CC BY
15
ционных показателей древостоев с различной долей главной породы в их составе от групп высот над уровнем моря и экспозиции склона. Определены лучшие условия роста для таких древостоев с учетом орографических особенностей рельефа. Проанализированы особенности возрастной динамики доли главной породы от экспозиции и высоты над уровнем моря.
Hrynyk H.H. Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain spruces forests stands in Ukrainian Carpathians
The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of spruces forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of spruces forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of heights above a sea and display level. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part main breed are analysed from a display and height of heights above a sea.
УДК 630*161:550.385 Асист. I.I. Делеган -НЛТУ Украни, м. Львы;
ст. наук. ствроб. Т.П. Сумарук, канд. фiз.-мат наук -1нститут геофЬзики Нащональног академи наук Украти
ВПЛИВ СОНЯЧНО1 ТА ГЕОМАГН1ТНО1 АКТИВНОСТ1 НА Р1СТ ЕКОТИП1В БУКА Л1СОВОГО
Вперше в Укра!ш проведено кореляцшний аналiз i ж^вняльну характеристику впливу сонячно! та геомагштно! активной на рют молодих дерев бука люового в ге-ографiчних культурах на Розточчг Виявлено кореляцшний зв'язок змши величин по-точних прирос™ за висотою у дерев рiзних екотишв з шдексами сонячно! та геомагштно! активности
Ключовг слова: бук люовий, географiчнi культури, прирют, сонячна актившсть, геомагштна актившсть.
Вступ. Сонце - найпотужшше джерело енергп у сонячнш системг Повний потж сонячно! енергп, яка надходить на Землю за середньо! вщсташ Сонце - Земля та за нормального падшня на границю атмосфери, практично постшний. За оцшками [17], загальний потж ще! енергп дор1внюе 1012 МВт, а змшна частина !! ~106 МВт. У цих оцшках враховують енерпю, яку приносить як хвильове випромшювання, так i корпускулярне. Потж хвильово! енергп, яка падае на Землю вщ Сонця (сонячна постшна S=1373±20Вт/м), ду-же мало змшюеться з часом, та вщ мшмуму до максимуму сонячно! актив-носп [18], а змшна частини потоку дуже мала пор1вняно з енерпею атмос-ферних циклошв (енерпя циклошв - 1012-1013МВт). Змшна частина хвильо-вого випромшювання Сонця (ультрафюлет та рентген-рад1ац1я) становить приблизно 1% вщ S [1].
Зв'язок сонячно! та геомагштно! активносп з кшматом Земл1 досль джують з XVIII ст. Вар1ацп геомагштного поля мають, в першому наближен-ш, планетарний характер, атмосферш ж процеси мають бшьш виражену геог-раф1чну локал1зац1ю, вони охоплюють менш1 репони i значною м1рою пов'язаш з фiзико-географiчними умовами цього регiону. Тому встановлеш кореляцiйнi зв'язки мiж сонячною i геомагнiтною активнiстю та метеороло-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
гiчними параметрами можуть мати протилежнi знаки в рiзних регюнах, i на-вггь в одному i тому ж регюш в pi3Hi промiжки часу [10, 13, 14].
Зокрема, в Захщнш Украш iснуe добре виражена залежшсть клiмату i погоди вщ геомагштно! активностi [15].
З видшенням науки дендрохронологп почали з'ясовувати зв'язки мiж сонячною активнiстю та швидюстю росту дерев [2]. Одержання та вдоскона-лення знань про мехашзми такого впливу е ключовими для здшснення мош-торингу i прогнозування змш у наймасштабнiших екосистемах юнування людства, як визначають умови його життедiяльностi [9, 11].
Актуальнiсть цих проблем тдтверджуеться постановою Президп НАН Укра1ни вiд 26.01.2011 № 14 про затвердження концепцп комплексно1 програми "Дослiдження сонячно-земних зв'язкiв та 1х впливу на функщону-вання геосистем (ГЕОКОСМОС)" (Учасником ще! програми серед шших е й 1нститут геофiзики НАН Укра!ни).
На особливу увагу в цьому планi заслуговують люи Укра!ни, якi зазна-ють ютотного впливу внаслiдок змiни клiмату [3, 4]. Укра!нсью ученi дiйшли висновку, що змiни клiмату призведуть до змщення ареалiв видiв та меж ль сорослинних областей, а на рiвнi лiсових фiтоценозiв з'являться тенденцп до змiни домiнуючих деревних видiв, динамiки росту i стiйкостi люосташв [3, 4]. Для оцiнення динам^ стану лiсових екосистем бiльшiсть дослщниюв вико-ристовують дендрохронологiчний та дендрокшматичний методи, що базують-ся на вивченш радiального приросту окремих дерев i деревостанiв [2]. Радь альний прирiст е найбiльш унiверсальним i комплексним показником стану насаджень впродовж всього !х вiку, а для характеристики ростучих молодня-кiв (I-II класи вiку) доцiльнiше використовувати вертикальний прирiст (при-рiст за висотою), що дае змогу виявити реакщю деревостанiв на дiю всього комплексу еколопчних чинниюв i прогнозувати !х подальший рiст [9, 11].
Методика дослщжень. Дослiдження проведено в експериментальних географiчних культурах бука лiсового в умовах Львiвського Розточчя [7, 8]. Морфометричш показники росту визначали за апробованою методикою ка-федри лiсiвництва НЛТУ Укра!ни [8]. Результати обмiрiв опрацьовано бь ометричними методами [5, 6] iз використанням табличного редактора Microsoft® Excel та пакету для усебiчного статистичного аналiзу STATISTICA (StatSoft). Фактичним матерiалом вибрано шдекси сонячно! та геомагштно! активностi, а також величини поточних прироспв за висотою осьового паго-на дерев рiзних екотипiв бука упродовж десятирiчного перiоду (2001 -2010 рр.).
Числа Вольфа W - шдекс, що характеризуе сонячну активнiсть (актившсть плямоутворення на Сонцi), взято з сайту "Мировые Центры Данных в России и Украине" [12]. К-шдекс характеризуе геомагштну актившсть (збу-рення магштного поля Землi, якi пов'язаш зi змiнами магштосферно-юнос-ферно! системи струмiв) в середнiх та субавроральних широтах.
L VV (H - Sq) - iндекс, що характеризуе геомагштну актившсть, а також кшьюсть енергл, яка потрапляе в магштосферу iз сонячного вiтру. Вели-чини LVV (H - Sq) обчислено як середню суму за добу вщхилень середнього-
динних значень горизонтально! складово! магштного поля Землi (Н) вiд вщ-повiдних значень Н за п'ятьма мiжнародно-спокiйними днями (вч) [16, 19].
1ндекси К та пораховано за даними геомагштно! обсерваторп "Львiв" (географiчнi координати: ф=49.9°, ^=23.75°), розмщено! на територп Львiвського Розточчя.
Результати досл1джень. За результатами багаторiчних спостережень та обчислень, ми встановили числовi показники кореляцп (г), якi описують напрям i тiсноту зв'язку мiж величинами поточних прироспв за висотою, дерев бука люового рiзних екотипiв та показниками сонячно! i геомагштно! ак-тивностi та коефiцieнти детермшацп (ё), що вказують на вiдносну частку змiн залежно! ознаки пiд впливом незалежно! (табл.).
Табл. Кореляцшна залежтсть i вiдноснi частки змт величин поточних
приростов за висотою вид сонячно'/' та геомагштно/ активности.
№ з/п Екотип Краша по-ходження Г±тг ё, %
W К ЬУУ (Н - во) W К ЬУУ (Н - во)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Гласгутте Кмеччина 0,23±°.°9 0,25±и'и9 0,79±и-и4 5 6 63
2 Грифшо Польща 0,26±и-и9 0,25±и-и9 0,79±и-и4 7 6 62
3 Вохенстраус Кмеччина 0,35±и,и9 0,28±и,и9 0,79±и-и4 12 8 62
4 Суха Польща 0,39±и.°9 0,30±и"и9 0,80±и,и4 15 9 63
5 Дшленбург Кмеччина 0,33±и-и9 0,28±и-и9 0,79±и-и4 11 8 63
6 Шлухтерн Кмеччина 0,39±и,и8 0,30±и,и9 0,80±и,и4 15 9 63
7 Глоруп Дашя 0,36±и"и9 0,30±и"и9 0,80±и,и4 13 9 65
8 Цвюель Кмеччина 0,21±и-1и 0,26±и-и9 0,80±и-и4 4 7 64
9 Вал Десмонс Франщя 0,37±и-и9 0,28±и,и9 0,79±и-и4 14 8 62
10 Айсенах Кмеччина 0,66±и"иь 0,20±и,1и 0,59±и-ио 44 4 35
11 Кауфбайрен Кмеччина 0 42±и,и8 0,25±и-и9 0,75±и-и4 18 6 56
12 Планоюе Франщя 0,33±и-и9 0,23±и-и9 0,75±и-и4 11 5 57
13 Ледшке Ровне Словаччина 0,33±и-и9 0,22±и,и9 0,75±и-и4 11 5 57
14 Уголька Укра!на 0,34±и,и9 0,25±и,и9 0,77±и-и4 11 6 59
15 Тарандт Кмеччина 0 44±°.°8 0,27±и-и9 0,76±и-и4 19 7 58
16 Сшнтал Кмеччина 0,30±и,и9 0,25±и,и9 0,78±и-и4 9 6 60
17 Завад1в Укра!на 0,41±и'и8 0,27±и,и9 0,76±и-и4 17 7 58
18 Чесю Крумлов Чех1я 0,45±и-и8 0,29±и-и9 0,77±и-и4 20 9 60
19 Герренберг Кмеччина 0,40±и,и8 0,26±и,и9 0,76±и-и4 16 7 58
20 Свалява - 1 Укра!на 0,29±и,и9 0,25±и,и9 0,78±и-и4 9 6 61
21 Лагов Польща 0,22±и-1и 0,28±и-и9 0,81±и-и3 5 8 65
22 Усть-Чорна Укра!на 0,23±и-и9 0,25±и-и9 0,79±и-и4 6 6 63
23 М1жлр'я Укра!на 0,36±и"и9 0,26±и,и9 0,77±и-и4 13 7 60
24 Осбург Кмеччина 0,26±и,и9 0,26±и,и9 0,79±и-и4 7 7 63
25 Одергаус Кмеччина 0,16±иДи* 0,26±и-и9 0,81±и-и3 2** 7 65
26 Млинари Польща 0,50±и,и8 0,24±и,и9 0,71±и-и5 25 6 50
27 Кладска Чех1я 0,30±и"и9 0,25±и,и9 0,78±и-и4 9 6 61
28 Медзшаборце Словаччина 0,28±и-и9 0,25±и-и9 0,78±и-и4 8 6 62
29 Аппенталь Кмеччина 0,22±и-1и 0,25±и,и9 0,79±и-и4 5 6 63
30 Смоленще Словаччина 0,21±°и° 0,25±и,и9 0,80±и,и4 4 6 63
31 Замулов Словаччина 0,24±и-и9 0,26±и-и9 0,79±и-и4 6 7 63
32 Монтабаур Кмеччина 0,33±и-и9 0,24±и-и9 0,76±и-и4 11 6 58
33 Свалява - 2 Укра!на 0,37±и-и9 0,27±и-и9 0,78±и-и4 14 7 60
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
34 Ебeлeбeн Hiмeччинa 0 49±UU U^09 0•75±U•U4 24 8 57
35 Paвa-Pуcькa y^arna 0 42±U,U8 0¿8¡HUW 0,77±U•U4 18 8 60
36 Унгени Мoлдoвa 0•79±U•U4 4 6 62
37 Hapoл Пoльщa 0•23±U•U9 0•79±U•U4 5 7 63
38 Туpмoвa Пoльщa 0,26±U•U9 0•79±U•U4 7 6 62
39 Бpoди y^arna 0•26±U•U9 0•78±U•U4 7 6 61
40 Дaйcтep Hiмeччинa 0,24±U,U9 0,80±U•U4 6 7 63
41 Tpern Cлoвaччинa 0•40±U•U8 0•76±U•U4 16 7 58
42 Гaйнзeбaнк Hiмeччинa 0•75±U•U4 17 6 56
43 Ocтeнгoльц-Шapмбeк Hiмeччинa 0•26±U•U9 0•79±U•U4 7 7 62
44 Aнгуянo Icпaнiя 0Д8±U•1U* 0,81^03 3** 7 65
45 Кoлeттec Фpaнцiя 0•21±U•1U 0•80±U•U4 4 7 64
46 Poзтoччя y^arna 0 07±U,1U* 0•79±U•U4 1** 6 63
47 Вaллopх Iтaлiя 0,40±U,U8 0•76±U•U4 16 7 58
48 Пepeчин y^arna 0•55±U•U' 032±ад9 0•76±U•U4 30 10 58
49 Еттeнгaйм Hiмeччинa 0,41^11« 0•75±U•U4 17 6 56
50 Будiнгeн - 1 Hiмeччинa 0,37^ 0,76±U•U4 14 6 58
51 Гepмecкaйл Hiмeччинa 0,29±U,U9 U^9 0•77±U•U4 8 6 59
52 Буcшeвaлд Hiмeччинa 0,22±lUU 0•79±U•U4 5 6 63
53 Бoвeндeн Hiмeччинa 0•77±U•U4 10 6 60
54 Мукaчeвo y^arna 0,40±U,U8 0•77±U•U4 16 7 59
55 Cтaшoв Пoльщa 0,45^ 0•77±U•U4 20 8 60
56 Кpинiцa Пoльщa 0•35±U•U9 0•77±U•U4 12 7 59
57 Зeeлцepтуpм Hiмeччинa 0,37^ 0•75±U•U4 14 5 56
58 Вoлiвeць y^arna 0•26±U•U9 0•80±U•U4 7 7 63
59 rpaCTen Дaнiя 0 49±U,U8 0•73±U•U5 24 7 53
60 Лaдeк Здpoй Пoльщa 0•37±U•U9 0,77^4 14 7 59
61 Будiнгeн - 2 Hiмeччинa 0,38±U•U9 0•79±U•U4 14 8 62
62 Кipхгaйм бoлaндeн Hiмeччинa 0•80±U•U4 5 7 63
63 Cвiбoдзiн Пoльщa 0 42±U•U8 0•75±U•U4 17 6 56
64 Cвipжинa Пoльщa 0,41^11« 0•77±U•U4 17 7 59
65 Гaдaмap Hiмeччинa 0,79±U•U4 6 7 63
66 Бaд Caльцунгeн Hiмeччинa 0•40±U•U8 0•72±U•U5 16 4 52
67 Ехiнгeн Hiмeччинa 0•76±U•U4 10 6 58
68 Mop6ax Hiмeччинa 0,54^'°' 0•72±U•U5 30 7 52
69 Пoлянa y^arna U^9 0•79±U•U4 14 8 62
70 Гapceфeльд Hiмeччинa 0•43±U•U8 U^9 0,74^4 18 6 55
Min 0•07±U•1U 0•20±U•1U 0•59±U•UO 1 4 35
Max 0•66±U•U6 0•32±U•U9 0,81^1" 44 10 65
V, % 31 8 4
Пpимiтки: - кoeфщieнт кopeляцiï нe дocтoвipний ^и t5 о%=1.96; ** - кoeфщieнт дeтepмiнaцiï нe дocтoвipний пpи t5 «%=1.96
Виявлeнo пpямий (+r) cлaбкий (r=0,11-0,30) зв'язoк змiни вeличин ro-тoчних пpиpocтiв зa виштою у 25 eкoтипiв з coнячнoю aктивнicтю (W). го-мipний (r=0,31-0,50) - у 39 eкoтипaх• знaчний (r=0,51-0.70) - у п'яти emra-пaх: Aйceнaх• Ciннтaл• Mop6ax (Hiмeччинa), Клaдcкa (Чeхiя); Пepeчин (y^a-rna). Близькe дo нуля знaчeння кoeфiцieнтa кopeляцiï (r=0,07; d=1 %) у aвтoх-тoннoгo eкoтипу (Poзтoччя) cвiдчить пpo вiдcутнicть пpямoлiнiйнocтi i ймo-вipну нaявнicть нeлiнiйнoгo зв'язку. Пepeвipкa пoкaзникiв зa t-кpитepieм (зa p=0,05) пoкaзaлa нeдocтoвipнicть кoeфiцieнтa кopeляцiï готочних пpиpocтiв зa виcoтoю з шняч^ю aктивнicтю в eкoтипiв Poзтoччя (yRpama), Oдepгaуc
(Шмеччина) та Ангуяно (Iспанiя) (табл.). Варiацiя показниюв (г№) у вибiрцi значна (У=31 %).
Зв'язок мiж змiною величин поточних прироспв за висотою та геомаг-штно! активностi (К) - у 69 екотитв (зокрема автохтонного) слабкий, пря-мий, а в екотипу - Перечин (Укра1на) помiрний (г=0,32; ё=10 °%). Варiацiя (гк) незначна (У=8 %).
Найiстотнiшою виявилась залежтсть морфометричних показниюв росту вщ геомагттно! активносп, виражено1 iндексом (ЬУУ (Н - 8Ч), а отже i кiлькостi енергп, яка потрапляе в магнiтосферу iз сонячного вггру. Виявлено прямий значний зв'язок у екотитв: Айсенах (Шмеччина) (г=0,59; ё=35 %) та Млинари (Польща) (г=0,70; ё=50 %), високий (г=0,71-0,90) - у решти 68 епо-типах (зокрема автохтонного). Варiацiя (гЬУУ (Н _ 8ч)) незначна (У=4 %).
За результатами кластерного аналiзу (рис. 1) можна виокремити еко-типи: Айсенах, Морбах, Грастен, Ебелебен (Шмеччина), Млинари (Польща) Розточчя, Перечин (Укра1на), в яких поточний прирют за висотою бшьшою мiрою визначаеться сонячною та геомагнiтною активнiстю. Меншою мiрою це проявляеться в екотипiв: Гласгутте, Бусшевалд, Кiрхгаймболанден, Гада-мар, Дайстер, Апенталь (Нiмеччина), Усть-Чорна (Укра1на), Нарол (Польща), Замулов (Словатчина).
Рис. 1. Дiаграма факторного впливу сонячноТ та геомагттно'Т активност на прирiст за висотою дерев бука лкового р1зних екотитв
В ютотносп впливу факторiв сонячно! та геомагттно! активност на рют молодих дерев бука люового, у географiчних культурах (рис. 2) перева-жае чинник, що характеризуеться шдексом (ЬУУ (Н - 8Ч), геомагттно! ак-тивностi, що тдтверджують також коефiцiенти детермшацп (табл.).
Ha^0Ha.ibHHH .icoTexmHHHH ymiepcHTeT YKpaiHH
Single Linkage Euclidean distances
4,Oi-
3,5
Q
o
S?2.0................................................................................
¿4 c
3 |,5.................................................................................
0,5l----
LW(H-Sq) K W
Puc. 2. fliaгpaмa icmomnocmi enmey fiaKmopie connmoi ma ¿eoMazmmuoi aumuenocmi na picm euomunie 6yua mcoeoгo
Biiciioitk'ii. Bnepme b yKpalHi npoBegeHO KopegauifiHUH aHagi3 BngUBy coHaHHol Ta reoMarHiTHol aKTUBHOCTi Ha picT Mogognx gepeB 6yKa gicoBoro b re-orpa^iHHKx KygbTypax Ha Po3TOHHi.
BnaBgeHO npaMUH KopegauifiHUH 3B'a3OK 3Mmn BegUHUH noTOHHUx npu-pocTiB 3a BUCOToro, y gepeB eKOTuniB 6yKa gicoBoro, 3 noKa3HHKaMH coHaHHol Ta reoMarHiTHol aKTUBHOCTi.
Bn^oro TicHOToro 3B'a3Ky 3 poctom gepeB pi3HUx eKOTuniB xapaKTepu-3yeTbca iHgeKC (LVV (H - Sq) reoMarHiTHol aKTUBHOCTi, ocKigbKU BiH xapaKTepu-3ye BenHHHHy 36ypeHHa reoMarHiTHoro noga b cepegHix mnpoTax Ta noB'a3aHUH i3 KmtKicTro eHepril, aKa noTpangae b MaraiTOc^epy i3 coHaHHoro BiTpy.
BngigeHO rpyny 3 ceMU eKOTuniB, b aKUx noTOHHUH npupicT 3a BUCOToro 6mtmoro Miporo BK3HanaeTbca coHaHHoro Ta reoMarmTHoro aKTUBHicTro, Hix y pemTH eKOTUniB.
^iTepaTypa
1. ATMOc^epa : cnpaBOHHUK. - H. : Гмgpoмeтeoмзgaт, 1991. - 510 c.
2. EfflBMHOKac T.T. ,Цeнgpoкgммaтмцecкмe KCcgegoBaHKa / T.T. EKTBKHCKac. - H. : rUgpo-MeTeoK3gaT, 1974. - 172 c.
3. EoHHeHKO C.r. rgo6agbHe noTengiHHa Ta Horo HacgigKU / C.r. EofiqeHKO, B.M. Bogo^yK B.M. ^opomeHKO // yKpaiHCbKUH reorpai^inHKH ^ypHag. - 2000. - № 2. - C. 59-68.
4. EyKma I.O. yKpaiHa Ta rgo6agbHKH napHUKOBUH e^eKT: Bpa3gKBicTb i aganTauia eKogo-riqHKx Ta eKOHOMiHHUx CUCTeM go 3MiH KgiMaTy / I.O. EyKma, n.O. ro^MK, ^.H. CMegbaHOBa Ta iH. / 3a peg. B.B. BacUgbHeHKa, M.B. PanuyHa. - K. : BUg-BO AreHTCTBa 3 pauioHagbHoro BKKopKC-TaHHa eHepril Ta eKogoril, 1998. - 210 c.
5. TopomKO M.n. EioMeTpia : HaBH. noci6H. / M.n. ropomKO, C.I. MUKgym, n.r. Xom'kik. -HbBiB : BUg-BO "KaMyga", 2004. - 236 c.
6. TpoM M.M. HicoBa TaKcauia : nigpyHHUK / M.M. TpoM. - HbBiB : BUg-BO yKp^HTy, 2005. - 352 c.
7. ^egeraH I.I. 36epe^eHicTb gepeB 6yKa gicoBoro (Fagus silvatica L.) pi3HUx eKOTKmB y re-orpa^inHKX KygbTypax Ha Po3Toqqi / I.I. ^egeraH // HayKOBUH BicHUK HHTy yKpaiHU : 36. HayK.-TexH. npaub. - HbBiB : PBB HHTy yKpaiHU. - 2005. - BUn. 15.4. - C. 34-38.
62
36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX пpaцb
8. Делеган I.I. Мiнливiсть екотипiв бука люового (Fagus silvatica L.) за висотою, дiамет-ром i приростом осьового пагона в географiчних культурах на P03T044i / I.I. Делеган // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 18-23.
9. Костин С.Н. Связь колебаний прироста деревьев с солнечной активностью / С.Н. Костин // Лесное хозяйство : журнал, 1965. - № 4. - С. 12-14.
10. Мартизанова В.Ф. Геомагнитная активность и атмосферная циркуляция / В.Ф. Мар-тизанова, В.Г. Бахмутов, И.С. Чулков // Геофизический журнал : междунар. журнал. - 2004. -26, № 1. - С. 96-108.
11. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. - 272 с.
12. Мировые Центры Данных в России и Украине. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.wdcb.ru/stp/data/solar.act/sunspot/YEARLY.
13. Морозова А.Л. Климат Центральной Европы XVI-XX вв. и вековые вариации солнечной активности / А.Л. Морозова, М.И. Пудовкин // Геом. и Аэрон. - 2000. - 40, № 6. - С. 68-75.
14. Пудовкин М.И. 11-летние вариации климата в Швейцарии 1700 по 1989 г и солнечная активность / М.И. Пудовкин, А.Л. Морозова // Геом. и Аэрон. - 2000. - 40, № 3. - С. 3-8.
15. Сумарук Т.П. Геомагштна актившсть та динамжа змш ^мату в Захщному регюш Украши у фазi спаду 22-го та у фазi росту 23-го ци^в сонячно! активной / Т.П. Сумарук, Ю.П. Сумарук // Геофизический журнал : междунар. журнал. - 2007. - 29, № 2. - С. 299-303.
16. Сумарук Т.П. До питання енергетики магштосфери на рiзних рiвнях сонячно! та маг-штно! активной / Т.П. Сумарук, Ю.П. Сумарук // Геофизический журнал : междунар. журнал. - 2006. - 28, № 3. - С. 116-121.
17. Hoyt D.V. The role of the Sun in climate change / D.V. Hoyt, R.H. Schatten. - Oxford University Press, 1997. - 279 p.
18. Roederer. Solar variability effects on climate // Lecture at the school on atmospheric layer interactions. Trieste. Jan, 1996.
19. Rotman G. Solar UV and EUV irradiance: measurement and results / G. Rotman, T. Woods // Paper presented at the IUGG meeting. Birmingam. Jul, 1999. Program. - Р. 139.
20. Sumaruk T. The New Index of Geomagnetic Activity / T. Sumaruk, Yu. Sumaruk // Publications of the Institute of Geophysics Polish Academy of Sciences. Monographic volume. - C-99(398). - 2007. - Р. 374-379.
Делеган И.И., Сумарук Т.П. Влияние солнечной и геомагнитной активности на рост экотипов бука лесного.
Впервые в Украине проведены корреляционный анализ и сравнительная характеристика воздействия солнечной и геомагнитной активности на рост молодых деревьев бука лесного в географических культурах на Расточье. Выявлена корреляционная связь изменения величин текущих приростов по высоте у деревьев разных экотипов с индексами солнечной и геомагнитной активности.
Ключевые слова: бук лесной, географические культуры, прирост, солнечная активность, геомагнитная активность.
Delehan I.I., Sumaruk T.P. Effect of solar and geomagnetic activity on the growth of ecotypes of beech forest
For the first time in Ukraine conducted correlation analysis and comparative characteristics of the impact of solar and geomagnetic activity on the growth of young trees of beech forest in geographical cultures in Roztocha. Detected correlation change values of current increment in height in trees of different ecotypes, with indices of solar and geomagnetic activity.
Keywords: beech forest, geographical culture, growth, solar activity and geomagnetic activity.
