CC BY
40Колесник Т.В.
Втницький нацгональний аграрний утверситет, м. Втниця, Укра'на
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12119
ВПЛИВ РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В НА ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й В УМОВАХ ТРАНЗИТИВНО1 ЕКОНОМ1КИ
Kolesnik T. V.
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
THE INFLUENCE OF MARKET MECHANISMS ON THE BALANCED DEVELOPMENT OF RURAL AREAS IN THE CONDITIONS OF TRANSITIVE ECONOMY
Анотац1я
У статт1 обтрунтовано основш аспекти ринкового механизму щодо регулювання та забезпечення сшьського населення населення суспшьними товарами. Проанал1зовано необхгднкть державного регулювання економжи та пов'язаних 1з нею соцгальних та iнших сфер дгяльностг. Запропоновано основт iнстру-менти такого регулювання (в ру(mi сталого розвитку рiзних територш, зокрема сшьських) е регюнальне програмування, показано, що в УкраШ бшьшють сшьських територш характеризуется кризовими тен-денцiями, тому важливе значення мае розробка i реалiзацiя регюнально' програми «Сшьський розвиток». Наведено анал1з програми в контекстi концепци i закону Украши про засади державно' регюнально' полтики та Державно '1' стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року.
Abstract
The article substantiates the main aspects of the market mechanism for the regulation and provision of the rural population with public goods. The necessity of state regulation of the economy and related social and other spheres of activity is analyzed. The main tools of such regulation (in line with the sustainable development of various areas, including rural) are regional programming, it is shown that in Ukraine most rural areas are characterized by crisis trends, so it is important to develop and implement a regional program "Rural Development". The analysis of the program in the context of the concept and the law of Ukraine on the principles of the state regional policy and the State strategy of regional development for the period till 2020 is given.
Ключов1 слова: державна регюнальна полiтика, сшьсьш територи, сталий розвиток, регюнальне програмування, регiональна програма «Сшьський розвиток», проект регюнального розвитку.
Key words: state regional policy, rural areas, sustainable development, regional programming, regional program "Rural Development", regional development project.
Нишшш умови потребують дieвих механiзмiв створення сприятливих умов для комплексного розвитку сшьських територш, високоефективного конкурентоспроможного як на внутршньому, так i зовшшньому ринку аграрного сектору, розв'язання сошальних проблем села, гарантування продоволь-чо! безпеки крани, збереження селянства як но^ украшсько! щентичносп, культури i духовносп. Регуляторний вплив держави мае поширюватися не тшьки на економiчну сферу, а й на дотичш до не! сфери - життедiяльностi людей та природокористу-вання. Загалом вш мае забезпечувати збалансова-ний розвиток цих сфер на рiзних територiях, яш прийнято класифшувати як за функцюнальною, так i за таксономiчною ознаками. До перших належать, наприклад, промисловi та урбашзоваш, аграрш та неурбашзоваш (альсьш, прсьш та шш1) територи, до других - репони рiзного рiвня (макро-, мезо-, мжро-) та окремi населен пункти, що складають найнижчий (локальний) таксономiчний рiвень [2].
Збалансований розвиток територш передбачае досягнення необхщних пропорцш мiж !х компонентами (природними, соцiальними та економiч-ними), мгж складовими компонентiв (наприклад, мiж видами економiчноl дiяльностi), та мгж репо-нами. Досягнення визначених пропорцiй в пер-
шому випадку передбачае сталий розвиток, у другому - удосконалення рiзних структур економiки ^яльшсно-видово!, шституцшно1, технолопчно1 та iн.) i населення (статево-вжово1, сошально1 та ш), у третьому - мiжрегiональне вирiвнювання за певними параметрами [14].
Важливим iнструментом забезпечення збалан-сованого розвитку територш виступае регюнальне програмування, що передбачае розробку та реaлiзa-цш регiональних цiльових програм. Основними його суб'ектами виступають органи державно1 ви-конавчо1 влади на мiсцевого самоврядування, а об'ектами - певнi територи чи регiони. Метою роз-робки й реaлiзaцil регiональних програм е розвиток територш i регiонiв загалом або за !х функцiональ-ним призначенням.
В Укра'ш нагальною е необхiднiсть програмування сталого розвитку сшьських територш, на яш припадае понад 80 % територи Украши. Це зумов-лено тим, що вони перебувають в глибокому зане-пащ через виникнення «клубка» системних тери-торiально локалiзованих соцю-еколого-еко-номiчних проблем. Водночас цi територи акумулюють колосальнi запаси земельних ресурсiв як загального засобу працi, а в альському госпо-дaрствi - ще й як предмету працi. Ольсьш територи
також e просторовим базисом (locus standi - за тер-мшолопею К. Маркса) не тiльки для економiчноl дiяльностi, передусiм агропромислового виробниц-тва, а й для пращ та проживания альського населения, що e важливим носieм украшсько! щентич-ностi, культури i духовность До росшсько! окупацй' у 2014 р. близько 40 тис. або 7,3 % територп Украши в сiльськiй мiсцевостi мешкав 3% населення, а сiльськогосподарською дiяльнiстю було зайнято 22 % населення. Крiм того, сiльськi територй' вщгра-ють важливу роль у забезпеченнi потреб людей в екосистемах (за показником еколопчного сладу, що в розрахунку на одного мешканця мае перевищу-вати 2,2 га; в УкраМ вiн складае 3,1 га) [13].
Особливосл регiонального програмування сталого розвитку територш розглянемо на приклад1
розробки i реалiзацil регюнально! програми «Сшь-ський розвиток» (далi - Програми), спираючись на вiдповiдне нормативно-правове забезпечення (Кон-ституцiю i закони Украши, укази Президента Украши, постанови i розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши), концептуальш засади i заданий ними алгоритм (рис. 1).
Правовою базою методолопчного характеру для складання Програми слугують Закони Украши «Про державне прогнозування i розроблення про-грам економiчного i соцiального розвитку Украши» в редакцп вiд 2 грудня 2012 року №2 1602-111 та «Про державш цiльовi програми» в редакци вiд 12 жов-тня 2018 року № 1621-IV.
Рис. 1. Концептуальна схема розробки i реал1зацп регюнально'1 програми сталого розвитку сшьських територш
Джерело: розробка автора
При змютовному наиовненш Програми слад вщштовхуватися ввд Конституцп Украши, прийня-то! 28 червня 1996 року, але в редакцп ввд 7 лютого 2019 року. Важливе значення в нiй у контексп зав-дань Програми мае роздш IX. В ньому визнано необхщним, щоб у системi державного управлшня мало мiсце поеднання принципiв централiзацil та
децентралiзацil, що передбачае шдвищення ролi ор-ганiв регюнально! влади й мiсцевого самовряду-вання в розвитку сшьських територiй [9].
Важливо також, щоб усi документи, що визна-чають змiст Програми, не суперечили конституцш-ним положенням. До таких документiв ввдносяться Сдина комплексна стратегiя розвитку сiльського господарства та сшьських територш на 2015-2020
роки, проект яко! схвалено на Нацiональнiй радi реформ 9 листопада 2015 року, та Концепция розвитку альських територiй, що була затверджена розпо-рядженням Кабiнету Мiнiстрiв вiд 23 вересня 2015 року № 995-р, й план заходiв з и реалТзаци, що був затверджений розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вТд 19 липня 2017 року № 489-р. Але оск1льки цi документи регламентують розвиток сiльських територiй, як окремого класу територiй, то вони мають вiдповiдати ще й правовим засадам державно! репонально! полiтики, зокрема Закону Укра!ни «Про засади державно! репонально! политики» вТд 5 лютого 2015 року № 156-УШ. В За-конi серед прiоритетiв цiе! полггики зазначенi, зокрема, тi (в ст. 6), що е важливими для сталого розвитку регюшв, включаючи й сiльськi. Серед них п, що стосуються визначення сшьських територiй (регiонiв) як проблемних, ефективного викори-стання !х внутрiшнього потенщалу, створення умов для пiдвищення якосп життя людей та конкуренто-спроможносп, формування ефективно! системи за-хисту довк1лля. Таким чином, в Закош окреслено усi три складовi сталого розвитку альських тери-торiй - сощальний, економiчний та екологiчний. Важливо й те, що в Закош (ст. 7) чгтко визначенi базовi документи, що визначають державну регю-нальну полiтику, а саме: Державну стратепю регю-нального розвитку та плани заходiв з !! реалiзацi!, регiональнi стратегi! розвитку та плани заходiв з !х реалiзацi!, а також швестицшш програми (про-екти), спрямоваш на розвиток регiонiв. Зрозумшо, що у всiх цих документах чТльне мiсце мае нале-жати альським територiям (регiонам) як переважно проблемним. Законом також визначенi повнова-ження суб'ектiв державно! регiонально! полтики (в т. ч. й щодо сталого розвитку альських територiй), особливосп !! фшансування та мониторингу ре-алТзаци [4].
Теоретичною основою Закону № 156-УШ ви-ступае Концепц1я державно! репонально! поливки, затверджена Указом Президента Укра!ни вш 25 травня 2001 року № 341/2001. В нш ввдшчено, що для сталого розвитку Укра!ни та Г! регюшв необ-х1дним е формування яшсно ново! державно! регю-нально! полпики. Головна !! мета - подолання гос-трих диспропорцш за параметрами сталого розвитку мТж розвиненими Т вшсталими, зокрема альськими, регюнами (територТями). З шею метою в Концепци передбачено полшшити мехашзм державно! тдтримки розвитку депресивних регюшв, особливо сшьських, на основТ стимулювання !хнь-ого розвитку за рахунок кошпв державного й мюцевих бюджепв та створення ввдповшно! шфра-структури шдтримки (регюнальних агенцш розвитку тощо).
Практичним втшенням Закону № 156-УШ е Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2020 року (дал - Стратепя), що була затверджена постановою Кабшету МТтстрТв вш 6 серпня 2014 року № 385, та стратеги збалансова-ного розвитку регюшв Укра!ни [5].
У Стратеги започатковано штегрований шдхщ до формування та реалТзаци державно! репонально!
полиикн, в т. ч. й щодо сталого розвитку альських територш. В основТ такого тдходу - синерпя трьох складових: секторального (галузевого) шдходу, орТентованого на змщнення конкурентоспромож-носп регюшв, у т. ч. й альських; сталого розвитку на рТвш «мюто - примюька територ1я - сшьська те-риторТя»; реформування управлшсько! складово! регюнального розвитку, у т. ч. використання регю-нального програмування для забезпечення сталого розвитку територш, зокрема альських. Згщно цього подходу, в Стратеги виокремлено три клю-човТ цш регюнального розвитку, що визначають Т напрями розвитку альських територш: 1) тдви-щення рТвня конкурентоспроможносп регюшв (в т. ч. й на основТ диверсифшаци шдприемницько! дТяльносп у сшьськш мюцевосп); 2) територТальна сощально-економТчна штегращя Т просторовий розвиток (в т. ч. й на основТ пвдвищення якосп життя та створення умов для сощального розвитку у сшьськш мюцевосп); 3) ефективне державне управлшня у сферТ регюнального розвитку (в т. ч. й на основТ на основТ децентралТзаци та об'еднання сшьських територТальних громад, розробки про-грам розвитку альських територш тощо) [7].
У свгт парадигми нового регюналТзму у Стратеги основний акцент зроблено на активТзащю ендогенного потенщалу територш (регюшв), зокрема альських, а не на !х пряму державну тдтримку. Примино й те, що сталий розвиток сшьських територш напряму пов'язуеться з проблемами територТально! та полпично! едносп укра!н-ських регюшв. Зокрема в Стратеги зазначаеться таке: «Розвиваються в основному обласш центри, а шахтарсьш та альсьш територи занепадають. НаслТдком зазначених тенденцш е значне розша-рування населення за рТвнем доходТв, безробитя, сощальне невдоволення мешканщв регюшв, створення шдгрунтя для проявТв сепаратизму» [7]. У зв'язку з цим у Стратеги особлива увага при-дТляеться сталому розвитку шдконтрольних УкраТш сшьських територш Донецько! та Лугансь-ко! областей, а також територш, окупованих РФ (шсля !хнього звТльнення).
Значний поштовх сталому розвитку альських територш з використанням такого дТевого шстру-менту як регюнальне програмування було надано прийняттям постанови Кабшету МшютрТв Укра!ни «Деяк1 питання реалТзаци у 2018-2020 роках Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року» вТд 12 вересня 2018 року № 733. Щею постановою (в пункп 33) була затверджена регю-нальна програма «Ольський розвиток», що була представлена Мнрегюном. Сама Програма вмТщена в додатку до постанови [8]; вона е середнь-остроковою, оскТльки розрахована на 2018-2020 рр.
Навпъ побТжний аналТз Програми показуе, що вона представлена в схематичному виглядТ, а тому потребуе поглибленого наукового аналТзу, до-опрацювання та конкретизацТ!, починаючи вТд пе-редумов !! розробки Т зак1нчуючи обгрунтуванням напрямТв !! коригування [10].
Передумови розробки Програми вказаш у !! преамбулТ. У нш вТдмТченТ основнТ «больовТ точки»
сталого розвитку альських територiй в Укра'ш: к1льк1сть зайнятого населения у сшьському госпо-дaрствi, лiсовому та рибному господaрствi у 2016 р. по вщношенню до 2012 р. скоротилася на 18 %; рiвень зареестрованого безробiття у сiльськiй мiсцевостi на шнець квiтия 2018 р. становив 1,8 %, що в 1,8 раза перевищуе такий же показник у мюь-ких поселеннях; рiвень оплати прaцi в сiльському господарсга у I квaртaлi 2018 р. складав тiльки 73,4% вiд середнього в економщц 73,9 % сшьських домогосподарств у 2017 р. вважали себе бшними; малою е питома вага обладнаних квартир, зокрема водопроводом - 30,6 %, гарячим водопостачанням - 18,1 %, кaнaлiзaцiею - 29,9% (станом на шнець 2016 р.); залишаються невиршеними проблеми дошкольного виховання, здобуття яшсно1 освiти, ор-гашзацп дозвiлля сiльських жителiв; громадський рух задля вирiшения сiльських проблем i система сiльськогосподaрського дорадництва майже неро-звиненi; рiвень смертностi у альськш мiсцевостi значно перевищуе цей показник у мютах внaслiдок бiдностi, вщсутносп квaлiфiковaноl медично1 до помоги тощо; продовжуе зростати к1льк1сть не-санкцюнованих i неконтрольованих звалищ ввд-ходiв. Якщо до цього ще додати незадовшьний стан aвтомобiльних дорiг у сшьсьшй мiсцевостi, ввд-сутнiсть у багатьох селах швидк1сного 1нтернету, то стае зрозумшим, чому багато з них е малопри-датними для проживання. На це, зокрема, вказуе те, що шльшсть сiльського населення за перiод з 1 ачня 2010 р. до 1 ачня 2017 р. скоротилася майже на 10 % [8].
Однак це ситуативний погляд на проблеми альських територiй в Укра1ш. До обгрунтування необхiдностi !х сталого розвитку слш пiдходити з широких свггоглядних позицiй. Якщо вшштовхува-тися вш теори суспiльного вщтворення, то на альських територiях мае бути сформована така економiчнa система, яка дозволить досягти розши-реного вщтворення та особистого розвитку альсь-ких жителiв (духовного, освгтньо-квaлiфiкaцiйного, мaтерiaльного тощо). Якщо ж вiдштовхувaтися вщ теори технологiчних уклaдiв, то виходить, що в кожному наступному технолопч-ному уклaдi роль сiльського господарства мае зни-жуватися, а отже, населення й економiчнa д1яль-нють мае все бiльше перемiщувaтися в мюта. Одно-часно це шдвищуе в них антропогенний тиск на довшлля. До безкiнечностi це продовжуватися не може, тому щоб з позицш гегелiвськоl дiaлектики зберегти тезис (розвиток сшьських територш) i антитезис (розвиток мют) необх1дним е синтез - ста-лий розвиток i одних, i других. Це означае, що ча-стину антропогенного навантаження з мiст слщ змютити на сiльськi територи, що дозволить максимально використовувати !х асимшяцшний потен-цiaл (здaтнiсть забезпечувати очищення природи вiд забруднення i збертати екологiчну рiвновaгу). А щоб не вступати в суперечнiсть з теорiею техно-логiчних уклaдiв, сталий розвиток альських територш мае супроводжуватися застосуванням найсу-чaснiших технологiй, розвитком сучасно1 шфра-структури, диверсифiкaцiею i нарощуванням
потенцiaлу сшьсько! економiки зрештою, - зрос-танням чисельносл населення [6].
Широкий свiтоглядний шдхвд до вирiшення проблем сталого розвитку сшьських територш значною мiрою знайшов п1дтвердження у метi Про-грами. В нiй зазначено, що за такого тдходу за-безпечуються зростання, диверсифiкaцiя i пiдви-щення ефективностi сiльськоl економiки, зокрема, поза межами сшьськогосподарського виробництва, стaбiлiзaцiя чисельносп населення i збiльшення тривaлостi життя, повна i продуктивна зaйнятiсть працездатного населення, пiдвищення рiвня i якосп життя, рaцiонaльне використання i вштворення . _ природно-ресурсного потенцiaлу сiльських територш» [8].
Завдання Програми визначеш згiдно Державно! стрaтегil репонального розвитку за трьома напрямами: 1) диверсифжащя пiдприемницькоl дiяльностi у альськш мiсцевостi; 2) пiдвищення якостi життя у альськш мюцевостц 3) створення умов для соцiaльного розвитку.
Вшповщальними за виконання Програми визначено Мiнaгрополiтики, Мiнрегiон, iншi цен-трaльнi й регюнальш органи виконавчо1 влади, а та-кож органи мiсцевого самоврядування (за згодою).
Географ1я Програми передбачае, що и проекти можуть впроваджуватись у всiх регiонaх Украхни, ^м тимчасово окупованих Росiею територiй Криму i Донбасу [4].
Фiнaнсувaння Програми передбачено за и напрямами та окремими проектами регiонaльного розвитку на грантових засадах, як1 вiдбирaються на конкурсних засадах, зпдно порядку, затвердженого наказом Мiнрегiону 18 травня 2017 року. Розмiри грaнтiв на проекти за першим напрямами передба-чеш в розмiрi 12-48 млн. грн., другим - 3,6-12, третiм - 1,2-3,6 млн. грн. Насамперед маються на увaзi мiжнaроднi гранти, що зараховаш до статей державного бюджету на основi Угоди про фшансу-вання програми ENPI/2013/024-517 ^«Програма тдтримки секторально1 полiтики - П1дтримка регюнально1 полiтики Укра1ни» в1д 27 листопада 2014 року та Додатково1 угоди № 1 вш 19 липня 2016 року. Термш виконання ше1 Угоди почи-наеться з дати набрання И та зак1нчуеться через 96 мюяшв пiсля цiеl дати. Бенефешарами Угоди в1д Укрaíни виступають Мiнрегiон та Мiнекономро-звитку, вш СС - Свропейська Комiсiя. Максималь-ний внесок з боку СС становить 55 млн. евро.
Але Програма е настшьки важливою для май-бутнього Укрaíни, що для и реaлiзaцil необх1дно об'еднувати фiнaнсовi ресурси з усiх можливих (пе-редбачених законами Укра1ни) джерел. Значна час-тина проекпв може бути реaлiзовaнa за рахунок ко-шпв з iнших статей державного бюджету, зокрема Державного фонду репонального розвитку (ДФРР), кошпв мюцевих бюджетiв та мiжнaродних iнститу-цiй. Прикладом може слугувати фiнaнсувaння укра-хнського проекту бiзнес-розвитку плодоовочiвниц-тва за рахунок кошпв, видiлених Мiнiстерством м1жнародних справ Канади та його спiвфiнaнсу-вання Менонiтською Асоцiaцiею Економiчного Розвитку, яка ствпрацюе з 1зра1льським агентством
мiжнародного спiвробiтництва та iншими м1жнаро-дними сервюними компанiями. Протягом 20162020 рр. в Украшу мае зайти досить багато кошпв у виглядi мiжнародноl техтчно1 допомоги, як1, зле-крема, призначенi на шдтримку децентралiзацil та ОТГ: проект СС «№1Т» - загальна сума 97 млн. евро; проект США «DOBRE» - загальна сума 50 млн. дол.; проекти Ради Свропи, Шведського коро-лiвства, Данського королiвства, Королiвства Шдер-ландiв, Швейцарсько! конфедераций Фшлянди, Ка-нади ... - загалом понад 20 млн. евро [9].
Одним iз суттевих недолiкiв Програми ми вва-жаемо вiдсутнiсть необхвдних передшвестицшних дослiджень, принаймнi загального характеру. Най-бiльш затребуваними е дослiдження, що мiстять об-грунтування того, як саме проекти регiонального розвитку за напрямами Програми мае шдтримувати держава i чому. Тому ми спробуемо хоча б частково заповнити цю прогалину.
1. Диверсифшащя шдприемницько1 дiяльностi у сiльськiй мiсцевостi. За цим напрямом передба-чаеться державна пвдтримка проектiв регюналь-ного розвитку, що забезпечують:
■ Диверсифiкацiю сшьськогосподарського виробництва. Необхiднiсть пiдтримки проектiв з диверсифжацп (урiзноманiтнення) видiв сiльсько-господарського виробництва зумовлена тим, що мають мiсце так1 тенденцп:
по-перше, вiдмiчаеться дальше погiршення структури сiльськогосподарського виробництва (порiвняно з оптимальною структурою, що перед-бачае ввдносний паритет продукцп рослинництва i тваринництва). На це, зокрема, вказуе факт скоро-чення частки тваринництва у валовш продукцп сiльського господарства: 1990 р. - 48,5 %; 2000 р. -38,5; 2010 р. - 36,1; 2013 р. - 30,4; 2018 р. (без оку-пованих Роаею територш) - 17,9 %.
При цьому загальна структура виробництва альськогосподарсько1 продукцп також сильно змшилася. Сгутнь И трансформацп можна дати на
ochobí модифжованого нами коефiцieнта Хечмена (1НАС):
1
IHAC
m г
N/sE)хSN
(0 < Iнас < 1)
SN SE ...
де 1 , 1 - частки i-х видiв i груп альсько-
господарсько! продукцй' в CTpyKTypi li виробництва вiдповiдно базового i дослiджyваних рок1в[11].
Смисл ваpiацil IHAC в iнтеpвалi [0,1] такий: при його значеннi, що доpiвнюe одиницi, структура виробництва сiльськогосподаpськоi' продукцп до-слiджyваного року повнiстю ствпадае з аналопч-ною структурою базового року, а нульове значения коефщента сввдчить про те, що щ структури абсолютно piзнi, хоча зрозумшо, що таке його значення в пpинципi неможливе.
Розрахунки IHAC показали, що структура сшь-ськогосподарського виробництва Укра!ни щонайбь льше змшилася тсля окупацп РФ частини терито-рп Укра!ни. Якщо значення IHAC (проти 2011 р., за який його значення прийняте за одиницю) у 2013 р. становило 0,966, то у 2016 р. - тшьки 0,862;
по-друге, практикуеться гшертрофована спецiалiзацiя та звуження спектру альськогоспо-дарських видiв дiяльностi на piвнi окремих сшьгос-ппiдпpиeмств, причому як малих i сеpеднiх (особи-стих селянських i фермерських господарств), так i великих (агрохолддинпв). Особливо небажаною для сталого розвитку альських теpитоpiй е гшертрофована спецiалiзацiя останнiх, зокрема на виро-щyваннi зернових i техшчних культур, що об'ек-тивно призводить до скорочення чисельностi пpацiвникiв та основного поголiв'я худоби в ро-зрахунку на 100 га альськогосподарських угвдь, наприклад до 5 прашвнишв у ТОВ «Трайгон Фар-мшг Харкав» проти 150 у господарствах населення (табл.).
Таблиця 1
Чисельнiсть мращвмишв i поголiв'я худоби у розрахунку на площу сiльськогосподарських угiдь в
Чисельшсть Основне поголiв'я
Площа прашвнишв у худоби у
Назви агрохолдинпв сiльгоспугiдь, розрахунку на розрахунку на 1 га
тис. га 1000 га альгоспупдь,
альгоспупдь, оаб умов. голiв
ГК «Укрлендфармшг» 654 1,06
ПАТ «Мирошвський хлiбопродукг» 360 83 15,3*
ПАТ «Мрiя Агрохолдинг» 320 19 -
Агропромхолдинг «Астарта-Кшв» 245 57 0,13
HarvEast Holding 197 22 0,09
ЗАТ «Iндустрiальна молочна ком- 136,7 26 0,06
панiя»
Agro Generation 120 12 -
ГК «Приват-Агрохолдинг» 116 0,03
ТОВ СП «Шбулон» 81 59 0,07
Agrokultura AB 68 13 0,00
ТОВ «Трайгон Фармiнг Харшв» 48 5 -
*Головний напрям виробництва компанп - промислове виробництво курятини.
]
!=1
Це також е одшею з головних причин висна-ження груш1в, зокрема через недотримання аво-змши та внесения недостатньо! шлькосп оргашч-них добрив - гною, компостТв тощо, а для отри-мання високих врожа!в та високих прибутк1в агрохолдинги використовують генну модифшацш та ммТзацш землТ, що е прямою загрозою здоров'ю людей;
по-трете, мало практикуеться розвиток нових видТв сшьськогосподарського виробництва, напри-клад розведення страуав (звичайно, за умови, що це економТчно випдно).
Отже, держава в першу чергу мае тдтри-мувати проекти, яш: а) сприяють оптимТзацп струк-тури альськогосподарського виробництва (наразТ перевага мае вТддаватися проектам в галузТ тварин-ництва); б) е новими для альськогосподарсько! д1яльностц в) формують потужний Т довгий ланцюг додано! вартосп, що збТльшуе доходи Т окремих пращвнишв, Т сшьгосппщприемств, Т альських те-риторТальних громад з подальшою можливТстю ш-вестування в розвиток сшьськогосподарського виробництва та шфраструктурних об'екпв; г) е шно-вацшними та орТентованими на досягнення свгтових стандарта якостц д) е трудомТсткими, що дозволить агропТдприемствам створювати новТ ро-бочТ мТсця, пращвникам мати пдну заробггау плату, а населенню затримуватися на селц е) е еколопчно безпечними. Ще краще, коли в проектах врахову-ються уа щ чи бТльшТсть моменпв, як наприклад у проекп зТ створення аграрного кластера у Вш-ницькш обласп варпстю 12 млн. грн. за рахунок рТзних джерел фшансування [8].
Зазвичай диверсифшац1я сшьськогосподарсь-кого виробництва поглиблюються, якщо альгос-ппродукщя направляеться на переробш шдприем-ства Т при цьому зростае кшьшсть робочих мюць у альськш мюцевосп, формуються ефективш агроп-родовольчТ ланцюги додано! вартосп -вТд фермер-ських господарств до вертикально штегрованих аг-ропромислових компанш. Тому ми виступаемо за те, щоб на законодавчому рТвш для кожного виду альськогосподарсько! сировини було встановити вшсоток, що тдлягае обов'язковш подальшш переробш. В цьому випадку державна тдтримка проекта зТ створення переробних потужностей мала б ви-няткове значення для сталого розвитку альських територш. Такими е, наприклад, проекти з виробництва бюетанолу [11]. Шдтвердженням цього стало, зокрема, те, що у 2017 р. ильки у Вшницькш обласп були реалТзоваш так1 проекти на ДП «Трос-тянецький спиртовий завод» (загальною варпстю 50 млн. грн. зТ створенням 100 робочих мТсць) та Гайсинському спиртзаводТ, що належить ТОВ «Ко-рпоращя СК1Ф-96» (загальною вартютю 210 млн. грн. зТ створенням 70 робочих мТсць). I хоча щ проекти реалТзоваш не в селах, а в райцентрах, !х муль-типлшативний вплив на розвиток альських територш е суттевим;
■ Розвиток альтернативних видТв економТч-но! д1яльностт Суттево змТстити економТчну д1яль-нють з великих мют у альську мюцевТсть без роз-
витку там альтернативних (вшмшних вш агропро-мислових) видiв дiяльностi практично неможливо. Однак провести такий просторовий зсув економ!ч-но! дiяльностi за рахунок тшьки прискореного розвитку народних ремесел, рiзних промислiв, альтернативно! енергетики, екологiчного (зеленого), сшь-ського та iнших видiв туризму (навиъ за умови створення вшповщних кластерiв у сiльськiй мюце-восп) нам видаеться малоймовiрним. Необх1дним е перенесения в сшьську мiсцевiсть високотехнолоп-чних видiв дiяльностi. I рух у цьому напрямку в Ук-ра!нi, хоча й у незначних масштабах, уже розпоча-вся. Характерним прикладом може слугувати ре-алiзацiя проекту з будiвництва автозаводу (ПрАТ «Сврокар») у с. Соломоново Ужгородського району на Закарпатгi з виробництва автомобшв Skoda. I хоча проект було реалiзоваио не за державш кошти, проте держава стимулюе розширення iнвестицiйно! дiяльностi на автозаводi, замовивши у 2017 р. 400 хетчбешв Skoda Rapid для Нацiонально! полщи Ук-ра!ни. Звичайно, реалiзовувати в сшьськш мюцево-стi проекти з альтернативних видiв економiчно! дь яльносп, що передбачають велику к1льк1сть нових робочих мюць досить складно, тому що трудовi ре-сурси територiально розпорошенi. Тому досить велик! перспективи ми покладаемо на кластерну форму оргашзацп економiчно! д!яльносп, що являе собою сучасний варiант розаяно! мануфактури, але випдно вiдрiзияeться вш тie! за iнновацiями, формами сшвпращ учасник1в (включаючи й цикли глобального виробництва) та продуктивною. Прикладами таких кластерiв можуть бути так званi шду-стрiальнi округи в Ггалл (близько 200), що охоплюють i сшьську мюцевють [2].
■ Розвиток оргашчного сшьськогосподар-ського виробництва. Ольськогосподарська продук-щя, яка складае основу харчового рацюну людей, мае нести користь !хньому здоров'ю. На жаль, з переходом до ринкових вщносин i майже повним вщ-стороненням держави вщ контрольних функцш на ринок викинуто масу неяшсно! сшьськогосподарсь-ко! продукцп (овоч!в з надшрним вмютом нiтратiв, промислово! курятини, напхано! антибiотиками та гормонами, тощо). Це дуже негативно позначаеться на здоров'! людей, особливо дней та молод!. Лшар! на призовних пунктах ввдшчають б!льш част! за-хворювання у призовник1в серцево-судинно! сис-теми та шлунково-кишкового тракту. В цш ситуацй' одним !з важливих напрямшв розвитку аграрно! сфери е створення й реал!защя проект!в з розвитку оргашчного (природного) агровиробництва. В Ук-ра!н! його розвиток довгий час гальмувався ц!но-вим паритетом оргашчно! i неорган!чно! агропро-дукц!!, тод! як у США, наприклад, цша домашньо! курятини перевищуе ц!ну промислово! в 10-15 ра-з!в. Виправленню ситуацй' може сприяти прийняття Верховною Радою Закону Укра!ни «Про основш принципи та вимоги до орган!чного виробництва, об!гу та маркування оргашчно! продукцп» в!д 2 серпня 2018 року № 2496-VIII, що вступае в д!ю з 2 серпня 2019 року. Реал!заци багатьох проекпв з розвитку орган!чного с!льськогосподарського виробництва може сприяти й те, що свгтовий ринок
органiчноl продукцп демонструе позитивну дина-мiку, а перспективний для Укра1ни ринок тако1 про-дукци в СС складае 41 % вiд свiтового [12];
■ Розвиток шдприемств заготiвлi, збуту, пе-реробки сiльськогосподарськоl иродукцп сшьсь-кого, постачання матерiально-технiчних та шших ресурсiв, передусiм на засадах коопераци. Доцшь-нiсть розвитку агропромислових та сервюних видiв дiяльностi на основi кооперативних об'еднань обу-мовлена необхщшстю стабшзацп обсягiв виробни-цтва i реалiзацil иродукци, збiльшення доходiв уча-сникав таких об'еднань, розвитку Альських терито-рiальних громад. Варто зауважити, що суттеву допомогу у реалiзацil проектiв iз формування сшь-ськогосподарських кооперативiв в Украíнi надають европейсьш мiжнароднi донорськ1 оргашзацп. За !х участю у Вiнницькiй, Львiвськiй, Херсонськш та Черкаськ1й областях реалiзовано 6 проекпв з тдт-римки розвитку малого тдприемництва, сiмейних фермерських господарств та коопераци на селг А завдяки проекту СС «Пiдтримка полгшки регюна-льного розвитку в Укрш'ш» за три роки створено по-над 50 кооперативiв рiзних видiв дiяльностi, на що витрачено 14,1 млн. грн., з яких 10,9 млн. - кошти европейських оргашзацш [13].
Низка проекпв може бути реалiзована для ак-тивiзацil сшвпращ споживчих кооперативiв з фер-мерськими та колективними господарствами стосо-вно переробки сiльськогосподарськоí продукци та торгiвлi нею, створення спiльних пiдприемств на основi оренди земельних па1в, надання виробникам тваринницько1 продукци ветеринарних та зоотехш-чних послуг [4].
2. Щдвищення якостi життя у сшьськш мюце-востi. За цим напрямом Програми необх1дною е державна тдтримка проектiв регiонального ро-звитку з метою:
■ Створення (полшшення) умов для повер-нення молодi у сiльську мюцевють. Молодь iз села тiкала завжди: для того щоб повнiше зреалiзувати себе, в пошуках кращого життя тощо. Але в останнi десятилптя масштаби вщтоку молодi з села таю, що це через деякий час може призвести до замши сшь-сько! поселенсько1 мереж1 хупрською. З позицiй сталого розвитку Альських територiй, а ще бiльше великих мют (задля зменшення антропогенного впливу на екосистеми) - це небажана тенденщя. Сдиний шанс И зупинити або пом'якшити - прига-льмувати вiдтiк iз сiл !х уродженшв та створити умови для повернення молодi у сiльську мiсцевiсть. Для цього яшсть життя в сшьськш мюцевосп слiд максимально наблизити до якосп життя в мiстах. Тому вшповщш проекти мають бути спрямоваш на створення додаткових робочих мюць з годною оплатою праш (див. вище), будiвництво комфортабельного житла та полiпшення усiх видiв iнфраструк-тури;
■ Полiпшення iнженерноl шфраструктури Альсько1 мiсцевостi. Вона включае дорожньо-тран-спортну, мереж зв'язку, енергетичну та житлово-комунальну iнфраструктуру. Останню, до реч^ часто вiдносять до сошально1 iнфраструктури.
Бшьшють проекпв i3 полшшення дорожньо-транспортно1 шфраструктури передбачають кашта-льний ремонт дорожнього покриття та облашту-вання троту ар1в. Прикладом може слугувати проект варпстю 1,3 млн. грн. з облаштування тротуар1в у с. Крюк1вщина Киево-Святошинського району Ки-1всько1 обласп, реал1зований у 2017 роц за рахунок кошпв i3 ДФРР та мюцевого бюджету [8].
Оск1льки, за даними Нацком1сп з питань регу-лювання зв'язку та шформатизаци, в Укрш'ш майже 95 мешканшв сш не мають доступу до 1нтернету, зокрема швидк1сного (широкосмугового), то для них актуальними е проекти з розширення 1нтернет-доступу на основ1 технологи LTE та 4G моб1льного зв'язку. Для швестування проекпв з подолання «цифрового розриву» (м1ж доступшстю 1нтернету для жител1в мют, що перевищуе 30, i с1льсько1 мю-цевосп) Кабмш пропонуе створити окремий фонд, акумулювавши в ньому кошти ввд продажу 31 Ачня 2018 р. лщензш компашям «Кшвстар», Vodafone та lifecell на радючастотний ресурс в д1апазош 2,6 МГц на майже 2,5 млрд. грн. [14].
Для полшшення енергетично1 шфраструктури в Альськш мюцевосп особлива увага мае прид1ля-тися реал1зацп проекпв з полшшення енергопоста-чання, освилення вулиць тощо. Прикладом може слугувати проект 1з капитального ремонту мереж вуличного освплення у с. Парпур1вц1 та с. Майдан-Чапельський Хижинецько1 с1льсько1 ради Сокири-нецько1 ОТГ Вшницького району варпстю 2 млн. грн. за кошти держбюджету та бюджету сшьради.
Щдвищенню енергоефективносп громадських буд1вель у сшьськш мюцевосп сприяе реал1защя проекту «Енергоефектившсть у громадах II», що реал1зуеться у 2017-2020 рр. за замовленням Федерального мшстерства економ1чного ствробпниц-тва та розвитку Шмеччини та посередництва Мш-регюну Украши [2].
Полшшенню житлово-комунально1 шфрастру-ктури щонайбшьше сприятиме реал1защя проекпв 1з шдвищення енергоефективносп помешкань Альських жител1в, обладнання квартир водопроводом, канал1зашею та гарячим водопостачанням. Таким е, наприклад, проект з буд1вництва мереж водопоста-чання по селу Дубов1 Махаринц Козятинського району варпстю 1,8 млн. грн.;
■ Полшшення шформацшно-освггньо1 та со-Шально1 шфраструктури с1льсько1 мюцевосп. Як вщомо, основу шформацшно-освггаьо1 шфраструк-тури формують Альськогосподарсьш дорадч1 слу-жби та окрем1 дорадники чи експерти-дорадники. Вони надають послуги (консультацп тощо) суб'ектами суб'ектам господарювання, що проводить свою д1яльнють у сшьськш мюцевосп, сшьсь-кому населенню, а також органам мюцевого само-врядування та виконавчо1 влади. Послуги, що нада-ються, зокрема, суб'ектам господарювання, можуть виступати важливим засобом стимулювання розви-тку та поширення 1нновац1й на альських терито-р1ях. На жаль, в Украш мережа дорадчих служб на сшьських територ1ях ще не створена. При ïï ство-ренш та визначення напрям1в д1яльност1 дошльно
врахувати вщповшний досвш консалтингово! структуры «Extension» 3i США [4].
Щодо складових сощально! iнфраструктури (освiта, охорона здоров'я, культура, фiзична культура й спорт, торпвля й громадське харчування, по-бутове обслуговування населения тощо), то у бшь-шосп сiл вони слаборозвиненi або переживають пе-рiод занепаду. Однieю з причин цього став неефективний мехашзм роздержавлення об'eктiв сощально! iнфраструктури, зокрема передачi !х з державно! до комунально! власностi вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про поета-пну передачу до комунально! власносп об'eктiв со-цiально! iнфраструктури» ввд 2 грудня 1996 року № 1433. Ниш в сшьськш мюцевосп найкраще розви-ненi об'екти торпвл^ бiльшiсть iз яких знаходяться у приватнш власностi. Ще «тримаються на плаву» освггш й медичнi заклади i то тiльки тому, що ор-гани мiсцевого самоврядування отримують субвен-цi! з державного бюджету. Однак реалiзацiя рефо-рми децентрал1зацп передбачае поступову передачу !х на утримання об'еднаних територiальних громад (ОТГ). Оскшьки бiльшiсть iз них е фшан-сово неспроможними, то процес згортання мереж1 навчальних i медичних закладiв тiльки нароста-тиме, що, звичайно, не сприятиме сталому розвитку сiльських територiй. Реалiзацiя окремих швести-цiйних проектiв, зокрема у Вшницькш областi, на-приклад з будiвництва школи у с. Гопчиця Погре-бищенського району (вартiстю 15,3 млн. грн.), чи реконструкцi! фельдшерсько-акушерського пункту в с. Лел1тка Хм№ницького району, не впливае кардинально на полшшення стану освiтньо! та медич-но! iнфраструктури в сшьськш мюцевосп. Певнi сподiвання ми покладаемо на реалiзацiю проектiв у рамках Закону Укра!ни «Про тдвищення доступ-ностi та якостi медичного обслуговування у сшьсь-к1й мiсцевостi» вщ 14 листопада 2017 року № 2206-VII, що передбачае розвиток телемедицини, державно-приватного партнерства у галузi медицини тощо [14].
Для фiзичного розвитку дiтей та молодi важ-ливе значення мають проекти зi створення умов шляхом тдтримки дiяльностi закладiв дитячо-юна-цького та резервного спорту, розвитку мереж1 цен-трiв фiзичного здоров'я населення «Спорт для вах», спортивних клубiв тощо. Прикладом може слугувати проект iз будiвництва спорткомплексу у с. 1вашв Калинiвського району Вiнницько! областi вартютю 11,4 млн. грн., в т. ч. 10,4 млн. грн. за ра-хунок коштiв ДФРР, та будiвництва школьного футбольного поля iз штучним покриттям у с. Городш-вка Крижопiльського району орiентовною вартiстю 1,5 млн. грн.;
■ Полшшення еколопчно! iнфраструктури. Найбiльше ця проблема зачiпае села i селища поб-лизу великих мiст, де е полпони побутових вшхо-дiв, наприклад так1, як Пiдгiрцi б™ Киева, Грибо-вичi бiля Львова, Стадниця бiля Вiнницi, та станци аерацi! - на околицях Киева (у Бортничах), Львова, Вiнницi (у СабаровГ). У всiх них необхщними е ре-конструкцiя або введения нових об'екпв еколопч-
но! шфраструктури, зокрема смiттeпереробних за-водiв та новггшх станцiй аераци. Тому шсля за-криття Грибовицького пол1гону i проведення необ-хщних тендерних процедур уже в 2019 р. розпоч-неться реалiзацiя проекту з будiвництва заводу з переробки львiвського смитя (орieнтовною варть стю 25 млн. евро). У цьому ж рощ за швестицшно! пiдтримки Свiтового банку реконструкцп i розвитку розпочнеться реалiзацiя проекту з реконструкци' очисних споруд у Сабаровi (вартютю 2 млн. евро).
Щодо реалiзацi! проекпв iз сортування та переробки твердих побутових вiдходiв на територiях, вщдалених вщ великих мiст, то вона мае стати ма-совою, тому що зпдно Закону Укра!ни «Про вщ-ходи» вiд 5 березня 1998 року № 187/98-ВР (в реда-кцп вiд 4 жовтня 2018 року), всi вшходи, перед тим як попасти на захоронення, мають бути перероб-ленi. У Вшницькш обласп так1 проекти передбача-еться реалiзувати на територп багатьох альських i селищних рад, зокрема Серебршсько! Могил!в-По-дiльського району (вартiстю 16 млн. грн.), Теплиць-ко!, Орапвсько! та iнших.
Для збереження природно! спадщини актив!зу-вався процес створення нових об'екпв природно -заповедного фонду, зокрема в рамках укра!'нсько-ш-мецького проекту «Шдтримка природно-заповш-них територш в Укра!нi» вартiстю 14 млн. евро, що фшансуеться за рахунок Кредитно! Установи для Вщбудови KfW iз Нiмеччини.
3. Створення умов для сощального розвитку. Цей напрям Програми передбачае державну шдт-римку проектiв регiонального розвитку, спрямова-них на:
■ Планування сiльського розвитку. Таке пла-нування мае декшька напрямiв: 1) планування мереж! сшьських територiальних громад; 2) просто-рове планування сшьських територiй; 3) стратеп-чне планування розвитку сшьських територiальних громад [5].
Перший напрям передбачае планування територп альських i селищних рад та ОТГ, сшьських райошв зпдно базових положень Закону Укра!ни «Про Генеральну схему планування територп Укра-!ни». Вони передбачають, що планування територй' Укра!ни мае виходити з того, що кожен громадянин (незалежно вщ мюця його проживання) повинш мати р!вш умови доступносп до об'ектiв соща-льно-культурного обслуговування. У зв'язку з цим в Закош наголошуеться, що дуже важливо сформу-вати максимально наближеш до оптимальних сис-теми розселення, починаючи вщ первинних. Останщ згщно теорп центральних мюць В. Крис-таллера та «економiчних ландшафпв» А. Льоша, повинш мати гексагональну форму - в центрi най-бiльше село або селище, навколо нього - шють мен-ших сш Бажано, щоб у такш системi поживало не менше 5 тис. оаб, що дозволяе утримувати у !! центр! середню школу та амбулаторш, а в окремих селах - базову чи початкову школу, фельдшерсько-акушерський пункт тощо. Первинш системи розселення, згщно теори, мають формувати наступш за рангом також гексагональш системи розселення:
районш, наприклад Ямпiльську (з населенням по-над 35 тис. oci6, але не б№ше 150 тис., що вщповь дае територiальнiй одиницi рiвня LAU за стандартом територiального под^ NUTS, прийнятому в СС), районш - окружнi, наприклад Могитв-По-дшьську (що вiдповiдае рiвню територiального по-дiлу NUTS-3 з населенням вщ 150 до 800 тис. оАб), окружнi - обласнi, наприклад Вшницьку (що вщпо-вiдае NUTS-2 з населенням вщ 800 тис. до 3 млн. оАб), обласнi - макрорепональш або мiжобласнi, наприклад Центральний (що вiдповiдае NUTS-1 з населенням вщ 3 до 7 млн. оАб) [2].
Однак за Законом Укра!ни «Про добровiльне об'еднання територiальних громад» вiд 5 лютого 2015 р. № 157-VIII, дешлькох законiв, що вносять змiни до нього, та Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Методики формування спроможних територiальних громад» вiд 8 квггня 2017 року № 214 у Альськш мiсцевостi передбача-еться формування ОТГ, що не вписуються в класи-чну теорш розселення людей. На це вказують Пер-спективнi плани формування територiй спроможних (об'еднаних) територiальних громад, що затверджуються обласнi радами i погоджуються з Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни. Зпдно з ними, в ад-мшютративних районах передбачаеться сформу-вати в середньому не по 7 низових систем розселення i вщповщно ОТГ, як у Польщi, а по 3-4 (а по-декуди й одну, що рiзко скорочуе к1льк1сть мжро-полюсiв зростання в Альськш мiсцевостi), нинiшнi адмiнiстративнi райони л^щувати, а замiсть них створити укрупнеш райони (фактично округи). В1д-повiдно намiчаеться переформатування мереж1 об'екпв сощально! iнфраструктури. Середнi школи й амбулаторп обов'язково мають бути переважно в центрах ОТГ, районнi лжарш передбачаеться лiквi-дувати, а вторинну медичну допомогу надавати тiльки в окружних центрах. При цьому стейкхол-дери освггаьо!, медично! та iнших реформ не дають вiдповiдi на життево важливi питання: як, наприклад, породшля зi складною патологiею за 15-20 хвилин доставити iз Шаргородського району у Мо-гилiв-Подiльський (а це близько 60 км по дорозi сумшвно! якостi), якщо у Шаргородi буде закрито районну лжарню з !! пологовим вiддiленням [13].
На швидку реалiзацiю планiв формування те-риторiй сiльських ОТГ, реалiзацiю заходiв в рамках освггаьо! i медично! реформи в сiльськiй мюцевосп нацiленi десятки проектiв у кожнш областi. Най-бiльш масовими е проекти з розвитку шфраструк-тури сiльських ОТГ та Альсько! медицини, що фь нансуються з державного бюджету за рахунок вщ-повщних субвенцiй. Тiльки у Вiнницькiй обласп за рахунок субвенцй' на формування шфраструктури 34 ОТГ на реалiзацiю 79 проектiв (бiльшiсть iз яких сiльськi та селищнi) у 2018 рощ було видшено 53,8 млн. грн. [9].
Навиъ попереднiй аналiз можливих наслiдкiв реформи децентралiзацil, освпньо! та медично! реформ вказуе на те, що результатом !х проведения буде радикальна «зачистка» Альсько! поселенсько! мереж!, хоча за роки незалежносп в Укра!нi уже знято з о6л!ку 40 селищ i 601 село. Довершити
справу мае земельна реформа з и втним або при-хованим (через незаконну передачу в комунальну власнiсть) продажем землi. Власник1в агрохолдди-нгiв, в т. ч. й зарубiжних, яш реально мають кошти для купiвлi земельних дiлянок i масивiв, не сильно турбують проблеми розвитку Альських територiй, тому вони й далi будуть насаджувати вирощування високодох1дних культур з малими трудозатратами, а це прямий шлях до обезлюднення Ал. Отже, держава мае запропонувати таку (орендну) модель ринку земель Альськогосподарського призначення (зi збереженням безоплатних земельних паíв для жите-лiв Альсько! мiсцевостi та учаснишв Антитерорис-тично! операцп та Операцп об'еднаних сил), яка б стимулювала землекористувачiв до тих видiв дiяль-ностi, як1 щонайбiльше необхiднi для розвитку Альських територш [6].
Другий напрям планування Альського розвитку (з просторового планування Альських територш) базуеться на ДБН Б.2.2-12:2018. Тому вiдповi-дш проекти пов'язанi з планування зон житлово! i громадсько! забудови, виробничих сiльськогоспо-дарських виробничих територiй, а також розмi-щення об'ектiв транспортно!, iнженерно! та соцiа-льно! шфраструктури. Щкаво те, що ДБН Б.2.2-12:2018 уже налаштований (в п. 7.6.4) на розрь дження Альсько! поселенсько! мереж1, оск1льки ви-значае особливосп функцiонального зонування те-риторп за хутiрсько! системи розселення [10].
Третш напрям планування сiльського розвитку ^ стратегiчного планування розвитку Альських те-риторiальних громад, зокрема об'еднаних) мае осо-бливе значення в умовах проведення реформи деце-нтралiзацi!. При розробцi стратегi! розвитку Альсько! ОТГ слщ врахувати стратегш розвитку областi, у як1й вона знаходиться i вiдповiдати основним на-прямам Державно! стратегi! регiонального розвитку Украши на перюд до 2020 року. Плануючи ста-лий розвиток громади сл1д орiентуватися на три складовi стратегi! - розвиток мюцево! економiки, розвиток людського катталу та збереження до-вк1лля. Зазвичай планування розвитку ОТГ базуеться на прогнозi надходжень фiнансових ресурАв iз рiзних джерел: власних доходiв бюджету, коштiв ДФРР, коштiв державно! субвенцй на розвиток ш-фраструктури, коштiв мiжнародно! технiчно! допо-моги тощо. Використання цих коштiв передбачаеться не на поточш витрати, а на реалiзацiю проек-пв стратегiчного характеру, орiентованих на капиатзацш земель, формування довгих ланцюгiв додано! вартосп, розвиток об'ектiв iнфраструк-тури, зростання доходiв домогосподарств та власних доходiв сiльських ОТГ;
■ Розвиток партнерства бiзнесу та влади. В реалiзацi! багатьох проектiв предметно защкавлеш представники бiзнес-спiльноти, тому !х реалiзову-вати краще на засадах формування партнерств та кооперацi! влади й бiзнесу. Показовим прикладом тако! спiвпрацi може слугувати розробка i реалiза-щя з 10 травня 2017 р. проекту з будiвництва соня-чних електростанцш у Пiщанському та Чечельни-цькому районах Вiнницькiй областi варпстю 30
млн. евро. Догов!р в рамках проекту за посередни-цтва Вшницько! облдержадмшютрацп тдписали Агенщя регюнального розвитку Вшницько! обласп та ТОВ «Поларюнет», яка представляе штереси члена корол!всько! родини Сауд!всько! Арави. Од-нак фшансуваиня цього проекту передбачаеться по-вшстю за рахунок ТОВ «Поларюнет». Нараз! ж не менш важливо реал!зовувати проекти й за дольово! учасп владних структур. Таким е, наприклад, проект з буд!вництва лиц по сортуванню смитя на по-лгст твердих побутових вшход!в в смт Орапв Вш-ницько! обласп, на який видшено 1,5 млн. грн. !з державного бюджету, 200 тис. грн. !з обласного бюджету, 400 тис. грн. !з селищного бюджету i 100 тис. грн. за рахунок кошпв суб'екпв господарю-вания;
■ Актив!зацш сшьського розвитку за результатами отримано! шдтримки. Шдтримка розвитку альських територш з боку представник1в влади та б!знесу мае конкретн вияви у вигляд шлькосп та вартосп реал!зоваиих швестицшних проекпв !з !х-нього розвитку. Здебшьшого це проекти, спрямо-ван на розвиток альсько! економ!ки, нарощуваиня сощального та людського катталу, збалансоваие використаиия природних ресурав та захист до-вк1лля вщповщно до напрям!в Програми [8].
За кожним напрямом визначено оч!куван ре-зультати i показники виконаиня Програми. Клю-чов! показники так!: за першим напрямом - кшь-к1сть нових вид!в продукцй' у межах вшповшно! те-риторп, що не пов'язаш з традицшним виробництвом на данш територп; другим - кшь-шсть нових або розширення юнуючого перел!ку по-слуг, спрямованих на покращення життя населення у альськш мюцевостц трепм - к1льк1сть оаб, як1 щдвищили свою спроможнють щодо альського розвитку. Реал!зацш проекпв регюнального розвитку за кожним напрямом мають тдтверджувати й шш1 показники, однак шльшсно визначити деяк1 з них не уявляеться можливим. Так, незрозумшо яким чином можна визначити, наприклад, показник забез-печения сталосп надания послуг [11].
Зрозумшо, що без точно визначено! системи показнишв дати бшьш-менш точи оцшки можли-востей виконання Програми за окремими напря-мами i проектами регюнального розвитку досить складно. Але, на нашу думку, це не мае принципо-вого значения. Що з того, що зпдно показнишв регюнально! програми «Подшля» можна було можиа було чгтко визначити стушнь !! виконания, коли абсолютна б!льшють проекпв, наприклад !з буд!вництва чотирьох нових цукрових завод!в у Вшницьшй обласп, не були реал!зоваш До реч!, Державна щльова програми розвитку укра!нського села на перюд до 2015 р. (починаючи з 2008 р.) була виконана тшьки на 67 % [3]. Тому набагато важ-ливше, щоб якомога б!льше проекпв, дшсно важ-ливих для сталого розвитку альських територш, були реал!зоващ а не тшьки верифшован за ступе-нем !х виконания. При цьому реал!зоваш проекти важливо оцшити за основними показниками !хньо! ефективносп (NPV - чисто! тепер!шньо! вартосп, PI - !ндексу доходносп, IRR - внутршньо! норми
рентабельносп та PP - перюду повернення шве-стицш). Загальними ж ор!ентирами усшшносп ре-ал!зацп ПРР та Програми загалом мають стати показники змщнення економ!чно! бази та шфраструк-тури сшьських територ!альних громад, зростання зайнятосп серед сшьсько! молод!, оздоровления довк1лля тощо.
Виходячи з наявних оцшок, важливо забезпе-чити вчасне коригування Програми. Деяк напрями Програми можуть коригуватися на основ! передш-вестицшних дослщжень та вшповщного монпо-рингу, наприклад щодо оптим!заци мереж1 сшьсь-ких ОТГ та формування адекватних мереж !з об'екпв р!зних вид!в шфраструктури. Окрем! ж напрями можуть коригуватися зпдно з невикори-станими можливостями чи недолшами реал!зацп окремих проекпв регюнального розвитку, напри-клад щодо глибини переробки твердих побутових вщход!в. Важливо також, щоб проекти, що реал!зу-ються в рамках програми «Ольський розвиток» були узгоджеш з проектами шших програм, як за-гальнодержавних, наприклад !з розвитку сшьсько! телемедицини, так i власне регюнальних (що ро-зробляються рег!ональними та мюцевими органами влади). Висновки. С!льськ! територи е надзви-чайно складним об'ектом управлшського впливу. Анал!з статики та динамши соц!ально-економ!ч-ного розвитку альських територ!й дае змогу вио-кремити прюритетш напрями державно! пол!тики, спрямовано! безпосередньо на забезпечення ст!й-кого шдвищення р!вня та якост! життя с!льського населення. Сучасний р!вень сощально! !нфраструк-тури села створюе реальш передумови для пог!р-шення сощально-демограф!чно! ситуацй' в с!льсь-к1й мюцевосп. Подолання проблем, що склалися в цш галуз!, вимагае безпосереднього втручання дер-жави шляхом фiнаисувания конкретних цшьових програм соц!ального розвитку села.
Обмежеш можливост! ринкового механ!зму щодо забезпечення населення сусп!льними товарами та регулювання екстернал!й потребують державного регулювання економ!ки та сум!жних !з нею сфер - життед!яльност! людей та природокори-стування. Важливим !нструментом регулювання та взаемод!! цих сфер у контекст! сталого розвитку р!зних територш, зокрема сшьських, е регюнальне програмування. В Укра!н! у зв'язку з занепадом с!льських територш важливе значення мае розробка i реал!зац!я рег!онально! програми «С!льський розвиток», така Програма розроблена згщно концеп-туальних i законодавчих засад державно! репонально! поливки та основних напрям!в Державно! стратеги рег!онального розвитку на пер!од до 2020 року.
Список лггератури
1. Бурдига I. Нове поколшня на зв'язку: коли в УкраЫ запрацюе 4G. Громадське телебачення: веб-сайт. 2018. 1 лют. URL : https://hromadske.ua/posts/koli-v-ukraini-zapracyue-4g (дата звернення: 04.04.2019).
2. Драбовський А. Г. Проблеми та перспек-тиви розвитку окремих кооперативних форм госпо-
дарювання в украшськш економщг Вюник Волин-ського шституту економ1ки та менеджменту. 2018. Вип. 21. С. 64-73.
3. Державна стратепя регюнального розвитку Украши на перюд до 2020 року : затв. поста-новою Кабшету Мшютр1в Украши ввд 6 серп. 2014 р. № 385. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-n (дата звернення: 22.03.2019).
4. Деяш питання реал1зацп у 2018-2020 роках Державно1 стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року : постанова Кабшету Мшютр1в Украши вад 12 вер. 2018 р. № 733. URL : http://cg.gov.ua/web_docs/1/2014/11/docs/%D0%BF %D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D 0%9A0/oD0%9C%D0%A3733.pdf (дата звернення: 26.03.2019).
5. Жерибор Л.Л., Судак Г. В. Програмування соц1ально-економ1чного розвитку Альських територш. Вюник Житомирського нащонального агрое-колопчного ушверситету. 2011. № 2(2). С. 33-41.
6. Ксенофонтов М. М. Особливосп програмування сощально-економ1чного розвитку агро-промислового виробництва та Альських територш. Вюник Хмельницького нащонального ушверси-тету. Сер. Економ1чн1 науки. 2009. № 6, т. 1. С. 260263.
7. Колесник Т.В. Регюнальне програмування як д1евий шструмент сталого розвитку Альських те-риторШ/ Всеукрашський Науково-практичний журнал «Економша, фшанси, менеджмент» ВНАУ. № 3. 2019. 44-61с.
8. Колесник Т.В. Основш тенденцп марке-тингових дослщжень в аграрнш сфер1 ринково! трансформаций Slovak international scientific journal №43 (2020). Part .2 Р. 28-37
9. Ковальова О. В. Щодо напрямiв розвитку оргашчного виробництва сiльськогосподарськоï
продукцп в Укpaïнi : aнaлiт. зап. Нацюнальний ш-ститут стpaтегiчниx дослщжень : веб-сайт. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1292/ (дата звернення: 29.03.2019).
10. Maленькa I. M. Фшансова пiдтpимкa Альського господарства Украши: програмний аспект. Глобальш та нaцiонaльнi проблеми еко-номiки. 2015. Вип. 6. С. 200-205. URL : http://global-national.in.ua/archive/6-2015/40.pdf (дата звернення: 16.03.2019).
11. Нелеп В. M., Фурсенко M. I. Програмування розвитку Альськт територш i бюджети Альськт рад. Економiкa АПК. 2005. № 4. С. 107112.
12. Попова О. Л. Основи гармошзаци аграрного i Альського розвитку в сучаснш аграрнш полггищ. Економжа Украши. 2014. №10. С. 32-43.
13. Пронько ЛЖ, Колесник T3. Економiчнa безпека АПК Украши на сучасному етaпi. Slovak international scientific journal №43 (2020). Part .3 Р. 12-18
14. Rural Development in the European Union Statistical and Economic Information / European Commission Directorate-General for Agriculture and Rural Development. 2013. URL : http://ec.europa.eu/agricul-ture/statistics/rural-development/2013/ full-text_en.pdf (дата звернення: 22.03.2019).
15. Kolesnyk, T., Samborska, O., Talavyria, M., Nikolenko, L. Problems and Perspectives in Manage-ment.Ensuring the sustainable development of the Ukrainian agrarian sector in conditions of globalization. Problems and Perspectives in Management. Volume 16.Issue 3. 2018. P. 245-25 с.
16. Samborska, O., Kolesnik, T. Dynamic of green economy development in Ukraine. Slovak international scientific journal №43 (2020). Part .2 Р. 46-53
