CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.262-267.
УДК 007 : 304 : 070
1НТЕРНЕТ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК НОВОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ I ТРАНСФОРМАЦ1Й М ЕД1ААУДИ ТОРИ
Гвоздев В. М.
Сх1дноукрашський нац1ональний ун1верситет М. В. Даля, м. Луганськ, Украна
У cmammi aнaлiзуються найбтьш ктотт змти, що вiдбуваються в тформацшному npocmopi та масовiй аудитора nid впливом 1нтернету в умовах глобал1заци.
Ключовi слова: 1нтернет, тформащйний nростiр, Media, аудиторiя ЗМ1, глобал1защя.
Постановка проблемы. В ХХ1 столот^ в умовах глобалiзаци, у св^овому та нацюнальному шформацшному простор^ а також всередиш медiааудитори вщбуваються докоршш структурш трансформацп. Спостерiгаються принципово новi тенденци розвитку системи ЗМ1 та медiаринку. Ключовими чинниками кардинальних змш у медiйнiй царинi е 1нтернет, безупинний розвиток новiтнiх мультимедiйних технологш, котрi цiлковито охопили й журналютику.
Виник новий II рiзновид - 1нтернет-журналютика (або комп'ютерна, онлайнова, мережева, веб-журналютика). II можливостi значно розширюють «територiю свободи», що й дозволяе Укра!ш належати, згiдно з рейтингом демократичных прав та громадянських свобод американсько! неурядово! оргашзаци Freedom House за 2010 рш, принаймнi, до «частково вiльних кра!н» [16]. Отже, 1нтернет як простiр вшьно! комушкацп та полiфункцiональна система може розглядатися як своерщний гарант частково! свободи в крашах, що розвиваються.
1нтернет, з одного боку, поеднав ус типи ЗМ1 (у глобальнiй мереж репрезентоваш та мають власнi сайти шформагенци, газети, журнали, телерадюкомпани, власне онлайновi видання, Ixm спецiальнi проекти), з iншого -й сам являе собою ушкальне джерело шформацп. Внаслiдок цього вiдбуваеться стрiмка мiгрaцiя мeдiaaудиторil в 1нтернет. Значна II частка перейшла у вiртуальний проспр, вiддавши перевагу екранному (монiторному) читанню, перегляду телепрограм i прослуховуванню радюпередач в Iнтернетi замiсть користування традицшними ЗМ1.
Таким чином, «всесвiтня павутина», мультимедiйнi технологи спричинили еволюцт традицтног журнaлiстики. «На час зафiксувати глобальну iнтернетизацiю традицiйниx ЗМ1 плюс розвиток альтернативного виду ЗМК -штернету» [2, с. 56]. У тотальнш штернетизацп вбачають загрозу подальшому юнуванню преси: висунуто «теорiю смертi газет» [9], зпдно з якою онлайновi ЗМ1 до 2035 р. остаточно випснять з медiаринку друковану перюдику.
Динамша приросту читачiв Iнтернет-форматiв газет е незрiвнянно вищою, нiж зростання продажу !х паперових версiй: за п'ять роюв аудиторiя газет в 1нтернет зросла у свiтi на 350%, а !х продаж - лише на 4,75%. Скорочуються тиражi навт провiдних газет. Водночас зростае чисельшсть !х читачiв у Iнтернетi [1, с. 83-84].
«Мiжнародний союз телекомушкацш (ITU) при ООН... повiдомив про те, що доступ в штернет тепер е майже у кожного третього жителя планети. Чисельшсть веб-аудитори у кшщ минулого року подолала символiчний рубiж у 2 мшьярди людей. Для порiвняння: у 2009-му в штернет виходили 1,86 мшьярда користувачiв, а в 2000-му - близько 250 мшьйошв. У державах, що розвиваються, мережею користуються приблизно 21% населення, у розвинених - 71%» [14]. «Кшьюсть украшських користувачiв мережею iнтернет (ауциторiя 14+) за 2010 рш зросла на три мшьйони, або 29%, - до 11,3 мшьйона осiб у грудш, повiдомила компанiя Gemius... Згiдно з даними дослщження, 88% всiх користувачiв використовують Мережу щодня, 10% - кшька разiв на тиждень, 1% - один раз на тиждень i 1% - кшька разiв на мюяць» [13].
Отже, вiдбулася комп'ютеризащя не тiльки фахового, а й повсякденного середовища. Змiнилися вимоги аудитори до ЗМ1: нинi !й потрiбен рiзноманiтний контент на рiзних ношях - причому практично цшодобово, а не один-два рази на день, як рашше [1, с. 78].
Актальтсть. В умовах «демасифшаци» друкованих ЗМ1 (тобто вони перестають бути масовими в звичному розумшш) зростае роль комп'ютера, котрий активно впливае на нашу сощальну пам'ять. Комп'ютер завдяки наявност iнформмереж стае найважлившою складовою глобального полiлогу, новим динамiзованим способом юнування медiакультури. Формуеться нове комп'ютерне поколiння, що мае новi iдентифiкацiйнi параметри i сприймае фiзичну та штучну вiртуальну реальнiсть як рiвнi реальностi [5, с. 111, 133, 173].
Мета cmammi - показати найбшьш суттевi змiни, що вщбуваються в журналiстицi, iнформацiйному простор^ структурi та свiдомостi масово! аудитори шд впливом 1нтернету в шформацшно-комушкацшному суспiльствi.
Об 'ект даног poseidm - вплив 1нтернету на формування нового iнформацiйного простору та закономiрностi поведiнки аудитори ЗМ1 в умовах свтових глобалiзацiйних процесiв.
Предмет до^дження - тенденци та особливостi розвитку сучасно! системи ЗМ1, причини й наслщки li модифшаци та пов'язаш з цим кiлькiсно-якiснi змiни медiааудиторil в iнформацiйному суспiльствi.
Розгляд 1нтернету лише як iнновацiйного медiа О. Петрунько [10, с. 338] вважае спрощеним i поверховим, акцентуючи на тому, що 1нтернет - не тшьки певний простiр шформаци, а й принципово iнший, додатковий вимiр соцiального життя, альтернативне середовище життедiяльностi сучасного людства, новiтня iнформацiйно-комунiкативна мегатехнолопя впливу на громадську думку в умовах медiасуспiльства. «Перебування i дiяльнiсть людей у створеному за допомогою 1нтернет-технологш вiртуальному свiтi спричинили появу нових феномешв: „мережевого" мислення, „мережевоГ' культури, „мережевих" комунiкацiй, „мережевих" спшьнот, а також „мережевих" людей Homo virtualis, життя i
професшна дiяльнiсть яких вiдбуваються бiльше у цьому вiртуальному свiтi, нiж у свт реальному. Створений засобами 1нтернету, первинно штучний вiртуальний свiт став для багатьох з них «реальшшим за саму реальшсть» [10, с. 338]. М. Кастельс характеризуе 1нтернет як становий хребет глобально! комп'ютерно! комушкаци, як злиття вшськово! стратеги, велико! науки та контркультурних iнновацiй [4].
1нтернет-журналютика кiлькiсно становить порiвняно невеличкий сегмент (сектор) глобально! мережа Проте Iнтернет-медi! як новiтнiй тип каналiв масово! iнформацi! динамiчно розвиваються, хоча за популярнiстю ще не наздогнали телебачення, яке дотепер утримуе першiсть серед ЗМ1 за охопленням аудитори. Втiм, на думку Н. Кирилово! [5, с. 221], 1нтернет вiдiграe важливу роль у процес демонополiзацi! глобального ТБ.
1сторично, зауважуе Б. Потятиник [11, с. 36, 38], 1нтернет-журналютика е четвертою шсля преси, радiо i ТБ, на практищ ж стае першою, а в перспективi -единою. Ц1ею формулою, з його погляду, й можна передати еволющю 1нтернет-журналютики. Вiн називае такi прикмети лщерства цього новiтнього рiзновиду журналiзму: 1) 1нтернет-журналютика посiдае перше мiсце за темпами зростання аудиторi!, i до 2020 року прогнозуеться !! абсолютне лiдерство; 2) 1нтернет-журналiстика вже випереджае радю й ТБ в оперативносп доставки iнформацi! масовому споживачевi (iнформацiя на сайтах оновлюеться в режимi «нон-стоп» з iнтервалом оновлення в 1-5 хвилин); 3) 1нтернет-журналютика перевершила сво!х конкурентiв в штерактивност^ що набула безпрецедентних в юторп мас-медiа масштабiв; 4) Iнтернет-журналiстика, поеднуючи особливостi роботи з текстом, графшою, аудiо- та вiдеоматерiалом, е, власне, об'еднаною (синтезованою) журналiстикою.
Однак таю змш таять у собi багато складних питань i навт небезпеку для людства. В. Гейзенберг попереджав: «Науково-техшчний прогрес - це спошб зробити пекло бiльш комфортабельним для життя» [6]. До негативних наслщюв iнформацiйно-технологiчно! революцi! належить, зокрема, винахвд так званого «електронного нашийника», за допомогою якого (наприклад, в сощальних мережах) вiдстежуегься майже кожен крок людини [5, с. 118]. «Якими ставатимуть новi конфiгурацi! механiзмiв i письменностi зi змiною старих форм сприйняття й мислення в електронну добу? Нова електрична галактика вже далеко просунулась у глиб галактики Гутенберга. Навт без з^кнень таке сшвюнування технологiй i форм свщомост призведе до психологiчних травм кожно! людини... Знанi нами шститути та суспiльнi форми набувають погрозливого й ворожого вигляду. Ц багатогранш трансформацi!, що вiдбуваються через проникнення нових засобiв комушкаци... потребують спещального вивчення» [7, с. 361]. Завдяки цим засобам фактично виникла нова цившзащя - електронного родоплемшного ладу, ери планетарного унiформiзму, так званого «глобального села» [7, с. 4].
1нформацшна доба пов'язана передовсiм iз глобальним медiасередовищем, створенням единого свтового iнформпростору. Тож iдеться про шформацшну цивiлiзацiю, пов'язану з колосальним впливом сучасно! медiаiндустрi! на вс сторони суспiльного життя й масово! свщомосп. В iнформацiйному суспiльствi створюеться новий стиль життя й людсько! дiяльностi, новi форми громадсько!
свщомосп. Глобалiзацiя змiнюе структуру iнформацiйних потоюв. Припиняеться сшвюнування вiдносно замкнених, пов'язаних мiж собою лише нечисленними каналами локальних, регiональних, нацiональних i континентальних комунiкацiйних систем. 1х об'еднуе глобальна мережа. Вщбуваеться iнтеграцiя таких систем i унiфiкацiя шформацп [5, с. 106]. Глобалiзацiя (вiд англ. globalization) розумiеться як об'ективний процес швидкого формування не тiльки свiтового економiчного, фiнансового, а й тформацтного простору на основi комп'ютерних технологiй [12].
1нтернет як найвпливовший ЗМК вiдiграе ключову роль у формуванш нового тформацтного простору, фактично встановлюе тформацтну владу нового типу, новий свiтовий порядок. За радянських чашв втизняш ЗМ1 здебшьшого юнували поза свтовим масовошформацшним потоком. Нинi ж украшсью медiа включенi в загальносвiтову мегакомушкацшну систему.
Модифiкацiю сучасно1 системи ЗМ1 та 1хньо1 аудиторп пов'язують також iз такими процесами:
Дiгiталiзацiя (вщ англ. digitalisation - цифровiзацiя) - переведення змiсту медiй у цифровий формат, зрозумший сучасним комп'ютерам. Тобто 1нтернет перетворюеться в особливе шформацшно-комушкацшне середовище, в якому медiапродукти завдяки своему цифровому форматовi спроможнi долати будь-яю кордони. Отже, свiт стае цифровим.
Конвергенщя (вiд лат. convergere - зближатися, сходитися) стала можливою в медшнш сферi саме завдяки дiгiталiзацil. Суть термiна «конвергенцiя», на думку С. Машково1 [8, с. 6], найточшше передае поняття «злиття»: по-перше, - це злиття технологш; по-друге, - злиття ранiше роз'еднаних i вiддалених ЗМ1; по-трете, -злиття ринюв. У пiдсумку аудиторiя мае можливiсть одержувати однаковi шформпродукти рiзними каналами. Зближення ЗМ1, створення спшьних для рiзних каналiв шформацп змiстових продуктiв призводить до виникнення й розвитку нових iнтегрованих жанрiв, таких як Iнтернет-конференцiя, онлайновий репортаж та ш. Вiдповiдно збiльшуються вимоги й до журналюта: вiн повинен мати мультимедшш навички, вмiти створювати матерiали для будь-якого типу ЗМ1. Конвергенцiя призводить до створення нового штегрованого медiаринку, учасники якого об'еднуються з метою зниження ризикiв дiяльностi на цьому ринку.
Традицiйнi ЗМ1 перетворюються в мультимедiйнi редакцп, конвергентш ньюзруми, медiахолдiнги, медiакорпорацil. Переглядаються комушкативш стратегil ЗМ1, розширюеться 1хне функцюнальне поле. Газети переходять на платформу нов^шх технологiй, працюючи одночасно в друкованому, онлайновому, мобшьному, теле-, радюформать Наприклад, у Росil функцiонують мiжнародний щомiсячник «Совершенно секретно» i телекомпашя з аналогiчною назвою; газета «Комсомольськая правда» та ll новi спецпроекти: «Радiо «Комсомольская правда», а також «1нтерактивне телебачення «Комсомольская правда»; газета «Известия» i канал «Известия TV». Тобто декшька ЗМ1, що функцюнують у межах певного медiахолдiнгу (медiагрупи, компанil), використовують той самий бренд. Причому тенденщя до об'еднання притаманна не тiльки центральним, а й мюцевим ЗМ1. Так, на базi газети мiськради «Трибуна» в м. Дебальцеве Донецько1 обл. запропоновано створити мюький телеканал та iнтернет-портал. Кшцева мета першого подiбного в
цьому регюш проекту - «створення загальномюького медiахолдингу» [3]. Тобто глобалiзацiя стимулюе регiоналiзацiю, роблячи регiони залежними вщ iнгеграцiйних процесiв, у т. ч. в медшнш галузi [4].
Глобалiзацiя означае загальносвiтову тенденцiю до взаемозалежносп та вiдкритостi, вiдкривае доступ до безлiчi ресурсiв, а медiаорганiзацiям дозволяе значно розширювати свою аудиторiю. Однак багато ЗМ1 до цього зовшм не прагнуть, нацiлюючись, навпаки, на вузьке коло споживачiв iнформацi!. Мед1ааудитор1я дедал1 быьш сегментуеться та диверсифтуетъся. Тож прагнення до максимально ефективного шформацшного обслуговування певно! аудиторi! зумовила спецiалiзацiю та диверсифiкацiю ЗМ1 (диверсифшащя вiд лат. diversus -рiзний) [8, с. 6]. Однак диверсифшащя медiй та !хньо! аудиторi! не означае втрати контролю над ними з боку держави, олiгархiв та ш. «Процес глобалiзацi! викликав до життя ще одну загальносвiтову тенденщю - становления медiакратi!. Медiакратiя - це технолопя, за якою приватний капiтал керуе полiтикою й пол^иками завдяки контролю над ЗМК i виробництвом культурних цiнностей, якi формують i встановлюють зразки масово! поведшки й прийнятних для приватного кашталу дiй полiтичних елiт» [15, с. 274].
Висновки. В основi модифшаци сучасно! системи ЗМ1 лежать процеси глобал1зацИ', д1г1тал1зацИ', конвергенцИ', диверсиф1кацИ', мед1акратИ\ Вплив 1нтернету призвiв до таких тенденцш розвитку iнформацiйного середовища: 1. Еволющя традищйног журнал1стики, и ттернетизащя. 2. Стр1мка м1грац1я в 1нтернет великог частки мед1ааудиторИ', що вщбуваеться разом iз переходом преси в онлайн. 3. «ДемасифЫащя» преси, динам1чне зростання ктькост1 спец1ал1зованих (вузькоспец1ал1зованих) ЗМ1 на тл1 загального збыьшення ктькост1 мед1й.
4. Глобал1зац1я стимулюе ттеграцтт процеси в мед1ймй галуз1 у рег1онах.
5. Розвиток 1нтернет-мед1а збагачуе пал1тру журнал1стських жанр1в.
Список л^ератури
1. Градюшко А. А. СМИ и Интернет. Эволюция традиционной журналистики // Современная журналистика: методология, творчество, перспективы: [сб. науч. ст.] / редколл.: Н. Т. Фрольцова (гл. ред.) [и др.]. - Минск: БГУ, 2008. - С. 77-99.
2. Житарюк М. Г. Соцюкультурна модель журналютики: традицп 1 новаторство: [монограф1я] / М. Г. Житарюк. - Льв1в, 2008. - 416 с.
3. 1гор Шюря хоче створити в Дебальцевому мюький мед1ахолдшг [Електронний ресурс] // Телекритика. - 2011. - 10 лютого. - Режим доступу: http://www.telekritika.ua/news/print/60038
4. Кастельс М. Информационное общество: Экономика, общество и культура [Електронний ресурс] / М. Кастельс; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. - М.: Гос. ун-т Высш. шк. экономики, 2000. - 606 с. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/63184/
5. Кириллова Н. Б. Медиасреда российской модернизации / Н. Б. Кириллова. - М.: Академический проспект, 2005. - 400 с.
6. Кримський С. Ефект високого неба // День. - 2001. - 20 кв1тня.
7. Мак-Люен М. Галактика Гутенберга: Становлення людини друковано! книги / М. Мак-Люен; пер. з англ. А. А. Галушки, В. I. Постшкова. - К.: Кка-Центр, 2008. - 392 с.
8. Машкова С. Г. Интернет-журналистика: [учеб. пособ.] / С. Г. Машкова. - Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. техн. ун-та, 2006. - 80 с.
9. Мирошниченко А. Вышла книга о смерти газет [Електронний ресурс] / А. Мирошниченко // Частный корреспондент. - 2011. - 14 февраля. - Режим доступу: http://www.chaskor.ru/article/kogda_umrut_gazety_22236
10. Петрунько О. В. 1нтернет як технолопя формування громадсько'1 думки: сощально-психолопчш ресурси / О. В. Петрунько // Ученые записки Таврического национального университета
им. В. И. Вернадского. - 2008. - Т. 21 (60), № 1. - С. 338-343. - (Серия «Филология. Социальные коммуникации»).
11. Потятинник Б. В. 1нтернет-журналютика: [навч. поаб.] / Б. В. Потятинник. - Л^в: ПА1С, 2010. - 246 с.
12. Терещенко £. Що таке глобалiзацiя i чи загрожуе вона Укрш'ш? [Електронний ресурс] / £. Терещенко // Полтавська думка. - Режим доступу: http://www.dumka.pl.ua/news/worldnews/136-2010-03-11-09-38-23.html
13. Украшська iнтернет-аудиторiя за 2010 рж зросла на 29% // Дзеркало тижня. - 2011. - 2 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dt.ua/online/articles/74608#article
14. Чисельшсть штернет-аудиторп у свт досягла двох мiльярдiв // Дзеркало тижня. - 2011. - 27 Ычня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dt.ua/online/articles/74090#article
15. Чiчановський А. А. 1нформацшш процеси в структурi св^ових комушкацшних систем : тдручник / А. А. Чiчановський, О. Г. Старш. - К.: Грамота, 2010. - 568 с.
16. Freedom House: Укра'ша бшьше не вшьна // Украшська правда. - 2011. - 13 Ычня. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/13/5779557/
Гвоздев В. Н. Интернет как ключевой фактор нового информационного пространства и трансформаций медиааудитории // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.262-267.
В статье анализируются наиболее существенные изменения, происходящие в информационном пространстве и массовой аудитории под влиянием Интернета в условиях глобализации.
Ключевые слова: Интернет, информационное пространство, медиа, аудитория СМИ, глобализация.
Gvozdiev V. M. Internet as a key factor in the new information space and transformation of the media audience // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.262-267.
This article analyzes the most significant changes occurring in information space and mass audience under the influence of the Internet in the context of globalization.
Key words: Internet, information space, media, media audience, globalization.
Поступила до редакцИ' 22.03.2011 р.
