CC BY
11
ка № 1) домшують нориця звичайна i мишак жовтогорлий. Субдомiнантним е мишак лiсовий, мiдиця звичайна менш поширена. На дiлянцi № 2 домшан-тними е три види: мишак жовтогорлий, нориця руда i мщиця звичайна. Мишак лiсовий трапляеться рщше.
Отже, при бiльшiй частщ бука лiсового у складi соснового насаджен-ня чисельнiсть дрiбних ссавщв змiнюеться, зокрема чисельнiсть мiдицi зви-чайно! та мишака жовтогорлого збшьшуеться на 76,9 i 18,5 %, а чисельшсть норицi рудо! та мишака люового знижуеться вiдповiдно на 75,0 i 21,9 %. На Розточчi в соснових насадженнях з рiзною часткою бука лiсового, о^м рiз-ницi в чисельностi мшротерюфауни, виявлено змiни у спiввiдношеннi видiв дрiбних ссавцiв:
мiдиця звичайна : мишак жовтогорлий : мишак люовий : нориця руда (10Сз+Бкл, Гз) 1,0 : 7,3 : 1,3 : 10,7 - 1,0 : 2,1 : 0,1 : 1,9 (9Сз1Бкл+Гз)
Лггература
1. Булахов В.Л. Млекопитающие степных лесов и их значение// Вопросы степного лесоведения и охраны природы. - Труды комплексной экспедиции ДГУ: Сб. научн. трудов. -Днепропетровск. - 1977, вып. 8. - С. 138-143.
2. Виноградов Б.С., Громов И.М. Грызуны фауны СССР. Изд-ние 2-ое, доп. и испр. -Ленинград: Наука, 1984. - 273 с.
3. Загороднюк 1.В. Польовий визначник др1бних ссавщв Украши// Пращ Терюлопч-но! школи. - Ки!в. - 2002, вип. 5. - 60 с.
4. Рудишин М.П. Розмщення 1 динамша чисельносп мишопод1бних гризушв у За-хщному Люостепу Украшсько! РСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958. - 28 с.
5. Рудишин М.П. Еколопя популяцш гризушв захщного репону Украши. - Автореферат дис. ... док. бюл. наук. - Дншропетровськ, 1998. - 42 с.
6. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши (еколопя, значення, охорона). -Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973. - 258 с.
УДК630*245.11:630*332.3:63 А.€. Червонный, канд. бюл. наук;
М.М. Падш, канд. бюл. наук;
Б.Ф. Танцюра, канд. с.-г. наук;
Я.Д. Фучыло, канд. с.-г. наук - Боярська ЛДС
ВПЛИВ ВНЕСЕННЯ В ГРУНТ ПОДР1БНЕНО1 ДЕРЕВИНИ Г1ЛОК
ТА ГУМ1СОЛУ НА МЕЗОФАУНУ
Розглянуто результати дослщжень впливу внесення в грунт вiдходiв вщ рубок люу у виглядi подрiбненоi деревини гшок i гумюолу на видовий склад та чисельшсть мезофауни.
Ключов1 слова: мезофауна, подрiбнена деревина гiлок, гумiсол, дерново-сла-ботдзолистий грунт.
A.Ye. Chervonnyj; M.M. Padij;
B.F. Tanciura; Ya.D. Fuchilo -Boyarka Forestry Station
The effect of ramial chipped wood and humisol on the soil mezofauna
The effect of forest wastes, ramial chipped wood, and humisol on the species quantity of soil mezofauna have been shown.
Keywords: mezofauna, ramial chipped wood, humisol, sod-podzolic soil.
Стан проблеми та методика дослвджень. В Укра'ш, як i у багатьох шших кра'нах, склалася дуже складна ситуащя, пов'язана з деградащею грун-TiB, у тому числi i лiсових, зменшенням вмюту в них гумусу, зниженням про-дуктивностi i бюлопчно! стiйкостi лiсових екосистем. Застосування подрiб-нено!' деревини гiлок, яю на практицi, як правило, спалюються, для покра-щання родючостi грунив, а також гумiсолу (водно! витяжки i3 бiогумусу) мо-жуть ютотно сприяти покращанню ще1' ситуацп. Про це свiдчать результати наших дослщжень та iнших авторiв [10-20].
Дослщження мезофауни на експериментальних дiлянках ми проводили протягом всього вегетацшного перюду. Для виконання 1'х використаш за-гальновизнанi методики [1-9]. До мезофауни належать представники ряду ти-тв i класiв тварин, проте переважну бшьшють у зiбраному матерiалi стано-вили комахи, незначний вщсоток - павуки та клiщi, багатошжки i дощовi черви. Переважна бшьшють мезофауни пов'язана з грунтом. Вона неоднорщ-на, тому 11 доцшьно роздiлити на три групи:
1. Види, що все свое життя проводять у грунт (як дощовi черви тощо).
2. Види, що у преiмагiнальних фазах розвитку живуть у грунт i лише у фазi iмаго з'являються на його поверхш для спаровування, вщкладан-ня яець, а деяю також для додаткового живлення.
3. Види, яю лише частково пов'язаш з грунтом (заляльковуються в ньому, або, ^м того, там живуть 1'х личинки, наприклад, озима та ш-шi пiдгризаючi совки).
З метою вивчення грунтово!' мезофауни викопували щомiсяця (в чер-внi-вереснi) на кожнiй дшянщ по три облiковi ями розмiрами 0,5x0,5x0,5 (м). Обстеження грунту велись пошарово, глибина кожного шару - 10 см. Для ви-явлення нематод з трьох верхнiх шарiв брали проби грунту у мшечки. У ла-боратори 1'х спочатку переЫвали на ситах для вщокремлення цист, потiм -вiдмочували у водi для видiлення личинок нематод.
Для облжу видiв, що живуть на поверхш грунту i не лгають (деякi Ca-rabidae, Tenebrionidae, Meloidae, Scarabaeidae), застосовували пастки Барбера, що являють собою банки, закопаш в грунт так, щоб 1'х горловина знаходилась на рiвнi поверхш грунту. Для фшсаци комах, яю потрапляли в банки, наливали 2 %-ий розчин формалiну. Через 5-7 дшв вiдловлених комах, павуюв та ш-ших вибирали i дослiджували.
Результати дослiджень. Одержанi при розкопках дат (табл. 1) свщ-чать про те, що видовий склад безхребетних на дшянках вщносно бщний. З числа виявлених видiв лище металевий кв^ко'д (Anomalia dubia Scop., Scara-bacidae) та частково ногохвютки (Collembola) траплялись у помггнш юлькос-тi. Що стосуеться загрози люовим рослинам з боку виявлених видiв, то необ-хiдно зазначити, що серед них е потенцшно небезпечш шкiдники - хрущi (Scarabacidae), дротяники (Elateridae), озима совка (Scotia segetum Schiff.), але вони траплялись поодиноко або у незначнш юлькосл, тому ютотно!' шкоди рослинам не завдали.
У зонi ризосфери рослин ми вивчили також видовий склад фггонема-тод. Всього виявлено 18 видiв останшх, iз них чотири домiнуючi види:
Pratylenchus pratensis, Pratilenchus nanus, Aerobiloides buichlii, Tylenchorinchus dubius. Загальна чисельнiсть фiтонематод становила 1200 особин у перера-хунку на 100 см3 грунту. Найбшьш чисельний вид Pratylenchus pratensis (330 особин на 100 см3 грунту).
Табл. 1. Видовий склад та поширення tpyHmoeoiмезофауни на експериментальних дтянках за даними розкопок tpyHmy
№ з/п Назва виду або родини Латинська назва Ряд, родина Як часто знаходили
Клас комахи (Insecta)
1 Ногохв1стка Collembola Collembola ++
2 Жужелиця Amara sp. Coleoptera, Carabidae +
3 Жужелиця-б1гунець Bembidion sp. ++
4 Жужелиця Pterostichus sp. +
5 Хрущ травневий Melolontha sp. +
6 Хрущ червневий Amphimalus solstitialis L. Scarabaeidae +
7 Металевий кв^ко'щ Anomala dubia Scop. +++
8 Пщаний кв1тко'1'д Anomala errans F. +
9 Оленка Epicometis hirta Poda. +
10 Поавна Кузька Anisoplia segetum Hbst. +
11 Бронз1вка Cetonia aurata L. +
12 Малашка Malachius viridis F. Merylidae +
13 Буроногий ковалик Melanotus brunnipes Germ. Elateridae +
14 Смугастий ковалик Agriotes lineatus L. +
15 Шаховий ковалик Prosteron tessellatum L. +
16 С1рий ковалик Lacon murinus L. +
17 Пщаний мщляк Opatrum sabulosum L. Tenebrionidae ++
18 Чорниш Pedins sp. +
19 Озима совка Scotia segetum Schiff. Leptoptera, Noctuidae +
20 Пщгризаюч1 совки Scotia sp. +
21 Мухи-ктир1 Asilidae Diptera, Asilidae +
Кшьчасл черви (Oligochaete"
22 Дощов1 черв'яки Lumbricus sp., Dendrobaena sp. Annelides, Oligochaete + +
У результат розкопок на дослщних дшянках не виявлено пошкоджень корешв люових рослин шюдниками, що е закономiрним, оскiльки при обсте-женш грунту виявлена незначна кiлькiсть личинок ентомошюдниюв. При цьому виявлена досить помина кiлькiсть корисних видiв, а саме: личинок i зрщка жуюв жужелиць (Carabidae), личинок ктирiв (Asilidae) та дощовi черв'яки. Поодиноко були виявлеш жуки оленки (Epicometis hirta Poda.), п,явицi (Lema melanopus L., Chrysomelidae).
У результатi аналiзу в польових i лабораторних умовах надземно!, як i тдземно!, частини Ыянщв i саджанцiв лiсових рослин, як на варiантах досль ду, так i на контрольних дiлянках, не було виявлено шюдливо! ентомофауни в кшькост^ яка б могла вплинути на !х рiст i розвиток.
Облiк наземно! мезофауни за допомогою пасток Барбера показав, що бшьшють iз 55-ти виявлених видiв трапляеться поодиноко або у незначнш
кiлькостi (табл. 2). Поряд з тим 11 видiв зустрiчалися частiше, а деяк з них -навггь у значнiй кiлькостi. Проте, необхщно враховувати, що отриманi данi являють собою сумарну кiлькiсть особин з декшькох десяткiв пасток, в кож-нiй з яких було звичайно по 1-2 екземпляри.
Табл. 2. Видовий склад та поширення безхребетних, _вiдловлених за допомогою пасток Барбера_
№ з/п Назва виду або родини Латинська назва Ряд, родина Як часто знаходили
Клас комахи (Insecta)
1 Б^унець блискучий Bembidion lampros L. Coleoptera, Carabidae ++
2 Б^унець Bembidion sp. ++
3 Жужелиця Pterostichus cupreus L. +
4 Жужелиця P. sericeus F-w. +
5 Волохата жужелиця Ophonus rufipes Deg. ++
6 Жужелиця Harpalus distinguendus Duft. +
7 Жужелиця Amara ovata F. +
8 Скакун Cicindella hybryda L. +
9 Оленка Epicometis hirta Poda. Scarabaeidae ++
10 Червневий хрущ Amphimalus solstitialis L. ++
11 Гнойовик Aphodius fossor L. +
12 Поавна Кузька Anisoplia segetum Hrbst. ++
13 Бронз1вка Cetonia aurata L. +
14 Гопл1я Hoplia graminicola F. +
15 Мертвощ Silphidae sp. Silphidae +
16 Пщаний мщляк Opatrum sabulosum L. Tenebrionidae ++
17 П'явиця Lema melanopus L. Chrysomelidae +
18 Майка Meloe sp. Meloidae +
19 Сонечко 5-крапкове Coccinella 5-punctata L. Coccinellidae ++
20 Малашка Malachius sp. Melyridae +
21 Мурашки Formica fusca L. F. cinerea Mayr. Lasius sp. Hymenoptera Formicidae ++ ++ ++
Клас павуки (Arachnidae)
22 Павук Lycosidae sp. Araneina, Lycosidae +
Так, в пастки потрапляло чимало саранових (Acrididae). Це полiфаги, для нас вони не являють особливого штересу. Те ж саме можна сказати про клошв-щитниюв (Pentatomidae). Навесш часто до пасток потрапляли цикадки (Cicadellidae), але шсля першо! декади липня 1х не було. Серед спшманих пастками часто траплялось кшька видiв жужелиць, особливо Cicindela hybryda L. - хижак, що винищуе рiзних комах, та волохата жужелиця (Opho-nus rufipes Deg.). Цi жуки можуть пошкоджувати рослини. Серед жужелиць навеснi та в кшщ лiта в пом^нш кiлькостi траплялись дрiбнi жуки роду Bem-bidion, ix ще звуть б^унцями. Цей рiд включае близько 200 видiв, якi е хижа-ками, живляться в основному яйцями комах, не лгають. З середини липня протягом 4-5 тижшв частенько в пастки потрапляли жуки мертвощи - Nic-rophorus vespillo L. та Silpha obscura L., шюрощ - Dermestes olivieri Lep. Невь домо, що ix приваблювало, можливо запах уражених грибами скiпок дереви-ни (ПДГ) та мiцелiй i плодовi тiла базидiальниx грибiв. Досить широко в збо-
рах представлена родина пластинчастовусих (Scarabaeidae). У червш в знач-нiй кiлькостi вщзначений металевий кв^ко'д (Anomala dubia Scop.), який зви-чайно поширений на шщаних грунтах. Окремо необхiдно сказати про брон-зiвку (Cetonia aurata L.), потозiю (Potosia sp.) та представниюв шшо! родини вусачiв (Cerambycidae) - прюнуса (Prionus coriarius L.), личинки яких зви-чайно розвиваються в гнилих пеньках. Пщвищену чисельшсть 1х (та ще гнойовика - Aphodius sp.) можна пояснити тим, що жуюв приваблювала ПДГ, що розкладаеться (на дiлянках, де вносилась ПДГ 1х значно бiльше, шж в контролi). Цi види шяко! шкоди рослинам не завдають.
Виявлена на дшянках також шдвищена кшьюсть мурашок. Яко'сь за-лежностi в 1х розселеннi не спостер^аеться. У значнш чисельностi в пастки потрапляв також представник класу багатонiжок (Myriapoda) - кивсяк (Schi-zophyllum sabulosum). Кивсяки живляться здебшьшого рослинними рештка-ми. Чисельнiсть 1х у пастках на дшянках, де вносилась ПДГ, значно бшьша, шж в контроль Вважаемо, що цей вид не становить будь-яко!' небезпеки для рослин. У пастках зрщка траплялись ще гусениц совок, а з шших класiв - па-вуки. Напевно, вони потрапили туди випадково.
Окремо необхщно сказати про мурашок, кшьюсть яких в пастках Бар-бера була значною. За трофiчною спецiалiзацiею мурашки неоднаковь Рудi ль совi мурашки - це хижi види. Вони винищують велику кiлькiсть рiзних комах, у тому числi i шюдливих. У пастках вони траплялись рщко, з числа тих, що випадково прибули з сусщнього люу. Близька до них за живленням пiщана мурашка, але вона живе в ходах, що проникають в грунт нав^ь глибше 1 м. Цим самим вона попршуе умови росту рослин i частково може !х пошкоджувати. Тому роль li негативна. Решта мурашок, що потрапили в пастки, мають змша-не живлення, можуть вважатись нейтральними. Переважна бiльшiсть !х пот-рапляе в пастки тому, що вщдаляеться вiд сво!х гнiзд на значну вiддаль (десятки метрiв). В цiлому необхiдно вiдзначити, що мурашки ш iстотноi користi, ш значно!' загрози рослинам на дослщних дiлянках завдавати не здатнi.
Висновки. Отже, внесення в дерново-слабошдзолистий глинисто-ш-щаний грунт подрiбненоi деревини гшок листяних порiд без листя для знач-ного покращання його властивостей, а також застосування гумюолу не спри-чиняе збiднення корисно!' мезофауни безхребетних та збшьшення чисельнос-ri шкiдливих видiв.
Лiтература
1. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. - М.: Высш. шк, 1980. - 416 с.
2. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений/ Под ред. В.П. Васильева. - К.: Урожай, 1973-1975, т. 1. - 497 с.
3. Долин В.Г. Личинки жуков-щелкунов (проволочники) Европейской части СССР. -К.: Урожай, 1964. - 294 с.
4. Доля М.М., Поколш Й.Т. Практикум ¡з зоологи. - К.: Урожай, 1996. - 143 с.
5. Малевич И.И. Собирание и изучение дождевых червей-почвообразователей. -М.-Л.: Сельхозгиз, 1950. - 267 с.
6. Падш М.М. Люова ентомолопя. - К.: Вид-во УСГА, 1993. - 351 с.
7. Перель Т.Р. Распространение и закономерности распределения дождевых червей фауны СССР. - М.: Наука, 1979. - 243 с.
8. Пересыпкин В.Ф. Атлас болезней полевых культур. - К.: Урожай, 1987. - 143 с.
9. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных. - М.: Высш. шк., 1971. - 378 с.
10. Червонний А.С. Теоретичнi основи та деяю практичнi результати використання технологи подрiбненоï деревини плок у сшьському господарствi Украши// Наук. вiсник НАУ. -1999, вип. 13. - С. 259-267.
11. Червонний А.С. Вплив подрiбненоï деревини гiлок на збагачення грунту макро-мщетами// Наук. вюник НАУ. - 1999, вип. 19. - С. 239-244.
12. Червонний А.С. Мшромщети грунту з подрiбненою деревиною плок// Наук. вюник НАУ. - 2000, вип. 29. - С. 298-303.
13. Червонний А.С. Вплив внесення подрiбненоï деревини гшок на властивостi грунту// Вюник аграржл науки. - 2000, № 8. - С. 17-20.
14. Червонний А.С. Випробування технологи подрiбненоï деревини плок в Украш// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - 2000, № 98. - С. 75-84.
15. Червонний А.С., Елланська 1.О. Вплив внесення в грунт подрiбненоï деревини ri-лок листяних порiд на мiкобiоту зерна вiвса// Наук. вiсник НАУ. - 2001, вип. 34. - С. 266-271.
16. Leisola, M.S.A & Garcia, S. (1989) "The mechanismus of lignin degradation" in Ensyme systems for lignocellulose degradation. - Atelier tenu a Galway, Irlade dans le carde de la Communauté economique europeenne. Publie par Elsevier Applied Science pP. 89-99.
17. Lemieux, G. & Lapointe, R.A. (1986) "Le bois ramial et les mecanismes de fertilite du sol". Departament des Sciences Forestiers Universite Laval, Quebec, 29 pages.
18. Lemieux, G. (1996) "The higgen World that feeds us: the living soil" Coordination Group on Ramial Wood, Laval University, Canada, publication n° 59, 46 pages.
19. Lemieux, G. (1997) "The fundamentals of Forest Ecosystem Pedogenetics: An Approach to Metastability Through Tellurian Biology" Ministry of forest of British Columbia, Canada and Laval University publication № 72, 59 pp.
20. Rayner, A.D. & Boddy, L. (1988) "Fungal Decomposition of Wood" John Wiley and Sons, 597 pages.
УДК630*2:504.062:599.731.1[477.52/54] Здобувач А.М. Шадура1;
здобувач I. Т. Гулик2 - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА M. Г.М. Висоцького
ОСНОВН1 ЗАПАСИ ПРИРОДНИХ КОРМ1В КАБАНА ЗВИЧАЙНОГО У Л1САХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Вивчеш рiчний ращон кабана звичайного за видами та категорiями корму та за переважанням ix в ращош в OKpeMi сезони року для Схщного Полюся Украши. Виз-начеш середш запаси надземно'1' та тдземно'1' ф^омаси трав та дерев, насшня та пло-дiв дерев, а також запаси сшьськогосподарських кормiв. Проведено дослщження на-далi можуть бути використаш для визначення кормопридатостi, бонiтету та кормово'1' eмностi угiдь для мисливських користувачiв ща природно'1' зони.
GraduandA.M. Shadura;graduandI.T. Ghulik-Ukrainian Research Institute for Forestry and Agricultural Land Reclamation Named After G.M. Vysotsky, Polyesye Branch
Wild boar natural fodder principal supplies in Ukrainian Eastern
Marshy Woodlands
The study covers annual ration of wild boar (Sus scrofaL.) specifying fodder types and categories and their balance in the ration throughout certain seasons in Ukrainian Eastern Marshy Woodlands. Average resources of over- and underground phytomass of herbage
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. 1льенко, д-р бюл. наук.
2 Наук. кер1вник: проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук.
