CC BY
46
чило основш завдання створення у Великш Британп впевненого у власних силах суспшьства, яке без остраху дивиться в майбутне та пишаеться своею роллю ключового партнера в Gвропi та нацп-лщера у свiтi [1, с. 85]. На сьо-годнi досвщ Велико! Британп як краши, що формуе принципи та механiзми впровадження ефективно! шформацшно'1' полiтики, е актуальним для Украши.
Таким чином, формування державно! шформацшно! полiтики згiдно з ви-могами сучасних свiтових тенденцш е для Украши незворотним процесом, а комушкащя мiж державою та суспшьством е вимогою цих процеав. Ви-користання досвiду провiдних краш свiту е актуальним для Украши задля подолання пол^ично!.', економiчноi та сощально! кризи в суспiльствi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барановська А. В. 1нституцшне забезпечення державно! комушкативно! пол1ти-ки Велико! Британп / А. В. Барановська // Стратег. прюритети. - 2013. -№ 4 (29). - С. 85-90.
2. Мшютерство шформацшно! полынки Украши: Про Мшютерство [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mip.gov.ua/content/pro-ministerstvo.html.
3. Полгголопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
4. Почепцов Г. Г. 1нформацшна полггика / Г. Г. Почепцов. - К. : Знання, 2008. - 663 с.
5. Э-Эстония. Страна где живет интернет [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.slideshare.net/priimagi/estonia-egovernance-leaflet-in-russian-of-2010.
О.М. Кужман, здобувач, Дншропетровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара
ВСТАНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО: МАС-МЕД1А I ВЛАДА
Теорiя встановлення порядку денного стала об'ектом наукового аналiзу лише на початку 1970-х рр. У цей перюд швидкими темпами стали розвива-тися соцюгумаштарш науки, зокрема пол^олопя. Також важливу роль вщь грали закiнчення Друго! св^ово! вiйни i початок «холодно! вшни» мiж Заходом i сощалютичним табором. У зв'язку з цим у США науковщ i практики дуже защкавилися вивченням механiзмiв дп «порядку денного». Учених цiкавив аналiз прийняття полiтичних рiшень з метою надання бшьш наукового та рацюнального пояснення тих чи iнших дш полiтичних лiдерiв [2, р. 50]. Було з'ясовано, що перед тим, як вибрати й озвучити в мас-медiа свш пол^ичний
курс, органи влади вщбирають з цшого спектра суспшьних проблем т з них, якi вони готовi будуть вирiшувати. Унаслiдок цього ^норуються однi проб-леми на користь виршення iнших.
У цшому дослiдження теорп встановлення порядку денного проходять за двома ключовими напрямами: вивчення впливу встановлення порядку денного й аналiз процесiв установлення порядку денного. У першому випадку дослiджуються механiзми формування мас-медiа уявлень аудитора про те, якi теми набувають значення в даний час, а яю е несуттевими, тобто аналiзуеть-ся ставлення до публiчного порядку денного. У другому випадку фахiвцi звертають увагу на те, яким чином вщбуваеться вiдбiр тем i проблем, якi вважаються важливими, тобто вивчаеться ставлення до медiа-порядку.
Теоретичнi основи встановлення порядку денного були закладеш амери-канськими фахiвцями Максвеллом Маккомбсом i Дональдом Шоу. Вони констатували наявнiсть безпосереднього зв'язку мiж тематикою повiдомлень мас-медiа i ступенем важливостi, яку надае аудиторiя проблемам, що висв^-люються у мас-медiа [6; 7].
У сво'1'х теоретичних розробках автори виходили з трьох джерел. По-перше, концепцiя В. Лшпмана, який у свош пращ «Громадська думка» (1922) зазна-чив, що мас-медiа е основним джерелом тих картинок у наших головах про великий св^ державних справ, св^, який для бшьшосп громадян е «поза до-сяжнiстю, поза полем зору, поза розумом» [4, р. 29]. Тобто те, що ми знаемо про св^, значною мiрою грунтуеться на тому, що ЗМ1 вирiшили розповiсти нам. По-друге, вщомий вислiв Б. Коена про те, що мас-медiа не можуть вка-зувати людям, що 1'м слiд думати, але вони мають потужний потенцiал для наведення на думку, про що саме треба думати [1, с. 162]. По-трете, позищя П. Лазерсфельда, який вважав, що «оскшьки мас-медiа взагалi можуть спри-яти змiнi позицiй, це вщбуваеться завдяки перевизначенню проблем... Проб-леми щодо яких люди дуже мало думали або не думали зовам, можуть завдяки передвиборнш пропагандi набути особливо'1' важливостi» [3, р. 89].
За М. Маккомбсом i Д. Шоу, основний вплив мас-медiа на аудитор^ по-лягае в «розбудовi порядку денного», а не у нав'язуванш певних поглядiв та iдей. Таким чином, поняття «порядок денний» можна визначити як сукупнють проблемних питань, якi потребують виршення з боку органiв влади, як ста-ють предметом обговорення у мас-медiа. Також М. Маккомбс i Д. Шоу ввели поняття «займання», що означае пiдвищену порiвняно з iншими актуалiзова-нiсть будь-яко'1' проблеми або теми. З таких сюжетсв, що займаються, i фор-муеться порядок денний в мас-медiа. Фактично це означае, що пол^изащя сощально'1' реальностi у мас-медiа передбачае витюнення одних проблем ш-шими, як атрибутуються як найбiльш пол^ично значимi.
Одним iз найважливших досягнень М. Маккомбса i Д. Шоу е подш уах проблем на «нав'язливЬ» i «ненав'язливЬ». «Нав'язливими» е такi проблеми, щодо яких люди мають безпосереднiй i постiйний досвiд. Це, наприклад, таю проблеми, як шфлящя i безроб^я. Цi проблеми набувають сустльно! зна-чущостi внаслiдок особистого досвiду. «Ненав'язливЬ» проблеми - це такi проблеми, по вщношенню до яких у людей немае особистого досвщу i «засо-би масово! шформацп виступають як единий вчитель i джерело вщомостей про цi проблеми». М. Маккомбсом i Д. Шоу було емтрично доведено, що засоби масово'1 шформацп ефективно впливають на аудиторш саме тодi, коли працюють з «ненав'язливими» проблемами i сюжетами, i значно менш ефек-тивнi, коли мова йде про проблеми, з якими люди безпосередньо зштовху-ються у повсякденному житп.
Ефекти встановлення порядку денного також були виявлеш i на мiсцевому рiвнi. С емтричш докази того, як нащональш та мiсцевi ефекти виявляються в найрiзноманiтнiших умовах по всьому св^ [5, р. 435].
Разом з тим, хоча вплив мас-медiа на встановлення порядку денного може бути доволi ютотним, але не тшьки ЗМ1 визначають громадський порядок денний. 1нформащя та сигнали про об'ект i атрибути мас-медiа е далеко не единою детермшантою громадського (публiчного) порядку денного. 1стотний вплив мас-медiа не скасовуе чи не зводить нашвець основне припущення про демократш, згiдно з яким люди в цшому е достатньо мудрими, щоб визначати долю свое! нацп, свое! держави, сво!х мюцевих громад. Зокрема, люди цшком здатнi визначити значення - для себе i для широко!' публiчноi арени - тем i атрибутiв, висунутих засобами масово! iнформацii. Як вважа-ють М. Маккомбс i Д. Шоу, мас-медiа визначають порядок денний тiльки тод^ коли громадяни релевантно сприймають сво! новi iсторii [5, р. 436].
Наявшсть - або вiдсутнiсть - ефекпв встановлення порядку денного з боку мас-медiа пояснюеться основною психологичною рисою - потребою людини в орiентацii. Уродженою всерединi кожного шдивща е потреба в розумiннi навколишнього середовища. Кожного разу, коли ми перебуваемо в новш си-туацп, ми вiдчуваемо незручний психологiчний стан, поки ми не дослщимо i хоча б приблизно не окреслимо контури цiеi ново! для нас ситуацп. Ця вро-джена потреба в орiентацii також iснуе i в громадськiй аренi, особливо коли громадяни бачать незнайомих кандида^в на виборах або питання референдуму, по якому бракуе iнформацii. У вах цих ситуацiях i багатьох шших люди вiдчувають потребу в орiентацii.
Оскiльки це е психологичною особливiстю, ступiнь потреби в орiентацii сильно варiюеться вiд однiеi людини до шшо!. Для одних людей у будь-якш
ситуацп юнуе висока потреба в орiентацii. Для iнших - е незначна потреба в орiентацii або вона взагалi вiдсутня. Вони просто не защкавлеш.
У цшому потребу в орiентацii визначають два компоненти: актуальшсть i невизначенiсть. Актуальшсть е початковою умовою, що визначае рiвень потреби в орiентацii для кожного iндивiда. Якщо тема сприймаеться як щось непотрiбне або мае дуже низьку значущють, - то необхщшсть орiентацii низька. Люди в цш ситуацп придiляють мало або взагалi шяко! уваги повь домленням новин у мас-медiа i в кращому випадку демонструють слабю ефекти встановлення порядку денного.
Для iндивiдiв, серед яких актуальшсть теми е високою, стутнь невизна-ченостi щодо теми визначае рiвень потреби в орiентацii. Якщо ця невизна-ченiсть замала, тобто вони в основному розумшть тему, то потреба в орiен-тацп помiрна. Люди, для яких ситуацiя мае високу актуальшсть i низьку невизначешсть, будуть вiдстежувати новини в засобах масово! шформацп i, можливо, будуть шукати додаткову довiдкову iнформацiю. Але вони навряд чи будуть завзятими споживачами новин про дану тему. Ефекти встановлення порядку денного серед ше! групи також е помiрними.
I, нарешт^ серед осiб, для яких актуальшсть i невизначенiсть ситуацп висом, потреба в орiентацii також висока. Ц люди, як правило, е охочими до споживання новин i мають сильш ефекти встановлення порядку денного [5, р. 437-438].
Пом^шсть питань порядку денного в мас-медiа також впливае на поведш-ку споживачiв новинного контенту. Так, широке висвiтлення новин злочин-ностi та насильства, включаючи вбивства i згвалтування, у кампусi Ушверси-тету Пенсшьвани у 1990-х рр. сприяло суттевому зниженню заяв потенцшних студентiв першого курсу. Це зниження вiдбулося переважно серед жшок. Тодi як в iнших унiверситетах спостер^алося зростання заяв за той же перюд [5, р. 438].
Таким чином, у процеа встановлення порядку денного краши для при-вернення уваги громадськосп до декiлькох ключових суспiльних питань мас-медiа мають величезний i добре фiксований вплив. Мало того, що люди отримують фактичну iнформацiю про державнi справи вщ мас-медiа, читачi i глядачi отримують можливiсть з'ясувати, якiй темi придiляти бiльшу увагу на основi того, що про не! говорять у новинах мас-медiа. Завдяки регулярнос-тi повiдомлень та 1'х адреснш спрямованостi мас-медiа можуть встановлюва-ти порядок денний, привернувши увагу громадськосп до ^е! невелико! групи питань, навколо яких i формуеться громадська думка. У цшому мас-медiа справляють ютотний вплив на змют громадського порядку денного, а ви^в «визначення порядку денного» став звичайним явищем у дискурсi журналiс-тики i громадсько! думки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Брайант Д. Основы воздействия СМИ : пер. с англ. / Д. Брайант, С. Томпсон. -М. : Вильямс, 2004. - 432 с.
2. Hassenteufel P. Les processus de mise sur agenda: sélection et construction des problèmes publics / P. Hassenteufel // Informations sociales. - 2010. - N° 157. - P. 50-58.
3. Lazаrsfeld P. The People's Choice. How the Voter Make up his Mind in a Presidential Campaign / P. Lazаrsfeld, B. Berelson, H. Gaudet. - N. Y. : Columbia University Press, 1948. - xxxiii, 178 р.
4. Lippmann W. Public opinion / W. Lippmann. - N. Y. : Macmillan, 1922. - x, 427 р.
5. McCombs M. Building consensus: The news media's agenda-setting roles / M. McCombs // Political Communication. - 1997. - Vol. 14, № 4. - Р. 433-443.
6. McCombs M. The Agenda-setting Function of Mass-Media / M. McCombs, D. Shaw // Public Opinion Quarterly. - 1972. - Vol. 36, № 3. - P. 176-187.
7. McCombs M. The Evolution of Agenda-Setting Research: Twenty-Five Years in the Marketplace / M. McCombs, D. Shaw // Journal of Communication. - 1993. - Vol. 43, № 2. - P. 58-67.
Р. Я. Мандель, астрантка, Нащональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого
ВПЛИВ ПРАВОВОГО МЕНТАЛ1ТЕТУ НА СВРОШТЕГРАЩЮ
Згвдно 3i ст. 11 Закону Украши «Про засади внутршньо! i зовшшньо! по-л^ики» забезпечення штеграцп Украши в европейський пол^ичний, еконо-мiчний, правовий проспр з метою набуття членства в Свропейському Союзi е одшею з основних засад зовшшньо! пол^ики держави. 13 березня 2014 р. Верховна Рада Украши прийняла Постанову «Про пвдтвердження курсу Украши на штегращю до Свропейського Союзу та пeршочeрговi заходи у цьому напрямЬ», у якш було вказано на незворотшсть цього курсу.
16 вересня 2014 р. ратифковано Угоду про асощацш мiж Укра'шою та €С. У цьому документ визначено заходи, як необхщно здшснити нашш дeржавi для поступово! штеграцп до €С. Однак слвд погодитися з думкою, що евро-штегращя мае стати прюритетною не лише для шститупв влади, але й для суспшьства в цшому [1, с. 48]. Зважаючи на це, актуально дослщити вплив нацюнального ментал^ету, зокрема правового, на шляху до рeалiзащi ще! мети.
Слово «ментал^ет» первинно походить вщ латинського mens, mentis -розум, думка, штелект; у тзш часи у французькш мовi mentalite стало бук-
