CC BY
32
K^Jjulребёнка
Неонатолопя / Neonatology
УДК 616-053.31-037 DOI: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196756
Соколова К.Ю.
Державний заклад «Днпропетровська медична академя МнСтерства охорони здоров'я Укра'/ни», м. Дн!про, Укра/на
II ■ ■■ ■ ■■■ ш
Час початку лкувальнот ппотермп та nepe6ir гiпоксично-iшeмiчноT eнцeфалопатiT у доношених
новонароджених
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(1):36-41. doi: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196756
Резюме. Актуальшсть. Сучасний стандарт проведення лжувальног гЫотермп у доношених новонароджених дтей з гтоксично-iшемiчною енцефалоnатieю вимагае початку гтотерми протягом перших шести годин життя. Невиршеним залишаеться питання щодо можливих переваг раннього початку г^ потермп (у вц першог години життя) з урахуванням рiзних моделей проведення процедури. Метою нашоЧ роботи було до^дження зв'язтв мiж часом початку фази пасивного охолодження лжувальног гтотерми та короткостроковими на^дками гmоксично-шемiчноi енцефалопатп. Матерiали та методи. Ана-лiз проявiв гтоксично-iшемiчноi енцефалопатп проводився залежно вiд часу початку гшотермп: в першу годину життя чи протягом перших 2—6 годин життя. Результати. У до^дження були включет 129 доношених новонароджених з асфкаею при народжент, яким проводилась лкувальна гтотермiя (модель системног гЫотермп з використанням простих засобiв охолодження). Серед немовлят iз рантм початком охолодження в 27,7 % (23/83) випадтв переби гmоксично-шемiчноi енцефалопатп був несприятли-вим. Серед новонароджених iз бшьш тзтм початком гжотерми 36,1 % (13/46) дтей мали несприятливий переби гтоксично-шемiчноi енцефалопатп. Не встановлено вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами з рiзним часом початку пасивного охолодження щодо частоти реестраци деструктивних гтоксично-шемiчних уражень мозку та летальних випадтв уна^док розвитку постшемiчного набряку мозку i полюрганно'г недостатностi (р = 0,551). Мiж групами спостереження були виявлет вiрогiднi вiдмiнностi щодо значень центральног' температури на момент госпiталiзацiiу вiддiлення штенсивно'гтерапп (33,17 ± 0,11 °С про-ти 33,85 ± 0,18 °С), вку досягнення щльово'г температури (4,64 ± 0,65 години проти 7,52 ± 1,35 години), тривалостi госmталiзацn в неонатальному стацюнарi (27,3 ± 1,4 дня проти 33,8 ± 2,7 дня, р = 0,020). Висновки. Не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей щодо короткострокових на^д^в гтоксично-шемiчного ураження залежно вiд часу початку пасивного охолодження в межах перших 6 годин життя. Але немов-лята, ят тдлягали пасивному охолодженню протягом першог години життя, мали бшьш низьт значення центральног' температури на момент госmталiзацn у вiддiлення ттенсивно'г терапп та швидше досягали щльово'г температури лкувальног гЫотермп.
Ключовi слова: новонароджеш; гтоксично-шемiчна енцефалопатiя; лшувальна гтотермiя
Вступ
rin0KcrnH0-meMi4Ha енцефалопатая (ГШ) обумов-люе значну частку уражень нервово! системи новонароджених дггей i е другою з найпоширешших причин дитячо! шватдносп, особливо в кра!нах з низьким та середшм рiвнем доходу [1, 2].
Лшувальна гiпотермiя (ЛГ, терапевтична гiпотермiя) е стандартом ведення новонароджених з Г1Е помГрно-го та тяжкого ступеня. Ниш ЛГ е единим доступним методом л^вання, який забезпечуе зниження ризику смерт або швалщносп в дггей вшэм 18—24 мюящ i по-кращуе довгостроковий прогноз нейророзвитку. Але
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Соколова Катерина Юрпвна, астрант кафедри пед1атрГ|" № 3 та неонатологи, Державний заклад «Днтропетровська медична академiя Мастерства охорони здоров'я Укра'"'ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; e-mail: mschilddoc@gmail.com; контактний тел.: +38(067)9254403.
For correspondence: Kateryna Sokolova, Postgraduate student of the Department of Pediatrics 3 and Neonatology, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: mschilddoc@gmail.com; contact phone: + 38 (067)9254403. Full list of author information is available at the end of the article
все ж сукупш показники летальностi та iнвалiдностi при Г1Е залишаються високими (40—50 %) навпъ за умови проведення ЛГ [3—7]. Це примушуе дослiдникiв переглядати стандарти проведення ЛГ. У п'яти великих рандомiзованих клИчних випробуваннях критери включення й умови реатзащ! ЛГ були схожими [8—12]. Зокрема, в ушх цих дослiдженнях був задекларований вiк початку ЛГ < 6 годин життя. Цей вш — терапевтич-не вiкно, що вiдповiдае латентному перiоду Г1Е, коли вщбуваеться короткочасне вiдновлення окисного ме-таболiзму i е можливiсть запоботи вториннiй енерге-тичнiй недостатностi та розвитку реперфузи, в^дповь дальних за втрату нейрошв [13, 14].
Даш досл!джень, проведених на експериментальних моделях Г1Е, показують, що чим рашше починаеться охолодження, тим бiльша ймовiрнiсть сприятливого прогнозу [15—17]. Аналопчно у великому клшчному дослiдження D.V. Azzopardi та спiвавт. (2009) була ви-явлена тенденцiя до покращення результат у дiтей, охолоджених до 4 годин життя [8, 17]. Але дотепер тшьки одне когортне дослщження, що включало 65 новонароджених, яю вижили, продемонструвало по-лiпшення результат моторного розвитку через 18—20 мюящв при ранньому початку ЛГ (< 3 годин життя) [18]. А в опублшованому в 2019 рощ ретроспективному когортному дослщженш M. Guillot та спiвавт. рання ЛГ, що почалася до 3 годин життя, не була пов'язана ш зi зменшенням проявiв ураження головного мозку за даними МРТ, ш з кращими результатами розвитку нервово! системи [14].
Дослiдження останнiх роив зосередились на про-блемi спонтанно!/пасивно! гшотерми — зниженнi температури тла протягом перших 16 годин тсля на-родження без додаткових втручань. Спонтанну гшо-термiю вважають проявом порушень чи змiни схеми терморегуляци у дiтей iз постгiпоксичними уражен-нями ЦНС. У новонароджених iз помiрною та тяжкою Г1Е спонтанно виникае гiпотермiя, причому в дггей iз тяжкою Г1Е температура тта була нижча порiвняно з немовлятами з помiрною Г1Е [7, 19]. Доведено, що при проведенш активного охолодження новонароджеш з короткостроковим несприятливим прогнозом Г1Е (значним ураженням шро! речовини на МРТ) потребу-вали меншо! iнтенсивностi охолодження (вищо! температури пристрою для охолодження) для шдтримки центрально! температури (температури ядра, ректаль-но! температури) в межах 33,0—34,0 °C протягом 72 годин [7].
ЛГ iз тдтримкою температури 33,0—34,0 °C протягом 72 годин забезпечуе оптимальне ведення дггей з Г1Е в умовах сучасних вiддiлень штенсивно! терапи кра!н з високим рiвнем доходГв. Новггая практика ЛГ в умовах кра!н з обмеженими ресурсами — сприяння пасивному охолодженню. Пасивне охолодження як фiзiологiчна вгдповгдь на гiпоксiю-iшемiю, що розви-ваеться у дiтей з Г1Е в першi години тсля народження, включене в алгоритм ЛГ, однак потенцшний нейро-протекторний ефект залишаеться невiдомим [20].
Зпдно з ушфшованим клИчним протоколом «По-чаткова, реашмацшна i пiсляреанiмацiйна допомога
новонародженим в Укра!ш» (наказ МОЗ Укра!ни вгд 28.03.2014 р. № 225) проводиться системна гiпотермiя з використанням простих засобiв охолодження. ЛГ може починатися з контрольованого пасивного охолодження з постшним мониторингом ректально! або аксиляр-но! температури тла дитини. Активне охолодження до досягнення дитиною вшу 6 годин розпочинае персонал транспортно! бригади до початку або п!д час транспор-тування. Мета — досягнути потрГбно! температури тта (33,0—34,0 °С) новонародженого протягом 1 години.
Можливим е початок контрольованого пасивного охолодження з першо! години життя вгдразу тсля за-кшчення первинно! реашмаци, якщо даш анамнезу i стан дитини свгдчать про можливГсть виникнення Г1Е. Але виникае питання щодо впливу часу шщаци гшотерми (фази пасивного охолодження) на ефектившсть ЛГ (чи будуть мати дГти з бгльш раннГм початком ЛГ бГльш сприятливий перебГг Г1Е).
Тож метою нашого дослГдження був ан^Гз проявГв Г1Е залежно вГд часу початку гшотерми: в першу годину життя чи протягом перших 2—6 годин життя.
Матерiали та методи
На проведення дослщження було отримано дозвт комюи з питань бюмедично! етики Державного закладу «Дншропетровська медична академiя Мiнiстерства охорони здоров'я Укра'ши». Досл!дження було одно-центровим, когортним, проспективним i проводилось на базi видтення штенсивно! терапи новонароджених КЗ «Дншропетровський спецiалiзований клГнГчний медичний центр матерi та дитини Гм. проф. М.Ф. Руднева ДОР» протягом 2015—2018 роив.
Критерiями включення були: верифшований дiа-гноз тяжко! асфшси при народженнi у доношених да-тей, наявнiсть пiдписано! батьками шформовано! згоди про проведення втручання, проведення ЛГ. На-явнГсть показань, процедура ЛГ, алгоритм ведення в постасфштичному торюдГ та проведення температурного мониторингу вiдповiдали положенням ушфшова-ного ключного протоколу «Початкова, реанiмацiйна i пiсляреанiмацiйна допомога новонародженим в Укра!-нГ» (наказ МОЗ Укра!ни вгд 28.03.2014 р. № 225).
Як короткотермiновi критери несприятливого прогнозу розглядали смерть внаслiдок полiорганно! недо-статностi та постiшемiчного набряку мозку, дiагностику деструктивних гiпоксично-iшемiчних уражень мозку при нейросонографiчному обстеженнi. Як додатковi критери сприятливого короткотермiнового прогнозу (у разi вГдсутностГ деструктивних гiпоксично-iшемiчних уражень мозково! тканини) розглядались вГдсутнГсть електроенцефалографiчних елементiв судом, наявнiсть повноцГнного перорального харчування [7, 20].
Статистичну обробку даних проводили за допомо-гою стандартних пакет прикладного статистичного аналiзу Statistica for Windows v. 6.1. Розраховували ста-тистичнГ критери, що можуть бути використанi для ви-6Грок з розподГлом, який не виповдае нормальному: точний критерiй Фшера, U-критерiй Манна — У!тнГ. Для вшх видГв аналiзу критичне значення рГвня значу-щостГ (p) приймалося за < 0,05.
Результати
У загальну групу спостереження були включеш 129 доношених новонароджених дiтей, якi мали тяжку ас-фiксiю при народженш та прояви гшоксично-шемГч-но! енцефалопатй' i яким проводилась ЛГ. Серед них 93 (72,1 %) дитини не мали несприятливих короткоча-сових наслГдыв Г1Е: вiдсутнi деструктивнi змши моз-ково! тканини, не було судомних проявiв (клiнiчних, електроенцефалографГчних), повне пероральне хар-чування. 36 (27,9 %) новонароджених мали деструктивш змiни мозково! тканини i/або померли протягом неонатального перiодy За часом шщацп' гiпотермiï всi пацieнти були розподГлеш так: контрольоване пасивне охолодження з першо! години життя проводилось у 83 (64,3 %) дггей. У 46 (35,7 %) новонароджених ЛГ розпо-чиналася шзшше (2-га — 6-та година життя).
Серед немовлят Гз раннiм початком охолодження 60 (72,3 %) дггей мали сприятливий перебГг Г1Е. В 23 (27,7 %) випадках перебГг Г1Е був несприятливим. 8 (9,6 %) немовлят померли внаслГдок розвитку постше-мГчного набряку мозку i полюрганно! недостатностГ, 15 (18,1 %) немовлят мали деструктивш гшоксично-ше-мГчш змши тканини головного мозку.
33 (71,7 %) новонароджеш з початком ЛГ протягом 2—6-ï години життя мали сприятливий перебГг Г1Е. Серед новонароджених Гз бГльш шзшм початком гшотерми' померли 2 (4,3 %) дитини, деструктивш ураження мозково! тканини мали 11 (30,6 %) (всього 13 новонароджених Гз несприятливим перебГгом Г1Е — 36,1 %). ЗгГдно з пГдрахунком точного критерш ФГшера були вГдсутш вГропдш вщмшносп мГж частотою несприятливих наслГдыв Г1Е в групах з рГзним часом початку Г1Е (p = 0,551). Не було встановлено вГрогГдних вГдмшностей i стосовно частоти летальних наслГдыв (p = 0,237).
Були проаналГзоваш вщмшносп груп спостереження щодо показниыв оцшки за шкалою Апгар, кислотно-лужного стану, артерГального тиску, частоти серцевих скорочень, даних вимГрювання мозкового кровотоку, тривалосп госшталГзацГ! в стацюнар^ часу досягнення повного перорального харчування, а також центрально! температури на момент госшталГзацГ! та вшу досягнення цгльового температурного коридору (табл. 1).
МГж групами спостереження були виявленГ вГро-пдш вГдмГнностГ щодо тривалостГ госшталГзацГ! дггей групи з початком ЛГ в 1-шу годину життя i групи з початком ЛГ на 2-гу — 6-ту годину (27,3 ± 1,4 дня проти 33,8 ± 2,7 дня, р = 0,020). Але при цьому не були виявленГ вГдмГнностГ щодо тяжкостГ клшГчних проявГв Г1Е. Серед немовлят Гз бГльш раннГм початком ЛГ Г1Е тяжкого ступеня (оцшка за шкалою Сарнат) у першГ днГ життя мали 17 (20,5 %) дггей, при бГльш пГзньому початку — 5 (10,9 %) (p = 0,223).
Рееструвались вГрогщш вГдмГнностГ центрально! температури на момент госшталГзацГ! у вГддГлення ш-тенсивно! терапГ! (33,17 ± 0,11 °C проти 33,85 ± 0,18 °C, р = 0,001), вГку досягнення цГльово! температури (4,64 ± 0,65 години проти 7,52 ± 1,35 години, р = 0,001). Були виявленГ вГропдш вГдмГнностГ часток дггей у гру-
пах спостереження, яы мали до моменту госшталГзацГ! у вГддГлення штенсивно! терапГ! температуру менше 33,0 °C: 28 (33,7 %) новонароджених у груш з початком ЛГ в 1-шу годину, 7 (15,2 %) дггей у груш з початком ЛГ на 2-гу — 6-ту годину (p = 0,025).
Факт вщсутносп вГрогГдних вГдмшностей коротко-строкових наслГдыв гшоксично-ГшемГчного ураження залежно вГд часу початку пасивного охолодження може мати пояснення. По-перше, показання до початку ЛГ в межах першо! години життя зазвичай стають очевид-ними при найтяжчих постасфштичних ураженнях (вГропдш вГдмГнностГ оцшки за шкалою Апгар в групах спостереження подаш в табл. 1). По-друге, визначення точних часових меж 6-годинного терапевтичного вшна неможливе, тому що час да пошкоджуючого фактора невГдомий (у нашому дослщженш тГльки у десято! час-тини пащентав цей час був очевидним — при вГдшару-ваннГ плаценти). По-трете, згГдно з наведеними рашше даними огляду лГтератури, ефективнГсть раннього (в межах перших 6 годин життя) початку ЛГ (апаратно! ЛГ) не е доведеною. В дослщженш Д.М. Суркова та ст-вавт. (2019) отримано подГбнГ результати, але стосовно Гнших часових промГжкГв початку ЛГ: до 6 годин життя i протягом 6—24 годин [21]. Звуження часових рамок терапевтичного вшна в межах перших 6 годин життя не впливае на результати нервово-псимчного розвитку згГдно з дослГдженнями С.П. Лапонога та сшвавт. (2011), але висновки отримано для методики кранюце-ребрально! гГпотермГ! [22].
1нщшвання пасивного охолодження в пологовому будинку перед госшталГзащею у вГддГлення штенсивно! терапГ! мае вирГшальне значення для бГльш раннього початку i бГльш швидкого досягнення цГльово! температури у дГтей Гз постасфштичним ушкодженням [17, 20]. Але новонароджеш з раннГм початком ЛГ ви-даються й бГльш схильними до виникнення переохо-лодження, можливо, через феномен спонтанно! гГпотермГ! як прояв порушення терморегуляци' при Г1Е. Тож баланс потенцшних нейропротекторних ефеклв i можливих ушкоджуючих вторинних змш потребуе по-дальшого вивчення.
Висновки
Не виявлено вГрогГдних зв'языв мГж часом початку пасивного охолодження в межах перших 6 годин життя та короткотермшовими наслГдками гшоксично-ГшемГчного ураження при проведенш системно! гГпотермГ! з використанням простих засобГв охолодження. Немовлята, як пГдлягали пасивному охолодженню протягом першо! години життя, мали нижчГ значення центрально! температури на момент госшталГзацГ! та швидше досягали цГльово! температури охолодження, що обумовлювало потенцшно позитивний ефект. Але ютотним був також ризик виникнення феномену пере-охолодження (вГрогГдно вища частка дГтей, яы мали до моменту госпГталГзацГ! у вГддГлення штенсивно! терапГ! температуру менше 33,0 °C).
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлГкту штерешв при пГдготовцГ дано! статтГ.
< о
СЛ
К)
о м о
о" з;
а
Ф
о
N
О
со
о
<
СЛ
о О
С
о
Со о
Швидшсть кровотоку передньо'1 м оз ко в о! артери (дтстолнна), 1-й день, см/с Швидшсть кровотоку передньо'1 м оз ко в о'| артери (систолнна), 1-й день, см/с Лактат кров1, ммоль/л (1-й день) Оцшка кислотно-лужного стану, рН (1-га) Оцшка кислотно-лужного стану, РС02ммрт,т.(2-га) ° * * 5 Я ш з О * ° х То н " ш ь -1 х о ш н — I о Оцшка кислотно-лужного стану, ВЕ (2-га) Лактат кров1, ммоль/л (1-й день) Оцшка кислотно-лужного стану, рН (1-ша) Оцшка кислотно-лужного стану, РС02ммрт,,(1-ша) ° £ 1 х' г я ш з О * ° х и н о ш ь р х о = ^ н Ш X о Оцшка кислотно-лужного стану, ВЕ (1-ша) Частота серцевих скорочень Артер1альний тиск Оцшка за шкалою Апгар на 5-й хвилиш Оцшка за шкалою Апгар на 1-й хвилиш Маса при наро-дженш, г и Показники
10,42 33,04 1,48 7,36 38,66 55,29 -3,39 3,11 7,30 38,11 65,53 -7,60 120,99 52,75 4,50 2,68 3383 го Середне Група з початком Л Г у 1-шу годину життя (п = 83)
0,97 2,34 0,27 0,01 1,66 1,95 0,54 0,45 0,01 1,65 3,17 0,60 2,27 1,36 0,14 0,15 и Похибка середнього
8,70 29,75 н о 7,370 38,00 52,50 -4,15 3,50 7,30 35,25 58,50 -7,50 118,5 51,00 о о 2,00 3350 ■Р» Мед1ана
о о о 10,70 о о 6,90 27,000 35,90 -13,00 0,120 6,90 15,50 50,00 -18,10 74,00 34,00 1,00 о о о 2365 (Л МПштит
28,00 67,00 4,50 7,51 86,00 121,0 7,50 6,80 7,53 87,00 156,0 14,80 162,0 83,00 8,00 6,00 5050 ф Мах1тит
9,68 29,22 3,37 7,367 37,22 52,24 -3,22 10,38 7,30 38,83 57,50 1 о Ъ 127,8 53,34 5,52 3,63 3451 »«1 Середне Група з початком Л Г на 2-гу — 6-ту годину життя (п = 46)
1,20 2,30 1,15 0,01 1,45 2,03 0,88 6,12 0,016 1,87 3,05 0,95 3,32 2,13 0,23 0,26 со со 00 Похибка середнього
7,75 26,80 1,65 7,35 35,50 53,00 -3,50 о о 7,31 36,50 54,00 -5,90 127,00 53,00 6,00 со о 3400 о Мед1ана
ю о 15,00 0,35 7,20 26,00 31,00 -15,00 0,08 7,02 21,00 20,00 -22,70 72,00 34,00 о о о 1,00 2300 И о МПштит
25,00 55,000 10,60 7,57 60,00 78,00 15,00 77,00 7,51 82,00 140,00 17,70 168,00 87,00 8,00 7,00 5100 И И Мах1тит
0,566 0,547 0,444 0,897 0,913 0,390 0,96 0,29 0,761 0,612 0,143 0,115 0,065 0,840 0,000 0,003 0,754 И го I о О ь'Й и з! I ® Т з ? * Т ?
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1ндекс резистентности передньо! мозково! артери, 1-й день 0,68 0,02 0,68 0,46 1,00 0,68 0,02 0,70 0,44 0,91 0,580
Швидшсть кровотоку передньо! мозково! артери (сист^чна), 2-й день, см/с 35,55 2,70 35,04 6,80 90,00 32,42 3,21 28,30 14,02 80,90 0,150
Швидшсть кровотоку передньо! мозково! артери (фаст^чна), 2-й день, см/с 11,76 1,17 10,90 1,70 32,00 11,81 1,76 7,43 4,30 34,96 0,644
1ндекс резистентности передньо! мозково! артери, 2-й день 0,64 0,02 0,70 0,40 0,80 0,73 0,11 0,64 0,40 0,70 0,683
Швидшсть кровотоку у вен Галена, 1-й день, см/с 6,30 0,47 6,00 0,00 15,50 6,31 0,92 4,60 2,000 16,70 0,546
Швидшсть кровотоку у вен Галена, 2-й день, см/с 6,54 0,40 6,00 3,10 12,00 10,19 3,87 5,70 5,50 12,00 0,898
Час досягнення по-вного перорального харчування, дн 20,53 192 20,00 7,00 34,00 20,53 1,67 20,00 7,0 51,00 0,171
Тривалють гостта-лiзацi!, дш (дней, як вижили) 27,27 1,40 26,00 12,00 64,00 34,11 2,70 31,00 17,00 76,00 0,020
Ректальна температура на момент госпiталiзацi!, °С 33,17 0,11 33,30 29,50 36,50 33,85 0,18 33,75 31,40 36,40 0,001
Вт досягнення цтьово! температу-ри, години 4,64 0,65 4,00 1,00 - 7,52 1,35 6,000 3,00 - 0,001
References
1. Lee AC, Kozuki N, Blencowe H, et al. Intrapartum-related neonatal encephalopathy incidence and impairment at regional and global levels for 2010 with trends from 1990. Pediatr Res. 2013;74 Suppl 1(Suppl 1):50-72. doi:10.1038/ pr.2013.206.
2. Lawn JE, Blencowe H, Oza S, et al. Every Newborn: progress, priorities, and potential beyond survival. Lancet. 2014;384(9938):189-205. doi:10.1016/S0140-6736(14)60496-7.
3. Jacobs SE, Berg M, Hunt R Tarnow-Mord WO, Inder TE Davis PG. Cooling for newborns with hypoxic ischaemic encephalopathy. CochraneDatabase Syst Rev. 2013;(1):CD003311. doi:10.1002/14651858.CD003311.pub3.
4. Enweronu-Laryea C, Martinello KA, Rose M, et al. Core temperature after birth in babies with neonatal encephalopathy in a sub-SaharanAfican hospital setting J Physiol. 2019;597(15):4013-4024. doi:10.1113/JP277820.
5. El-Dib M, Inder TE, Chalak LF, Massaro AN, Thoresen M, Gunn AJ. Should therapeutic hypothermia be offered to babies with mild neonatal encephalopathy in the first 6h after birth?. Pediatr Res. 2019;85(4):442-448. doi:10.1038/s41390-019-0291-1.
6. Chiang MC, Jong YJ, Lin CH. Therapeutic hypothermia for neonates with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatr Neonatol. 2017;58(6):475-483. doi:10.101(/j.pedneo.2016.11.001.
7. Mietzsch U, Radhakrishnan R Boyle FA, Juul S, Wood TR Active cooling temperature required to achieve therapeutic hypothermia correlates with short-term outcome in neonatal hypoxic-ischaemic encephalopathy. J Physiol. 2020;598(2):415-424. doi:10.1113/JP278790.
8. Shankaran S, LaptookAR EhrenkranzRA, et al. Whole-body hypothermia for neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy. NEnglJ Med. 2005;353(15):1574— 1584. doi:10.1056NEJMcps050929.
9. Gluckman PD, Wyatt JS, Azzopardi D, et al. Selective head cooling with mild systemic hypothermia after neonatal encephalopathy: multicentre randomised trial. Lancet. 2005;365(9460):663-670. doi:10.1016/S0140-6736(05)17946-X.
10. Azzopardi DV, Strohm B, Edwards AD, et al. Moderate hypothermia to treatperinatal asphyxial encephalopathy [published correction appears inNEnglJMed 2010 Mar 18;362(11):1056]. N Engl J Med. 2009;361(14):1349-1358. doi:10.1056/ NEJMoa0900854.
11. Simbruner G, Mittal RA, Rohlmann F, Muche R neo.nEURO.network Trial Participants. Systemic hypothermia after neonatal encephalopathy: outcomes of neo.nEURO.network RCT. Pediatrics. 2010;126(4):e771-e778. doi:10.1542/ peds.2009-2441.
12. Jacobs SE, Morley CJ, Inder TE, et al. Whole-body hypothermia for term and near-term newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy: a randomized controlled trial. Arch Pediatr Adolesc Med. 2011;165(8):692-700. doi:10.1001/ archpediatrics.2011.43.
13. Lemyre B, Chau V Hypothermia for newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy. Paediatr ChildHealth 2018;23(4):285-291. doi:10.1093/pch/pxy028.
14. Guillot M, Philippe M, Miller E, et al. Influence of timing of initiation of therapeutic hypothermia on brain MRI and neurodevelopment at 18 months in infants with HIE: a retrospective cohort study. BMJ Paediatr Open. 2019;3(1):e000442. doi:10.1136/bmjpo-2019-000442.
15. Roelfsema V, Bennet L, George S, et al. Window of opportunity of cerebral hypothermia for postischemic white matter injury in the near-term fetal sheep. J Cereb BloodFlowMetab. 2004;24(8):877-886. doi:10.1097/01.WCB.0000123904.17746.92.
16. Sabir H, Scull-Brown E, Liu X, Thoresen M. Immediate hypothermia is not neuroprotective after severe hypoxia-ischemia and is deleterious when delayed by 12 hours in neonatal rats. Stroke. 2012;43(12):3364-3370. doi:10.1161/ STROKEAHA.112.674481.
17. Lemyre B, Ly L, Chau V, et al. Initiation ofpassive cooling at referring centre is most predictive of achieving early therapeutic hypothermia in asphyxiated newborns. Paediatr ChildHealth 2017;22(5):264-268. doi:10.1093/pch/pxx062.
18. Thoresen M, Tooley J, Liu X, et al. Time is brain: starting therapeutic hypothermia within three hours after birth improves motor outcome in asphyxiated newborns. Neonatology. 2013;104(3):228-233. doi:10.1159/000353948.
19. Enweronu-Laryea C, Martinello KA, Rose M, et al. Core temperature after birth in babies with neonatal encephalopathy in a sub-SaharanAfrican hospital setting. J Physiol. 2019 Aug;597(15):4013-4024. doi:10.1113/JP277820.
20. Shellhaas RA, Chang T, Tsuchida T, et al. The American Clinical Neurophysiology Society's Guideline on Continuous Electroencephalography Monitoring in Neonates. J Clin Neurophysiol. 2011;28(6):611-617. doi:10.1097/ WNP.0b013e31823e96d7.
21. Surkov DM, Mokhulska OM. Temperature control during the therapeutic hypothermia period in neonates with hypoxicischemic encephalopathy. ActualProblems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology. 2019;(1):26-32. doi:10.11603/24116-4944.2019.1.10177. (in Ukrainian).
22. Laponog SP. Features of the course of temperature changes in newborns with severe asphyxia during a session of craniocerebral hypothermia. Medicni perspektivi. 2011;16(2):35—42. (in Ukrainian).
OTpuMaHo/Received 04.01.2020 Pe^H30BaH0/Revised 15.01.2020 npmHQTO go gpyKy/Accepted 23.01.2020 M
Information about author
Kateryna Sokolova, Postgraduate student of the Department of Pediatrics 3 and Neonatology, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Dnipro, Ukraine; e-mail: mschilddoc@gmail.com; contact phone: + 38 (067) 9254403.
Соколова К.Ю.
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
Время начала лечебной гипотермии и течение гипоксически-ишемической энцефалопатии
у доношенных новорожденных
Резюме. Актуальность. Современный стандарт проведения ишемической энцефалопатии. Не установлены достоверные лечебной гипотермии у доношенных новорожденных детей с различия между группами с разным временем начала пас-
гипоксически-ишемической энцефалопатией требует начала гипотермии в течение первых шести часов жизни. Нерешенным остается вопрос о возможных преимуществах раннего начала гипотермии (в возрасте первого часа жизни) с учетом различных моделей проведения процедуры. Целью нашей работы было исследование связей между временем начала фазы пассивного охлаждения лечебной гипотермии и краткосрочными последствиями гипоксически-ишемической энцефалопатии. Материалы и методы. Анализ проявлений гипокси-чески-ишемической энцефалопатии проводился в зависимости от времени начала гипотермии: в первый час жизни или в течение первых 2—6 часов жизни. Результаты. В исследование включены 129 доношенных новорожденных с асфиксией при рождении, которым проводилась лечебная гипотермия (модель системной гипотермии с использованием простых средств охлаждения). Среди младенцев с ранним началом охлаждения в 27,7 % (23/83) случаях течение гипоксически-ишемической энцефалопатии было неблагоприятным. Среди новорожденных с более поздним началом гипотермии 36,1 % (13/46) детей имели неблагоприятное течение гипоксически-
сивного охлаждения относительно частоты регистрации деструктивных гипоксически-ишемических поражений мозга и летальных случаев вследствие развития постишемическо-го отека мозга и полиорганной недостаточности (р = 0,551). Между группами наблюдения выявлены достоверные различия центральной температуры на момент госпитализации в отделение интенсивной терапии (33,17 ± 0,11 °С против 33,85 ± 0,18 °С), возраста достижения целевой температуры (4,64 ± 0,65 часа против 7,52 ± 1,35 часа), продолжительности госпитализации в неонатальном стационаре (27,3 ± 1,4 дня против 33,8 ± 2,7 дня, р = 0,020). Выводы. Не выявлены достоверные отличия краткосрочных последствий гипоксиче-ски-ишемического поражения в зависимости от времени начала пассивного охлаждения в пределах первых 6 часов жизни. Однако младенцы, подлежащие пассивному охлаждению в течение первого часа жизни, имели более низкие значения центральной температуры на момент госпитализации и быстрее достигали целевой температуры охлаждения. Ключевые слова: новорожденные; гипоксически-ишеми-ческая энцефалопатия; лечебная гипотермия
K.Yu. Sokolova
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
The time of initiation of therapeutic hypothermia and the course of hypoxic-ischemic encephalopathy
in term newborns
Abstract. Background. The current algorithm for therapeutic hypothermia in full-term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy requires the initiation of hypothermia within the first six hours of life. But the question remains unsolved about the possible benefits of early initiation of hypothermia (within the first hour of life), taking into account the different models of the procedure. The aim of our work was to investigate the relationship between the time of initiation of the phase of passive cooling of therapeutic hypothermia and the short-term effects of hypoxic-ischemic en-cephalopathy. Materials and methods. Analysis of manifestations of hypoxic-ischemic encephalopathy was performed depending on the time of hypothermia initiation: in the first hour of life or during the first 2-6 hours of life. Results. The study included 129 full-term infants with asphyxia at birth, who underwent therapeutic hypothermia (a model of systemic hypothermia using simple means of cooling). Among infants with an early initiation of cooling, the course of hypoxic-ischemic encephalopathy was unfavourable in 27.7 % (23/83) of cases. Among newborns with later initiation of hypothermia, 36.1 % (13/46) of children had an adverse course of
hypoxic-ischemic encephalopathy. No significant changes were found between the groups with different time of initiation of passive cooling in terms of the frequency of destructive hypoxic-ischemic brain lesions and fatal cases due to the development of post-isch-emic brain edema and multiple organ failure (p = 0.551). Significant differences were observed between the groups in terms of the core body temperature at the time of hospitalization in the neonatal hospital (33.17 ± 0.11 °C vs. 33.85 ± 0.18 °C), the age at reaching the target temperature (4.64 ± 0.65 hours vs. 7.52 ± 1.35 hours), duration of hospitalization in neonatal department (27.3 ± 1.4 days vs. 33.8 ± 2.7 days, p = 0.020). Conclusions. No significant differences were found in the short-term effects of hypoxic-ischemic lesions depending on the initiation of passive cooling within the first 6 hours of life. However, infants, who were passively cooled during the first hour of life, had lower core body temperatures at the time of hospitalization and reached the target cooling temperature faster.
Keywords: newborns; hypoxic-ischemic encephalopathy; therapeutic hypothermia
