attempt of a retrospective review) / N.V. Zelinska // Vysn. Kiev. un-th them T. Shevchenko. - 1995. - Vip. 2. Journalism.
- P. 230-239.].
11. Золяк В. В. Конвергенцiя як ушверсальне виявлення зб^ стльних ознак / В. В. Золяк // Зб. пр. н.-д. центру перюдики Львiв. наук. б-ки iм. В. Стефаника. - Львiв, 2007. - Вип. 15. - С. 139-145.[ Zolyak V. V. Convergence as a universal discovery of the coincidence of common features / VV Zolyak // Prob. n.p. Center of periodicals Lviv. sciences BKI them. V. Stefanyk - Lviv, 2007. - Vip. 15. -P. 139-145.].
12. 1ванов В. Ф. Соцюлопя масово! комушкацп : навч. поаб. / В. Ф. 1ванов; Черкас. держ. ун-т iм. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2003. -193 с. [Ivanov VF Sociology of Mass Communication: Teach. manual / VF Ivanov; Cherkasy state Un-t them. B. Khmelnitsky - Cherkasy, 2003. - 193 p.].
13. Костенко Н . Заключение: к социологии недоверия / Н.Костенко, С.Макеев // Сустльство без довiри / [за ред. д. фшос. н. £вгешя Головахи, д. соцюл. н. Натали Костенко, д. соцюл. н. Серпя Макеева]. - Ки!в : 1С НАНУ, 2014. - С. 319-330. [Kostenko N. Conclusion: To the sociology of mistrust / N. Kostenko, S. Makeev // Society without trust / [ed. Philosophy N. Eugene Golovaki, d. Sociologist. N. Natalya Kostenko, d. Sociologist. N. Sergiy Makeyev].
- Kyiv: IS NANU, 2014. - pp. 319-330.].
14. Костенко Н. Медiа-динамiка: тренди i ввдхилення // Вектори змш укра!нського сустльства / [за ред. д. екон. н. В.М.Ворони, д.соц.н. М.О.Шульги]. - К.: 1С НАНУ, 2014. - С. 326-348. [Kostenko N. Media Dynamics: Trends and Deviations // Vectors of Changes in Ukrainian Society / [ed. econ. N. V.M.Vorony, D.Sc. M.O.Shulgi]. - K .: IS NANU, 2014. - P. 326-348.].
15. Кузнецова, Тетяна Василiвна. Аксюлопчш моделi мас-медшно! шформацн: комушкативно-концептуальний шдхщ : автореф. дис ... д-ра наук iз сощальних комушкацш: 27.00.01 / Тетяна Василiвна Кузнецова . - Ки!в : Б.в., 2010 . - 31 с. (КНУ iм. Тараса Шевченка, дата захисту: 13.12.10) [Kuznetsova, Tatiana Vasylivna. Axiological models of mass media information: communicative-conceptual approach: author's abstract. Dis ... Doctor of Social Sciences: 27.00.01 / Tetyana Vasilyevna Kuznetsova. -Kyiv: Bv., 2010. - 31 p. (KNU named after Taras Shevchenko, date of protection: December 13, 10)].
16. Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию [Текст]. - М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014.—384 с. [Latour B. Reassembly of the social: Introduction to
12 East European Scientific Journal #10(74), 2021 actor-network theory [Text]. -M .: Izd. House of the Higher School of Economics, 2014.-384 p.].
17. Луман Никлас. Реальность масс-медиа. -Перевод с немецкого: А. Ю. Антоновский, под редакцией О. В. Килъдюшова, 2005. // Электронная публикация: Центр гуманитарных технологий. - 07.07.2008. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3001 [Luman Niklas. The reality of the media. - Translated from German: A. Y. Antonovsky, edited by O. V. Kiljadyusova, 2005. // Electronic publication: Center for Humanitarian Technologies. - 07/07/2008. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3001].
18. МакКвейл Д. Теорiя масово! комушкацп. -Львiв, Штопис, 2010, с. 538 [McQueil D. Theory of Mass Communication. - Lviv, Chronicle, 2010, p. 538].
19. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека=Understanding Media : The Extensions of Man / М. Маклюэн. - М. : Кучково поле, 2007. - 464 с. [McLuhan M. Understanding Media: External Extensions of Man = Understanding Media: The Extensions of Man / M. McLuhan. - M.: Kuchkovo field, 2007. - 464 p.].
20. Матурана У. Биология познания / У. Матурана // Язык и интеллект. М.: Прогресс, 1995. С. 95-142. [Maturana U. Biology of cognition / U. Maturana // Language and Intellect. M .: Progress, 1995. pp. 95-142.].
21. Михайлин I. Л. 1нформацшний образ як комушкативна категорiя / I. Л. Михайлин // Зб.
Харшв. ют.-фшол. т-ва. Нова серiя . - 2009 . - Т. 13 . - С. 137-150. [ Mihailin I. L. Information image as a communicative category / I. L. Mykhailin // Sb. Kharkiv isp-philol. t-va. New series. - 2009 - T. 13 - P. 137-150.].
22. Поппер Карл. Вщкрите сустльство та його вороги. Т. I. У полош Платонових чарiв. - К.: «Основи», 1994. - 444 с. [Popper Carl. An open society and its enemies. T. I. In the captivity of Plato's charm. - K .: "Fundamentals", 1994. - 444 p.].
23. Потятиник Б. Медiа: ключ до розумшня / Б. Потятиник. - Львiв : ПА1С, 2004. - 312 с. [Potejatynyk B. Media: Keys to Understanding / B. Potiatinyk. - Lviv: PAIS, 2004. - 312 p.].
24. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века / Г. Г. Почепцов. - М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2000. - 352 с. [Pocheptsov G. G. Communicative Technologies of the Twentieth Century / G. G. Pocheptsov. - M.: Refl-beech; K.: Wackler, 2000. - 352 pp].
25. Рефлюкс // Вiкiпедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рефлюкс [Reflux // Wikipedia [Electronic resource]. - Access mode: https://uk.wikipedia. org/wiki/Reflux].
26. Рiзун В. В. Маси : тексти лекцш / В. В. Рiзун ; Кшв. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. - К., 2003. - 116 с. [Rizun V.V. Masses: texts of lectures / V.V.Rizun; Kiev. nats Un-t them. T. Shevchenko. - K., 2003. - 116 p.].
УДК 659.44 : 655.51 ГРНТИ 19.31
Mitchuk O. A.
Doctor of Science in Social Communications, Professor of the Institute of Journalism Borys Hrinchenko University of Kyiv (Kyiv, Ukraine) ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-1011-7320
Kryvka E. T.
PhD student of the Department of Social Communications, Private Higher Education Institution "Academician Stepan DemianchukInternational University of Economics and Humanities" (Rivne, Ukraine)
SPECIFICITY OF CREATING HEADLINES FOR PR-TEXTS ON TOURIST TOPICS
IN INTERNET EDITIONS
Мтчук О.А.
доктор наук i3 сощальних комуткацш, професор 1нституту журналiстики Кшвського yHieepcumemy iMeHi Бориса Гртченка (Кшв, Украта) ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-1011-7320
Кривка Е. Т.
астрантка кафедри соцiальних комуткацш Приватного вищого навчального закладу «Мiжнародний економто-гуматтарний yнiверситет iменi академiка Степана Дем'янчука» (Piem, Украта
СПЕЦИФ1КА СТВОРЕННЯ ЗАГОЛОВК1В ДЛЯ PR-TEKCTIB НА ТУРИСТИЧНУ ТЕМАТИКУ
В 1НТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.1.74.130
