CC BY
11
УюЕЁтйюМЫвйш
■■ЕЁШВшШвВ!
УДК 339.9:330.341.1
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н., доцент, докторант кафедри мжнародного облку i аудиту, Ки1вський нацональний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Глобальш ¡мперативи ¡нформацшно-технолопчно! парадигми
економ1чного розвитку
Дослщжено тенденцИ' становлення нформацйно-технолопчно1 парадигми економiчного розвитку. Обгрунтован осо-бливост стратегий ннова^йного розвитку держави. Простежено основн тренди та закономiрностi нновац^йно1 еконо-мки, що дозволить обгрунтувати п!дходи до управлння ннова^йними процесами на рзних рвнях економiчно1 системи.
Ключов'1 слова: ннова^йнийрозвиток, ннова^йна д/яльн'ють, нформа^йнийпрост'р, високотехнолопчневиробництво.
С.Г. МИКАЭЛЯН,
к.з.н., доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетмана
Глобальные императивы информационно-технологической парадигмы экономического развития
Исследованы тенденции становления информационно-технологической парадигмы экономического развития. Обоснованы особенности стратегий инновационного развития государства. Прослежены основные тренды и закономерности инновационной экономики, что позволит обосновать подходы к управлению инновационными процессами на разных уровнях экономической системы.
Ключевые слова: инновационное развитие, инновационная деятельность, информационное пространство, высокотехнологичное производство.
The tendencies of information and technological paradigm of economic development are investigated. The strategy features of innovative state development are proven. It traces the major trends and patterns of innovation economy, which will justify the approaches to the management of innovation processes at different levels of economic system.
Keywords: innovative development, innovation, information space, high-tech manufacturing.
Постановка проблеми. У свгтовм економщ активно формуеться нова парадигма розвитку, що характеризуемся виробництвом наукомютко'У продукцп, ¡нтелектуалвацюю ресурса, розширенням мжнародного ринку об'ектв ¡нтелек-туальноУ власност як самоспйний сектор свгтового ринку та спираеться на ¡нновацмы джерела зростання. Сусптьство завжди створювало нов¡ технологи ¡ продукти, але наприюн-ц XX ст. вщбулося безпрецедентне накопичення нових знань, багаторазово збтьшилася швидюсть поширення ¡нформаци, дифузт нововведень ¡ конвергенцт технолопй. Вщбувся iï пе-рехщ у нову, ¡нновацмну фазу розвитку: економку, заснова-
ну на фвичшй праф, змЫила ¡ндустр¡альна економ¡ка, що ви-користовуе природн¡ ресурси, своею чергою, останню змЫюе економ¡ка, що базуеться на знаннях ¡ ¡нформац¡йних технологах, особлив¡стю якоУ е п¡двищена увага до знань окремих ¡н-дивщуумв. Створен¡ у високорозвинених краУнах механвми та ¡нституц¡йн¡ основи для поширення ¡ використання знань у рамках нацюнальних ¡нновац¡йних систем забезпечують спй-ке зростання економ¡ки, структурну ¡ параметричну оптим^а-ц¡ю УУ елементв, високу як¡сть життя населення.
Анал1з дослщжень та публкащй з проблеми. До-сл¡дженню теоретичних аспект¡в управлЫня ¡нновац¡йними
© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 8 (159)/2014 3
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
процесами та форм ¡нтеграцп б^нес-структур присвячували свсн роботи так¡ видатн¡ заруб¡жн¡ дослщники, як В. Баумоль, С. Валстен, П. Друкер, Б.-А. Люндвал, Дж. Меткалф, Р. Нельсон, К. Пав^, П. Пател, К. Фрмен, I. Шумпетер та ¡нш¡. Те-ор¡я пост¡ндустр¡альноí ¡нформац¡йноí економ¡ки та форму-вання нового теxнолог¡чного укладу представлена в роботах вггчизняних та роайських економ¡ст¡в: С. Глазьева, С. Дятлова, Т. Загорно'Г, М. Замят¡на, В. 1ноземцева, Б. Корнейчука, Л. Мельника, Ю. М¡рясова, Т. Нколаева, Р. Н¡жегородцева, А. Румянцева, Т. Скриль, Д. Сороюна, В. Тамбовцева, П. Ще-дровицького, Ю. Яковця та ¡н.
У сучасый економ¡чн¡й л¡тератур¡ тема ¡нформацмно-тех-нолопчного розвитку вже отримала певне вщображення ¡ тра-диц¡йно розглядалася в контекст виявлення тенденц¡й та за-коном¡рност¡ ¡нновацмно''' економ¡ки. Проте недостатньо уваги придтено розробц¡ концептуальних та методолопчних пщхо-д¡в до формування парадигми сусптьного розвитку, необхщ-нють врахування р¡зноман¡ття зовн¡шн¡x ¡ внутршых фактор¡в, що визначають напрями ¡ модел¡ ¡нновацмно''' економ¡ки.
Метою статт! е обгрунтування теоретико-методолог¡чниx положень концептуального моделювання системи управлЫ-ня процесами у високотехнолопчних секторах економ¡ки через призму ¡нформафйно-технолопчно'!' парадигми суспть-ного розвитку.
Виклад основного матер!алу. Iдентиф¡кац¡я ¡нновацмно)' економ¡ки найчаст¡ше пов'язана з економ¡кою постЫдустрЬ ального теxнолог¡чного укладу, в яюй ключовими факторами виробництва стають ¡нтелектуальн ресурси, або знання. Своею чергою, технолопчний уклад характеризуемся единим теxн¡чним р¡внем виробництв, що пов'язан потоками як¡сно однорщних ресурс¡в та спираються на сптьы ресурси квал¡ф¡кованоí робочо' сили, загальний науково-технн-ний потенц¡ал тощо. Життевий цикл теxнолог¡чного укладу мае три фази розвитку: перша фаза являе собою його за-родження й становлення в економщ попереднього техноло-г¡чного укладу, друга пов'язана з¡ структурною перебудовою економ¡ки на баз¡ ново' технологи виробництва, третя фаза домЫування теxнолог¡чного укладу характеризуемся най-б¡льшим сплеском його розвитку, старЫня ¡ «в¡дмирання».
Сучасний процес технолопчних перетворень розвиваеться експоненц¡ально завдяки взаемозв'язкам м¡ж «технолопчни-ми полями», як забезпечуються системами створення ¡нфор-маци, и збер¡гання, обробки, передач¡ й сприяють генеруванню
знань. Фундаментом ¡нновацмно''' економ¡ки е ¡нформацмно-технолопчна парадигма (див. табл.), що визначае принципи й меxан¡зми управл¡ння соцвльно-економнними системами [1]. Багато дослщниюв [2-4], не заперечуючи значим¡сть економки й пол¡тики, при вивченн¡ законом^ностей розвитку соц¡ально-економ¡чниx систем розглядають ¡нформацю як основний ¡ ун¡версальний соцвльний регулятор.
Як показав анал¡з теорм ¡ концепц¡й ¡нновацмно''' еконо-мки, вона не зводиться винятково до використання ¡нфор-мац¡йниx теxнолог¡й. У результат проведеного критичного анал^у вид¡лен¡ так¡ основн¡ характеристики ¡нновацмно' економ¡ки:
- зростаючий б¡льш швидкими темпами, н¡ж зростання ВВП, обсяг створено' й спожито' ¡нформацп;
- перевага ринку знань ¡ ¡нформаци над ринками матерЬ ально-речових ресурса та значне зростанням обсягу витрат на розвиток '' первинного, базового сектору, де створюються й поширюються знання (науков¡ досл¡дження, в тому чи^ фун-даментальн¡ ¡ прикладн¡, проектно-конструкторськ¡ розробки; вища освгга; розробка програмного забезпечення тощо);
- знання й ¡нновацп стають основним джерелом економн-ного зростання;
- ¡нвестици в знання зростають швидше, чим ¡нвестици в основн¡ засоби (необx¡дн¡сть прогнозування процесс створення нових знань, оцЫки й визначення пр¡оритет¡в науко-во-теxн¡чного розвитку призвели до того, що класична кла-сиф¡кац¡я галузей замщуеться класиф¡кац¡eю, що базуеться на оцЫц р¡вня наукоeмност¡, застосовуван¡й в ый технологи);
- зм¡на характеру й, вщповщно, моделей реал¡зац¡í ¡ннова-ц¡йного процесу, реал¡зованиx на принципах паралельност й стратег¡чниx мереж. 1нновацмний процес стае б¡льш склад-ним, системним; зростае число учасник¡в ¡нновацмно''' дтль-ност¡; ¡нновацп охоплюють не ттьки теxнолог¡чн¡ зм¡ни, але й сферу органваци, управл¡ння, зростае 'х економ¡чна вщ-дача, п¡дсилюeться р^номанггтя джерел ¡нформацп; ефек-тивн¡сть ¡ сама можлив¡сть ¡нновацмно''' д¡яльност¡ визнача-ються взаемозв'язками м¡ж р¡зними стадтми ¡нновац¡йного циклу ¡ його учасниками;
- розширюеться ¡ поглиблюеться процес економ¡чноí глобал^ацп, основними компонентами яко' е ¡нтеграц¡я й транснацюнал^ацт, п¡дсилюeться координац¡я й ¡нтеграц¡я ¡нновацмно' д¡яльност¡; зростаюча в¡дкрит¡сть економ¡к р^-них держав означае посилення м^народного науково-тех-
Принципи формування ¡нформацшно-технолопчно! парадигми економ1чного розвитку
Принципи Мехатзми реал1зацм
Iнформац¡я - вихщний ресурс («сировина») Теxнолог¡я призначена для впливу на ¡нформа^ю. У попередн¡ теxнолог¡чн¡ революцп ¡нформац¡я впливала на теxнолог¡ю
Всеохоплення ефект¡в нових технолопй Новий технолопчний споаб визначае вс¡ процеси ¡ндивщуального й колективного ¡снування
Мережева лог¡ка системи суб'екта управл¡ння або сукупност¡ управл¡нськиx вщносин Морфолопя мереж¡ пристосована до зростаючо' складност взаeмод¡й ¡ до неперед-бачених моделей розвитку, що виникають з творчого потенц^лу таких взаемодм
Гнучк¡сть теxнолог¡й Органвацп й ¡нститути модиф¡куються й фундаментально змЫюються шляхом перегрупування 'х компонента. Здатн¡сть до реконф^рацп - важлива властивють сусп¡льства, для якого характеры постны зм¡ни й орган¡зац¡йна «плиннють»
Зростаюча конвергенц¡я технолопй у високоЫтегрованм систем¡ Ран¡ше ¡зольован¡ технологи трансформуються в едину теxнолог¡ю. Диференц¡ац¡я м¡ж виробниками розмиваеться внасл¡док зростаючо' ¡нтеграцп й мережних ефектв (стратег¡чн¡ союзи, сптьы проекти)
4 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (159)/2014
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
нiчнoгo cпiвpoбiтництвa; зpocтaння витpaт нa iннoвaцiйнy дЬ яльнicть вимaгae для здiйcнення великиx пpoектiв зaлyчення pеcypciв з piзниx ^ah; ocoбливе знaчення нaбyвae кoopди-нaцiя дiй y мiжнapoднiй cфеpi, в тoмy чиcлi cтвopення eдинoï cиcтеми cтaндapтизaцiï й cеpтифiкaцiï, яга бyде cпpияти Ы-тенcифiкaцiï iннoвaцiйниx пpoцеciв;
- зpocтaюче знaчення екoлoгiчнoгo фенoменa як детеpмi-нaнти гocпoдapcькoгo poзвиткy.
Kpитичнo пpoaнaлiзyвaвши icнyючi пoзицiï, пpиxoдимo дo виcнoвкiв, щo caме виcoкoтеxнoлoгiчнi гaлyзi нa мiжнa-poднoмy piвнi пpийнятi як кpитеpiй oцiнки кoнцентpaцiï нa-цioнaльнoгo нayкoвo-теxнiчнoгo пoтенцiaлy нa ocнoвниx нaпpямax нayкoвo-теxнiчнoï iнфopмaцiï i ефективнocтi нaцi-oнaльнoï iннoвaцiйнoï cиcтеми.
Як вiдoмo, icнye двa типи iннoвaцiйнoгo poзвиткy:
1] aвaнгapдний, який oзнaчae opieнтaцiю нa дocягнення cвiтoвoï пеpшocтi;
2] нaздoгaняючий, пpи якoмy cтвopюютьcя yдocкoнaленi iннoвaцiï, i^o пoв'язaнi з пoлiпшенням влacтивocтей юную-чиx пpoцеciв виpoбництвa й пpoдyктiв.
Aнaлiз ^aH щo дoмoглиcя ycпixiв y pеaлiзaцiï нoвoвве-день, випу^у тa екcпopтi нayкoмicткoï пpoдyкцiï, дoзвoляe видiлити тaкi типи cтpaтегiй iннoвaцiйнoгo poзвиткy нa мa-кpopiвнi: cтpaтегiя нapoщyвaння; cтpaтегiя пеpенеcення, cтpaтегiя пpoмiжниx iнcтитyтiв [5].
Cтpaтегiя нapoщення, !o pеaлiзyeтьcя в C0A, Aнглiï, Фpaнцiï, Hiмеччинi, кoли нa бaзi викopиcтaння влacнoгo нa-yкoвo-теxнiчнoгo пoтенцiaлy, зaлyчення зapyбiжниx вчениx i фaxiвцiв, iнтегpyвaння фyндaментaльнoï тa пpиклaднoï нay-ки зaбезпечyeтьcя cтвopення нa пocтiйнiй ocнoвi нoвиx пpo-дyктiв, виcoкиx теxнoлoгiй, щo pеaлiзyютьcя y виpoбництвi тa coцiaльнiй cфеpi.
Cвoeю чеpгoю, cтpaтегiя пеpенеcення зacнoвaнa нa теo-piï нaздoгaняючoгo poзвиткy [6], «пеpевaзi вiдcтaлocтi». ^и-пycкae пеpенеcення нa нaцioнaльний фунт i пocтyпoве пpи-cтocyвaння теxнoлoгiй тa iнcтитyтiв, влacтивиx poзвиненим pинкoвим кpaïнaм, якi вже дoвели cвoю ефективнicть. Hoвi теxнoлoгiï фopмyютьcя зa дoпoмoгoю вже ocвoeниx, o^^-ки зaпoзичення xapaктеpизyeтьcя бiльш низькими витpaтa-ми i piвнем pизикy. Знaчення iмiтaцiï пopiвнянo з iннoвaцiйнoю дiяльнicтю тим бiльше, чим бтьше вiдpив кpaïни вiд cвiтoвo-no «теxнoлoгiчнoгo кopдoнy» (piвня теxнoлoгiчнoгo poзвиткy нaйбiльш пеpедoвиx кpaïн]. Пoдiбнi меxaнiзми фopмyвaння нaцioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтем викopиcтoвyвaли «cx^o-aзiйcькi тигpи»: Япoнiя, Taйвaнь, Гoнкoнг, Ciнгaпyp. Япoнiя ку-пyвaлa y C0A, Aнглiï тa Фpaнцiï лiцензiï нa вим^ефектив-нi теxнoлoгiï для ocвoeння виpoбництвa нoвiтньoï пpoдyкцiï, щo мaлa пoпит зa кopдoнoм. Ha цiй ocнoвi Япoнiя cтвopювa-лa влacний пoтенцiaл, який зaбезпечив нaдaлi веcь iннoвa-цiйний цикл - вщ фyндaментaльниx дocлiджень i poзpoбoк дo pеaлiзaцiï ïx pезyльтaтiв вcеpединi кpaïни i нa cвiтoвoмy pинкy. В пiдcyмкy екcпopт япoнcькиx теxнoлoгiй пеpевищив ïxнiй iм-пopт, a ^a^a мae пеpедoвy фyндaментaльнy нayкy.
Cтpaтегiя пpoмiжниx iнcтитyтiв (cтpaтегiя «зaпoзичення»], щo пpийнятa в Kитaï тa pядi кpaïн Пiвденнo-Cxiднoï Aзiï. Пpиклaдoм cлyжить cтвopення кoнкypентocпpoмoжнoï aвтoмoбiльнoï пpo-миcлoвocтi, виcoкoефективниx зacoбiв oбчиcлювaльнoï теxнi-ки, пoбyтoвoï електpoнiки в Пвденый Kopеï. Ha пеpшиx етaпax
мoдеpнiзaцiï cлaбo poзвиненi pинки тa iнcтитyцiйнa cиcтемa екoнoмiки, тoмy немoжливo зaбезпечити неoбxiднy мoбiльнicть pеcypciв i зaxиcтити пpaвa влacнocтi. Згiднo зi cтpaтегieю зa-безпечyeтьcя пocтyпoве фopмyвaння нaцioнaльниx iннoвaцiй-ниx cиcтем з ypaxyвaнням piвня теxнoлoгiчнoгo тa iнcтитyцiйнo-гo poзвиткy кpaïни [7]. Marc™ y cвoeмy poзпopядженнi дешеву poбoчy cилy i викopиcтoвyючи влacний нayкoвo-теxнiчний пo-тенцiaл, кpaïни ocвoюють виpoбництвo пpoдyкцiï, щo виpoбля-лacя paнiше в бiльш poзвинениx кpaïнax, пocлiдoвнo нapoщy-ючи влacне iнженеpнo-теxнiчне зaбезпечення виpoбництвa. Дaлi cтae мoжливим пpoвoдити влacнi HДДKP, пoeднyючи деpжaвнy i pинкoвy фopми влacнocтi.
Зaлежнo вщ фaктopy чacy cлiд видiлити тaк звaнy шoкoвy теpaпiю, тoбтo пpиcкopений iннoвaцiйний poзвитoк, щo оти-paeтьcя виняткoвo нa cтвopення пpинципoвo нoвиx теxнoлo-гiй (iннoвaцiйний пpopив] i piзкy oднopaзoвy змiнy вcieï Ысти-тyцioнaльнoï cиcтеми.
Для зaбезпечення кoнкypентocпpoмoжнocтi деpжaви в yмoвax cтaнoвлення iннoвaцiйнoï екoнoмiки неoбxiднo зaбез-печити poзpoбкy й pеaлiзaцiю вiдпoвiднoï «пipaмiди cтpaтегiй»:
1] центpaльнy iннoвaцiйнy cтpaтегiю, яга пpипycкae cиc-тему зaплaнoвaниx нa мaкpopiвнi пpiopитетiв, цiлей, пpинци-тв, меxaнiзмiв poзвиткy нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï ^стеми, фopмyвaння iнфpacтpyктypниx yмoв, щo пщвищують iннoвa-цiйний динaмiзм cyб'eктiв i poзвитoк cиcтеми зв'язкiв;
2] pегioнaльнi iннoвaцiйнi cтpaтегiï, якi зaбезпечyють Ы-тегpaцiю бiзнеc-cтpyктyp, opгaнiв влaди й нayкoвo-ocвiтнix ycтaнoв з фopмyвaння виcoкoтеxнoлoгiчниx cектopiв екoнo-мiки нa мезopiвнi;
3] iнcтитyцioнaльнi cтpaтегiï, poзpoбленi нa piвнi opгaнiзa-цiй зaлежнo вщ cтaнy зoвнiшньoгo cеpедoвищa й iннoвaцiй-нoгo пoтенцiaлy, дп' деpжaвниx i ^ix^x pегyлятopiв iннoвaцiй-ниx пpoцеciв.
Bиxoдячи з нaведениx вище мipкyвaнь ocнoвними тенден-цiями й зaкoнoмipнocтями iннoвaцiйнoï екoнoмiки, якi визнa-чaють пiдxoди дo yпpaвлiння iннoвaцiйними пpoцеcaми нa мaкpo- i мезopiвнi, е:
- cкopoчення cтpoкiв вивoдy нa pинoк нoвиx теxнoлoгiй, зменшення пеpioдy чacy, пpoтягoм якoгo pеaлiзyeтьcя CTpa-тегiчнa iнiцiaтивa, пocилення впливу фaктopa чacy пpи poз-шиpеннi пpocтopy й меж бiзнеc-cиcтеми;
- зpocтaння дифузГ' джеpел нoвиx знaнь; збтьшення чиc-лa кoнкypентiв, щo вм^ть швидкo клoнyвaти пеpевaги незa-лежнo вiд гaлyзевoï cпецифiки йoгo влacникa; pеaкцiя opгa-нiзaцiй нa дм кoнкypентiв i iншиx yчacникiв pинкy пoвиннi бути cинxpoнними й вcеoxoплюючими;
- зpocтaння взaeмoдoпoвнення й взaeмoзaлежнocтi пpo-дyктiв i poзвитoк двocтopoннix i бaгaтocтopoннix pинкiв;
- ктотне зpocтaння тpaнcaкцiйниx витpaт i, вiдпoвiднo, вимoг дo тиx видiв дiяльнocтi, ocнoвними pеcypcaми якиx е знaння;
-пiдвищення piвня ocвiти клieнтiв (cпoживaчiв), poзвитoк зв'язкiв мiж ними i, як нacлiдoк, втpaтa aктyaльнocтi yзaгaль-нениx зpaзкiв пoведiнки cпoживaчiв (^тентв pинкy] пpи ïx iндивiдyaлiзaцiï,
- зcyв фoкycyвaння IT вiд зaбезпечення ефективнoï дiяль-нocтi yпpaвляючoï ^стеми нa poзвитoк взaeмoдiï opгaнiзa-цп зi cпoживaчaми тa iншими зaцiкaвленими cтopoнaми для зaдoвoлення iндивiдyaлiзoвaниx пoтpеб;
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № В (159)/2014 5
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО'' ЕКОНОМ1КИ
- зростання мобтьносп населения в розвинених кра'нах i розширення можливостей залучення висококвалiфiкованих ÔaxiBôiâ;
- розширення використання 1Т забезпечуе одержання рiзномaнiтниx ефектiв, насамперед у створеннi та викорис-танн нових знань; негативним нaслiдком стае проблема за-безпечення iнформaцiйноï безпеки на вах рiвняx упрaвлiння й економiчниx втрат внaслiдок несaнкцiоновaного доступу до знань суб'ек^в господарювання.
Висновки
На основi дослiдження обгрунтовано тенденци становлення Ыформацмно-технолопчно''' парадигми економiчного розвитку, що полягае в Ытеграфйый взаемоди бiзнесу, науки, освЬ ти i влади. Узагальнення принцитв та методолопчних пiдxодiв до моделювання Ыновацмно' системи дозволило умотивува-ти транспарентну необхщнють iнституцiйниx перетворень для aктивiзaцiï iнновaцiйниx процесiв. 3 метою реaлiзaцiï розро-блених методичних прийомiв видтен особливостi стрaтегiй iнновaцiйного розвитку держави та аргументовано розробку й реaлiзaцiю «пiрaмiди стрaтегiй» упрaвлiння iнновaцiйними процесами на рiзниx рiвняx економiчноï системи з видтенням
прiоритетниx iнновaцiйно-iндустрiaльниx проек^в, заснова-них на об'ектах Ытелектуально''' влaсностi та виборi - рацю-нальних iнституцiйниx форм Ытеграци.
Список використаних джерел
1. Тоффлер Э. Шок будущего / Пер. с англ. - М.: ACT, 2002. - 557 с.
2. Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - С. 432-447.
3. Титова В.А., Лямзин О.Л. Об основах взаимодействия участников многоотраслевых интегрированных структур на базе развития инноваций // Региональная экономика: теория и практика. 2007. - №16. - С. 74-82.
4. Эдвинссон Л. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанной на знаниях. - М.: Инфра-М, 2005. - 248 с
5. Нижегородцев Р.М. Стратегия инновационного прорыва для России // Экономические стратегии, 2008. - №1. - С. 28-36.
6. Гершенкорн А. Экономическая отсталость в исторической перспективе // Истоки. Экономика в контексте истории и культуры. -М., 2004. - С. 420-447.
7. Полтерович В.М. Элементы теории реформ. - М.: Экономика, 2007. - 446 с.
вв. корнеев,
д.е.н., професор, Науково-дослдний економ\чний iнститут Мнекономрозвитку i roprieni Украни,
СВ. КУЛЬПНСЬКИЙ,
к.е.н., Науково-дослдний екoнoмiчний нститут Мiнекoнoмpoзвитку i тоpriBni Украни
Особливост розвитку фшансового сектору Украши в 2014 роцг
припущення i передбачення
У статт проведено аналiз основних тенденцй грошового i кредитного ринку Украни першоi половини 2014 року та розкриваються причини попршення кон'юнктури фiнансoвoro ринку. Зроблено припущення щодо подальшого розвитку описаних тенденцй та пропонуються кoнкpетнi шляхи посилення рол механiзмiв регулювання, спрямованих на мiнiмiза-цю ризик 'ю та сприяння нвести^йному зростанню екoнoмiки.
Ключов! слова: банки, фнансовий сектор, iнвестицi¡, регулювання, прогноз.
В.В. КОРНЕЕВ,
д.з.н., профессор, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины,
С.В. КУЛЬПИНСКИЙ,
к.э.н., Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Особенности развития финансового сектора Украины в 2014 году:
предположения и прогнозы
В статье проведен анализ основных тенденций денежного и кредитного рынка Украины за первую половину 2014 года, раскрываются причины ухудшения конъюнктуры финансового рынка. Сделаны предположения о дальнейшем развитии описанных тенденций и предлагаются конкретные пути усиления роли механизмов регулирования, направленных на минимизацию рисков и содействие инвестиционному росту экономики.
Ключевые слова: банки, финансовый сектор, инвестиции, регулирование, прогноз.
V. KORNEEV,
doctor of economics, professorof finance SRIE,
S. KULPINSKY, PhD SRIE
Development trends of Ukrainian financial sector in 2014:
assumptions and forecasts
The paper analyzes trends of monetary and credit markets of Ukraine in the first half of 2014 and reveals main causes in deterioration of the financial market. Assumptions on the further development of the described trends have been made and proposals concerning the ways to strengthen the role of regulation mechanisms aimed to minimize risks and promote investment growth have been outlined.
Keywords: banks, financial sector, investment, regulation, forecast.
6 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 8 (159)/2014
© вв. корнеев, св. кулыннський, 2014
