CC BY
11
УДК 677.017.4:677.075
СТ1ЙК1СТЬ ТРИКОТАЖУ З ВИСОКОМ1ЦНИХ ПОЛ1ЕТИЛЕНОВИХ НИТОК ДО ДП РОЗДИРАЮЧОГО ЗУСИЛЛЯ ТА ПРОКОЛУ
Одним з актуальних напрямгв розвитку на сьогодтшнш день е виробництво засоб1в 1ндив1дуального захисту вгд небезпечних механгчних впливгв, що використовуються в умовах ргзних промислових виробництв. До ц1ег групи виробгв вгдносять рукавички I рукавн вироби, що захищають р1зн1 дглянки рук - долот, зап'ястя, передпл1ччя вгд пор1з1в, прокол1в, вгбрацш або тертя при роботI з гострими р1жучо-колючими предметами, виготовлених з ргзних видгв матергалгв. У роботI запропоновано даний асортимент виготовляти на двофонтурному плосков'язальному обладнанн з наявтстю платин за безшовною технолог1ею. Перевагою суцшьнов'язаних виробгв е зручтсть в одяганнг I високий комфорт при виконаннг професшних завдань. Для надання необхгдних характеристик мщностг I стшкостI до дИ ргзних механгчних впливгв рекомендовано використання в структурI трикотажу ниток з надмщного високомолекулярного полгетилену.
Для захисних рукавичок I рукавних виробгв обрано кулгрний трикотаж переплетення гладь I футероване на базI глад1. Для надання виробам достатньо'1 пружностг та еластичностг в структуру введена еластомерна нитка у виглядг футерних накидгв та протяжок з рапортом прокладання по ширинI 1+3 в кожному четвертому петельному ряд1. Визначено параметри структури та механгчнг властивостI трикотажу: сттюсть матергалу до роздирання I проколу.
Дослгдження з визначення величини опору проколу розроблених зразюв трикотажу проведенI на розривнш машинI Као Пек модел1 КТ-7010Л2 в1дпов1дно до нацюнального стандарту, гармотзованого з европейським. Встановлено стшюсть трикотажу до проколу в залежност1 вгд довжини нитки в петлг. У ход! дослгджень вивчено характер проколу, а саме деформацю зразка та характер руйнування структури тд д1ею перфоруючого зусилля. Встановлено стутнь впливу щ1льност1 в'язання на механизм деформацИ I характер проколу структури трикотажу.
Дослгдження стшкостг трикотажу до роздираючого зусилля проведено у в1дпов1дност1 до ДСТУ ЕЫ 388:2005. Процес роздирання здшснювався як уздовж лши петельного стовпчика, так I вздовж лши петельного ряду. У результат1 проведених дослгджень встановлено ргвень роздираючого зусилля та характер руйнування дослгдних зразюв трикотажу переплетень гладь та футероване.
КлючовI слова: захиснг рукавички та рукави, високомщтй трикотаж, роздирання, прокол, високомолекулярна полгетиленова нитка.
УСТОЙЧИВОСТЬ ТРИКОТАЖА ИЗ ВЫСОКОПРОЧНЫХ ПОЛИЭТИЛЕНОВЫХ НИТЕЙ К ДЕЙСТВИЮ РАЗДИРАЮЩЕГО УСИЛИЯ И
ПРОКОЛА
Одним из актуальных направлений развития на сегодняшний день является производство средств индивидуальной защиты от опасных механических воздействий, используемых в условиях различных промышленных производств. К этой группе изделий относят перчатки и рукавные изделия, защищающие различные участки рук - ладони, запястья, предплечья от порезов, проколов, вибраций или
трения при работе с острыми режуще-колющими предметами, изготовленных из различных видов материалов. В работе предложено данный ассортимент изготавливать на двухфонтурном плосковязальном оборудовании с наличием платин по бесшовной технологии. Преимуществом цельновязанных изделий является удобство в одевании и высокий комфорт при выполнении профессиональных задач. Для придания необходимых характеристик прочности и устойчивости к воздействию различных механических воздействий рекомендуется использование в структуре трикотажа нитей из сверхпрочного высокомолекулярного полиэтилена.
Для защитных перчаток и рукавных изделий выбран кулирный трикотаж переплетения гладь и футерованное на базе глади. Для придания изделиям достаточной упругости и эластичности в структуру введена эластомерная нить в виде футерных набросков и протяжек с раппортом прокладывания по ширине 1+3 в каждом четвертом петельном ряду. Определены параметры структуры и механические свойства трикотажа: устойчивость материала к раздиранию и проколу.
Исследования по определению величины сопротивления проколу разработанных образцов трикотажа проведены на разрывной машине Kao Tieh модели KT-7010AZ в соответствии с национальным стандартом, гармонизированным с европейским. Установлена устойчивость трикотажа к проколу в зависимости от длины нити в петле. В ходе исследований устойчивости трикотажа к проколу изучен характер прокола, а именно деформация образца и характер разрушения структуры под действием перфорирующего усилия. Установлена степень влияния плотности вязания на механизм деформации и характер прокола структуры трикотажа.
Исследование устойчивости трикотажа к раздирающему усилию проведено в соответствии с ДСТУ EN 388:2005. Процесс раздирания осуществлялся как вдоль линии петельного столбика, так и вдоль линии петельного ряда. В результате проведенных исследований установлено уровень раздирающего усилия и характер разрушения опытных образцов трикотажа переплетений гладь и футерованное.
Ключевые слова: защитные перчатки и рукава, высокопрочный трикотаж, раздирание, прокол, высокомолекулярная полиэтиленовая нить.
S.Yu. BOBROVA
Kyiv National University of Technologies and Design
ORCID: 0000-0002-3381-9915 О.М. DMYTRYK
Kyiv National University of Technologies and Design
L.Ye. HALAVSKA
Kyiv National University of Technologies and Design
ORCID: 0000-0002-6994-6641
RESISTANCE OF ULTRA-STRONG POLYETHYLENE YARN KNITWEAR TO
TEARING AND PUNCTURE
One of the priorities of today development is the production of personal protective equipment against dangerous mechanical influences used in various industrial productions. This group of products includes gloves and sleeves protecting various parts of the hands - palms, wrists, forearms from cuts, punctures, vibrations or friction when working with sharp cutting and piercing objects made of various materials. The paper proposes to produce this assortment on double- flat-knitting equipment with sinkers using seamless technology. The advantage of knitted seamless goods is ease of dressing and high comfort when performing professional tasks. To impart the necessary characteristics of strength and resistance to the effects of various mechanical influences, it is recommended to use yarn made of ultra-strong high molecular weight polyethylene in the knitted fabric structure.
To make a knitted gloves and sleeves, we chose a weft knit plain structure and a fleecy on the basis of a plain structure. To give the products sufficient stretch and elasticity, an elastomeric thread is introduced into the structure under the form of a fleecy tuck with a coursewise laying pattern of 1+3 in every fourth course. The structure parameters and mechanical properties of knits are determined: resistance of the material to tearing and puncture.
Studies of the puncture resistance value of the developed knitted structure samples are determined on tensile-testing machine Kao Tieh KT-7010AZ in accordance with national standart, harmonized with the European one. The resistance of knitwear to puncture has been determined depending on the loop length. In the course of the research of knitwear puncture resistance, the puncture nature was studied, namely the deformation of the sample and the failure behavior of the knitting structure under the action of the perforating force. The
degree of influence of the knitting density on the deformation mechanism and the puncture nature of the knitted fabric structure has been established.
Studies of the tearing resistance of knitwear are determined in accordance with DSTU EN 388:2005. The tearing process was carried out both along the wale and along the course of knitted fabrics. As a result of the research, the level of tearing force and the failure behavior of knitted samples ofplain and a fleecy structure.
Keywords: protection gloves and sleeves, ultra strong knitwear, tearing, puncture, ultra-high molecular weight polyethylene yarn.
Постановка проблеми
Виробництво надмщного трикотажу техшчного призначення е перспективним напрямком i охоплюе широкий спектр матерiалiв та виро6!в для побутово!, промислово!, вшськово! сфери та спорту. Особливо затребуваним напрямом розвитку на сьогодшшнш день е виробництво засобiв iндивiдуального захисту вщ небезпечних механiчних впливiв, що використовуються в умовах рiзних промислових виробництв. Передусiм, до тако! групи виробiв вiдносять рукавички i рукавнi вироби, що захищають рiзнi дiлянки рук - долош, зап'ястя, передплiччя вщ порiзiв, проколiв, вiбрацiй або тертя при робот з гострими рiжучо-колючими предметами, виготовлених з рiзних видiв матерiалiв (скло, метал, керамiка та ш.) [1]. Сучаснi засоби захисту рук виготовляються за двома технолопями - пошиття i в'язання, а в !х структуру вводиться нитки шдвищено! мiцностi, серед яких особливим попитом користуються нитки з надвисокомолекулярного полiетилену з !х унiкальними фiзико-механiчними властивостями, що надають виробам висок показники мiцностi i стiйкостi до дп рiзних механiчних впливiв. Вщсутшсть досвiду переробки ново! сировини на вичизняних трикотажних пiдприемствах призводить до виникнення певних труднощiв i потребуе вдосконалення технологи !х переробки, налагодження роботи механiзмiв пiд новi вимоги, а вибiр виду переплетения та параметрiв !х структури стае дуже впливовим фактором на властивостi готових полотен та виробiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Виготовлення спещальних захисних рукавичних виробiв на в'язальних автоматах за безвыходною технологiею мае значш переваги перед розкрiйним способом. Для суцшьнов'язаних виробiв характернi зручшсть в одяганш i високий комфорт при виконанш професiйних завдань. Основш показники якостi засобiв iндивiдуального захисту рук е безпека, мщшсть i зносостiйкiсть. Вiдповiдно до [2] захисш рукавички повиннi проходити випробування на стирання, порiз, роздирання i прокол. Крiм того, суцiльнов'язанi рукавнi вироби повинш вiдповiдати вимогам за ергономiчними властивостями -мати достатню розтяжшсть, еластичнiсть i пружнiсть для забезпечення легкостi одягання й зручностi виконання роботи в умовах виробництва [3].
Науковцями ведеться постшна робота у напряму створення нових матерiалiв для засобiв iндивiдуального захисту вiд мехатчних небезпек на виробництвi; використання рiзних структур з вмiстом високомiцних ниток, таких як параарашдш, метаарамiднi, скляш, карбоновi, металевi та високомолекулярнi полiетиленовi задля шдвищення рiвия захисту сшвробггаишв у цехах, де iснуе небезпека професшних травмувань гострими предметами [4]. Залежно вiд виду сировини та структури трикотажного переплетения, що використаш при виготовленш засобiв захисту рук, вироби будуть вiдрiзияються за сво!ми захисними характеристиками i вiдповiдно сферою застосування [5]. Тому для переробки у трикотажш вироби, що використовуються при прямому контакт з гострими або колючими предметами, обрано нитку з надмщного полiетилену UHMW PE (ultra-high molecular weight polyethylene). Комплекс !! позитивних характеристик забезпечуе необхщш показники якосп готовим виробам - високу мщшсть i стiйкiсть до дп механiчних навантажень.
У роботах [6,7] розглянуто питання розробки виду переплетения трикотажу для засобiв захисту рук ввд механiчних ушкоджень, його деформацшш властивостi, а також стшшсть до дп порiзу. В робот [8] проведено глибокий аналiз властивостей надмщного трикотажу техшчного призначення, запропонована технолопя в'язання трикотажного рукава на двофонтурнш плосков'язальнiй машинi, визначено розривальш характеристики трикотажу та дослiджено його стшшсть до стирання. В рамках дано! роботи розглянуто стшшсть трикотажу з високомщних полiетиленових ниток до дп роздираючого зусилля i проколу.
Для реалiзацi!' поставлено! у робоп задачi використано високомолекулярну полiетиленову нитку торгово! марки Doyentrontex компанi!' «Beijing Tong yi zhong» (Китай), що перероблюеться у трикотажш нарукавники (трубчастий вирiб без пальщв) i рукавички [9]. Трикотаж вироблено на двофонтурному обладнаннi з язичковими голками з наявнiстю платин, як! забезпечують зосереджене виконання окремих операцш петлетворення, - надiйно ф!ксують нитку шд час !i входження шд крючок голки i формування петель, створюють !! пост!йний натяг, що сприяе безперешкодному формуванню петель мшмально! довжини. Для перевiрки в!дпов!дност! вимогам по показникам стшкосп розроблених зразшв трикотажу захисних рукавних виро6!в до мехашчних навантажень, здiйснено дослiдження !х опору д!! роздираючого зусилля та проколу.
Формулювання мети дослвдження
Метою дано! роботи е дослiдження впливу щшьносп в'язання кулiрного трикотажу та структури переплетения на стiйкiсть трикотажу з високомщних полiетиленових ниток до ди роздираючого зусилля та проколу.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Для трикотажного рукава i рукавичок обрано кулiрний трикотаж переплетень гладь i футероване на базi гладi з використанням полiетиленовоl нитки лшшно! густини 132 текс у поеднанш з еластомерною ниткою типу спандекс 100 текс у якосп футерно! (рис.1). Еластомерна нитка введена в структуру у виглядi футерного накиду з рапортом прокладання по ширинi 1+3 в кожному четвертому петельному рядг
а -переплетення гладь б - футероване переплетення
Рис.1. Зображення трикотажу для суцшьнов'язаних захисних вироб1в (лицьова та виворггна сторони вiдповiдно без i з еластомерною ниткою)
Трикотажнi вироби виробленi за безшовною технологiею, яка забезпечуе готовому виробу висок1 ергономiчнi характеристики. Запропонованi структури забезпечують достатню щшьтсть, пружнiсть i надiйне облягання виробом кiнцiвки при високих показниках стшкосп трикотажу до дп рiзних механiчних впливiв. Параметри розроблених зразшв трикотажу представленi у табл. 1.
Таблиця 1
Номер зразка Довжина нитки в петл^ мм Кшьшсть петельних стовпчишв у 100 мм трикотажу № Кшьшсть петельних рядiв у 100 мм трикотажу ^ Товщина трикотажу М, mm Поверхнева густина ms, г/м2
1 7,8 46 72 1,41 343
2 8,3 44 68 1,31 337
3 8,8 42 64 1,22 323
4 8,6 64 70 1,80 715
5 9,1 60 64 1,65 569
6 9,6 50 60 1,50 433
З метою оцшки рiвня захисту розроблених зразк1в трикотажу дослвджет його мехашчш властивостi: стiйкiсть матерiалу до роздирання i проколу. Дослщження з визначення величини опору проколу розроблених зразшв трикотажу проведет на розривнш машиш Као Tieh KT-7010AZ (рис.2) з використанням спещального пристрою для закршлення проби вiдповiдно до нацюнального стандарту, гармонiзованого з европейськими [10]. У ходi експерименту встановлено стшшсть трикотажу до проколу в залежносп вiд довжини нитки в петлг Результати представленi у таблицi 2.
Таблиця 2
Результати дослвджень на прокол
Показники Номер зразка
переплетення гладь футероване переплетення
1 2 3 4 5 6
довжина нитки в 7,8 8,3 8,8 8,6 9,1 9,6
петл^ мм
• 2 площа петлi, мм2 3,02 3,34 3,72 3,70 4,23 4,8
отр проколу, Н 534,07 474,15 400,5 369,51 319,01 278,12
величина 9 5 4 2 3 4
деформацп, мм
На пiдставi даних таблицi 1 побудоваш вiдповiднi графiки залежиостi (рис.3). На величину опору проколу впливае наявшсть в структурi еластомерно! нитки. Введення в структуру трикотажу еластомерно! нитки у виглядi футерних накидiв з рапортом прокладання 1+3 призводить до зниження опору трикотажу проколу. Зi збiльшениям довжини нитки в петлi зразк1в трикотажу переплетення гладь у дiапазонi 7,8ч8,8мм на 12,8% отр проколу знижуеться на 25%. Збшьшення довжини нитки в петлi
зразшв трикотажу футерованого переплетения, що мютить в структур! еластомерну нитку, в д1апазош 8,6ч9,6мм на 11,6% призводить до зниження опору проколу на 24,7%. Таким чином, збшьшення довжини нитки в петл! на 1 мм призводить до зниження опору проколу до 25%.
♦ переплетення гладь ■ футероване переплетення
>
о о
у = -133.57Х + 1578.2
^ = 0 .9965
у = -91.398Х + 1153.
R2 = 0.9963
Рис. 2.
довжина нитки в петл1, мм Рис.3. Графши залежност опору проколу в1д довжини нитки у петлi
У ход! дослщжень спйкосп трикотажу до проколу вивчено характер проколу, а саме деформацш зразка та характер руйнування структури тд д1ею перфоруючого зусилля (таблиц 1 1 2).
Таблиця 3
Деформацiя зразшв пiд дieю зусилля проколу
Аналп зразшв дозволяе зробити висновки про вплив щ1льност1 в'язання на механпм деформацп 1 характер проколу структури трикотажу. У зразках переплетення гладь з1 збшьшенням довжини нитки в петл! вшповшно збшьшуеться площа петл! При цьому опиратися проколу тд впливом штифта (голки) з опорною поверхнею ш1мм буде менша к1льк1сть вщр!зшв нитки, з1гнутих у петл! Чим бшьше щшьтсть трикотажу, тим бшьша кшьшсть вщр!зшв нитки пручаеться проколу 1 тим бшьша величина деформаци структури тд впливом штифта. Шсля досягнення максимально! деформаци в структур! трикотажу тд впливом штифта нитки, як! безпосередньо контактують з ним, досягають максимально напруженого стану ! починають працювати на розрив. З! збшьшенням довжини нитки в петл! збшьшуеться площа наскр!зно! пори в обласп остова петл!, ! з! штифтом контактуе менша кшьшсть ниток, як! чинять оп!р проколу ! призводять до деформац!!' структури трикотажу. У раз! подальшого зб!льшення довжини нитки в петл! штифт контактуе з одним вщр!зком нитки, витягаючи його з! структури, або ж безперешкодно проникае в пори, утворен! в структур! кул!рного трикотажу в обласп остов!в петель. Таким чином, чим бшьша щшьтсть трикотажу, тим бшьша величина наскр!зного отвору внасл!док !х руйнування п!д впливом штифта.
У досл!дних зразках, вироблених футерованим переплетенням, що мютягь в структур! еластомерну нитку, характер деформац!! зразшв тд впливом зусилля проколу штий. Еластомерна нитка перешкоджае деформац!! структури трикотажу п!д впливом зусилля проколу. Чим бшьше значення довжини нитки в петл!, тим бшьша величина деформац!!' структури трикотажу внаслшок того, що деформац!я розтягування структури трикотажу переважае над пружними властивостями еластомерно! нитки, розташовано! в структур! трикотажу в поперечному напрямку. Наявтсть в структур! еластомерно! нитки сприяе зменшенню деформац!! ! величини наскр!зного отвору, утвореного внасл!док руйнування нитки тд впливом зусилля проколу, що слад враховувати при проектувант виробу певно! асортиментно! групи.
Дослщження стшкосп трикотажу до роздираючого зусилля проведено у вiдповiдностi до ДСТУ EN 388:2005 на розривнш машинi Kao Tieh моделi КТ-7010AZ [2]. У результатi проведених дослщжень встановлено рiвень роздираючого зусилля дослвдних зразк1в (табл.3). Процес роздирання здшснювався як уздовж лши петельного стовпчика, так i вздовж лши петельного ряду. Встановлено, що роздираюче зусилля уах зразк1в не залежно вщ щiльностi в'язання та напрямку роздирання коливаеться у дiапазонi 217ч227Н в межах похибки вимiрювань 5%, що вщповщае четвертому найвищому рiвню захисту за ДСТУ EN 388:2005.
Стд звернути увагу на характер деформацп зразк1в шд впливом роздираючого зусилля. При прикладанш роздираючого зусилля вздовж лши петельного стовпчика на початковому етат вiдбуваеться розпуск петель у точщ максимального напруження. У результата розпуску формуються прямолiнiйнi вiдрiзки з ниток шлькох петельних рядiв, як у подальшому чинять опiр розриву. При цьому дмнки проби (шжки), заправленi у верхнiй i нижшй затискачi, скручуються вздовж лши петельного ряду на виворггну сторону трикотажу i формують «шнурок» (джгут). Розрив петельно! структури трикотажу вiдбуваеться в обласп «шжки» проби.
При прикладанш роздираючого зусилля вздовж лши петельного ряду на початковому етат вщбуваеться скручування уздовж лши петельного стовпчика у точш максимального напруження. При цьому на донках проби (шжки), заправлених у верхнiй та нижнш затискач^ вiдбуваеться розпуск петель в петельних рядах, Сформоваш прямолiнiйнi вiдрiзки нитки в подальшому чинять отр розриву. Цi дiлянки скручуються вздовж лши петельного стовпчика на лицьову сторону трикотажу i формують «шнурок» (джгут). Максимальна напруга i розрив структури вщбуваеться в областi «шжок» проби. Розриву перешкоджають прямолiнiйнi вiдрiзки ниток, сформованi у результатi розпуску петель.
Таблиця 3
Зразки трикотажу шсля 1х дослiдження на стiйкiсть до прикладеного роздираючого зусилля
Роздирання вздовж лши петельного стовпчика
Роздирання вздовж лши петельного ряду
переплетення гладь
футероване переплетення
переплетення гладь
футероване переплетення
На вiдмiну ввд зразк1в переплетення гладь в зразках, вироблених футерованим переплетенням, розпуску петель тд впливом роздираючого зусилля, прикладеного як уздовж петельного стовпчика, так i вздовж петельного ряду, перешкоджае наявтсть у петельних рядах еластомерно! нитки у якостi футерно!, що дозволяе уникнути розпуску петель та забезпечити цшсшсть структури текстильного матерiалу.
Висновки
У результатi реалiзованих експериментальних дослщжень виявлено вплив змiни довжини нитки в петлi та введення у структуру переплетення грунту еластомерно! нитки у виглядi футерних наквдв та протяжок на опiр проко^. Збшьшення довжини нитки в петлi на 1 мм призводить до зниження опору проколу близько 25%.
На механiзм деформацi! i характер проко^ структури трикотажу впливае щшьшсть в'язання трикотажу. Збiльшения довжини нитки в петл1 призводить до зростання наскрiзно! пористостi та, як наслщок, пiд впливом штифта (голки) з опорною поверхнею ш1мм проколу опираеться менша к1льк1сть вiдрiзкiв нитки, з^нутих у петлi. Чим бшьше щiльнiсть трикотажу, тим бiльша шльшсть вiдрiзкiв нитки пручаеться проко^ i тим бiльшi величина деформацi! структури тд впливом штифта та величина нас^зного отвору внаслiдок !х руйнування. Пiсля досягнення максимально! деформацi! в структурi трикотажу пiд впливом штифта нитки, яш безпосередньо контактують з голкою, досягають максимально напруженого стану i починають працювати на розрив.
Незалежно вiд щiльностi в'язання та напрямку дп величина роздираючого зусилля коливаеться у дiапазонi 217ч227Н в межах похибки вимiрювань 5%. При цьому розрив петельно! структури трикотажу внаслщок прикладеного роздираючого зусилля ввдбуваеться в обласп «нiжки» проби.
Подяка. Робота виконувалась у рамках стльного украшсько-литовського науково-дослщного проекту «Трикотажн матерiали для засобiв iндивiдуального захисту вщ механiчних пошкоджень та дп полум'я (акронiм - PERPROKNIT)» за тдтримки Мiнiстерства освiти i науки Украши.
Список використаиоТ лiтератури
1. ГОСТ 12.4.103-83. Система стандартов безопасности труда (ССБТ). Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация. Межгосударственный стандарт.
- Москва: Издательство стандартов, 2003. - 9 с.
2. ДСТУ EN 388:2005. Рукавички для захисту вщ мехатчних ушкоджень. Загальш техшчш вимоги та методи випробування. - Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2008. - 16 с.
3. ДСТУ EN 420-2001. Загальш вимоги до рукавиць. - Кшв: Державний комггет Украши з питань техшчного регулювання та споживчо! полтики, 2003. - 18 с.
4. Кизимчук О. П. Аналiз асортименту захисних текстильних матерiалiв / О. П. Кизимчук, Л. М. Мельник, I. В. Ермоленко // Вюник Кшвського нацiонального унiверситету технологiй та дизайну. Техшчш науки. - 2016. - № 6 (104). - C. 115-125.
5. BS EN 388:2016. Protective gloves against mechanical risks, published by BSI Standards Limited 2016, The British Standarts Institution. European standard, 2016. - 7 p.
6. Боброва С. Ю. Розробка трикотажу для захисту рук ввд мехатчних ушкоджень / С. Ю. Боброва // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. Серiя: Техшчш науки. - 2018. - № 5 (265).
- С. 242-246.
7. Боброва С. Ю. Деформацшш властивосп трикотажу для захисту рук ввд мехашчних ушкоджень / С. Ю. Боброва, Д. О. Шипко, Л. £. Галавська // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. Серiя: Техшчш науки. - 2019. - № 1 (269). - С. 96-99.
8. Mikucioniene D. Ultra-strong knits for personal protective equipment / D. Mikucioniene, L. Halavska, S. Bobrova, T. Ielina, and R. Milasius // Appl. Sci. - 2020. Vol.10(18), 6197; https://doi.org/10.3390/app10186197
9. Офщшний сайт компанп «BeijingTongyizhong». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bjtyz.com/en/index.php?optionid=681&auto_id=5.
10. ДСТУ EN 863-2001 (En 863:1995, ГОТ). Одяг захисний механчш властивосп. Метод визначання опору проколюванню. - Кшв: УкрНДГГП, 2002. - 8 с.
References
1. GOST 12.4.103-83. Sistema standartov bezopasnosti truda (SSBT). Odezhda spetsial'naya zashchitnaya, sredstva individual'noy zashchity nog i ruk. Klassifikatsiya [Interstate Standart 12.4.103-83. Occupational safety standarts system. Special protective clothes, personal means of hands and legs protection. Classification]. Moscow, Izdatelstvo standartov, 2003. 9 p.
2. DSTU EN 388:2005. Rukavychky dlia zakhystu vid mekhanichnykh ushkodzhen. Zahalni tekhnichni vymohy ta metody vyprobuvannia [State Standart EN 388:2005. Gloves for protection against mechanical hazards. General technical requirements and methods of testing]. Kyiv, 2008. 16 p.
3. DSTU EN 420-2001. Zahalni vymohy do rukavyts [State Standart EN 420-2001. General requirements for gloves]. Kyiv, 2003. 18 p.
4. Kyzymchuk O.P., Mel'nyk L.M., Yermolenko I.V. Analiz asortymentu zakhysnykh tekstyl'nykh materialiv. Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu tekhnolohij ta dyzajnu. Tekhnichni nauky. Kyiv. 2016. Volume 6 (104). pp. 115-125.
5. BS EN 388:2016. Protective gloves against mechanical risks, published by BSI Standards Limited 2016, The British Standarts Institution. European standard, 2016. 7 p.
6. Bobrova S.Yu. Rozrobka trykotazhu dlia zakhystu ruk vid mekhanichnykh nebezpek. Khmelnytskyi. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Technical sciences. Khmelnytskyi. 2018. Volume 265.Issue 5. pp. 242-246.
7. Bobrova S.Yu, Shypko D.O., Halavska L.Ye. Deformatsiini vlastyvosti trykotazhu dlia zakhystu ruk vid mekhanichnykh ushkodzhen Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Technical sciences. Khmelnytskyi. 2019. Volume 269. Issue 1. pp. 96-99.
8. Mikucioniene D. Halavska L., Bobrova S., Ielina T., and Milasius R. Ultra-strong knits for personal protective equipment, Appl. Sci., 2020, Vol.10(18), 6197. https://doi.org/10.3390/app10186197
9. Official website of the company Beijing Tongyizhong. Available at http://www.bjtyz.com/en/index. php?optionid=681&auto_id=16.
10. DSTU EN "863-2001 (EN 863:1995, ГОТ). Odiah zakhysnyi mekhanichni vlastyvosti. Metod vyznachannia oporu prokoliuvanniu [State Standart DSTU EN 863-2001 (EN 863:1995, ГОТ). Protective clothing mechanical properties. Test method: puncture resistance]. Ку^, 2002. - 8 p.
