CC BY
21
УДК 677.055.32:677.072 https://doLorg/10.35546/kntu2078-4481.2020ЛЛ.9
О.М. ДМИТРИК
Кшвський нацюнальний ушверситет технологiй та дизайну
В.1. БЕЗСМЕРТНА
Кшвський нацiональний унiверситет технологш та дизайну
ORCID: 0000-0002-2247-6718
Л.е. ГАЛАВСЬКА
Кшвський нацiональний унiверситет технологш та дизайну
ORCГО: 0000-0002-6994-6641
ВПЛИВ ТИПУ В'ЯЗАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ НА ПОКАЗНИКИ ВТРАТИ МЩНОСТ1 ПОЛ1ЕТИЛЕНОВИХ ТА ПАРААРАМ1ДНИХ НИТОК
П1СЛЯ В'ЯЗАННЯ
У датй статт1 представлено результати дослгдження впливу типу плосков'язального обладнання на показники втрати мщностг високомолекулярних полгетиленових (ПЕ) та параарамгдних (ПА) ниток тсля в'язання, а також у раз! Их поеднання у процеа в'язання з металевою монониткою. Зразки трикотажних полотен вироблено переплетенням кул1рна гладь на двох типах плосков'язального обладнання 8 класу: плоскофангова машина типу ПВРК тарукавичковий автомат ПА-8-33 (РА).
У в1дпов1дност1 до 1снуючоХ методики встановлено величину розривального навантаження та видовження ниток до та тсля в'язання на розривтй машинI KaoTieh KT-7010AZ. Для оцтки втрати мщностI нитки тсля в'язання використано коефщент використання мщност1, який представляе собою вгдношення мщностг нитки тсля в'язання до П вих1дно'1 мщностг.
У результатI реалгзованого експерименту виявлено вищг значення коефщента використання мщностI ПА нитки поргвняно з ПЕ. На втрату мщностг ПЕ ниток впливае вв'язування у структуру трикотажу металевог мононитки. Таким чином ПЕ нитки при переробцI Iх у структуру трикотажу переплетення гладь у бтьшш мгрг втрачають мщтсть, що пояснюеться особливостями вих1дного полгмера. ПЕ нитки быьш чутливI до видовження при силових навантаженнях та руйнацИ окремих волокон внаслгдок взаемодИ з металевою монониткою. Це I спричиняе быьшу втрату мщностг у процеа в'язання трикотажу саме ПЕ нитки, яка за своею будовою е багатофыаментною некрученою ниткою.
ОдержанI у ходI досл1джень характеристики втрати мщностг високомолекулярних полгетиленових та параарамгдних ниток, перероблених у структуру кул1рного трикотажу переплетення гладь, дають можливкть формувати заданI властивостг трикотажу у ктцевому продуктI.
КлючовI слова: розривальне навантаження, розривальне видовження, коефщент використання мщностг, втрата мщностг, нитки п1двищено1 мщностг,, високомолекулярна полгетиленова нитка, параарамгдна нитка, металева мононитка.
О.М. ДМЫТРЫК
Киевский национальный университет технологий и дизайна
В.И. БЕССМЕРТНАЯ
Киевский национальный университет технологий и дизайна
ORCГО: 0000-0002-2247-6718 Л.Е. ГАЛАВСКАЯ
Киевский национальный университет технологий и дизайна
ORCГО: 0000-0002-6994-6641
ВЛИЯНИЕ ТИПА ВЯЗАЛЬНОГО ОБОРУДОВАНИЯ НА ПОКАЗАТЕЛИ ПОТЕРИ ПРОЧНОСТИ ПОЛИЭТИЛЕНОВЫХ И ПАРААРАМИДНИХ НИТЕЙ
ПОСЛЕ ВЯЗАНИЯ
В данной статье представлены результаты исследования влияния типа плосковязального оборудования на показатели потери прочности высокомолекулярных полиэтиленовых (ПЭ) и параарамидных (ПА) нитей после вязания, а также в случае их сочетания в процессе вязания с металлической мононитью. Образцы трикотажных полотен изготовлены переплетением кулирная гладь на двух типах плосковязального оборудования 8 класса: плоскофанговой машине типа ПВРК и перчаточном автомате ПА-8-33 (РА).
В соответствии с существующей методикой установлено величину разрывной нагрузки и удлинения нитей до и после вязания на разрывной машине KaoTieh KT-7010AZ. Для оценки потери
прочности нити после вязания использован коэффициент использования прочности, который представляет собой отношение прочности нити после и до вязания.
В результате реализованного эксперимента выявлено более высокие значения коэффициента использования прочности ПА нити по сравнению с ПЭ. На потерю прочности ПЭ нитей влияет ввязывание в структуру трикотажа металлической мононити. Таким образом ПЭ нити при переработке их в структуру трикотажа переплетения гладь в большей степени теряют прочность, что объясняется особенностями исходного полимера. ПЭ нити более чувствительны к удлинению при силовых нагрузках и разрушению отдельных волокон в результате взаимодействия с металлической мононитью. Это и вызывает большую потерю прочности в процессе вязания трикотажа именно ПЭ нитей, которые по своему строению являются багатофиламентными некручеными нитями.
Полученные в ходе исследований характеристики потери прочности высокомолекулярных полиэтиленовых и параарамидных нитей, переработанных в структуру кулирного трикотажа переплетения гладь, дают возможность формировать заданные свойства трикотажа в конечном продукте.
Ключевые слова: разрывная нагрузка, разрывное удлинение, коэффициент использования прочности, потеря прочности, нити повышенной прочности, высокомолекулярная полиэтиленовая нить, параарамидная нить, металлическая мононить.
O.M. DMYTRYK
Kyiv National University of Technology and Design
V.I. BEZSMERTNA
Kyiv National University of Technology and Design
ORCID: 0000-0002-2247-6718 L.Ye. HALAVSKA
Kyiv National University of Technology and Design
ORCID: 0000-0002-6994-6641
THE INFLUENCE OF THE TYPE OF KNITTING EQUIPMENT ON THE STRENGTHS OF LOSSING STRENGTH OF POLYETHYLENE AND PARARAMID THREADS AFTER KNITTING
This article presents the results of a study of the effect of type of knitting equipment on the loss of strength of high molecular weight polyethylene (PE) and para-aramid (PA) filaments after knitting, as well as when combined in the process of knitting with a metal monofilament. Samples of knitted fabrics are made by interlacing the cooling surface on two types of flat-knitting equipment of the 8th class: the flat-type machine PVRK and the glove machine PA-8-33 (RA).
In accordance with the existing methodology, the value of the breaking load and the elongation of the yarns before and after knitting on the KaoTieh KT-7010AZ breaking machine was established. To estimate the loss of thread strength after knitting, the use factor of strength, which is the ratio of the strength of the thread after and before knitting, was used.
As a result of the experiment, it is found that the coefficient of PA strength of the yarn of knitwear samples without introduction into the metal monofilament structure, in comparison with PE, increases regardless of the type of knitting equipment. When introduced into the structure of a metal monofilament, regardless of the type of knitting equipment, the coefficient of PA strength of the filament compared to the PE increases. Thus, the PE filaments, when processing them into the structure of knitwear, weave loosening, to a greater extent, lose their strength, which is explained by the peculiarities of the original polymer. PE filaments are more sensitive to elongation at power loads and destruction of individual fibers due to interaction with the metal monofilament. This causes a greater loss of strength in the knitting process of the PE thread itself, which by its structure is a multifilament non-twisted thread.
The characteristics of the loss of strength of high-molecular-weight polyethylene and para-aramid threads obtained in the structure of the knit fabric knit fabric, obtained in the course of the researches, give the opportunity to form the specified properties of knitwear in the final product.
Keywords: tensile load, tensile elongation, strength factor, loss of strength, high strength raw material, high molecular weight polyethylene filament, para-aramid filament, metallic monofilament.
Постановка проблеми
Останшм часом зростае попит на текстильш матерiали для потреб оборонно-промислового комплексу. Розширення сфер використання текстилю стало можливим завдяки появi сировини щдвищено! мщносл рiзноманiтного походження: вуглецев^ скляш, керамiчнi, кварцев^ параарамщш та полiетиленовi волокна й нитки. Зокрема нитки знайшли свое застосування у виробнищга текстилю щдвищено! мщносп для виготовлення засобiв iндивiдуального захисту ввд ди мехашчних ушкоджень.
Вплив умов переробки надмщно! сировини у текстильний матерiал, а саме вплив процесу в'язання та типу в'язального обладнання на змiну !х властивостей у даний час вивчено недостатньо. Наявна в лггературних джерелах шформа^ не дае надшних вiдомостей при порiвняльних випробуваннях ниток шдвищено1 мiцностi i3 застосуванням iдентичних методiв, ускладнюе зютавлення властивостей ниток й оптимiзацiю 1х застосування [1-3].
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй
Використання трикотажу техшчного призначення з кожним роком зростае, що пов'язано з появою нових видiв надмщно1 сировини та технолопчних можливостей в'язального обладнання. Однак питання впливу властивостей сировини та особливостей протiкання технологiчних процесiв виробництва на показники втрати 1х мiцностi та фiзико-механiчнi характеристики трикотажу вивченi недостатньо.
У робот [4] автором завдяки реатзаци повного двофакторного експерименту дослвджено вплив глибини кулiрування та натягу ниток на розривш характеристики трикотажу. Дослвдш зразки трикотажу виробленi на двофонтурнш плосков'язальнiй машинi Stoll CMS 330 10 класу з високомолекулярних полiетиленових ниток. Встановлено, що найб№ший вплив на структурнi характеристики трикотажу з двофонтурних плосков'язальних машин з наявнютю платин мае глибина кулiрування та натяг нитки. Однак, автором роботи не проводилося дослiдження втрати мщносл самих ниток пiсля в'язання.
Автором шшо! роботи [5] шляхом проведення повного трифакторного активного експерименту встановлено регресшш залежностi, що описують вплив параметрiв в'язання на збереження мiцностi параарамщно1 нитки. Дослвджено, що на величину розривального навантаження нитки тсля в'язання впливае лiнiйна густина, глибина кулiрування та зусилля ввдтягування полотна, як1 дшть на показники втрати мщносп параарамiдних ниток у процеа в'язання. Дослiднi зразки вироблет на плосков'язальному обладнаннi типу ПВРК. Тому одержат рiвняння регреси не можуть бути використанi у разi вироблення трикотажу на плосков'язальному обладнанш з використанням платин у процеа в'язання. У робот не акцентуеться увага на особливостях самого процесу петлетворення, зокрема на загальному чи зосередженому зусиллi вiдтягування.
У робот [6] автором на пiдставi порiвняльного аналiзу високомолекулярних полiетиленових та параарашдних ниток рiзних виробник1в представлено властивосп волокон вих1дно! сировини. Наведенi дослщження направленi на вивчення фiзико-механiчних характеристик тканих структур, вироблених з використанням параарамвдних та полiетиленових ниток. Одержат у данiй роботi результати для тканих структур не можуть бути трансформоваш на трикотажш структури, оскшьки це iнша технолопя формування та споаб структуроутворення текстильного матерiалу.
Автором шшо1 роботи [7] дослiджено характеристики параарамвдних ниток рiзних виробник1в вичизняного та зарубiжного виробництва, зокрема !х питоме розривальне навантаження та видовження пiсля дИ на сировину рiзноманiтних чинник1в, пов'язаних з експлуатацiею виробiв з них: навколишне середовище, шнетика сорбцп, десорбцп водяно1 пари, шнетика набухання у водi. Це дае можливють оцiнити поведiнку ниток за рiзних умов експлуатацп. Автором встановлено основш недолiки арамiдних волокон: низький опiр стискуючим навантаженням i порiвняно високе вологопоглинання. Введення в !х структуру високомодульних керамiчних та скляних волокон дозволяе зберегти електрофiзичнi властивосп та тдвищити мiцнiсть при стисненш. Однак, описанi у данiй робот результати дослiджень стосуються виключно ниток до етапу !х переробки у текстильний матерiал (тканину чи трикотаж). Тобто не враховаш процеси та переходи нитки на устаткуванш, що також впливае на втрату мщносп нитки.
Робота [8] присвячена вивченню впливу умов розриву параарамщних ниток рiзних виробник1в росiйського та заруб1жного виробництва на !х розривальнi характеристики, а саме у мокрому та сухому сташ, у виглядi прямолшшного вiдрiзка, з iмiтацiею петлi та вузла. Цей метод дозволяе дати ощнку неоднорщносп структури ниток рiзного асортименту, виявити змiни, що ввдбуваються в нитках при переробцi у текстильний матерiал. Результатом роботи е падшня мiцностi i прирiст подовження при розривi, що спостерiгаються внаслщок прояву ефекту пластифiкацil. Аналогiчно попереднш роботi [7], автором проведено дослвдження на нитках до !х переробки у текстильний матерiал.
У робоп [9] автором проведенi випробування з визначення механiчних властивостей ниток в залежносп вiд швидкостi руху затискача розривно1 машини. У якостi об'екта дослвдження використано параарамiднi нитки вичизняного та заруб1жного виробництва. Залежно вщ швидкостi розтягування змiнюеться час, протягом якого здiйснюеться деформац1я, при збшьшенш швидкостi час деформування знижуеться. Внаслщок цього не вистачае часу зруйнуватися бiльшостi мiжмолекулярних зв'язк1в, розвинутися еластичнш i пластичнiй деформацil. При низькш швидкостi виходить зворотна залежнiсть: зi збiльшенням швидкостi розтягування розривальне навантаження зростае, а розривальне видовження зменшуеться.
Таким чином, анатз наукових публшацш вiтчизняних та заруб1жних авторiв, яш працюють у сферi дослiдження поведшки надмiцноl сировини п1д впливом рiзноманiтних чинник1в, дозволяе зробити висновок, що данш результати не дають вичерпних вiдомостей про поведiнку ниток у разi !х переробки на в'язальному обладнаннi. Отже, питання впливу властивостей виду надмщно1 сировини та
особливостей пропкання технолопчних процеав виробництва на показники втрати !! мiцностi та фiзико-механiчнi характеристики одинарного кулiрного трикотажу переплетения гладь вивчено недостатньо та потребуе проведення додаткових дослiджень.
Формулювання мети дослiдження Метою дано! роботи е дослвдження впливу типу в'язального обладнання та введення у структуру металево! мононитки на показники втрати мщносп високомолекулярних полiетиленових та параарашдних ниток при !х переробцi в структуру кулiрного трикотажу переплетення гладь.
Викладення основного матерiалу досл1дження При створенш текстилю пвдвищено! мiцностi важливо розумiти як саме впливае безпосередньо процес в'язання трикотажу на втрату мiцностi вихвдно! сировини. У данному дослвдженш зразки трикотажних полотен вироблено одинарним кулiрним переплетенням гладь, з двох видiв сировини: високомолекулярних полiетиленових (ПЕ) та параарамвдних (ПА) ниток. Для шдвищення мiцностi трикотажу додатково у структуру вв'язано металеву мононитку. Для виготовлення дослiдних зразкiв трикотажу використано два типи плосков'язального обладнання 8 класу: плоскофангову машину типу ПВРК та рукавичний автомат ПА-8-33 (РА). При цьому довжина нитки в петл на двох типах в'язального обладнання залишалась незмiнною (1=8,9мм). Заправнi данi дослiдних зразк1в наведено у табл. 1.
Таблиця 1
№ зразка Тип в'язального обладнання Вид сировини Лшшна густина, текс Товщина, мм Поверхнева густина, г/м2
1 ПВРК ПЕ 44Х2 0,80 177,9
2 ПА 92 0,70 192,5
3 ПЕ металева нитка 44Х2 0,12 мм 0,85 304,2
4 ПА металева нитка 92 0,12 мм 0,79 312,0
5 РА ПЕ 44Х2 1,10 191,0
6 ПА 92 1,00 196,0
7 ПЕ металева нитка 44Х2 0,12 мм 1,20 306,8
8 ПА металева нитка 92 0,12 мм 1,12 323,7
На обраних двох типах плосков'язального обладнання реалiзуеться в'язальний послвдовний процес петлетворення. Ввдмшшсть полягае у тому, що на плоскофанговiй машинi типу ПВРК у ходi в'язання трикотаж знаходиться пвд впливом значного зусилля ввдтягування, яке за прикладеною силою е загальним, а на рукавичному автомат операцiя ввдтягування забезпечуеться горловинами платин (зосереджене вiдтягувания). У ходi переробки параарамвдних ниток на рукавичному автомат внаслiдок !х значно! жорсткосп зусилля ввдтягування полотна виявилося недостатшм. Через це на полотнi формувалися витягнутi пресовi петлi. Для забезпечення нормального перебiгу процесу петлетворення створено додаткове зусилля ввдтягування полотна шляхом використання тягарцiв сумарною вагою 596 г. При цьому довжина нитки в петлi залишалась незмшною.
Для визначення розривального наваитажения та розривального видовження нитки пiсля в'язання на розривнш машинi KaoTieh КТ-7010А2 у ввдповвдносп до юнуючо! стандартизовано! методики [10] шляхом розпуску вироблених зразшв трикотажу пiдготовлено по 10 дослвдних проб у виглядi вiдрiзкiв ниток затискно! довжини 500 мм (загальна довжина 700 мм). Результати розрахунку середнiх значень розривального навантаження та розривального видовження ниток тсля в'язання та показник втрати мщносп нитки наведено у табл. 2.
Коефщент використання мщносп представляе собою ввдношення величини розривального навантаження пiсля в'язання до величини розривального навантаження вихвдно! ниткир [1]. Для спiвставлення розривального навантаження двох видiв сировини, яш вiдрiзняються за лiнiйною густиною, величину розривального навантаження приведено до одинищ лшшно! густини нитки. Величина питомого розривального навантаження / видовження вихвдно! сировини до в'язання: ПЕ ниток складае 198,59 г/текс / 6,08%, ПА ниток - 161,98 г/текс / 4,96%.
Для того щоб з'ясувати, який вплив на розривш характеристики полiетиленових та параарашдних ниток здшснюе тип в'язального обладнання та введення у структуру металево! мононитки, нами проведено порiвняльний аналiз одержаних результалв експериментальних дослiджень.
На mдставi даних табл. 2 побудовано дiаграми (рис.1-3), як наглядно iлюструють вплив змши виду сировини та типу в'язального обладнання на вищезазначенi характеристики.
Таблиця 2
Мехашчш ха| рактеристики дослвдних зразкш
№ Розривальне Розривальне Коефщент використання
зразка навантаження, г/текс видовження, % мщност1
1 171,74 9,52 0,86
2 159,84 4,70 0,99
3 129,73 7,32 0,65
4 154,34 4,58 0,95
5 177,06 10,16 0,89
6 155,54 4,26 0,96
7 47,35 7,78 0,24
8 151,23 4,24 0,93
З дiаграм, наведених на рис.1, видно, що величина розривального навантаження обох ниток тсля в'язання порiвняно з вихвдною сировиною зменшуеться. Але при цьому на втрату мiцностi дослiджуваних ниток мае вплив як тип в'язального обладнання, так i вв'язування у структуру трикотажу металево! мононитки. Величина розривального навантаження ПЕ нитки пiсля в'язання трикотажу на рукавичному автомат (зразок5) бiльша порiвняно з трикотажем, виробленим на машинi ПВРК (зразок 1) на3,1%. Разом з тим величина розривального навантаження ПА нитки тсля в'язання зразка 6 (РА) порiвняно зi зразком 2 (ПВРК) менша на 2,7%. Порiвняно з вихвдною сировиною розривальне навантаження ПЕ нитки тсля в'язання зразка 1 на машин ПВРК знизилось на 13,2%; зразка 5, виробленого на рукавичному автомап, - на 10,5%. Розривальне навантаження ПА нитки шсля в'язання зразка 2 порiвняно з вихщною сировиною знизилось лише на 1,3%, зразка 6 - на 3,98% (рис. 1, а).
Рис. 1. Дiаграми розривального навантаження полiетиленовоТ та параарамщноТ ниток шсля в'язання трикотажу: а- без металевоТ мононитки, б- з металевою монониткою
Найбшьший вплив на зниження рiвня розривального навантаження нитки у разi поеднання у процеа в'язання трикотажу ПЕ ниток з металевою монониткою на рукавичному автомап. Це пояснюеться участю у процеа в'язання трикотажу платин, яш сво!ми горловинами створюють зосереджену на платинних дугах петель взаемодш двох ниток. Змша типу в*8язального обладнання з ПВРК на РА призводить до зниження величини розривального навантаження ПЕ нитки шсля в'язання трикотажу (зразок 7 порiвняно зi зразком 3) на 63,48%. На величину розривального навантаження ПА нитки при И поеднанш у процеа в'язання з металевою монониткою тип в'язального обладнання впливае у незначнш мш (зразок 8 порiвняно зi зразком 4), а саме: знижуеться на 2,02% (рис.1, б).
Дiаграми, представлен на рис. 2, наглядно iлюструють вплив типу в'язального обладнання та введення у структуру трикотажу металево! мононитки на величину розривального видовження ПЕ та ПА ниток тсля в'язання. Слад зауважити, що розривальне видовження ПА нитки шсля в'язання порiвняно з вихвдною сировиною зменшуеться, а ПЕ нитки - збшьшуеться, а саме: зразка 2 зменшуеться на 5,24%; зразка 5 - на 14, 11%, зразка 4 - на 7,66%, зразка 8 - на 14,52%; зразка 1 зростае на 56,6%, зразка 5 - на 67,0%, зразка 3 - на 20,4% зразка 7 - на 27,96%. При цьому вв'язування у структуру трикотажу металево! мононитки призводить до зниження рiвня розривального видовження обох видiв ниток, що можна пояснити перерозподшом навантаження у процеа в'язання трикотажу м1ж нитками, яш пров'язаш у петлi (ПА чи ПЕ ниткою та металевою монониткою). Крiм того, у разi вироблення дослщних зразшв трикотажу з ПЕ нитки на рукавичному автомап величина розривального видовження нитки тсля в'язання вища порiвняно зi зразками з машини ПВРК. Змша типу в'язального обладнання з РА на ПВРК у
випадку використання ПА нитки навпаки призводить до зростання розривального видовження. Бiльш чутливою до впливу процесу в'язання на величину розривального видовження виявилася ПЕ нитка.
Рис. 2. Дiаграми розривального видовження полiетиленовоТ та параарамщноТ ниток шсля в'язання трикотажу: а- без металевоТ мононитки, б- з металевою монониткою
Дiаграми, представленi на рис. 3, наглядно iлюструють як в межах одного типу в'язального обладнання змiнюeться показник втрати мiцностi полiетиленово! та параарамвдно! ниток (рис.3, а), а також у разi поеднання !х у процесi в'язання з металевою монониткою (рис.3, б).
Рис. 3. Дiаграми використання мщност полiетиленовоТ та параарам1дноТ ниток у процеа в'язання трикотажу: а- без металевоТ мононитки, б- з металевою монониткою
У результатi реалiзованого експерименту виявлено, що ПА нитки у процеа !х переробки на в'язальному обладнаннi порiвняно з ПЕ нитками менш схильнi до втрати мщносп. 1х поеднання у процеа в'язання з металевою монониткою також у незначнш мiрi впливае на втрату И мiцностi. Значення коефщента використання мiцностi ПЕ нитки, поеднано! у процесi в'язання з металевою монониткою (зразки 3, 7), дозволили зробити висновок щодо впливу особливостей процесу в'язання (типу в'язального обладнання) на втрату и мiцностi пiсля в'язання. Так ПЕ нитка зразка 3 порiвняно з вихiдною сировиною втратила свою мiцнiсть на 35%, зразка 7 - на 76%. При цьому змша типу в'язального обладнання з ПВРК на РА призвела до зниження коефiцiента використання мщносп у 2,7 рази.
Висновки
У ходi проведених дослщжень встановлено що за величиною розривального навантаження шсля в'язання на одиницю лшшно! густини полiетиленова нитка показала кращ результати. Але при цьому у разi вироблення дослiдних зразк1в на рукавичковому автоматi з введенням у структуру металево! мононитки полiетиленова нитка втрачае свою мiцнiсть на 76% (зразок 7). Це пов'язано з особливостями протжання процесу петлетворення та будовою нитки, яка представляе собою багатофшаментну не кручену нитку. Саме наявшсть велико! кiлькостi фiламентiв та ввдсутшсть крутки призводить до б№шо! !! руйнацi! порiвняно з параарамвдною ниткою при взаемодi! з металевою монониткою у процеа виконання зосередженого зусилля ввдтягування за допомогою платин.
У процеа переробки на в'язальному обладнанш полiетиленова нитка внаслвдок особливостей будови вихщного полiмеру стае бшьш податливою до розривального видовження, у порiвняннi з параарамiдною ниткою. При цьому розривальне видовження параарамвдних ниток шсля !х переробки у структуру трикотажу навиъ зменшуеться порiвняно з вихвдною сировиною. Це можна пояснити тим, що у процеа в'язання пвд дiею зусилля вiдтягування вщбуваеться розпрямлення та паралелiзацiя елементарних волокон в структурi комплексно! нитки, внаслщок чого i зменшуеться розривальне видовження.
Коефщент використання мщносп нитки е основним показником, який вказуе на втрату мщносп нитки у процесi в'язання. У результат реалiзованого експерименту виявлено, що коефiцiент використання мiцностi параарамiдноï нитки зразшв трикотажу без введения у структуру металево! мононитки, порiвияно з полiетиленовою, незалежно ввд типу в'язального обладнання мае вищi значення. Таким чином полiетиленовi нитки при переробщ ïx у структуру трикотажу переплетення гладь у бiльшiй мiрi втрачають мiцнiсть, що пояснюеться особливостями вихщного полiмера. Полiетиленовi нитки бiльш чутливi до видовження при силових навантаженнях. Це i спричиняе ïx бшьшу втрату мiцностi у процесi в'язання трикотажу.
Список використаиоТ лiтератури
1. Безсмертна В. I. Дослвдження впливу типу плосков'язального обладнання на втрату мщносп надмолекулярно!' полiетиленовоï нитки шсля в'язання / B.I. Безсмертна, С.В. Офщерова, Л.£. Галавська // Молодь - наущ i виробництву - 2018: 1нновацшш технологи легко!' промисловосп : матерiали м1жнародно!' науково-практично!' конференци здобувачiв вищо! освiти i молодих учених, м. Херсон, 17-18 травня 2018 року. - Херсон : ХНТУ, 2018. - С. 36-39.
2. Дмитрик О.М. Дослщження впливу типу плосков'язального обладнання на втрату мщносп параарамвдних ниток тсля в'язання / О.М. Дмитрик, Л.£. Галавська // Молодь - наущ i виробництву - 2019: 1нновацшш технологи легко! промисловосп : матерiали мiжнародноï науково-практично! конференци здобувачiв вищо! освгги i молодих учених, м. Херсон, 16-17 травня 2019 року. - Херсон: ХНТУ, 2019. - С. 49-51.
3. Дмитрик О.М. Дослщження впливу виду надмщно! сировини на показники втрати мiцностi пiсля в'язання / О.М. Дмитрик, B.I. Безсмертна, Л.£. Галавська // Збiрник матерiалiв III М1жнародно! науково-практично! конференци текстильних та фешн теxнологiй KyivTex&Fashion / за заг. ред. Л.1. Зубковог (31 жовтня 2019 р., м. Кшв). - Кшв: КНУТД, 2019. - С. 257-261.
4. Боброва С. Ю. Вплив параметрiв в'язання на структурт характеристики трикотаж, виготовленого з високомолекулярних полiетиленовиx ниток / С.Ю. Боброва, Л.£. Галавська, Л. А. Синькова // Вiсник Херсонського нацiонального теxиiчного ушверситету. - 2018. - № 4 (67) . - C. 133-138.
5. Безсмертна B.I. Дослвдження втрати мщносп параарамщних ниток у процесi в'язання кулiрного трикотаж / B.I. Безсмертна, Л.£. Галавська, С.Ю. Боброва // Вюник Кшвського нацiонального унiверситету теxнологiй та дизайну. - 2019. - №2 (132). - С. 51-59.
6. Беляева £.О. Слоистые органокомпозиты и гибридные композиты на основе волокон из сверхвысокомолекулярного полиэтилена: дис. ... канд. тех. наук: 05.17.06 - Технология и переработка полимеров и композитов, 02.00.04 - «Физическая химия» / Москва - 2019. - 165 с.
7. Лебедева Н.П. Влияние эксплуатационных воздействий на свойства параарамидных нитей технического назначения: автореф. дис. ... канд. тех. наук: специальность 05.19.01 -«Материаловедение производств текстильной и легкой промышленности» / Лебедева Наталья Павловна - Санкт-Петербург - 2007. - 17 с.
8. Глобина С.А. Исследование прочности в сухом и мокром состоянии параарамидных нитей российского и зарубежного производства / С.А. Глобина, А.В. Курденкова, Ю.С. Шустов, Я.И. Буланов // Вестник науки и образования. - 2018. - №7 (43). - С. 27-32.
9. Глобина С.А. Исследование влияния скорости растяжения на механические свойства параарамидных нитей / С.А. Глобина, А.В. Курденкова, Ю.С. Шустов, Я.И. Буланов // Вестник науки и образования № 7(43) 2018. Том 2 - С. 23-26.
10. ДСТУ ISO 2062:2015. Текстиль. Пряжа з пакувань. Визначення розривального навантаження та видовження шд час розриву (ISO 2062:2009, IDT).
References
1. Bezsmertna V.I., Ofitserova S.V., Halavska L.Ie. Doslidzhennja vplyvu typu ploskovjazaljnogho obladnannja na vtratu micnosti nadmolekuljarnoji polietylenovoji nytky pislja vjazannja. konf. «Molodj - nauci i vyrobnyctvu -2018: Innovacijni tekhnologhiji leghkoji promyslovosti» [Materialy mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji zdobuvachiv vyshhoji osvity i molodykh uchenykh]. Kherson, 17-18 travnia 2018, pp. 36-39.
2. Dmytryk O.M., Halavska L.Ie. Doslidzhennia vplyvu typu ploskoviazalnoho obladnannia na vtratu mitsnosti paraaramidnykh nytok pislia viazannia. konf. «Molodj - nauci i vyrobnyctvu - 2019: Innovacijni tekhnologhiji leghkoji promyslovosti» [Materialy mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji zdobuvachiv vyshhoji osvity i molodykh uchenykh]. Kherson, 16-17 travnia 2019, pp. 4951.
3. Dmytryk O.M., Bezsmertna V.I., Halavska L.Ie. Doslidzhennja vplyvu vydu nadmicnoji syrovyny na pokaznyky vtraty micnosti pislja v'jazannja. konf. «III Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia tekstylnykh ta feshn tekhnolohii KyivTex&Fashion» [Zbirnyk materialiv za zah. red. L.I. Zubkovoi]. Kyiv, 31 zhovtnia 2019, pp. 257-261.
4. Bobrova S. Yu., Halavska L.Ie., Synkova L. A. Vplyv parametriv v'jazannja na strukturni kharakterystyky trykotazhu, vyghotovlenogho z vysokomolekuljarnykh polietylenovykh nytok. Visnyk Khersonsjkogho nacionaljnogho tekhnichnogho universytetu, 2018, no. 4 (67), pp. 133-138.
5. Bezsmertna V.I., Halavska L.Ie., Bobrova S.Iu. Doslidzhennia vtraty mitsnosti paraaramidnykh nytok u protsesi viazannia kulirnoho trykotazhu. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu, 2019, no. №2 (132), pp. 51-59.
6. Beliaieva Ye.O. Sloystbie orhanokompozytbi y hybrydnye kompozyty na osnove volokon yz sverkhvysokomolekuliarnoho polyetylena. Diss. kand. techn. nauk [05.17.06 - Tekhnolohyia y pererabotka polymerov y kompozytov, 02.00.04 - Fyzycheskaia khymyia]. Moskva, 2019. 165 P.
7. Lebedeva N.P. Vlyianye эkspluatatsyonnbIkh vozdeistvyi na svoistva paraaramydnbkh nytei tekhnycheskoho naznachenyia: avtoref. Diss. kand. techn. nauk [05.19.01 - Materyalovedenye proyzvodstv tekstylnoi y lehkoi prombishlennosty], Sankt-Peterburh, 2007. 17 P.
8. Hlobyna S.A., Kurdenkova A.V., Shustov Yu.S., Bulanov Ya.Y. Issledovanie prochnosti v suhom i mokrom sostoyanii paraaramidnyh nitej rossijskogo i zarubezhnogo proizvodstva. Vestnik nauki i obrazovaniya, 2018, no. (43)., pp. 27-32.
9. Hlobyna S.A., Kurdenkova A.V., Shustov Yu.S., Bulanov Ya.Y. Issledovanie vliyaniya skorosti rastyazheniya na mehanicheskie svojstva paraaramidnyh nitej. Vestnik nauki i obrazovaniya, 2018, no. 7(43), T. 2, pp. 23-26.
10. DSTU ISO 2062:2015. Tekstyl. Priazha z pakuvan. Vyznachennia rozryvalnoho navantazhennia ta vydovzhennia pid chas rozryvu (ISO 2062:2009, IDT). Kyiv, 2015. 12 p.
