CC BY
15
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТ!В РОСЛИННИЦТВА
УДК 633.3:658.562
I. В. Кузнецова
кандидат техычних наук,
старший науковий сгпвробтчик, провщний науковий сгпвроб1тник сектору дослщжень та контолю
показниюв якосп стевп
1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН УкраТни
ingaV@ukr.net
ВСТАНОВЛЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СУШЕНИХ ЛИСТК1В CTEBII
(Stevia rebaudiana Bertoni)
Анотац/я. Стаття присвячена досл'щженню вм\сту л\п\д\в у листках стевП та fx оц1нц1 за св1товими критер'1ями. Обгрунтовано, що в и со кий bm'ict л\п\д\в та жир них кислот у листках стеви притаманний для стевп в и роще но! в агрокл'татичних умовах Украши. Показано можлив\сть застосування показника вм"!сту л\п\д\в як \дентиф\кац\йного маркера з визначення кра1ни-виробника. У листках стевп (Stevia rebaudiana Bertoni) щентиф1ковано bm'ict 18 жирних кислот> з яких переважае bm'ict пальм"1ТИНово'1 (С16:0), олешово)' (С18:1), л'шолевЫ (С18:2) i л'шоленово1 (С18:3). Bm 'ict жирних кислот у листках стевп С16 i С18 ряду становить 90,49 % в 'щ загально1 юлькосл жирних кислот. У роботi обгрунтовано зв 'язок м\ж bm'ictom ненасичених жирних кислот л'1П\д\в мембран та ст'шюстю листюв стевп" до ди низьких температур за високим bm'ictom у листках д1енових i трид1енових жирних кислот.
Встановлено, що листки стевп мають у складi сп'тв'щношення со-6:со-3 пол'шенсачених жирних кислот як 2:1, що перевищуе сп'тв'щношення жирних кислот у соняшников'ш, виноградмй, кукурудзянш / ллян'ш ол\ях. Це св'щчить про перспектившсть використання листюв стевп як джерела жирних кислот, як\ необх'щн"! для нормального функцюнування орган '13му людини.
Ключов/ слова: листки стевп, л'ш'щи, жирн\ кислоти, "1дентиф"1кац"шний маркер, функцюнування, температурний стрес.
И. В. Кузнецова
кандидат технических наук, старший научный сотрудник, ведущий научный сотрудник сектора исследований и контроля показателей качества стевии Института биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины УСТАНОВЛЕНИЕ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СОСТАВА СУШЕННЫХ ЛИСТЬЕВ СТЕВИИ (Stewa rebaudiana Bertoni)
Аннотация. Статья посвячена исследованию содержания липидов в листьях стевии, а также их оценке согласно мировым критериям. Обосновано, что высокое содержание липидов и жирных кислот в листьях стевии свойственны для стевии выращенной в агроклиматических условиях Украины. Показано возможность использования показателя содержания липидов как идентификационного маркера по определению страны-производителя. В листьях стевии (Stevia rebaudiana Bertoni) идентифицировано содержание 18 жирных кислот, из которых преобладает содержание пальмитиновой (С16:0), олеиновой (С18:1), линолевой (С18:2) и линоленовой (С18:3) кислот. Содержание жирных кислот в листьях стевии С16 и С18 ряда составляет 90,49 % от общего количества жирных кислот. В работе обосновано связь между содержанием ненасыщенных жирных кислот липидов мембран и стойкостью листьев стевии к низким температурам при высоком содержании в листьях диеновых и тридиеновых жирных кислот.
Установлено, что листья стевии имеют в составе соотношение со-6:со-3 полиненсыщенных жирных кислот как 2:1, что превышает соотношение жирных кислот в подсолнечном, виноградном, кукурузном и льняном маслах. Это свидетельствует о перспективности использования листьев стевии как источника жирных кислот, котрые необходимы для нормального функционирования организма человека.
Ключевые слова: листья стевии, липиды, жирные кислоты, идентификационный маркер, функционирование, температурный стресс.
I. V. Kuznetchova
Ph.Doctor of technical Sciences, leading research worker sector of researches and kontol indexes of quality stevia of the Institute of biopower cultures and sugar beets NAAS of Ukraine
ESTABLISHMENT OF FAT ACIDS COMPOSITION OF THE DRIED SHEETS STEVIA
(Stewa rebaudiana Bertoni)
Abstract. The thesis being presented is a devoted research of content lipid in the sheets of stevia and their estimation after world criteriy. Grounded, that viskiy content of lipid and fat acids in the sheets of stevia is inherent for stevia of Ukraine grown in agroclimatic terms. Possibility of application of index of content of lipid is rotined as an identification marker from determination of country-producer. In the sheets of stevia (Stevia rebaudiana Bertoni) content is identified 18 fat acids which content of palmitic prevails (C16:0), oiein (C18:l), linolic (C18:2) and linolenic (C18:3). Content of fat acids in the sheets stevia C16 and C18 of row is 90,49 % from the general amount of fat acids. In-process grounded connection between content of the unsaturated the fats acids of lipid membranes and firmness of sheets stevia to the action of low temperatures after high maintenance in the sheets of dienovikh and tridienovikh of fat acids.
Is it set that the sheets stevia have in composition correlation co-6:co-3 polinensachenikh of fat acids as 2:1, that exceeds correlation of fat acids in a sunflower, vine, corn and llyaniy butters. It testifies to perspective of the use of sheets stevia as sources of fat acids, which are needed for the normal functioning of organism of man. Keywords: sheets of stevia, lipid, fat acids, identification marker, functioning, temperature stress.
№2, 2014 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Постановка проблеми. Стевт (Stevia rebaudiana Bertoni) e одшею з ефективних та маловивчених рослин. Сушеш листки використовують переважно для вироб-ництва р1зного ступеня чистоти замшниюв цукру, що дозволяв значно знизити калорийшсть харчовоТ продукци. Дана властивють е важливою для людей хворих на pi3Hi форми цукрового дебету [1, с.41]. Проте, ocraHHi тенденцп розвитку св1тового ринку свщчать про зростан-ня зац1кавлення до сушених листюв стеви або ix порошку як джерела флаваноТдш, амшокислот, полшенаси-чених жирних кислот тощо. Зокрема, у США наприкшц1 XX стол1ття було введено програму щодо використання листюв стеви як замшника цукру i джерела полшена-сичених жирних кислот в рацюш американськоТ армп. Незам1нн1 жирш кислоти не синтезуються в оргашзм1 людини i сприяють нормальному функцюнуванню серце-во-судинноТ системи. Лшолева кислота в оргашзм1 людини перетворюеться на ейкозопентаенову (С20:5) i до-козогексаенову (С22:6), яю е попередниками лейкотргё-HiB i мають значения в створенш ¡муштету i диференц1ацп л1мфоцит1в.
У рослинному anapaTi пщд1ею факторш навколишнього середовища змшюеться лтщний та жирнокислотний склад мембран, що впливае на процеси життедтльносп. Метаболам лiniflie пов'язаний з диханням, фотосинтезом, стресовою ситуацию тощо. Склад лтщш та жирних кислот може бути специфшним для кожноТ рослини за ф1зю-лопчним та еколопчним маркером.
Анал1з останнix дослщжень та публшацш. Вщо-мо, що лтщи кл1тинних мембран мають значний вплив на розвиток рослин щодо 'ix стшкосп до дм низьких температур. Зпдно теорп Д. Люнса [2, с. 451-453] за низьких позитивних температур (+12°С...0°С) вщбувае-ться загибель рослин тротчного та субтротчного похо-дження. Це пояснюеться фазовим переходом лтщш клЬ тинних мембран вщ рщиннокристалнноТ до гелепод1б-ного стану, що блокуе роботу ферментш у мембранах, включаючи хлоропласти i м1тохондрп. У результат! це призводить до порушення нормального функцюнування багатьох життевоважливих систем кл1тини. Ефективна робота кл1тиннихдесатураз дозволяв кл1тиш тдтримувати текучють мембран, забезпечуючи змшу ршня ненаси-чення мембраних лтщш [3]. За адаптаци рослин до дм низьких температур важливу роль мае абсолютний вмют полшенасичених жирних кислот мембраних лтщш, що сприяе збереженню стабтьносп i функцюнальносп клЬ тиних мембран. Незважаючи на встановлення зв'язку м1ж вмiстом ненасичених жирных кислот лтщш мембран та стшюстю листюв теплолюбивих рослин до дп низьких температур [4, 5], до сих nip практично вщсутш дат щодо складу жирних кислот у л ¡гидах кл1тиних мембран листюв стеви. Тому наци дослщження були спрямоваш на вивчення жирнокислотного складу лтщш листюв стеви (Stevia rebaudiana Bertoni).
Мета статп е вивчення лтщного та жирнокислотного складу листюв стеви.
Об'екти i методи досл1джень. На дослщнш д1лян-
«Агроф1рми «Веселшовка»» (КиТвська обл.) з дво- та трирнного маточника стевИ' по досягненню фази буто-н1зацИ' зд1йснювали скошування наземноТ частини, яку сушили в конвективнш сушарц1 ТСУ за температури 100/60°С. Масова частка вологи теля сушшня та охо-лодження в листках становила 6,8%. Здшснювали вщо-кремлювання листк1в в1д стебел. Листки фасували у картонш гофрован1 ящики для збереження. Bifl6ip проби для анал1зу зд1йснювали зг1дно «ЗагальноТ фармакопей-ноТ CTarri ГФ XI» (В.1, с.267). Дослщження проводили протягом 2012-2013 poKiB.
Вм1ст лiniflie у сушених листках стеви (Stevia rebaudiana Bertoni) визначали зпдно ГОСТ 13496.15-97 [6], жирнокислотного складу зпдно ДСТУ ISO 5508-2001 [7]. Хроматографнний анал1з виконували на газовому хроматограф! Tracellltra з вогнено-1он1зованим детектором, на капшярнш колонц1 SP-2560 (Supelco). Межа визначення становила 0,01%.
Основн1 результати досл1дження. Р1зьке знижен-
ня температури впливае на 6ioxiMi4Hi змши теплолюбивих рослин, для яких бтьш вираженими е процеси утворення xiMi4HO активних речовин таких як оксиданти, в тому числ1 i в1льних радикал1в. Утворення в1льних ра-дикал1в - це природний процес, який проходить за нор-мальних умов i контрольований речовинами протилеж-ноТ дИ' - антиоксидантами: перевищення концентраци оксидант1в призводить до ¡нпбування ростових процес1в або до вщмирання кл1тин i тканин. Розвиток патолопй рослин i ¡нг1бування ix росту зв'язаш з метабол1змом л1п1д1в i в1д ступеня окиснення жирних кислот. Для за-хисту рослин в1д низькотемпературноТ flii у рослинн1й тканиш в1дбуваються структурн1 i 6ioxiMi4Hi перебудови кл1тин. У першу чергу в кл1тинних мембранах, як1 першими реагують на охолождення. В процеа загартовування, як правило, проходить стимулювання бюсинтезу кл1тин-них лiniflie i зростае ix загальний вмiст, що призводить до збшьшення к1лькост1 мембраних елемент1в кл1тини [4]. В1домо, що стев1я - це теплолюбива культура. Отже, в украшських агрокл1матичних умовах и вирощування та-кож в1дбудуться 6iOXiMi4Hi змши.
За даними Е. A6y-Apa6i, листки стеви мютять близько 3,7 % лтщш у перерахунку на cyxi речовини [8, с. 279]. бвропейсью вимоги обмежують - до 2,6% [9, с. 5-7]. Це показуе вщмшшеть умов вирощування стевИ' за тем-пературним фактором, що призводить до змши 6ioxiMi4-ного складу листюв. Така характеристика слугуе ¡ден-тиф1кац1йним маркером для листк1в стеви, за яким можна визначити крашу-виробника.
В умовах Украши за pi3KO'i зм1ни температурного режиму (+28...+32°С вдень та +12... + 15°С вноч1) ство-рюеться стресовий фактор для стеви, i в результату BMicr лiniflie становить близько 4,7% в перерахунку на cyxi речовини. Поршняльна вщмшшеть за bmIctom л1п1д1в показуе, що в агроклшатичних умовах УкраТни стев1я бшьше п1ддаеться температурному стресу, що i призводить до п1двищеного вм1сту л1п1д1в. Зважаючи на европейськ1 вимоги, в1тчизняш листки стевИ' не можуть експортуватись у краши бвропи. Проте, з ¡ншоТ сторони ц1 листки е перспективним джерелом лтщш i жирних кислот для вживання, i можуть бути прйнятними для ре-ал1зацИ' в Сполучеш Штати Америки, де поглиблено зай-маються питаниям застосування у харчуванш в1йськово-службовц1в листк1в стеви як джерела жирних кислот.
До сьогодш вивченню складу жирних кислот не при-дшялось значноТ уваги. Температура, за якоТ вирощують рослину, впливае на стввщношення часгин ненасище-них i насищених жирних кислот, що приводить до сут-тевих змш текучост1 мембран та 'ix проникност1, фермен-тативноТ активност1 в кл1тинах, ¡нтенсивност1 дихання i фотосинтезу [10]. Отже, визначали BMiCT жирних кислот за високого вмюту лтщш. Експериментальш дан1 щодо BMicry жирних кислот в листках стеви представлен! в таблиц! 1, як1 евщчать про наявшеть 18 жирних кислот, з яких BMicr пальм1тиновоТ (С16:0), олешовоТ (С18:1), л1нолевоТ (С18:2) i лшоленовоТ (С18:3) становить 90,49%. Довжина вуглеводневого ланцюга жирних кислот становила в1д 12 до 24 атом1в. На кислоти С16 и С18 ряду припадае 95,5%, що не е ушкальним, оскшьки в утво-ренн1 кл1тинних мембран беруть участь переважно даш кислоти [5, с. 99].
3 насищених жирних кислот вщмнено присутшсть кислоти з непарним числом атомш - пентадеканова (С15:0) i генейкозанова (С21:0) кислоти. Сумарний BMiCT цих кислот становить 0,42% в1д загальноТ суми жирних кислот. Синтез жирних кислот з непарним числом атомш починаеться з пропюнш-КоА, i яю майже не зустр1чаються в природ! [2]. Б1льша к1льк1сть жирних кислот припадае на ненасищеш кислоти С18 ряду i становить 78,46%. 1дентиф1ковано кислоти з цис-конф1гурац1ею подвшних зв'язк1в: цис-11,14-ейкозад1ева i цис-11-ейкозенова, сумарна кшьюсть яких складала 0,44%. 3 со9 жирних кислот у склад1 сумарних лiniflie переважала олеТнова (C18:lco9), BMiCT якоТ становив 0,726% або 15,39% вщ суми жирних кислот.
У невеликих ктькостях присутня мфистинова кислота
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
46
№2, 2014
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТ!В РОСЛИННИЦТВА
Таблиця 1
Жирнокислотний склад сухих листшв стеви
Кислота Код жирно! кислоти BMiCT жирних кислот, °/о °/о от суми жирних кислот
Лауринова С12 : 0 0,016 0,34±0,01
Тридеканова С13 : 0 0,004 0,08±0,01
Мфистинова С14 : 0 0,042 0,88±0,01
М1ристолеТнова С14 : 1 0,012 0,27±0,01
Пентадеканова С15 : 0 0,013 0,28±0,02
Пальм1тинова С16 : 0 0,740 15,72±0,03
Пальм1толеТнова С16 : 1 0,062 1,32±0,01
Стеаринова С18 : 0 0,174 3,69±0,03
Олешова С18 : 1п9с 0,726 15,39±0,08
Лшолева С18 : 2п6с 1,896 40,16±0,10
ApaxiHOBa С20 : 0 0,035 0,75±0,01
Л1ноленова С18 : ЗпЗ 0,907 19,22±0,04
Цис-11-ейкозенова С20 : 1 0,014 0,29±0,02
Генейкозанова С21 :0 0,007 0,14±0,02
Цис-11,14-ейкозадиева С20 : 2 0,007 0,15±0,03
Бегенова С22 : 0 0,032 0,68±0,01
Ерукована С22 : 1п9 0,033 0,07±0,01
Л1гноцеринова С24 : 0 0,027 0,57±0,06
Всього 4,72 100,0
(С14:0) - 0,012% i пентадеканова кислота (С15:0) -0,013%. Значна кшьюсть пальм1тиновоТ кислоти (С16:0), BMiCT якоТ становить 0,74% (15,72% вщ суми жирних кислот). BMiCT стеариновоТ кислоти (С18:0) становить 0,174% (3,69% Bifl суми жирних кислот), що бшьше за кшьюсть арахшовоТ кислоти (С20:0) - 0,035%.
Встановлено присутшсть кислоти з найбшьшою кшь-Kicno атом ¡в вуглецю - л1гноцеринова (С24:0) - 0,027%. У незначнш кшькосп присутня ерукована кислота (С22 : 1псо9), BMiCT якоТ становить 0,033%. BMiCT пальмтолешо-воТ кислоти (представлено сумою ¡зомерш С16:1) становить 0,062%.
3 родини соб д1енових жирних кислот в значшй кшькосп е лшолева кислота (С18:2со6) - 1,896% (40,16% в1д суми жирних кислот). Присутня лшоленова кислота (С18:ЗсоЗ) з родини соЗ триенових жирних кислот у кшькосп 0,907%. Дана кислота поширена в рослинах, а високий и BMiCT е характерним для лтщш, що мютяться в мембранах хлоропласпв [5, с.100].
Бюсинтез кислот типу С18 здшснюеться за участю ациллтщних десатураз, а оцшка ix активносп дозволяе в певшй Mipi говорити про мехашзми синтезу та рол1 ненасичених жирних кислот пщ час низьких температур вирощування та ступеня стшкосп рослин. Саме ршень д1енових i триенових жирних кислот переважно визначае спйюсгь рослин до тривалоТ дп понижених температур. Пщвищення морозоспйкосп вносить певний вклад i збагачуе ненасиченими триеновими жирними кислотами лтщний склад, оскшьки даш кислоти забезпечують пщтримання процесу фотосинтезу за рахунок збереження структурно-функцюнальноТ стабшьносп мембран хлоропласпв i проходженя ix нормального бюгенезу [4, с.91].
Зпдно рекомендацш 1нституту харчування УкраТни стввщношення жирних кислот у харчуванш здорово! лю-дини мае становити як со-6:со-3 до 10:1, лкувального -
№2, 2014
3:1 або 5:1. Жирш кислоти необхщш для нормал1заци жирового обмшу, знижують р1вень холестерину, а саме: знижують можливють розвитку атеросклерозу, ¡нфарктш та ¡нсульту. Полшенасичеш жирш кислоти (ПНЖК) необ-xiflHi для нормального функцюнування печ1нки, нирок, нервовоТ тканини, головного мозку. Основною мононе-насиченою жирною кислотою (МНЖК) е олешова, яка п1дтримуе еластичн1сть артер1й i шк1ри. Незам1нн1 жирн1 кислоти не синтезуються в opraHi3Mi людини i сприяють нормальному функц1онуванню серцево-судинноТ систе-ми. Серед пол1ненасичених жирних кислот особливе значения мають лшолева, лшоленова i архщинова кислоти, яю не синтизуються в opraHi3Mi людини i сприяють нормальному його функцюнуванню. Зпдно представле-них вище результат^ досл1джень листки стеви мають стввщношення со-6:со-3 як 2:1. Для портняння cniB-в1дношення полшенасичених жирних кислот рослин-них олш становить: соняшникова - 1:0, виноградна -1:0, розсгоропшева - 4:1, соева - 4:1, кукурудзяна -1:0, ropixoea 10:1, гарбузова - 3:1, лляна - 1:1,2, pi-пакова - 3,2:1 [2].
Висновки. Встановлено, що в умовах температурного стресу, за якого вирощуеться стевт в УкраТш, вмют лтщш у и листках становить близько 4,7%. Поршнючи з даними ¡ноземних вчених щодо вмюту л1п1д1в та д1ено-вих i триенових жирних кислот у листках стеви, встановлено, що в агрокл1матичних умовах УкраТни стев1я бшьш п1ддаеться температурному стресу шж в ¡нших крашах CBiTy. 1дентиф1ковано BMiCT 18 жирних кислот з яких BMiCT пальм1тиновоТ (С16:0), олеТновоТ (С18:1), л1нолевоТ (С18:2) i л1ноленово1' (С18:3) становить 90,49 %, з яких на кислоти С16 i С18 ряду припадае 95,5% в1д загальноТ кшькосп.
На п1дстав1 проведених дослщжень та одержаних
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
результат^ визначено, що листки стеви мають у склад1 сгнввщношення со-б:со-3 полшенсачених жирних кислот як 2:1. Даний результат перевищуе сгнввщношення жирних кислот за соняшникову, виноградну, кукурудзяну i лляну олм, що свщчить про перспектившсть використання листюв стеви як джерела жирних кислот, яю необхщш для нормального функцюнування оргашзму людини.
/Нтература
1. Market Evaluation Consumption and Alternative Sweeteners Statistics Committee In a Higher Sugar. [Елетронний ресурс] / Price Environment International Sugar Organization 42 MECAS(12)04.
2. Lyons J.M. Chilling Injury In Plants / J.M. Lyons // Annu. Rev. Plant Physiol. -1973. - V. 24. - P. 445-466.
3. Изменения содержания и жирнокислотного состава липидов листьев и корней табака при низкотемпературном закаливании // В. Н. Попов, О. В. Антипина, В. П. Пчёлкин, В.Д. Цыдендамбаев / Т.59,№ 2, - 2012, эл. ресурс http://77.50.239.203/lndex.php?page=Posts.ViewPost&id=534&PH PSESSID=7d951dr08786cesl8bmjp5clg2.
4. Жирнокислотный состав липидов листьев картофеля в условиях периодической и длительной гипотермии // В.В. Лаврова, М.И. Сысоева, Е.М. Матвеева // Труды Карельского научного центра РАН, № 2. 2012. С. 91-96.
5. Жирнокислотный состав общих видов высших водных растений из реки ангары [текст] //К.А. Кириченко, Т.П. Побежимова, Н.А. Соколова, А.В. Столбикова, Л.В. Дударева, В.К. Войников //Химия растительного сырья. 2011. №2. С. 97-102.
6. «Корма, комбикорма, комбикормовоесырье. Метод определения сырого жира (Корми, комб1корми, комб1кормова сировина. Метод визначення сирого жиру)» ГОСТ 13496.15-97, 2011 г. 14 с.
7. «Жири та олм тваринш I рослинш. Анал1зування методом газово! хроматографа метилових еф1р1в жирних кислот» ДСТУ ISO 5508-2001, 2003, 15 с.
8. Abou-Arab А.Е., Abou-Arab А.А., Abou-Salem M.F. Phlslco-chemlcal assessment of natural sweetenerns stevlosides produced from Stevia rebaudiana bertronl plant / A.E. Abou-Arab, A.A. Abou-Arab, M.F. Abou-Salem // AJ. of
Food Science 4(5), 2010, p. 269-281.
9. Summary of the Application and Specifications of the EUSTAS Quality Label [текст] / EUSTAS European Stevia association, 2007, - 7 p.
10. Луканюк M.I., Марчишин C.M. Жирнокислотний склад листкш деяких ВИД1В рослин родини липов1 [текст] / УкраУнський бюфармацевтичний журнал, №1-2 (18-19), 2012. С.62-66.
References
1. Market Evaluation Consumption and Alternative Sweeteners Statistics Committee in a Higher Sugar. / Price Environment International Sugar Organization 42 MECAS(12)04, 98 p.
2. Lyons, J.M. (1973). Chilling Injury In Plants. Annu. Rev. Plant Physiol. 1973. V. 24. P. 445-466.
3. Popov, V., Antiplna, 0., Pchelkln, V., Chudendambaev, V. (2012). Changes of maintenance and fats acids composition of lipid leaves and roots of tobacco at low temperature zakalivanly. // electronic exchange http://77.50.239.203/ index. php?page = Posts.ViewPost&ld=534&PHPSESSID=7d951dr08786cesl8bm jp5clg2.(T.59, № 2, - 2012).
4. Lavrova, V., Cucoeva, M., Matveeva, E. The fats acids of lipids leaves of potato in the conditions of periodic and protracted hypothermia. Labours of the Karelia scientific center of RAS, № 2. 2012. p. 91-96.
5. Klrlchenko, K., Pobeglmova, Т., Sokolova, N.f et. The fats acids of general views of higher water plants from the river hangarages. Jor. Chemistry of dlglster. 2011. №2. p. 97-102.
6. State Standard 13496.15-97. Stern, mixed fodders, stern of raw. Method of determination of raw fat. Moscow: Standartlnform Publ., 2011. 14 p. (In Russian).
7. State Standard ISO 5508-2001, 2003. Fats and butters animal and vegetable. Analysis of gas chromatography of methyl ethers of fat acids a method. Klyv: Standartlnform Publ., 2007. 15 p. (In Ukrainian).
8. «Abou-Arab A.E., Abou-Arab A.A., Abou-Salem M.F. Phlslco-chemlcal assessment of natural sweetenerns stevlosides produced from Stevia rebaudiana bertronl plant A.J. of Food Science 4(5), 2010, p. 269-281.
9. Summary of the Application and Specifications of the EUSTAS Quality Label / EUSTAS European Stevia association, 2007, - 7 p.
10. Lukanyk, M., Marchlshln. S.The fats acids of sheets of some types of plants of monogynopaedium linden-tree. Ukrainian blopharmaceutical magazine. №1-2 (18-19), 2012. p.62-66.
В. В. ЛюбЫЧ УДК 664.7:633.111
кандидат с.-х. наук, доцент кафедры
технологии хранения и переработки зерна
Уманского национального
университета садоводства
LyubichV@gmail.com
И. О. Полянецкая ,
кандидат с.-х. наук, 1 преподаватель кафедры генетики, ^ селекции растений и биотехнологии I Уманского национального I университета садоводства |
ПРОДУКТИВНАЯ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ НЕКОТОРЫХ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ мягкой ОЗИМОЙ В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ
Аннотация. Приведены результаты исследований урожайности сортов пшеницы озимой мягкой, а также показателей массы 1000 зерен и натуры зерна в сравнении с национальным стандартом Украины - сортом Подолянка. В среднем за два года исследований установлено, что урожайность сорта пшеницы мягкой озимой Подолянка (стандарт) становила 8,77 т/га. Урожайность сортов Романтика, Хмельничанка, Акротос, Ювиляр мироновский были на 26-56% выше показателя стандарта.
Высокая масса 1000 зерен отмечена у сорта Романтика, показатель которого был выше значения стандарта на 4,6 %. У остальных сортов масса 1000 зерен находилась на уровне 31,6-42,0 г. В среднем за два года исследований натура зерна у стандарта становила 728 г/л. Данное значение у большинства исследуемых сортов было выше значения стандарта и находилось в пределах 739-825 г/л. Но наибольшую натуру зерна - 786 г/л, 796 и 825 г/л имеют соответственно сорта пшеницы Копиливчанка, Дискус и Хмельничанка.
Ключевые слова: пшеница озимая, сорт, урожайность, масса 1000 зерен, натура зерна. В. В. Любич
кандидат сшьськогосподарських наук, доцент кафедри технологи збер1гання \ переробки зерна Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва I. О. Полянецька
кандидат сшьськогосподарських наук, викладач кафедри генетики, селекцм рослин та бютехнологи Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД IВ Н И ЦТ В А №2, 2014
