CC BY
14
УДК 339.926
С. В. Яшкш,
астрант, Кшвсъкий нацгоналъний економгчний унгверситет \м. В. Гетьмана
ВПЛИВ ТНК НА СТАБШЬШСТЬ М1ЖНАРОДНО1 Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ
Пюля Друго! свгтово! вшни торпвля мгж промис-лово розвиненими краГнами та краГнами, що розвива-ються, розширилася, а запозичення Гз багатих краГн у б1дш збтьшилися. Зв'язки мгж цими рГзними групами краГн активГзувалися 1 зробили !х бiльш залежними одна вщ одно!. Але, незважаючи на збшьшення багатства 1 шдустрГалГзащю „першого свгту", ттьки частина краш, що розвиваються, змогли економГчно зростати на дос-татньому рГвм, щоб наздогнати розвинен краГни. Бага-то ж краГн, що розвиваються, як були бщними у той час, 1 доа залишаються такими, у порГвнянш з промис-лово розвиненими краГнами. Мали мюце спроби багатих краГн скоротити розрив у рГвнях дохода м1ж б1дни-ми 1 багатими краГнами. Для фшансування внутрших Гнвестицш, краГни, що розвиваються, покладаються на потоки капталу з-за кордону, як правило, у виглядГ кредипв, яш вони отримують вед урядГв шших краГн або м1жнародних оргашзащй, таких як СвГтовий банк або М1жнародний валютний фонд. А в результат! не-прибуткових Гнвестицш багато краГн, що розвиваються, мають дуже значну заборгованютъ 1 часто навпъ не в змоз1 платити вщсотки, не кажучи вже про погашения кредипв, яш вони отримали. Кр1м того, фшансова криза 1 зростакш в1дсотков1 ставки по кредитами мо-жуть ще бiльше попршити економчне становище краГн-боржнишв, що власне 1 вщбулося тд час кризи, яка розпочалася у 2008 р.
Окр1м кредитив, Гнвестищ! у щ краГни фшансу-ються за рахунок шоземного капталу з приватних ком-панш. Цей тип акцюнерного фшансування, як правило, називають прямими шоземними Гнвестищями (П11). У цьому випадку, шоземш компанл, особливо транс-нацюнальш корпораци (ТНК), швестують в краГни, що розвиваються, але зазвичай залишаються единими власниками цих Гнвестицш
Кшьшсть 1 розмГр ТНК значно зросли з шнця 1970-х рр., що викликало переход в1д мГжтродно! еко-ном1ки до економГки глобалГзовано!. Як наслвдок, — економГчна дiяльиiстъ ТНК стала предметом низки соц-iологiчних та економiчних дослщжень, якi намагалися оцiнити вплив дальност ТНК на процес розвитку краГн третього свiту. Проте результати цих дослщжень були до-статньо суперечливими. У той час, коли деяк дослвд-ження робили висновок, що дшльнють ТНК е корисною для приймаючих краГн, що розвиваються, iншi приходили до висновку, що ця дiяльнiстъ шшдлива для процесу розвитку краГн третього свiту. Невизначеносп, пов'язанi з такими суперечливими висновками, е очевидною причиною для подальшого аналiзу цього питання.
Незважаючи на зусилля краГн, що розвиваються, i мiжнародних органiзацiй та на економiчну дiяльиiсть ТНК, краГни, що розвиваються, залишаються бiдними i прогрес у !х розвитку е несуттевим. С ряд можливих причин, яш могли б стати на завадi розвитку або могли б спричинити недорозвиненiсть краГн третього свiту, i багато науковщв намагалися визначи-ти так причини „глухого кута" в розвитковi. Наразi громадська i наукова увага придiляеться транснацю-нальним корпоращям, великим гравцям у свгговш еко -номiцi, як можливому джерелу затримки розвитку або навгть вiдсталостi.
Детальний розгляд проблем, пов'язаних з дГяль-нютю ТНК, варто розпочати з визначення поня^йного апарату.
Отже, iсиуе шлька визначень транснацюнальних корпорацш. Загальноприйнятим е наступне визначення:
Багатонацюнальш або транснацiональнi тдприе-мства е тдприемствами, як залучаються до прямих iноземних iнвестицiй та володтоть або контролюють дГяльнють зГ створення додано! вартосп в бшьш шж однш краГш [11, ст. 3].
1ншГ визначення е бшьш конкретизованими Г ви-магають, щоб певна частина доходГв була зароблена в Гнших краГнах, окрГм краГни походження, або щоб ча-стка швестицш була розподтена мГж мшГмальним числом шоземних держав, або, щоб фш!, якими володГе та яш контролюе компашя, були певних розмГрГв Г !х була певна кшьшсть для того, щоб компашю можна було називати транснац1ональною або багатонацюналь-ною [11, ст. 3; 30, ст. 492].
Визначення, яке було прийнято Конференц1ею ОрганГзацЛ' Об' еднаних НацГй з торг1влГ та розвитку (ЮН-КТАД), включае в себе конкретм вимоги щодо частки активГв, контрольованих головним пГдприемством.
Транснац1ональнГ корпораци е офГц1йно зареест-рованими або не зареестрованими пГдприемствами, як1 включають материнськку компан1ю та Г! закордонш фГлй. Материнська компан1я визначаеться як тдприемство, яке контролюе активи Гнших структур в краГнах Гнших, шж краГна походження, як правило, володточи пев-ною часткою акцГонерного катталу Частка в каттал1 у розмГрГ десяти або бГльше вГдсотк1в звичайних акцГй або прав голосу для офщйно зареестрованого пГдприе-мства, або !х еквГвалентГв для незареестрованих тдприемств, як правило, розглядаеться як порГг для управлГння активами [30, ст. 291].
Борншаер Г Чейз-Данн дають наступне визначен-ня ТНК:
1. фipми, щo виpoбляють тoвapи aбo пoслyги для oтpимaння пpибyткy.
2. opгaнiзoвaнi mдпpиeмствa з eдиним пoдiлoм пpaцi тд ефективним yпpaвлiнням центpaлiзoвaнoю iepapxieю.
3. Ix opram3a^räi пiдpoздiли знaxoдяться i дтоть в piзниx Rpai^ax.
4. Ц кopпopaцiï e oдними з пpoвiдниx фipм у Rpaï-rnx, де вoни дiють [У, ст. XII].
ТНК вiдiгpaють вожливу poль у свiтoвiй тopгiвлi тa iнвестyвaннi. Но^икло^ у США пoлoвинa iмпopтy мoже бути poзIлянyтa як orepainï мтж фiлiями ТНК, тобто пpoдaвець i пoкyпець ймoвipнo нaлежaть кoмпaнiï [21, ст. 1У3]. ГЛoбaльнo близькo пoлoвини всix зoвнi-шньoтopгoвельниx пoтoкiв мoжyть poзглядaтися як TOp-гiвля всеpединi сaмиx юмпотй, a чaсткa зaгaльнoï зoв-нiшньoï тopгiвлi, де ТНК беpyть yчaсть, oцiнюeться у пpиблизнo двi тpетини свiтoвoï тopгiвлi. Taким чинoм, мiжнapoдне виpoбництвo ТНК сyттeвo впливae нa величину i xapaктеp мiжнapoдниx i-pa^a^iÍ!, щo, в свoю чеpгy, фopмye xapaктеp свiтoвoï екoнoмiки. ТНК стели ключoвими opгaнiзaтоpaми екoнoмiчнoï дiяльнoстi тa oснoвними дiйoвими oсoбaми у фopмyвaннi мiжнapoд-нoгo пoдiлy пpaцi [26, ст. 1; 22, ст. 2]. Мiжнapoдне ви-poбництвo oзнaчae виpoбництвo тoвapiв i пoслyг в oд-ниx кpaïнax, яке кoнтpoлюeться i yпpaвляeться фipмa-ми, щo бозуються в iншиx кpaïнax. Обсяг вивезенж П11 тa свiтoвий oбсяг пpoдaж зaкopдoнниx фiлiй тaким чинoм e двoмa зaгaльнoпpийнятими пoxiдними шдико-тopaми мiжнapoднoгo виpoбництвa.
Обсяг зoвнiшнix pезеpвiв П11 вiднoситься дo вap-тост кaпiтaлy тa pезеpвiв в iншiй кpaïнi, як нaлежaть мaтеpинськiй кoмпaнiï, щo e pезидентoм в oбpaнiй кpaïнi. Taким чинoм, сyмapний oбсяг внyтpiшнix pе-зеpвiв П11 у звгтнш кpaïнi e вapтiстю кaпiтaлy тa pе-зеpвiв в еюдамщ, яю нaлежaть мaтеpинськiй кoмпaнiï, щo e pезидентoм в iншiй еюдамщ.
ТНК втшюють геoгpaфiчнy експaнсiю свoïx oto-paцiй зa paxyнoк ^ям^: iнoземниx iнвестицiй, a тaкoж зa дoпoмoгoю piзниx некaпiтaльниx вiднoсин iз гад^те-мствaми пpиймaючиx кpaïнaм [26, ст. 1]. Осктьки П11 e oснoвним зaсoбoм для poзшиpення дальшсл ТНК, циф-pи пo П11 зaзвичaй викopистовyються в modi гокозни-кa poзмipy й зpoстaння тpaнснaцioнaльниx кopпopaцiй.
Пpямa iнoземнa iнвестицiя e piзнoвидoм мiжнa-poдниx пoтoкiв коп^олу, щo дoзвoляe фipмi в oднiй кpaïнi ствopити aбo poзшиpити фшю в iншiй кpaïнi. Нa вiдмiнy вiд iншиx фopм пеpедaчi pесypсiв, тaкиx як кpедити i тзики aбo деяк фopми пopтфельнoгo iнвестyвaння, пpямi iнoземнi iнвестицiï пеpедбaчaють ^яме пpидбaння кoнтpoлю. Дoчipнe пiдпpиeмствo не ^odo мae фiнaнсoвi зoбoв'язaння пеpед мaтеpинсь-кoю кoмпaнieю, вoнo тaкoж e чaстинoю тieï ж oprarn-зaцiйнoï стpyктypи [21, ст. 170f].
Оцiнкa дыльдасп ТНК у свiтoвiй екoнoмiцi oбме-
жyeтъся нaявнiстю тa яшстю дaниx. Дaннiнг ввaжae, щo oптимaльним пoкaзникoм зaгaльнoï aбo сектopaльнoï екoнoмiчнoï сyттeвoстi дальшст ТНК e дoдaнa вapтiстъ, ствopенa цими кopпopaцiями пoзa межaми свoïx гацю-нольн^ кopдoнiв [11, ст. У]. Нaспpaвдi, дoстyпними e тльки тpи ткозники дiяльнoстi ТНК, щo oбмежye все-бiчний aнaлiз. Tpьoмa пoкaзникaми e змiни у pезеpвax П11, пpитoки то вiдтoки П11, ТО зapoбленi пpибyтки.
Ключoве питоння вiднoснo тслвдшв П11 щoдo poзвиткy — ТНК мoбiлiзyють чи новпоки витюняють вгтчизняний кaпiтaл. Кoли ТНК мoбiлiзyютъ внут^шш iнвестицiï, ïx пpисyтнiсть, нaпpиклaд, стимyлюe нoвi piзнoстopoннi iнвестицiй, як б не моли мiсця у paзi ïx вiдсyтнoстi ( нaпpиклaд, внутрш^ нaкoпичення кот-толу, нoвi тoвapи, як сyпpoвoджyються пеpедaчею зшнь тoщo). Пpoтилежний ефект, витюнення, буде в^бутатся, якщo ТНК витюняютъ вiтчизняниx виpoб-ниюв o6o кoли ïx даяльнють пiдpивae iнвестицiйнi мoж-ливoстi внyтpiшнix екoнoмiчниx огент1в. Осктьки ^aï-ни щo poзвивaються чосто не моють сyттeвoгo i дoбpе встaнoвленoгo п^^темни^^, зaмiнa вiтчизняниx кoмпaнiй но ТНК мae скopiше poзглядaтися як нега-тивний ефект [6, ст. 1]. Результоти, як бyлo дoсягнyтo зовдяки aнaлiзy, зpoбленoмy Агoшинoм i Мaйepoм, пoкaзyють, щo дiяльнiсть ТНК мoже у piвнiй мipi мo-бiлiзyвaти o6o витюнити внyтpiшнiй кaпiтaл, o6o нaвiтъ пpизвести дo пpaктичнo збaлaнсoвaнoгo ефекту. ^и-сyтнiсть ТНК в Лотинськш Амеpицi, де екoнoмiчнa лiбеpaлiзaцiя poзвиненa нaйбiльшoю мipoю, лoгiчнo пpизвoдить дo витiснення, у той сомий чос, ïx ^и-сyтнiсть в Азп, де деpжaвнa пoлiтикa щoдo iнoземниx iнвестицiй e шйменш лiбеpaльнoю, пpиpoднo стиму-люe мoбiлiзaцiю внyтpiшньoгo кaпiтaлy. Ефект мoбiл-iзaцiï' то витюнення видaeтъся збaлaнсoвaним в Афpицi. Пpoте витюнення o6o мoбiлiзaцiя не видaeться тв'я-зaнoю з певними пoлiтикaми в сфеpi П11, ^^ойм^, це немoжливo дoстеменнo пеpевipити [6, ст. 14-15].
Пеpейдемo дo бтьш детaльнoгo poзглядy впливу ТНК m екoнoмiки деpжaв. Пpи цъoмy не бyдемo oбме-жутата aнaлiз виключда кpaïнaми, щo poзвивaються. Як вже 6^o зaзнaченo paнiше, питоння впливу ТНК e дoстaтньo чосто oбгoвopювaним, бтьше того, pезyль-тоти дoслiджень чосто моють дiaметpaльнo пpoтилеж-ний xapaктеp. Пpи нaшoмy aнaлiзi пpидiлимo шйбть-шу увогу двoм дoслiдженням. Пеpше дoслiдження, яке бyлo зpoбленo Рофоелем Шayбoм но бaзi Coцioлoгiчнo-го 1нституту пpи Унiвеpситетi Hrop^y, нoситъ xapaктеp мaтемaтичнoгo aнaлiзy m oснoвi стaтистичниx дaниx pядy ^arn. 1нше дoслiдження бyлo викoнaне Ан^ео-сoм Жapблaдoм но oснoвi Tеxнoлoгiчнoгo Унiвеpсите-ту Лyлеo то дасить iнший, aнaлiтичний xapaктеp, но o^ нoвi вивчення теopетичниx джеpел то пpoведення om-тувонь сеpед aвтоpитетниx пoсaдoвцiв, топ-менеджеpiв пpoвiдниx кoмпaнiй.
Отже, звеpнiмoся дo пеpшoгo дoслiдження. Це дoс-
лвдження зосереджено на вплив! присугаосп Г дальносп ТНК на економГчний розвиток саме краГн, що розвиваються. Вплив П11 на економчне зростання в ньому ощ-нено базуючись на екзогеннш модел економГчного зростання. Прям шоземш швестици при цьому е представ-ником штенсивносп присугаосп та даяльносп ТНК, у той час як економГчне зростання е трою для розвитку еко-номши. Модельне рГвняння для лшшно! регреси в емп-ричному аналГз! виведено з розширено! модел Солоу.
Замють формулювання модел! лГийно! регреси, засновано! на розумнш компшяци залежних Г незалеж-них змшних, модель регреси отримано з екзогенно! неокласично! модел! зростання. З щею метою базова модель Солоу доповнена шоземним капталом як до-датковим вхвдним показником.
Науковий пдхш тут е скорше дослГдним. Неочевидно, чи може модель Солоу бути розширена адек-ватним чином з метою фшсаци впливу П11 на еконо-мГчне зростання. РГвняння регреси, отримане з розширено! модел! Солоу мае задовольнити передумови для Гт-ерпретаци окремих шефоденив регреси. ВибГр отримання рГвняння регреси з! змшено! модел! еконо-мГчного зростання несе значн ризики, а саме, що не вс актуальн питання дослГдження можуть знайти вГдповщь, або що в результат! регреси модель не може задовольнити ва теоретичн передумови.
Модель Солоу е гарною основою для розумшня вшмшгостей в економчному добробуп нацш. Вона наго-лошуе, що вгдмшност! в заощадженнях, техдалопчному прогреа й зростанш населення пояснюють вiдмiниостi мж крашами у прибутках на душу населення. Для такого ем-причного аналГзу, модель Солоу, таким чином, е прий-нятною методолопчною та теоретичною базою.
Результата м!ждержавних статистичних анал!з!в, заснованих на модел! Солоу, можна полшшити, якщо стандартну модель Солоу доповнити людським кап!та-лом. Вигляд модел! з людським капталом зазвичай на-зивають розширеною моделлю Солоу. Для цглей цього аналГзу базову модель Солоу розширено за рахунок пря-мих шоземних швестицш, а не людського капталу. Прям! шоземш швестици повинн лопчно бути включен! в модель, не тшьки по вГдношенню до економши, а й у вгдно-шенн до питання, яке розглядаеться. Тобто, рГвняння регреси, отримане в!д ще! розширено! модел!, мае послужит основою для ощнки впливу прямих шоземних Гнвестицш на економчне зростання. Це можна зробити шляхом включення П11 в основу функци виробниптва та при врахуванм нерозподшеного та реГнвестованого при-бутку у функци заощадження.
У ц!й розширеий модел! Солоу П11 додаються до основно! виробничо! функц!!, як додатков! форми капталу Модель е прагматичним тдходом до ощнки впливу внутрГшнх та шоземних Гнвестицш на економГчне зростання. Для емпричного аналГзу, заснованого на модел! Солоу передбачаеться, що економГки у вибГрщ
знаходяться у рГвноваз!. Оскльки Гньестиц!! приносять бшьше прибутюв в кра!нах, що розвиваються, ! кра!нах з перехгдною економшою, н!ж у промислово розвине-них кра!нах, каптал перетжае з останнх до цих бщшших кра!н. Ця тенденщя в юнцевому рахунку зупиниться, коли !нвестиц1! будуть однаково заробляти, незалежно в!д того, де вони здшснюються.
Наведемо основн! зм!нп, яш використовуються у модел!:
— Валовий внутрший продукт
— Валов! внутрГшш !нвестиц1! (ВВ1)
— Внутрш^й каптал
— Населення
— Робоча сила
Для ощнки впливу П11 на економГчне зростання, при врахуванн! р!вня розвитку, вся вибГрка дшиться на кшька груп. Дал! наведено ввдмшносп м!ж цими пдгрупами Вс! регресшн обчислення виконуються за вибГркою у розрахунку на душу населення ! для зна-чень на одного пращвника. Це дозволяе враховувати р!зн структури населення для кра!н у вибГрцг
Щоб врахувати ввдмГнност! у р!ви доходГв ! р!зн! обсяги П11 на душу населення ввдповвдно на одного пращвника м!ж кра!нами у вибГрщ, остання була роз-дшена на декшька пдгруп для аналГзу:
Модел! 1, 3, 5 ! 7.
Вся вибГрка подглена на чотири пдгрупи, що пред-ставляють р!зн! групи прибутюв. Класифшащя прибут-кових категорГй береться з набору даних СвГтових По-казнишв Розвитку 2002 р. СвГтового Банку [36]. При-бутков! категорП е наступними: з високим прибутком, високий ! вище середнього, нижче середнього ! низь-кий, та низький рГвень прибутку.
Для моделей 1 ! 5 застосовуеться нижнГй л!мГт на частку реГнвестування — 20%, в той час як для модел! 2 ! 7 використано верхню межу — 80%.
Модел! 1 ! 3 засноваш на розрахунку на одного пращвника, а модел! 5 ! 7 — у розрахунку на душу населення.
Модел! 2, 4, 6 ! 8.
Замють аналГзу вибГрки з точки зору р!вня при-бутку, вибГрка може бути проаналГзована у ввдношенп суми Гноземного капГталу на одного пращвника, в!дпо-в!дно на душу населення. При цьому середне та мед!-анне значення для ввезених П11 на душу населення, в!дпов!дно П11 ввезених на одного пращвника, використовуються для роздшу вибГрки на дв! п1двиб!рки. Середне значення Гноземного кап1талу на душу населення в 1990 р. було 726 дол. США, а медаанне — 151 дол. США. Для шоземного капталу на одного пращвника середпм значенням було 1517 дол. США, а медаанним — 354 дол. США у 1990 р. ВибГрка для вс!х кра!н, для яких обсяг увезених П11 на душу населення в!дпов!дно ввезених П11 на одного працГвника нижче середнього або медГанного значення, визначаеться як низька, ! на-
втки, — вибipкa для всix xpai^ зi зшченнями вище сеpедньoгo i медiaннoгo визнaчaeтъся як висoкa. Для мoделей 2 i 6 взято нижню межу — 20% — для чостки pеiнвестовaниx пpибyткiв, a для мoделей 4 i 8 — rn-вгаки веpxню — 80%. Мoделi 2 i 4 зaснoвaнi m poзpa-xyнкy но oднoгo пpaцiвникa, a мoделi 6 i 8 зaснoвaнi но poзpaxyнкy но душу шселення [24].
Taкoж чaстинoю цюго aнaлiзy столо oцiнкa ^o-дуктивдасп i вiтчизнянoгo, i iнoземнoгo котталу Де Coйсa й Oнiл (ДШ) ствеpджyють, щo iнoземний коп-iтaл e бiльш пpoдyктивним, нiж внyтpiшнiй кaпiтaл. 3a доними ДCO медiaнний пoкaзник чостки внyтpiшньo-го дo iнoземнoгo кaпiтaлy сеpед менш poзвинениx xpai^ стaнoвить 13:1. Токим чидам, ефект iнoземниx iнвестицiй в 13 paзiв пеpевищye ефект внyтpiшнix iнве-стицш но бaзi дoлapa [9, ст. 775].
Пpoдyктивнiсть пoзнaчae вapтiсть виpoбленoï npo-дукци но oдиницю викopистaниx витpax Рiвень пpoдyк-тивнoстi зpoстae, якщo бтьше тoвapiв o6o пoслyг мo-жуть бути виготовлет з тieю ж o6o меншoю юльюстю pесypсiв. Bxiдними фaктopaми, як пpaвилo, e пpaця, кaпiтaл, земля та мaтеpiaли, a такoж, вiдпoвiднo, будь-яю ïx кoмбiнaцiï. Пpoдyктивнiсть зaгaлoм збiльшyeться зо paxyнoк сте^^зо!^', теxнoлoгiчниx iннoвaцiй, шве-стицш у фiзичний i людський кaпiтaл o6o бтьш poзви-ненi системи poзпoдiлy пpaцi, яю дoзвoляють виpoбля-ти таку ж ктькють тoвapiв зо нижчими витpaтами.
Не бyдемo нapaзi вдовотися дo детaльнoгo poзг-ляду пpoцесy aнaлiзy, який бyлo виюшда та poзглядy мaтемaтичниx pезyльтатiв. Пеpейдемo дo yзaгaлънениx виснoвкiв, дo якж пpийшoв aвтop.
Iнoземний кaпiтaл мae пoзитивний вплив но еюю-тчне зpoстaння в yсix дoслiджyеaниx вибipкax. Вплив iнoземнoгo кaпiтaлy зовжди у 2 -5 paзiв слобший, шж вплив внyтpiшньoгo кaпiтaлy як у мoделяx, poзpaxoвa-ниx но душу шселення, так i для мoделей poзpaxoвaниx но o№ore пpaцiвникa. Тим не менш, темпи екoнoмiчнo-го зpoстання в нaйбiднiшиx кpaïнax вiдчyвaють менше впливу вiд пpисyтнoстi iнoземнoгo кaпiтaлy нж, нaпpик-лод, ^ai™ iз сеpеднiм дoxoдoм. Цi ^aï™ не лише бiднi, вoни таюж oтpимyють дуже мaлo iнoземнoгo копполу. Бpaк кaпiтaлy в цж ^arnax мoже пpизвести дo еюда-мiчнoгo стону, в якoмy вoни oпиняться у шстщ баддастг Toмy, ймoвipнo, щo iнoземний кaпiтaл мoже лише у не-великш мipi пpийняти учость у екoнoмiчнoмy зpoстaннi. Вплив iнoземнoгo кaпiтaлy такoж слобший у ^arnax з висoким piвнем ^^утав, щo, скopiш зо все, e pезyль-татом дoстyпнoстi кaпiтaлy в цж кpaïнax. Oкpiм того, витокий piвень poзвиткy в ^arnax пеpшoгo свiтy вимо-rae нaбaгaто бтьше фiнaнсoвиx i теxнiчниx зусиль для дoсягнення пpoдyктивнoстi вклодень.
Щo стoсyeться впливу iнoземнoгo кaпiтaлy но ею-нoмiчне зpoстання, pезyльтати для мoделей, зaснoвa-ниx но дoxiдниx кaтегopiяx, узгоджуються з виснoвкa-ми де ^fca i Oнiлa, a таюж з Фaйеpбo. Boни такoж
гадтримують твеpдження Фaйеpбo, щo iнoземний кот-тал менш вилдний, нiж впчизняний, кpiм того, вoни пoкaзyють, щo вплив iнoземнoгo кaпiтaлy но еюж^ч-не зpoстання знaчнo вapiюeться в з^ежго^ вiд piвня пpибyткiв [9; 13]. Але статистичш дaнi не пoкaзyють, щo пpисyтнiсть iнoземнoгo ютталу негaтивнo дазш-чaeться но екoнoмiчнoмy зpoстаннi, як це стееpджyють PEN дoслiдники — Бopншaep та iншi o6o Дiксoн i Бo-суелл [7; 8; 10; 15]. Тим не менше, пopiвняння статис-тичниx pезyльтатiе oбмежене тд впливoм ввдмшдастей у piвнянняx pегpесiï. Токим чидам, pезyльтати не мoж-ш пopiвнювaти сyтo oдин дo o№oro.
Уа щ дoслiдження моють зо стльне те, щo arn-лiзoвaний rep^ склaдae близькo 10 po^. Кентop ^o-aнaлiзyвaв вплив iнвестицiйнoï зaлежнoстi зо знaчнo бiльший пеpioд чосу, a соме — 50 po^. Дoслiдження впливу П11 m екoнoмiчне зpoстання пpoтягoм тpивa-лoгo пеpioдy дoзвoляe вiдкинyти дифеpенцiaльнi ю-poткoстpoкoвi та дoвгoстpoкoвi нaслiдки. Результата дoслiдження Кентopa свiдчaть, щo пеpифеpiйнi Rpaï-ни, з вiднoснo ви^юю зaлежнiстю вiд iнoземнoгo котталу, виявляють нижчi темпи екoнoмiчнoгo зpoс-тання, нiж пеpифеpiйнi кpaïни з меншoю iнвестицiй-нoю зaлежнiстю. Iнoземнi iнвестицiï доють дазитив-ний кopoткoстpoкoвий екoнoмiчний ефект у pезyльтатi зpoстання ^отливу кaпiтaлy i збiльшення зaйнятoстi. Цей дазитивний вплив сyпpoвoджyeться вiдклaденим негативним дoвгoстpoкoвим ефектом, який вияеляeть-ся близью 20 po^ пoтoмy та тpивae пpинaймнi 30 poкiв. Кеш^ ствеpджye, щo цей дoвгoстpoкoвий ефект дoсягaeться зо paxyнoк стiйкoстi iнoземниx шве-стицш з плинoм чосу oскiльки iнфpaстpyктypa, яю фiнaнсyeться вжатою кoмбiнaцieю iнвестицiй, буде сyпpoвoджyвaтися дoдaткoвими iнвестицiями в Rpaï-ни, де дoмiнye iнoземний юттал. Пoтенцiйнa aдaптa-щя сoцiaльнoï i пoлiтичнoï структури мiсцевoï елiти но кopисть iнoземниx iнвестоpiв зpoбить пoдaльшi швес-тицп ще бiльш ймoвipними [19, ст. 1040-1042].
Для мoделей, зaснoвaниx m пpибyткoвиx юте-гopiяx, бiльшa чостю pеiнвестyвaння пpибyткiв ^и-звoдить дo знaчнoгo зниження негaтивнoгo впливу aмopтизaцiï i мoже, в деякиx випaдкax, тдвищити вплив внyтpiшнix iнвестицiй m еюдамчне зpoстaння. 3 iншo-го бoкy, вплив iнoземнoгo коп1толу но екoнoмiчне зpo-стання дуже несут^ знижyeться внaслiдoк бiльшoï чистки pеiнвестyвaння пpибyткiв. Но пiдставi цж сда-стеpежень мoжнa пpипyстити, щo pеiнвестyвaння зшч-нoï чостки пpибyткiв e випдним для екoнoмiки ^ий-мaючoï кpaïни. Результати для мoделей, зaснoвaниx но чостщ iнoземнoгo ютталу в poзpaxyнкy но душу ш-селення i, вiдпoвiднo, но oднoгo пpaцiвникa, дак&зу-ють, щo збiльшення чостки pеiнвестyвaння пpибyткiв iстoтнo збiльшye вплив внyтpiшнix iнвестицiй но ею-нoмiчне зpoстання для кpaïн, як моють бiльше rno-земнoгo кaпiтaлy Але це мae незшчний i неoднaкoвий
вплив на кра!ни, яш мають менше шоземного катталу. Хоча вплив шоземного катталу на економГчне зростання знижуеться при бшьшш частщ реГнвестовано-го прибутку, все ж для моделей, розрахованих на одного пращвника, вш зростае. Вплив ефективно! амор-тизаци зменшуеться тальки в кра!нах з бшьшими пря-мими шоземними швестищями та несуттево змшюетъся для кра!н з меншими прямими шоземними Гнвестищя-ми. У щлому непрямий позитивний ефект бшьшо! ча-стки реГнвестування прибутку характершший для кра!н з бшьшою сумою прямих шоземних Гнвестищй на душу населення або на одного пращвника.
Величини порогово! продуктивност шоземного та нащонального катталу не можуть дшсно бути за-довшьними, тому що вони, як правило, дуже велик!, i, у раз1 вибГрок з низькими прибутками, виходять за меж1 розумних величин. Але результата показують, що порогова продуктивнють iноземного (i внутрш-нього) капiталу бiлъша для бiднiших кра!н, як! зазви-чай отримують менше прямих шоземних iнвестицiй, шж багат кра!ни. Це узгоджуеться з припущенням, що капiтал е бшьш продуктивним за його нестачi.
Данi тдтверджують Где! де Сойса й Онша, що шо-земнi швестици бшьш продуктивм, шж внутршт швестици. Але, так як розрахунковi значення цього аналiзу насправд не в межах очГкуваного даапазону, не мае можливост навести жодн точн цифри для рГзнищ в продуктивност впчизняного та шоземного капiталу [9].
Перейдемо до розгляду другого дослiдження, виконаного Андреасом Жарбладом — викладачем Тех-нолопчного Унiверситету Лулео. Його заявлена мета полягае у вивченш взаемозалежност зв'язку мГж ТНК i державою, в якосп дточих оаб на мГжнароднш по-лггичтй аренi. Мета — пояснити характер цього взае-мозв'язку у вiдношеннi до влади, де влада визначаеть-ся як здатшсть суттево впливати на поведiнку Гншого агента в такий споаб, який може навiтъ в певнш мГрГ конфлiктувати з прiоритетами цього агента. Автор роз-глядае не лише теорда угоди, що попршуеться (obsolescing bargain), яку розробив Вернон i, яка ля-гла в основу цього дослГдження, вш також намагаеть-ся пояснити щей взаемозв'язок на довгостроковш основ! з погляду системи, тобто ствввдношення влади мГж ТНК, як групою i державами, як групою.
Методом дослГдження було детальне вивчення лтератури й опитування серед посадовщв рГзного рГвня та топ-менеджерГв провГдних корпорацш
ТеорГя угоди, що попршуеться (obsolescing bargain), розроблена Верноном, пояснюе взаемини м1ж ТНК i приймаючими кра!нами залежно вш щлей, влад-них можливостей i обмежень кожно! Гз сторш [33; 34]. Ця теорГя виходить з припущення, що кожна сторона володГе активами щнними для шшо!, i що кожна сторона мае можливють утримувати щ активи. Кожна зГ сторш також обмежена у реалГзаци свое! влади, а сторона з
бшьшими фактичними можливостями у переговорах отримуе бшьше переваг. Ця гра е позитивною сумою, так що обидвГ сторони можуть виграти у абсолютних величинах, але тальки одна може перемогти у вГднос-ному вираженнг [12] Ця теорГя, яка широко викорис-товуеться в дослщженнях IPE 10 транснащональних корпорацш, означае, що вшносини ТНК — приймаюча кра!на е динамГчними i змшюються з часом. До входу ТНК в крашу, переговорш позици li уряду вважаються слабким. Адже Гнвестици в нову крашу завжди пов'я-заш з невизначешстю, i з огляду на той факт, що транс-нащональш корпораци, швидше за все, будуть мати у своему розпорядженш ГншГ потенцшш об'екти Гнвес-тищй, приймакш кра!ни будуть змушен йти на поступки з метою залучення прямих шоземних швестицш. Зпдно з теорГею obsolescing bargain щ позици в розста-новщ сил змГнюються тсля того, як швестици будуть зроблеш, через зникнення невизначеносп, внесення не-рухомих ресурав та зростаючо! незалежност приймаючо! краши вш ТНК щодо капталу, технологш i доступу на ринки.
Таким чином, ввдповвдно до теори obsolescing bargain, уряд приймаючо! кра!ни отримуе вщносну вла-ду, адже загалом внутршня економша розвиваеться зав-дяки пакету ПП. Тим не менш, приймаюча кра!на, як передбачаеться, мае додатковГ стимули для перегляду угоди, щоб отримати бшьше потенцшних переваг. Таким чином, ТНК повинн намагатися зберегти залежнють приймаючо! кра!ни вгд !! нових технологш, продукт1в i доступу до експортних риншв. Альтернативи е очевид-ними — вихщ або поступки державним вимогам.
Рис. 1. шюструе переговорн! взаемов!дносини мгж транснащональними корпорац!ями i приймаючими державами. Вертикальна вюь показуе прибутковГсть, яку фГрма може шукати за X1 прямих Гнвестищй (як зазначено на горизонтальнш осГ). Таким чином, дГа-пазон, в якому торгГвля може ввдбуватися, — XY i XZ. XY — це нижня межа, мшмальний рГвень прибутку, який ТНК готова прийняти при швестуванм суми X1. XZ — верхня межа, яка показуе максимальну при-бутковГсть, яку ТНК може отримати, з огляду на суму X1 запропонованих Гнвестищй [23].
НайбГльший Гнтерес представляе верхня межа. ОбидвГ сторони защкавлеш в натиску на не! — вгору (для ТНК) або вниз (для держави), Гз тим щоб змГцнити сво! переговорнГ позицн. Точна вГдмГтка на верти-кальнш осГ, яка буде результатом угоди, визначаеться владними можливостями i обмеженнями сторГн. Що вищою е конкурентна перевага приймаючо! держави, тим нижче верхня межа, тобто тим бшьше можливостей у приймаючо! економша для знаходження альтернатив (як1, як очГкуеться, збГльшуються за рахунок створення вигГдного Гнвестиц1йного клГмату), тим силь-нГшими е !х позицП на переговорах.
Дилема уряду полягае в тому, що вступ у тор-
Ставка дох1дност1
Торпвельний д1апазон для К 1нвестицИ Х1
Максимальна ставка, яку ТНК можуть зробити, доки приймаюча кра!на мае бажання залучити П11 у сум1 Х1.
X
Сума П11
1
Рис. 1. Модель торгаельних вмносин мiж ТНК та державами [23]
гов1 в1йни, безсумшвно, передбачае дуже слабк переговори позици, хоча утримування ввд тако! практики може залишити !х без бажаних 1нвестицш:
Конкуренщя м1ж кра!нами з метою залучення й утримання 1нвестицш шляхом створення стимул1в е сильною 1 всеосяжною. Почасти це так тому, що сти-мули можуть спонукати шоземних 1нвестор1в до прий-няття конкретного географ1чного ршення, яке в свою чергу буде робити загальний пакет пшьг ще бшьш при-вабливим, 1, отже, буде переважувати баланс геогра-ф1чних вибор1в швестор1в. Стимули можуть бути вип-равдаш, якщо вони призначен для подолання розри-ву м1ж сощальною 1 приватною нормами прибутку для П11, як створюють позитивн зовшшш ефекти. Однак стимули також мають потенщал для розгортання еко -ном1чних диспропорцш (особливо, коли вони бшьше шж маргшальш). Перевищення вартост пшьг, що на-даються, над вартютю вигод для населення не лежить у площин громадського 1нтересу. Але, оскшьки уряди конкурують за залучення П11, у них може виник-нути спокуса пропонувати все бшьше 1 бшьше сти-мул1в, шж це було б виправдано, кр1м того на таку повед1нку може впливати тиск з боку ф1рм, як вима-гають стимул1в аби залишатися в кра!т [27].
Враховуючи, що транснацюнальт корпораци зараз у сво!й бшьшосп використовують глобальн стратеги д1яльносп, а також з урахуванням процесу глоба-л1заци свгтово! економши, переговорш позици компанш не попршуються, адже вони стають все менше при-в'язаними до тих кра!н, в як вони 1нвестують. Кр1м того, розвиток в1дкрив можливють для корпораци три-мати приймаючу кра!ну у тш або 1ншш м1р1 залежною ввд не! 1 тим самим зберегти перевагу. Зважаючи на
те, що е ввдносний деф1цит основних 1нвестищйних проектов, конкурентна боротьба держав за них також зросла, тим самим зменшуючи можливють перегляду умов угоди на свою користь, адже оскшьки ввдносна важливють прямих шоземних 1нвестицш збшьшуеть-ся, то й вартють !х втрати зростае. Аномал1я в цьому контекст може бути в галузях, як залежать ввд пев-них природних ресурав (контрольованих урядом дер-жави, в якш вони знаходяться), наприклад, в прничо-добувнш промисловосп, де юнуе ввдносна нестача ресурс1в, як ф1рма потребуе. Тим не менш, у тих галузях, у яких дом1нуючу роль ввдграють прям1 шо-земн 1нвестици, мобшьнють 1нвестицш значно зросла, що тдривае здаттсть держав зм1нювати позици у переговорах. 1ншими словами, теор1я оЬ8о1е8ст§ Ьаг§ат цшком в1ропдно стае дедал1 бшьш неточною.
Взаемод1я в довгостроковш перспектив! м1ж ТНК I державами в якост гравщв на м1жнароднш полгтичнш ареш може бути краще пояснена як залежнють ваднос-них дефщипв, яю обидва щ гравщ в1дчувають. Таким чином, автор пропонуе модель для пояснення симетри в щй взаемозалежносп.
Завдання ощнки стввадношення впливу м1ж державами як групою I транснацюнальними корпоращя-ми, як групою, е досить важким. Спшьним знаменни-ком для м1ркувань у цьому напрямку обрано дефщит. Дшсно, дефщит визначае стввадношення влади (впливу) транснацюнальних корпорацш [ держав як в ко-роткостроковш перспектив^ як наприклад в раз1 пере-говор1в щодо конкретно! локал1заци фши, так [ у довгостроковш перспектива „Влада" у цьому контекст! визначаеться, ввдповадно до характеристики Гольдма-на, як здатнють гравця А впливати на ди гравця В,
2
таким чином, що характер дш гравця В потенщйно може значно вщйти в!д природи його гшотетичних дай, якщо б вш д!яв без впливу на гравця А. Якщо гравець В е повнютю незалежним в!д А, гравець А не зможе примусити В робити те, що гравець В не бажае роби-ти. Таким чином, влада гравця А збшьшуе його здатнють примушувати В даяти таким чином, який Где у розрГз з його уподобаннями або щнностями.
Пропозищя автора полягае в тому, що взаемоза-лежмсть м1ж транснацюнальними корпорациями ! державами е асиметричною. Ця асиметрГя лежить в основ! функци дефГциту, тому що влада кожного суб'екта виз-начаеться дефщитом товарГв, яш потребуе шший гравець. У нишшнш ситуацп, як показують теоретичш та емтричш дослГдження, транснацюнальш корпораци мають структурн! переваги, так як вони (1) контролю-ють ресурси, яш генерують економГчну потужиiсть; (2) вони можуть легко перемщувати щ ресурси м!ж р!зни-ми мюцями; (3) держави залежать в!д цих ресурав для досягнення сво!х цшей; (4) спостерГгаеться брак цих ресурсГв ! суб'екпв, як !х контролюють [17].
Можна задатися питанням, за яких обставин держави будуть мати структурну перевагу? Вгдповгдь полягае в тому, що держави, для того щоб мати структурн! переваги над транснацюнальними корпорацшми, повинм контролювати дефщитш ресурси, потреба в яких е достатньо гострою у цих корпоращй, ! кр!м того де-фщит таких ресурав, контрольованих державою, мае принаймн! компенсувати нестачу ресурсГв, контрольованих транснацюнальними корпорациями. Це так, бо вшносний дефщит е ключовою перевагою. Повершмо-ся ще раз до гравщв А ! В. Будемо вважати, що гравець А ! гравець В залежать в!д двох рГзних товарГв для свого виживання. Обидва гравц мають доступ тшьки до одного з цих товарГв. Однак гравець А мае доступ до товару, який життево необх1дний для гравця В, ! на-впаки. Проблема для гравця В полягае в тому, що навгть якщо гравець А не мае доступу до товарГв, яш гравець В контролюе (! в!д яких залежить гравець А), !х оточен-ня, практично кишить шшими суб'ектами, як мають доступ до таких самих товарГв, ! в!д яких гравець А може !х отримати. На жаль, з товаром, в!д якого залежить гравець В, ситуащя геть шакша. Таким чином, гравець В мае його отримати виключно в!д гравця А. Зрозумгло, що в ситуацп, коли гравець А ! В торгують м1ж собою цими товарами, взаемозалежмстъ м!ж цими двома суб'ектами ютотно асиметрична Через ввднос-ний дефщит товару, контрольованого гравцем А, гравець А мае ютотну можливютъ впливати на, а можливо ! домГнувати над даями гравця В.
Розмщена таблиця (рис. 2) мстить опис лопки по-веданки задля максимального результату та шюструе стра-тепчну гру, якою е коикуреитиi торги за П11 м!ж кра!на-ми. Хоча держави, як група, отримали б набагато бшьше вигоди вш проведення скоординовано! полпики в га-
луз! ГнвестицГйних стимуотв для залучення П11, е стиму-ли розГрвати „картель", !, таким чином, отримати користь в!д збшьшення припливу швестицш. У приклад! на таблиц!, дв! держави (А ! В) домовилися не брати участь в конкурсних торгах за швестици. Хоча модель е спро-щенням, вона все одно застосовуеться ! як основне по-яснення проведення конкурентних торпв м1ж державами, ! в якост! пояснення складностей введення обмежень на прям! шоземш швестицц.
Очевидно, що державам, як грут, було б краще бути лояльними до загально! стратег!!, але, з Гншого бокку, окрем! держави мають стимули для участ! у торгах, з тим щоб збшьшити свою частку в загальному прибуткку ПП. Агресивне ршення одше! держави тому, швидше за все, негайно викличе конкурентн торги для Гнвестицш, що призведе до втрати позицш у переговорах для вс!х держав. Таким чином, якщо ми за-фшсуемо початкову рГвновагу до ствпращ ! загаль-ного блага на довшьнш сум! 6 (позищя X в матриц!), а держава В вирГшить вдатися до наступально! стратег!! для того, щоб захопити бшьшу частку вигод за раху-нок пакету стимулГв (спроба перейти до розподшу У на малюнку), держава А також буде змушена запро-понувати стимули з метою запобГгання переходу шве-стиц1й за кордон ! збереження ввдносно рГвного роз-под!лу економГчно! д1яльност!. В умовах чисто! рацю-нальносп, виграш у розм!р! 2.2 буде результатом. Цей результат зазвичай називають рГвновагою Неш, де вс! суб'екти втшюють сво! найкращ! стратег!!, з ураху-ванням стратег!!, яку втшюютъ !нш! гравц!: якщо держава А вирГшуе ствпрацювати, то держав! В було б краще „дезиртувати" (односторонньо розГрвати картель), ! отримати бшьше за рахунок держави А. У ви-падкку, коли держава А „дезиртуе", держав! В краще також „дезиртувати". Таким чином, „дизертирство" е домшуючою стратепею ! рГвновага потрапляе в поло-ження Ъ в таблиц!. Щкаво спостерГгати, що, не зважа-ючи на рац1ональн! дп обох держав, вони поставили себе в ситуащю, коли вони знаходяться в пршому становищ!, шж це було рашше [17].
Таким чином, досить очевидним е той факт, що конкурентш торги в довгостроковш перспектив! мають деструктивний ефект для держав, як групи, а також для окремих держав, адже вони тдривають пе-реговорн! позици вс!х держав, надаючи бшьшу м!ру влади транснац1ональним корпорац1ям, яш, ввдповвд-но, можуть зГштовхнути держави одна з одною, з тим щоб отримати кращ! умови, ! ввдтюнити верхню межу дГапазону торпв для !х !нвестиц1й.
Фшальний висновок, до якого приходить автор, можна сформувати наступним чином: осшльки на-справд! юнуе дефщит мобшьних !нвестиц1й, що генерують додану вартють, та яш контролюються трансна-ц1ональними корпоращями, ! осшльки економГчне зростання е вищою полГтичною метою для держав, яш до
Сте^а^на™ Дeзиpтyвати
X (Y)
Cпiвпpацювати 3.3 1.4
(YT Z
Дeзиpтyвати 4.1 2.2
Рис. 2. Конкуренщя за Mil [1T]
тоге ж юнкуфують за imecra^íí, дepжави нe cпpoмoжнi пpoвoдити далгтику, яка б нeгативнo впливала на ^и-плив пpямиx iнoзeмниx irnec™^^ Сдиний cпociб, у який гpавeць B, у навeдeнoмy вищe ^иклад^ мoжe пpимycити гpавця А да викopиcтoвyвати cвiй вплив, cпpямoваний на ^M^yc гpавця B дo дш, як йдуть ycyпepeчь йoгo iнтepecам i цiннocтям, бyдe абo (1) давшего абo чаcткoвo замiнити тoваp, кoнтpoльoва-ний А, iншим тoваpoм, з тим щoб змeншити вiднoc-ний дeфiцит; абo (2) пoгoдитиcя з oтoчyючими ^ав-цями да тopгyвати з А, в peзyльтатi чoгo ocтаннiй вiдчye такий cамий вiднocний дeфiцит як i В. Очeвиднo, цe нe oзначаe, щo дepжави пoвиннi забopoнити даяльнють тpанcнацioнальниx кopпopацiй, алe такий пiдxiд дoпo-магаe пoяcнити cтpyктypy i xаpактep взаeмoзалeжнocтi. Такi дiï пepeнecли б piвнoвагy в пoзицiю X у таблиц (pиc. 2) i знизили б вiднocний дeфiцит, який reœpye владнi пepeваги тpанcнацioнальниx кopпopацiй у взаe-мoвiднocинаx з дepжавами. Таким чидам, мoжна cra-зати, щo ic^ye пoтeнцiал для дoвгocтpoкoвoï cipy^ тypнoï пepeваги дepжав, алe вш визначаeтьcя ^льни-ми дiями ocтаннix та пpавлячoю динамiкoю в мiждep-жавниx вiднocинаx.
Однак, як ми дабачили, дepжави, cxoжe, щe да-лeкi вiд дocягнeння такoгo piвня кoнвepгeнцiï, а вiдтак i заxиcтy. Пo-пepшe, як пoказyють eмпipичнi дocлiд-жeння, пpийнята залeжнicть, а таюж загальнoпpийнятi пepeваги пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй дyжe шиpoкi, маючи на уваз^ щo цe бiльш нiж малoймoвipнo, щo у^яди будуть намагатиcя пpoвoдити пoлiтикy, cпpямo-вану на oбмeжeння дiяльнocтi тpанcнацioнальниx rop-пopацiй, як кoнтpoлюють так вeличeзнi пoтoки cвiтo-виx iнвecтицiй, тopгiвлi, капiталy i тexнoлoгiй. Така пoлiтика б пpямo cyпepeчила загальнoвизнанoмy ^o-цecy лiбepалiзацiï та дepeгyлювання нацioнальниx pинкiв. Кpiм тoгo, так дiï були б шшдливими у бeзпo-cepeдньo фiнанcoвoмy вiднoшeннi для oднieï дepжа-ви, яка б намагалаcя дiяти таким чидам, з ypаxyван-ням peалiй глoбальнoï eкoнoмiки cьoгoдeння. ^ocy-ваючдаь далi, зазначаeмo, щo кoopдинацiя далгтики, як oдна з фopм мiжнаpoднoгo peгyлювання нацюналь-нoï пoлiтики у cфepi пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй, e такoж пpoблeматичнoю з пoглядy peалiзацiï. Xoча юн-кypeнтнi тopги e pyйнiвним явищeм з пoглядy дepжав, як гpyпи, ми виявили, щo вoни тим нe мeншe залиша-
ютьcя peальнicтю. З тeopeтичнoгo 6o^ мoжливo, алe на пpактицi cyмнiвнo, щo пoзицiя X в таблищ (pra. 2) мoжe пiдтpимyватиcя в дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi.
З iншoгo бoкy, цiлкoм мoжливo, щo цe eдиний важiль,
який e у poзпopяджeннi дepжав, як гpyпи, та який CTpo-мoжний змeншити аcимeтpiю у взаeмoзалeжнocтi й ^cm^ra cтpyктypним пepeвагам тpанcнацioнальниx кopпopацiй.
Пiдcyмoвyючи навeдeнi вищe дocлiджeння та мipкyвання, мoжна юдататувати pяд виcнoвкiв. Отжe, зpoзyмiлим i таким, щo нe викликаe cyмнiвiв, e факт, щo пpиcyтнicть ТНК на cвiтoвiй фiнанcoвiй аpeнi над-звичайнo cильнo зpocла та пpoдoвжye змiцнювати cвoï пoзицiï, тe cамe мoжна cказати i пpo ïxnrn вплив i на oкpeмi дepжави, i на cиcтeмy в ^raoi^y. Кpiм тoгo, фактом e нeдocтатня вивчeнicть данoгo фeнoмeнy, да зва-жаючи на йoгo, на пepший пoгляд, пyблiчнicть та oчe-виднicть. Аджe, як зазначалocя вищe, пpoблeма даяль-нocтi та впливу ТНК пopyшyeтьcя та вивчаeтьcя у чда-лeнниx наyкoвиx пpацяx, ^и чoмy виcнoвки автopiв бувають дiамeтpальнo пpoтилeжними. Пpoтe цьoмy мoж-на знайти лoгiчнe пoяcнeння. I cпpава нe в тому, щo oднi вчeнi poзглядають питання з дазицш ТНК, а iншi — з дазицш дepжав, навiть нe в тому, щo piзнi cтатиc-тичн даннi викopиcтовyють пiд чао tox чи iншиx дocлiд-жeнняx. С^ава в тому, щo i ií, i iншi мають pацiю, ^o-cto poзглядають пpoблeмy дeщo oднocтоpoнньo i нe зва-жають на фактop чаcy На наш дагляд, пoчаток дiяль-нocтi та ^TOy!™^ ТНК, у тш чи iншiй кpаïнi, зазви-чай нeoдмiннo бyдe cyпpoвoджyватиcя пoкpащeнням пoказникiв, як e ^e^eiCM аналiзy багатьox наyкoвцiв, та яш e чи нe eдиним cтатиcтичнo mдтвepджeним да-казникoм активнocтi ТНК. Biдпoвiднo пpацi, як зoce-peджyють cвoю увагу на данж пoказникаx, а цe e ^ак-тичнo вci пpацi, як викopиcтовyють матeматичнi мo-дeлi, пpиxoдять pадшe дo виcнoвкiв, так би мoвити, „зi знакoм плюc" З iншoгo бoкy, нeгативний вплив ТНК набагато важчe oцiнити та виpазити у rompera^ ста-тиcтичнo пiдтвepджeниx цифpаx — вiн мoжe пpoявити-cя пiзнiшe у фopмy cпoвiльнeнoгo eкoнoмiчнoгo зpoc-тання, cиpoвиннoï opieнтацiï erore^^, нecпpoмoжнocтi у пoвнiй мipi викopиcтовyвати пpiopитeти iннoвацiйнoï мoдeлi poзвиткy. На цюму нагoлoшyють наyкoвцi „з iншoгo табopy", пpoтe cвoï твepджeння вoни, зpoзyмi-лo, нe мoжyть гад^ши™ матeматичнo, а тому i вда-нoвки ïx cпpиймаютьcя з давним cyмнiвами.
Cтоcoвнo cтабiлiзацiйнoï функци, то мoжна зpo-зyмiти, щo ТНК навpяд чи будуть влаcнopyч шщтовати пpoцecи, cпpямoванi на тдоримку OT^^retcn у м1жна-poднiй фiнанcoвiй cиcтeмi. Оcнoвний аpгyмeнт у u^o-му планi такий, щo ТНК e пepш за вce юмпашями, мeта icнyвання якиx — макcимiзацiя ^^утку та дoб-poбyтy cвoïx влаcникiв. Дoпoки ii чи iншi дп нe будуть мати чiткo виpажeнoгo пoзитивнoгo eфeктy у майбут-ньгаму, дocить cyмнiвнoю e вipoгiднicть шщативи з бoкy
ТНК. Бшьше того, навпъ якщо позитивний ефект i можна ощнити, то якщо вш надто вГдкладений у часГ, вш також може виявитися сумшвним аргументом, адже у той час, як для власниюв прюритетом е довгострокова перспектива, не варто забувати, що для топ-менеджерГв бшьш щкавою е перспектива короткострокових прибутюв, у яю глобальн антикризовГ до навряд чи впи-шуться. Безумовно, можливо, i навпъ варто розпочати даалог стосовно негативного, згубного впливу мГжна-родно! фшансово! нестабшьносп та криз, яш вГдчутно активГзувалися протягом останшх десятилiтъ. Вт1м навпъ щей аргумент може не мати т!е! сили для ТНК, яку можна було б очГкувати. Для кого криза е бшьшим „злом"? Для держав, що розвиваються, напевне, для населення практично вах кра!н теж. Проте чим вони е для ТНК? За останн роки жодна крупна ТНК не припинила сво-го юнування, безумовно рГвень доходГв впав, затрати довелося зменшити, але, якщо бшьш глибоко розГбра-тися, для таких впливових гравщв, це мало скорше вигляд перенесення затрат на шших економГчних агентв (наприклад, тиск на постачальниюв задля зниження за-кутвельних щн, зниження зарплат i т.д.). З Гншого боку, ослаблен! кризами держави ще бшьше потрапляють пщ залежнють ТНК та !х готовност вкладати сво! кошти в економши, при цьому тсля криз феномен конкурент-них торпв лише посилюеться, чим забезпечуе ТНК ще бшьше простору для впливу, тиску, створення сприят-ливих для себе умов. Таю можливостг е надто спокус-ливими для ТНК, щоб вони ними знехтували.
Головним висновком, який можна зробити за тако!' ситуаци е те, що питання ТНК абсолютно очевидно ви-ходить за рамки окремих держав, а тому i регулювання !х мае проходити на наддержавному рГвш, що теоретично мае дозволити державам лГмпувати негативний ефект конкурентних торпв за швестици, а вщтак i вщнос-ну необмеженють впливу ТНК. Ключовим для цього е усвщомлення всГма державами необхщносп тримання такого потужного шституту як ТНК пщ чгтко регламен-тованим контролем, адже навгть високорозвинен держави „першого свгту", яю наразГ теоретично лише виг-рають вш тако! позици ТНК, можуть згодом стати за-ручниками сво!х власних компанш
На сьогоднГ у розвинених кра!нах достатньо активно йде процес, який мае на метГ примусити ТНК, як i звичайнГ компанл, дотримуватися етичних норм та принцитв у сво!й дГяльностГ, усвГдомлювати свою сощальну вГдповГдальнГсть, та дГяти вщповщним чином. ЗвГтування цих питань поступово стае обов'яз-ковим. Проте у багатьох випадках це все ще зали-шаеться скорше рекомендащею, гарним корпоратив-ним тоном, ашж чГткою регламентацГею. Проте, напевне можна сказати, що рух у цьому напрямку, при набуттГ ним глобальних рис та при чГтко прописаних санкцГ-ях, буде мати безумовний значний позитивний ефект для стабшзацл мГжнародно! економГки.
Лiтература 1. Безземельная Т. А. и др. Транснациональные корпорации : монография / под ред. проф. Зиновьева Ф.В. и Реутова В. Е. — Симферополь : Таврия, 2007. 2. Рогач О. I. Транснацюнальш корпораци / О. I. Рогач. — К. : ВЦ „Кшвський ушверситет", 2009. 3. Кузнецов Э. А. Транснациональные корпорации. Экономика и менеджмент / Э. А. Кузнецов, В. В. Волошина. — М. : Бурун Книга, 2008. — 320 с. 4. Ши-ман М. Государство и транснациональные компании / М. Шиман // Проблемы теории и практики управления. — М., 1999. — 75 с. 5. Сысоев В. Современные тенденции в развитии и управлении ТНК / В. Сысоев, В. Абраменко // Вопросы экономики. — 2003. — .№ 2, № 5 — 112 с. 6. Agosin, Manuel R. and Ricardo Mayer. 2000. „Foreign Direct Investment in Developing Countries. Does it Crowd in Domestic Investment?" UNCTAD, Geneva. 7. Bornschier, Volker and Christopher Chase-Dunn. 1985. Transnational Corporations and Underdevelopment. New York: Praeger.
8. Bornschier, Volker, Christopher Chase-Dunn, and Richard Rubinson. 1978. „Cross-national Evidence of the Effects of Foreign Investment and Aid on Economic Growth and Inequality: A Survey of Findings and a Reanalysis." American Journal of Sociology 84:651-683.
9. de Soysa, Indra and John R. Oneal. 1999. „Boon or Bane? Reassessing the Productivity of Foreign Direct Investment." American Sociological Review 64:766-782.
10. Dixon, William J. and Terry Boswell. 1996a. „Dependency, Disarticulation, and Denominator Effects: Another Look at Foreign Capital Penetration." American Journal of Sociology 102:543-562. 11. Dunning, John H. (1992). Multinational Enterprises and the Global Economy. Wokinham: Addison Wesley. 12. Eden, Lorraine (1991). „Bringing the Firm Back In: Multinationals in International Political Economy", in Millennium: Journal of International Studies (vol. 20, No. 2 1991), pp. 197-224. 13. Firebaugh, Glenn. 1992. „Growth Effects of Foreign and Domestic Investments." American Journal of Sociology 98:105-130. 14. Gilpin, Robert (2001). Global Political Economy: Understanding the International Economic Order. New Jersey: Princeton University Press. 15. Heston, Alan, Robert Summers, and Bettina Aten. 2002. Penn World Tables Version 6.1. University of Pennsylvania: Center for International Comparison. 16. International Monetary Fund. 1992. Balance of Payments Statistics Yearbook, vol. 43. Washington: IMF. 17. Jarblad A. (2003) "The Global Political Economy of Transnational Corporations", Lulea: Lulea University of Technology. 18. Julius, DeAnne (1990). Global Companies and Public Policy: The Growing Challenge of Foreign Direct Investment. London: Pinter. 19. Kentor, Jeffrey. 1998. „The Long-Term Effects of Foreign Investment Dependence on Economic Growth, 1940-1990." American Journal of
Sociology 103:1024-1046. 20. Kobrin, S. J (1987). „Testing the bargaining hypothesis in the manufacturing sector in developing countries", in International Organisation (vol. 41), pp. 609-638. 21. Krugman, Paul R. and Maurice Obstfeld. 2000. International Economics: Theory and Policy. Reading (Mass.): Addison-Wesley. 22. Mankiw, Gregory N., David Romer, and David N. Weil. 1992. „A Contribution to the Empirics of Economic Growth." The Quarterly Journal of Economics May:407-437. 23. Nixson, F (1988). „The political economy of bargaining with transnational corporations: some preliminary observations", in Manchester Papers in Development (vol. IV), pp. 377390. 24. Schaub R. (2004) Transnational Corporations and Economic Development in Developing Countries. Zürich: Universität Zürich. 25. Stopford, John and Strange, Susan (1991). Rival states, rival firms: competition for world market shares. Cambridge: Cambridge University Press. 26. UNCTAD. 1992. „World Investment Report 1992 — Transnational Corporations as Engines of Growth." United Nations, Geneva. 27. UNCTAD. 1995. „World Investment Report 1995 — Transnational Corporations and Competitveness." United Nations, Geneva. 28. UNCTAD. 1999. „World Investment Report 1999 — Foreign Direct Investment and the Challange of Development." United Nations, Geneva. 29. UNCTAD. 2002a. The Least Developed Countries Report 2002 — Escaping the Poverty Trap. Geneva: United Nations. 30. UNCTAD. 2002b. „World Investment Report 2002 — Transnational Corporations and Export Competitivness." United Nations, Geneva. 31. UNCTAD. 2003. World Investment Directory. [EneKipoHHuM pe-cypc]. — Pe^HM gocTyny : http://r0.unctad.org/en/ subsites/dite/fdistats_files/fdistats.htm: United Nations. 32. United Nations Centre for Transnational Corporations (1988). Transnational Corporations in World Development. New York: United Nations. 33. Vernon, Raymond (1971). Sovereignty at Bay: The Multinational Spread of US Enterprises. New York: Basic Books.
34. Vernon, Raymond (1977). Storm Over the Multinationals. Cambridge, MA: Harvard University Press.
35. Woll, Artur. 1996. Wirtschaftslexikon. München: R. Oldenburg Verlag. 36. Worldbank. 2002. World Development Indicators 2002, vol. CD-ROM. Washington: World Bank.
HHÏKÏH C. B. Bn^HB THK Ha CTaöi^bmcTb
MÏ^HapoflHoY ^iHaHCOBOï CHCTeMH
Y crani po3rnagaeTbCH BnnuB gianbHocii THK Ha OKpeMi KpaÏHH Ta MmHapogHy ^maHCOBy cucTeMy b
^noMy. nepm 3a Bce, po3rnHHyro noHHira THK Ta npa-mhx iHO3eMHHx irnecTH^M m ochobhoï $opMH npoaBy gianbHocii THK. BnacHe BnnuB gianbHocii THK o^-
HroeTbCfl gBOMa MeTogaMH. nepmuM 3acHOBaHO Ha Ma-TeMaTHUHOMy MogenroBaHHi 3a gonoMororo po3mupe-
Hoi' моделi Солоу. Другий метод використовуе гли-бокий aHagi3 наявно' лггератури та детально розгля-дае проблему угоди, що пoгiршуeться (obsolescing bargain), яка була вперше запропонована Верноном, та ii aктуaльнiсть i способи виршення на сучасному етaпi розвитку глoбaлiзaцii мiжнaрoдних фшансово-екoнoмiчних ввдносин.
Ключовi слова: трaнснaцioнaльнi корпораци, прямi iнoземнi iнвестицu, нестaбiльнiсть мiжнaрoднoi фшансово' системи, модель Солоу, угода, що по-гiршуеться, кoнкурентнi торги.
Яникин С. В. Влияние ТНК на стабильность международной финансовой системы
В статье рассматривается влияние деятельности ТНК на отдельные страны и международную финансовую систему в целом. Прежде всего рассмотрено понятие ТНК и прямых иностранных инвестиций, как основной формы проявления деятельности ТНК. Собственно влияние деятельности ТНК оценивается двумя методами. Первый основан на математическом моделировании с помощью расширенной модели Солоу. Второй метод использует глубокий анализ имеющейся литературы и подробно рассматривает проблему соглашения, которое ухудшается (obsolescing bargain), которая была впервые предложена Верноном, её актуальность и способы решения на современном этапе развития глобализации международных финансово-экономических отношений.
Ключевые слова: транснациональные корпорации, прямые иностранные инвестиции, нестабильность международной финансовой системы, модель Солоу, соглашение, которое ухудшается, конкурентные торги.
Yanikin S. V. Impact of TNCs on the stability of the international financial system
This article discusses the impact of TNCs over individual countries and international financial system as a whole. First of all, the author discusses the notion of TNC and foreign direct investments as the main form of the TNC's activities. Actually the impact of TNCs is estimated by two methods. The first is based on mathematical modeling using the extended Solow model. The second method uses a deep analysis of existing literature and examines in detail the problem of obsolescing bargain, which was first proposed by Vernon and its relevance and solutions to the current stage of globalization of international financial and economic relations.
Key words: transnational corporations, foreign direct investment, the instability of the international financial system, the Solow model, the obsolescing bargain, competitive bidding.
Стаття надшшла до редакци 22.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
