CC BY
16
УДК 591.5:597.6/9
H. JI. Губанова Днтропетровсъкий нацюнальний ушверситет
ВПЛИВ РИЮЧ01Д1ЯЛЫЮСТ1ЧАСНИКОВОГ ЖАБИ НА Ф13ИЧН1ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТУ
Доел¡джувались ({нзичт властивосп грунтов шд впливом земноводних-землериТв на приклад! часниковоТ жаби звичайно'1 (Pelobates fuscus). Показаний вплив рийноТ д1яльносп амфШш на змшу твердосп Грунтов, порозносп, польово'1 вологосп в р1зн0манггних типах лкових екосистем степовоТ зони.
The physical structure on soils upon the action of amphibian digging have been researched on examples Pelobates fuscus. The influence of the digging activity of amphibian on the change of the solid soil, of the fild moisture in the different tide of the forests ecosystems is shown.
Вступ
При виявленш закономерностей життя бюгеоценоз1в, велика увага придшяеться Грунту - одному з головних складових частин. Джерелом живильних речовин i води для рослин е грунт, який у биогеоценозах вццграе роль регулятора i зосереджуе на co6i eci зв'язки м1ж ¡ншими компонентами. Грунт е природним юторичним тшом, що виникае, розвивасться, живе та умирае пщ впливом чинншав Грунтоутворення, рослинност!, тваринного евпу, юимату, материнськоУ грунтоутворюючо\" породи, рельефу, часу, впливу людини. Грунт займае пром1жне положения М1Ж неживою i живою матер ¡ею. Практика лicoвoгo господ арства вимагае вщ люознавства i люового грунтознавства розкрити картину спрямованосп грунтоутворюючого процесу пщ пологом лшово'1 рослинноеп, щоб на цш основ! розробити так1 люогосподарсьм заходи, яю б забезпечили неухильне зростання продуктивное^ люових грунт1в [5; 6].
Тварини, насамперед, змшюють bmict i склад гумусу в грунтовому профш, виносять на поверхню карбоната, створюють своерцщ} мкцеперебування, пдротерм1чний режим, що сильно вццпзняеться вщ непорушени^ дихянок, тим самим сприяють виникненню зоогенних сшвтовариств [3; 4].
Поряд ¡з ссавцями значну роль у Грунтоутворенш eiflirpae звичайна часникова жаба (Pelobates fuscus). К риюча д^яльшеть сприяе пщвищенню штенсивност1 бюлопчного круговороту, 3MiHi щшьноеп, гщротерм1чного режиму едафотопа. Це, у свою чергу, дуже впливае на його бюлопчну актившеть. Як вщомо, серед структурних компонентов люового биогеоценозу важливе мюце займае ювматоп i едафотоп, що у свош сукупност1 утворюють екотоп [6; 7].
Одним ¡з головних наслщюв д1яльност1 землериш для екстразональних л1сових екосистем е збшьшення спроможноеп грунту 36epirara i збшьшувати свою волопсть. Водопроникшсть грунту шд впливом риючих амф^бш збшьшуеться на 36-61%, шд впливом крота, слшиш1В, дрхбних гризушв - на 16,5-73,2%, пщ впливом кабашв - на 56-61%. У зв'язку з цим, волопсть грунпв у М1сцях поршв тварин пщвищусться в пор1внянш з непорушеними дшянками на 9,3-35,2%. У посушливий перюд i в найбшьш сухих деревостоях, де вщчуваегься дефщит вологи, часникова жаба щодня заносить ¡з собою в грунт певну кшьюсть води, що запасаеться в пщпшрному npocTopi i сечовому Mixypi, сприяючи тим самим проникненню вологи шд коренев1 системи на глибину 20-70 см. У дощов] роки й у зональних люових екосистемах ця д1яльнють проявляеться дуже слабко [1; 2; 3].
I v6;mona M. JI., 2005 „. .
Bichhk flmnponeTpoBctKoro yHiBepcHTeTy. Eionom, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia \ (i Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Методи дослщжень
Протягом дослщжуваного перюду нами вивчався вплив риючо! д1яльност1 часниковоТ жаби {Ре1оЪа1еь /ихсш) на змшу польово! вологи 1 водопроникноси порозност! 1 твердое™ Грунту. Оскшьки досл1дження проводились у посушливий пер ¡о д року, то вим1ри польово!' вологи на вспх дослщницьких дшянках були невисокими. Для проведения дослщжень вщокремлювалися дшянки, в однш половинI яких розташовували тварин на декшька д1б, а з шшо1 половини вщбирався контроль для дослццв. Дослщження проводилися за допомогою метода «р1жучого кшьця». Шсля закшчення експерименту пор1внювалися даш по визначенню порозност!, твердост! та польовоУ вологи Грунту.
Обговорення результате
Найбшыш показники польово'1 вологи спостер1галися в липо-ясеневш заплавнш Д1бров1: на контрольнш дшянщ 6,0±0,4%, на поритостях 7, ¡±0,8% 1 в мюцях залягання часниково! жаби 9,1±0,8% (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив риючо'1 д1яльност1 часниковоТ жаби на польову волопсть грунту
Тип БГЦ Волопсть грунту, % Ефектившсть, Д %
контроль поритосп М1сця залягання поритосп мюця залягання
Липо-ясенева д1брова 6,0±0,4 7,1±0,8 9,1 ±0,8 18,3 51,7
Суховатий 6ip 2,3±0,3 3,2±0,5 5,8±0,6 39,1 152,2
У суховатому бору на ареш польова волопсть мала м!шмальш показники 2,3±0,5% - на контрольнш дшянщ, в поритостях жаби - 3,2±0,5% 1 в мюцях залягання - 5,8±0,6%. Показники ефективност1 впливу часниково'1 жаби на польову волопсть грунту в поритостях мають набагато менип значения, н1ж в мюцях залягання в грунт!. Отже, в липо-ясеневш д1бров1 в поритостях ефектившсть досягае 18,3%, а. в мюцях залягання тварини - 51,7% \ мае р!зницю 33,4%. У суховатому бор! на арен! показник ефективност! вище, шж у заплавнш д!бров! та мае таку ж тенденцию. В поритостях часниково'1 жаби волопсть грунту збшьшуеться на 39,1%, а в мюцях залягання - на 152,2%. Даш свщчать, що найбшьше зволоження грунту часниковими жабами досягаеться в мюцях безпосереднього тривалого перебування тварини, тобто в мюцях залягання. В липо-ясеневш заплавнш д1бров1 - 9,1±0,8%, а в суховатому бору - 5,8±0,6%.
При вивченш впливу часниково? жаби на ф1зичш властивосп грунту, був виявлений вплив амф^бш на водопроникшсть грунту (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив риючо'1 д!яльност1 часниковоУ жаби на водопроникшсть грунту
Тип БГЦ Водопроникшсть грунту, л/хв Ефектившсть, Д %
контроль поритосп
Липо-ясенева д]брова 10,35±0,8 16,66±1,3 61,0
Суховатий 6ip на apeHi 14,65±0,9 19,82±1,6 35,3
Водопроникшсть залежить вщ типу грунту. Даш, отримаш в результат! дослщження, показали, що водопроникшсть грунту суховатого бору вище, шж у липо-ясеневш заплавнш fli6poBi, i мае показник 14,65±0,9 м/хв i 10,35±0,8 м/хв вщ-повщно. В результат! риючо! д!яльносп часниково! жаби водопроникн!сть Грунту
Вюник Днiпропетровського унiверситету. Бiологiя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. ^
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. ^ '
2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
зростае в даному випадку до 19,82±1,6 м/хв у суховатому бору на ареш 1 до 16,66±1,3 в липо-ясеневш заплавнш д!бров1. Ефектившсть збшьшення водопро-никност! гид впливом риючо! д!яльност1 земноводних мае середне значения 48,15%. В липо-ясеневш заплавнш д1бров1 ефектившсть впливу досягае 61,0%, в суховатому бору процент збшьшення водороникносп нижче 1 дор1внюе 35,3%.
Дослщження показали, що на поритостях часниково'! жаби порозшсть Грунту зростае в середньому на 9,3% (табл. 3). В липо-ясеневш заплавнш д1бров1 порозшсть грунту на контрольнш дшянщ склала 51,1 ±0,48%, а на поритостях - 61,9±0,58%. У суховатому бору на ареш показники порозносп грунту мають такий чисельний показник: на контрольнш дшянщ - 48,6±0,35%, в поритостях - 57,2±0,55%.
Таблица 3
Вплив риючоУ д1яльносп часниковоТ жаби на порозшсть Грунту
Тип БГЦ Порозшсть грунту; % Ефектившсть, Д%
контроль дослщ
Липо-ясенева д1брова 51,1±0,48 61,9±0,58 21,1
Суховатий 6ip на ареш 48,6±0,38 57,2±0,55 17,7
Ефектившсть порозносп грунту в результат! риючо!' д1яльност1 часниково"! жаби зростае в середньому на 19,4%. В липо-ясеневш заплавнш д!бров1 складае 21,1% ефективносп, а в суховатому бору на ареш - 17,7%. Також даш дослщження показали, що на порозшсть впливають 1 ф1зико-х!м1чш показники грунту. Дан! порозносп на контрольних дшянках в липо-ясеневш заплавнш д1бров1 вище, шж у суховатому бору на ареш, вщповщно 51,1 ±0,48% 1 48,6±0,35%, на поритостях -61,9±0,58% 1 57,2±0,55%. Також це шдтверджуе \ показник ефективносп: 21,1% в липо-ясеневш заплавнш д1бровГ 1 17,7% в суховатому бору.
У пронес! досл'джень впливу рнючо'! д1яльност! земноводних проводилися ви.чпри твердост! грунту на контрольнш дшянц! \ на пориях часниково'! жаби р!зно'! глибини; вщ 0 см до 10 см, вщ 10 см до 20 см ! в!д 20 см ДО^О см (табл. 4).
Таблиця 4
Вплив риючоУ дшльносп часниково! жаби на тверддсть грунту
Тип БГЦ Глибина, см Тверд ¡сть грунту, кг/с,м2 Ефектившсть, Д%
контроль поритост!
Липо-ясенева заплавна дуброва 0-10 7,5±0,66 2,2±0,17 70,7
10-20 6,0±0,63 2,5±0,28 59,7
20-30 5,8±0,54 2,7±0,32 53,4
Суховатий 6ip на apeni 0-10 4,1 ±0,39 2,9±0,24 29,3
10-20 4,2±0,38 3,0±0,36 28,6
20-30 5,6±0,47 3,1±0,32 26,2
Дан! BHMipie свщчать про зменшення твердост! Грунту в мюцях поршв часниково'! жаби в пор!внянш з контролем в обох видах БГЦ i на вс!х дослщжених глиби-нах грунту. Оскшьки в суховатому бору тип грунту - nicoK, то щшьшсть збшь-шуеться 3i зб!льшенням глибини. Так, на глибиш 0-10 см твердють грунту на контрольнш дшянщ складала 4,1±0,39 кг/см2, на глибиш 10-20 см -4,2±0,38 кг/см2 i максимальний показник - 5,6±0,47 кг/см2 на глибиш 20-30 см. Тод1 як в липо-ясеневш заплавнш д1бров'| тверд!сть Грунту по Mipi збшьшення глибини
-•j q Вюник Днiпропетровського унiверситету. Бiологiя, еколопя.
J ® Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
зменшуеться. Дан i мають таю значения: максимум тверд!ст1 Грунту припадае на nepiui 0-10 см i мае показник 7,5±0,66 кг/см2, 6,0±0,63 кг/см2 на глибиш 10-20 см i мппмальний показник Í3 одержаних на цш контрольна дшянш - 5,8±0,54 кг/см2 на глибиш 20-30 см. Дослщження Грунту на поритостях часниково'1 жаби пщпо-ридковаш 3aKOHOMÍpHOCTÍ: щтьшсть збшьшуеться паралельно 3Í збшыиенням гли-бини. I в суховатому 6opi на ареш i в липо-ясеневш заплавнш д1бров1 твердють грунту на глибиш 0-10 см мае мЫмальне значения 2,9±0,24 кг/см2 i 2,2±0,17 кг/см", на глибиш 10-20 см 3,0±036 кг/см2 i 2,5±0,28 кг/см2 вщповщно, i найбшьший з отриманих показниюв - на глибиш 20-30 см у суховатому бору -3,1 ±0,32 кг/см2 i в липо-ясеневш заплавшй fliöpoßi - 2,7±0,32 кг/см2.
Ефективнгсть впливу часниково'1 жаби на твердють Грунту мае найвищий показник 70,7% в липо-ясеневш заплавшй fli6poBÍ на поверхш грунту, а найменша щшьшсть 26,2% отримана на дшянщ в суховатому бору на глибиш 20-30 см. Середнш показник сфсктивностк у заплавнш д1бров[ - 61,3%, у суховатому бору - 28,0%.
Висновки
3 проведених дослщжень можна зробити таю висновки: в бюгеоценозах pi3Horo типу пщ впливом риючо'1 Д1ЯЛЬноеп амф1бш щшьшсть зменшуеться, тому po3Mip щшьност! грунту залежить вщ ступеня впливу i характеру грунтових умов. Риюча дшльшсть часниково\' жаби мае великий вплив на польову волопсть грунту, особливо це виявляеться в посушливйй перюд року у Грунтах схильних до невисокого вмюту польовоУ вологи; а також на водопроникшсть грунту, яка значно збшьшуеться в грунтах з вищим показником щшьность Дослщження порозности грунту в мкцях поршв часниковоТ жаби показали, що порознють збшылуеться та благодшно впливае на ншп ф!зичш показники Грунту. Величина порозност1 залежить вщ íhtchchbhoctí впливу на грунт i характеру грунтових умов.
Таким чином, риюча д1яльшсть риючих форм амф1бш е важливим еколопчним чинником у формуванш ф1зичних властивостей rpyHriß степово'1 зони та являе собою важливий антипресинг проти дп жорсткого впливу юпматичних умов.
Б!блюгра<{нчш посилання
1. Булахов В. Л. О закономерностях распространения амфибий и рептилий лесов Приса-марья / В. J1. Булахов, Н. Ф. Константинова // Вопросы степного лесоведения: Тр. компл. эксп. ДГУ. - Днепропетровск: ДГУ, 1975. - Вып. 5. - С. 211-216.
2. Булахов В. JI. Вплив риючо'1 д1яльносп амф!бш на грунти та 'ix роль у м1жбюгео-ценотичних o6míhhhx процесах у люових биогеоценозах степово! зони Придшпров'я // Проблеми фунт, зоологи. - Мшськ: Наука i техшка, 1978. - С. 37-38.
3. Булахов В. JT. Вщносний вплив др1бних ссавщв та амф1бш на мшробюлопчну деструк-щю оргашчгом речовини / В. JI. Булахов, О. G. Пахомов // Мжробюлопчна деструкц1я оргатчних залишюв у бюгеоценозах: Тез. доп. конф. - М.: МГУ, 1987. - С. 16-19.
4. Пахомов А. Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины. В 2-х т. - Днепропетровск: ДГУ, 1998.
5. Травлеев А. П. Спутник геоботаника по почвоведению и гидрологии / А. П. Травлеев, J1. П. Травлеев. - Днепропетровск: ДГУ, 1979.
6. Травлеев А. П. Водные и микроморфологические свойства почв степных БГЦ Приса-марья / А. П. Травлеев, Н. А. Белова, Л. П. Травлеев. // Межвуз. сб. научных тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1987. - С. 19-32.
7. Хабиров И. К. Физические свойства и ферментативная активность почв. - Уфа, 1979. -С. 99-111.
Чадшшло до редколеги ¡5.02.05
Вкник Дншропетровського утверситету. Бюлопя, еколопя. ^
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, ekologiä Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
