CC BY
13
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ ВИРОБНИЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЯК1СТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Проаналiзовано вплив виробничо'1 дiяльностi на яюсть атмосферного повiтря у Львiвськiй областi. Визначено залежнiсть мiж фiзичним спрацюванням основних фондiв та промисловим забрудненням атмосферного пов^я районiв i мiст Львiвсь-ко'1 областi.
Неефективне використання виробничих потужностей, надм1рне вико-ристання основних фонд1в 1 оснащення, нерацюнальне використання атмосферного повпря у виробничих процесах, вщсутшсть або низька ефектившсть очисного обладнання, вщсутшсть мониторингу забруднення атмосферного пов1тря промисловими викидами 1 попршення еколопчно! ситуацп внаслщок господарсько! д1яльност1 шдприемств можуть призвести до попршення фь нансового результату, зниження рентабельност та конкурентоспроможност продукцп.
Зв'язок м1ж виробничою д1яльшстю та забрудненням атмосферного пов1тря визначаеться багатьма чинниками: асортиментом продукцп; обсягом випуску продукцп (виробничо! потужност1); техшчним станом очисних спо-руд; ресурсомютюстю виробництва (р1вень та ефектившсть використання атмосферного повггря); станом { р1внем використання основних фонд1в; кшь-юстю вщход1в виробництва, умов !х збер1гання, уташзацп тощо. Сукупна д1я цих чинниюв формуе галузевий вплив на економжо-еколопчний стан Льв1всько! область
Сьогодш доцшьно розробляти довготермшов1, стратепчно зор1ентова-т програми, що закладають основи майбутнього еколопчного вщродження. Зауважимо, що в м1ру спрацювання основних фонд1в вони перетворювати-муться на об'екти потенцшного ризику, наростатимуть проблеми, властив1 вщсталим державам, - деградащя грунпв, 1мпорт в1дход1в, збшьшення кшь-кост небезпечних виробництв тощо. Вщсутшсть д1евих природоохоронних заход1в, перспективних програм { науково-техшчних розробок може зшвелю-вати позитивш результати, досягнут вщ пожвавлення економ1чно! активность негативний вплив на навколишне середовище зростатиме темпами, що пе-ревищуватимуть економ1чне зростання.
Вплив виробничо! д1яльност1 на стан атмосферного пов1тря анашзува-ли на основ! статистичних даних функцюнування райошв Льв1всько! област [1]. Для оцшювання впливу виробничо! д1яльност1 на яюсть атмосферного пов1тря пропонуемо вибрати спрацювання основних фонд1в.
Взаемозв'язок забруднення атмосферного пов1тря з1 спрацюванням основних фонд1в визначався у вигляд1 лшшно! залежность З щею метою засто-совуемо методи кореляцшного анашзу [2]. Взаемозв'язок м1ж чинниками виз-
2. Екологiя довкiлля
41
начали коефщентом кореляци. Досить вагоме значення цього коефщента свiдчить про те, що спрацювання основних фондiв корелюе зi ступенем про-мислового забруднення атмосферного повпря. Промислове забруднення атмосферного повпря виникае у технологiчних процесах, i стан основних фон-дiв е одним iз чинникiв впливу на стан атмосферного повггря.
За лшшно! форми зв'язку промислове забруднення атмосферного по-вiтря вiдбуваеться шд впливом спрацювання основних фондiв райошв i мiст Львiвськоl областi рiвномiрно:
2р = Ьо+Ьр, (1)
де: 2'р - середне значення промислових забруднень атмосферного повiтря, тис. т; Р - спрацювання основних фондiв, тис. грн; Ьо, Ь1 - параметри рiвнян-ня; Ьо - значення 2 за Р = 0; Ь - коефiцiент регреси.
Коефiцiент регреси вказуе, як змшяться викиди промислових забруднень в атмосферне повпря внаслiдок змiни зносу основних фондiв Р на одну тис. грн внаслщок зносу.
Методом найменших квадратiв визначимо параметри:
I Р 2! 1 -I Р I Р2 nI Р2-IР11
Ьо
0,576; Ь1
0,0025.
п1 р2-I р I р ' 1 п1 р2-I р I р
Тодi лiнiйне рiвняння регреси зв'язку мiж спрацюванням основних фондiв i промисловим забрудненням атмосферного повпря за окремими районами i мютами Львiвськоl областi матиме такий вигляд:
¿Р = 0,576 + 0,0025Р.
Отже, у разi збшьшення вартостi основних фондiв на тисячу гривень промислове забруднення атмосферного повпря зросте на 2,5 т. Кореляцшне поле зв'язку мiж вартютю основних фондiв i промисловим забрудненням атмосферного повпря у межах райошв i мют Львiвськоl областi наведено на рис.
основних фонд1в,
Рис. Залежшсть мiж фiзичним спрацюванням основних фондiв та промисловим забрудненням атмосферного повтря райошв i мкт Львiвсько'i областi
(1 - лшйний; 2 - степеневий; 3 - експоненщальний)
Вщхилення емшричних даних вщ теоретично! лши регреси пояс-нюеться низкою чинникiв, зокрема тим, що галузева структура виробництва
в районах i мютах областi рiзна. Наприклад, та ж промисловють може мюти-ти рiзну частку галузей, котрi характеризуються iнтенсивнiшими викидами токсичних речовин в атмосферне повпря.
Взаемозв'язок мiж спрацюванням основних фондiв i промисловим заб-рудненням атмосферного повiтря визначае коефщент кореляци:
РЕ - Р ■ Е
г =-, (2)
де: РЕ - середне значення суми добутюв спрацювання основних фондiв i промислового забруднення; Р - середне значення спрацювання основних фондiв, в тис. грн; Е - середне значення промислового забруднення, тис. т.
а (р р)2 91981,з = 303,3;
п
^^ ^ = 1,7;
Е " п
713,2-340,1x1,4 _ ., г =-----— = 0,46.
303,3 х1,7
Отже, лiнiйний коефiцiент кореляци становить 0,46, тобто мiж ознака-ми iснуе середнш прямий зв'язок. Досить вагоме значення лшшного коефь цiента кореляци св^ить про те, що величина основних фондiв значною мь рою корелюе зi ступенем забруднення атмосферного пов^я. Звичайно, вплив основних фондiв е опосередкованим. Безпосередньо забруднення ви-никае внаслщок технологiчних процесiв, i засоби пращ е одним iз чинниюв впливу на результати працi.
Коефщент детермшаци (Я2) характеризуе ту частину варiацil промислового забруднення атмосферного повггря (Е), яка вiдповiдае лшшному рiв-нянню регреси:
а2
Я2 = 0, (3)
а
заг
Я2 = 20,2.
Отже, в обстеженш сукупност районiв i мiст Львiвськоl областi 20,2 % варiацil промислового забруднення атмосферного повпря можна по-яснити рiзними рiвнями оснащеностi пiдприемств i органiзацiй райошв i мiст основними фондами.
Оцiнку значущостi зв'язку мiж спрацюванням основних фондiв i промисловим забрудненням атмосферного повпря райошв i мiст Львiвськоl об-
ластi ми здiйснили за допомогою критерiю Р. Регресiйна статистика: мно-
2 2 жинний Я=0,45; Я = 0,20; нормований Я = 279,18; спостережень = 25.
Отже, ми розрахували сшввщношення Бр (5,75) > Бш (4,26). У здшсненому дослiдженнi вплив спрацювання основних фондiв на промисло-ве забруднення атмосферного пов^я виявився досить сильним та достовiр-ним, про що свщчить високий ступiнь ймовiрностi 0,99.
Розглянутий взаемозв'язок е статистичним, тобто характеризуе ситу-ащю на певний момент. Але основш фонди перебувають постiйно в рус (ви-буття, оновлення) i змiнюють свiй обсяг. Якщо припустити, що отримана кiлькiсна залежнiсть буде справедливою протягом певного перюду, то мож-на, знаючи темпи росту основних фондiв, визначити динамiку забруднення.
Розрахуемо очжуване середне забруднення для трьох величин вартос-тi основних засобiв:
Р1 = 500 тис. грн; Р2 = 1 000 тис. грн; Р3 = 1 500 тис. грн.
Шдставляючи щ значення, отримаемо залежнiсть: 22 = 0,576 + 0,0025 х 500 = 1,826;
22 = 0,576 + 0,0025 х 1000 = 2,576;
22 = 0,576 + 0,0025 х 1500 = 4,326.
За вказаного припущення юнуе залежшсть:
2 + А2 = 0,576 + 0,0025(Р + АР),
де А2 - змша величини промислового забруднення атмосферного повпря, спричинена змшою спрацювання основних фондiв на величину АР.
А2 = 0,0025АР.
Ця залежнiсть вказуе, як зросте забруднення, якщо спрацювання основних фондiв збшьшити на величину АР. Шляхом простих анаштичних пе-ретворень визначаемо темпи приросту забруднення:
А2 = 0,0025АР ; 2 " 0,576 + 0,0025Р ' АР
= Р
2 1 + 0,576 ;
0,0025Р
АЛг =-230 4" АПр .
1 + 2304 Р
Отримане спiввiдношення пов'язуе темпи приросту забруднення з темпами приросту основних фондiв. З цього сшввщношення видно, що темпи приросту забруднення е значно меншими, шж основних фондiв.
Для якiсного розрахунку виконаемо вщповщш обчислення для трьох базових значень вартост основних фондiв:
1) Р = 500, Ап = —2304 АпР, Ап2 = 0,6846А пР;
1 +-—
500
2) Р = 1000 Ап = —2304 АмР Ат = 0,813А пР;
1 +-—
1000
3) Р = 1500, Ап2 = 2130 4 АпР, Ап2 = 0,867АпР
1 +-—
1500
Для вгдносно великого спрацювання основних фондiв темпи приросту забруднення наближаються до темпгв приросту спрацювання фондiв.
Важливим результатом цього дослгдження е те, що величину промис-лового забруднення атмосферного повгтря можна визначити кiлькiсно через вартгсш характеристики виробничого потенцiалу Львiвськоï областi шляхом використання статистичних залежностей.
Пiд час аналiзу забруднення навколишнього середовища варто врахо-вувати не тгльки пряме забруднення внаслiдок втрат сировини i виникнення побiчних вiдходiв промисловостi, що змiнюеться у межах вгд 2 % до 33 %, але й розсiювання речовини у процесг використання готовоï продукци внаслг-док корозiï, зношення, механгчного стирання тощо. Враховуючи, що енерге-тичнi потужностi у свiтi подвоюються що-дванадцять рокiв, а обсяг промис-ловоï продукцiï - що-п'ятнадцять рокгв, варто очiкувати, що до 2010 р. про-мислове навантаження на атмосферне повггря зросте в 3,0-3,5 раза, навгть якщо використовувати очиснг заходи, якг наразг малоефективнг [3].
За системним аналгзом у джерелах антропогенного забруднення повгт-ря технологи виробництв, види сировини або палива, технологи та ступенг очищення е елементами системи взаемоди природи й суспгльства, аналгз варганив яких може гстотно впливати на критергальну оцгнку всге1' системи. Що-до ж питань вибору таких елементгв, то завжди потргбно розглядати конкрет-ну екологгчну ситуацгю, науковг досягнення та практичну реалгзацгю.
Статистичне оброблення емпгричних даних дало змогу зробити висно-вок, що одним гз важливих чинникгв, якг впливають на стан атмосферного повгтря, е ргвень спрацьованостг основних фондгв пгдприемств та оргашзацш. У межах районгв г мгст виявлено залежнгсть мгж величиною промислового забруднення атмосферного повгтря та зносом основних фондгв. Визначено взаемозв'язок мгж забрудненням атмосферного повгтря г станом основних фондгв: у разг збгльшенш коефщгента спрацювання основних фондгв промис-лове забруднення атмосферного повгтря зростае. У цьому контекст мае зна-чення також кглькгсть стацгонарних г, насамперед, пересувних джерел заб-руднення. В обстеженгй сукупностг районгв г мгст Львгвсько1' областг 20,2 % варгаци промислового забруднення атмосферного повгтря пояснюеться спрацьовангстю основних фондгв.
Л1тература
1. Еколопя Льв1вщини 2007 р. : бюлетень. - Львгв : Держуправлгння екоресурсгв в Львгвськгй областг, 2008. - 24 с.
2. Войцех1вська Ю.В. Виробничий потенцгал та параметры довкглля / Ю.В. Войцехгв-ська // Вгсник нацюнального унгверситету "Львгвська полгтехшка". - Львгв : Вид-во НУ "Львгвська полггехшка". - 2002. - № 448. - С. 86-89.
3. Швиденко А.Й. Екологгчнг основи природокористування / А.И. Швиденко, В.П. Ру-денко, В.К. Свдокименко. - К. : Вид-во "Либгдь", 1999. - 199 с.
Яворская О.М. Влияние производственной деятельности на качество атмосферного воздуха во Львовской области
Проанализировано влияние производственной деятельности на качество атмосферного воздуха во Львовской области. Определена зависимость между физическим износом основных фондов и промышленным загрязнением атмосферного воздуха районов и городов Львовской области.
Yavorska O.M. The influence of the production activity on the air quality in the lviv region
The influence of production activity on the air quality in the Lviv region. The correlation among the capital depreciation and industrial air pollution estimated for the districts areas and towns of the Lviv.
УДК 504:368.17(477) Астр. Х.Р. Василишин -НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Звернено увагу на поняття та економ1чну сутшсть еколопчного страхування в Укрш'ш. Подано класифшащю еколопчного страхування за об'ектами страхування та методику розрахунку величини страхового тарифу. Розглянуто законодавчу базу й сучасну ситуащю ринку послуг еколопчного страхування в Укрш'ш та шших кра-шах. Наведено функцюнальну структуру нацюнально! системи еколопчного страхування в Укршш. Запропоновано шляхи для подальшого розвитку еколопчного страхування в Укршш.
Ключов1 слова: еколопчне страхування, еколопчний ризик, об'ект страхування, забруднення довкшля, техногенш аварп, еколопчний аудит.
Необхщшсть теоретичного обгрунтування та розроблення методичних засад оргашзацп та впровадження системи еколопчного страхування зумов-лена зростанням рiвня еколопчно1 небезпеки в Укршш.
На сьогоднi зростае кшьюсть техногенно-екологiчних аварiй та катастроф, ядерних шциденив, об'ектiв та видiв дiяльностi, якi е джерелами шдви-щено! небезпеки для навколишнього природного середовища, актуалiзуються проблеми збер^ання та знешкодження екологiчно небезпечних вiдходiв, по-силюються негативнi впливи господарсько1 дiяльностi на стан екосистеми. Така ситуащя спонукае краши свiту посилювати еколого-правовi вимоги до виробничо1 та шшо1 господарсько1 дiяльностi, здiйснювати економiчне сти-мулювання природоохоронно1 дiяльностi i одночасно пiдвищувати вщповь дальнiсть за шкоду, заподiяну внаслiдок порушення законодавства про охо-рону навколишнього природного середовища, а отже, впроваджувати еколопчне страхування.
Щоб дослщити важливють ринку послуг екологiчного страхування, потрiбно насамперед проаналiзувати поняття, сутнiсть та сучасний стан еколопчного страхування в Укршш. У наукових джерелах наведено рiзнi шдхо-ди щодо тлумачення поняття мекологiчне страхування":
1. Страхування цившьно1 вщповщальност тдприемств, установ i оргатза-цш за шкоду, завдану штересам трет1х ос1б внаслщок аваршного забруднення навколишнього природного середовища д1яльтстю, що створюе тдвищену еколопчну небезпеку [4, с. 346].
2. Мехатзм захисту еколопчних прав громадян, захисту майнових штере-с1в суб'екпв пiдприемницькоl д1яльност1, що створюють небезпеку для навколишнього природного середовища [7].
3. Мехатзм захисту майнових штереив тдприемств, установ, оргатзацш, спрямований на здшснення заходiв з попередження, подолання або змен-шення негативного впливу ризикiв забруднення навколишнього природ-
