CC BY
18
ЁЁВНВШННМЁВШИШШН
ИВВВНИВВЯЯЯВВЕМ1 таИННгВшВВНВЯшНУп НВНИНВВИ
УДК 330.46
З.С. ВАРНАЛ1Й,
д.е.н., професор кафедри фнанав, Кивський нацональний умверситетím. Тараса Шевченка,
Л.Л. КЛЕВЧ1К,
асистент кафедри економÍчноï теорн, менеджменту Í адм^стрування, Чер^вецький нацюнальний у^верситет ím. ЮрÍя Федьковича
Вплив розвитку ¡нформатизацп суспшьства та ¡нформацшно-комушкацшних технологш на ¡нтегращю у глобальний ринок фактор1в виробництва
Дослщжено розвиток нформатизацп бÍзнесу та сус^льства, ¡'х^й вплив на нтеграцю у глобальний ринок факторÍв виробництва. Визначено проблеми, пов'язанÍ з нформатиза^ею та розвитком ÍнформацÍйно-комунÍкацÍйнÍ технологй [1КТ]. Запропоновано основнÍ напрями практичних захо^в Íз забезпечення Íнтегрування ринку економÍчноï нформацп в глобальн ринки факторÍв виробництва. Побудовано та проаналÍзовано основнÍ аспекти ÍнтеграцÍ¡' укранського ринку економÍчноï ÍнформацÍ¡' у глобальний ринок виробничих ресурав.
Ключов! слова: економÍчна нформа^я, глобальний ринок, ÍнформатизацÍя суспльства, фактори виробництва, нформа^йно-ком^ка^йн технологи.
З.С. ВАРНАЛИЙ,
д.э.н., профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко,
Л.Л. КЛЕВЧИК,
ассистент кафедры экономической теории, менеджмента и администрирования, Черновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича
Влияние развития информатизации общества и информационно-коммуникационных технологий на интеграцию в глобальный рынок факторов производства
Исследовано развитие информатизации бизнеса и общества, их влияние на интеграцию в глобальный рынок факторов производства. Определены проблемы, связанные с информатизацией и развитием ИКТ. Предложены основные направления практических мероприятий по обеспечению интеграции рынка экономической информации в глобальные рынки факторов производства. Построены и проанализированы основные аспекты интеграции украинского рынка экономической информации в глобальный рынок производственных ресурсов.
Ключевые слова: экономическая информация, глобальный рынок, информатизация общества, факторы производства, информационно-коммуникационные технологии.
Z.C. VARNALII,
doctor of sciences (economics), professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv,
L.L. KLEVCHIK,
assistant of the department of economic theory, management and administration
The impact of the information society and ict on integration into the global market of production factors
Studied the development of informatization of business and society, their impact on integration in the global market of production factors. Identified problems related to computerization and ICT development. Proposed the main directions
© З.С. ВАРНАЛЙ, Л.Л. КЛЕВЧ1К, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 8 (171)/2015 65
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
of practical measures to ensure the integration of economic information market in global markets of production factors. Constructed and analyzed the main aspects of economic integration of the Ukrainian market of information in the global market of production resources.
Keywords: economic information, global market, information society, factors of production, information and communication technology.
Постановка проблеми. 3 ускладненням економлчних процеав наприюнц XX - початку XXI ст. в економ1чнм те-opii' все бтьшоУ актуальност набувають досл1дження, при-свячен вивченню особливостей формування та ключових характеристик сучасного етапу розвитку суспiльствa. ОднЬ ею з нaйбiльш суттевих з них е посилення впливу Ыформаци на розвиток сoцiaльнo-екoнoмiчних систем piзних piвнiв.
Безперечно, iнфopмaцiя завжди вргравала значну роль у дiяльнoстi людини на вах етапах розвитку людсько' цивiлiзaцií. Однак у дpугiй половин XX ст. i'i вплив на розвиток сусптьних пpoцесiв посилився насттьки, що в нaуцi почали все бтьше обгрунтовувати зародження нoвoi' стадп люд-ськoi' цивозацп. Для i'i позначення використовуються piзнi назви: «пoстiндустpiaльне суспiльствo», «суспiльствo знань», «iнфopмaцiйне сусптьства», однак, незважаючи на вщмЫ-нють у назвах, нову стaдiю розвитку цивозацмно''' со^ально-екoнoмiчнoí системи характеризують виршальною роллю iнфopмaцií, насамперед у розвитку екoнoмiчних пpoцесiв.
Глoбaлiзaцiя свтово''' екoнoмiки, зумовлена швидкоплинни-ми змЫами, посилила неpiвнiсть екoнoмiчнoгo розвитку репо-нiв, загострила мiжнapoдну кoнкуpенцiю та перерозподт сфер пoлiтичнoгo й екoнoмiчнoгo впливу на pегioнaльних ринках, де стикаються числены нацюнальы iнтеpеси та прюритети потуж-них тpaнснaцioнaльних корпорацм, пpедстaвникiв пpoвiдних виробничих галузей Ыформацмно''' iндустpii'. 3нaчнi можливос-тi обмЫу iнфopмaцiйними продуктами i послугами впливають на репональний попит, координують виробництво, заохочують Ывестици в iнфopмaцiйнo-кoмунiкaцiйну Ыдустрю створюють нoвi пoтужнoстi для спiвpoбiтництвa в piзних сферах - вщ тра-дицiйних, де запроваджуються нoвi технологи, до Ытелектуаль-них, високотехнолопчних, якi визначають прогресивний потен-^ал екoнoмiки майбутнього. Тому в сучасних умовах будь-який ринок не може бути ефективним без Ытеграци у вщповщы рин-кoвi структури наднацюнального, тобто глобального piвня.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Глоба-лiзaцiя змiнюe i свiт у цтому, однак характер цiei' змЫи i йо-го нaслiдки по^зному oцiнюються фaхiвцями. Саме поняття «Ыформацмне суспiльствo» почало затверджуватися в за-pубiжних дoслiдженнях ще на початку 1970-х роюв, що бу-ло прямо пов'язане з активним розвитком персональних кoмп'ютеpiв. Деяк автори, наприклад Д. Белл, iз самого початку визначили це сусптьство як пoстiндустpiaльне (postindustrial), маючи на уваз^ що склався етап юторичного розвитку, який став принципово Ышим у пopiвняннi з попередыми етапами. Aмеpикaнськi дoслiдники сoцiaльнo-екoнoмiчних трансформафй П. Друкер i Н. Стер позначили новий перюд розвитку людства як «посткапггалютичне суспiльствo» (post-capitalist society), «сусптьство знань» (knowledge society).
Так, деяк вчен вважають, що свггова спiльнoтa у полЬ тичному i культурному аспектах стае все бтьш гомогенною (ф. фукуяма, М. Кастельс, У. Бек, Д. Белл, Ф. Махлуп, Ф. Уеб-стер та Ы.). Iншi, навпаки, доводять, що середовище стае все
бтьш роздтеним i розколотим (I. Валлерстайн, А.Н. Некласса, Е. Тоффлер, С. XaHTiirTOH). Теоретичн основи нового етапу сусптьного розвитку зaклaдeнi у працях О.П. Несте-ренко, О.В. Михайловсько'1', М.С. Наумова, А.А. Чухна, O.I. По-лотай, М.Ю. Яременко та Ыших вчених.
Тому невиршеною проблемою е кoнкpeтизaцiя poлi Ы-фopмaцiйнoгo суспiльствa та 1КТ в глобальний ринок фак-тopiв виробництва.
Головною метою crarri е дослдаення piвня Ыформа-тизaцiï суспiльствa, визначення poлi Ыформацмно-кому-нiкaцiйних тeхнoлoгiй (1КТ) на ринку eкoнoмiчнoï Ыформа-цп, запропонувати oснoвнi напрями практичних зaхoдiв по забезпеченню iнтeгpувaння ринку eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï в глoбaльнi ринки фaктopiв виробництва.
Виклад основного Marepiany. Розглядаючи Ытегра^ю укра'нського ринку eкoнoмiчнoï Ыформаци у глобальний ринок виробничих ресурав, не можна оминути увагою i розвиток Ыформатизаци бiзнeсу та суспiльствa взaгaлi. Адже вщ цього залежить poзумiння цiннoстi eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï суб'ектами господарювання, 1х бажання щодо iï отримання та техычы i мopaльнi мoжливoстi сприйняття. Пщ Ыформа-тизaцieю будемо poзумiти оргаызацмний со^ально-еконо-мiчний та нaукoвo-тeхнiчний процес створення оптимальних умов для задоволення Ыформацмних потреб та peaлiзaцiï прав громадян, пщприемств та opгaнiзaцiй, оргаыв державного та мiсцeвoгo управлЫня, мiсцeвoгo самоврядування, суспiльних об'еднань на oснoвi формування та використання Ыформафйних peсуpсiв [1, с. 6].
1нформатиза^я суспiльствa в умовах глoбaлiзaцiï е необ-хiдним фактором ефективного розвитку вах складових сус-пiльних вщносин [2, с. 169], нeoбхiдним ресурсом, який ви-значае мoжливoстi вах пiдсистeм суспiльствa, включаючи й eкoнoмiчну, та всiх (х складових [1, с. 7]. Зазначене стосуеться i ринку eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï. В УкраУ iснують пeвнi проблеми, пов'язан з iнфopмaтизaцieю, головними з яких справедливо вважаеться нeдoскoнaлiсть нормативно-правовой бази ^форма^йно^; недостатня кoopдинaцiя та ствпраця мiж дер-жавним та приватним секторами економки; недостатня державна фЫансування виpoбникiв iнфopмaцiйних продук^в то-що [3, с. 38]. Ui проблеми зумовлюють iгнopувaння багатьма кepiвникaми та власниками пiдпpиeмств, а також кepiвникa-ми opгaнiв державного управлЫня та державних установ poлi Ыформаци, в тому числi й eкoнoмiчнoï як виробничого ресурсу. Причому, як було показано, Ыформа^я е ресурсом не лише для поточного функцюнування, а й для розвитку пщприемств та економки в цтому. Тому Ыформатиза^я суспiльствa ство-рюе пщгрунтя для iннoвaцiйнoгo розвитку економки, а також посилення poлi ринку eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï у суспiльнoму виробництвк Останне буде зближати укра^нський ринок еко-нoмiчнoï Ыформаци з глобальним, як i наближати все сусптьство до загально цивозацмних тенденцм (ми пiдтpимуeмo тезу щодо того, що Ыформатиза^я е в XXI столггл цив^за-
66 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 8 (171)/2015
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
цмною тенденцию [4, с. 17], ¡ и потр^но розглядати як прояв сучасного перюду розвитку продуктивних сил людського сусптьства [5, с. 131]).
Насамперед ¡нформатиза^ю пов'язують з розвитком 1КТ. Розвиток останн¡х е не лише фактором ¡нновацмного розвитку економки [7, с. 45], а й забезпечуе ¡нтеграц¡ю ринку еко-номнноУ ¡нформац¡í у глобальний ринок виробничих ресурса. Сл¡д визнати слушною думку деяких фахвцв, як¡ вказують, що рюень розвитку 1КТ ¡ндикатором доступу до носив ¡нформаци, але не обов'язково означав, що ц носи заповнен корис-ною ¡нформацюю, яка обов'язково буде використана в еконо-м¡ц¡ [6, с. 36]. На таку неоднозначнють вказують, наприклад, досл¡дження Б. Ван Арка та М. Тммера, як¡ обгрунтовують на основ¡ емп¡ричних даних в¡дсутн¡сть залежност продуктив-ност¡ фактор¡в виробництва вщ р¡вня розвитку 1КТ в кра'нах ВС, але вказують на наявнють тако' залежност¡ в США.
0днак, нав¡ть якщо й 1КТ напряму не пов'язан з обсягом та кориснютю ¡нформаци, íхн¡й розвиток позитивно спри-яе як ¡нформатизаци сусптьства та економки у напрям¡ до рвня розвинутих, так ¡ ¡нтеграци ринку економ¡чноí ¡нформаци у глобальний ринок виробничих ресурса. Адже техннно така ¡нтеграц¡я зд¡йснюeться, насамперед, за рахунок 1КТ. Щоб окреслити, насктьки укра'нський ринок мае технологий можливост¡ щодо ¡нтеграци в глобальний ринок еконо-м¡чноí ¡нформаци, а також наск¡льки економ¡ка та сусптьство мае можливост споживати продущю укра'нського та глобального ринюв економ¡чноí ¡нформаци, проанал¡зуeмо один ¡з найб¡льш популярних ¡ндекс¡в, як¡ використовують-ся для вим¡рювання розвитку ¡нформацмного сусп¡льства, -¡ндекс розвитку 1КТ - 1КТ □еуеЬрте^ Index (!□!) [8]. 1ндекс !□! розраховуеться по 11 показниках ¡ включае три субЫдек-си: суб¡ндекс доступу; субЫдекс розвитку ¡ використання та субЫдекс практичних навик¡в [8, с. 36]. Таким чином, кожен субЫдекс вщображае р¡зн¡ аспекти розвитку та використання 1КТ у сусп¡льств¡ та економщк Динам¡ка диспозици Укради серед кра1н св¡ту по ¡ндексу !□! наведена на рис. 1.
Аналвуючи дан¡ щодо рейтингу Укради серед кра1н св¡ту по ¡ндексу !□!, можемо зробити висновок щодо поглиблення роз-риву в розвитку 1КТ м¡ж Укра1ною та розвинутими крахами. За 2008-2013 роки, незважаючи на зростання абсолютного значення !□! з 3,56 (2008) до 5,15 - (2013), рейтинг Укради серед ¡нших краíн суттево попршився (-15 позиц¡й). Якщо
така тенденцт буде продовжуватися, Украла через ктька ро-к¡в може опинитися за межами перою: сотн¡ рейтингу.
Таким чином, темпи розвитку КТ в УкраУ нижч¡, н¡ж у кра-1'н-лщерв. Це, з одного боку, знижуе технолог¡чн¡ можливост¡ вс¡х ринкв, у тому числ¡ й ринку економ¡чноí ¡нформаци щодо ¡нтеграци з в¡дпов¡дними глобальними структурами. З ¡ншогобоку, по-глиблюе в¡дставання укра1нського сусп¡льства в ¡нформатизаци, що проявляеться у в¡дставанн¡ сусп¡льного попиту на ¡нформа-ц¡йн¡ продукти, зокрема й пов'язан з економ¡чною ¡нформа-цю в¡д аналог¡чного попиту в розвинутих кран як¡ й формують основу вск сегмент¡в глобального ¡нформац¡йного ринку.
Проаналвуемо, як¡ ж слабк¡ мюця Укради в розвитку 1КТ. Для цього розглянемо субЫдекси !□! (рис. 2).
Якщо аналвувати позици Укради за суб¡ндексами !□!, можна зробити висновок щодо суттевого в¡дставання Укради в¡д розвинутих краíн як по доступу до 1КТ, так ¡ по 1хньому розвитку та використанню. 0собливо суттеве в¡дставання по останньому субЫдексу. Так, сус¡дами Укради по розвитку та використанню 1КТ е зовс¡м не eвропейськ¡ кра1ни, а ФттпЬ ни, Гренада, Узбекистан, Суринам, Змбабве [8, с. 44].
Лише по субЫдексу «практичн¡ навички» Украíна входить до л¡дер¡в свтового рейтингу. Це п¡дтверджуe наявн¡сть роз-риву м¡ж людським кап¡талом в УкраУ та наявним станом технолопй ¡ íхн¡м використанням, зокрема й 1КТ [3, с. 40]. Таким чином, стримуючим фактором ¡нтеграци укра1нського ринку ¡нформаци у глобальний ринок виробничих ресурса е недостатн¡й розвиток «технолопчного базису» даного ринку - 1КТ. Зрозум¡ло, що сектор 1КТ мае й ринков¡ чинники розвитку, однак з огляду на негативну динамку ¡ндексу !□! 1хня дт на сучасному етап¡ е недостатньою. Для того щоб Украла ув¡йшла до групи кра1н з високим рвнем розвитку 1КТ (а са-ме це е одыею з передумов повноц¡нноí ¡нтеграци ринку еко-ном¡чноí ¡нформаци в глобальний ринок виробничих ресур-с¡в), необхщна п¡дтримка даного сектору державою.
Уа вищерозглянут¡ бар'ери на шляху ¡нтеграци укра1нського ринку економ¡чноí ¡нформаци до глобального ринку виробничих ресурса вщносяться до макрор¡вня, де практична реалва-ц¡я конкретних заход¡в залежить вщ вол¡ ¡ можливостей держа-ви. Проте не менш суттевими е ¡ перешкоди на шляху ¡нтеграци ринку економ¡чноí ¡нформаци у глобальний ринок на мезорвнк 0сновн з них полягають у невщповщност якост¡ ¡нформацм-них продукт¡в ринку вщсутност стандарт¡в д¡яльност¡, а також
2008 2009 2010 2011 2012 2013 О Н—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—Н б
Рисунок 1. Ранг Укра'ши серед краш свггу по ¡ндексу Ш1 в 2008-2013 роках
Джерело: складено / побудовано автором зг<дно з [8].
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015 67
EK0H0MI4HI ÏPOÀËEMÈ PÜЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ TA ВИД!В EKOHOMI4HÛÏ ДIЯЛЬHÜCTI
120 -loo -80 -EÜ 60 -
Рч
40 -20 -0 -
70
100 101
71
□ 2013
□ 2012
13 13
Доступ до IKT Розвиток та використання Практичш навички
Pиcунoк 2. Peйтинги Ó^aí^ зa cубiндeкcaми IDI
¡Jœepeno: poзpoблeнo aвтopoм згiднo з [В].
y низьгаму piвню пiдгoтoвки фaxiвцiв, якi пpaцюють нa pинкy. Ïeprni двa acпeкти вжв 6ули poзглянyтi вищe i мoжyть виpi-шитиcя в paмкax caмopeгyлiвниx opгaнiзaцiй тa нa piвнi caмиx cyб'eктiв pинкy eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï. Tpe™ - нaближeн-ня квaлiфiкaцiï фaxiвцiв, якi й е cyб'eктaми, як пpoдyкyють Ы-фopмaцiйнi пpoдyкти нa згaдaнoмy pинкy мoжe виpiшyвaтиcя cпiльнo як дepжaвoю - чepeз пiдвищeння якocтi ocвiти, тaк i нa piвнi pинкy, тими ж caмopeгyлiвними opгaнiзaцiями.
Зaзнaчимo, щo вiд piвня poзвиткy ocвiти в дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi зaлeжить i тpaeктopiя eкoнoмiчнoгo poзвиткy дep-жaви [9, c. 63]. Якщщэ cиcтeмa ocвiти випycкaтимe виcoкoквaлi-фiкoвaниx фaxiвцiв, 6удуть cтвopeнi пepeдyмoви для poзбyдoви iннoвaцiйнoï виcoкo кoнкypeнтнoï eкoнoмiки. Toмy з бoкy дep-жaви нeoбxiдним е poзбyдoвa cиcтeми ocвiти нa ocнoвi IKT. Зo-кpeмa, пoтpeбye poзвиткy нayкoвo-ocвiтня iнфopмaцiйнa мe-peœa URAN тa Ы|±л aнaлoгiчнi мepeжi. Öe нaдacть мoжливicть iнтeгpyвaти у^'н^ку ocвiтy дo eвpoпeйcькoгo тa cвiтoвoгo ocвiтньo-нayкoвoгo cepeдoвищa, щщэ, cвoeю чepгoю, нaдacть мoжливicть пщвищити piвeнь ocвiти фaxiвцiв iнфopмaцiйнo-aнaлiтичниx cпeцiaльнocтeй тa cпeцiaльнocтeй, пoв'язaниx iз poзвиткoм IKT. Caмe цi фaxiвцi будуть мaйбyтнiми кaдpaми cyб'eктiв, !o зд^н^^там^/ть дiяльнicть нa pинкy eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï. Biд тoгo, нacкiльки ¡Уня квaлiфiкaцiя бyдe вiдпoвiдa-ти ^товим cтaндapтaм, зaлeжить i вiдпoвiднicть aнaлoгiчним cтaндapтaм i yкpaïнcькoгo pинкy eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï, a oтжe i йoгo iнтeгpaцiя y глoбaльний pинoк виpoбничиx pecypciв.
Caмopeгyлiвнi opгaнiзaцiï в дaнoмy нaпpямi пoвиннi пщви-щyвaти aктивнicть щoдo oбмiнy знaннями з фaxiвцями пpo-вiдниx iнфopмaцiйнo-aнaлiтичниx кoмпaнiй. Для цьoгo дo-
цiльним е '1жне зaпpoшeння для пpoвeдeння ceмiнapiв, лeкцiй, тpeнiнгiв, кpyглиx cтoлiв щoдo oбмiнy дocвiдoм тoщo.
Biдпoвiднa poбoтa мae здiйcнювaтиcя i нa мaкpopiвнi -piвнi пiдпpиeмcтв - yчacникiв pинкy eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï.
Пiдcyмoвyючи пpoвeдeний вищ^ aнaлiз ocнoвниx бap'epiв, щo cтpимyють iнтeгpaцiю y^a^^ra™ pинкy eкoнoмiчнoï Ы-фopмaцiï у глoбaльний pинoк виpoбничиx pecypciв, пoдaмo ocнoвнi нaпpями пpaктичниx зaxoдiв iз зaбeзпeчeння ^e-Tpa^'i yкpaïнcькoгo pинкy eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï у глoбaльнi pинки eкoнoмiчниx pecypciв.
Як нaвeдeнo в тaблицi, зaбeзпeчeння iнтeгpaцiï pинкy era-нoмiчнoï iнфopмaцiï у глoбaльний pинoк виpoбничиx pecyp-ав мae здiйcнювaтиcя кoмплeкcнo нa мaкpo-, мeзo- тa мa-кpopiвнi. Ha мaкpopiвнi дiя pинкoвиx cтимyлiв дo iнтeгpyвaння у глoбaльний pинoк е нaйбiльшoю. Aflœ;e в cyчacниx yмoвax бiльшicть пiдпpиeмcтв ycвiдoмлюють нeoбxiднicть iнфopмa-цп нe лишe щoдo нaцioнaльнoгo cepeдoвищa дiяльнocтi ^ин-ки, ф^н^, тexнoлoгiï, тeндeнцiï], a й глoбaльнoгo. Biдпoвiд-нo фopмyeтьcя й pинкoвий пoпит нa eкoнoмiчнy iнфopмaцiю, яга нe oбмeжyeтьcя гeoгpaфiчнo мacштaбaми Укpaïни.
Moжнa cпpoгнoзyвaти зpocтaння тaкoгo пoпитy в нaй-ближчi poки в ^лу пopyшeння тa poзpивy ™x нeчиcлeнниx eкoнoмiчниx зв'язкiв з Pocierci в cилy cyттeвoгo пoгipшeн-ня eкoнoмiчниx тa пoлiтичниx вiднocин мiж цieю кpaïнoю тa Укpaïнoю. Вщ iнтeгpoвaнocтi yкpaïнcькoгo pинкy eкoнoмiч-нoï iнфopмaцiï у глoбaльний pинoк виpoбничиx pecypciв зa-лeжaть мoжливocтi вiтчизняниx пiдпpиeмcтв щoдo виxoдy нa нoвi eкoнoмiчнi pинки, дocтyп дo нoвиx тexнoлoгiй, фiнaн-coвиx, мaтepiaльниx тa людcькиx pecypciв. Taким чинoм, Ы-
Haпpями пpaктичниx зaxoдiв iз зaбeзпeчeння iнтeгpувaння pинку eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï в глoбaльнi pинки виpoбничиx pecуpciв
№ Piвeнь виpiшeння пpoблeм Haпpями пpaктичниx зaxoдiв
1 Maкpopiвeнь Дeтiнiзaцiя eкoнoмiки, нaлaгoджeння бтьш eфeктивнoгo кoнтpoлю зa poзкpит-тям iнфopмaцiï, бiльш eфeктивнa poбoтa iнфopмaцiйнoï cлyжби cтaтиcтики, HБУ iншиx дepжaвниx opгaнiв в cфepi пpoдyкyвaння eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï, poзбyдoвa iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa тa cycпiльcтвa знaнь
2 Meзopiвeнь Пpийняття cтaндapтiв oбcлyгoвyвaння, кoдeкciв eтики вiдпoвiднo дo зaгaльнocвiтoвиx вимoг, opгaнiзaцiя oбмiнy дocвiдy з зaкopдoнними фaxiвцями щoдo poбoти з клieнтaми тa нoвими тexнoлoгiями
3 Miкpopiвeнь Cтaжyвaння cпeцiaлicтiв, пpийняття внyтpiшнix cтaндapтiв якocтi poбoти з клieнтaми, iннoвaцiйнa дiяльнicть, впpoвaджeння yпpaвлiнcькиx тa тexнoлoгiчниx iннoвaцiй
Дlœepeno: cклaдeнo aвтopoм.
68 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № В (171)/2015
EKOHOMIHHI nPOBËEM/ PO3BI/TKy TAËy3EÉ TA BI/IfllB EKOHOMIHHOÏ flIßflbHOCTI
Terpaöin puHKy gkohomîhhoï iHÔopMaôiï y BiflnoBiflHUû rëo-6aëbHUû puHOK Ha cboroflHi e o^hum ¡3 Haû6iëbi±i Baxëuâux HUHHUKiâ nOflaëblXIOrO p03BUTKy yKpaÏHCbKOÏ eKOHOMiêu, fi flèc-noçèôiï b MixHapoflHOMy poçnofliëi npaöi XXI cTOëiTTH.
Bmchobkm
npoBefleHèé TeopeTUHHUû aHaëiç nepeixiKOfl (npo6ëeM) Ha ixiëflxy ïOBHOôiHHOï iHTerpaôiï yKpaïHCbKoro puHKy gkohomn-hoï iHÔopMaôiï y rëoôaëbHié puHOK Bupo6HUHux pecypciâ flo-3BOëne BèfliëèTè ocHOBHi, a caMe: HeBiflnoâiflHicTb cbîtobum CTaHflapTaM Ta TeHfleHöiflM po3BUTKy puHKOBoro cepeflOBUi^a, 3MicTOBoro HanoBHeHHA Ta penpeçeHTaTiBHocTi eKOHOMiHHOï iiôopMaôiï (3OKpeMa, çyMOBëeHy TiHiçauiera eKOHOMiHHux npo-ôeciâ), TexHOëorié cTBopeHHH Ta nepeflaHi iHÔopMaôiï. BuHBëe-Hi npo6ëeMU flO3BOëiëè oörpyHTyBaTi OcHOBHi ixiëaxu Ïx Bupi-rneHHn: Ha MaKpopiBHi - fleTiHi3aiöifl eKOHOMiêu, HaëaroflxeHHA 6iëbi±i eôeKTiBHoro KOHTpoëra 3a po3KpuTTHM iiôopMaôiï, ôiëbrn eôeKTiBHa po6oTa iHÔopMaôiûHa cëyœ6u cTaTucTUKU, HBy ¡hixiux flepxaBHix opraHiâ b côepi npoflyKyBaHHA eKOHO-MiHHOï iiôopMaôiï, p036yfl0Ba iHÔopMaôiûHoro cycniëbcTBa Ta cycniëbcTBa 3HaHb; Ha Me30piBHi - npuûHflTTfl cTaHflapTiâ 06-cëyroByBaHHn, KOfleKciB eTUKU Bifln0BiflH0 flo 3araëbH0câiT0-Bux BUMor, opraHi3aöin o6MiHy flocâifly i3 3aK0pfl0HHUMU ôa-xiBö^Mi ùOflo po6oTi 3 KëieHTaMi Ta hobumu TexHOëoriHMu; Ha MaKpopiBHi - cTaxyBaHHA cneôiaëicTiâ, npuûHflTTfl BHyTpiixiHix cTaHflapTiâ hkoct po6oTU 3 KëieHTaMU, iHHOBaôiûHa fliflëbHicTb, BnpoBaflxeHHfl ynpaBëiHcbKux Ta TexH0ë0riHHux iHHOBaôiû.
ÇfliïcHeHHfl 3anp0n0H0BaHix 3axofliâ fl03B0ëUTb 3a6e3ne-hutu 6iëb0 noBHy iHTerpaöira puHKy eKOHOMiHHOï iiôopMaôiï y rëo6aëbHèé puHOK Bupo6HUHux pecypciâ, a BiflTaK p03i±iupuTb MoœëèBocTi flocTyny yêpaïHcbKux niflnpueMcTB Ta opraHi3aôiû AO rëo6aëbHux puHKiâ Bupo6HUHux pecypciâ.
CnucoK BMKopMCTaHMX flœepeë
1. ÏloœyeB B.I. rëo6aëbHe iHôopMaqiûHe cycniëbcTBO hk hobuû co-MiaëbHuî Ta eKOHOMiHHUû ôeHOMeH XXI cTOëiTTH [EëeKTpoH. pecypc] / B.I. ÏloœyeB // ryMaHiTapiuû BicHUK 3an0pi3bK0ï flepœaBHO'i iHœeHep-hoï aKafleMi'i. - 2013. - Bun. 52. - C. 5-14.
2. rypiû M. IHôopMaTU3aqin cycniëbcTBa b yMOBax rëo6aëi3aqi'i / M. rypiû, H. BiHH // Moëoflb i puHOK. - 2013. - №6. - C. 168-171.
3. Tpy3iHa I.A. Ïpo6ëeMU iHôopMaTH3aqiï b yêpaïHi / I.A. Tpy3iHa // EKOHOMiKa po3BèTKy. - 2013. - №3. - C. 38-42.
4. B0p0HK0Ba B.r. Tëo6aëbHa iHôopMaTU3aqiH hk r0ë0BHa TeHfleHqiH coqionpnpoflHoT eBOëroqi'i ëroflcTBa / B.r. BopoHKOBa // TyMaHiTapHnî BicHUK 3an0pi3bK0ï flepœaBHO'i iHœeHepHOï aKafleMil. - 2012. - Bnn. 51. - C. 14-26.
5. ß3BiHcbKa H.B. AyTcopciUHr Ha pnHKy MapKeTUHroBnx nocëyr: «3a» i «npoTn» 3aëyHeHHH 3OBH0Hix niflpnflHnKiB / H.B. ß3BiHcbKa, A.B. Obhuh-HiKOBa // MapKeTnHr b yêpaïHi. - 2011. - №1. - C. 50-53. - PeœnM AocTyny: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mvu_2011_1_14.pdf
6. BapuH ro.M. Poëb KiëbKocTi iHôopMaqi'i b ycniwHocTi ôyHKqioHy-BaHHH eKOHOMiHHux cucTeM [EëeKTpoH. pecypc] / W.M. BapuH // Bi-chuk OflecbKoro HaqioHaëbHoro yHiâepcuTeTy. EKOHOMiKa. - 2013. -T. 18, Bun. 1. - C. 35-41.
7. Be3yrëa K.O. IHôopMaqiûHO-KOMyHiKaqiûHi TexH0ë0riï hk ôaKTop iHHOBaqiûHoro po3BUTKy eKOHOMiêu / K.O. Be3yrëa // EêOHOMiKO-Ma-TeMaTUHHe MOfleëroBaHHH coqiaëbHO-eKOHOMiHHux cucTeM. - 2013. -Bun. 18. - C. 42-55.
8. Measuring the Information Society Report 2014 - http://www. itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2014/ MIS2014_without_Annex_4.pdf
9. noëOTaû O.I. ÇpocTaHHH iHfleêciB po3BUTKy eKOHOMiêu 3HaHb -0cH0Ba eôeKTUBHoro ynpaBëiHHH ocâiTHiMU npoeKTaMU iHôopMaTU3aqiï / O.I. noëOTaû // ynpaBëiHHH npoeKTaMU Ta p03BUT0K Bupo6HuqTBa. -2012. - №3. - C. 62-69.
VPÊ 338.3:343.97:330.131.3
B.B. POCCOXA,
fl.eH., npoifiecop, HHÖ «iHCTèryr arpapHoï eKOHOMiêè»
CoMiaëbHO-eKOHOMÎHHi acneKTè BèKopèCTaHHH rocnoflapcbKoro KOMnëeKcy flepœaBHOï KpèMiHaëbHO-BMKOHaBHOï Cëyœôè
CTaTTA npèCBmeHa eTanaM CTaHOBneHHR neHiTeHU/apHOï cèCTeMè m iHCTèTyTy Bt/iKOHaHHA noêapaHb y Bèrrmpj no36aBneHHR Boni Ha çaCaffax poçBtTKynpoueCiB ryMaHiçaujïTa peMOKpaTèçaujïCyCninbCTBa. PoçrnnHyro 3aKOHOäaBHO-npaBOBi aKTt YêpaïHt, nptH-Utnt, npaBtna i HopMt MiœHapoffHoro npaBa. 3'nCOBaHo, wp CyminbHo KoptCHa npaun - npopyKTtBHa y Cifiepi MaTepianbHoro Bt-poôHtuTBa, noB'nçaHa roCnoffapCbKtM oöCnyroByBaHHAM, 6naroyCTpoeM i CaMooôCnyroByBaHHAM, - pnn çaCypœeHtx Ha6yBae He KapanbHoï, a BtxoBHoï CyTHOCTi é pernaMeHTyeTbCR 3aKOHOßaBCTBOM. ÂCTaHOBneHo KinbKiCTb npoMtCnoBtx i CinbCbKoroCnoßap-CbKttx nipppteMCTB Ta MaéCTepeHb, BtpoöHtni nnowi é noTyœHOCTi yCTaHOB BttKOHaHHn noKapaHb (YBnj. npoaHaniçoBaHo HanpnMtt pjnnbHOCTi, ptHaMiKy çanyneHtx po npoâyKTtBHoï npauj, noKaçHtKiB o6Cnry npop^Ku/ï i äoxopy Ha offHoro npau/BHtKa Ta e/fieKTtB-HOCTi BtpoöHtuTBa b YBÏ. BtRBneHo hmhhmkm ifiopMyBaHHn BtpoöHtno-TpypoBtx MoœntBOCTeé MiCub noçBaBneHHH Boni. ÂCTa-HOBneHo BaœntâiCTb opraHiçaujï HaBHanbHO-npopyKTtBHoï npauj. OGrpyHTOBaHo hmhhmkm, wo yCKnapHrnrnTb BttKOHaHHn çaâpaHb ynpaâniHCbKoro BnntBy Ha CoujanbHO-eKOHOMiHHi npoueCt roCnopapCbKoï pinnbHOCTi nipnpteMCTB neHiTeHujapHoï CtCTeMt.
KnmnoBÎ cnoBa: neH'neHu/apHa CtCTeMa, yCTaHOBa BttKOHaHHn noêapaHb, çaKOH, çaCypœeHté, nipnpteMCTBo, MaéCTepHR, CyCninbHo KoptCHa npaun, BtpoöHtuTBo, npo/fiedéHO-TexHiHHa oCBiTa.
B.B. POCCOXA,
p.3.H., npoifieCCop, HHÖ «ÈHCTtTyT arpapHoé SKOHOMtKt»
CoMMaëbHO-aKOHOMMHecKue acneKTbi Mcnoëb3OBaHMH xo3fléCTBeHHoro KOMnëeKca rocyflapcTBeHHoé KpMMMHaëbHO-ècnoëHMTeëbHoé Cëyœ6bi
CTaTbR noCBRweHa STanaM CTaHOBneHttn neHtTeHutapHoé CtCTeMû KaK tHCTtTyTa tCnonHeHtn HaKaçaHté b Btpe nt0e-Htn CBoGopu Ha nptHutnax paçBtTtn npoueCCOB ryMaHt3Ma t peMOKpaTtçautt oGweCTBa. PaCCMOTpeHû çaKOHopaTenbHO-
© B.B. POCCOXA, 2015
ÔopMyBaHHH puHKOBèx bîahocuh B YKpaÏHi № 8 (171)/2015 69
