CC BY
11
4. Гринченко В.В. Улучшение состояния и повышение продуктивности сосновых насаждений свежей субори Полесья Украины сохранением и вводом лиственных пород (на примере Боярского учебно-опытного лесхоза): Автореф. дис... канд. с.-х. наук. - К.: УСХА, 1972. - 32 с.
5. Танцюра Б.Ф. Еколопчш аспекти ф^осоцюлогп люу// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. Лiсiвництво. - К.: НАУ. - 2002, вип. 17. - С. 101-104.
6. Соколов Ю.Н. Структура ландшафтов. - К.: УМКВО, 1992. - 60 с.
7. Танцюра Б.Ф., Рибак В.О. Люовщновлення на типолопчнш основi у соснових ль сах Кшвського Полiсся. - К.: Наук. думка, 1986. - 426 с.
8. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР. - К.: Наук. думка, 1978. - 256 с.
9. Воронов А.Г. Геоботаника. - М.: Высшая школа, 1973. - 384 с.
10. Марутовський Р.М. Практики сталого розвитку в Укра1'т. - К.: Укр. видавн. центр, 2002. - 84 с.
11. Слш Ю.Я. Рослини-шдикатори рiзних титв люорослинних умов люгоспу// Ре-зультати наукових дослщжень по лiсових культурах у Боярському дослiдному лiсгоспi. - К.: Вид. УАСГН, 1960. - 63-78.
12. Рибак В.О. Особливостi природного поновлення листяних порiд тд наметом мо-лодняюв культур сосни// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 2002, № 58. - С. 187-196.
13. Гршченко В.В., Рибак В.О., Грищенко А.О. Вщновлення коршного типу дере-востанiв - важливий захiд пiдвищення продуктивностi та бюлопчно! стiйкостi соснових на-саджень// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лювницью дослiдження в УкраЫ. - Львiв: УкрДЛТУ. -2000, № 10.4. - С. 47-50.
УДК 630*15 1нж. В.П. Ходзтський1 - УкрДЛТУ
ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОШИРЕННЯ ДР1БНИХ ССАВЦ1В В СОСНОВИХ Л1САХ РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено особливост поширення дрiбних ссавцiв з родин Soricidae, Muridae, Arvicolidae в соснових люах Розточчя залежно вщ складу насадження.
Eng. V.P. Khodzinsky1 - USUFWT
About features of distribution fine mammals in pin forests of Roztochchia
It is investigated features of distribution fine mammals of families Soricidae, Muridae, Arvicolidae in pin forests of Roztochchia depending on content of planting.
Знания взаемовплив1в та взаемозв'язюв м1ж тваринами i люом розкри-вають значення фауни для лiсу. Серед люових звiрiв иайбiльш чисельними е дрiбиi ссавцi (Soricidae, Muridae, Arvicolidae), 1х вплив на формування та роз-виток лiсу i його компоненлв iстотиий. Тут особливо важливi вiдомостi про видовий склад, чисельшсть та поширення дрiбиих ссавцiв у люових насад-женнях. Видовий склад, чисельшсть, бютошчне розмiщеиия мишоподiбиих гризушв на Заходi Укра1ни добре вивчено [4-6]. Особливостi поширення та значення дрiбних ссавцiв у степових люових насадженнях залежно вiд зiм-кнутост та щiльностi крон дерев, освггленост насадження, типу зволоження лiсового грунту, дослщжено В. Л. Булаховим [1]. Для Заходу Украши особли-востi поширення та чисельшсть дрiбних ссавцiв у люових насадженнях залежно вщ 1х таксацiйних характеристик вивчено недостатньо.
Дослщження особливостей поширення дрiбних ссавщв у соснових насадженнях проводились на Розточчi (НПП мЯворiвськийм). Передбачалось
1 ЛМГО "Студентське терюлопчне товариство" (LCSO "Student teriological society")
1. Лкознавство, лiсiвництво, лiсова наука i освiта
111
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
з'ясувати вплив складу насадження на поширення i чисельнiсть мiкромамалiй в сосновому лiсi. Для проведення дослiджень пiдiбрано двi однорiднi за так-сацiйними показниками дшянки (табл. 1). Частка сосни звичайно! в складi насадження дшянки № 2 порiвняно з дшянкою № 1 е меншою на 10 %.
Табл. 1. Таксацшна характеристика до^дних дтянок
_(НПП "Явор1всъкий", Ятвське л1сництво)_
Таксацiйнi показники Дiлянка № 1 Дiлянка № 2
Квартал 26 26
Видш 11 10
Площа, га 3,5 3,1
Склад 10Сз+Бкл, Гз 9Сз1Бкл+Гз
Походження Лiсовi культури Лiсовi культури
Вш, роки 80 80
Висота, м 23 28
Дiаметр, см 30 32
Боттет I 1а
Тип ЛРУ С2-г-дС С2-г-дС
Повнота 0,61 0,61
Запас, м3/га 360 380
Для встановлення видового складу та чисельност дрiбних ссавщв зас-тосовувався метод облжу пастко-лiнiями з використанням пасток Геро [3]. Приманка - шматочки Ырого хлiба обсмаженi в олй. Показником чисельностi видiв тварин при облiках пастками Геро е частота потрапляння виду в пастки в перерахунку на 100 пастко^б. Видову приналежшсть здобутих тварин встановлювали за допомогою систематичних визначникiв [2, 3]. Всього за пе-рюд дослiджень (перша декада вересня 2004 року) вщпрацьовано 373 пастко-доби, вщновлено 127 тварин. Площа облшово! дiлянки 0,25 га. Результати об-лiкiв дрiбних ссавцiв у насадженнях дослщних дiлянок подано в табл. 2.
*
Табл. 2. Результати облшу dpi6Hux ссавщв в соснових насадженнях Розточчя
№ дослано! дiлянки К-сть пастко^б Sorex araneus Sylvaemus tauricus Sylvaemus sylvaticus Myodes glareolus Разом
Вiдловлено тварин, ос.
1 186 3 22 4 32 61
2 187 13 27 1 25 66
Разом 373 16 49 5 57 127
В перерахунку на 100 пастко^б, ос.
1 186 1,6 11,8 2,2 17,2 32,8
2 187 7,0 14,4 0,5 13,3 35,2
Разом 373 4,3 13,1 1,3 15,3 34,0
Примггка: - латинсью назви видiв др1бних ссавцiв подано за 1.В. Загородню-ком [3]
Як видно з табл. 2 найбшьш чисельними у соснових насадженнях Розточчя е нориця руда (Myodes glareolus) (15,3 ос. на 100 пастко^б) i мишак люовий (Sylvaemus tauricus) (13,1 ос. на 100 пастко^б). Нориця руда чисель-но переважае над мишаком жовтогрудим в чистому сосновому насадженш (на 31,4 %), а в насадженш сосни з бшьшою часткою бука люового навпаки -
112
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
чисельно переважае мишак жовтогрудий (на 7,6 %). Вщносна чисельнiсть мь дищ звичайно! (Богвх атпеш) на дшянщ № 1 рiвна 1,6 ос. на 100 пастко^б, на дшянщ № 2 - 7,0 ос. на 100 пастко^б. За результатами облжу частка ми-шака люового (ЗуЪавшт ъуЪайсиъ) в загальнш чисельностi дрiбних ссавцiв соснових насаджень Розточчя найменша - 3,8 %.
Вщносна чисельнiсть дрiбних ссавцiв у соснових насадженнях з буком люовим (9Сз1Бкл+Гз), порiвняно з сосновими насадженнями, де частка бука люового незначна (10Сз+Бк, Гз), бiльша на 6,8 % (рис. 1). Наявшсть бука люового в сосновому насадженш позитивно впливае на видове рiзноманiт-тя та чисельнiсть безхребетних тварин. У зв'язку з цим, чисельшсть мiдицi звичайно! в сосновому насадженш з буком люовим е бшьшою на 76,9 %. В насадженнях з бшьшою часткою бука люового (на 10 %) чисельшсть мишака жовтогорлого е вищою на 18,5 %. Бук створюе крашд кормовi умови для да-ного виду. Мишак жовтогорлий чисельно переважае над мишаком люовим.
Богвх агапеи,^ $у1уаети$ $у1\аетш Муоёети,,
tauricus ъу^аИсиъ glaгeolus
■ 1 0Сз+Бкл, Гз; □ 9Сз 1 Бкл + Гз Рис. 1. Ыдносна чисельшсть дрiбних ссавщв у соснових насадженнях Розточчя
(ос. на 1 га)
Ощнку вщносно! чисельност видiв дрiбних ссавщв на дослiдних дь лянках проведено за розробленою 1.В. Загороднюком [3] шкалою (табл. 3).
_Табл. 3. Оцтка вiдносно'i чисельностi дрiбних ссавщв_
Вид Ввдсоток у виб1рщ Бал рясност1 Категор1я присутност1 виду
10Сз+Бкл, Гз (дшянка № 1)
8огех агапеш 4,9 2 рвдшсний
$>у1уаетш tauricus 36,0 5 чисельний
$>у1уаетш 6,7 3 нечисельний
Муойе, glareolus 52,4 5 чисельний
9Сз1Бкл+Гз (д1лянка № 2^
8огех агапеш 19,9 4 звичайний
Sylvaemus tauricus 40,7 5 чисельний
Sylvaemus 1,4 2 рвдшсний
Муойе, glareolus 37,7 5 чисельний
Як видно з табл. 3 чисельними на двох дослщних дшянках е мишак жовтогорлий i нориця руда. Ймовiрно, що висока чисельшсть мишака жовтогорлого, норищ рудо! i мщищ звичайно! обумовила низьку чисельшсть мишака люового на дослщнш дiлянцi № 2. Вщповщно до розроблено! ощнки рясноти видiв [3] з табл. 3 видно, що в чистому сосновому насадженш (дшян-
1. Лкознавство, лшвництво, лiсова наука i освгга
113
УкраТнський державний лгсотехшчний унiверситет
ка № 1) домшують нориця звичайна i мишак жовтогорлий. Субдомiнантним е мишак лiсовий, мiдиця звичайна менш поширена. На дiлянцi № 2 домшан-тними е три види: мишак жовтогорлий, нориця руда i мщиця звичайна. Мишак лiсовий трапляеться рщше.
Отже, при бiльшiй частщ бука лiсового у складi соснового насаджен-ня чисельнiсть дрiбних ссавщв змшюеться, зокрема чисельнiсть мiдицi зви-чайно! та мишака жовтогорлого збшьшуеться на 76,9 i 18,5 %, а чисельшсть норицi рудо! та мишака люового знижуеться вiдповiдно на 75,0 i 21,9 %. На Розточчi в соснових насадженнях з рiзною часткою бука лiсового, о^м рiз-ницi в чисельностi мшротерюфауни, виявлено змiни у спiввiдношеннi видiв дрiбних ссавцiв:
мiдиця звичайна : мишак жовтогорлий : мишак люовий : нориця руда (10Сз+Бкл, Гз) 1,0 : 7,3 : 1,3 : 10,7 - 1,0 : 2,1 : 0,1 : 1,9 (9Сз1Бкл+Гз)
Лггература
1. Булахов В.Л. Млекопитающие степных лесов и их значение// Вопросы степного лесоведения и охраны природы. - Труды комплексной экспедиции ДГУ: Сб. научн. трудов. -Днепропетровск. - 1977, вып. 8. - С. 138-143.
2. Виноградов Б.С., Громов И.М. Грызуны фауны СССР. Изд-ние 2-ое, доп. и испр. -Ленинград: Наука, 1984. - 273 с.
3. Загороднюк 1.В. Польовий визначник др1бних ссавщв Украши// Пращ Терюлопч-но! школи. - Ки!в. - 2002, вип. 5. - 60 с.
4. Рудишин М.П. Розмщення 1 динамша чисельносп мишопод1бних гризушв у За-хщному Люостепу Украшсько! РСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958. - 28 с.
5. Рудишин М.П. Еколопя популяцш гризушв захщного репону Украши. - Автореферат дис. ... док. бюл. наук. - Дншропетровськ, 1998. - 42 с.
6. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши (еколопя, значення, охорона). -Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973. - 258 с.
УДК630*245.11:630*332.3:63 А.€. Червонний, канд. бюл. наук;
М.М. Падш, канд. бюл. наук;
Б.Ф. Танцюра, канд. с.-г. наук;
Я.Д. Фучило, канд. с.-г. наук - Боярська ЛДС
ВПЛИВ ВНЕСЕННЯ В ГРУНТ ПОДР1БНЕНО1 ДЕРЕВИНИ Г1ЛОК
ТА ГУМ1СОЛУ НА МЕЗОФАУНУ
Розглянуто результати дослщжень впливу внесення в грунт вiдходiв вщ рубок люу у виглядi подрiбненоi деревини гшок i гумюолу на видовий склад та чисельшсть мезофауни.
Ключовг слова: мезофауна, подр1бнена деревина гшок, гумюол, дерново-сла-бопщзолистий грунт.
A.Ye. Chervonnyj; M.M. Padij;
B.F. Tanciura; Ya.D. Fuchilo -Boyarka Forestry Station
The effect of ramial chipped wood and humisol on the soil mezofauna
The effect of forest wastes, ramial chipped wood, and humisol on the species quantity of soil mezofauna have been shown.
Keywords: mezofauna, ramial chipped wood, humisol, sod-podzolic soil.
114
Стан i тенденци розвитку лкгвничоТ освгги, науки та лгсового господарства в УкраТш
