CC BY
19
Систематичне проведения заходiв по оптимiзацií породного складу ль ciB Житомирщини передбачае в найближчi 5-10 роюв реконструкцда молод-нятв i достигаючих низькопродуктивних малоповнотних розладнаних насад-жень, у тому чи^ й соснових, уражених кореневою губкою. Протягом обороту господарства, в мiру достигання й головно1 рубки похiдних деревоста-шв, зруби будуть культивуватись корiнними породами.
Внаслвдок проведених робiт на територп лiсового фонду, тдпорядко-ваного державним лiсогосподарським пiдприемствам об'еднання "Житомир-лк" станом на 01.01.2001 р., через 50 ротв площа хвойних насаджень може збшьшитись на 59,93 тис.га, в т.ч. сосни - на 57,24 тис.га, твердолистяних -на 20,45 тис.га, в т.ч. дуба - на 28,77 тис.га.
Оптишзащя складу лiсiв обласп дасть змогу збшьшити запаси найбшьш цiнноí деревини на плошд, де буде здшснено змiну порiд, за раху-нок рiзницi природно1 продуктивностi корiнних та похвдних деревосташв [9], у середньому на 30-40 %, а загальш ресурси деревини - на 2-3 %.
Лiтература
1. Артющенко А.Г. 1сторш лiсiв Украши в четвертинному антропогеновому перiодi// Лiсовi ресурси Украши, ix охорона i використання. - Кт'в: Наукова думка, 1973. - С.10-14.
2. Бондарь В.С. Использование и восстановление лесных ресурсов Украины в дооктябрьский период: Автореф. дис.... канд. эконом. наук. - К: УСХА, 1973. - 48 с.
3. Генсирук С.А. Леса Украины. - М.: Лес. пром-сть, 1975. - 280 с.
4. Житомирський держ. обл. архiв. - Фонд 108, опис 1, од. зб. 41.
5. Лковий фонд Украши за станом на 01.10.1927 р. - Харьюв: ЦСУ УРСР, 1929. -
С.1-40.
6. Лки Житомирщини / За ред. В.1. Ткачука. - Житомир: Журфонд, 1997.-128 с.
7. Медведев Л.О., Бузун В.О., Лисенко К.А. Оптимальний склад лiсiв на Житомир-щиш // Вюник с.-г. науки. - 1972. - № 8. - С.69-72.
8. Туркевич И.В., Медведев Л.А. Методика оценки изменения продуктивности лесов под воздействием лесохозяйственных мероприятий: Тез. докладов УкрНИИЛХА по итогам НИР за 1959-1965 гг. - Харьков, 1966. - С. 12-20.
УДК 630.4 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук1; 1.М. Усцький2, канд. с.-г. наук
ГРУНТОВ1 УМОВИ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1, УРАЖЕНИХ КОРЕНЕВОЮ
ГУБКОЮ
Наведеш фiзичнi властивост грунпв у ]шжосередковому простер та в осеред-ках всихання сосни звичайно!. Проведено кореляцшний аналiз мiж деякими фiзични-ми показниками rрунтiв i станом соснових насаджень.
1 генеральний директор ВЛО "Житомирлгс"
2 завщувач лаборатори захисту лiсу Украшського науково-дослiдного шститугу лiсового господарства i агролгсомелюраци (УкрНД1ЛГА)
V.I. Tkachuk, Ph.d. - State Forestry Unit "Zhitomirlis"; I.M. Usch 'kiy, Ph.d. -
UkrSRIFA
Soil conditions of pine stands influenced by Phomitopsis annosa in
Zhitomir region
Physical properties of soils in interhearth space and in hearth of drying of pine have been adduced.
Correlative analysis among some physical soil properties and state of pine stands was carried out.
Грунт e найбшьш консервативним елементом геобюценозу i тому зас-луговуе першочергового вивчення у плаш появи та розвитку лкопатолопч-них процесiв у лiсах. Кореневi гнил^ що викликаються грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Karst., e найбiльш поширеною хворобою в штучно створених соснових насадженнях Украши. Однieю з основних версш виникнення хворо-би e створення соснових насаджень на землях, що перебували у сшьськогос-подарському користуванш [1]. Проте осередки кореневих гнилей виникають не у всх насадженнях, що були створенi на таких землях, а чггкого зв'язку аг-рохiмiчних показникiв грунпв з розвитком хвороби виявлено не було [2].
Ряд до^днитв пов'язував поширення хвороби з водно-фiзичними властивостями грунпв. Так, у Чернiгiвському Полiссi дерново-тдзолисп Грунти на староорних землях вiдрiзняються низькою трофнiстю, наявнiстю ущiльнених горизонпв та прошаркiв i нестiйким водним режимом [3]. Поширення хвороби у сосняках " стрiчкових" борш Казахстану на корiнних лiсових Грунтах теж пояснюеться нестiйким водним режимом Грунпв [4]. В умовах Бшоруа розвитку хвороби у прилеглих до заболочених земель лiсових насадженнях на лкових землях i особливо на староорних, сприяло 1х осушення [5]. У США найбшьш висока небезпека виникнення хвороби спостеркаеться в насадженнях, створених на опщанених суглинках, сушсях та пiсках [6]. У Бь лорусi осередки коренево!' губки виникають в основному в насадженнях, створених на свiжих дерново-шдзолистих слабоотдзоленнх Грунтах на елю-ви, а також на зв'язаних шсках, що пiдстилаються рихлими пiсками i морен-ними суглинками, починаючи з глибини 1 м [7].
У цшому за однакових клiматичних i ландшафтних умов на водний режим Грунпв в основному впливае 1х мехашчний склад [8]. Враховуючи те, що розвиток кореневих гнилей у соснових насадженнях мае яскраво виражений осередковий характер, важливо з'ясувати, наскшьки поява осередку всихання в тому чи iншому мiсцi пов'язана з особливостями водно-фiзичних властивостей Грунпв рiзних за станом угрупувань одного i того ж насадження.
Об'ектами дослщжень були сосновi монокультури V класу вку, I бош-тету з повнотою мiжосередкового простору 0,9 у тиш умов мiсцезростання В2, Житомирського держлiсгоспу. Культури створеш на землях колишшх вiйськових полiгонiв. Об'екти розташоваш в Богунському лiсництвi, кв. 85, вид. 9 та Левковському лкництв^ кв. 79, вид. 9. Насадження, в яких проводились дослвдження, уражеш слабо, середньо (Богунське лкництво) та сильно (Левковське лкництво).
Методика дослвджень полягала у закладцi лшшних пробних площ довжиною 100 м i шириною 10 м, що перетинали осередки всихання i м!жо-середковий простiр. Пробна площа подшялась на площадки однакового роз-мiру, в центрi яких розташовувались грунтов! розрiзи та свердловини глиби-ною до 2,0 м.
У Богунському лкнищга розкопано два грунтових розрiзи в осередках всихання та один у мiжосередковому просторi та закладено 5 свердловин. У Левковському лкництв!, вiдповiдно, два грунтових розрiзи в осередках всихання, один у мiжосередковому просторi та 4 свердловини. На площадках проведено суцшьний перелк дерев за станом, дiаметрами та класами росту. З грунтових розрiзiв та свердловин вiдбирались зразки грунту з глибини 0-10 см, 10-25 см i решта зразшв до глибини 200 см через кожш 25 см. У зразках ваго-вим методом визначали польову вологкть вiдповiдних шар1в грунту. У грунтових розрiзах для шар1в грунту тieí ж потужност! визначались твердiсть i об'емна маса за допомогою твердомiра Голубева i ваговим методом, вщповщ-но. Про стушнь впливу тих чи шших властивостей грунту на стан насадження робили висновок за ткнотою та напрямком кореляцiйних зв'язюв íх вологост! з таксацшними показниками здорово1 частини деревостану.
Грунти насаджень, в яких проводились дослщження, визначенi як дер-нов! слабоопiдзоленi на флювiогляцiальних пкках, що шдстилаються морен-ними сушсями i суглинками. Ввдшчено деяку ввдшннкть у потужносп гене-тичних горизоштв груштв осередюв всихання та м!жосередкового простору. Так, в обох насадженнях товщина верхшх темно-срих шар1в грунту з вклю-ченням гумусу у грунтах м!жосередкового простору не перевищувала 25 см, коло в осередках всихання - 40-60 см. Перш! щшьш супщаш прошарки в мь жосередковому простор! ввдшчеш на дещо бшьшш глибиш - 90 см, шж в осередках - 70-80 см. Характерною особливктю груштв угрупувань насаджень без ознак патологи е вщсутнкть сл!дав поверхневого оглеення. В осередках всихання ознаки оглеення в!дшчаються вже на першому метр! профшю.
Результати анал!з!в ф!зичних властивостей грунпв контрастних за станом угрупувань насаджень свдаать (табл. 1; 2), що грунти осередов всихання в!др!зняються бшьшою вологктю практично всх шар!в грунту незалежно вщ глибини 1х залягання. Так, на досл!дному об'екп в Богунському лкництв! середня вологкть 10-см шар!в грунту у 2,0 м товшд в осередках всихання у 1,5 раза вища, шж у м!жосередковому простор!. У Левковському лкництв! запас вологи у 150-см шар! грунту в осередках всихання у 3-4 рази бшьший, шж у ввдносно здорових угрупуваннях лку. Тут р!зниця у середнш вологосп 10-см шар!в грунту у 50 сантиметрових прошарках незалежно вщ глибини 1х залягання суттева на 0,05 р1вш. У Богунському лкництв! суттевкть р!знищ запас1в вологи (р = 0,05) для контрастних за станом угрупувань в!дшчена лише для шар1в грунту 0-50 см та 50-100 см, для бшьш глибоких шар!в грунту ця р!зниця несуттева.
Табл. 1. Ф1зичш властивостг грунт1в у м1жосередковому просторг та осередках всихання. _Богунське лкництво Житомирського ДЛГ_
Глиби- Сгатис- ГУПжосередковий проепр Осередок 1 Осередок 2
на, ТИЧН1 воло- об'емна твер- воло- об'емна твер- воло- об'емна твер-
см показники псть маса д1сть псть маса Д1СТБ псть маса Д1СТЬ
0-50 М±ш 3,9±0,40 1,44±0,08 19,0±5,32 6,6±0,46 1,56±0,02 7,2±1,36 6,4±0,24 1,50±0,04 13,4±2,89
1ст. -3,65* -3,72* 2,87* -7,92** -2,8* 1,65
50-100 М±т 2,3±0,98 1,66±0,05 17,0±2,97 6,6±0,43 1,68±0,04 13,2±3,92 4,9±1,03 1,6±0,11 10,2±0,49
-4,35* -3,77* 1,19 -3,04* -1,51 2,40'
100-150 М±т 4,9±0,89 1,7±0,04 35 6,6±1,15 1,66±0,04 29,0±2,9 5,8±0,86 1,72±0,02 21,6±4,06
1ст. -0,92 0,53 2,11 -0,75 -0,53 3,3*
150-200 М±т 5,9±0,56 1,78±0,02 35 7,3±0,73 1,74±0,04 35 7,66±0,73 1,7±0,03 23,4± 1,94
1сх. -1Д 1,0 - -1,9 2,138 5,98**
0-200 М±Ш 4,3±0,46 1,65±0,04 26,5±2,40 6,8±0,35 1,66±0,02 21,1±2,84 6,2±0,42 1,63±0,04 17,2±1,76
-3,88** -0,44 3,27** -4,38** 0,43 5,82**
Прими-ка. При п = 5:1 табл.о,05 = 2,78; I табл.0,01 = 4,60; I табл. о,1 =2,13.; При п = 20:1 табл.о,05 = 2,09; I табл. 0,01 = 2,86; 1: табл. о,1 = 1,73. * - суттево на 0,05 р1вш; ** - суттево на 0,01 р1вш;' - суттево на 0,1 р1вш.
Табл. 2.1зичм властивосгт Грунт1в у мьжосередковому простора та осередках всихання. Левковське л1сництво Житомирського ДЛГ
Глиби- Сгагис- М1жосередковий проста Осередок 1 Осередок 2
на, ТИЧН1 воло- об'емна твер- воло- об'емна твер- воло- об'емна твер-
см показники псть маса д1сть псть маса дють ПСТЬ маса дють
0-50 М±ш 3,14±0,468 1,62±0,050 7,8±1,11 7,34±0,95 1,68±0,04 17,2±4,43 6,88±0,63 1,60±0,0 11,8±2,56
1ст. -3,75* -1,17 -2,41' -3,81* 0,408 -1,74
50-100 М±Ш 1,88±0,107 1,68±0,02 12,8±2,06 9,2±1,6 1,78±0,04 23±2,61 6,18±0,55 1,66±0,02 9,8±0,58
-4,59* -2,24' -4,37* -8,76** 0,53 1,26
100-150 М±т 2,22±0,250 1,7±0,0 10,6±1,21 10,44±1,46 1,8±0,0 26,4±2,62 6,96±0,95 1,78±0,05 14,4±2,71
tCI. -6,36** - -4,36* -5,09** -1,63 -1,04
0-150 М±ш 2,41±0,22 1,66±0,02 10,4±0,98 8,99±0,81 1,75±0,02 22,2±2,05 6,67±0,40 1,68±0,03 12±1,27
г ст. -7,69** -4,02** -6,05** -9,31** -0,48 -0,91
Примггка. При п = 5:1 табл.0>о5 = 2,78; I табл. 0,01 = 4,60; I табл. о,1 = 2,13. При п = 15: г табл. о,05 = 2,14; г табл. 0,01 = 2,98; * - суттево на 0,05 р1вш; ** - суттево на 0,01 р1вш;' - суттево на 0,1 р1вш.
На стан насаджень впливае характер накопичення вологи в грунтах. Так, в осередках всихання на об'ектах Богунського лкництва в шарi грунту 80-90 см вмкт вологи у 8-9 разiв бiльший, нiж у мiжосередковому просторi. Значне накопичення вологи спостеркаеться також у шарах грунту 50-60 см та 110-120 см (рис. 1). У грунтах осередов всихання Левковського лкництва чико означеш шки значного накопичення вологи порiвняно з мiжосередко-вим простором вiдмiченi лише в осередку 1 у шарах 30-40 см, - бшьш, шж у 4 рази i 80-90 см та 120-130 см - бшьш, шж у 6 разiв. У грунтi осередку 2 спостеркаеться бiльш-менш рiвномiрне накопичення вологи. Порiвняно з мiжосередковим простором у 3-4 рази бшьший запас вологи у шарах 10-20 см та 60-120 см. Об'емна маса грунтових шарiв в осередках всихання дещо вища, нiж у вiдносно здорових насадженнях зi зшкнутим наметом (табл. 1; 2). Цей показник мало варiабельний i в основному не суттево мшяеться залежно вiд глибини залягання горизоштв. У цшому середня величина об'емно!' маси 10см шарiв грунту на профiлi в Левковському лiсництвi до глибини 1,5 м суттево (р=0,01) вища лише поргвняно грунтiв мiжосередкового простору з грунтами осередку 1. У Богунському лкнищш тако1 рiзницi не вiдмiчено, проте в осередках всихання бiльша величина об'емно!' маси верхнiх 0-50 см та 50-100 см (р=0,05) шарiв грунту. Ущiльненi горизонти у зв'язку з нерiвномiр-нiстю та неоднорiднiстю морен можуть знаходитись на рiзнiй глибинi, та в цiлому прошарки з бiльшою об'емною масою спостеркаються в осередках всихання. Так, суттево вища об'емна маса в грунтах осередюв всихання та об'ектах у Богунському лкнищга порiвняно з мiжосередковим простором вiдмiчена в шарi 40-50 см (рис. 1). В осередках Левковського лкництва тен-денщя до зростання об'емно!' маси спостерiгаеться в шарах грунту, що заляга-ють глибше 70 см.
Богунське лкництво Левкiвське лiсництво
500 _ 400 300
I-
о
| 200
а>
е
^ 100 0
; \ *
/ ) \
4 Л 1 V
* ■ Л ■ ■
м ю от
Осередок - 1 —■ Осередок- 2-----♦
Рис. 1. Фiзичнi властивостi 1рунт1в насаджень уражених кореневою губкою (% вiд даних мiжосередкового простору)
За дослвдженнями В.1. Ващенка [8], критична для росту коршня об'емна маса грунту для верхнiх горизоштв грунту (А-В) становить 1,60 г/см3, а для нижчих (В2 i нижче) - 1,65-1,70 г/см3, при щшьносп 1,77-1,85 г/см3 ко-рiння практично не росте. Враховуючи щ критерií, варто зазначити, що в Левковському лiсництвi критична для розвитку корiння шiльнiсть грунту ввд-мiчена вже у верхнiх горизонтах грунту як в мiжосередковому просторi, так i в осередках всихання, проте прошарки зi шiльнiстю вище критично1 вiдмiче-нi лише в осередках всихання (шари 100-150 см). У Богунському лiсництвi об'емна маса верхнього 0-50 см шару грунту така, що останнш не чинить опору розвитку кореневих систем як в осередках всихання, так i в мiжосередко-вому простора Значно бшьша шiльнiсть грунтiв на об'ектах у Левковському лкнищш, що вiдповiдае стану насаджень урочища, бiльше половини площ якого вирубана суцшьними саштарними рубками, тодi як в Богунському лкнищш проводяться лише вибiрковi санiтарнi рубки.
Аналiз шiльностi грунтових шарiв свiдчить, що на всх об'ектах умови для розвитку кореневих систем сосни в осередках всихання прш^ шж в мь жосередковому простор!
Польова твердкть грунтових шарiв рiзних за станом угрупувань сос-нових насаджень свiдчить про ц неоднозначний вплив на стан насаджень. Твердость грунту - iнтегральний показник i залежить вiд багатьох факторiв: шiльностi, вологостi, механiчного складу грунтових шарiв, структури i в щ-лому визначае опiр грунту знаряддям обробки та росту корiння. Так, середня твердость 10 см грунтових прошаркгв 2,0 м шару грунту в мiжосередковому просторi Богунського лкництва суттево вища (р=0,01) вiд твердосп таких прошаркiв в осередках всихання. У Левковському лкництв^ навпаки, середня величина твердосп 10-сантиметрових шарiв грунту у 1,5 м товшд в мiжосе-редковому просторi дещо нижча (р=0,01 з осередком 1).
У непорушених грунтах твердiсть прошаркгв зi збшьшенням глибини 1х залягання зростае, що спостерiгаеться як в осередках всихання, так i в ш-жосередковому просторi в Богунському лкнищга. У Левковському лiсництвi твердкть грунтових прошарюв з глибиною м^еться мало в усiх фрагментах насадження. Цлком можливо, що в Богунському лiсництвi грунти в мiжосе-
редковому просторi бiльш структурованi, що дозволяе розвиватися корiнню мiж елементами структури. На розвиток кореневих систем в осередках вси-хання мiг вплинути навiть малопотужний ущiльнений прошарок, що знахо-дився у поверхневих шарах грунту серед рихлих пiскiв i створював значний опiр глибинному 1х розвитку.
В осередках всихання вщносно мiжосередкового простору в Лев-ковському лкнищш вiдмiчено два прошарки, твердкть яких суттево, у 2-4 рази вища - 30-40 см та 100-120 см. У Богунському лкництв^ навпаки, в осередках всихання вiдмiченi прошарки, твердiсть яких у 1,5-3 рази нижча -20-60 см та 90-120 см (рис. 1). Вiрогiдно, розвиток кореневих систем обме-жуеться як у безструктурних та рихлих грунтах, на яких механчна стшккть дерев понижуеться, так i на грунтах з високою твердктю прошаркiв, що чи-нять ошр росту корiння.
Найбшьш вiрогiдним фактором, що сприяе бiльшому накопиченню вологи у грунп осередкiв всихання, е 1х вiдкритий простiр та розшкнуткть намету лiсу. Опади, що тут випадають, не затримуються кронами та стовбу-рами дерев i потрапляють прямо в грунт. У зв'язку з незначною зайнятктю грунту в осередках коренями сосни, витрати вологи на фiзiологiчнi функцií суттево менш, нiж у здоровому, зшкнутому фрагмента насадження, проте не виключено, що збшьшення запасу вологи в осередках всихання пов'язане з локальним перюдичним коливанням рiвня грунтових вод. Накопичення вологи в тiею чи iншою шарах в цiлому ввдповвдае комплексу фiзичних власти-востей грунту, що в тш чи шшою мiрою впливають на розвиток кореневих систем ^ вiдповiдно, на стан насадження. Найбiльш наочною про вплив грунтових факторiв на стан насаджень може свдаити тiснота та напрям кореля-цiйних зв'язкiв мiж таксацiйними показниками здорових дерев (I та II катего-рií стану) i вологiстю рiзних шарiв грунту.
Результати кореляцiйного аналiзу свiдчать, що у сосновому насаджен-нi Богунського лкництва загальна кiлькiсть всiх дерев найбшьш тiсно зв'яза-на з вологктю грунту на глибинi 175-200 см (г005 =-0,717) - чим бiльша воло-гiсть цього шару, тим менша кiлькiсть дерев.
М1ж кiлькiстю лише здорових дерев (категорк стану I), 1х вiдсотком вщ загально!' кiлькостi, сумою площ перерiзу i вологiстю грунту на глибин 50-75 см iснують середнi та ткш оберненi зв'язки, вiдповiдно: г 001 = -0,929, г0,05 = -0.633; г001 = -0,856. Дещо менш тiснi зв'язки вiдмiченi мiж такими показниками здорових та умовно здорових дерев (категорп стану НИ) та вологк-тю грунту на глибиш 25-50 см, вiдповiдно: г = -0,611, г = -0,507 та г 001 =-0,776. У насадженн Левковського лкництва, де стушнь ураження насадження коре-невою губкою значно б1льший мiж кiлькiстю здорових та умовно здорових дерев, íх часткою у загальнш кiлькостi дерев, сумою площ перерiзу та воло-гiстю грунту на глибиш 10-25 см, виявлено середш оберненi зв'язки, вiдпо-вiдно: г = -0,614, г = -0,544 та г 005 = -0,709. Зв'язки мiж такими ж показниками лише здорових дерев i вологктю грунту на глибиш 10-25 см теж обернет, проте менш значим! Для цього насадження вiдмiчено суттевий зв'язок мiж
сумою площ перерiзу всiх дерев незалежно вщ 1х стану i вологiстю грунту на глибиш 10-25 см, (r005 = -0,679).
У цшому, чим бшьша вологiсть грунту на глибиш 25-75 см у насад-женш Богунського лiсництвa, тим менша юльккть здорових дерев у насад-женш. У Левковському лiсництвi негативний вплив на стан насаджень спри-чиняе збiльшення вологостi грунту на глибиш 10-25 см.
Волопсть поверхневих шaрiв грунту сприяе концентрацп тут фiзiоло-гiчно активних корешв, що в умовах рiзких змiн гiдрологiчного режиму може призвести до зниження стшкосп насаджень, зокрема до коренево!' губки. Збшьшенню вологостi у поверхневих шарах грунту сприяе наявнкть прошар-кгв з бiльшою об'емною масою та твердктю, якi чинять вiдповiдний ошр гли-бинному розвитку кореневих систем. Негативний вплив вiдмiчено також в умовах поверхневого залягання рихлих шсюв, що пiдстилaються прошарка-ми з шдвищеною об'емною масою.
Таким чином, осередки всихання в монокультурах сосни виникають у тих частинах насадження, якi зростають на грунтових вщмшностях з наявнк-тю шарш грунту, що сприяють накопиченню вологи i концентрацп кореневих систем у верхшх шарах грунту. Виникнення осередкш коренево1 губки в таких насадженнях можуть спровокувати iнтенсивнi рубки догляду, що призво-дять до дифузного розiмкнення намету насаджень або появи невеликих прогалин.
Лiтература
1. Негруцкий С.Ф. Корневая губка. - М.: Агропромиздат, 19S6. - 196 с.
2. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 19S4. - 16G с.
3. Ладейщикова Е.И., Побегайло А.И., Белый Г.Д. и др. О причинах предрасположенности сосняков на старопахотных землях к заболеванию// Корневая губка. - Харьков: Прапор, 1974 - С. 22-31.
4. Шатяев А.В. Корневая губка Fomitopsis annosa (Fr.) Karst. в ленточных борах Казахстана и биологическое обоснование мероприятий по защите культур сосны: Автореф. дисс. канд. биол. наук: G6.G1.11 - Свердловск, 19S7. - 22 с.
5. Смоляк Ю.Л. Экология корневой губки и оценка осеннего при совместном развитии в хвойных насаждениях БССР: Автореф. дис. канд с. - х. н.: G6.G1.11. - Л., - 19 с.
6. Morris C.L., Frazior D.H. Development of hazard rating for Fomes annosus in Virgi-nia// Plant Dis. Rep. - 1966. - t.50 - P. 51G-512.
7. Раптунович Е.С., Снигирев Г. С. Влияние почвенных условий на распространение корневой губки в сосновых насаждениях// Тез. докл. науч. - пр.конф. Белоруссии и Прибалтийских республик "Защита хвойных насаждений от корневых гнилей". - Минск, 19S1. -С. 6G-61.
8. Мякушко В.К., Вольвач Ф.В., Плюта П.Г. Экология сосновых лесов// К.: "Урожай", 19S9. - 247 с.
