CC BY
60
Наукове життя
О. О. Полщук, астрант
ВРЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОПОЛ1ТИЧНИХ КОНФЛ1КТ1В ЯК ФАКТОР НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Етнопол^ичш конфлiкти вiдбуваються в результатi загострення проти-рiч мiж правом нацп на самовизначення i принципом непорушносп тери-торiальних кордонiв конкретно! держави. Цього типу конфлшти частiше виникають у недемократичних державах, як правило, де вщсутне чи мало-розвинене громадянське сустльство, непослiдовною е етнонащональна полiтика. Провокувати етнополiтичнi конфлiкти можуть також зовшшш деструктивнi сили. Проблема прогнозування, вир^ення та запобiгання етнопол^ичним конфлiктам в Укра!'ш набула особливо! актуальность I! вирiшення е одним iз головних чинникiв гарантування нащонально! без-пеки держави. Актуальнiсть ще! проблеми обумовлена тим фактом, що Укра!на е багатоетнiчною за складом. Урегулювання конфлiктiв у регiонах, яю межують з Укра!ною, визначено Законом Укра!ни «Про основи нащонально'! безпеки Укра!ни» вiд 19 червня 2003 р. як один iз прюршепв державно! полiтики з питань нащонально'! безпеки у зовшшньопол^ичнш сферi [1, с. 21].
Дослщженням етнополiтичних конфлiктiв займалися зарубiжнi i втиз-нянi науковцi. 1х увага зосереджена на визначенш поняття «етнопол^ичний конфлшт», його типолопзацп, механiзмiв урегулювання та попередження. Серед втизняних дослщниюв, якi висвiтлюють цю проблему у сво!х пра-цях, слiд вщзначити О. Майбороду, Г. Перепелицю, В. Котегоренка, I. Кре-сiну.
Етнопол^ичш конфлiкти е дуже складним явищем у сучаснiй полiтичнiй практицi. Можливють !х вирiшення залежить вiд багатьох факторiв: вста-новлення причин виникнення, ч^ко! класифшащ'!, правильно! стратеги врегулювання. Цi фактори визначають кiнцевий результат. Складшсть кожного з конфлiктiв обумовила вщсутшсть ушверсально! теоретично! моделi врегулювання етнопол^ичниого конфлiкту. При вирiшеннi таких конфлш^в необхiдно керуватися правовими та пол^ичними методами у по-еднанш iз заходами державно! етнонащонально! пол^ики i мiжнародного права. Завдяки пол^ичним механiзмам здiйснюеться пошук згоди мiж кон-флiктуючими сторонами за допомогою переговорiв та посередницьких процедур [2, с. 365-366].
У мiжнароднiй практищ для врегулювання етнополiтичних конфлiктiв залучаються недержавнi посередники, до яких належать громадсью органь защ'!, рухи, приватш особи. Це зумовлено пiдвищенням ролi громадянсько-
Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
го суспшьства в демократичних державах. Таке посередництво передбачае вплив на громадську свщомють, чого неможливо здшснити залученням лише державних структур. Бшьшою довiрою у конфлштуючих сторш як неупереджеш посередники користуються неурядовi (громадськi) оргашза-цп чи приватш особи на вiдмiну вщ прямого державного посередництва [3, с. 94].
При розв'язанш етнополiтичних конфлштсв доцiльнiше залучати спшь-но державш структури i громадськi оргашзацп. Держава i громадянське суспiльство тiсно пов'язаш мiж собою. Стосовно Украши складшсть по-лягае нерозвиненiстю громадянського суспшьства. Потребуе значно'1 уваги вирiшення проблеми фшансування iнституцiй громадянського суспiльства. Громадсью оргашзацп не можуть дiяти ефективно i неупереджено, оскшь-ки вони залежш вiд фiнансування.
Перспективним е вщкриття незалежних аналiтичних iнститутiв для про-ведення дослiджень з урегулювання етнополiтичних конфлiктiв. Вони також могли б здшснювати монiторинг вiдносин мiж етнiчними групами в Украшу а в разi потреби оперативно повщомляти про появу загрози, п масштаб, причини i можливi шляхи вирiшення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про основи нацiональноi безпеки Украiни : Закон Украши вщ 19 черв. 2003 р. № 975-4 // Стратег. панорама. - 2003. - № 3-4. - С. 18-25.
2. Правовi засади державно1' етнонацюнально1' полынки Украши : монографiя / I. О. Кресша, А. А. Коваленко, Л. I. Лойко та ш. ; за ред. I. О. Кресшоь - К. : Логос, 2011. - 400 с.
3. Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов : учеб. пособие / М. М. Лебедева. - М. : Аспект Пресс, 1999. - 271 с.
